Dimon73

Меня смущает это: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/39335573 Как бы они не всунули "силу закону" или договора

Чи переривається позовна давність стосовно вимоги банку до боржника якщо платіж був зроблений іншою особою (майновим поручителем)? Суть в тому, що банк перервав позовну давність у 2010 р. шляхом подачі позову про стягнення іпотеки. Боржник був у справі третьою особою без самостійних вимог. Позов задовольнили, Рішення набрало чинності в серпні 2013 р. В 2014 р. банк звертається до суду із позовом до боржника про стягнення грошей. В суді заявлена заява про застосування ПД але банк заперечує та вказує на квитанцію по сплаті кредиту від 2011 р. Позичальник цей платіж не робив, його робив майновий поручитель.

Ой, я увлекся сроком с которого начинается новый остчет

Ухвала ВССУ, правда не окончательная http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/37550555 Судами встановлено, що строк позовної давності було перервано 10 жовтня 2012 року, а тому її перебіг розпочався спочатку - з дати подання заяви про видачу судового наказу. Водночас суди не мотивували, чому борг за послуги з теплопостачання стягнуто з ОСОБА_4 з 1 квітня 2009 року. Поза увагою судів залишилось те, що відповідно до ст. 264 ЦК України переривання позовної давності можливо лише в межах позовної давності, а не за її межами. Переривання передбачає наявність двох строків позовної давності - до переривання та після нього, після переривання позовна давність починає перебіг заново. Отже, новий строк починає перебіг безпосередньо з того моменту, коли перервався первісний.

Позичальник та заставодавець одна особа.

Но ведь подача СП таки прерывает исковую давность, здесь вопрос нужно ставить не в прерывании ИД, а в сроке начала нового отсчета. ИМХО Как по мне, так он должен отсчитываться с даты подачи заявления на СП, ведь в ЦК четко сказано - срок прерывается подачей иска, после прерывания (подачи иска) начинается с начала

Поки банк інколи дзвонить та пропонує вирішити питання "полюбовно" але якщо подасть позов можливо і заявити про позовну давність бо там зібралися одні бовдури, вони ж не знають про ці рішення. Інакше як пояснити що вони наступають на ті ж самі граблі двічі, (чи тричі, якщо брати до уваги позов який залишений без розгляду)

Про касацію мені нічого не відомо, думаю що це все одно буде марно. Я їм до апеляційної скарги, як приклад додав рішення ВССУ http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/37145827

Не захотів казати юристам з банку що вони тупі оскільки підстави для відмови у позові формальні. Ще я наполягав на тому, що кредитні кошти не отримував, а в першому рішенні даний факт "встановлений" і в іншому процесі не оспарюється.

Ясно, ще два роки буду мовчати щоб не турбувати банк бо вже хотів подати позов про усунення перешкод в користуванні власним майном та скасуванні обтяження Якщо банк не схаменеться та подасть до суду ще позов буду робить так, щоб йому відмовили ще раз

Тут не іпотека а застава - автомобіль. Підстави для відмови у позові, як на мій погляд це тупість юристів банку - невиконання ст.ст. 24, 25 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»

Напишіть їм листа з вимогою припинити дії по вимаганню у Вас грошей. В листі опишіть данні дії та те, що рішенням суду їм відмовлено у стягненні з Вас боргу і прикріпить до листа копії цих рішень.

Здається що Ви побачили тільки один момент де позов залишили без розгляду. Те що в цьому випадки перебіг строку позовної давності не зупиняється мені відомо, дякую. Питання в тому, що ще було два позову про звернення стягнення на предмет застави, які не були залишені без розгляду. Суд банку відмовив за цими позовами. То як обчислюється позовна давність за вимогою про стягнення грошей, чи впливає якимось чином позови про звернення стягнення на предмет застави на вимогу про стягнення грошей за кредитним договором? P.S. моя думка що початок перебігу строку позовної давності необхідно рахувати з 25.02.2011 р., тобто з дати подачі банком першого позову.

А як обчислювати строк позовної давності в такому випадку: Є кредитний договір від 2006 року на отримання $, на строк з 16.11.2006р. по 16.11.2013р. включно. Зобов'язання за КД забезпечено заставою. Починаючи з лютого 2009 року не здійснювалося жодних платежів. 24 лютого 2011 року банк звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет застави. 22 липня 2011 року суд банку відмовив. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/17408517 28 березня 2012 року банк знову звертається до суду з таким самим позовом, який в заочному порядку задовольняють, а після скасування заочного рішення позов залишили без розгляду. 22 серпня 2013 року банк звертається до суду іншого району знову з таким самим позовом, який в заочному порядку задовольняють, а після скасування заочного рішення в задоволені позову відмовляють з тих самих підстав, що і перший раз в 2011 р. Апеляційний суд скаргу банка відхилив 03.12.2013 р. Ось є таке питання: З якої дати обчислюється початок перебігу позовної давності за кредитним договором по стягненню суми заборгованості (позову про стягнення заборгованості банк не пред'являв)

по копиям экспертизу не делают, поэтому доказать что либо не получится, тем более при отсутствии оригиналов у банка.

ніяк Даною заявою Ви перервали перебіг строку позовної давності. Вам в суді необхідно подати заяву про застосування позовної давності та молитися щоб юристи банку про цю заяву не знали. P.S. Про всяк випадок підготуйте заперечення проти позову із посиланням на цю заяву. Якщо юрист із банку буде на неї посилатися як на підставу переривання перебігу позовної давності, подайте заперечення до суду, це дасть можливість зменшити суму боргу.

Справа № 0417/15917/2012 Провадження № 2/0202/122/2014 УХВАЛА Іменем України 06 травня 2014 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська в складі : головуючого судді Зосименко С.Г. при секретарі Котула А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ВСТАНОВИВ: В провадженні суду знаходиться дана цивільна справа. У відкритому судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_1 заявив клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку із тим, що спір між позивачем та відповідачами ПАТ «Акцент-Банк» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 виник як між суб'єктами господарських правовідносин. Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 22.04.2014 року було визнано припиненою поруку ОСОБА_2 за договором поруки № 504-2 від 10.06.2008 року, укладеного мі ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 Представник позивача заперечувала проти задоволення заявленого клопотання. Заслухавши думку сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю. Згідно з положенням ч. 1 ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових правовідносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Виходячи з положень ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Судом встановлено, що відповідачі ПАТ «Акцент-Банк» та фізична особа-підприємь ОСОБА_1.є суб'єктом підприємницької діяльності. Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 22.04.2014 року було визнано припиненою поруку ОСОБА_2 за договором поруки № 504-2 від 10.06.2008 року, укладеного мі ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 Таким чином, дана справа повинна розглядатися в порядку господарського судочинства. Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, УХВАЛИВ: Провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором закрити. Роз'яснити позивачу, що розгляд цієї справи відноситься до компетенції господарського суду. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 5-ти денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. Суддя С.Г. Зосименко http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38548707

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Провадження № 22-ц/774/3511/14 Справа № 201/954/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Демидова С. О. Доповідач - Ремез В.А.Категорія 27 Р І Ш Е Н Н Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 квітня 2014 року м. Дніпропетровськ Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі : головуючого - Ремеза В.А. суддів - Гайдук В.І., Єлізаренко І.А. при секретарі - Єремейчук О.А. розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 лютого 2014р. за позовом ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПриватБанк», третя особа ОСОБА_3 про визнання договору поруки припиненим, - ВСТАНОВИЛА: У січні 2014р. ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання договору поруки припиненим, посилаючись на те, що 10.06.2008р. між нею та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір поруки № 504-2 для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 504 від 10.06.2008р. укладеним між Банком та ОСОБА_3, на строк до 10.06.2011р. Згідно п. 10 договору поруки, договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором. Оскільки в кредитному договорі строк виконання зобов'язання визначено до повного погашення кредиту тобто до 10.06.2011р. Таким чином у зв'язку з невиконанням боржником зобов'язань за кредитним договором Банк мав звернутись до неї як до поручителя за виконанням кредитного зобов'язання протягом 6 місяців з вказаного часу, однак Банк вимогу до поручителя пред'явив лише 28.03.2012р., тобто з порушенням шестимісячного строку, а тому позивач просила визнати припиненим укладений договір поруки з підстав, передбачених ч.4, ст.559 ЦК України. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18.02.2014р. ОСОБА_3 було відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання договору поруки припиненим. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, і ухвалити по справі нове рішення про задоволення її позовних вимог, посилаючись на те, що рішення суду незаконне та необґрунтоване. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відмовляючи ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання припиненим договору поруки від 10.06.2008р., суд виходив з того, що сторони укладеного договору поруки у письмовій формі домовились про збільшення строку позовної давності стосовно захисту свого порушеного права до 5 років, що не заборонено статтею 259 ЦК України, а тому і немає підстав для припинення укладеного договору поруки між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк» в порядку ч.4, ст. 559 ЦК України. Однак з таким висновком погодитись неможна з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, 10.06.2008р. між ЗАТ КБ «ПриватБанк» правонаступником якого є відповідач по справі, та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 504 згідно якого ОСОБА_3 отримала грошові кошти в розмірі 60 068грн. на строк до 10.06.2011р. В той же день, 10.06.2008р. між ОСОБА_2 та Банком було укладено договір поруки № 504-2, і згідно п.4 договору поруки у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Згідно роз'яснень п. 24 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012р. № 5, відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання. При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Таким чином строк, визначений ч.4, ст. 559 ЦК України є преклюзивним строком, сплив якого припиняє існування права вимоги кредитора внаслідок нездійснення кредитором свого права, і поновленню такий строк не підлягає. За таких обставин, колегія суддів вважає, що посилання відповідача на те, що згідно умов договору поруки сторони домовились про збільшення строку позовної давності до 5 років для звернення до суду за захистом порушеного права, не можуть бути підставою для відмови позивачу у задоволенні позовних вимог про припинення поруки з підстав, передбачених ч.4, ст. 559 ЦК України, оскільки кредитор не пред'явив вимоги до поручителя протягом 6 місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, яким є визначений кредитним договором строк повернення кредиту - 10.06.2011р., а тому закінчення преклюзивного строку припиняє існування самого права, у зв'язку з тим, що преклюзивні строки, за загальним правилом, не можуть бути продовженими, поновленими або зупиненими, а узгоджений сторонами договору строк позовної давності в п'ять років давав би право звернутись Банку до суду за захистом порушеного права лише після дотримання положень вказаної норми щодо пред'явлення вимог до поручителя у зв'язку з невиконанням кредитного зобов'язання боржником, протягом 6 місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання. Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів про те, що Банк пред'являв до поручителя ОСОБА_2 вимогу про виконання порушеного боржником зобов'язання протягом шести місяців з часу закінчення дії кредитного договору в порядку п.5 укладеного договору поруки (з 10.06.2011р.), а звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості у лютому 2012р., тобто з пропуском визначеного ч.4, ст. 559 ЦК України строку, а тому колегія суддів вважає, що порука має бути визнаною припиненою за договором поруки № 504-2 від 10.06.2008р. укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк», у зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню. Оскільки судом першої інстанції при ухваленні судового рішення не були враховані наведені обставини та норми права, якими регулюються виниклі правовідносини рішення суду на підставі ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання припиненою поруки за договором поруки № 504-2 від 10.06.2008р. укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк». Керуючись ст.ст. 303,304,307,ст.309,316 ЦПК України, колегія суддів,- ВИРІШИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 лютого 2014р. скасувати. Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити. Визнати припиненою поруку ОСОБА_2 за договором поруки № 504-2 від 10 червня 2008р. укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2. Рішення апеляційного суду вступає в силу з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів. Судді http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38317778

Коли направляли заяву про відкликання згоди на укладання договору? Чи була відповідь банка?

У меня сейчас в процессе похожая ситуация, банк указывает что последний платеж был в 2011 году, при этом подпись на квитанции не заемщика, сейчас суд назначил почерковедческую экспертизу и после ее проведения скорей всего откажет банку в связи с пропуском срока исковой давности.

Платили Вы? Есть квитанции с Вашей подписью?

Судя по сказанному Вы о решении суда узнали от исполнителей? Если у Вас нет постановления об открытии ИП и Вам не говорят кто исполнитель, то скорей всего ИП нет. Если ИП открыто, то в ГИС должны сказать фамилию исполнителя, попросите его дать Вам копию ИЛ. Если они отказываются дать Вам копию добровольно напишите заявление на ознакомление и сделайте фотокопию.

ст. 253 ЦК Вам в помощь Начинается 02.01.10 и заканчивается 01.01.13 Думаю тут более подробно объяснили http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6747&p=109561

Вы путаете понятия "Зупинення перебігу позовної давності" (ст. 263 ЦК) и понятие "Переривання перебігу позовної давності" (ст. 264 ЦК) При остановке течения исковой давности срок останавливается и после окончания обстаятельств предусмотренных ч. 1 ст. 263 ЦК течение срока исковой давности продолжается (ч. 3 ст. 263 ЦК). После прерывания срок исковой давности начинается с начала (ч. 3 ст. 264 ЦК) Почитайте внимательно эти две статьи

Вы же сами цитировали статью 264 Кодекса Назовите мне статью закона где говорится о прерывании срока вступлением в законную силу решения суда или предъявления исполнительного листа к исполнению.