Алексашка

Стаття 217. Цивільного процесуального кодексу Україні - Визначення порядку і строку виконання рішення суду, забезпечення його виконання 1. Суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні. В просительной части иска вместе с другими пунктами написать ПРОШУ: 1. ---------- 2. ---------- 3. Зобов’язати Відповідача __Банк_____________прийняти у Позивача __Иванова_______ суму у розмірі _________ грн. __ коп. (_______ гривень _______ копійок) з розстрочкою платежів на 60 місяців, за таких умов, що місячний платіж буде складати _________________ грн. __ коп. (_________ гривень_____ копійок)

Ну хорошо.... Хочу узнать, так я не работник банка и не юрист. Просветите если не тяжело по вашим пунктам, а то я путаюсь.1)"валютні операції": операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України А разве может Банк предоставить право власності Заемщику на чужие деньги, тоесть деньги не банка? Ведь банки постоянно ссылаются при валютном кредитовании на разрешающий пункт про залучені кошти... тоесть не свои. Как фраза из старого кинофильма "во временное пользование" - Банк дать может, право власності - не может. 2) Резиденти і нерезиденти мають право бути власниками валютних цінностей, що знаходяться на території України. Где право резидента использовать валютные ценности как средство платежа??? Вроде вполне ясно сказано что резидент может купить и владеть и все... 3) Как называется операция по выдаче валютного кредита, как мы можем обозвать данное действо? Помоему только - платежем. Відповідно до ст. 1054 ЦК України - За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти позичальнику, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти. Тобто видача кредиту - це надання Банком грошових коштів Позичальнику за зобов'язанням. Постановою Національного Банку України № 483 від 14.10.2004 р. , а саме п. 1.4. встановлено: використання іноземної валюти як засобу платежу (валютна операція) – це використання іноземної валюти на території України для виконання будь-яких грошових зобов'язань або оплати товарів, що придбаваються Постановою правління Національного Банку України № 49 від 08.02.2000 р., а саме п. 1.3. встановлено: використання іноземної валюти як засобу платежу – це розрахунок за продукцію, роботи, послуги, об’єкти права інтелектуальної власності та інші майнові права. Майнові права – права вимоги особи за зобов’язаннями, за якими вона є кредитором Тобто у відповідності названим законодавчим актам розрахунки по кредитному договору, а саме видача кредиту, а також погашення кредиту - це платежи по зобов'язанням. Відповідно до імперативної вимоги п. г) ч.4 ст.5 Декрету КМУ індивідуальна ліцензія потребується у разі використання іноземної валюти на території України як засобу платежу. А где выше названная лицензия? Наверно в Караганде.... 4) Резиденти і нерезиденти мають право здійснювати валютні операції з урахуванням обмежень, встановлених цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України. (Опять императив) Банк - ответственный за юридическое оформление кредитного договора и соблюдение законности онного. З урахуванням яких обмежень со стороны Банка, а особенно со стороны Заемщика была была проведена валютная операция по выдаче кредита? Да ни каких обмежень..... валюта направо, валюта налево, подходи и проводи валютные операции кто хочешь без обмежень 5)"валютні операції", "валютні цінності", "кредитні операції" Разве относятся операції з валютними цінностями к кредитным операциям которые имеют право осуществлять банки? Стаття 49. Кредитні операції Як кредитні у цій статті розглядаються операції, зазначені у пункті 3 частини першої та у пунктах 3-7 частини другої статті 47 цього Закону. А если я не ошибаюсь операції з валютними цінностями относятся к пункту 1 частини другої статті 47 цього Закону, а не к пунктам 3-7

Ну насчет аренды таксисту или еще кому... Авто не его, убьет машину, большой пробег, а если еще и при торгах выесниться что была под такси.... Резко снизится цена при торгах. Будет больше банку должен заемщик

К сожалению или к радости ваши противники не тут, а в мантиях или строгих дорогих костюмах...

Да какая разница. В судах неукладенность не проходит

Ааа неукладенность по 168. Не слишком ли?

Ну и в суде вам скажут "А не путаете ли понятия невозможность и якобы незаконность?"

Это для вас они кажутся существенными. Давайте посмотрим что ЦК считает существенными условиями...

Ну незнаю законно незаконно.... У нас свое понимание законов у них свое. Сейчас все просроченные штрафы через ГИС. Иначе ни техосмотр ни другое не пройдешь, и попробуй поспорь. Штрафы просроченные уже даже не в ГАИ.Вчера был в ГИС и оплатил. Ну чего ждать пока принудительно? Короче было 2 штрафа по 255гр. Оплатить пришлось вместо 2 штрафов практичически 5. Тоесть удвоились - это 4 штрафа. И так как дело в ГИС, а они ж тоже не бесплатно функционируют то на оба штрафа еще наценочка в 101гр на каждый, да еще сбербанк тоже ж не бесплатно проводит операции. Вобщем вместо родных 255+255гр реальных штрафов заплатил 1240гр. Это ж наше новое правительство поставило перед собой задачу извести простой народ. Не заплатил вовремя штраф - пеня, не оплатил вовремя комун.услуги - пеня, а если государство не вовремя зарплату то никакой пени.

Ну опять же голая демагогия "со стороны физлица". Ни единой привязки к законам. Рассуждения...3. Расчеты за товар в инвалюте на территории Украины - запрещены. (покажите статью?) А вот отсюда - обман: для получения сверхприбыли и минимизации своих валютных рисков, - это же его бизнес, его риск... (докажите обман?-да никогда) Я на вашей стороне и сам заемщик, уважаю ваш энтузиазм, но давайте свои рассуждения привязывать к статьям Форум читают люди. Потом в судах несут эту ахинею - вольные рассуждения "со стороны физлица". Судья кричит "ржунимагу пацстулом", юрист банка держится за животик. Итог - решение против заемщика PS: Особенно понравилось выражение - "впускать в себя и выпускать". Оригинально...

Ну вот... и сами запутались. Наоборот вы опариваете выполнение договора, тоесть будущие платежи по процентам. А нужна незаконность саме в момент вчинення.Возьмем гипотетическую ситуацию... Подписали вы точно такой договор без наличия инд.лицензии по платежам. Законен ли он саме в момент вчинення? Вы утверждаете что нет. А банк до первого вашего платежа который настает через месяц взял и оформил инд.лицензию. Ну и что дальше.... Ваши претензии?...

Лирика и демагогия, без привязки к юр.нормам. ИМХО...А подписывать вы имеете право любой договор, хоть на поставку вам контейнера с золотом и алмазами

Это положение удвоения существует не первый год. Просто не применяли. Ну а новое правительство только ж из народа выдавливает. Я тоже при техосмотре штрафов 5 старых платил и ничего. А тут вот...Говорят в этом году новшество...

Скорее всего при катавасии с подписанием кредитного договора (когда подписываешь десятки различных листков) произошол машинальный пропуск вами данной страницы. Но на действие кредитного договора это не влияет, да и недействительности откуда взяться. Все остальное то подписано.То что приводят статьи уголовной ответственности, так нужно еще найти виновника подделки чтоб привлечь. И банк то в целом к уголовному наказанию не привлечешь. Безперспективное направление.... Разве что время потянуть...

Пришел в ГАИ заплатить штраф который выписан в январе. Тут конечно моя вина что не оплатил в 15 дневный срок. В ГАИ сказали что все уже в исполнительной службе, идите туда. Ну а там конечно сказали что придеться заплатить вдвое. Кто сталкивался с подобным? Можно ли обойти двойную оплату?

Если именно ставится акцент на незаконность платежей по поцентам заемщиком, то тут недействительность по 203+215 не пройдет.Недействительность положений договора по данным статьям должна именно в противоречии законодательству во время вчинення правочину. А когда у вас первый платеж по кредиту? Правильно - через месяц после вчинення правочину, но во время вчинення.

Зато хорошо написано что ЦК в первой части 524 и 533ст. четко без двузначности определяет валюту выражения и исполнения

В этом решении ряд моментов которые очень настораживают. Суд ведь почему-то не написал: Такого способу захисту, як визнання в судовому порядку договору поруки припиненим у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, законодавством України не передбачено. Не передбачає такого способу й укладений між сторонами договір поруки. 4 липня 2007 року додатковою угодою між банком та ТОВ «Россель» було змінено графік погашення кредиту, внаслідок чого збільшився розмір процентів за кредитним договором на 867 462 грн. Відповідно до частини першої статті 559 ЦК України у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності - порука припиняється згідно з ЦК України та не потребує визнання припинення в судовому порядку. Это один момент. Второй состоит в следующем: В іншому суді на розгляді знаходиться справа за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення суми за договором поруки. Однак суд наведене не врахував і ухвалив помилкове рішення. Причем тут второй суд и как его можно привязать к автоматическому припиненню поруки? Тоесть если идет второе судебное разбирательство то права поручителя можно пинать и нарушать и даже еще раз поднять проценты?

Ой, хорошо бы если так. Как бы тут ВСУ покруче подвох не придумал

Не понятно одно, почему данное решение коренным образом отличается от решения ВСУ http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10528923

Кстати не пугайте людей. Существут разные коментарии и их много. Вот один из них: 1. Певною мірою коментована стаття продовжує традицію обмеження так званих "протистатутних правочинів", недійсність яких передбачалася ст. 50 ЦК 1963р. Ця норма виходила з того, що кожна юридична особа має спеціальну правосуб'єктність, межі якої визначаються її статутом або спеціальним законодавчим актом, а тому правочини, вчинені за цими межами, мають визнаватися недійсними. Проте коментована стаття переносить обмеження в іншу площину. Тепер правочиноздатність юридичної особи обмежується не її статутними цілями, а наявністю у неї відповідного дозволу (ліцензії) на вчинення певного правочину або правочинів певного типу. Правочин, укладений без такого дозволу (ліцензії) може бути визнаний судом недійсним. При цьому наявність форми провини учасників правочину значення не має. Суб'єктному складу такого правочину притаманна специфіка, яка полягає в тому, що хоча б одною його стороною має бути юридична особа, яка діє без відповідного дозволу (ліцензії). Другою стороною може бути будь-який суб'єкт цивільного права. 2. Наслідки визнання такого правочину недійсним визначаються загальними правилами ст. 216 (див. коментар до ст. 216 ЦК). Проте, якщо юридична особа ввела другу сторону в оману щодо свого права на вчинення такого правочину, вона зобов'язана відшкодувати їй моральну шкоду, завдану таким правочином. Як випливає з тексту ч. 2 коментованої статті, у цьому випадку умовою відшкодування моральної шкоди є провина юридичної особи, яка уклала правочин без відповідного дозволу (ліцензії), оскільки введення в оману може бути лише свідомим. Тут нет ни слова про о том что в вашем коментарии про законность позднейшего получения лицензии

Ну судя по имени отчеству вы вроде взрослый солидный человек. Ну зачем же так "СЕЛИ НА ЖОПУ"? Кто кому ЛАПШУ ВЕШАЕТ? Здесь в основном собрались заемщики которые попали в беду, а заемщиков то миллионы которые могут лишиться квартир и добра. А злорадствовать то над бедой ой как не хорошо....

Ну это всего лишь НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР- личное мнение человека или ряда лиц. Почему то когда мы приносим в суды НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР до ст. 192, 193, 524, 533 судьи плюют на КОМЕНТАР

Моменты в студию

Ну пока зарубили инд.лицензии. А выражение обязательства исключительно в валюте и выражение платежей в валюте?