yafet

Була коломийка на цю тему (ДВС наклав і закінчив ВП, а про виконання ухвали апеляції про скасування арешту ДВС думає, що має відкривати нове ВП), але це вже врегульовано мінюстом. Недавно спеціально змінили порядок вчинення виконавчих дій: при скасуванні забезпечення(арешту), на підставі судового рішення яким скасовано ( ухвала апеляції) старе виконавче провадження ( яким фактично накладено) відновлюється і запис виключається держвиконавцем. Беріть належно завірену копію ухвали апеляції і заявою предявляйте в ДВС. Далі справа техніки. Провірено. Ну, а якщо ДВС проти, тоді оскарження дій ДВС, як радить Антирейд.

В спорах про кредитування тактика потрібна для проміжних результатів (втікти майно, затягнути спір і т.п.). А при вирішенні правовідносин по-суті я завжди виходжу з того, що мій противник в кожній справі - геній, деталі справи відкриті і кожна справа дійде до ВСУ, навіть якщо таким і не пахне. Яка різниця чи читають противники, чи ні, чи буде апеляція/касація, якщо спір вирішено по закону. Тому пораду вважаю неправильною.

мабуть найпростіше спихнути скаргою на держспоживзахист (чи як його там тепер звати)

а славно було б мати 2 квиточки туди-сюди і стягнути з колекторів трохи завданих збитків )) Жаль гра мізерна і тому нікому не потрібна.

повторение - мать учения. От коли всі 100% позичальників подадуть заяви на електронний суд і будуть користуватись відкритими реєстрами - буду вважати що ідею реалізовано ))

Якщо образец, то можна просто зберегти на память. Хоча якщо підсудність дійсно така, як написано, то я б зробив інакше: 1. Перепровірте тут http://court.gov.ua/fair/ за повним імям відповідача. 2. Перепровірте за реєстром судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ чи є такий номер справи. 3. Якщо справа є то майже всі призначені є на сайсті самого суду в розділі "список справ, призначених до розгляду". Описуєте, що справу ніде по доступній інформації не знайшли, докладаєте копію повістки і пишете в суд заяву з просьбою надіслати копію позовної заяви з доданими матеріалами, оскільки такої не отримували, зміст позовних вимог невідомий, тому прохання відкласти для надання обгрунтованих заперечень проти позову. Нехай воно собі там в суді буде зареєстроване. ПС. Якісь убогі ті колектори. Пару років тому один великий банк вже готові рішення присилав

Цесія в фінансовому секторі фактично є факторингом. Це питання дискусійне дотепер. В мене колектори пишуть прямо, що вони за договором факторингу придбали у банку право вимоги за КД. Хіба Вам пишуть інакше? Вони ж ті однакові бланки пачками розсилають.

Від Нацкомфінпослуг тут http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=7397&page=4 пост№78

І Вам дуже дякую. Виходить, що в активах пайового венчурного маленькі кредити могли бути не довше ніж до 09.08.14? Чи потрібно ще глибше копати? Якщо буде потрібно повний текст відповіді про КУА Прімоколект маячіть і я вишлю повний скан.

Черговий "взрив". Якщо 3 поручителі виконали солідарний обовязок почергово по 1/3 кожен в свою 1/3 строку кредиту (наприклад - перші 4 місяці - 1; другі 4 місяці - другий і т.д.). ВСУ розриває всю існуючу логіку, а своє цілісне бачення поки-що приховує. А все пішло наперекосяк через гріховне бажання невідомо кого розірвати підвідомчість спорів щодо солідарних. Так виглядає, що тільки конституційний колись скаже про що йдеться в нормах матеріального права.

Добре, що Ви вчасно перепровірили. Треба углублятись. Бо там ще й перехідний період дали "6. Юридичні особи, які отримали ліцензію на провадження професійної діяльності на фондовому ринку – діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами), які залучили до складу активів ІСІ права вимоги за кредитними договорами, повинні привести свою діяльність у відповідність до вимог підпункту 2 пункту 2 цього рішення протягом року з дати набрання чинності цим рішенням з урахуванням вимог законодавства у сфері спільного інвестування."

Сказав та й сказав. 50 то 50. Чого б я спорив. В принципі цей суддя правий, бо ч.1 ст.598 є нормою бланкетною. Наприклад: 1. Борговий документ у боржника (ч.3 ст. ст. 545 ЦК) - де ця підстава у главі 50 ? 2. Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними. (ч.4 ст.36 про іпотеку) ? і т.п. 3. А ч..3 ст.615 ? А про обставину закінчення строку давності написано в тій же главі 50 ст. 607. Час найкращий лікар.

Хіба що повторю свій погляд на сплив строку давності, як самостійну підставу припинення зобовязання. Сплив строку давності є обставиною, яка настає незалежно від волі сторін зобовязання. Тобто таке є самостійною підставою припинення основного зобовязання і, відповідно, припинення акцесорного зобовязання іпотеки. Правова позиція трохи про інше: зобовязання, які виникли на законній підставі і не припинені (підстав припинення зобовязання в цивільному кодексі можна знайти до 20 ), забезпечується іпотекою. В цьому нічого екстраординарного чи нового нема.

Справедливості ради відмічу, що коли вперше ми з виконавцем затіяли дискусію після рішення ВСУ (3-55гс14), то нічого крім звинувачень в наївності це не викликало. Але чоловік толковий і я йому всі рішення по цій справі знайшов і надав. Слова ще були, але результат: в постанові про повернення виконавчого листа стягувачу написано "може бути предявлений відповідно до закону", а не як раніше "може бути предявлений протягом року до .....дата...". Вона крутиться(то ж не я казав)

Так щоб аж дати якісь непоборні аргументи, то, на жаль, їх нема в мене. Але все з бухгалтерії-матушки. І податкового обліку-батюшки. Не може вічно залишатись непоміченим ситуація з закінченням строку давності і самостійним анулюванням боргу кредитором. Що так, що сяк мають бути дії при перекидці збитку/доходу і податкового зобовязання на позабаланс або на голову позичальника. Вже в 2015році банки протягли зміни до ПКУ, щоб операції анулювання "валютного боргу" могли стати непомітними, але щось і далі не клеїться. Логічно, що воно не грає в цілому: якщо кредитна заборгованість залишається на балансі банку "визнаним активом", то таким залишатись на позабалансі не може ніяк. Держава в особі НБУ і податківців все це бачать аж бігом, а держава в особі суду - не бачить впритул. Із свіжого пройшло на Ліга:Закон по анульованому боргу: ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ ЛИСТвід 16.09.2015 р. N 8739/Л/99-99-17-03-03-14 Державна фіскальна служба України розглянула лист ... щодо порядку оподаткування анульованої (прощеної) банком суми боргу фізичної особи і відображення її в річній податковій декларації про майновий стан і доходи та в межах компетенції повідомляє. Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV, із змінами та доповненнями (далі - ЦКУ), за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Крім того, ст. 2 Закону України від 07 грудня 2000 року N 2121-III "Про банки і банківську діяльність" визначено, що банківський кредит - це будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми. Також ст. 611 ЦКУ визначено, що у разі порушення зобов'язання, які встановлені договором або законом, передбачено правові наслідки, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки (поняття якої наведено у ст. 549 ЦКУ); відшкодування збитків та моральної шкоди. Зокрема, ст. 549 ЦКУ встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Порядок оподаткування доходів фізичних осіб встановлено розділом IV ПКУ, згідно ізп. 163.1 ст. 163 якого об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. Відповідно до пп. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу), у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2015 році - 609 грн.). При цьому кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом. Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 15 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених упунктах 167.2 - 167.6 цієї статті), якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2015 році - 12180 гривень). Якщо база оподаткування в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків. Водночас слід зауважити, що згідно з пп. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 01 січня звітного податкового року, сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Також відповідно до п. 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУтимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ), зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включається, зокрема, додаткове благо. Ставка збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 161підрозділу 10 розділу XX ПКУ (пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ). Разом з цим Законом України від 02 березня 2015 року N 211-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України", який набрав чинності з 13 березня 2015 року, п. 161підрозділу 10 розділу XX ПКУ доповнено пп. 1.7, відповідного до якого звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 ПКУ. Таким чином, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається основна сума боргу (кредиту), анульованого (прощеного) за самостійним рішенням кредитора, не пов'язаним з процедурою банкрутства до закінчення строку позовної давності, якщо її розмір перевищує у 2015 році - 609 грн., що є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором. При цьому у разі дотримання кредитором умов щодо повідомлення боржника про прощення (анулювання) боргу, визначених пп. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, такий боржник відображає суму такого доходу у річній декларації та самостійно сплачує податок на доходи фізичних осіб та військовий збір. Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (далі - податкова декларація) визначено ст. 179 ПКУ, відповідно до п. 179.1 якої платник податку зобов'язаний подавати податкову декларацію відповідно до ПКУ. Так, згідно із пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ, тобто за 2015 рік декларація про майновий стан і доходи подається з 01.01.2016 до 01.05.2016. Відповідно до п. 179.7 ст. 179 ПКУ фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації. Голова Р. М. Насіров

Одна з двох останніх Постанов Пленуму ВССУ про стадію виконання рішень (на жаль ще ніде нема тексту). Щось скажуть. На мій скромний погляд, хто зіграв - не програє. Основна колізія між Європейським і нашим законом. Там обовязковість рішення - принцип. У нас - законом визначено стадію виконання і строк дії виконавчих документів. Хотілось би думати, що всі дійові особи ті ж самі і визнавати свою десятилітню безграмотність їм дуже складно. Статтю 58 Конституції не змінять і відносини з приводу як виконавчих листів/наказів госпсуду, так і строків виконання, поновлення і т.п по закону про виконавче врегулювувати нормами переживаючої чи зворотньої дії ніхто не буде.

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ у справі за № 6-213цс15 Відповідно до статті 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов’язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Згідно із частиною п’ятою статті 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов’язання і є дійсною до припинення основного зобов’язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Ураховуючи, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України), то у кредитора за договором залишається право вимоги до боржника, а боржник не звільняється від обов’язку розрахуватися з кредитором, відповідне право вимоги залишається навіть після спливу строку договору. Відповідно до частини другої статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняються. Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов’язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили (частина третя статті 653 ЦК України). За загальним правилом розірвання договору припиняє його дію на майбутнє і не скасовує сам факт укладення та дії договору включно до моменту його розірвання, а також залишає в дії окремі його умови щодо зобов’язань сторін, спеціально передбачені для застосування на випадок порушення зобов’язань і після розірвання договору, виходячи з характеру цього договору, за яким кредитор повністю виконав умови договору до його розірвання. Таким чином розірвання основного договору не є підставою для припинення іпотеки, якою може бути забезпечене виконання зобов’язання, що виникло до набрання законної сили рішенням суду про розірвання договору.

На цьому етапі Ваше основне завдання не довести свою математичну правоту, а довести СУМНІВ в цифрах грошових вимог позивача настільки, що необхідність експертизи стає очевидною. А точність цифр - це вже питання другого етапу після експертизи або відмови експерта через прогалини в матеріалах для експертизи (для відмови в позові через недоведеність або для часткового задоволення доведеного розміру вимог). Якийсь загадковий банк попався. Може тут http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=64097 мав би бути кожен банк, який не втратив статус юрособи. В будь-якому випадку сума кредиту виражена в гривнях і має сидіти в загальній сумі активів. Категорія (якщо говорити про 5-ту "безнадійні") сидить там в активах до часу списання. Якщо пройшло більше 180 днів від дати повного прострочення (Ви її бачите за змістом позову і бажаєте уточнити матеріалами "кредитної справи"), тоді цілком може не бути в складі "активів", а облікується на позабалансі. Що так, що сяк доказуванню позивачем підлягають спірні питання: про офіційний облік кредиту виключно в гривнях (це підтверджує облік активів); спростування Вашого твердження про списання бо пройшло більше 180 днів.

Якщо рішення про повне стягнення було в 2008р. то виконавчий лист був виданий з трирічним строком предявлення. Предявили до примусового виконання, а далі потрібно вивчити що сталось. Досудова вимога вже на розмір вимоги присуджений в 2008р. не вплине, незалежно чи така бала, чи ні. Хіба, що ми маємо неординарний випадок, і в рішенням 2008 року не було повного дострокового стягнення.

Само собою. Якщо невідомо що у ВП (за паперовими матеріалами ВП чи принаймні за ЄДРВП) то нема чого не тільки починати, але навіть обговорювати.

Питання, які потрібно послідовно вирішити стандартні: 1. Чи підлягає виконанню виконавчий лист? 2.Чи припинилась іпотека ?. Перше як не крути прийдеться вирішувати по 369 ЦПК поки не пішли різні поновлення строків предявлення чи відновлення втрачених виконавчих проваджень. Друге- в позовному провадженні.

Є тільки поняття "майновий поручитель" для формалізації сторони (особи) заставодавця, якщо такий є іншим ніж особа боржника за основним зобовязанням. "Майнова порука", як поняття, є синонімом поняття "застава". http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2654-12 Про заставу. Стаття 11. Сторони договору застави Сторонами договору застави (заставодавцем і заставодержателем) можуть бути фізичні, юридичні особи та держава. Заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель). ЦК України. Стаття 583. Сторони у договорі застави 1. Заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Про іпотеку Стаття 11. Майновий поручитель Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.

Значить обманюють і 5116,48 це не проценти. Максимум процентів за 3 роки може бути десь біля 2,5тис. ( з розрахунку 3,6% в місяць 864х3). Біля 3000 в сумі 5146,48 сидить штрафних санкцій. ПС: І ще! Там в Приват24 є функція отримання виписки (стейтмент) за період - значок Екселя справа зверху над оборотами. Поробіть виписки за періоди і збережіть собі файли . Потім коли будуть сторнувати, важко буде знайти що де змінювалось.

centurion"Если пойти на спор кто лучше считает, т.н. заёмщик тем самым признает банк кредитором" З цим повністю згоден.

Там щось цікавіше в цифрах. Як може бути 6 років, якщо ліміт встановлений в кінці 2012р.? А якщо, припустимо і 6років, але карта діюча й ліміт діючий, то банк зможе стягнути проценти за останні 36 місяців.