Определение ВССУ о возможности приобретения ипотекодержателем права собственности на предмет ипотеки через ч. 3 ст. 37 ЗУ об ипотеке

[у.zaporozhskiy]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/42477382

 

 

Державний герб України

УХВАЛА

іменем  україни

21 січня 2015 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого              Гвоздика П.О.,

суддів:                         Горелкіної Н.А.,                     Євграфової Є.П.,

                                    Журавель В.І.,                        Ситнік О.М.,            

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_3, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «ЮАЙПІ ЛТД» про визнання права власності на предмет іпотеки за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Київенерго» на рішення Печерського районного суду м. Києва            від 29 травня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва                                   від 9 липня 2014 року,

в с т а н о в и л а:

У липні 2012 року ПАТ «Київенерго» (далі - товариство) звернулося до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначено, що 27 січня 2006 року між ним та ТОВ «ЮАЙПІ ЛТД» було укладено договір №36-06 про пайову участь у фінансуванні реконструкції нежитлового будинку за адресою: АДРЕСА_1. За умовами договору ТОВ «ЮАЙПІ ЛТД» взяло на себе зобов'язання забезпечити реконструкцію об'єкта, введення його в експлуатацію відповідно до вимог чинного законодавства та складання відповідного акту державної комісії не пізніше ніж через 42 місяці з моменту підписання договору, а саме до 27 липня 2009 року, та протягом місяця після введення об'єкта в експлуатацію і складання відповідного акту державної комісії передати йому у власність офісні приміщення: на другому поверсі - площею 270,30 кв.м., на мансардному поверсі - площею 233,10 кв.м., у разі неможливості передання у власність офісних приміщень на мансардному поверсі через заборону проектування або будівництва цього мансардного поверху державними органами влади, контролюючими або судовими органами взяло на себе зобов'язання передати йому у власність офісні приміщення на іншому поверсі в зазначеному будинку, крім підвального, але загальною площею, не менше 503,40 кв.м.

Зобов'язання за договором ТОВ «ЮАЙПІ ЛТД» не виконано.

У забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «ЮАЙПІ ЛТД» за договором №36/06 про пайову участь у фінансуванні реконструкції 2 листопада 2007 року між АЕК «Київенерго» та ОСОБА_3 було укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого останній передав позивачу в іпотеку нежилу будівлю (допоміжна споруда літ. В), загальною площею 392, 20 кв.м., по АДРЕСА_2.

Посилаючись на наведене, позивач просив визнати за ним право власності на предмет договору іпотеки, 2 листопада 2007 року посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, реєстровий №1078, а саме на нежилу будівлю (допоміжну споруду літ. «В»), загальною площею 392,20 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2, що належить відповідачу ОСОБА_3, в рахунок виконання зобов'язань ТОВ «ЮАЙПІ ЛТД» за договором №36-06 від 27 січня 2006 року про пайову участь у фінансуванні реконструкції нежитлового будинку, розмір яких у грошовому еквіваленті становить 12 734 827 грн. 14 коп., що складає оціночну вартість вбудованих нежилих приміщень площею 503,4 кв.м. у будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, у сумі   12 293 194 грн., пені за час прострочення виконання зобов'язання у сумі 439 101, 42 грн., штрафу за порушення виконання зобов'язань за договором у сумі 2 531,72 грн.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 29 травня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 9 липня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ «Київенерго» просить скасувати судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами установлено, що 27 січня 2006 року між акціонерною енергопостачальною компаніє «Київенерго», правонаступником якої є публічне акціонерне товариство «Київенерго», та товариством з обмеженою відповідальністю «ЮАЙПІ ЛТД» було укладено договір №36-06 про пайову участь у фінансуванні реконструкції нежитлового будинку за адресою: АДРЕСА_1. За умовами договору ТОВ «ЮАЙПІ ЛТД» прийняла на себе зобов'язання реконструювати нежилий будинок відповідно до вимог проектно-кошторисної документації (п.1.2 договору), передати у власність позивачу приміщення, зазначені у п.1.1 договору, протягом місяця після введення об'єкта в експлуатацію та затвердження акта державної приймальної комісії. Передання офісних приміщень здійснюється на підставі актів приймання-передавання офісних приміщень, які підписуються повноважними представниками сторін. За умовами договору позивач прийняв на себе зобов'язання вкласти грошові кошти у реконструкцію нежитлового будинку по АДРЕСА_1.

У забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «ЮАЙПІ ЛТД» за договором №36/06 про пайову участь у фінансуванні реконструкції                                                  2 листопада 2007 року між АЕК «Київенерго» та ОСОБА_3 було укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого останній передав позивачу в іпотеку нежилу будівлю (допоміжна споруда літ. В), загальною площею 392, 20 кв.м., по АДРЕСА_2.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що договір №36-06 про пайову участь у фінансуванні реконструкції нежитлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 є нікчемним та не підлягає забезпеченню. Крім того, чинним законодавством не передбачена можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки за рішенням суду.

Апеляційний суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, виходив з того,  що відсутні правові підстави для визнання за позивачем права власності на предмет іпотеки, оскільки  між ПАТ «Київенерго» та ОСОБА_3 не укладався договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачав би передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки у рахунок виконання основного зобов»язання.

З такими висновками судів погодитися не можна.

Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» (далі - Закон) ( в редакції, чинній на момент укладення іпотечного договору) іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов»язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Відповідно до ст.36 Закону (в редакції, чинній на момент укладення іпотечного договору) сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що містить в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотеко держателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п. 3.4.4 договору іпотеки, укладеного  2 листопада 2007 року між позивачем та ОСОБА_3, у разі невиконання або неналежного виконання боржником умов основного зобов»язання у строки, передбачені основним договором, іпотекодержатель має право  задовольнити забезпечені вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

                              Згідно з п.5.3.3 іпотечного договору  від 2 листопада 2007 року звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя здійснюється, зокрема шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов»язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виходячи з положень ч.2 ст.16 ЦК України, ч.3 ст.33, ст.36, ч.1 ст.37 Закону України «Про іпотеку» не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов»язань за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення , якщо такий спосіб передбачено іпотечним договором.

Така правова позиція висловлена судовими палатами у цивільних та господарських справах Верховного Суду України при розгляді справи №6-124цс13, яка відповідно до вимог ч.1 ст.360-7 ЦПК України є обов»язковою для всіх судів України.

Також не можна погодитися з висновком суду першої інстанції про нікчемність договору №36-06 від 27 січня 2006 року про пайову участь у фінансуванні реконструкції, укладеного між акціонерною енергопостачальною компаніє «Київенерго», правонаступником якої є публічне акціонерне товариство «Київенерго», та товариством з обмеженою відповідальністю «ЮАЙПІ ЛТД».

Відповідно до ч.1 ст.209 ЦК України правочин, вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Згідно з ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку, квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

За умовами договору №36-06 про пайову участь у фінансуванні реконструкції нежитлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, ТОВ «ЮАЙПІ ЛТД» прийняла на себе зобов'язання реконструювати нежилий будинок відповідно до вимог проектно-кошторисної документації, передати у власність позивачу приміщення, зазначені у п.1.2 договору, протягом місяця після введення об'єкта в експлуатацію та затвердження акта державної приймальної комісії. Передання офісних приміщень здійснюється на підставі актів приймання-передавання офісних приміщень, які підписуються повноважними представниками сторін. Позивач прийняв на себе зобов'язання вкласти грошові кошти у реконструкцію нежитлового будинку по АДРЕСА_1.

За таких обставин висновок суду про необхідність обов»язкового нотаріального посвідчення договору №36-06 від 27 січня 2006 року про пайову участь у фінансуванні реконструкції, укладеного між акціонерною енергопостачальною компаніє «Київенерго», правонаступником якої є публічне акціонерне товариство «Київенерго», та товариством з обмеженою відповідальністю «ЮАЙПІ ЛТД», є помилковим.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Київенерго» задовольнити частково.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 29 травня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 9 липня 2014 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                                      П.О. Гвоздик

Судді:                                                                                              Н.А. Горелкіна

                                                                                                       Є.П. Євграфова

                                                                                                                                                             В.І. Журавель

                                                                                                             О.М. Ситнік
 

[у.zaporozhskiy]

Постанова 6-124/цс-13, здесь: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=7785&hl=6-124%D1%86%D1%8113