Постановление ВСУ по пересмотру о возможности взыскания пени и штрафов до полного исполнения договора


Считаете ли Вы решение законным и справедливым?  

4 members have voted

  1. 1. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      1
    • Нет
      3
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      1
    • Нет
      3
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

ПОСТАНОВА 
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
21 вересня 2016 року

м. Київ

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
 

головуючого Охрімчук Л.І.,
суддів:
Гуменюка В.І.,
Романюка Я.М.,
Сімоненко В.М.,
Яреми А.Г.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором за заявою публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 вересня 2015 року, ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 16 липня 2015 року та рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 8 червня 2015 року, 

в с т а н о в и л а :

У березні 2015 року публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі – ПАТ «Універсал Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. 

Позивач зазначав, що 20 липня 2007 року між ним та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав боржнику кредит у розмірі 14 тис. грн зі сплатою 33 % річних строком до 19 липня 2010 року, а відповідач зобов’язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним. Крім того, 20 липня 2007 року між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки, за яким остання поручилась перед банком за виконання зобов’язань боржника за кредитним договором. 

Посилаючись на те, що боржник зобов’язання за вказаним кредитним договором не виконав, унаслідок чого станом на 3 червня 2014 року утворилася заборгованість у розмірі 39 тис. 976 грн 38 коп., з яких: 6 тис. 483 грн 73 коп. процентів та 33 тис. 492 грн 65 коп. пені, у процесі розгляду справи уточнивши позовні вимоги, позивач просив стягнути з відповідачів солідарно 21 тис. 844 грн 70 коп. заборгованості станом на 25 травня 2015 року, з яких: 7 тис. 643 грн 99 коп. процентів за період з 16 жовтня 2010 року до 2 квітня 2014 року та 14 тис. 200 грн 71 коп. пені за період з 16 березня 2014 року до 15 березня 2015 року.
 
Вінницький міський суд Вінницької області рішенням від 8 червня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 16 липня 2015 року, у задоволенні позовних вимог ПАТ «Універсал Банк» відмовив.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 23 вересня 2015 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 8 червня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 16 липня 2015 року залишила без змін.
 
У заяві про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 вересня 2015 року, ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 16 липня 2015 року та рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 8 червня 2015 року ПАТ «Універсал Банк» просить скасувати зазначені судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції статей 525–527, 550, 599, 611, 1048, 1054 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
 
На обґрунтування заяви ПАТ «Універсал Банк» надало копії ухвал колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2, 23, 28 і 30 березня 2016 року. 

 
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в заяві ПАТ «Універсал Банк» доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що заява підлягає задоволенню з огляду на таке.
 
За положеннями пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Згідно із частиною першою статті 3604 ЦПК України суд задовольняє заяву про перегляд судових рішень за наявності однієї з підстав, передбачених частиною першою статті 355 цього Кодексу.
 
У справі, яка переглядається, суди встановили, що 20 липня 2007 року між відкритим акціонерним товариством «Банк Універсальний», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав боржнику кредит у розмірі 14 тис. грн зі сплатою 33 % річних строком до 19 липня 2010 року, а боржник зобов’язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним. Крім того, 20 липня 2007 року між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки, за яким остання поручилась перед банком за виконання зобов’язань боржника за кредитним договором. 

Згідно з пунктом 3.5 кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня видачі кредиту до дня його повернення за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. За пунктом 9.1 цього договору при порушенні строків погашення кредиту або сплати процентів, комісії за користування кредитними коштами позичальник додатково сплачує пеню за кожен день прострочення платежу в розмірі 0,5 % від несплачених вчасно сум.

Замостянський районний суд м. Вінниці рішенням від 30 березня 2011 року стягнув солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» 20 тис. 240 грн 90 коп. заборгованості за кредитним договором станом на 15 жовтня 2010 року, а саме: 10 тис. 190 грн 79 коп. заборгованості за кредитом, 7 тис. 796 грн 34 коп. процентів, а також 2 тис. 253 грн 77 коп. пені, розмір якої суд визначив за період із січня 2010 року до січня 2011 року у зв’язку з заявленням відповідачем про застосування позовної давності в частині стягнення пені.

Згідно з постановою державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 17 жовтня 2013 року зазначене судове рішення боржник виконав у повному обсязі.

Згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем у справі, заявлена до стягнення сума заборгованості боржника за кредитним договором: 21 тис. 844 грн 70 коп. заборгованості станом на 25 травня 2015 року, з яких: 7 тис. 643 грн 99 коп. процентів за період з 16 жовтня 2010 року до 2 квітня 2014 року та 14 тис. 200 грн 71 коп. пені за період з 16 березня 2014 року до 15 березня 2015 року. 
 
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ПАТ «Універсал Банк», суд першої інстанції, з висновком якого погодились суди апеляційної та касаційної інстанцій, установивши, що відповідачі погасили заборгованість за кредитним договором у повному обсязі, яка була стягнута відповідним судовим рішенням, дійшов висновку про те, що строк дії кредитного договору закінчився унаслідок стягнення усієї кредитної заборгованості, між сторонами існують лише невиконані зобов’язальні правовідносини, а нарахування процентів за користування кредитом і пені, що не вважається санкцією в розумінні статті 625 ЦК України, поза строком дії кредитного договору законом не передбачено.

Разом з тим колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 2 березня 2016 року, наданій заявником для порівняння, дійшла висновку про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє кредитодавця права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України. Відповідно до вимог статей 599, 611 цього Кодексу та відповідних пунктів кредитного договору кредитодавець має право на стягнення процентів за користування кредитними коштами та пені до остаточного виконання судового рішення про стягнення кредитної заборгованості з боржника.

Аналогічний правовий висновок міститься в ухвалах колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23, 28 і 30 березня 2016 року, наданих заявником для порівняння. 
 
Отже, існує неоднакове застосування судом касаційної інстанції статей 599, 611, 1048, 1054 ЦК України, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
 
Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні у подібних правовідносинах зазначених норм матеріального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить з такого.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
 
Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частини перша, друга статті 1054 ЦК України).

Відповідно до частин першої, четвертої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
 
За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

У справі, яка переглядається, суди встановили, що кредитним договором передбачено сплату процентів позичальником до дня повернення кредиту за фактичну кількість календарних днів користування кредитом та в разі порушення строків погашення кредиту або сплати процентів – комісії за користування кредитними коштами та пені за кожен день прострочення платежу.

За змістом частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. 

Відповідно до частин першої, третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

За статтею 611 ЦК України в разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Виходячи із системного аналізу статей 525, 526, 599, 611 ЦК України, змісту кредитного договору, можна зробити висновок про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов’язання й не позбавляє кредитодавця права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України. 

Оскільки судове рішення від 30 березня 2011 року про стягнення кредитної заборгованості з боржника останній виконав 17 жовтня 2013 року, то відповідно до вимог зазначених норм матеріального права та пунктів 3.5, 9.1 кредитного договору кредитодавець має право на стягнення процентів за користування кредитними коштами та пені до остаточного виконання вказаного судового рішення.
 
Отже, суди у справі, яка переглядається, дійшли помилкового висновку про те, що нарахування процентів за користування кредитом та пені після закінчення строку дії договору та з моменту ухвалення судового рішення до його фактичного виконання законом не передбачено. 

Таким чином, у справі, яка переглядається Верховним Судом України, суди неправильно застосували норми статей 599, 611, 1048, 1054 ЦК України, що призвело до неправильного вирішення справи, а це відповідно до статті 3604 ЦПК України є підставою для скасування судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій, ухвалених у цій справі.

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 57–60, 131–132, 137, 177, 179, 185, 194, 212–215 ЦПК України, визначено обов’язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позовів, що стосуються, зокрема, грошових вимог (дослідження обґрунтованості, правильності розрахунку, наявності доказів, що їх підтверджують).

Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення в справі неможливо.

Судові рішення у справі, що переглядається, не містять висновків щодо розрахунку процентів за користування кредитом та пені до фактичного виконання судового рішення про стягнення з боржника кредитної заборгованості. 

Водночас відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом. Згідно із частиною першою статті 3602 ЦПК України справи розглядаються Верховним Судом України за правилами, встановленими главами 2 і 3 розділу V цього Кодексу, а тому Верховний Суд України не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку.

Відсутність процесуальної можливості з’ясувати дійсні обставини справи перешкоджає Верховному Суду України ухвалити нове судове рішення, а тому справу слід передати на розгляд до суду першої інстанції згідно з підпунктом «а» пункту 1 частини другої статті 3604 ЦПК України.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 355, пунктом 1 частини першої, частиною третьою статті 3603, частиною першою, підпунктом «а» пункту 1 частини другої статті 3604 ЦПК України, Cудова палата у цивільних справах Верховного Суду України 
 
п о с т а н о в и л а :

Заяву публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити.

Ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 вересня 2015 року, ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 16 липня 2015 року та рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 8 червня 2015 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 3 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України.
 
Головуючий Л.І. Охрімчук 
Судді:
В.І. Гуменюк
Я.М. Романюк
В.М. Сімоненко
А.Г. Ярема
 
ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК
у справі № 6-1252цс16

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частини перша, друга статті 1054 ЦК України).

Відповідно до частин першої, четвертої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

У справі, яка переглядається, суди встановили, що кредитним договором передбачено сплату процентів позичальником до дня повернення кредиту за фактичну кількість календарних днів користування кредитом та в разі порушення строків погашення кредиту або сплати процентів – комісії за користування кредитними коштами та пені за кожен день прострочення платежу.

За змістом частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. 

Відповідно до частин першої, третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

За статтею 611 ЦК України в разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Виходячи із системного аналізу статей 525, 526, 599, 611 ЦК України, змісту кредитного договору, можна зробити висновок про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов’язання й не позбавляє кредитодавця права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України. 

Оскільки судове рішення від 30 березня 2011 року про стягнення кредитної заборгованості з боржника останній виконав 17 жовтня 2013 року, то відповідно до вимог зазначених норм матеріального права та пунктів 3.5, 9.1 кредитного договору кредитодавець має право на стягнення процентів за користування кредитними коштами та пені до остаточного виконання вказаного судового рішення.

Отже, суди у справі, яка переглядається, дійшли помилкового висновку про те, що нарахування процентів за користування кредитом та пені після закінчення строку дії договору та з моменту ухвалення судового рішення до його фактичного виконання законом не передбачено. 

Суддя Верховного Суду України Л.І. Охрімчук

Постанова від 21 вересня 2016 року № 6-1252цс16

http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/A77EC18389987B44C22580440047895D

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

В данном случае, ВСУ на мой взгляд, пришел к ошибочному мнению о возможности после взыскания задолженности и исполнения решения взыскать еще с заемщика пеню и штраф за время исполнения решения. Ранее ВСУ указывал, что подобные правоотношения преобразуются из обязательственных в охраняемые в отношении к банку, тут же проявил предубежденность и дал возможность банкирам бесконечно взыскивать задолженность по кредиту.

  • Like 2
Link to comment
Share on other sites

а всё, нету уже никакой трансформации обязательственных отношений в охранительные, ВСУ передумал позориться и вынес постанову № 6-544цс16 от 21.09.2016

судебное решение не прекращает договорных правоотношений, проценты подлежат взысканию за всё время пользования кредитом (или депозитом, неважно), до дня его погашения (возврата)

решение считаю законным и справедливым, хотя и сочувствую заемщикам

Link to comment
Share on other sites

47 минут назад, ANTIRAID сказал:

В данном случае, ВСУ на мой взгляд, пришел к ошибочному мнению о возможности после взыскания задолженности и исполнения решения взыскать еще с заемщика пеню и штраф за время исполнения решения. Ранее ВСУ указывал, что подобные правоотношения преобразуются из обязательственных в охраняемые в отношении к банку, тут же проявил предубежденность и дал возможность банкирам бесконечно взыскивать задолженность по кредиту.

Абсолютно верно... ВСУ меняет свою точку зрения в отличие от стороны с которой взыскивают... Прописали бы просто, что то что в отношении банка работает, то в отношении заёмщиков наоборот не работает...))

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

20 минут назад, 0720 сказал:

решение считаю законным и справедливым, хотя и сочувствую заемщикам

Иронизируете...)))

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

8 minutes ago, Bolt said:

Иронизируете...)))

ни в коем случае

проценты за пользование надо взыскивать до дня возврата денег в любых правоотношениях, хоть кредитных хоть депозитных, хоть каких

Link to comment
Share on other sites

23 минуты назад, 0720 сказал:

ни в коем случае

проценты за пользование надо взыскивать до дня возврата денег в любых правоотношениях, хоть кредитных хоть депозитных, хоть каких

Жаль.... И даже после окончания срока действия договора...

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

37 minutes ago, Bolt said:

Жаль.... И даже после окончания срока действия договора...

разумеется

а вы что, считаете что должник дотягивает до окончания срока — и всё,дальше может пользоваться деньгами бесплатно?

Link to comment
Share on other sites

28 минут назад, 0720 сказал:

разумеется

а вы что, считаете что должник дотягивает до окончания срока — и всё,дальше может пользоваться деньгами бесплатно?

Прикольно... 

Что значит пользоваться деньгами... Он их ещё не использовал разве...)) Вообще то просто начисление процентов за пределами действия срока договора ничем не обосновано... На каком основании взыскивать проценты, договор окончен... Если конечно не предусмотрена лонгация... Нормальная лонгация, а не такая как прописана у некоторых банков...  

Инфляция, 3% это другой разговор, а проценты по договору ни в коем случае...

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

17 minutes ago, Bolt said:

Прикольно... 

Что значит пользоваться деньгами... Он их ещё не использовал разве...)) Вообще то просто начисление процентов за пределами действия срока договора ничем не обосновано... На каком основании взыскивать проценты, договор окончен... Если конечно не предусмотрена лонгация... Нормальная лонгация, а не такая как прописана у некоторых банков...  

Инфляция, 3% это другой разговор, а проценты по договору ни в коем случае...

вы снова ошибаетесь, как и в той истории о праве собственности на деньги, переданные банку

обязательства прекращаются по основаниям, предусмотренным законом либо договором

ни договором, ни законом не предусмотрено такое основание прекращения обязательства, как окончание срока договора

договор действует до полного исполнения сторонами своих обязательств

окончание срока договора не прекращает договорных правоотношений и не прекращает обязательств, даже если не были исполнены стороной (сторонами) в течение срока договора

иначе банк бы тупо оставлял у себя вклады и задерживал их возврат на какой угодно срок, не платя за пользование этими средствами — что явно противоречит не только Гражданскому Кодексу (ст.ст. 509, 525,526, 536, 598-608, 629), но даже и обычаям делового оборота, и прицнипам разумности и справедливости

 

Стаття 536. Проценти

1. За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено  договором між фізичними особами.

2. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.



пока деньги (подлежащие возврату по договору) удерживаются и не возвращены — за них нужно платить проценты по ставке договора

Link to comment
Share on other sites

39 минут назад, 0720 сказал:

разумеется

а вы что, считаете что должник дотягивает до окончания срока — и всё,дальше может пользоваться деньгами бесплатно?

А вообще то это даже не смешно уже...

Нет я считаю, что банк должен дать пару тысяч попользоваться, а потом когда человек не платит и когда закончен срок действия договора, долго и нудно ждать и ждать и выжидать, чтобы прошло как можно больше лет не предпринимая никаких действий и не взыскивая, можно 10-15 лет и потом подать в суд и взыскать миллион, очень даже не плохо и главное выгодно и как Вы считаете законно...

Вы сейчас озвучили самую давнюю мечту противоборствующих сторон... 

  • Like 2
Link to comment
Share on other sites

19 минут назад, 0720 сказал:

договор действует до полного исполнения сторонами своих обязательств

Вы сейчас вообще всё перепутали... Не выдумывайте... Эту фразу пишут во всех договорах и во всех позовах банковские и мы уже с ней разобрались... Нет такого понятия, вечный договор... Это великая банковская мечта...

  • Like 2
Link to comment
Share on other sites

9 minutes ago, Bolt said:

А вообще то это даже не смешно уже...

Нет я считаю, что банк должен дать пару тысяч попользоваться, а потом когда человек не платит и когда закончен срок действия договора, долго и нудно ждать и ждать и выжидать, чтобы прошло как можно больше лет не предпринимая никаких действий и не взыскивая, можно 10-15 лет и потом подать в суд и взыскать миллион, очень даже не плохо и главное выгодно и как Вы считаете законно...

Вы сейчас озвучили самую давнюю мечту противоборствующих сторон... 

я считаю что долги нужно возвращать, а пока не возвращаешь — обслуживать долг процентами

и не только я один так считаю, ещё и закон так считает (ст. 536 ЦК, например)

Link to comment
Share on other sites

11 minutes ago, Bolt said:

Вы сейчас вообще всё перепутали... Не выдумывайте... Эту фразу пишут во всех договорах и во всех позовах банковские и мы уже с ней разобрались... Нет такого понятия, вечный договор... Это великая банковская мечта...

да чего ж вечный-то?

вернул деньги — и всё, кончился договор


и потом, почему это банковская мечта?  на этих основаниях прекрасно дрючатся банки, не вернувшие вовремя депозит, вряд ли банк мечтал о том что его будут дрючить, вписывая в договор такое условие

Link to comment
Share on other sites

18 минут назад, 0720 сказал:

я считаю что долги нужно возвращать, а пока не возвращаешь — обслуживать долг процентами

То Вам надо на работу в банк идти, там таких ценят... Фразу эту у них на тренингах разучивают... один в один...))

19 минут назад, 0720 сказал:

и не только я один так считаю, ещё и закон так считает (ст. 536 ЦК, например)

Вы попутали грешное с праведным... Там не о том написано, что проценты насчитываются вечно... Есть ещё и другие нормы...

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

Все зависит от договора. 

ст.1048 Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором... У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. 

Если договором предусмотрены платежи в соответствии с графиком, тогда очевидно, что по истечению срока указанного в графике проценты начисляться и взыматься не могут. Если договор содержит пункт по которому проценты взымаются до полного погашения- ничего не попишешь. 

 

 

  • Like 2
Link to comment
Share on other sites

17 минут назад, 0720 сказал:

да чего ж вечный-то?

вернул деньги — и всё, кончился договор

У Вас сегодня я вижу юморное настроение... Да какому ж банку или кредитору это нужно то, чтобы деньги вернули то... Смысл тогда давать было и за что он жить и существовать будет если деньги отдавать начнут... Хотя ничего Приват как то выкручивается, чем больше ему отдают, тем больше становятся должны... и это реальность...

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

5 minutes ago, Rom-i-Coca-cola said:

Все зависит от договора. 

ст.1048 Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором... У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. 

Если договором предусмотрены платежи в соответствии с графиком, тогда очевидно, что по истечению срока указанного в графике проценты начисляться и взыматься не могут. Если договор содержит пункт по которому проценты взымаются до полного погашения- ничего не попишешь. 

 

 

да, разумеется, договор — источник права

но большинство договоров составлены так, что уплата процентов по окончании срока в них просто умалчивается, и в таких случаях приходится обращаться к нормам закона

Link to comment
Share on other sites

8 minutes ago, Bolt said:

То Вам надо на работу в банк идти, там таких ценят... Фразу эту у них на тренингах разучивают... один в один...))

пока что я банки успешно дрючу, так что это скорее им надо ко мне на тренинги :)

Link to comment
Share on other sites

10 minutes ago, Bolt said:

Вы попутали грешное с праведным... Там не о том написано, что проценты насчитываются вечно... Есть ещё и другие нормы...


Вы наверное сильно удивитесь, но я и другие нормы знаю. 

 

7 minutes ago, Bolt said:

У Вас сегодня я вижу юморное настроение... Да какому ж банку или кредитору это нужно то, чтобы деньги вернули то... Смысл тогда давать было и за что он жить и существовать будет если деньги отдавать начнут... Хотя ничего Приват как то выкручивается, чем больше ему отдают, тем больше становятся должны... и это реальность...

и Приват тоже по депозитам прекрасно дрючится (во всяком случае в Киеве, — а вот в Днепре, говорят, с этим совсем тяжело)

Link to comment
Share on other sites

4 минуты назад, 0720 сказал:

да, разумеется, договор — источник права

но большинство договоров составлены так, что уплата процентов по окончании срока в них просто умалчивается, и в таких случаях приходится обращаться к нормам закона

Универсал в частности прописывает до возвращения задолженности.

 

Link to comment
Share on other sites

6 minutes ago, Rom-i-Coca-cola said:

Универсал в частности прописывает до возвращения задолженности.

 

и правильно делает

а вообще-то многие банки прописывают такое условие не в самом договоре, а в ДКБО

что с точки зрения права в принципе то же самое что и в самом договоре

Link to comment
Share on other sites

31 минуту назад, 0720 сказал:

и потом, почему это банковская мечта?  на этих основаниях прекрасно дрючатся банки, не вернувшие вовремя депозит, вряд ли банк мечтал о том что его будут дрючить, вписывая в договор такое условие

Не знаю, я не в курсе, это не моя тема, я не знаю как там они "дручатся" по депозитам... Я помогаю людям не отдавать кредит в любом случае, по крайней мере пытаюсь...))

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

28 минут назад, 0720 сказал:

но большинство договоров составлены так, что уплата процентов по окончании срока в них просто умалчивается, и в таких случаях приходится обращаться к нормам закона

Ах умалчивается... ещё интереснее... И что же говорит закон...

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

8 minutes ago, Bolt said:

Не знаю, я не в курсе, это не моя тема, я не знаю как там они "дручатся" по депозитам... Я помогаю людям не отдавать кредит в любом случае, по крайней мере пытаюсь...))

а я помогаю людям вернуть из банков их депозиты, и по возможности не голое тело, а с приварком (проценты, пеня, инфляционные, упущенная выгода, ущерб и т. п.)

Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...