Кредитные договора


Recommended Posts

Изучив основные ошибки заемщиков и возникающие дальнейшие проблемы при подписании кредитных договоров обращаем внимание на некоторые из них:

1. Единоразовая комиссия за получение кредита (иногда составляет до 3% от суммы кредита);

2. Комиссия банка за резервирование средств (толком в банках, что это такое объяснить не могут, но ежемесячно берут от 0,5% до 1%)

3. Процентная ставка за кредит должна быть указана годовая, а не месячная или ежедневная (банки указывая 3% в месяц получают 36% годовых и т.д.)

4. Сроки возврата по кредиту (обратите внимание до какого числа ежемесячно Вы должны вносить ежемесячный платеж)

5. Возможность досрочного погашения кредита без дополнительных комиссий банку (есть договора в которых указывают до 5% от суммы кредита).

6. Штраф за просрочку возврата кредита - могут устанавливать на этот срок или даже на весь срок кредита повышенную процентную ставку (есть случаи что указывают повышение в месяц на 5% это получается 60% годовых)

5. Единоразовый штраф за просрочку оплаты по кредиту (тут варианты меняются от фиксированной суммы до 1%-2 % от общей суммы кредита)

6. Условия увеличения или уменьшения процентов, особенно это касается кредитных союзов, т.к. вступившие в силу изменения о запрете одностороннего изменения процентных ставок их не касаются.

7. Место рассмотрения спора (третейский суд - ни в коем случае, место расположения банка - можно соглашаться)

Это основные моменты. Если есть конкретные вопросы по договорам, обращайтесь.

Link to comment
Share on other sites

  • 6 months later...
  • Replies 52
  • Created
  • Last Reply

Top Posters In This Topic

АУБ звернулася до вищих судових органів України з приводу поширеної судової практики визнання недійсними кредитних договорів, виражених в іноземній валюті.

Асоціація українських банків звернулася до вищих судових органів України з приводу поширеної судової практики подання позичальниками-резидентами України позовів щодо визнання недійсними кредитних договорів, виражених в іноземній валюті.

Основною підставою, на яку посилаються позичальники-резиденти для обґрунтування таких позовних заяв, є незаконність укладання кредитного договору, вираженого в іноземній валюті, та незаконність видачі кредитів в іноземній валюті. Задовольняючі позовні заяви судові інстанції виходять з положень ч.1. ст.524 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України), відповідно до якої зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України – гривні, а також ст. 3 розділу 2 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19 лютого 1993 року N 15-93, в якій йдеться про те, що валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України.

АУБ звертає увагу, на недопустимість вибіркового застосування положень законодавства, зокрема ст. 533 ЦК України; за якою враховуються лише положення ч.ч. 1, 2 ст. 533 ЦК України щодо виконання грошових зобов’язань у гривнях, без врахування положення ч. 3 ст. 533, яка допускає можливість виконання зобов’язань у іноземній валюті. Тим більше, що надання кредитів резидентам в іноземній валюті за ліцензією Національного банку України передбачено пунктом 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

Отже, чинним законодавством передбачено право комерційним банкам здійснювати валютні операції, в т.ч. видавати кредити у іноземній валюті юридичним та фізичним особам. Існує велика кількість нормативно-правових актів Національного банку України, які регулюють діяльність банків щодо кредитування позичальників – резидентів України в іноземній валюті. У зв’язку з цим отримання позичальниками кредитів в іноземній валюті достатньо поширено в банківський практиці України.

АУБ застерігає, що практика визнання недійсними кредитних договорів, виражених в іноземній валюті, в свою чергу, може привести до зростання обсягу проблемних кредитів та є великою загрозою для стабільності банківської системи. Станом на 01.10.2009 кредитні вкладення, деноміновані в іноземній валюті у гривневому еквівалентів складають 384,9 млрд. грн. (53, 1% кредитного портфелю), у тому числі по кредитах, наданих фізичним особам, рівень валютних кредитів складає 73,2 %. Таким чином, створення прецедентів по визнанню недійсними кредитних угод, укладених в іноземній валюті, може призвести до повного колапсу банківської системи з усіма наслідками, які з цього випливають, для населення і економіки України.

З огляду на вищевикладене АУБ звернулася до Міністерства юстиції України, Верховного Суду України та Вищого господарського суду України із клопотанням про надання узагальнюючих роз’яснень Верховного Суду України та Вищого господарського суду України щодо застосування судами законодавства при розгляді спорів про правомірність кредитування в іноземній валюті.

Крім того, АУБ подала представника до складу відповідної робочої групи при Комітеті Верховної Ради України з питань правосуддя з питань дослідження проблеми визнання недійсними кредитних договорів, виражених в іноземній валюті.

Водночас, АУБ звертає увагу банківського співтовариства на те, що проблема, пов’язана з оскарженням позичальниками кредитних договорів за надуманим підставами і винесенням рішень державними судами, які задовольняють такі позови, регулярно виникає у банків. Така багаторічна повторювана практика позичальників або їх поручителів призвела АУБ до висновку, що найкращий способом протидії цьому є розгляд спорів за участю банків у третейському суді АУБ. У зв’язку з цим АУБ пропонує у якості ефективного заходу протидії вищеназваним позовам позичальників або поручителів включати до кредитних договорів і договорів забезпечення (або додаткових угод до них про пролонгацію) третейське застереження про розгляд спорів у третейському суді при АУБ.

2009-10-23

Link to comment
Share on other sites

Відповідь Верховного Суду України на звернення АУБ щодо питання визнання недійсними кредитних договорів, виражених в іноземній валюті.

Голові

Асоціації українських банків

Сугоняку О. А.

вул. М. Раскової. 15, м. Київ, 02660

Шановний Олександре Анатолійовичу!

У Верховному Суді України розглянуто Ваше звернення стосовно узагальнення судової практики застосування судами окремих положень законодавства, яке врегульовує кредитну діяльність банків, при вирішення спорів щодо визнання недійсними кредитних договорів, укладених в іноземній валюті.

Перш за все слід зазначити, що відповідно до Закону України "Про судоустрій України" Верховний Суд України є судом касаційної інстанції, до повноважень якого, зокрема входить надання роз'яснень судам з питань застосування законодавства на основі узагальнення судової практики та аналізу судової статистики. Проте, Верховний Суд України мас обмежені повноваження щодо тлумачення норм закону, таке тлумачення мас ситуативний (казуальний) характер і здійснюється в рамках окремої справи, що розглядається Верховним Судом України.

Що стосується такої функції Верховного Суду України як забезпечення однакового застосування усіма судами загальної юрисдикції, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 47 Закону України "Про судоустрій України" узагальнення судової практики є основою для надання роз'яснень судам з питань застосування законодавства.

Проблемних питань, які б потребували роз'яснень Пленуму Верховного Суду України при вирішенні згаданої категорії справ, у судів загальної юрисдикції не виникало.

Отже, на даний час Верховний Суд України не мас інформації та відповідних документальних підтверджень неоднозначності судової практики у зазначеній Вами категорії справ, що свідчило б про наявність у судів проблем при застосуванні чинного законодавства України, зокрема судових помилок, виявлених судами апеляційної та касаційної інстанцій.

З повагою

Заступник Голови

Верховного Суду України А.Г.Ярема

Link to comment
Share on other sites

По поводу третейского суда при АУБ. Думаю необходимо обратиться в Генеральную прокуратуру, как может третейский суд при АУБ рассматривать споры с банками которые входят в АУБ. Какое извращенное понимание справедливости и непредвзятости при вынесении решений.

Link to comment
Share on other sites

  • 5 weeks later...

Не знал, что ВСУ их уже отморозил :) Думаю, что ситуация изменится после выборов. Скорее всего точку поставит Конституционный суд и я думаю не в пользу заёмщиков, т.к. состав КС формируется властьимущими, которые в свою очередь и являются владельцами банков :)

Link to comment
Share on other sites

Не знал, что ВСУ их уже отморозил :) Думаю, что ситуация изменится после выборов. Скорее всего точку поставит Конституционный суд и я думаю не в пользу заёмщиков, т.к. состав КС формируется властьимущими, которые в свою очередь и являются владельцами банков :)

Конституционный суд ? А что речь идет про неоднозначные решения судов первой инстанции в отношении конституции ?

Помоему ВСУ уже не раз демонстрировал что решения судов оспариваться не станут. АУБ повторно направила "запрос" с "неоднозначными" решениями на рассмотрение и при этом надежды нет. Вот и родили решение - всем изменить в договорах что рассмотрение тока в третейском суде :-) .

Link to comment
Share on other sites

Конституционный суд ? А что речь идет про неоднозначные решения судов первой инстанции в отношении конституции ?

Помоему ВСУ уже не раз демонстрировал что решения судов оспариваться не станут. АУБ повторно направила "запрос" с "неоднозначными" решениями на рассмотрение и при этом надежды нет. Вот и родили решение - всем изменить в договорах что рассмотрение тока в третейском суде :-) .

Речь идёт о противоречии между собой актов нормативного характера.

Link to comment
Share on other sites

Речь идёт о противоречии между собой актов нормативного характера.

каких?

НБУ и конституционных? так помоему в нацбанке это прекрасно понимают и УЖЕ и резервирование по валютным кредитам и страхование заставили проводить в гривне.

насколько я могу оценить то противоречий нет.... тем более что и Конституция и ЦК Украины и Закон о защите прав потребителей и даже нормативы центрального банка это законы прямого действия и трактовать их в угоду ни кто не станет... ну разве что в тритейском суде при ауб.

Link to comment
Share on other sites

Речь идёт о противоречии между собой актов нормативного характера.

Согласен с bud. Только добавлю: Стаття 8 ЦПКУ. Законодавство, відповідно до якого суд вирішує справи.

1. Суд вирішує справи відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ), законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

4. У разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.

Link to comment
Share on other sites

  • 1 month later...

Добрый день! Прошу у вас помощи что делать в моей ситуации. Напишите еще свой телефон, пожалуйста. 11.05.08 я по кредитному договору в магазине в Киеве купила ноутбук, который стоил 4939.20 в договоре написано. что кредит даеться на сумму 4938.00грн. сумма авансу,який сплачуеться за рахунок власних коштів складае 495грн.( я его там же уплатила). Комісійна винагорода за надання кредиту 493,80грн.Остаточна дата повернення кредиту 12.03.08.Платежі з повернення кредиту здійснюватимуться відповідно графіку , який додаеться. И вот тут самое главное: В графике указана сумма 4650.46 тело кредита обозначено-4444.20 проценты за користування кредитом помесячно .сумма платежей помесячно розсписаны. я по графику должна была погашать в месяц по 465.00грн. десять меяцев. я погашала большей суммой и окончательно выплатила указанную сумму в графике досрочно 25.12.08. с января мне начали звонить и требовать погасить оставшиийся долг. на мой письменный запрос откуда у меня долг керевн1к групи в1дд1лу претенз1йно1 работи ЗАТ "Альфа-банк" А.В.Костюк 22.01.09. на штемпеле 13.02.09. мне вручили 27.02.09. мне ответил: "Ми приносимо сво1 вибачення за створенн1 незручност1 та пов1домляемо. що при оформлен1 Кредитного договору 11.05.08. в результат1 технично1 помилки Додаток№1 (грф1к погашення) було сформованно некоректно. сумма для закриття кредиту скледае 504,38. До листа додаемо правильний график погашення.теперь они подали на меня в коллектор и хотят уже 15оо.00грн. за просрочку этих 504.38 КАк я поняла в график погашення они не всчитали вероятно ком1с1йну винагороду. а еще вопрс, почему по договору купли-продажи " оставшуюся часть-4444.20 продавец получает за счет средств, полученых покупателем в качестве кредита, и альфа-банк действительно перечислил 4444.20 , а мне пишет , что занял мне 4938,00грн. Но 500 грн. тогда получаются фикция, воздух трест. Я же у них єти 500 грн. не пользовала и не получала. а они сами нарисовали. Я сейчас снова отослала им письмо. Но боюсь , что пока они мне ответят да еще в свою пользу сумма нарастет. Что мне предпринимать? Место прописки Житотмир и обратный адрес моего письма также. В договоре написано , что В суде третейском могут без моего присутствия разобраться. Куда писать , чтобы я присутствовала на суде? Спасибо!

Пусть банк это в суде объясняет. А чтобы разбирательство не происходило в ихнем третейском суде, стоит подать иск о признании недействительным кредитного договора в части третейской оговорки. Где-то в НЭТ-е такое решение суда встречал. При этом, иск вы подаёте без уплаты госпошлины, ссылаясь на ЗУ "О защите прав потребителей", в местный суд по вашему месту прописки. Если суд признает эту часть договора недействительным, то банк должен будет все свои (ошибочные графики) объяснять в суде обычном (не думаю, что у него это получится).

Link to comment
Share on other sites

Пусть банк это в суде объясняет. А чтобы разбирательство не происходило в ихнем третейском суде, стоит подать иск о признании недействительным кредитного договора в части третейской оговорки. Где-то в НЭТ-е такое решение суда встречал. При этом, иск вы подаёте без уплаты госпошлины, ссылаясь на ЗУ "О защите прав потребителей", в местный суд по вашему месту прописки. Если суд признает эту часть договора недействительным, то банк должен будет все свои (ошибочные графики) объяснять в суде обычном (не думаю, что у него это получится).

БОЛЬШОЕ СПАСИБО ЗА УЧАСТИЕ.НО подскажите , как грамотно составить иск о признании недействительным кредитного договора в части третейской оговорки. ведь суд может и не признать эту часть договора недействительным. привожу выдержку из договора:"Судовий захист прав та законних інтересів,які мають Сторони в звязку з цим договором, в тому числі розгляд та вирішення спорів, які винікають при виконанні або припиненні данного договору, включаючи спори про відшкодування завданих порушенням Договору збитків та недійсність(неукладеність) Договору, підлягають остаточному вирішенню у Постійнодіячому Третейському суді при Всеукраінськоі громадськоі організаціі"Всеукраінский финансовій союз" у відповідности до його регламенту.Підпісанням даного договору сторони надають свою згоду на такий порядок призначення третейського суду для кожного спору. що может виникнути між ними в звязку з даним договором.Сторони домовилися, що якщо одна із стоін письмово не наполягає на іншому, то розгляд іх спору у Третейскому суді буде проходити виключно на підставі наданих Сторонами письмових матеріалів, без проведення усного слухання і виклику сторін. кстати єтот клочок бумаги. где написано, что он договор, мною не подписан, только вписані мои данніе, а подписан дважді Федорченк Вікторіей Вікторовной. которая устно потвердила конечный платеж по графику который и ей и мной подписан. Еще деталь- перед ее подписью следует такая запись под пунктом 10 кредитного договора:"Для повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним ( а також комісійних вінагород банку ) відкриваеться обликовій рахунок №.... Федорченко Вікторіі Вікторівни." Получается, что я перечисляла деньги на ее счет и еще за ее ошибки снова требкют ей перечислить вместо того чтобы взыскать снее?
Link to comment
Share on other sites

БОЛЬШОЕ СПАСИБО ЗА УЧАСТИЕ.НО подскажите , как грамотно составить иск о признании недействительным кредитного договора в части третейской оговорки. ведь суд может и не признать эту часть договора недействительным. привожу выдержку из договора:"Судовий захист прав та законних інтересів,які мають Сторони в звязку з цим договором, в тому числі розгляд та вирішення спорів, які винікають при виконанні або припиненні данного договору, включаючи спори про відшкодування завданих порушенням Договору збитків та недійсність(неукладеність) Договору, підлягають остаточному вирішенню у Постійнодіячому Третейському суді при Всеукраінськоі громадськоі організаціі"Всеукраінский финансовій союз" у відповідности до його регламенту.Підпісанням даного договору сторони надають свою згоду на такий порядок призначення третейського суду для кожного спору. що может виникнути між ними в звязку з даним договором.Сторони домовилися, що якщо одна із стоін письмово не наполягає на іншому, то розгляд іх спору у Третейскому суді буде проходити виключно на підставі наданих Сторонами письмових матеріалів, без проведення усного слухання і виклику сторін. кстати єтот клочок бумаги. где написано, что он договор, мною не подписан, только вписані мои данніе, а подписан дважді Федорченк Вікторіей Вікторовной. которая устно потвердила конечный платеж по графику который и ей и мной подписан. Еще деталь- перед ее подписью следует такая запись под пунктом 10 кредитного договора:"Для повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним ( а також комісійних вінагород банку ) відкриваеться обликовій рахунок №.... Федорченко Вікторіі Вікторівни." Получается, что я перечисляла деньги на ее счет и еще за ее ошибки снова требкют ей перечислить вместо того чтобы взыскать снее?

Или лыжи не едут или я чего-то не понимаю ... :blink: Федорченко Вікторія Вікторівна - хто це ???? :blink:

Ну, нельзя же быть такой ленивой. На этом же форуме решение и лежит http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=691

Link to comment
Share on other sites

Или лыжи не едут или я чего-то не понимаю ... :blink: Федорченко Вікторія Вікторівна - хто це ???? :blink:

Ну, нельзя же быть такой ленивой. На этом же форуме решение и лежит http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=691

СПАСИБО ВАМ БОЛЬШОЕ, Я НЕ ЛЕНИВАЯ ПРОСТО ЕЩЕ МАЛО ВО ВСЕМ ПОНИМАЮ И В ТОМ ЧИСЛЕ ПОЛЬЗОВАНИИ ПК. А Федорченко В.В. -это особа, которая оформляла мне кредит и сказала , что переплата только 206грн., как указано в графике погашения.
Link to comment
Share on other sites

  • 3 weeks later...

НО подскажите , как грамотно составить иск о признании недействительным кредитного договора в части третейской оговорки.

I. Зміст позовних вимог: визнати недійсними третейських застережень в кредитному договорі № ___________ від _______2007р. та договорі поруки № _______ від _______2007р.

Виклад обставин, якими позивачі обґрунтовують свої вимоги, та наявні докази:

Згідно з п.6.5 Кредитного договору та п.4.4 Договору поруки судовий захист прав та законних інтересів, які мають Сторони в зв'язку з договором, включаючи спори про відшкодування завданих порушенням Договору збитків та недійсність договору, підлягають остаточному вирішенню у Постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнський фінансовий союз».

Кредитний договір та Договір поруки були укладені сторонами з визначенням його змісту на основі стандартної форми, запропонованої Кредитором для будь-яких клієнтів-фізичних осіб і не передбачали урахування яких-небудь пропозицій з боку позичальника та поручителя.

Але в ч. 1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. П.6.5 Кредитного договору та п.4.4 Договору поруки суперечать ст. 55 Конституції України, якою гарантовано захист прав і свобод людини і громадянина судом. Згідно ст.124 Конституції України судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції, а також що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Норми Конституції України є нормами прямої дії . Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Вищезазначені пункти Кредитного договору і Договору поруки також суперечать ч. 1 ст. 16 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Оскільки п.6.5 Кредитного договору та п.4.4 Договору поруки суперечать вищевказаним правовим нормам і обмежують право позивачів на звернення до суду за захистом своїх порушених прав, визначене ст. 3 ЦПК України, вказані пункти договорів просимо суд визнати недійсними з підстав, передбачених ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Link to comment
Share on other sites

http://aub.org.ua/index.php?option=com_con...&Itemid=113

На прохання парламентського Комітету з питань правової політики Асоціація українських банків надала експертні висновки щодо змін, запропонованих законопроектом ”Про внесення доповнень до статті 516 Цивільного кодексу України (щодо права фізичних осіб – позичальників на викуп власного боргу у колекторів за ціною, яку сплатив колектор банку)” (№ 5434).

Згаданим законопроектом пропонується доповнити Цивільний Кодекс України частиною третьою статті 516, яка передбачає, що у випадку заміни кредитора у зобов'язанні, що виникло з кредитного договору, позичальником у якому є фізична особа (фізична особа - підприємець), такий позичальник має право викупити право вимоги за ціною відступлення такого права первісним кредитором (банк або інша фінансова установа).

За словами першого Віце-президента АУБ Володимира Бондаря, введення обов’язку однієї із сторін договору уступати право вимоги за конкретно-визначеною ціною є прямим порушенням принципів диспозитивності цивільних правовідносин, свободи договору, рівності сторін, які закріплені у ст. 1 Цивільного Кодексу України (надалі - ЦКУ), а також права на вільне волевиявлення сторони такого договору.

=============

я или плохо понимаю по украински или саму схему не понял... какая разница банку кто купит его плохой актив? сам заемщик или коллектор? еще пиз..т про какие то принципы? помоему схема такова: спихнуть дешево проблемные активы -таким образом получить убытки - уйти от оподаткування, взять недорогие рефинансирования, показать хорошие балансы, сделать свой банк гибким под нормативы а всю прибыль от работы с займом перложить на РОДНЫЕ коллекторские компании... ни о каких рыночных ценах помоему речи не идет...

циники....

Link to comment
Share on other sites

http://aub.org.ua/index.php?option=com_con...&Itemid=113

Асоціація українських банків направила до Комітету з питань правової політики та Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради України експертні висновки щодо законопроекту ”Про внесення доповнень до Цивільного кодексу України (щодо підтримки позичальників банків в умовах фінансової кризи)” (№ 4382).

Автори цього законопроекту проблему неплатоспроможності позичальників пропонують вирішувати шляхом укладення змін до кредитного договору. Проте в АУБ наголошують на суперечностях, присутніх у законопроекті. Зокрема у запропонованих змінах до ЦКУ ч. 1 ст. 1056-2 встановлює, що кредитний договір може бути змінено за згодою сторін, що цілком відповідає нормам статті 651 ЦКУ. Водночас частина 3 даної статті надає право позичальнику звернутися до суду із позовом про зміну кредитного договору у тому випадку, якщо банк протягом 30 днів з моменту отримання заяви позичальника з пропозицією про такі зміни не досягає згоди із позичальником.

За словами першого Віце-президента АУБ Володимира Бондаря, прийняття законопроекту у такій редакції стимулює виникнення ситуації, за якою позичальник завідомо буде висувати такі умови реструктуризації, які не можуть бути прийняті банком, з тим, щоб надалі відстоювати своє право у суді з метою ухиляння від погашення кредиту.

В АУБ наголошують, що прийняття даного законопроекту є недоцільним, оскільки це неминуче призведе до різкого падіння платіжної дисципліни позичальників і подальшого суттєвого погіршення якості активів банківської системи, що загрожує інтересам вкладників – фізичних та юридичних осіб. Також це може зумовити додаткові бюджетні витрати на відновлення платоспроможності окремих банків.

========================

:blink:

Також це може зумовити додаткові бюджетні витрати на відновлення платоспроможності окремих банків.

убейся заемщик= принеси пользу государству.

укладення змін до кредитного договору. Проте в АУБ наголошують на суперечностях, присутніх у законопроекті. Зокрема у запропонованих змінах до ЦКУ ч. 1 ст. 1056-2 встановлює, що кредитний договір може бути змінено за згодою сторін, що цілком відповідає нормам статті 651 ЦКУ. Водночас частина 3 даної статті надає право позичальнику звернутися до суду із позовом про зміну кредитного договору у тому випадку, якщо банк протягом 30 днів з моменту отримання заяви позичальника з пропозицією про такі зміни не досягає згоди із позичальником.

я так понимаю что мнение банков: "договариваться" должны тока под дулом пистолета у виска заемщика... млять, вот уж дошли мозголомы, а то что пистолет дают не тока банкам их не устраивает...

....

кто в курсе какая судьба этих начинаний????

Link to comment
Share on other sites

В принципе понятно почему банкиры так не хотят принятия этого закона. Вот например Правекс банк продал 900 млн. гривен долгов за 3 млн. дисконт всего 99,7%. Таким образом и банк подчистили и деньги срубили. Конечно же если они предложат с таким дисконтом рассчитаться заемщикам кто же откажется.

Link to comment
Share on other sites

В принципе понятно почему банкиры так не хотят принятия этого закона. Вот например Правекс банк продал 900 млн. гривен долгов за 3 млн. дисконт всего 99,7%. Таким образом и банк подчистили и деньги срубили. Конечно же если они предложат с таким дисконтом рассчитаться заемщикам кто же откажется.

помогите пожалуйста, прекращение ничисление процентов в связи с заключением заемщика...возможно или нет
Link to comment
Share on other sites

помогите пожалуйста, прекращение ничисление процентов в связи с заключением заемщика...возможно или нет

Если Вы имеете в виду, что заемщик отбыл в места не столь отдаленные? Вам нужно получить доверенность от такого заемщика и подать иск о расторжении кредитного договора. По другому ничего не получится.

Теоретически можно доказать отсутствие вины заемщика в неуплате кредита, если не подавать иск. В этом случае суд сам откажет банку в начислении пени и штрафов, но проценты в любом случае будут расти до момента прекращения действия договора.

Link to comment
Share on other sites

  • 2 weeks later...

Скажите, пожалуйста, сейчас все банки прошли реорганизацию из из АКБ превратились в Публичное АО или Частное АО. Должны ли они в связи с этим переподписать с Заёмщиками дополнительные соглашения и если этого сделано не было, то можно ли это добавить к исковому заявлению о признании договора не действительным.

Link to comment
Share on other sites

Скажите, пожалуйста, сейчас все банки прошли реорганизацию из из АКБ превратились в Публичное АО или Частное АО. Должны ли они в связи с этим переподписать с Заёмщиками дополнительные соглашения и если этого сделано не было, то можно ли это добавить к исковому заявлению о признании договора не действительным.

Почитайте свой договор как стороны должны друг друга уведомлять о смене реквизитов. Добавить это к иску можно, но не думаю, что это будет основанием для признания договора не действительным.
Link to comment
Share on other sites

  • 3 weeks later...

Добрий вечір. Цікавить таке питання - чи є у заступника директора з питань малого та середнього бізнесу право на підписання кредитного договору з фізичною особою, маю на увазі саме громадянина. цікавить саме райфайзенбанк, може в когось "завалялась" довіреність. Посадова особа діяла саме на підставі довіреності. ;)

Link to comment
Share on other sites

Добрий вечір. Цікавить таке питання - чи є у заступника директора з питань малого та середнього бізнесу право на підписання кредитного договору з фізичною особою, маю на увазі саме громадянина. цікавить саме райфайзенбанк, може в когось "завалялась" довіреність. Посадова особа діяла саме на підставі довіреності. ;)

Лучше задайте этот вопрос банку с просьбой предоставить копию доверенности.
Link to comment
Share on other sites

  • 2 weeks later...

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...
  • Пользователи

    No members to show