Определение ВССУГУД об отказе Приватбанку в обращении взыскания на предмет ипотеки

[ANTIRAID]

Ухвала
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2012 року

м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого: Кузнєцова В.О.,
суддів: Кадєтової О.В., Ізмайлової Т.Л., Мартинюка В.І., Мостової Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_5 про звернення стягнення та за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання кредитного договору недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 13 липня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 05 жовтня 2011 року,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2010 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № RORWGA00001291 від 13 лютого 2008 року у розмірі 893 334 грн.80 коп. шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ АК «Приватбанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, виселити відповідача, який зареєстрований та проживає у будинку розташованому за адресою АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України смт. Рокитне.

Свої вимоги мотивував тим, що між банком та ОСОБА_5 13 лютого 2008 року було укладено кредитний договір.

ЗАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надавши ОСОБА_5 кредит у розмірі 582575,00 грн., проте відповідач порушив зобов'язання за вказаним договором у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 893 334,80 грн.

У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між Банком та ОСОБА_5 13 лютого 2008 року було укладено договір іпотеки житлового будинку АДРЕСА_1 та земельну ділянку, на якій розташований предмет іпотеки.

У травня 2011 року ОСОБА_6 подала до суду зустрічний позов про визнання кредитного договору недійсним, посилаючись на те, що спірний кредитний договір порушує її майнові права, оскільки під час укладання відповідачем кредитного договору вона спільно проживала однією сім'єю з ОСОБА_5, згоди на укладання кредитного договору від 13 лютого 2008 року не давала, не підписувала договір іпотеки, предметом якого є житловий будинок, який належить їй та відповідачу ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності, оскільки побудований під час спільного проживання з ОСОБА_5

Рішенням Рокитнівського районного суду Рівненської області від 13 липня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 05 жовтня 2011 року позов ПАТ КБ «Приватбанк» про звернення стягнення задоволено. У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № RORWGA00001291 від 13 лютого2008 року у розмірі 893 334 грн. 80 коп. звернуто стягнення на житловий будинок та земельну ділянку загальною площею 271 кв.м., які розташовані за адресою : АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаних предметів іпотеки (на підставі договору іпотеки № RORWGA00001291 від 13 лютого 2008 року ) ПАТ КБ «Приватбанк» з укладанням від імені відповідача - ОСОБА_5 - договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

У задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_5, ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання кредитного договору недійсним відмовити за безпідставністю.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляджу справи у розмірі 120 грн.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, а справу направити на новий розгляд. До суду першої інстанції.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_5 13 лютого 2008 року було укладено кредитний договір № RORWGA00001291 від 13 лютого 2008 року, за яким банк надав кредит на суму 582 575 грн., а ОСОБА_5 зобов'язався погасити цей кредит не пізніше 13 лютого 2018 року та сплатити 1,34% в місяць за користування кредитом шляхом внесення платежів до 15 числа щомісячно у розмірі 893 334 грн.80 коп.

З метою забезпечення виконання умов кредитного договору між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_5 13 лютого 2008 року укладено договір іпотеки житлового будинку АДРЕСА_1, що належить йому на праві власності та земельну ділянку, на якій розташований будинок.

Порушення грошового зобов'язання за кредитним договором підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком заборгованості.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1050 визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Колегія суддів вважає, що судові рішення в частині задоволення позову ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором, ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законними та обґрунтованими, підстави для їх скасування у цій частині відсутні.

Законним і обґрунтованим є рішення судів першої та апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 про визнання кредитного договору недійсним, оскільки оспорюваний договір укладений відповідно до норм діючого законодавства, а тому відсутні підстави для скасування судових рішень у цій частині.

Відповідно до статті 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задовлення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішення суду зазначаються : загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленою статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

У порушення вимог зазначеної норми Закону та ухвалюючи рішення суд першої інстанції не зазначив початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Натомість банку судом надані повноваження, необхідні для здійснення продажу з отримання витягу з Державного реєстру прав власності, хоча надання таких повноважень до компетенції суду не входить.

Повноваження іпотекодержателя за обраним судом способом реалізації предмета іпотеки, права і обов'язки останнього та процедура продажу визначені ст. 38 Закону України «Про іпотеку».

Обставини, пов'язані із визначенням ціни предмета іпотеки, судом першої інстанції не з'ясовані, особам, які беруть участь у справі, не пропонувалось подати докази з приводу цих обставин (ч. 4 ст.10 ЦПК України), а апеляційним судом вказана помилка не виправлена.

Допущені порушення судами норм процесуального права унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а тому оскаржувані рішення суду першої та апеляційної інстанції в частині вирішення вимог публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки не можуть вважатись законними та обґрунтованими та в силу ст. 338 ЦПК України підлягають скасуванню, а справа у цій частині - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 13 липня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 05 жовтня 2011 року в частині вирішення вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки скасувати, а справу у цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині вищезазначені судові рішення залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: В.О. Кузнєцов

Судді: О.В. Кадєтова
Т.Л. Ізмайлова
В.І. Мартинюк
Г.І. Мостова

http://reyestr.court.gov.ua/Review/24981740