Решение Гощанского райсуда оставленное в силе апелляцией об отказе Приватбанку в обращении взыскания и выселении

[ANTIRAID]

Державний герб України

Справа № 1703/910/2012

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

10 січня 2013 року

 

Гощанський районний суд Рівненської області в особі 

 

судді Чорноус Л.І. 

при секретарі Зубко Є.В.

 

за участю:

 

представника позивача Нестерука В.Ю.

представника відповідачки ОСОБА_2 ОСОБА_3

органу опіки та піклування Гощанської РДА Хідашелі Т.В.

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Гоща цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , третьої особи на стороні відповідача , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору органу опіки та піклування Гощанської районної державної адміністрації про звернення стягнення

 

В С Т А Н О В И В:

 

ПАТ КБ „ПриватБанк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , третьої особи на стороні відповідача , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору органу опіки та піклування Гощанської районної державної адміністрації про звернення стягнення, посилаючись на те, що 16 травня 2008 року між ОСОБА_11 та позивачем було укладено кредитний договір № ROG0GA0000000781 на отримання кредиту в сумі 10535,51 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення -16.05.2028 р.

 

Відповідно до п.8.1 кредитного договору позивач зобов'язувався надати позичальнику кредитні кошти на строк з 16.05.2008 року по 16.05.2028 року включно у розмірі 10535 , 51 доларів США на споживчі цілі , зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,25 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом . ОСОБА_11 зобов'язалася в період з 16 по 23 число кожного місяця сплачувати банку платіж у сумі 137 , 56 доларів США для погашення заборгованості за кредитним договором , що складається із заборгованості по кредиту , відсотках, винагороди , комісії.

 

Згідно п.5.1 кредитного договору позичальник , у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту , сплачує банку пеню у розмірі 0,15% від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочки , але не менше 1 грн.

 

З дня видачі кредиту за кредитним договором ОСОБА_11 свої зобов'язання виконала частково, згідно розрахунку заборгованості від 18 травня 2012 року.

 

У зв'язку з порушенням графіку погашення кредиту у боржника ОСОБА_11 утворилася заборгованість по платежах на загальну суму 20325,72 доларів США , що є еквівалентним 162422,83 грн. , з якого прострочена заборгованість по тілу кредиту 365,83 доларів США , а загальна сума боргу по тілу кредиту 8589,85 доларів США , заборгованість за відсотками в сумі 4297,03 доларів США , комісія 1166,39 доларів США , пеня у розмірі 5274,76 доларів США та штрафи: в розмірі 31,29 доларів США- фіксована частина, 966,40 доларів США- процентна складова.

 

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № ROG0GA0000000781 від 16.05.2008 р. позивач уклав договір іпотеки № ROG0GA0000000781 від 16.05.2008 р. з відповідачкою ОСОБА_2

 

Згідно п. 7 договору іпотеки відповідачка ОСОБА_2 надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 59,40 кв. м., житловою площею 26, 10 кв. м., що розташований за адресою : АДРЕСА_1 і який належить відповідачці на праві власності на підставі свідоцтва про право власності , виданого виконкомом Гощанської селищної ради Рівненської області , б/н від 16.08.1977 року та зареєстрований в Рівненському ОБТІ в книзі 2 , № запису 62-212 , реєстраційний номер 23105522.

 

Свої зобов'язання за кредитним договором позивач виконав в повному обсязі, надавши ОСОБА_11 кредит в розмірі 10535,51 доларів США. У зв'язку з невиконанням відповідачкою взятих на себе зобов'язань у добровільному порядку , ПАТ КБ „ПриватБанк" було змушене звернутися до суду.

 

Представник позивача Нестерук В.Ю. в судовому засіданні позов підтримав повністю, з підстав викладених у позовній заяві.

 

Представник відповідачки ОСОБА_2 -ОСОБА_3 в судовому засіданні позову не визнала і пояснила , що ОСОБА_11, яка є дочкою відповідачки , дійсно взяті на себе зобов'язання по кредиту виконує не в повному обсязі , так як у їх сім'ї склалось надзвичайно тяжке матеріальне становище, бо на утриманні ОСОБА_11 перебуває четверо неповнолітніх дітей і іншого житла у розпорядженні їх сім'ї , де б вони могли проживати , не має. Крім того , позивач належним чином не повідомив відповідачів про звернення стягнення на предмет іпотеки, що є порушенням вимог чинного законодавства. Просить відмовити у задоволенні позову про звернення стягнення на будинок, надавши можливість погашати заборгованість по кредиту щомісячно.

 

Відповідачка ОСОБА_11, яка діє самостійно і як представник неповнолітніх відповідачів : ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 в судовому засіданні позову не визнала і пояснила , що в той час , коли вона взяла у банку кредит , то курс долара США був набагато нижчим , ніж на сьогоднішній день. Крім того , після укладення договору змінились інші обставини -вона пішла з роботи через вагітність, помер її чоловік , на її утриманні хвора матір та четверо неповнолітніх дітей , що і стало причиною того , що взяті на себе зобов'язання , нею не були виконані належним чином. Просить відмовити у задоволенні позову про звернення стягнення на будинок , оскільки іншого житла у розпорядженні їх сім'ї, де б вони могли проживати з неповнолітніми дітьми, не має.

 

Відповідач ОСОБА_10 в судовому засіданні позову не визнав і пояснив , що він з 31 серпня 2010 року зареєстрований та проживає у будинку своєї матері ОСОБА_2 по АДРЕСА_1. Крім нього та матері , у будинку проживає його сестра ОСОБА_11 з чотирма неповнолітніми дітьми. Під час отримання сестрою кредиту , він зобов'язувався забезпечувати житлом неповнолітніх племінників за адресою АДРЕСА_2. Проте , це житло на даний час не придатне для проживання і потребує капітального ремонту.

 

Представник третьої особи на стороні відповідача , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - органу опіки та піклування Гощанської районної державної адміністрації Хідашелі Т.В. в судовому засіданні пояснила , що хоча і ОСОБА_11 не виконує взяті на себе зобов'язання по кредиту , а відповідач ОСОБА_10 при отриманні ОСОБА_11 кредиту давав зобов'язання забезпечити житлом неповнолітніх племінників і органом опіки та піклування було дано дозвіл на передачу житла в іпотеку за кредитним договором , виселення сім'ї з житлового будинку є неможливим. Орган опіки та піклування провів обстеження матеріально - побутових умов будинку по АДРЕСА_2 , який перебуває у власності ОСОБА_10 , і було встановлено , що даний житловий будинок потребує капітального ремонту і не придатний для проживання, так як у ньому більше десяти років ніхто не проживає.

 

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду , оцінивши, досліджені в судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення.

 

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

 

В судовому засіданні встановлено , що 16 травня 2008 року між ОСОБА_11 та позивачем було укладено кредитний договір № ROG0GA0000000781 на отримання кредиту в сумі 10535,51 доларів США на споживчі цілі зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення -16.05.2028 р.

 

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № ROG0GA0000000781 від 16.05.2008 р. між позивачем та відповідачкою ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки № ROG0GA0000000781 , предметом якого є житловий будинок загальною площею 59,40 кв. м., житловою площею 26, 10 кв. м., що розташований за адресою : АДРЕСА_1 .

 

Згідно розрахунку заборгованості від 18 травня 2012 року ОСОБА_11 свої зобов'язання виконала частково і за нею рахується заборгованість на загальну суму 20325,72 доларів США , що є еквівалентним 162422,83 грн.

 

У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків. 

 

Частина 2 ст. 1050 ЦК України передбачає, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

 

Відповідно до положень статей 33,35 Закону України „ Про іпотеку " , згідно з якими в разі порушення основного зобов'язання та / або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику , якщо він є відміним від іпотекодавця , письмову вимогу про усунення порушення у не менш ніж тридцятиденний строк . У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення , іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

 

Аналогічні положення містяться і в пункті 24 договору іпотеки від 16.05.2008 року, укладеного сторонами.

 

Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає зверненню з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання відповідно до ч. 2 ст.25 Закону України „Про іпотеку".

 

Разом з тим судом встановлено , що до боржника з такою вимогою позивач не звертався взагалі .

 

Надані позивачем суду реєстр рекомендованої кореспонденції та повідомлення від 26.04.2012 року на адресу відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_11 не свідчить про отримання останніми такої вимоги і доводить наявність порушення позивачем вищевказаних вимог Закону.

 

Не надано позивачем доказів і про те , що повідомлення іпотекодавцеві, який є відмінним від боржника , не було направлене , оскільки викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення , пошкодження чи втрату предмета іпотеки.

 

Як встановлено в судовому засіданні , згідно розрахунку заборгованості , доданого ПАТ „ПриватБанк" до позовної заяви , із загальної суми заборгованості ОСОБА_11 - 20325,72 доларів США , що еквівалентно 162422,83 грн., станом на день звернення до суду прострочена заборгованість по тілу кредиту складає 365,83 доларів США , а загальна сума боргу по тілу кредиту 8589,85 доларів США , заборгованість за відсотками в сумі 4297,03 доларів США , комісія 1166,39 доларів США , пеня у розмірі 5274,76 доларів США та штрафи: в розмірі 31,29 доларів США- фіксована частина, 966,40 доларів США- процентна складова.

 

Тобто , сума простроченої заборгованості за кредитним договором 365,83 доларів США по тілу кредиту , заборгованість за відсотками в сумі 4297,03 доларів США , а решта суми : 8589,85 доларів США- залишок по тілу кредиту строк сплати якого не настав та штрафні санкції в сумі 7438,84 доларів США.

 

Згідно договору іпотеки до кредитного договору , вартість предмета іпотеки складає 70000 грн., що на день розгляду справи, еквівалентно 8757,66 доларів США.

 

У відповідності до п. 41 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року „ Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів , що виникають із кредитних правовідносин " при вирішенні спору про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна , якщо допущене боржником або іпотекодавцем , якщо він є відмінним від боржника , порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

 

Відмовляючи в задоволенні позову , суд виходить з того , що у спірному будинку з моменту свого народження , проживають і зареєстровані четверо неповнолітніх дітей боржника - 1998 р. народження , 2004 р. народження та 2007 р. народження, 2011 року народження, прострочена заборгованість за кредитним договором є неспівмірною з вартістю предмета іпотеки , а доказів , що порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору завдасть збитків іпотекодержателю чи змінить обсяг його прав ,позивачем не надано, як і не надано доказів на отримання відповідачами повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки. 

 

Аналогічної позиції дотримується і апеляційний суд Рівненської області та Вищий Спеціалізований Суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ( ухвала апеляційного суду від 11.04.2011 року по справі №22-796-2011 р., ухвала Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.11.2011 року по справі №6-20754 св 11 ).

 

Крім того , вимога позивача про стягнення пені та штрафів у сумі 7438,84 доларів США у відповідності до ч. 2 ст.625 ЦК України є заходом цивільно - правової відповідальності за порушення грошового зобов'язання і , в даному випадку , він значно перевищує суму основного боргу , а тому суд не може враховувати дану суму при визначенні простроченої заборгованості боржника на день звернення.

 

За таких обставин суд вважає , що позивач передчасно ставить вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідно і не може бути задоволена вимога про виселення відповідачів із житлового будинку , який розташований в АДРЕСА_1.

 

Керуючись ст.ст.10, 60, 209 , 212, 213, 215, ЦПК України, в силу ст. ст. 526, 611, 625, 1050 ЦК України, ст. ст. 33,35 Закону України «Про іпотеку», суд 

 

в и р і ш и в:

 

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк" до ОСОБА_2 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , третьої особи на стороні відповідача , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору органу опіки та піклування Гощанської районної державної адміністрації про звернення стягнення на житловий будинок загальною площею 59,4 м.кв. , який розташований в АДРЕСА_1 та виселення - відмовити.

 

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Рівненської області через Гощанський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами , які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня отримання ними копії рішення. 

 

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги , якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано , набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

 

Суддя : 

 

Повний текст рішення виготовлено 16 січня 2013 року.

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/28619777

[ANTIRAID]

Державний герб України

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

Справа № 22ц/787/361/2013 Головуючий у 1-й ін-т. Чорноус Л.І.

 

Суддя-доповідач Собіна І.М.

 

13 лютого 2013 року м. Рівне

 

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

 

Головуючого судді Собіни І.М.

Суддів: Бондаренко Н.В., Ковальчук Н.М.

Секретар судових засідань Пиляй І.С.

 

З участю ОСОБА_2, представників: „Приватбанку" та органу опіки і піклування Гощанської РДА,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк" на рішення Гощанського районного суду від 10 січня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - органу опіки та піклування Гощанської районної державної адміністрації, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,

 

в с т а н о в и л а:

 

В червні 2012 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк (далі по тексту ПАТ КБ) „Приватбанк" звернувся до суду із вказаними позовними вимогами.

 

Рішенням Гощанського районного суду від 10 січня 2013 року в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ „Приватбанк" відмовлено.

 

У поданій апеляційній скарзі представник банку не погоджуючись із рішенням суду вважав, що воно винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

 

Банк виконав диспозитивну норму законодавства, надіславши вимогу-повідомлення на адресу позичальника та іпотекодавця. Дана вимога містила повідомлення про порушення зобов"язання та попередження про намір банку звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку неналежного виконання зобов"язання позичальником. 

 

Дана вимога так і залишилась невиконаною, ні на час звернення до суду, ні під час розгляду справи, чого не заперечувала і позичальниця.

 

Вказує, що чинним законодавством не передбачено вручення повідомлення про порушення зобов"язання. Законом України „Про іпотеку" на кредитора покладається лише обов"язок до початку процедури звернення стягнення направити на адресу позичальника повідомлення.

 

Вважає, що діючим законодавством України, що регулює відносини іпотеки, не передбачено обмеження або позбавлення права кредитора на звернення стягнення у зв"язку із відсутністю співмірності між вартістю предмету іпотеки та наявною заборгованістю відповідача.

 

Статтею 39 Закону України „Про іпотеку" передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

 

Майнові права на предмет іпотеки у інших осіб, в тому числі і в дітей відсутні. Єдиним власником предмету іпотеки є ОСОБА_3 і саме вона має право розпоряджатися своїм майном на свій розсуд.

 

Право на проживання в предметі іпотеки не є майновим правом, оскільки, право на житло віднесено законодавцем до особистих немайнових прав.

 

Позичальник з 2008 року не здійснює погашення заборгованості за кредитним договором, що стало підставою для звернення кредитора з цим позовом до суду.

 

Просив оскаржуване рішення скасувати і ухвалити у справі нове рішення про задоволення їхніх вимог.

 

Колегія суддів заслухавши доповідача, доводи та заперечення осіб які беруть участь у справі і з"явились в судове засідання у межах поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи дійшла висновку про її відхилення з таких підстав.

 

Судом встановлено, що 16 травня 2008 року між ОСОБА_2 та ПАТ „Приватбанк" було укладено кредитний договір в сумі 10535,51доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15 процентів річних з кінцевим терміном повернення кредиту 16 травня 2028 року.

 

На забезпечення виконання кредитного зобов"язання 16 травня 2008 року між банком та матір"ю позичальниці ОСОБА_2 - ОСОБА_3 було укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки, відповідно до п. 7 якого іпотекодавець передала іпотекодержателю будинок загальною площею 59,40 кв.м., житловою площею 26,10 кв.м. в АДРЕСА_1. 

 

У разі невиконання боржником основного зобов"язання, іпотекодержатель, як зазначено у ч. 1 ст. 33 Закону України „Про іпотеку", вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов"язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

 

В судовому засіданні ОСОБА_2 позовних вимог банку не визнала посилаючись на істотну зміну матеріальних умов її життя, вона втратила чоловіка, не працює у зв"язку з доглядом за дітьми в даний час вона вагітна, а також доглядає свою матір ОСОБА_3, яка є інвалідом другої групи.

 

Іншого житла окрім будинку матері у якому вона з чотирма дітьми проживає у неї немає.

 

Будинок її брата ОСОБА_8 по АДРЕСА_2, не придатний для проживання.

 

Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей, як зазначено у ч. 6 ст. 203 ЦК України, у протилежному випадку такий правочин є нікчемним.

 

Відповідно до ст. 12 Закону України „ Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" держава охороняє і захищає права та інтереси дітей при вчиненні право чинів щодо нерухомого майна.

 

Неприпустимо зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень.

 

Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей.

 

Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав і охоронюваних законом інтересів дітей при наданні згоди на вчинення правочинів щодо належного дітям нерухомого майна.

 

У дозволі № 222 від 25 квітня 2008 року на вчинення ОСОБА_2 правочину іпотеки будинку АДРЕСА_1, в якому проживають четверо неповнолітніх дітей, орган опіки та піклування не передбачив можливості у батьків неповнолітніх дітей надання іншого житлового приміщення для їхнього проживання, чим неприпустимо обмежив права і охоронювані інтереси дітей у випадку звернення стягнення на предмет іпотеки та їх виселення.

 

А фінансова установа, зі свого боку укладаючи іпотечний договір на зазначені порушення уваги не звернула і поставила на межу ризику виконання зобов"язання за рахунок предмету іпотеки.

 

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України „Про охорону дитинства" держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.

 

З акту комісії служби у справах дітей Гощанської РДА обстеження матеріально-побутових умов будинку АДРЕСА_2, належного ОСОБА_8 вбачається, що будинок потребує капітального ремонту і в ньому відсутні умови для проживання дітей (а.с.97). 

 

Відповідно до ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

 

Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

 

Виселення неповнолітніх дітей таким вимогам Конвеції відповідати не буде, а тому апеляційний суд дійшов висновку про відхилення апеляційної скарги.

 

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, ст. ст. 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

 

у х в а л и л а:

 

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк" відхилити.

 

Рішення Гощанського районного суду від 10 січня 2013 року залишити без змін.

 

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена сторонами в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів починаючи з дня набрання нею законної сили.

 

Судді: І.М.Собіна Н.В.Бондаренко Н.М. Ковальчук 

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/29326194

[ANTIRAID]

Первый раз за последние несколько лет суд прямо сослался на нарушение Конвенции и прав детей. Надеюсь такая практика станет повсеместной.

[logoped]

не верится что это писали украинские судьи. интересна очень кассация.

[у.zaporozhskiy]

не верится что это писали украинские судьи. интересна очень кассация.

Действительно прекрасное решение суда.

Особенно, если учитывать, что буквально недавно встретил решение апелляционного суда Донецкой области, где было удовлетворено требование банка о выселении, а нормы конвенции проигнорированы.

Дай Бог, что бы решение размещенное в данной теме было оставлено в силе ВССУГУД.