yafet

Якщо прострочення кредитора настало і не завершилось - то "до даты вступления в силу решения по данному делу". Як тільки суд визнає початок прострочення - Ви в шоколаді. Закінчення - обставина, яку вже суд зобовязаний встановити для правильного вирішення спору.

Питання було про наслідки прострочення кредитора в діючих правовідносинах, як я зрозумів. А якщо говорити про вирішення по-суті правовідносин в цілому, то, вважаю, що можна радикальніше. Практика таке сприймає слабо поки-що (ВССУ раз навіть послався, що при неможливості виконання за договором, позичальник мав внести суму боргу в депозит нотконтори), але чи не настало тут передумов для позову про припинення зобовязання через неможливість його виконання по причині настання обставин, за які жодна із сторін не відповідає? Позов стандартний: про захист прав споживача кредитних послуг. Позовні вимоги: визнати правовідносини споживчого кредиту припиненими, визнати відсутність права на проценти за час прострочення кредитора і т.п. Правовідносини в яких виникли якісь нестаднартні обєктивні обставини можуть бути змінені або припинені .

норма каже, що за час прострочення кредитора кредитор не має права на проценти. "Визнати відсутність у кредитора права на проценти за період з...."

Їх і мають розглядати загальні суди. Останнім часом все динамічно змінюється. Фішка: неправильно вибраний позивачем спосіб захисту веде до відмови в позові. Якщо правовідносини доросли до виникнення права цивільного (навіть коли це право є спірним або уявним правом власності на нерухомість) юрисдиція спору: підвідомчість - загальний суд; підсудність - виключна територіальна за місцем нерухомості; судовий збір - сума зборів за кожну вимогу.

Назва не принципова. Принципово, що на підставі цієї писанини проситься. Подають і "заперечення на заперечення". Я найчастіше використовую універсальне "Письмові пояснення" або "Додаткові письмові пояснення" на будь-що і на будь-якій стадії. Хоча бувало і "письмові заперечення" на клопотання, на пояснення і т.п.

Єдине, з чим не погоджуюсь: пише "припиненим з 21.11.2011 року", а правильним є "припиненим 21.11.2011 року". Тобто, оскільки строк зобовязання визначається в днях, то припинилась порука з моменту набрання чинності "погіршенням", тобто в кінці доби (23години 59 хв. 59 сек.... 21.11.2011), а вже в 00.00.01 22.11 2011 - порука не існувала.

"передається" потрібно замінити на доконаний вид дієслова "передані, передано, отримані" і т.п., або факт передачі-отримання підтвердити документом(актом, розпискою...)

Пост №15 тут http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=7397 .

практично стандартно: по ч.1 ст.55 закону про банки 1) що кредит списаний а розмір заборгованості має вимірюється тільки "фактично списаним" по п.7 Постанови 172; 2) що кредитор зловживає правом і дата прострочення з позовної заяви є лірикою, не підтвердженою відомостями кредитної справи; 3) кредитна справа необхідна як єдине джерело достовірної інформації про хронологію і стан кредитної заборгованості для мети експертизи; 4) що в офіційному обліку кредитора відсутня дебіторська заборгованість і т.п.

Ні. В ЄДРСР попалось.

КІ трошки поплатилось за чуть "неточну" інформацію http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/53759455 Справа № 438/289/11 Головуючий у 1 інстанції: Посисень Л.М. Провадження № 22-ц/783/6114/15 Доповідач в 2-й інстанції: Курій Н. М. Категорія: 27 У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 листопада 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі: головуючого - судді Курій Н.М., суддів: Крайник Н.П., Берези В.І., за секретаря Куцика І.Б., з участю представників ОСОБА_2 - ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на рішення Бориславського міського суду Львівської області від 07 лютого 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами №159/Кр97 від 12.06.2008 року та №122/Кр73 від 04.04.2008 року, ВСТАНОВИЛА: Рішенням Бориславського міського суду Львівської області від 07 лютого 2013 року в задоволенні вищезазначеного позову відмовлено. На рішення Бориславського міського суду Львівської області від 07 лютого 2013 року 15 квітня 2015 року подало апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (вказавши адресу для листування: 70006, м.Львів, пл. Ринок, 26), в якій зазначило, що воно не брало участі в розгляді справи, а оскарженим рішенням суд вирішив питання про його права. Ухвалою судді Апеляційного суду Львівської області від 08 червня 2015 року апеляційна скарга залишена без руху (а.с.212 том 3). Оскільки апелянтом - Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» станом на 17 липня 2015 року не виконано вимог ухвали судді Апеляційного суду Львівської області від 08 червня 2015 року, апеляційну скаргу ухвалою судді Апеляційного суду Львівської області від 17 липня 2015 року визнано неподаною та повернуто апелянту. 11 вересня 2015 року до суду апеляційної інстанції надійшла зазначена справа з поданою 4 вересня 2015 року суду першої інстанції Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Бориславського міського суду Львівської області від 07 лютого 2013 року та апеляційною скаргою на зазначене рішення суду. У заяві про поновлення строку та апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» просило поновити строк апеляційного оскарження, виходячи з того, що воно не брало участі в розгляді справи, а оскарженим рішенням суд вирішив питання про його права. Крім того, товариство не могло скористатися своїм правам на оскарження зазначеного рішення, оскільки з повним текстом рішенням суду ознайомилось та отримало копію повного тексту рішення лише 08 квітня 2015 року і з цієї дати в десятиденний термін подало апеляційну скаргу. Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» також зазначало, що не мало змоги подати апеляційну скаргу на рішення Бориславського міського суду Львівської області від 07 лютого 2013 року раніше, ніж отримало повний текст оскарженого рішення. Ураховуючи доводи заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Бориславського міського суду Львівської області від 07 лютого 2013 року, з метою забезпечення права апеляційного оскарження судових рішень, ухвалою судді Апеляційного суду Львівської області від 16 вересня 2015 року строк апеляційного оскарження поновлено та апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на рішення Бориславського міського суду Львівської області від 07 лютого 2013 року відкрито. В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» стверджує, що внаслідок укладення Договору відступлення прав вимоги, за яким первісний кредитор ПАТ «Промінвестбанк» передав новому кредитору - ТзОВ «Кредитні ініціативи» Кредитний портфель і саме воно набуло всіх прав вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення, а тому саме ТзОВ «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора/стягувача за договорами №159/Кр97 від 12.06.2008 року та №122/Кр73 від 04.04.2008 року, позичальником за якими є ОСОБА_2. ТзОВ «Кредитні ініціативи» зазначає, що Бориславський міський суд в порушення положень ст. 37 ЦПК України не залучив його в якості правонаступника сторони процесу, а тому оскарженим рішенням суду порушено його права та інтереси. Апелянт вважає, що твердження суду першої інстанції про те, що позивач після списання безнадійної заборгованості за рахунок страхового резерву банку втратив право вимоги за кредитним договором є безпідставним та не відповідає вимогам законодавства, оскільки відповідно до п. 7 Постанови Правління Національного банку України №172 від 01.06.2011р. «Про затвердження порядку відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву» (чинної на день звернення з апеляційною скаргою) відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості не є підставою для припинення вимог банку до позичальника/контрагента, а банк зобов'язаний продовжувати роботу щодо відшкодування списаної за рахунок резерву безнадійної заборгованості. Апелянт просить замінити неналежного позивача ПАТ «Промінвестбанк» на ТзОВ «Кредитні ініціативи» та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Позивач - Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», на заміну якого як процесуального правонаступника претендує ТзОВ «Кредитні ініціативи», копію рішення суду отримало 22 лютого 2013 року (а.с.252 том 2). Рішення в апеляційному порядку не оскаржувало, свою правову позицію як щодо апеляційної скарги, так і щодо клопотання про процесуальне правонаступництво до суду не надало, явку представника не забезпечило, хоча було належним чином повідомлене про час та місце розгляду справи (а.с. 81 том 7). В судове засідання ТзОВ «Кредитні ініціативи» свого представника не скерувало, хоча про час і місце розгляду справи представник ТзОВ «Кредитні ініціативи» Чернікова Л.І., яка брала участь у розгляді справи в судовому засіданні 21 жовтня 2015 року була повідомлена, проставивши особистий підпис на повідомленні (а.с.75 том 7). Представник ТзОВ «Кредитні ініціативи» Билень Т.Я. подав клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки представники апелянта не мають змоги прийняти участь в судовому засіданні, так як мають бути присутніми на засіданнях у Дарницькому суді м. Києва та Калуському міськрайонному суді Івано-Франківської області. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України від 25 січня 2006 року № 1-5/45, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі. При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що участь представника юридичної особи в іншому судовому засіданні не є поважною причиною для неявки цієї особи в судове засідання, оскільки така юридична особа, добросовісно користуючись своїми процесуальними правами, зобов'язана була направити в судове засідання іншого представника. За таких обставин, колегія суддів, відхиливши зазначене клопотання ТзОВ «Кредитні ініціативи», вважає за можливе відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України розглядати справу за відсутності осіб, що не з'явилися, ураховуючи обов'язок суду апеляційної інстанції дотримуватись строків розгляду справи, визначених ч.1 ст.303-1 ЦПК України. Представники ОСОБА_2 - ОСОБА_3, ОСОБА_4 доводи апеляційної скарги заперечили, подавши письмові заперечення та клопотання, в яких звернули увагу суду на те, що апелянт ще в січні 2015 року отримав від Бориславського міського суду Львівської області на підставі свого письмового запиту від 30.12.2014 р. копію оскарженого рішення Бориславського міського суду Львівської області від 07 лютого 2013 року. Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення представників ОСОБА_2 - ОСОБА_3, ОСОБА_4, які заявили клопотання про закриття апеляційного провадження, оскільки відсутні підстави для розгляду апеляційної скарги у зв'язку безпідставним пропуском строку на апеляційне оскарження ТзОВ «Кредитні ініціативи», дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків. Відповідно до ст. 297 ЦПК України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 294 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження. Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 24.10.2008 р. "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку" при поданні апеляційної скарги особою, яка не має передбаченого статтею 292 ЦПК права на апеляційне оскарження, у тому числі особою, яка не брала участі у справі, про права та обов'язки якої суд першої інстанції питання не вирішував, подання скарги на ухвалу суду, що не підлягає апеляційному оскарженню, суддя - доповідач відповідно до цієї норми та частини третьої статті 297 ЦПК постановляє ухвалу про відмову в прийнятті апеляційної скарги. Якщо зазначені обставини будуть встановлені після прийняття апеляційної скарги до розгляду, апеляційний суд постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження у справі за такою скаргою. У рішенні Європейського суду в справі "Христов проти України" від 19 лютого 2009 року (Заява N 24465/04) зазначено: « 33. Суд повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції ( 995_004 ), яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania) [GC], N 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII). 34. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (див. там же, п. 62), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. (…)». Матеріалами справи встановлено, що при поданні ТзОВ «Кредитні ініціативи» повторної апеляційної скарги з клопотанням про поновлення строку апелянтом подано копію супровідного листа Бориславського міського суду Львівської області від 06.01.2015 року № 2/438/40/2013 про направлення на адресу: м.Львів, пл.Ринок, 26 (адреса для листування, що підтверджено матеріалами справи) ТзОВ «Кредитні ініціативи» на його запит від 30.12.2014 року копії рішення суду від 7 лютого 2013 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами №159/Кр97 від 12.06.2008 року та №122/Кр73 від 04.04.2008 року з додатком на 4 арк. і з відміткою про отримання ТзОВ «Кредитні ініціативи» оскарженого рішення 20.01.2015 року за вх.№ 5268 (а.с. 36 т.5). В судовому засіданні представником відповідача - ОСОБА_4 суду апеляційної інстанції подано належним чином завірену Бориславським міським судом Львівської області аналогічну копію зазначеного супровідного листа Бориславського міського суду Львівської області від 06.01.2015 року № 2/438/40/2013. Вказану копію представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 отримав06.11.2015 року на його вимогу у заяві від 06.11.2015 року № 5819/15вх. (а.с.208, том.7). Також в судовому засіданні представниками відповідача надано оригінал відповіді від 17 серпня 2015 року № ЗГ-5/15р. в.о.голови Бориславського міського суду Львівської області на скаргу відповідача та його представників від 12.08.2015 року, де, зокрема, зазначено, що: « 06.01.2015 року за №2/43840/2013 простою кореспонденцією на адресу ТзОВ «Кредитні ініціативи» за адресою: м.Львів, пл. Ринок, 26 було направлено належним чином завірену копію рішення у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами №159/Кр97 від 12.06.2008 року та №122/Кр73 від 04.04.2008 року.» (а.с.211 том 7). На час відкриття апеляційного провадження у цій справі достовірних даних в матеріалах справи про надіслання судомТовариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» 06.01.2015 року належним чином завіреної копії рішення Бориславського міського суду Львівської області від 07 лютого 2013 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами №159/Кр97 від 12.06.2008 року та №122/Кр73 від 04.04.2008 року не було. З урахуванням встановлених в судовому засіданні обставини про отримання ТзОВ «Кредитні ініціативи» належно завіреної копії оскарженого рішення 20 січня 2015 року (докази про це подано самим ТзОВ «Кредитні ініціативи» (а.с. 36 т.5)), а не 8 квітня 2015 року, як зазначено апелянтом у заяві про обґрунтування поважності пропуску строку апеляційного оскарження, звернення до суду з пропуском строку апеляційного оскарження та відсутністю поважних причин пропуску цього строку апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження. Керуючись ст. 297, ст. 315, ст. 317, ст. 319 ЦПК України, колегія суддів У Х В А Л И Л А: Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на рішення Бориславського міського суду Львівської області від 07 лютого 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами №159/Кр97 від 12.06.2008 року та №122/Кр73 від 04.04.2008 року закрити. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду. Головуючий Курій Н.М. Судді: Береза В.І. Крайник Н.П.

Популярно-прикладна точка зору судді тут: http://zib.com.ua/ua/118858-nepodannya_pozivachami_dokaziv_pri_rozglyadi_kreditnih_spori.html Різноманітні думки про "бухгалтерію" тут Бухгалтерські маніпуляції страховим резервом = зловживання правом (ч.6 ст.13 ЦК) http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=7397&hl=

Так, НБУ "про списання". Сьогодні (01.12.2015) вона втраила чинність. ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА 27.10.2015 № 737 Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України Відповідно до статей 7, 15, 55, 56 Закону України "Про Національний банк України" тастатей 66, 67 Закону України "Про банки і банківську діяльність", з метою забезпечення дотримання норм Податкового кодексу України Правління Національного банку УкраїниПОСТАНОВЛЯЄ: 1. Розділ V Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 25 січня 2012 року № 23, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2012 року за № 231/20544 (зі змінами), виключити. 2. Визнати такими, що втратили чинність: 1) постанову Правління Національного банку України від 01 червня 2011 року № 172 "Про затвердження Порядку відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 17 червня 2011 року за № 722/19460; 2) постанову Правління Національного банку України від 04 жовтня 2012 року № 405 "Про внесення змін до Порядку відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 23 жовтня 2012 року за № 1772/22084. 3. Департаменту методології (Іваненко Н.В.) довести зміст цієї постанови до відома банків України для використання у роботі. 4. Постанова набирає чинності з 01 грудня 2015 року. Голова В.О. Гонтарева А за період до сьогодні: постанова №172 має відсилання до Постанови НБУ №23 ( http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0231-12 ) . По кожному кредиту ведеться "кредитна справа", яка в тому числі обовязково містить інформацію : Додаток 2 до Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями ВИМОГИ до кредитної документації (справи) боржника Кредитна документація (справа) формується на паперових носіях і повинна містити: письмове клопотання (заяву) боржника про надання кредиту; бізнес-план, техніко-економічне обґрунтування потреби в кредиті на відповідні цілі (для юридичних осіб); контракти та/або договори про купівлю-продаж (за наявності); фінансову звітність (для юридичних осіб), інформацію про доходи (для фізичних осіб) боржника; фінансову та бюджетну звітність (для бюджетної установи); інформацію про надходження коштів на поточні рахунки в банку та в інших банках щонайменше за останні шість повних місяців (боржником - фізичною особою надається за бажанням); інформацію, надану боржником та документально підтверджену іншими банками, про: а) заборгованість боржника з визначенням основних умов договору про надання кредиту (сума за договором, строк, залишок заборгованості, вид забезпечення за кредитом тощо); б) наявність простроченої заборгованості; інформацію про стан виконання зобов’язань боржника перед банком за попередніми договорами, кредитну історію (за наявності); інформацію про перевірку цільового використання кредиту; підтвердні документи (виписки за балансовими та позабалансовими рахунками, платіжні доручення тощо), що свідчать про надання та погашення кредиту, наявні фінансові зобов’язання, оприбуткування заставленого майна тощо; аудиторський висновок про фінансовий стан боржника (за наявності); висновок уповноважених фахівців банку щодо оцінки кредитоспроможності боржника; установчі та реєстраційні документи (для юридичних осіб), копії відповідних сторінок паспорта та довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серії та номера паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті; рішення колегіальних органів банку про можливість надання кредиту або рішення колегіальних органів щодо надання повноважень визначеній особі банку приймати рішення про можливість надання кредитів, унесення змін до діючих умов договору про надання кредиту; договір про надання кредиту і додаткові договори до нього; договори застави (іпотеки) та додаткові договори до них, гарантійні листи; документи, що підтверджують повноваження особи підписувати договір про надання кредиту, договори застави (іпотеки) та додаткові договори до них від імені контрагента банку; копії правовстановлюючих документів на майно (майнові права), що передається в забезпечення; документи, що підтверджують ринкову вартість заставленого майна (майнових прав) під час видачі кредиту; документи, що свідчать про наявність та якість збереження заставленого майна (акти, довідки, матеріали перевірок); документи, що свідчать про обтяження майна та його державну реєстрацію відповідно до вимог законодавства України; договори страхування заставленого майна та документи, що підтверджують сплату страхового платежу (за наявності); інформацію про вжиті банком заходи для погашення боргу (документи, що засвідчують процедуру повернення або стягнення боргу); узагальнену інформацію про кредит з урахуванням даних, передбачених у нижчезазначеній таблиці. Таблиця № з/п Дані про боржника за наданим кредитом 1 2 1 Найменування (для юридичних осіб), прізвище, ім’я та по батькові (для фізичних осіб) боржника та характер його відносин із банком (клієнт, інсайдер тощо) 2 Тип підприємства (вид господарського товариства, галузь промисловості, статутна діяльність), його власники (для юридичних осіб) 3 Номери аналітичних рахунків у банку (поточних, з обліку кредитів, депозитів, нарахованих доходів, позабалансових) 4 Інформація про наявність джерел надходження валютної виручки (за кредитами в іноземній валюті) 5 Інформація про включення суми боргу до групи фінансових активів (для фізичних осіб) 6 Номер договору про надання кредиту, дата видачі та кінцева дата погашення кредиту 7 Графік погашення кредиту 8 Сума (ліміт) та валюта кредиту 9 Фактична сума боргу за кредитом 10 Розмір процентної ставки та комісії (на дату видачі кредиту, поточної, за потреби - ставки пені), порядок сплати процентів 11 Аналіз виконання бізнес-плану (для кредитів під інвестиційний проект) 12 Інформація про результати оцінки фінансового стану боржника 13 Класифікація кредиту (клас боржника, стан обслуговування боргу, категорія кредиту) 14 Форма забезпечення кредиту (вид, найменування, опис, місцезнаходження, ринкова вартість) 15 Інформація про перевірку заставленого майна (дата, результат перевірки, висновок фахівця банку щодо необхідності переоцінки заставленого майна) 16 Сума забезпечення, яка береться до розрахунку резерву 17 Розрахункова сума резерву за кредитом 18 Сума фактично сформованого резерву за кредитом Інформація в рядках 1-3, 5, 9, 11, 12 оновлюється двічі на рік (за станом на 1 січня та 1 липня) і на дату проведення інспектування. Інформація в рядках 4, 6-8, 10, 14, 15 може надаватися шляхом посилання на відповідний документ кредитної справи із зазначенням його назви, номера (за наявності) та дати складання. Інформація в рядках 13, 16-18 оновлюється щомісяця. {Додаток 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 499 від 30.11.2012} Власне оборотно-сальдові відомості по аналітичних рахунках (а призначення таких рахунків можна прочитати в "плані рахунків банку" та "інструкції про застосування плану рахунків банку") і показують наявність/відсутність списання. " Какие бухгалтерские документы надо потребовать у банка?" . "Кредитну справу" і оборотно-сальдові відомості по аналітичних рахунках бухобліку операцій щодо конкретного кредиту.

ні, альфа.

Нічого страшного. Проблеми росту. Я довів, що порука припинилась після шести місяців з дня першої прострочки і також вступило в силу. Питання висить, точки зору визрівають, судова система доучується

не факт. Формула "також порука припиняється, якщо Кредитор в межах трирічного строку з дня настання терміну виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до Поручителя /п.4 ст. 559 ЦК України/" в даному конкретному випадку вказує на таке: останній платіж - серпень 2012, значить з вересня 2012р. настало прострочення боржника в грошовому зобовязанні (по процентах і поверненнях щомісячних частин тіла кредиту). Відповідно у кредитора настало право вимоги і з дня першого прострочення розпочався 6-місячний строк поруки. Іпотека в даних правовідносинах грає факультативну роль (тому, що є самостійним акцесорним зобовязанням), але визначальну роль для встановлення терміну припинення поруки. Розшифровка оборотів по аналітичних (позичковому і для процентів) бухрарунках покаже: щомісячно з вересня 2012 року банк перекидав на аналітичний рахунок для обліку простроченя як щомісячні прострочені проценти, так і прострочені частини тіла. 6 місяців витекло, а позов до поручителя не заявлений. Порука припинилась (дискусія полягає тільки в тому, чи в повному обсязі припинилась порука, чи тільки в частині прострочених грошових зобовязань за "прострочені 6 місяців"). В продовження непопулярної точки зору (наприклад Луспеника) : порука - це акцесорне зобовязання цілісне, якщо припиняється, то в повному обсязі і назавжди. Відповідно, закладена в договорі формула і особливо слово "також" вказує на те, що цим договором ніяк не змінено строк дії поруки порівняно з нормами закону. При встановленні обставин дії іпотеки бухгалтерські документи покажуть дату "винесення на прострочку" заборгованості за кредитним договором в цілому: там можуть бути різні варіанти в залежності від облікової політики банку-кредитора. Але в будь-якому випадку буде видно дату, з якої банк-кредитор вважає заборгованість простроченою в цілому для мети списання по Постанові №172.

1. Успагойтесь 2. Напишіть скаргу в Нацкомісію з цінних паперів про те, що їхній підконтрольний пайовий венчурний фонд з КУА вкупі порушують права споживача кредитних послуг, а значить і ліцензійні умови. 3. Як сказав y.voronizhskiy 1. письменные запрос к первому кредитору о справке и о том, уступали ли они право требования по кредитному договору с Вами. (я б уточнив - запросіть розписку від первісного кредитора приблизно такого змісту: « Банк» __________________ РНОКПП 0000000000 адреса: ВИМОГА про надання боржнику доказів заміни сторони кредитора у зобов'язанні кредиту та надання розписки про часткове або повне виконання зобов'язань Останнім часом мені телефонують колекторські компанії з вимогами виконання на їхню користь грошових вимог, які, на їхню думку, вони мають до мене внаслідок придбання таких грошових вимог у Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль». Відповідно до ч. 13 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача про передачу третій стороні своїх прав за договором про надання споживчого кредиту. Без відомостей про фактичне виконання позичальником умов кредитного договору в період від дати видачі кредиту і дотепер, в тому числі первісному і новому(новим) кредиторам, неможливо встановити розмір і структуру заборгованості(грошових вимог), на яку кредитор має дійсне і чинне право вимоги, що перешкоджає остаточному врегулюванню грошових зобов'язань та завершенню правовідносин споживчого кредитування. Ситуація ускладена тим, що платежі здійснювались мною на поточний рахунок і скеровувались(розподілялись) шляхом договірного списання банком самостійно. Відповідно до ст.517 ЦК України, боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. Відповідно до ст.545 ЦК України, прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання. У цьому разі настає прострочення кредитора. Відповідно до п. 8 ч.1. ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів», право споживача вважається порушеним, якщо документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу. Виходячи з викладеного з метою якнайшвидшого врегулювання і завершення правовідносин кредиту, прошу: 1. Надати вичерпну інформацію про всі кредитні договори, на підставі яких мені видавались кредити Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», з зазначенням відомостей про кредитні договори, права кредитора за якими відступлені іншим кредиторам (за договорами цесії, факторингу тощо) та з зазначенням найменувань та ідентифікаціних кодів таких нових кредиторів. 2. Видати розписку про одержання кредитором виконання від боржника частково або в повному обсязі, в тому числі щодо кредитних договорів, право вимоги за якими відступлене новому(новим) кредиторам. У разі, якщо згідно бухгалтерського обліку Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» якісь із моїх грошових зобов'язань залишаються невиконаними, прошу надати детальний розпис структури строкової і простроченої заборгованості ( за тілом кредиту, за відсотками, за комісіями тощо) по кожному із кредитних договорів. 3. У разі, якщо у Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» станом на ___________ 2015 року відсутні грошові вимоги (строкові чи прострочені) за кредитними договорами, які були укладені зі мною, як позичальником, прошу видати довідку про такий факт. ____________ 2015 року З повагою, _______________ " 4. Уважно подивіться підставу платежу (на венчурний фонд). Прімоколекти, судячи з їх практики, не завжди мають навіть копії кредитних договорів. А в своїх листах путають нуменрацію кредитних договорів. 5. Зробіть запит на прімоколект (той прімоколект, що Вам потрібен, вичисліть по ЄДРПОУ (їх є кілька штук). Вас, швидше за все, буде цікавити ТОВ КУА Прімоколект) приблизно такого змісту: “ПРІМОКОЛЕКТ” ______________ РНОКПП ______________ Адреса--------------------- ВИМОГА про надання боржнику доказів заміни сторони кредитора у зобов'язанні споживчого кредиту та надання розписки про часткове або повне виконання зобов'язань Зміст Вашого листа вказує на придбання Вами, як фактором-новим кредитором, права грошової вимоги до мене за договором споживчого кредиту, яке раніше належало Публічному акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (первісний кредитор). Відповідно до ч. 13 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача про передачу третій стороні своїх прав за договором про надання споживчого кредиту. Без відомостей про фактичне виконання позичальником умов кредитного договору в період від дати видачі кредиту і дотепер, в тому числі первісному і новому кредиторам, неможливо встановити розмір і структуру заборгованості(грошових вимог), на яку Ви, на Вашу думку, маєте право вимоги, що перешкоджає вирішенню проблеми в запропонованому Вами порядку. Відповідно до ст.517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. Відповідно до ст.545 ЦК України, прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання. У цьому разі настає прострочення кредитора. Відповідно до п. 8 ч.1. ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів», право споживача вважається порушеним, якщо документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу. Виходячи з викладеного з метою якнайшвидшого врегулювання і завершення правовідносин споживчого кредиту, прошу 1. Видати розписку про одержання первісним і новим кредиторами виконання від боржника частково або в повному обсязі. 2. Надати докази набуття(придбання) Вами прав нового кредитора у Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль». _______________ 2015 року З повагою, " 6. Зібравши інформацію - вирішуйте. Краще спільно з кимось, хто буде Вас підтримувати зі сторони юриспруденції. Строк давності на стягнення отриманого самозванцями без законних підстав - 3 роки. Вдалої гри.

Це не казка, а не завершена судовою практикою дискусія. Щодо Вашого посилання - можете переглянути в реєстрі ( http://www.reyestr.court.gov.ua/ ) щодо справи №214/4359/13-ц 42190609 Ухвала 23.12.2014 23.12.2014 Цивільне 214/4359/13-ц Апеляційний суд Дніпропетровської області Барильська А. П. 41730153 Ухвала 01.12.2014 01.12.2014 Цивільне 214/4359/13-ц Апеляційний суд Дніпропетровської області Барильська А. П. 38179717 Рішення 09.04.2014 09.04.2014 Цивільне 214/4359/13-ц Апеляційний суд Дніпропетровської області Савіна Г. О. 37564829 Ухвала 12.03.2014 12.03.2014 Цивільне 214/4359/13-ц Апеляційний суд Дніпропетровської області Савіна Г. О. 36713270 Ухвала 20.01.2014 Цивільне 214/4359/13-ц Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Ан О. В. 36713369 Рішення 12.12.2013 Цивільне 214/4359/13-ц Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Ан О. В. 49266231 Рішення 12.12.2013 Цивільне 214/4359/13-ц Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Ан О. В. 31952365 Ухвала 12.06.2013 Цивільне 214/4359/13-ц Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Ан О. В.

Не в рифму, зате по-смислу http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/44015063 У х в а л а ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 квітня 2015 року м. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: головуючого Луспеника Д.Д., суддів: Закропивного О.В., Лесько А.О., Хопти С.Ф., Черненко В.А., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання поруки припиненою, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 1 жовтня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 16 грудня 2014 року, в с т а н о в и л а: У липні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду із указаним позовом, у якому просила визнати припиненою поруку, що встановлена договором поруки від 12 серпня 2008 року, укладеним між нею та АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк»). На обґрунтування позову зазначала, що між нею та АКІБ «УкрСиббанк» було укладено договір поруки від 12 серпня 2008 року № 223055 в якості забезпечення виконання ОСОБА_4 своїх зобов'язань за кредитним договором від 12 серпня 2008 року № 11382680000, укладеним між ним та АКІБ «УкрСиббанк». 30 грудня 2013 року нею було отримано від відповідача вимогу про сплату боргу за позичальника, який не виконує своїх зобов'язань за кредитним договором. Вважає, що такі вимоги банку є безпідставними, оскільки договір поруки є припиненим на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України, так як в ньому не зазначено строк його дії, а є лише посилання на його дію до повного припинення всіх зобов'язань боржника. Останній платіж позичальником було здійснено 7 жовтня 2011 року, тому право банку вимагати повернення кредиту виникло 25 листопада 2011 року. Протягом шести місяців після настання права вимоги відповідач не пред'явив вимоги до неї, а тому порука є припиненою з 26 травня 2012 року. Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 1 жовтня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 16 грудня 2014 року, позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано припиненою поруку, що встановлена договором поруки від 12 серпня 2008 року, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_3 У касаційній скарзі ПАТ «УкрСиббанк», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3 Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що у банку право пред'явити вимогу до поручителя ОСОБА_3 про виконання порушеного боржником зобов'язання щодо повернення кредиту виникло починаючи з 26 листопада 2011 року протягом наступних шести місяців, але таку вимогу до поручителя було пред'явлено 19 грудня 2013 року, тобто після спливу шестимісячного строку, встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України. Колегія суддів вважає, що такий висновок є правильним, ґрунтується на нормах матеріального права та узгоджується з нормами процесуального права. Судами установлено, що 12 серпня 2008 року між АКІБ «Укрсиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_4 укладений споживчий кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 14 626 доларів США зі сплатою 8,49 % річних та строком користування до 12 серпня 2015 року. На забезпечення виконання кредитного зобов'язання 12 серпня 2008 року між АКІБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки. Відповідно до п 1.1 договору поруки поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за зобов'язаннями боржника ОСОБА_4, які виникають із умов споживчого кредиту від 12 серпня 2008 року. Договір діє до повного припинення всіх зобов'язань боржника за основним договором або до погашення поручителем зобов'язань боржника в рахунок виконання зобов'язань за основним договором (п. 3.1 договору поруки). Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України). Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. ст. 251, 252 ЦК України). Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного виконання всіх зобов'язань боржника не свідчать про те, що договором установлено строк припинення поруки в розумінні ст. 251, ч. 4 ст. 559 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Із роз'яснень, викладених у п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», вбачається, що відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання. Судом безспірно встановлено, що прострочення кредитної заборгованості почалося з листопада 2011 року, проте банк протягом шести місяців вимоги до боржників не направив, позову до суду не пред'явив. Отже, у банка настає право вимоги від позичальника виконання основного зобов'язання не з моменту закінчення строку дії договору, а з моменту прострочення повернення чергової частини грошових коштів. Таким чином, графіком платежів, який є складовою частиною договору, погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями. Отже, поряд зі встановленням строку дії договору сторони встановили і строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору. Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно з ч. 3 ст. 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку. Зазначена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 8 жовтня 2014 року № 6-128цс14, від 29 січня 2014 року № 6-155 цс 13, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів. Отже, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для їх скасування відсутні. Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 335, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у х в а л и л а: Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» відхилити. Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 1 жовтня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 16 грудня 2014 року залишити без змін. Ухвала оскарженню не підлягає. Головуючий Д.Д. Луспеник Судді: О.В. Закропивний А.О. Лесько С.Ф. Хопта В.А. Черненко

Просвітіть, будь-ласка, що там відбулось в понеділок?

Мусив акцентувати на це з прицілом на можливість "невигідного" рішення Конституційного за зверненням Уксиба про тлумачення "заявлення вимоги".

Ну якщо так, то згоден з Вами повністю і категорично

Тоді Ви взагалі в шоколаді. Строк позовної давності (якщо Ви його з Приватом письмово узгодили в 5 років) ніякого відношення до строку дії зобовязання поруки не має.

Вибачте, що втручаюсь. Але може для вирішення питання про функцію нотаріуса, коли він діє як держреєстратор вирішується простіше. Нотар, коли діє як держреєстратор завіряє свої документи спеціальною печаткою "...державний реєстратор -нотаріус...". Логічно, що при неправомірних діях такого реєстратора-нотаріуса підсудність(підвідомчість) мала б бути адміністративна. Але такий шлях не є ефективним способом захисту, тому, що "появився" власник, щодо якого необхідно встановлювати чи є він добросовісним. Відповідно: справу в адмінсуді закриють і розяснять право на звернення до суду загальної юрисдикції для вирішення спору ефективним способом захисту. Ефективність способу захисту знову ж таки потребує уточнення в залежності від того чи фізично володіє "старий власник" майном, чи ні. Ефективні способи захисту прописані в главі 29ЦК.

Для підняття бойового духу поручителів http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/53469526 Справа № 464/224/11 Головуючий у 1 інстанції: Бойко О.М. Провадження № 22-ц/783/5284/15 Доповідач в 2-й інстанції: Мусіна Т. Г. Категорія:27 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі: головуючого - Мусіної Т.Г. суддів - Бермеса І.В., Савуляка Р.В. за участі секретаря - Фейір К.О. з участю: представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Сихівського районного суду м.Львова від 02 березня 2011 року та за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 06 липня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договорами кредиту,- в с т а н о в и л а : У грудні 2010 року Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договорами кредиту, в якому просило стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором №19/210-07к від 18.06.2007р. в сумі 56 033, 36 грн. та судові витрати в сумі 680,33 грн. В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що згідно кредитного договору № 19/210-07к від 18.06.2007р. відповідачу ОСОБА_4 було надано кредит у розмірі 10 000 грн. строком до 17.06.2010р. зі сплатою 0,001% річних за користування кредитними коштами. Одночасно, 13.06.2007р. в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором відповідачем ОСОБА_4, між банком та ОСОБА_5 було укладено договір поруки, відповідно до якого останній взяв на себе зобовязання відповідати перед банком за виконання відповідачем ОСОБА_4 зобовязань в повному обсязі (повернення кредиту, сплата відсотків та комісій за користування кредитом, штрафів, пень, неустойок). Крім того, 18.06.2007р. з метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором було укладено договір поруки між банком та ОСОБА_2 Однак, відповідачі взяті на себе зобовязання за кредитним договором та договорами поруки не виконали, належним чином не повертали отримані кошти та не сплачували нараховані відсотки. Посилаючись на вказане, позивач просив стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором та понесені судові витрати. Заочним рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 02 березня 2011 року вказаний позов задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» 56 033 грн. 36 коп. заборгованості за договором кредиту № 19/210-07к від 18.06.2007р. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір в розмірі 560 грн. 33 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 грн. Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 17 червня 2015 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Сихівського районного суду м.Львова від 02 березня 2011 року залишено без задоволення. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що позивач в межах строку дії цивільного зобов'язання поруки не звертався до нього як до поручителя про виконання солідарного з позичальником грошового зобов'язання, як це було обумовлено пунктами 6 та 7 договору поруки від 18.06.2007р. Вказує, що його порука припинилась після спливу 6-місячного строку від дня настання строку виконання основного зобов'язання. Крім цього зазначає, що суд розглянув справу без належного повідомлення ОСОБА_2 про розгляд справи, без вручення йому копії ухвали про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви, чим обмежив його право на доступ до правосуддя. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в частині солідарного стягнення заборгованості з ОСОБА_5 та ОСОБА_2, а рішення суду в частині стягнення заборгованості зі ОСОБА_4 змінити та задовольнити позов в цій частині у межах строку позовної давності. Представник позивача ПАТ «Універсал Банк», відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, хоча належним чином у відповідності до вимог ст.ст. 74-76 ЦПК України були повідомлені про дату судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення їм рекомендованих поштових відправлень, причини неявки суду не повідомили, тому відповідно до ч.2 ст. 305 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розглядові справи. Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши доводи осіб, які з'явились у судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, передбачених ст.. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 на заочне рішення суду підлягає задоволенню частково: рішення суду підлягає скасуванню на підставі п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК Укранїи з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову до боржника ОСОБА_6 та відмову у задоволенні позову до поручителів ОСОБА_5 та ОСОБА_2, виходячи з таких підстав. При цьому колегія суддів відповідно до вимог ч.3 ст. 303 ЦПК України вважає можливим вийти за межі доводів апеляційної скарги, оскільки встановлено неправильне застосування норм матеріального права ще до двох відповідачів. З матеріалів справи вбачається, що 18 червня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Банк Універсальний» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УніверсалБанк») і ОСОБА_4 укладено кредитний договір, за умовами якого останньому надано кредит в розмірі 10 000 грн. строком до 17 червня 2010 року зі сплатою 0,001 % річних за користування кредитом (а.с. 6-8). Виконання кредитного договору забезпечено двома договорами поруки: 13 червня 2007р. укладено договір поруки між банком та ОСОБА_2 (а.с. 17), 18 червня 2007р. укладено договір поруки між банком та ОСОБА_5 (а.с. 18). У зв'язку з невиконанням боржником взятих на себе зобов'язань, позивач пред'явив вимоги до нього та поручителів про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором в загальній сумі 56 033,36 грн. Ухвалюючи рішення про стягнення всієї суми заборгованості по кредиту, комісії та пені солідарно з позичальника та поручителів ОСОБА_2 та ОСОБА_5 суд першої інстанції виходив з того, що банк відповідно до закону та умов договору у зв'язку з невиконанням позичальником умов договору та простроченняпозичальником ОСОБА_4 повернення кредиту правомірно пред'явив вимогу до боржника та поручителів про повернення заборгованості, а оскільки порука не припинилась, то є підстави для їх солідарної з позичальником відповідальності. Проте погодитись з таким висновком суду не можна, оскільки суд дійшов його внаслідок порушення норм матеріального права. Відповідно до ч.1 ст. 553, ч.1 ст. 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність. Згідно із ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. З наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості позичальника ОСОБА_4 вбачається, що останній платіж на погашення кредиту було внесено ним 15 листопада 2007р. і з грудня 2007р. він припинив внесення чергових щомісячних платежів щодо повернення кредиту. У зв'язку з цим 4 листопада 2009р. банк пред'явив письмову досудову вимогу до позичальника ОСОБА_4 про повернення всієї суми позики, що залишилась, протягом 5 днів (а.с. 21). Відповідно до умов пунктів 6 договорів поруки між банком та поручителями ОСОБА_2 і ОСОБА_5 у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором Кредитор повідомляє про це поручителя шляхом направлення письмової вимоги із зазначенням суми грошових коштів та рахунків, на які поручитель зобов'язаний перерахувати вказані кошти. Встановлено, що до поручителів ОСОБА_2 та ОСОБА_5 банк не пред'явив такої ж вимоги, а в суд з позовом до поручителів звернувся 10 грудня 2010р. Із змісту договорів поруки, укладених з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 вбачається, що в договорах поруки не встановлено строк, після закінчення якого припиняється порука, а умови цих договорів про дію поруки до повного припинення всіх зобов'язань боржника, не є встановленням такого строку. Тому з врахуванням зазначеного та ураховуючи, що кредитором протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, який був встановлений ним у досудовій вимозі до позичальника, не пред'явив вимоги до поручителів, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підставі для стягнення з поручителів заборгованості за кредитним договором у зв'язку із припиненням поруки. Окрім того, поза увагою суду залишились положення ч.3 ст. 554 ЦК України, згідно з якою особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки. Норми закону, якими врегульована порука, не містять положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами, якщо договорами поруки не передбачено іншого. У випадках укладення між поручителями кількох договорів поруки на виконання одного й того ж зобов'язання між ним не виникає солідарної відповідальності між собою. Такий правовий висновок Верховного Суду України викладений у постанові від 17 грудня 2014 року у справі № 6-185цс14, яка в силу вимог ч.1 ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України, тому підлягає обов'язковому врахуванню при перевірці законності рішення суду апеляційною інстанцією. Таким чином відповідальність за порушення зобов'язань за кредитним договором повинен нести тільки позичальник ОСОБА_4, який суму кредитних коштів на підставі кредитного договору від 18 червня 2007р. одержав, проте в порушення умов договору, вимог статей 526, 611, ч.1 ст. 1049 ЦК України своїх зобов'язань не виконав, кредитні кошти не повернув і за розрахунками банку заборгованість станом на 08 жовтня 2010р. складає 56 033,36 грн., а саме: прострочена заборгованість по сумі кредиту 8942,79 грн., комісія - 6066 грн., пеня 41 024,07 грн. Відповідно до ч.2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). З наявного в матеріалах справи розрахунку позивача вбачається, що розмір пені розраховано за період з 12.05.2008р. по 08.10.2010р., що перевищує річний строку, тому пеня може бути стягнута лише у межах річного строку, що становить 6482,34 грн. (41024,07-34541,73=6482,34). Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інтонації не врахував пропуск позивачем трирічного строку позовної давності, а у зв'язку з незаконним ухваленням заочного рішення відповідач ОСОБА_4 був позбавлений можливості подати заяву про застосування строку позовної давності, не заслуговують на увагу. З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_4 в судові засідання суду першої інстанції 03.02.2011р. та 02.03.2011р. не з'явився, хоча належним чином у відповідності до вимог ст.ст. 74-76 ЦПК України був повідомлений про дати цих судових засідань, що підтверджується врученням йому під розписку 17.01.2011рю (а.с. 37) та 02.02.2011р (а.с. 44) судових повісток, інші відповідачі в судове засідання також не з'явились, тому відповідно до положень ст.. 224 ЦПК України у суду були правові підстави для проведення заочного розгляду справи і порядок проведення заочного розгляду справи не порушено, у зв'язку з чим скасування заочного рішення суду з підставі порушення процедури заочного розгляду справи колегія суддів не вбачає. За змістом частин третьої, четвертої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Встановлено, що відповідач ОСОБА_4 до винесення рішення у справі судом першої інстанції заяви до суду про застосування позовної давності не подавав. Така заява була подана до апеляційного суду та відображена в тексті апеляційної скарги поручителя ОСОБА_7 Відповідно до частини першої статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції при розгляді справи здійснює перевірку і оцінку фактичних обставин справи та їх юридичну кваліфікацію в межах доводів апеляційної скарги, які вже були предметом розгляду в суді першої інстанції. Нові матеріально-правові вимоги, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції, не приймаються та не розглядаються судом апеляційної інстанції. Той факт, що сторона не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції у випадках, передбачених законом може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, а не для вирішення апеляційним судом її заяви про застосування позовної давності. Оскільки стаття 267 ЦК України є нормою матеріального права суд апеляційної інстанції не вправі розглядати заяву про застосування строків позовної давності. Такий правовий висновок Верховного Суду України викладений у постанові від 30 вересня 2015 року у справі № 6-780цс15 щодо застосування ст.. 267 ЦК України на стадії апеляційного розгляду справи при перевірці законності заочного рішення, який в силу вимог ч.1 ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх судів України. Керуючись п.2 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст. 309, ч.2 ст. 314, ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів в и р і ш и л а : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Сихівського районного суду м.Львова від 02 березня 2011 року задовольнити частково. Заочне рішення Сихівського районного суду м.Львова від 02 березня 2011 року скасувати частково та ухвалити нове рішення. Позов Публічного акціонерного товариства « Універсал Банк» про солідарне стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 заборгованості по кредитному договору № 19/210-07к від 18 червня 2007р. в сумі 56 033,36 грн. та 560 грн. 33 коп. судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1., ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (р/р 29093000203333 у ПАТ «Універсал Банк», код ЄДРПОУ 21133352, МФО 322001) заборгованість по кредитному договору № 19/210-07к від 18 червня 2007р. в сумі 21 491 грн. 63коп. з яких: прострочена заборгованість по сумі кредиту - 8942 грн. 79 коп., комісія - 6066 грн. 50 коп., пеня 6482 грн. 34 коп. Стягнути з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1., ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (р/р 29093000203333 у ПАТ «Універсал Банк», код ЄДРПОУ 21133352, МФО 322001) 214 грн. 91коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до поручителів ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_2., ідентифікаційний номер НОМЕР_2) та ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 19/210-07к від 18 червня 2007р. солідарно з ОСОБА_8 в сумі 56 033 грн. 36 коп. та судових витрат - відмовити. Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку протягом 20-ти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ з дня набрання рішенням апеляційного суду законної сили. Головуючий Т.Г. Мусіна Судді: І.В. Бермес Р.В. Савуляк