Решение 3-х инстанций о признании договора поручительства с Укрсиббанком прекращенным

[у.zaporozhskiy]

Снова перечитал две постановы ВСУ:

1. від 21 травня 2012 року № 6-69цс11

2. від 7 листопада 2012р. в справі 6-129цс12

 

и во-втором уже речь о правоотношениях, а не праве и, как я понимаю, применение "про визнання договора поруки таким, що припинен" уже не противоречит 1-ой позиции ВСУ.

Так или нет?

 

ПС. а если опираться на то, что 2-я позиция по дате позже, то она и есть правильная. Или я снова ошибаюсь?

 

Доводите до конца иск о признании договора поручительства прекращенным.

Получите окончательную практику ВСУ, будете бить ею по носу судьям.

[АлПет]

Алпет-эти решения это старье.

 

Можно воспользоваться поиском и посмотреть, что суды без проблем прекращают договор поручительства.

Мне еще не разу не отказали в связи с тем, что в иске просили прекратить договор поручительства, а не просто поручительства.

Только моих решений порядка 10 на форуме, поищите при желании.

Советую посмотреть более новую практику ВСУ 2014-2015 годов, в большинстве случаев она положительная именно по требованию о прекращении договора поручительства, хотя и по прекращению поручительства тоже хватает.

ais  говорит, что судья прямо заявляет о не правильной формулировки требования. Тогда зачем усложнять ситуацию, проще уточнить исковые требования в этом иске и не искать лишних приключений.

[у.zaporozhskiy]

ais  говорит, что судья прямо заявляет о не правильной формулировки требования. Тогда зачем усложнять ситуацию, проще уточнить исковые требования в этом иске и не искать лишних приключений.

Это лишь мнение судьи первой инстанции, не факт, что апелляция или ВССУ посчитает по-другому.

Под каждую инстанцию менять требования?

Все по сути правильно, поэтому нет никаких проблем, довести иск с таким требованиями до победы.

Я так понял, что у человека нет возможности менять требования.

[dyx]

Что мешает изменить требования?

[ais]

Что мешает изменить требования?

Рассмотрение дела уже в стадии рассмотрения по сути, т.е. изменить уже нельзя, хотя Obelix говорит, что можно

 

Внеси уточнения в иск, это не проблема, если судя еще не ушел в совещательную комнату.

но как это можно сделать ответом не поделился.

[у.zaporozhskiy]

Рассмотрение дела уже в стадии рассмотрения по сути, т.е. изменить уже нельзя, хотя Obelix говорит, что можно

но как это можно сделать ответом не поделился.

Типа замаскировать это под увеличение исковых требований.

[у.zaporozhskiy]

Что мешает изменить требования?

И зачем их менять?

что меняется от того, что договор поручительства будет прекращенным, а не поручительство по нему?

[ais]

И зачем их менять?

что меняется от того, что договор поручительства будет прекращенным, а не поручительство по нему?

 

о разнице говорит ВСУ від 21 травня 2012 року № 6-69цс11, а судья намерен отклонить иск, т.к. не правильно применена защита (эт я своими словами)

[у.zaporozhskiy]

о разнице говорит ВСУ від 21 травня 2012 року № 6-69цс11, а судья намерен отклонить иск, т.к. не правильно применена защита (эт я своими словами)

Я же Вам привел кучу практики, которая говорит об обратном.

Не вижу смысла менять требования из-за того, что какой-то судья хочет так.

Требование о признании договора поручительства прекращенным соответствует требованиям ст. 16 ЦК и в 3-ох случаях ВСУ это подтвердил.

В чем проблема?

[dyx]

И зачем их менять?

что меняется от того, что договор поручительства будет прекращенным, а не поручительство по нему?

 

о разнице говорит ВСУ від 21 травня 2012 року № 6-69цс11, а судья намерен отклонить иск, т.к. не правильно применена защита (эт я своими словами)

 

Я же Вам привел кучу практики, которая говорит об обратном.

Не вижу смысла менять требования из-за того, что какой-то судья хочет так.

Требование о признании договора поручительства прекращенным соответствует требованиям ст. 16 ЦК и в 3-ох случаях ВСУ это подтвердил.

В чем проблема?

 

Проблема в том, что Вы не видите разницу между договором и поручительством. Поручительство это способ обеспечения кр/договора, а договор поручительства это уже правочин который статьей 559 ЦК не может  быть прекращенным.

Судья всё правильно говорит.

[у.zaporozhskiy]

Проблема в том, что Вы не видите разницу между договором и поручительством. Поручительство это способ обеспечения кр/договора, а договор поручительства это уже правочин который статьей 559 ЦК не может  быть прекращенным.

Судья всё правильно говорит.

Следствием прекращения поручительства не является прекращение договора?

Если нет, то почему?

[АлПет]

Следствием прекращения поручительства не является прекращение договора?

Если нет, то почему?

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР

до статті 598 Цивільного кодексу України

 

Припинення зобов'язання є останньою стадією його існування. Під припиненням зобов'язання розуміють припинення правового зв'язку між його сторонами, звільнення їх від прав та обов'язків, що становлять зміст зобов'язання. Тобто кредитор втрачає право вимагати від боржника виконання передбачених у зобов'язанні дій, а боржник звільняється від обов'язку виконувати такі дії під загрозою застосування до нього мір відповідальності.

 

Припинення зобов'язання слід відрізняти від закінчення строку дії договору. Закінчення строку дії договору означає, що між його сторонами у майбутньому не будуть виникати взаємні права та обов'язки, що випливали із цього договору. Але ті зобов'язання, які вже існують на момент закінчення строку дії договору, будуть існувати і після його закінчення доти, доки вони не будуть припинені на підставах, встановлених договором або законом.

 

Підстави припинення зобов'язань можна поділити на договірні та законні. Договірні підстави визначаються добровільно суб'єктами цивільних правовідносин в договорах. Сторони є вільними у виборі будь-яких підстав припинення їх зобов'язань, в тому числі домовитися про можливість припинення зобов'язання в односторонньому порядку за бажанням будь-якої сторони.

 

Законні підстави припинення зобов'язань в свою чергу можна поділити на загальні та спеціальні. Загальні підстави припинення зобов'язань визначені у Главі 50 ЦКУ, до них відносяться виконання, передання відступного, зарахування, новація, неможливість виконання, поєднання боржника та кредитора в одній особі та ін. Загальні підстави припинення зобов'язань стосуються будь-яких цивільно-правових зобов'язань, якщо дотримуються умови їх настання.

 

Спеціальні умови припинення зобов'язань містяться у главах ЦК, присвячених регулюванню окремих видів зобов'язань. Так ст. 559 ЦКУ встановлює спеціальні випадки припинення поруки. Частина 3 ст. 1126 ЦКУ передбачає підстави припинення договору комерційної концесії, а стаття 1149 ЦКУ - підстави припинення зобов'язання у зв'язку з публічною обіцянкою винагороди тощо.

 

Частина 2 коментованої статті встановлює, що зобов'язання може припинятися також на вимогу однієї із його сторін, але виключно у випадках, встановлених договором або законом. Законодавчі норми, які надають право стороні зобов'язання в односторонньому порядку вимагати його припинення, містяться в Цивільному кодексі, а також в інших актах цивільного законодавства. В якості прикладу можна навести ст. 773 ЦК, яка надає наймодавцеві право вимагати розірвання договору найму та відшкодування збитків в разі, якщо наймач користується річчю не за призначенням або з порушенням умов договору найму.

 

Крім того, сторони вправі визначити додаткові умови одностороннього припинення зобов'язання в договорі. Порядок одностороннього припинення господарського зобов'язання визначається у статті 188 Господарського кодексу України.

 

 

 

Авторський колектив коментарю

до Цивільного кодексу України

 

  

 

 

 

 

 

Всеукраїнська мережа ЛІГА:ЗАКОН

www.ligazakon.ua

[у.zaporozhskiy]

 

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР

до статті 598 Цивільного кодексу України

 

Припинення зобов'язання є останньою стадією його існування. Під припиненням зобов'язання розуміють припинення правового зв'язку між його сторонами, звільнення їх від прав та обов'язків, що становлять зміст зобов'язання. Тобто кредитор втрачає право вимагати від боржника виконання передбачених у зобов'язанні дій, а боржник звільняється від обов'язку виконувати такі дії під загрозою застосування до нього мір відповідальності.

 

Припинення зобов'язання слід відрізняти від закінчення строку дії договору. Закінчення строку дії договору означає, що між його сторонами у майбутньому не будуть виникати взаємні права та обов'язки, що випливали із цього договору. Але ті зобов'язання, які вже існують на момент закінчення строку дії договору, будуть існувати і після його закінчення доти, доки вони не будуть припинені на підставах, встановлених договором або законом.

 

Підстави припинення зобов'язань можна поділити на договірні та законні. Договірні підстави визначаються добровільно суб'єктами цивільних правовідносин в договорах. Сторони є вільними у виборі будь-яких підстав припинення їх зобов'язань, в тому числі домовитися про можливість припинення зобов'язання в односторонньому порядку за бажанням будь-якої сторони.

 

Законні підстави припинення зобов'язань в свою чергу можна поділити на загальні та спеціальні. Загальні підстави припинення зобов'язань визначені у Главі 50 ЦКУ, до них відносяться виконання, передання відступного, зарахування, новація, неможливість виконання, поєднання боржника та кредитора в одній особі та ін. Загальні підстави припинення зобов'язань стосуються будь-яких цивільно-правових зобов'язань, якщо дотримуються умови їх настання.

 

Спеціальні умови припинення зобов'язань містяться у главах ЦК, присвячених регулюванню окремих видів зобов'язань. Так ст. 559 ЦКУ встановлює спеціальні випадки припинення поруки. Частина 3 ст. 1126 ЦКУ передбачає підстави припинення договору комерційної концесії, а стаття 1149 ЦКУ - підстави припинення зобов'язання у зв'язку з публічною обіцянкою винагороди тощо.

 

Частина 2 коментованої статті встановлює, що зобов'язання може припинятися також на вимогу однієї із його сторін, але виключно у випадках, встановлених договором або законом. Законодавчі норми, які надають право стороні зобов'язання в односторонньому порядку вимагати його припинення, містяться в Цивільному кодексі, а також в інших актах цивільного законодавства. В якості прикладу можна навести ст. 773 ЦК, яка надає наймодавцеві право вимагати розірвання договору найму та відшкодування збитків в разі, якщо наймач користується річчю не за призначенням або з порушенням умов договору найму.

 

Крім того, сторони вправі визначити додаткові умови одностороннього припинення зобов'язання в договорі. Порядок одностороннього припинення господарського зобов'язання визначається у статті 188 Господарського кодексу України.

 

 

 

Авторський колектив коментарю

до Цивільного кодексу України

 

  

 

 

 

 

 

Всеукраїнська мережа ЛІГА:ЗАКОН

www.ligazakon.ua

 

Что Вы этим хотели сказать?

 

Прекращение поручительства имеет следствием прекращение договора поручительства?

 

А прекращение договора поручительства, как по мне, точно имеет последствием прекращения поручительства.

[IVANOVA]

Господа юристы, помогите советом!

Иск о взыскании задолженности к должнику и поручителям от Дельты 
первая инстанция отказала, апеляшка скасувала решение первой инст. и удовлетворила иск.

сейчас ВССУ пересматривает (ооооочень долго).

в запереченнях от поручителей ссылались на припинення поруки по ч.1 и ч.4 ст. 559 ЦК.

 

Хочу подать иск о признании "поруки припиненной". Стоит ли ждать решения ВССУ в том деле? Ведь ВССУ тоже может отказать банку во взыскании с поручителей потому что поручительство прекратилось.  

А может и не обратить на это внимание. Тогда банк притащит решение ВССУ  в это дело.....

Ваши мнения?

[у.zaporozhskiy]

Господа юристы, помогите советом!

Иск о взыскании задолженности к должнику и поручителям от Дельты 

первая инстанция отказала, апеляшка скасувала решение первой инст. и удовлетворила иск.

сейчас ВССУ пересматривает (ооооочень долго).

в запереченнях от поручителей ссылались на припинення поруки по ч.1 и ч.4 ст. 559 ЦК.

 

Хочу подать иск о признании "поруки припиненной". Стоит ли ждать решения ВССУ в том деле? Ведь ВССУ тоже может отказать банку во взыскании с поручителей потому что поручительство прекратилось.  

А может и не обратить на это внимание. Тогда банк притащит решение ВССУ  в это дело.....

Ваши мнения?

Подавать уже сейчас, в любой момент можно оставить без рассмотрения.

 

Почему не подали этот иск сразу?

у Вас бы до сих пор не было решения о взыскания, так как Вы бы остановили производство по взысканию на основании производства по прекращению поручительства.

 

Кто посоветовал не подавать отдельный иск?

 

У Вас Свед-Дельта?

там есть куча нарушений.

 

Или Укрпром-Дельта?

[IVANOVA]

Подавать уже сейчас, в любой момент можно оставить без рассмотрения.

 

Почему не подали этот иск сразу?

у Вас бы до сих пор не было решения о взыскания, так как Вы бы остановили производство по взысканию на основании производства по прекращению поручительства.

 

Кто посоветовал не подавать отдельный иск?

 

У Вас Свед-Дельта?

там есть куча нарушений.

 

Или Укрпром-Дельта?

укрсиб- дельта)))

хотели "запереченнями" отбиться) так же дешевле

а теперь переживаю, что если ВССУ  в своем решении напишет, что порука не припинена, Дельта сразу притащит это в новое дело...

или уже хуже не будет?)

[IVANOVA]

Кстати, а как попасть в ВССУ на рассмотрение? кто был?

может подать клопотання?
они уже третий раз переносят, не нра мне все это... 

[у.zaporozhskiy]

укрсиб- дельта)))

хотели "запереченнями" отбиться) так же дешевле

а теперь переживаю, что если ВССУ  в своем решении напишет, что порука не припинена, Дельта сразу притащит это в новое дело...

или уже хуже не будет?)

Скупий двічі платить.

 

По ситуации, смотря, что напишет ВССУ.

[у.zaporozhskiy]

Кстати, а как попасть в ВССУ на рассмотрение? кто был?

может подать клопотання?

они уже третий раз переносят, не нра мне все это... 

Там можно присутствовать.

Вы написали мотивированные возражения на кассационную жалобу (это намного важнее)?

[IVANOVA]

Там можно присутствовать.

Вы написали мотивированные возражения на кассационную жалобу (это намного важнее)?

мы подавали касацию, поскольку аппеляшка снесла решение об отказе банку.

подала касацию в апреле 2015. сейчас опять  отложили на июнь 2016

т.е можно приехать на свое заседание и все?

[IVANOVA]

Проблема в том, что Вы не видите разницу между договором и поручительством. Поручительство это способ обеспечения кр/договора, а договор поручительства это уже правочин который статьей 559 ЦК не может  быть прекращенным.

Судья всё правильно говорит.

ВСУ считает так же:

Лист Верховного Суду України від 01 лютого 2015 року «Аналіз застосування судами законодавства, яке регулює поруку як вид забезпечення виконання зобов'язання»

1. Визнання поруки припиненою як спосiб захисту цивiльних прав

Припинення поруки у разi вiдсутностi спору вiдбувається вiдповiдно до закону i не потребує звернення до суду. За наявностi спору, коли кредитор не визнає або заперечує факт припинення поруки на пiдставi закону, поручитель вправi звернутися до суду за захистом свого оспорюваного права.

Вiдповiдно до ст. 3 ЦПК кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та iнтересiв.

Захист цивiльних прав — це передбаченi законом способи охорони цивiльних прав у разi їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Способами захисту суб’єктивних цивiльних прав розумiють закрiпленi законом матерiально-правовi заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Загальний перелiк таких способiв захисту цивiльних прав та iнтересiв визначений у ст. 16 ЦК .

Звернення особи до суду з позовом про визнання поруки такою, що припинена, на пiдставi ч. 1 ст. 559 ЦК не є необхiдним, проте такi вимоги можуть розглядатися судом у разi наявностi вiдповiдного спору (постанова Верховного Суду України вiд 21 листопада 2012 р. у справi № 6-134цс12).

Часто трапляються випадки вiдмови у задоволеннi позову про припинення поруки через те, що законодавство України не передбачає такого способу захисту цивiльного права.

Висновки щодо цього питання мiстяться у правовiй позицiї Верховного Суду України, висловленiй у постановах: вiд 21 травня 2012 р. у справi № 6-18цс11, вiд 21 травня 2012 р. у справi № 6-20цс11.

У разi невизнання кредитором права поручителя на припинення зобов’язання за договором поруки, передбаченого ч. 1 ст. 559 ЦК, таке право пiдлягає судовому захисту за позовом поручителя шляхом визнання поруки припиненою на пiдставi п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК, виходячи iз загальних засад цивiльного законодавства i судочинства, права особи на захист у судi порушених або невизнаних прав, рiвностi процесуальних прав i обов’язкiв сторiн ( статтi 3 , 12–15 , 20 ЦК , статтi 3–5 , 11 , 15 , 31 ЦПК ).

Законодавчi обмеження матерiально-правових способiв захисту цивiльного права чи iнтересу пiдлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55 , 124 Конституцiї України та ст. 13 Конвенцiї про захист прав людини i основоположних свобод (далi — Конвенцiя), вiдповiдно до яких кожна особа має право на ефективний засiб правового захисту, не заборонений законом.

Проте слiд мати на увазi, що способом судового захисту є не вимога про припинення договору поруки, а вимога про визнання поруки припиненою, оскiльки порука припиняється не з моменту ухвалення судом рiшення про це, а з моменту настання пiдстав, з якими законом пов’язане припинення поруки.

Право поручителя пiдлягає судовому захисту за позовом поручителя шляхом визнання поруки такою, що припинена, а не шляхом припинення договору поруки вiдповiдно до п. 7 ч. 2 ст. 16 ЦК (постанова Верховного Суду України вiд 21 травня 2012 р. у справi № 6-69цс11).

Способи захисту цивiльного права та iнтересiв зазначенi в ст. 16 ЦК .

Згiдно iз п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК одним iз способiв захисту цивiльних прав та iнтересiв є визнання права, що рiвною мiрою означає як наявнiсть права, так i його вiдсутнiсть або й вiдсутнiсть обов’язкiв.

Зi змiсту ч. 3 ст. 16 ЦК вбачається, що суд може захистити цивiльне право або iнтерес iншим способом, що встановлений договором або законом.

За змiстом статей 559 , 598 ЦК припинення зобов’язання поруки означає такий стан сторiн правовiдношення, при якому в силу передбачених законом обставин суб’єктивне право i кореспондуючий йому обов’язок перестають iснувати.

Уживаний законодавцем у ч. 1 ст. 559 ЦК термiн «порука» використовується в розумiннi зобов’язального правовiдношення поруки, з припиненням якого втрачає чиннiсть договiр поруки.

Зi змiсту зазначеної норми вбачається, що припинення поруки спричинюють такi змiни умов основного зобов’язання, якi призвели або можуть призвести до збiльшення обсягу вiдповiдальностi поручителя. Таке збiльшення вiдповiдальностi поручителя внаслiдок змiни основного зобов’язання виникає у разi пiдвищення розмiру процентiв; вiдстрочення виконання, що призводить до збiльшення перiоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збiльшення розмiру) неустойки тощо.

Виходячи iз загальних засад цивiльного законодавства i судочинства, права особи на захист в судi порушених або невизнаних прав, рiвностi процесуальних прав i обов’язкiв сторiн ( статтi 3 , 12–15 , 20 ЦК , статтi 3–5 , 11 , 15 , 31 ЦПК ), слiд дiйти висновку про те, що у випадку невизнання кредитором права поручителя, передбаченого ч. 1 ст. 559 ЦК , на припинення зобов’язання за договором поруки, таке право пiдлягає захисту судом за позовом поручителя шляхом визнання його права на пiдставi п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК (постанова Верховного Суду України вiд 21 травня 2012 р. у справi № 6-20цс11).

[у.zaporozhskiy]

 

ВСУ считает так же:

Лист Верховного Суду України від 01 лютого 2015 року «Аналіз застосування судами законодавства, яке регулює поруку як вид забезпечення виконання зобов'язання»

1. Визнання поруки припиненою як спосiб захисту цивiльних прав

Припинення поруки у разi вiдсутностi спору вiдбувається вiдповiдно до закону i не потребує звернення до суду. За наявностi спору, коли кредитор не визнає або заперечує факт припинення поруки на пiдставi закону, поручитель вправi звернутися до суду за захистом свого оспорюваного права.

Вiдповiдно до ст. 3 ЦПК кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та iнтересiв.

Захист цивiльних прав — це передбаченi законом способи охорони цивiльних прав у разi їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Способами захисту суб’єктивних цивiльних прав розумiють закрiпленi законом матерiально-правовi заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Загальний перелiк таких способiв захисту цивiльних прав та iнтересiв визначений у ст. 16 ЦК .

Звернення особи до суду з позовом про визнання поруки такою, що припинена, на пiдставi ч. 1 ст. 559 ЦК не є необхiдним, проте такi вимоги можуть розглядатися судом у разi наявностi вiдповiдного спору (постанова Верховного Суду України вiд 21 листопада 2012 р. у справi № 6-134цс12).

Часто трапляються випадки вiдмови у задоволеннi позову про припинення поруки через те, що законодавство України не передбачає такого способу захисту цивiльного права.

Висновки щодо цього питання мiстяться у правовiй позицiї Верховного Суду України, висловленiй у постановах: вiд 21 травня 2012 р. у справi № 6-18цс11, вiд 21 травня 2012 р. у справi № 6-20цс11.

У разi невизнання кредитором права поручителя на припинення зобов’язання за договором поруки, передбаченого ч. 1 ст. 559 ЦК, таке право пiдлягає судовому захисту за позовом поручителя шляхом визнання поруки припиненою на пiдставi п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК, виходячи iз загальних засад цивiльного законодавства i судочинства, права особи на захист у судi порушених або невизнаних прав, рiвностi процесуальних прав i обов’язкiв сторiн ( статтi 3 , 12–15 , 20 ЦК , статтi 3–5 , 11 , 15 , 31 ЦПК ).

Законодавчi обмеження матерiально-правових способiв захисту цивiльного права чи iнтересу пiдлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55 , 124 Конституцiї України та ст. 13 Конвенцiї про захист прав людини i основоположних свобод (далi — Конвенцiя), вiдповiдно до яких кожна особа має право на ефективний засiб правового захисту, не заборонений законом.

Проте слiд мати на увазi, що способом судового захисту є не вимога про припинення договору поруки, а вимога про визнання поруки припиненою, оскiльки порука припиняється не з моменту ухвалення судом рiшення про це, а з моменту настання пiдстав, з якими законом пов’язане припинення поруки.

Право поручителя пiдлягає судовому захисту за позовом поручителя шляхом визнання поруки такою, що припинена, а не шляхом припинення договору поруки вiдповiдно до п. 7 ч. 2 ст. 16 ЦК (постанова Верховного Суду України вiд 21 травня 2012 р. у справi № 6-69цс11).

Способи захисту цивiльного права та iнтересiв зазначенi в ст. 16 ЦК .

Згiдно iз п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК одним iз способiв захисту цивiльних прав та iнтересiв є визнання права, що рiвною мiрою означає як наявнiсть права, так i його вiдсутнiсть або й вiдсутнiсть обов’язкiв.

Зi змiсту ч. 3 ст. 16 ЦК вбачається, що суд може захистити цивiльне право або iнтерес iншим способом, що встановлений договором або законом.

За змiстом статей 559 , 598 ЦК припинення зобов’язання поруки означає такий стан сторiн правовiдношення, при якому в силу передбачених законом обставин суб’єктивне право i кореспондуючий йому обов’язок перестають iснувати.

Уживаний законодавцем у ч. 1 ст. 559 ЦК термiн «порука» використовується в розумiннi зобов’язального правовiдношення поруки, з припиненням якого втрачає чиннiсть договiр поруки.

Зi змiсту зазначеної норми вбачається, що припинення поруки спричинюють такi змiни умов основного зобов’язання, якi призвели або можуть призвести до збiльшення обсягу вiдповiдальностi поручителя. Таке збiльшення вiдповiдальностi поручителя внаслiдок змiни основного зобов’язання виникає у разi пiдвищення розмiру процентiв; вiдстрочення виконання, що призводить до збiльшення перiоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збiльшення розмiру) неустойки тощо.

Виходячи iз загальних засад цивiльного законодавства i судочинства, права особи на захист в судi порушених або невизнаних прав, рiвностi процесуальних прав i обов’язкiв сторiн ( статтi 3 , 12–15 , 20 ЦК , статтi 3–5 , 11 , 15 , 31 ЦПК ), слiд дiйти висновку про те, що у випадку невизнання кредитором права поручителя, передбаченого ч. 1 ст. 559 ЦК , на припинення зобов’язання за договором поруки, таке право пiдлягає захисту судом за позовом поручителя шляхом визнання його права на пiдставi п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК (постанова Верховного Суду України вiд 21 травня 2012 р. у справi № 6-20цс11).

 

При случае специально дойду до ВСУ по этому вопросу.

И докажу, что можно прекращать и договор в целом.

И никакой разницы не будет.

прекращение договора поручительства соответствует ст. 16 ЦК.

[у.zaporozhskiy]

мы подавали касацию, поскольку аппеляшка снесла решение об отказе банку.

подала касацию в апреле 2015. сейчас опять  отложили на июнь 2016

т.е можно приехать на свое заседание и все?

да.

[Bolt]

Кстати, а как попасть в ВССУ на рассмотрение? кто был?

может подать клопотання?

они уже третий раз переносят, не нра мне все это... 

 

Обыкновенно, приходите и присутствуете... Не надо никакого клопотання, они Вам сообщать не будут о заседании...

[IVANOVA]

При случае специально дойду до ВСУ по этому вопросу.

И докажу, что можно прекращать и договор в целом.

И никакой разницы не будет.

прекращение договора поручительства соответствует ст. 16 ЦК.

В реестре каждый судья субъективно подходит к этому вопросу)  

при чем один и тот же пишет и "визнати поруку припиненою" и "визнати поруку та договір поруки №... припиненими"