shoblavobla

Пользователи
  • Число публикаций

    410
  • Регистрация

  • Последнее посещение

Весь контент пользователя shoblavobla

  1. Апеляційний суд Запорізької області Справа № 22 ц –1366 / 12 Головуючий у 1 інстанції: Васильцов О.В. Суддя-доповідач: Каракуша К.В. УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 березня 2012 року м. Запоріжжя Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі: головуючого: Спас О.В., суддів: Маловічко С.В., Каракуші К.В., при секретарі: Бабенко Т.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 19 січня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” в особі Мелітопольського відділення Запорізького РУ Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” , третя особа сектор з питань захисту прав споживачів виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області про визнання недійсним правочину, - ВСТАНОВИЛА: У липні 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ПАТ КБ „Приватбанк” в особі Мелітопольського відділення Запорізького РУ ПАТ КБ „Приватбанк” про визнання недійсним правочину. В уточненій позовній заяві зазначала, що 06.07.2007 року між нею та відповідачем були укладені кредитні договори № ZPM0G100000061 та № ZPM0G200000061з цільовим призначенням „Придбання квартири”. Відповідно до умов цих кредитних договорів вона отримала кредитні кошти готівкою в сумі 123847 грн. 60 коп. строком до 05.07.2027 року. Кредитні зобов’язання вона виконує належним чином, щомісяця сплачує всі платежі в повному обсязі. Однак з квітня 2009 року на її адресу відповідачем надіслані листи щодо порушення нею умов договору, а саме ненадання нею щорічних довідок про майновий стан, у зв’язку з чим банком в односторонньому порядку розірвані зазначені кредитні договори. Вважала цей правочин щодо розірвання кредитних договорів безпідставними, оскільки на вимогу банку, вона 04.04.2011 року надала довідку щодо підтвердження її фінансового стану, проте 07.04.2011 року отримала повідомлення про одностороннє розірвання кредитних договорів. Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 19 січня 2012 року позов задоволено. Визнано недійсним правочин ПАТ КБ „Приватбанк” щодо одностороннього розірвання кредитного договору № ZPM0G100000061 від 06.07.2007 року. Визнано недійсним правочин ПАТ КБ „Приватбанк” щодо одностороннього розірвання кредитного договору № ZPM0G200000061 від 06.07.2007 року. Не погоджуючись з рішенням суду, ПАТ КБ „Приватбанк” подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Згідно п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін. Відповідно до 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань. Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 06.07.2007 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк»в особі Мелітопольського відділення Запорізького РУ ПАТ КБ «ПриватБанк» були укладені кредитні договори № № ZPM0G100000061 та № ZPM0G200000061з цільовим призначенням «Придбання квартири». Відповідно до умов погашення заборгованості по кредитам, зазначених в цих кредитних договорах, ОСОБА_2 щомісячно сплачувала усі необхідні платежі, погашення заборгованості за кредитними договорами виконувала без порушень, що банком не оспорювалось. 28 березня 2011 року ОСОБА_2 отримала повідомлення про те, що за порушення вимог п. п. 2.2.12, 2.3.3 Кредитних договорів, зазначені договори будуть розірвані банком з 07 квітня 2011 року. Також, ОСОБА_2 отримала вимогу про те, що у тижневий термін з дати розірвання договору необхідно погасити заборгованість за кредитом у повному обсязі. 04 квітня 2011 року ОСОБА_2 надала банку довідку про свій фінансовий стан, видану Мелітопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області, що підтверджено печаткою банку про прийняття довідки. Відповідно до умов п. 2.2.12 договорів, позичальник зобов'язаний надати Банку документи, підтверджуючі його фінансовий стан або підтвердити свій фінансовий стан будь-яким іншим способом не рідше одного разу на рік, а при прострочені виконання зобов'язань протягом всього періоду несвоєчасного погашення заборгованості - щокварталу. Відповідно до умов п. 2.3.3 договорів, Банк має право при наявності порушення позичальником зобов'язань, передбачених умовами цих договорів, розірвати ці договори в односторонньому порядку з надісланням позичальникові відповідного повідомлення. Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Як установив суд, позичальником ОСОБА_2 своєчасно виконувались фінансові зобов'язання перед банком і відсутня заборгованість щодо погашення кредиту і відсотків за його користування, тому несвоєчасним виконанням ОСОБА_2 вимоги п. 2.2.12 зазначених договорів, щодо надання відомостей про свій фінансовий стан, при виконанні інших умов кредитних договорів не спричинило позивачу будь-якої майнової шкоди, а тому не є істотним порушенням умов договору. Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд, встановивши зазначені обставини та надавши всебічну оцінку наданим по справі доказам, прийшов до правомірного висновку про відсутність правових підстав для дострокового розірвання Банком в односторонньому порядку вказаних кредитних договорів з ОСОБА_2 У зв'язку з цим доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального та процесуального права при вирішенні питання щодо визнання недійсним правочину публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»щодо одностороннього розірвання кредитних договорів є безпідставними. За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції з'ясовані всі обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, дана належна оцінка письмовим доказам у сукупності з доводами сторін, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують висновки суду першої інстанції, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення немає. Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 317 ЦПК України, колегія судців, УХВАЛИЛА: Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” відхилити. Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 19 січня 2012 року по цій справі залишити без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів. Головуючий: Судді: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/22267666
  2. Миль пардон, внимательно пересмотрел и увидел важную деталь: доповидач - Крылова О.В. Если она рассматривала - значит действительно суд ЧИТАЛ документы, а не курил в заседании. Говорю не по наслышке, сам принимал участие в ее процессах - только позитивные впечатления. Даже, когда проигрывал. Ибо сторон она СЛУШАЕТ, задает вопросы и старается разобраться в ситуации. Это - действительно редкость.
  3. Возникают вопросы: - решение об обращении взыскания или взыскания суммы? - в ипотеке ПОЛНОСТЬЮ целостный комплекс? - оценено реально по рыночной стоимости? Относительно з/базы: ст. 52 ЗУ Про виконавче провдження Стаття 52. Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника 1. Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. 2. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. 3. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. 4. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. 5. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем. 6. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця. 7. У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється. У такому разі державний виконавець зобов'язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.
  4. Таки да! Вот, попробуйте : http://www.kniise.com.ua/index.php?option=...=63〈=ru Там весь перечень экспертных услуг+вопросы Удачи!
  5. Я тоже восхитился!!!))) Вообще, с коллекторами не нужно даже разговаривать - зачем тратить время? Ну, а если разговаривать, то с напором:
  6. А как обосновать такую цену? Получается, что если работать каждый день + выходные, то это 37 дней по самой дешевой экспертизе (15000 грн/50 грн=300 ч.)/8 часов рабочего дня=37,5 дней? Так шо, это ж не каждый день тока моей экспертизой. Короче странно, ничего не понял, извините
  7. пичалька: столько мужиков вокруг - и все жидко обосрамшись стоят (ТАРАКАН, таракан, тараканище)... Кстати, это произведение К. Чуковского оооооооооооочень актуально сегодня...
  8. А вот мыслишка светлая посетила голову мою темную: Те граждане, которые поторопились оплатить энную сумму в Дельту могут смело подавать иск о взыскании необоснованно полученных денег (предварительно проведя переписочку с банком). Как думаете, уважаемые форумчане?
  9. В том и весь компот: согласно инструкции о порядке совершения нотариальных действий такой формы выписки из договора нет, тем более, что это фактически новый правочин (только без печатей и подписей).
  10. Хорошенькое дело. Но, я так понимаю, это не налоговая декларация, и утверждена ЗУ про засады... Данная форма не проходит по ПКУ. Хотя в глубине души я прекрасно понимаю, что руководитель предприятия, организации и учреждения не зависимо от формы собственности и отраслевой принадлежности не может брать на себя (фактически) функции контролирующего (в данном случае - налогового) органа.
  11. А я чего? Я ничего))Я пример привел. И подчеркну, что обидеть, оскорбить или что-то в этом роде - ни-ни. Все по делу-чтоб человек сделал так, чтобы и правильно, и сердито)))
  12. на мгновение меня опередили. Что мешает заверить копию в установленном порядке? И преспокойно подать исполнителю... Мое исполнительское прошлое с уверенностью подсказывает, что если Вы принесли просто ксерокопию - правда на стороне ГИС, ибо копию можно сварганить, и даже не прибегать к поможи ЭДОБ ФОТОШОП)))))
  13. Абсолютно верное решение и определения. Вот эта банковская напыщенность и самоуверенность иногда раздражает. Провтыкали сроки и хотят чего-то. А еще печалит меня неграмотность и некомпетентность представителей банков: в 80ти процентах случаев это просто самодовольные, в дорогих деловых костюмах пустышки (я говорю из собственной практики по таким областям, как Одесская, Запорожская, Харьковская, Киевская, Днепропетровская, АРК, Николаевская, Донецкая, Херсонская - т.е., там, где я лично участвую в процессах). Наглядное подтверждение этому - данное определение вышки.
  14. Мой иск (точно такого же характера, как и решение) не удовлетворили в суде 1 инст, и апеляшка гадостная оставила без изменений (подали в феврале 2011, решение 16.01.2012, ухвала апеляшки 29.03.2012). СОБАКИ в мантиях!!!!
  15. Спасибо. Вот по этой теме обратился за советом в различные структуры (суд, прокуратура, ДВС, налоговая, СБУ, НИИ и школа) и у друзей-товарищей поспрашал о механизме подачи таких деклараций в свете обсуждаемого закона. Получился интересный срез: прямо-таки не прописан механизм (в смысле, как запобигаты коррупции), но подавать декларацию надо. Простите мой французский, но г..вно какое-то: простых бюджетников тупо ставят в рамки, а если не подашь - белая ворона и подсудное дело (ну, так сказал директор вышеупомянутому заму).
  16. Обратите внимание, пожалуйста, на формулировку в решении суда: решение о взыскании задолженности в общем порядке, или обращение взыскания на предмет ипотеки? Если обращение взыскания - процедура по ЗУ Об ипотеке, если по сумме - то Тимчасове положення.
  17. Уважаемые форумчане! Возникла странная проблема следующего характера. Руководитель гос. учреждения (учебное заведение, работники не госслужащие, бюджетники) издала приказ об обязательном заполнении и сдаче деклараций всех работников аппарата (заместители, завхозы, и т.д.) согласно ЗУ "Про засади запобігання і протидії корупції" и сдать эти декларации требует ей. Анализировал закон, но не увидел таких полномочий руководителя. Обязан ли, например, заместитель директора сдавать такие декларации с учетом изложенного механизма? Спасибо.