Определение Апеляционного суда Тернопольской области об отказе банку "Финансы и Кредит" в пересмотре решения суда по нововыявленным обстовятельствам

[у.zaporozhskiy]

Финики полезут восстанавливать пропущенные сроки. Какие уважительные причины (кроме затянутого ручного тормоза и двойки в зачетке из-за прогулянных в свое время пар на юрфаке) пропуска юридическим лицом (финансовым учреждением) сроков, - остается только гадать.

По закону в данном случае сроки восстановить невозможно, - практика кассации и ЕСПЧ.

Будут опять в суде ныть, канючить и совать деньги в ВССУ...

Пусть суют

Если есть ссылки на ЕСПЧ, то размещайте или сбрасывайте на почту.

[alexburko]

Вот выдержка из решения ЕСПЧ "Пономарев против Украины", наслаждаемся:

 

41. Суд зазначає, що ця справа стосується не екстраординарного перегляду остаточного та

обов’язкового рішення суду в порядку нагляду чи за нововиявленими обставинами (див., серед інших справ, рішення у справі «Трегубенко проти України» (Tregubenko v. Ukraine), заява № 61333/00, пп. 34–38, рішення від 2 листопада 2004 року; та рішення у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia), заява № 69529/01, пп. 27–34, рішення від 18 листопада 2004 року), а відновлення провадження через значний період часу шляхом поновлення строку на ординарне апеляційне оскарження. Суд зазначає, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, як у цій справі, де нібито складне економічне становище перешкоджало відповідачу сплатити державне мито (див. пункти 19 та 20 вище), таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.