TajSon

Тип того. С анализом Меморандума никто не "сталкивался"? Прочитал этот Мораторий и пытаюсь теперь понять в чем выгода для заемщика при такой реструктуризации? Мож, где-то мелким шрифтом написано? ;-)

Обращался в НБУ относительно офтекста меморандума, сроков и т.д. 230-18-21. Налили воды...

Ну, до заявления еще далеко... Вот чат с Приватом. Диалог_Приват.docx

1. Если документам более 3-х лет (для финдоков) составить акт уничтожения. 2. Написать, что доки утеряно, а для пущей веры приложить копию приказа о наказании нерадивого сотрудника. 3. Составить акт о потопе и т.п. Отказывать предоставлять документы по определению суду точно не следует: можно получить 1700 штрафа,

Посмотрите ст. 261 ГК. В данном случае исковая давность отсчитывается после даты последнего платежа по договору или окончательной даты погашения кредита (могут совпадать).

А что это дает в отношении срока ИД в данном случае? Могло быть автоматическое списание средств с этих карт для погашения спорной задолженности?

Здравствуйте! Если были платежи после окончания срока договора (карты), то срок ИД отсчитывается от последнего такого платежа (другими словами, вследствие оплаты (действия) прерывается срок ИД). Была схожая ситуация: первая инстанция не захотела слушать о ИД, а апелляция его применила. Вообще, по штрафным санкциям срок 1 год до момента обращения в суд, по основному долгу (тело, %) - 3 года. Обязательно письменно заявляйте о применении срока, т.к. его применение только по заявлению стороны. Вот текстовка: Справа № 423 ЗАЯВА про застосування позовної давності В провадженні Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ПАТ КБ „Приватбанк” до Костенко В.В. про стягнення заборгованості за кредитним договором. Представник Позивача вказує, що кредитний договір було укладено 10.05.07. Провадження по даній справі було відкрито 14.12.12. Зважаючи на роздруківку під назвою „Розрахунок заборгованості за договором …”, яка долучалась до позовної заяви, можна припустити, що вперше частина кредитних коштів була отримана 14.10.07, а пеня вперше була нарахована у 2008 року. Таким чином, як вимога про стягнення кредитних коштів, процентів, комісії, так й вимога про стягнення неустойки, були заявлені поза межами передбаченої ст.ст. 257, 258 ЦК позовної давності. Позивачем не наводилось підстав для продовження або поновлення позовної давності. Клопотання про визнання поважними причин пропуску позовної давності Позивачем по справі не заявлялось. Враховуючи викладене, а також положення ст. 257, 258, 267 ЦК, ст.ст. 27 ЦПК України, ПРОШУ: Застосувати позовну давність до позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” по даній справі. „24” січня 2013 року Відповідачка ______________ Мотивировка для апелячки: По-третє, суд неправильно застосував положення ст. 266, 267 Цивільного кодексу України (далі – ЦК). У ст. 257, 258 ЦК йдеться про те, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність у один рік. Таким чином, до вимог по даній справі про стягнення кредитних коштів, процентів за користування цими коштами та комісій повинна застосовуватись загальна позовна давність у 3 роки, а до вимог про стягнення штрафу — спеціальна в 1 рік. 06.02.13 Відповідачкою було подано до суду заяву про застосування позовної давності до вимог по даній справі. За даними Позивача грошові кошти з карти номер 4149605352473110 ввостаннє були списані 06.11.07, а тому підлягали поверненню не пізніше ніж через 12 місяців після цього, тобто до 06.11.08. Таким чином, щодо повернення кредитних коштів та процентів за їх користування перебіг позовної давності почався 07.11.07 — з дня, коли Позивач мав можливість довідатися про порушення свого права, й відповідно закінчився — 07.11.10. Позовна заява була подана до суду у 2012 році, тобто вже після спливу позовної давності. Оскільки стягнення штрафу по даній справі повязано з неповерненням кредитних коштів, то позовна давність до вимоги про стягненя штрафу також спливла, як щодо додаткової вимоги по відношенню до повернення кредитних коштів.

Нужна игра по правилам для всех. Правила есть - ГПК. ХПК, КАСУ. Все не все согласны играть по правилам: как стороны, так и судьи. Тогда только нарушителей: как стороны, так и судей, карать строго, чтоб другим не повадно было. Но где взять карателя? Самосуд?

Також хочу звернути увагу суду на те, що дана заява подається у строки, передбачені ст. 228 ЦПК: копію заочного рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 23.12.11 по цивільній справі № 2-5175/10 Коваль А.В., фактично, отримав 27.08.12, після ознайомлення з матеріалами даної цивільної справи. Параллельно нужно что-то решать с исполнительным производством. В приведенном мной случае одновременно подавалась жалоба на действия госисполнителя, правда судья потом, когда узнала об отмене заочки, оставила без рассмотрения по нашему заявлению. Итог: заочное решение отменено; по заявлению должника госисполнитель закончил производство в связи с отменой заочного решения. Приват больше в суд не ходил (долг 2009 года).

Здравствуйте! Имеется: - право собственности возникло на основании решения горсовета в апреле 2009 года (новострой); - была сделана перепланировка: по сравнению с изначальной (по свидетельству и техпаспорту на дом) уменьшилась общая площадь, увеличилась жилая, изменилась площадь остальных помещений; - право собственности на квартиру (новострой) было зарегистрировано в марте 2010 года, техпаспорт был сделан с учетом перепланировки, в котором присутствовали также им и "старые" план и характеристьика с отметкой "погашено текущие изменения"; - после перепланировки, было перерегистрировано право собственности и в апреле 2014 года получено новое свидетельство на право собственности, уже соответствующее объекту недвижимости, сделан новый техпаспорт; - при проверке документов нотариус заявила, что продавец должен уплатить 5% подоходного налога, поскольку владеет квартирой меньше 3-х лет (ст. 173, п. 167.2 ст. 167 Налогового кодекса), т.е. с даты последней регистрации в 2014 году. Вопрос: а прав ли нотариус? Нотариус (и как он сказал, и налоговая) считает, что после перепланировки получен новый объект недвижимости, которым и начал владеть продавец в 2014 году, после получения нового свидетельства, на основании которого ( я плакаль!) и возникло право собственности. Но, на мой взгляд, право собственности на квартиру возникло у продавца в 2010 году, поскольку вследствие перепланировки не возник новый объект имущественных прав, а поменялись лишь его характеристики. Хотелось бы узнать мнения форумчан. Заранее благодарю за комменты.

Здравствуйте! А кто ведет Ваши судебные дела?

В договоре могут быть перечислены обстоятельства форс-мажора и порядок сообщения о них. Если да-пишите письмо, со ссылкой на условия договора. Если нет, то можно сослаться на положения ст. 607 ГК. Кроме того, не лишним будет написать запрос в "областную" Торгово-промышленную палату. А учреждения, через которые можно погашать кредит, работают?

На сайте Верховной рады нет такого законопроекта. Можете сообщить его номер?

У меня прокатило в прошлом году. Правда, судья так возмущалась, что у доверителя нет 270 грн. на нотариальную.

А смысл платить по беззалоговому кредиту? Пускай валят в суд. С поворотливостью кредитных учреждений, в худшем случае, получите хорошую отсрочку, а так, - можно и отбиться. Из практики ВССУ - неустойка начисляется только за год. Сроки давности в конце концов. Так что, позитив очевиден. Если смущает моральная сторона вопроса (взял - отдай), то вернуть тело кредита, а за процентами пусть побегают.

Так, а до 1 мая сего года никак нельзя было?! Сплошной популизм и демагогия! 533, 1046 ГК в топку, вот и все проблемы! Что взял, то отдай, а услугу в валюте платить-зась. Прикиньте сколько имеет банк, поставя в учет обязательство заемщика в гривне на момент получения кредита, но получая выполнение такого обязательства в валюте? Давно известно, что в стране нет обязательств заемщиков перед банками в валюте, только в гривне (недавно Примат прислал выписку по ипотеке-появилась строка движение, UAN, а 2 года назад такого не было (странно 8-)).

Речь ведь идет о договоре поручительства, а не об основном долге, обеспеченном таким договором и право требования, которого получило третье лицо (Факторинг) по другому договору - уступке прав требования (факторинга). Требование недействительности, однозначно, - к банку, как стороне договора, признаваемого недействительным. Факторинг в этом споре - третье лицо, так как решение по делу может повлиять на права и обязанности последнего в отношениях с банком.

Требование в случае просрочки. И меняет оно только сроки оплаты платежей, которые следуют после даты предъявления требования (аналогия с рассрочкой платежей по решению суда: ведь долг-то остается, а суд меняет только порядок - сроки- его погашения). А если банк "спал" 4 года, потом предъявил требование заплатить все, в том числе и будущие платежы, то что делать с платежами 4-х летней давности?

В первой инстанции чуть ли не кричал: дайте акт приема-передачи. Не услышали. В решении 1 инст. судья написал все ок - право требования переуступлено. Это не удивительно: можно только представить сколько по стране решений в пользу кредитинов, в которых установлено, что долг по КД - переуступлен.

Получил решение первой инстанции: договором встановлено термін виконання зобовязань (строк дії договору) як 10 грудня 2012 року, а з позовом позивач звернувся до суду 19 серпня 2013 року, згідно відмітки на конверті, тобто строк позовної давності для звернення до суду з позовною заявою не пропущений. При этом судье расписал и рассказал по ИД: с каждого ежемесячного платежа, штраф - 1 год относительно каждого ежемесячного платежа с даты обращения, истец указал период задолженности 10.12.07-10.07.13. Подал зявление о применении ИД. Ан, нет, не прокатило ... Да и как-то странно получилось с представителем истца: изначально написал без его участия, но суд 2 раза обязывал его явиться, раз явился, потом - опять написал без участия истца, итог: резолютвку я слушал сам. Попробую в апелляции "помахать" постановой ВСУ и "покричать" о ЗЗПП по поводу ИД.

Краще, звичайно, спершу розібратись із простроченими сумами і датами прострочення, щоб були підстави стверджувати про закінчення перебігу позовної давності.Але, якщо немає часу це зробити, то заяву про застосування позовної давності краще подати хоча б з найменшим обгрунтуванням: наприклад, пеню та штраф було нараховано банком, починаючи з 01.01.10, а до суду банк звернувся - 02.01.11.

Розрахунок заборгованості за кредитним договором досить складна "штука". Найкраще - це виділити види грошового зобовязання за кредитним договором (КД): основний борг (тіло кредиту), проценти, комісії та інше. Позичальник повинен сплачувати проценти тільки за користування кредитними коштами (непогашеною частиною тіла кредиту). Сплата процентів та інших платежів - окреме грошове зобовязання відмінне від плати за користування коштами: позичальник не користується несплаченими процентами як кредитними коштами, він повинен їх просто сплатити банку (проценти на проценти не нараховуються). Таким чином, при простроченні сплати тіла кредиту, процентів за його користування й інших платежів, передбачених КД нарахування неустойки доцільно проводити за кожним видом грошового зобовязання. Проценти на неустойку не нараховуються (ст. 550 ЦК). Зазвичай кредит погашаеться частинами - регулярними платежами, з яких погашаеться тіло кредиту, оплачуються процентии, комісії й т.д. Кожний платіж підлягає сплаті до певної дати: несплата або сплата з простроченням - підстава для нарахування пені й штрафу (їх розмір встановлюється у договорі, якщо не встановлено, нарахування - безпідставне). Сума пені залежить від простроченої суми і періоду прострочення. Штраф - тільки від простроченої суми, якщо штраф виражено в % від порушеного грошового зобовязання, або штраф - фіксована сума, розмір якої передбачено в договорі за певний вид порушення. ст. 549 ЦК: 2. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. 3. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Отже, виходячи з прострочених платежів за КД, потрібно скласти контррозрахунок заборгованості за договором, а ще краще - отримати висновок спеціаліста з таким розрахунком. Ще варіант при судовому розгляді спору - судова економічна експертиза (добитись її призначення позичальнику досить складно - суди прекрасно розуміють, що банк "помиляється", мало того, що при розрахунках зачвленої суми, але й при розрахунках сум належних до сплати по КД; з цього приводу є ціла тема на форумі).

А какая схема?

Вот нормативка: Стаття 520. Заміна боржника у зобов'язанні 1. Боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. В данном случае кредитор - банк, должник - заемщик. Двусторонний договор между должником и третьим лицом об уступке долга по кредиту будет действительным до момента признания такого договора в судебном порядке недействительнім (признать может любое лицо, чьи права нарушаются таким договором). Последствия признания договора недействительным: Стаття 216. Правові наслідки недійсності правочину 1. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. 2. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. 3. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Приведенная выше информация для ознакомления. Практический совет: если сильно нужно и хочется, то лучше всего взять проект предлагаемого договора, документы по кредиту и проконсультироваться у юриста.

За загальним правилом (ст. 258 ЦК) Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). В ст. 261 ЦК сказано: Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Для даного випадку 1 рік повинен відраховуватись від дати, наступної за датою оплати чергового платежу, який не було здійснено. Пеня нараховується на прострочену суму за період прострочення, що не може перевищувати 1 рік (365 або 366 календарних днів). Штраф (одноразова виплата) можна вимагати не пізніше 1 року з дати порушення, за яке такий штраф передбачено (наприклад, прострочення платежу). Таким чином, на суму кожного простроченого платежу нараховується неустойка, позовна давність якої в 1 рік починає свій перебіг з дати прострочення такого платежу. Розраховується неустойка від суми кожного простроченого чергового платежу за період прострочення саме для цього платежу (зазвичай банки нараховують неустойку некорректно, можуть нарахувати від загальної заборгованості за кредитним договором, в яку включають платежі, прострочені понад 1 рік).