Постановление ВСУ по пересмотру о возможности взыскание ущерба по ДТП непосредственно с виновника не смотря на его страховку

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2016 року

м. Київ

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

головуючого Лященко Н.П., 
суддів: Гуменюка В.І., Сімоненко В.М., 
Охрімчук Л.І., Яреми А.Г., 
 
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Житомиробленерго» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди за заявою публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Житомиробленерго» про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 жовтня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2014 року публічне акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Житомиробленерго» (далі – ПАТ «ЕК «Житомиробленерго») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.

Товариство зазначало, що 12 листопада 2012 року ОСОБА_1 під час керування автомобілем «DAIMLER-BENZ 412D», державний номерний знак ІНФОРМАЦІЯ_1, рухався із перевищенням швидкості, не зупинився на червоний сигнал світлофора та при виїзді на перехрестя, виявивши перешкоду, змінив напрямок руху, унаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем марки ЗАЗ-110206, державний номерний знак ІНФОРМАЦІЯ_2, власником якого є ПАТ «ЕК «Житомиробленерго».

25 липня 2012 року між ОСОБА_1 та приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Лафорт» (далі – ПрАТ «СК «Лафорт») було укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з терміном дії по 25 липня 2013 рік та виплатою страхової суми в разі завдання шкоди майну в розмірі 50 тис. грн на одну особу.

Згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження від 8 лютого 2013 року вартість відновлювального ремонту автомобіля ЗАЗ-110206, державний номерний знак ІНФОРМАЦІЯ_2, становив 20 309 грн 36 коп.

Позивач просив стягнути з відповідача на свою користь суму матеріальної шкоди, заподіяної унаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі – ДТП), в розмірі 20 309 грн 36 коп.

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 22 січня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 19 травня 2015 року, у задоволенні позову ПАТ «ЕК «Житомиробленерго» відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 жовтня 2015 року касаційну скаргу ПАТ «ЕК «Житомиробленерго» відхилено, судові рішення у справі залишено без змін.

У поданій до Верховного Суду України заяві про перегляд судових рішень ПАТ «ЕК «Житомиробленерго» порушує питання про скасування ухвалених у справі судових рішень та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог з передбаченої пунктом 4 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) підстави невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права. 

На підтвердження зазначеної підстави подання заяви про перегляд судових рішень ПАТ «ЕК «Житомиробленерго» посилається на постанову Верховного Суду України від 20 січня 2016 року.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в заяві доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява про перегляд оскаржуваного судового рішення підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

За положеннями пункту 4 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Згідно зі статтею 3604 ЦПК України суд задовольняє заяву про перегляд справи і скасовує судове рішення у справі, яка переглядається з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4 частини першої статті 355 цього Кодексу, якщо встановить, що судове рішення є незаконним.

У справі, яка переглядається, суди встановили, що 12 листопада 2012 року ОСОБА_1, керуючи автомобілем «DAIMLER-BENZ 412D», державний номерний знак ІНФОРМАЦІЯ_1, рухався з перевищенням швидкості, не зупинився на червоний сигнал світлофора та при виїзді на перехрестя, виявивши перешкоду, змінив напрямок руху, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем марки ЗАЗ-110206, державний номерний знак ІНФОРМАЦІЯ_2, власником якого є ПАТ «ЕК «Житомиробленерго».

Вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 20 листопада 2013 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України.

25 липня 2012 року між ОСОБА_1 та ПрАТ «СК «Лафорт» було укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з терміном дії до 25 липня 2013 року та зі сплатою страхової суми в разі завдання шкоди майну в розмірі 50 тис. грн на одну особу.

Згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження від 8 лютого 2013 року вартість відновлювального ремонту автомобіля марки ЗАЗ-110206, державний номерний знак ІНФОРМАЦІЯ_2, становить 20 309 грн 36 коп., а ринкова вартість цього ж автомобіля становить 12 698 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодилися й суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив з того, що цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована на підставі укладеного між ним та ПрАТ «СК «Лафорт» поліса, згідно з яким передбачено ліміт відповідальності у зв’язку із заподіянням шкоди майну в розмірі 50 тис. грн, що у свою чергу повністю покриває заявлену до стягнення з відповідача суму страхового відшкодування. Непред’явлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення з нього завданої шкоди є підставою для відмови в позові до особи, яка заподіяла шкоду, у відповідному розмірі.

Разом з тим у постанові Верховного Суду України міститься правовий висновок про те, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не має права відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред’явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Отже, існує невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Вирішуючи питання про усунення цієї невідповідності, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить з такого.

Відповідно до частин першої та другої статті 509 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

З огляду на зазначені положення статті 509 та з урахуванням приписів статей 11, 22, 599, 1166–1168 ЦК України факт завдання особі шкоди, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов’язане з виконанням цими особами обов’язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов’язання. Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка завдала шкоду. Сторонами деліктного зобов’язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник). 

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник – особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки – особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України). 

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов’язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов’язок.

Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов’язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров’я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов’язкове страхування). До відносин, що випливають з обов’язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов’язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі – Закон № 1961-IV). 

Метою здійснення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон № 1961-IV (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об’єктом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов’язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров’ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV). 

Згідно зі статтею 6 цього Закону страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю та/або майну потерпілого.

За змістом статей 9, 22–31, 35, 36 Закону № 1961-IV настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров’ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов’язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

З огляду на зазначене, сторонами договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу. 

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок ДТП породжує деліктне зобов’язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов’язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов’язання згідно з договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (в договірному зобов’язанні ним є страховик). 

Разом з тим зазначені зобов’язання не виключають одне одного. Деліктне зобов’язання – первісне, основне зобов’язання, у якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування – виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, унаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов’язково припиняє деліктне зобов’язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов’язаною. При цьому, потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов’язаний виконати обов’язок зі здійснення страхового відшкодування. 

Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковим для неї (частина друга статті 14 цього Кодексу).

Відповідно до статті 511 ЦК України зобов’язання не створює обов’язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов’язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно із частинами першою та четвертою статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, у якому боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору. 

З огляду на зазначене, право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов’язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов’язанні. 

Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов’язань – деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав. 

Потерпілий може відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в межах деліктного зобов’язання, незалежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. У такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором з відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов’язками страховика як сторони договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Отже, у справі, яка переглядається Верховним Судом України, суди неправильно застосували норми статей 12, 14, 511, 636, 999, 1187 та 1194 ЦК України, що призвело до неправильного вирішення справи, а це відповідно до статті 3604 ЦПК України є підставою для скасування судових рішень.

Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом. Згідно із частиною першою статті 3602 ЦПК України справи розглядаються Верховним Судом України за правилами, встановленими главами 2 і 3 розділу V цього Кодексу, а тому Верховний Суд України не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку.

Відсутність у Верховного Суду України процесуальної можливості з’ясувати дійсні обставини справи перешкоджає ухвалити нове судове рішення, а тому справу слід передати на розгляд до суду першої інстанції згідно з підпунктом «а» пункту 1 частини другої статті 3604 ЦПК України.

Керуючись пунктом 4 частини першої статті 355, пунктом 1 частини першої, частиною третьою статті 3603, частиною першою, підпунктом «а» пункту 1 частини другої статті 3604 ЦПК України, Cудова палата у цивільних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а :

Заяву публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Житомиробленерго» задовольнити частково.

Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 жовтня 2015 року, ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 19 травня 2015 року та рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 22 січня 2015 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 3 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий
Н.П. Лященко
Судді:
В.І. Гуменюк
В.М. Сімоненко
Л.І. Охрімчук 
А.Г. Ярема

Правова позиція, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 14 вересня 2016 року у справі № 6-725цс16

Право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред’явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Постанова від 14 вересня 2016 року № 6-725цс16

http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/546C6F6FC96BBD77C225804B00402412

[ANTIRAID]

ВСУ в очередной раз пришел на мой взгляд к обоснованному выводу о возможности взыскать ущерб нанесенный в следствии ДТП непосредственно с виновника ДТП, не смотря на то, что его ответственность застрахована.

А в связи с массовыми нарушениями на рынке страхования, такой вывод защитит потерпевших от злоупотреблений и сделает защиту реальной, а не теоретической.

[babaika]

Переложить всю степень ответственности только на виновника не считаю законным и справедливым.

Такой вывод дает возможность страховым компаниям уклоняться от выполнения обязательств. Страховые компании  будут просто собирать «дань» без обязательств.

 

..пи..си… поставил «согласен», но только в части защиты потерпевшей стороны.

[Rom-i-Coca-cola]

Суд проигнорировал норму ст. 528 ЦК Украины.

"1. Виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

2. У разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам."

Потерпевшая сторона ДОЛЖНА обратиться к страховой компании с заявлением о страховой выплате, если по истечению 90-та дней, стразовая компания не выполнит свою обязанность- потерпевшая сторона получает право требования к виновнику ДТП. 

Если потерпевшая сторона не обращаться с заявление о страховом возмещении - договор ОСАГО не нарушен и это лишит лицо застраховавшее свою ответственность права предъявлять требование к страховщику.

Безусловно, риск выбора контрагента должен нести страхователь. Но потерпевшая сторона не должна нарушать права страхователя. Очень сложно будет что-либо вытребовать у МТСБУ в случае если страховая компания банкротиться, а потерпевшее лицо не написало заявление на выплату. 

С моей точки зрения,

не обращение к страховой компании с заявлением сеть основание для отказа в иске к виновному лицу.

[babaika]

1 час назад, Rom-i-Coca-cola сказал:

Суд проигнорировал норму ст. 528 ЦК Украины.

"1. Виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

2. У разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам."

Потерпевшая сторона ДОЛЖНА обратиться к страховой компании с заявлением о страховой выплате, если по истечению 90-та дней, стразовая компания не выполнит свою обязанность- потерпевшая сторона получает право требования к виновнику ДТП. 

Если потерпевшая сторона не обращаться с заявление о страховом возмещении - договор ОСАГО не нарушен и это лишит лицо застраховавшее свою ответственность права предъявлять требование к страховщику.

Безусловно, риск выбора контрагента должен нести страхователь. Но потерпевшая сторона не должна нарушать права страхователя. Очень сложно будет что-либо вытребовать у МТСБУ в случае если страховая компания банкротиться, а потерпевшее лицо не написало заявление на выплату. 

С моей точки зрения,

не обращение к страховой компании с заявлением сеть основание для отказа в иске к виновному лицу.

Поддерживаю.

[Guest]

В 15.10.2016 в 23:15, Rom-i-Coca-cola сказал:

Суд проигнорировал норму ст. 528 ЦК Украины.

"1. Виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, ЗАПРОПОНОВАНЕ  за боржника іншою особою.

2. У разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам."

Потерпевшая сторона ДОЛЖНА обратиться к страховой компании с заявлением о страховой выплате, если по истечению 90-та дней, стразовая компания не выполнит свою обязанность- потерпевшая сторона получает право требования к виновнику ДТП."

 

Если ст. 528 ЦК и применять, то кредитор должен принять только ПРЕДЛОЖЕННОЕ третьим лицом выполнение. А страховые, как известно, сами ничего НЕ ПРЕДЛАГАЮТ, за ними нужно бегать. И даже если страховая не банкрот, строки выплат при оптимистческом сценарии составляют в среднем 100 дн.

Зачем эти заботы потерпевшему???

И какой потерпевший откажется от денег, если страховая сама предложит уплатить немедленно?

Природа страхования ответственности не в том чтобы облегчить участь виновного, а в том чтобы гарантировать выплаты потерпевшему, если виновный вдруг не сможет оплатить ущерб.

Изначально страхование интересы виновного не защищает, это уже в его интересах выбрать ту страховую компанию, которая выплатила бы лично ему компенсацию за уплаченный потерпевшему ущерб.

[Rom-i-Coca-cola]

3 часа назад, Sancho Sancho сказал:

Если ст. 528 ЦК и применять, то кредитор должен принять только ПРЕДЛОЖЕННОЕ третьим лицом выполнение. А страховые, как известно, сами ничего НЕ ПРЕДЛАГАЮТ, за ними нужно бегать. И даже если страховая не банкрот, строки выплат при оптимистческом сценарии составляют в среднем 100 дн.

Зачем эти заботы потерпевшему???

И какой потерпевший откажется от денег, если страховая сама предложит уплатить немедленно?

Природа страхования ответственности не в том чтобы облегчить участь виновного, а в том чтобы гарантировать выплаты потерпевшему, если виновный вдруг не сможет оплатить ущерб.

Изначально страхование интересы виновного не защищает, это уже в его интересах выбрать ту страховую компанию, которая выплатила бы лично ему компенсацию за уплаченный потерпевшему ущерб.

Дивіться ст. 613 ЦК України. У випадку з страховими компаніями які зникають необхідно поштою на адресу місцезнаходження страхової компанії направити заяву про страхове відшкодування, та звернутись з відповідною заявою до МТСБУ. Також, до МТСБУ можна подати повідомлення про ДТП , воно призначить і проведе незалежну експертизу. 

[Rom-i-Coca-cola]

4 часа назад, Sancho Sancho сказал:

Природа страхования ответственности не в том чтобы облегчить участь виновного, а в том чтобы гарантировать выплаты потерпевшему, если виновный вдруг не сможет оплатить ущерб.

Изначально страхование интересы виновного не защищает, это уже в его интересах выбрать ту страховую компанию, которая выплатила бы лично ему компенсацию за уплаченный потерпевшему ущерб.

Читайте ЗУ "Про обов'язкове страхування..." Цель обязательного страхования обеспечение выплаты ущерба и защита имущественного интереса лица застраховавшего свою г-п ответственность.

[хервам анеипотеку]

Меня не давно попросили помочь по делу где потерпевший подал иск к виновнику и к  страховой солидарно. Страховая "УКРАИНА" вобще не ходит и найти их фактически не можем. Может подкинет кто пару советов?

Буду признателен!

[Sancho Sancho]

В 18.10.2016 в 15:24, Rom-i-Coca-cola сказал:

"Дивіться ст. 613 ЦК України."

Смотрим ст. 613:

"Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він ВІДМОВИВСЯ прийняти належне виконання, ЗАПРОПОНОВАНЕ боржником, або НЕ ВЧИНИВ ДІЙ, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку."

Здесь речь идет о отношения кредитора и должника, а страховая должником переж потерпевшим не является, так как потерпевший не вступил с ней в какие-либо отношения. Да  и срок выполнения обязательства по возмещению не наступил. Если бы

потерпевший обратился к страховой с требованием выплатить возмещение, тем самым вступив с нею в правоотношения, а потом не предоставил необходимых документов, или не пришел забрать деньги, тогда да, это был бы случай указанный в ст.613 ЦК.

[Sancho Sancho]

В 18.10.2016 в 15:24, Rom-i-Coca-cola сказал:

У випадку з страховими компаніями які зникають необхідно поштою на адресу місцезнаходження страхової компанії направити заяву про страхове відшкодування, та звернутись з відповідною заявою до МТСБУ. Також, до МТСБУ можна подати повідомлення про ДТП , воно призначить і проведе незалежну експертизу. 

Дело в втом что  "МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності;" (ст. 41 Закона).

Потерпевшие годами маются прежде чем страховую признают банкротом или ликвидируют...

Почему от этого должны страдать потерпевшие, а не виновные в ДТП??? 

Теперь, исходя из позиции ВСУ, потерпевший будет сам выбирать  с кого лучше сбивать бабки, - с виновника ДТП, если у него хоть что-то есть за душой кроме разбитого автомобиля, или со страховой, если она не дышит на ладан. И это справедливо.

[Rom-i-Coca-cola]

14 часов назад, Sancho Sancho сказал:

Здесь речь идет о отношения кредитора и должника, а страховая должником переж потерпевшим не является, так как потерпевший не вступил с ней в какие-либо отношения. Да  и срок выполнения обязательства по возмещению не наступил.

Вы решение обсуждаемое читали? Потерпевший есть кредитором в двух обязательствах. Предъявит требование к страховой- она не выполнит и смело по ст. 525 ЦК Украины, о которой писала выше, обращаться к виновнику. А виновник уже как хочет, так и получает со страховой, с МТСБУ, организовывает банкротство. Это его проблемы. 

[Sancho Sancho]

9 часов назад, Rom-i-Coca-cola сказал:

Вы решение обсуждаемое читали? Потерпевший есть кредитором в двух обязательствах.

Я внимательно читал постановление ВСУ. Он НЕ СОГЛАСИЛСЯ с решениями судов всех инстанций в деле, о том что раз потерпевший не обращался к страховой, в иске в виновному следует отказать.  (кстати, это позиция  высказана судами далеко не впервые).

И это верно, ни одна законодательная норма не обязывает потерпевшего обращаться к страховой, с которой виновный заключил договор страхования.

Да, в правоотношениях  потерпевшего и виновника они являются кредитором и должником.

Но потерпевший и страховая между собой таковыми не являются, так как правоотношений, и соответственно  никаких обязательств,  между ними не возникло! По крайнер мере, поскольку потерпевший не обратится с требованием о уплате к страховой.

 

[Sancho Sancho]

9 часов назад, Rom-i-Coca-cola сказал:

 Предъявит требование к страховой- она не выполнит и смело по ст. 525 ЦК Украины, о которой писала выше, обращаться к виновнику. А виновник уже как хочет, так и получает со страховой, с МТСБУ, организовывает банкротство. Это его проблемы. 

А сколько потерпевшему  ждать пока страховая не выполнит - год, два? Издевательство отправлять потерпевших к умирающим страховым компаниям, на практике они письменных отказов не дают, банкротство и ликвидацию не проводят... 

[Rom-i-Coca-cola]

В 21 октября 2016 г. в 10:45, Sancho Sancho сказал:

А сколько потерпевшему  ждать пока страховая не выполнит - год, два? 

Знов за рыбу гроші...

90 дней с момента подачи заявления о страховом возмещении. Можете не ждать 90 дней если информация о местонахождению компанию отсутствует.

 

[Sancho Sancho]

В 21.10.2016 в 23:51, Rom-i-Coca-cola сказал:

Знов за рыбу гроші...

90 дней с момента подачи заявления о страховом возмещении. Можете не ждать 90 дней если информация о местонахождению компанию отсутствует.

 

При чем тут "информация о местонаходении компании"??? Она всегда известна по реестру юр. лиц, да вот только ни сотрудников ни имущества фактически обанкротившихся страховых компаний там уже давно нет.  

Это в здоровых страховых  ждать минимум 90 дн., а в умирающих нужно годами ждать пока  ее объявят банкротом, или ликвидируют, и только потом можно идти с требованием в МТСБУ. А с банкротством или ликвидацией  возиться никому  не интересно. 

Так зачем потерпевшего ввергать во все это, если он сразу может подать иск против виновника???

[Chabanov]

Может ли данное Постановление использовано для разрешения следующей ситуации: специализированное СТО, в присутствии оценщика страховой компании виновника ДТП, насчитало стоимость восстановительного ремонта в 32 тыс. грн. Этот же оценщик насчитал стоимость ущерба 8 тыс. грн. - это меньше, чем затраты на материалы для покраски и стоимость ремонтных работ. Следует обращаться сразу с иском на виновника ДТП не вступая в дебаты со страховой виновника?