Определение ВССУ об отказе Универсалбанку во взыскании задолженности

[ANTIRAID]

Державний герб України

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ України

 

02 жовтня 2013 року

 

м. Київ

 

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

 

головуючого Горелкіної Н.А.,

суддів: Євграфової Є.П., Журавель В.І.,

Завгородньої І.М., Іваненко Ю.Г.,

 

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ВАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ПАТ «Універсал Банк» на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 20 лютого 2013 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 24 квітня 2013 року,

 

в с т а н о в и л а:

 

ВАТ «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 04 червня 2008 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк» та відповідачем було укладено генеральний договір про надання кредитних послуг № ВL4992, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати відповідачу кредитні послуги у валютах, вказаних в цьому договорі, в рамках ліміту, встановленого в базовій валюті, що дорівнює 164 тис. доларів США в порядку та на умовах, зазначених в договорі, а відповідач зобов'язалася своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені договором терміни, а також виконати інші зобов'язання згідно з кредитним договором.

 

Відповідно до умов додаткової угоди № ВL4992/К-1 до генерального договору про надання кредитних послуг від 04 червня 2008 року № ВL4992 відповідач отримала у ВАТ «Універсал Банк» кредит в сумі 164 тис. доларів США строком до 01 червня 2028 року зі сплатою 14,95 % річних за користування кредитом.

 

Позивач свої зобов'язання виконав шляхом перерахування відповідачу кредитних коштів в сумі 164 тис. доларів США; відповідач належним чином зобов'язання за кредитним договором не виконує.

 

05 січня 2009 року відповідачу була вручена особисто під розписку вимога про погашення суми заборгованості, яка в добровільному порядку сплачена не була.

 

Станом на 01 квітня 2010 року заборгованість за договором складає 201 654,55 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку становить 1 598 112 грн 31 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 163 520,36 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку становить 1 295 898 грн 85 коп; відсотки - 37 598,29 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку становить 297 966 грн 45 коп; підвищені відсотки - 535,9 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку становить 4 247 грн 01 коп.

 

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 20 лютого 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 24 квітня 2013 року, в задоволенні позову відмовлено.

 

У поданій касаційній скарзі ПАТ «Універсал Банк» просить зазначені судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

 

Касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

 

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив із того, що позивач пропустив встановлену законом позовну давність для звернення до суду за захистом своїх прав.

 

Установлено, що 04 червня 2008 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк» та відповідачем укладено генеральний договір про надання кредитних послуг № ВL4992, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати відповідачу кредитні послуги у валютах, вказаних в цьому договорі, в рамках ліміту, встановленого в базовій валюті, що дорівнює 164 тис. доларів США в порядку та на умовах, зазначених в договорі, а відповідач зобов'язалася своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені договором терміни, а також виконати інші зобов'язання згідно з кредитним договором.

 

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором позивач звернувся до відповідача із вимогою про дострокове повернення кредиту та сплату відсотків за користування кредитом, яку відповідач отримала 05 січня 2009 року. Проте, останньою не було вчинено дій, які б свідчили про намір у добровільному порядку сплатити прострочену заборгованість.

 

Відповідно до умов п. 6.1. кредитного договору сторони узгодили, що в разі порушення позичальником нового терміну повернення всієї наданої суми кредиту та/або сплати за кредит за договором вважається, що такий позичальник користується кредитом понад строк, встановлений цим договором, при цьому, починаючи з наступного робочого дня сума такого кредиту вважається простроченою сумою основного боргу, а сума плати за кредит - відповідно простроченими процентами та/або простроченими комісіями.

 

З огляду на наведені умови договору суди дійшли обґрунтованих висновків про те, що з 05 лютого 2009 року, тобто після закінчення тридцятиденного терміну, протягом якого не була виконана вимога позивача про дострокове повернення кредиту, у останнього виникло право на звернення до суду з відповідним позовом.

 

Такий позов позивачем пред'явлено лише 18 січня 2013 року, тобто після спливу позовної давності, встановленої ст. 256 ЦК України.

 

Оскільки відповідачем заявлено про застосування позовної давності у спірних правовідносинах, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

 

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

 

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

 

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

 

у х в а л и л а :

 

Касаційну скаргу ПАТ «Універсал Банк» відхилити.

 

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 20 лютого 2013 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 24 квітня 2013 року залишити без змін. 

 

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Головуючий Н.А. Горелкіна 

Судді: Є.П. Євграфова

В.І. Журавель 

І.М. Завгородня 

Ю.Г. Іваненко

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/33978281

[AntiBank]

Отлично, что начали считать от просрочки (предъявления требования), а не от срока окончания договора.

[Obelix]

Наличие требования очень хорошее подспорье для правильного исчисления сроков ИД.

Решение правильное по духу и по букве закона.

Если банк обеспокоен своими долгами, то за три года должен найти время обратиться с иском. Если это ему не нужно, то суду это не нужно тем более

[у.zaporozhskiy]

Отлично, что начали считать от просрочки (предъявления требования), а не от срока окончания договора.

Вопрос в том, что в данном договоре не установлен срок ("строком до 01 червня 2028 року"-это термин)

Поэтому и считают с момента просрочки, но есть договора, где срок установлен.