logoped

1. Квартира, которая передалась в обеспечение обязательств по кредитному договору -- является предметом ипотеки. То что для ее приобретения не брался кредит никакого значения не имеет. 2. Ростислав Вам все правильно указал: самой большой проблемой для Вас будут аресты наложенные исполнительной службой на все Ваше движимое и недвижимое имущество. Хотя можно предположить, что сумму от продажи Вашего имущества будет достаточно для закрытия исполнительного производства. Тогда ситуация приобретает интересный оттенок. Здесь действительно пробел? Или же в случае признания торгов недействительными и отсутствия открытого исполнительного производства, на имуществе не будет никаких обременений. Будет непогашеный исполнительный сбор, аресты не снимут.

5% 12 а можно подробнее? нет. посадят))

Мы старались Спасибо. Видать Киевская апелляция имеет свое отдельное законодательство. Те ещё нервотрепы...

Согласен, четкой практики нет, банки отступают свои права кому не попадя, дальше тоже идет как на рынке, при том что никто не заморачивается на правильном оформлении таких сделок (а может просто дорого правильно оформить) В результате чехарды со сменой носителей "права требования долга" может получиться так, что долг требует не ипотекодержатель, и выплата денег не приведет к отмене ипотеки. Ну и кроме того,читаем тут Как бы аналогия с ч.1 ст.559 ГКУ, Которая обращает внимание на недопустимость увеличения обязательства по основному договору без согласия поручителя. В противном случае поручительство прекращено. Тут как бы рядом, любое увеличение обязательства по кредиту (%, сроки,доп. комиссии) должно быть отражено в доп. соглашении к дог. ипотеки, нотариально заверено и внесено в реестр. Кто такое делал? Да никто! Банки повсеместно поднимали %, а в договора ипотеки не изменения не вносили... Вот жалко нету прямой нормы, которая как в 1/559 признавала бы ипотеку прекращенной в случае не внесения в реестр данных об увеличении обязательства Или есть такая норма? Или тогда повышение обязательства недействительно? Есть решение ВСУ - ну это просто бомба - http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2518&hl=%2B%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5+%2B%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%2B%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B0+%2B%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D1%8B+%2B%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B8+%2B%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%89%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE Если ещё и учесть это решение ВСУ )) - http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=5655&hl=%2B%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0+%2B%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8F+%2B%D0%B7%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%2B%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%8F%D0%B3%D1%83+%2B%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%2B%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96+%2B%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8+%2B%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%8E

Согласен, четкой практики нет, банки отступают свои права кому не попадя, дальше тоже идет как на рынке, при том что никто не заморачивается на правильном оформлении таких сделок (а может просто дорого правильно оформить) В результате чехарды со сменой носителей "права требования долга" может получиться так, что долг требует не ипотекодержатель, и выплата денег не приведет к отмене ипотеки. Ну и кроме того,читаем тут Как бы аналогия с ч.1 ст.559 ГКУ, Которая обращает внимание на недопустимость увеличения обязательства по основному договору без согласия поручителя. В противном случае поручительство прекращено. Тут как бы рядом, любое увеличение обязательства по кредиту (%, сроки,доп. комиссии) должно быть отражено в доп. соглашении к дог. ипотеки, нотариально заверено и внесено в реестр. Кто такое делал? Да никто! Банки повсеместно поднимали %, а в договора ипотеки не изменения не вносили... Вот жалко нету прямой нормы, которая как в 1/559 признавала бы ипотеку прекращенной в случае не внесения в реестр данных об увеличении обязательства Или есть такая норма? Или тогда повышение обязательства недействительно? Есть решение ВСУ - ну это просто бомба - http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2518&hl=%2B%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5+%2B%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%2B%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B0+%2B%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D1%8B+%2B%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B8+%2B%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%89%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE

скорее всего в карму доповідача Нагорняк В.А.)

5% 12

ОТП банк поменял ипотекодержателей на ОТП факторинг. Т.е внес изменения в ипотечный договор согласно ст 19.ЗУ об ипотеке? А ипотекодатель ( как сторона) не должен подписывать изменения к ипотечному договору? Скорее всего в этом случае переуступка ипотеки предусмотрена договором, а банк отступил право требования по договору ипотеки на основании ст. 24 ЗУ Про ипотеку (с обязательным уведомлением должника). Відступлення прав за іпотечним договором регламентується ст. 24 Закону України „Про іпотеку” № 898-IV від 5 червня 2003 р. Відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов’язанням. Извините, может я не совсем понимаю о чём Вы тут говорите? Какая норма закона обязывает ипотекодержателя при отступлении права требования по договору ипотеки заключать допсоглашение с ипотекодателем? А то "нотариусы говорят" - это не норма закона. Если Вы ссылаетесь на ст. 19 ЗУ Про ипотеку, то я так понимаю, что в этом случае, в договоре ипотеки отступление ипотекодержателем права требования не оговаривалось? По данному вопросу на форуме очень размытые комментарии, нет судебной практики. Может имеет смысл открыть по этому вопросу отдельную тему? Поскольку обращение взыскания на ипотеку очень актуально, учитывая, что в последнее время после переуступки права требования по кредитному договору, Дельта, ОТП Факторинг и др. активизировали свою работу по обращению взыскания на ипотеку.

Тема актуальна именно сейчас как никогда!

Дмитрий анатольевич растение с глазами

Спасибо! Документы о зарплате они не просили. Спросили где работаю и просто позвонили на работу и уточнили правда ли я там работаю. Имеет ли смысл подарить свою часть квартиры родителям? Все будет зависеть от суммы задолженности, но я бы советовал подарить. Обратно принять вы всегда сможете

Исковая - да. Без разницы.Вопрос в другом - кто реальный ипотекодержатель в случае такой переуступки долга. Если Дельта - то с КАК? если изменения не подписывались и у нотара не заверялись Если Укроп - то как Дельта может быть взыскателем по ипотеке?.... в данном контексте что Дельта, что ЧП "Рога Копыта" имеют одинаковое право подать иск на взыскание предмета ипотеки...Т.е. практически никакого (в данном случае) И вот это самая правильная постановка вопроса! хотя как тогда быть с відступленням прав за іпотечним договором?

оставила в силе - http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...amp;#entry73412

Номер провадження № 22-ц/785/1640/13 Головуючий у першій інстанції Бондар В.Я. Доповідач Драгомерецький М. М. АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13.03.2013 року м. Одеса Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого - Драгомерецького М.М., суддів: Парапана В.Ф., Громіка Р.Д., при секретарі: Сенчук А.О., за участю: представника позивача ПАТ «Дельта Банк» - Матвєєва В.Ю., представника відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 14 листопада 2012 року за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, за участю третьої особи ТОВ «Укрпромбанк» про стягнення заборгованості,- В С Т А Н О В И Л А: 30 травня 2012 року ПАТ «Дельта Банк» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа ТОВ «Укрпромбанк» про стягнення заборгованості. Мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 13 листопода 2007 року між ТОВ "Український промисловий банк" та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір, згідно з умовами якого банк надав йому кредитні кошти у розмірі 220 000 доларів США під 12,30% річних за весь час фактичного користування кредитом на строк до 12 листопада 2022 року. У якості забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, між ТОВ "Український промисловий банк" та ОСОБА_5 був укладений договір поруки від 13.11.2007 року, згідно якого вона прийняла на себе зобов'язання відповідати по зобов'язаннях ОСОБА_4, які виникають з умов кредитного договору. Проте відповідачі порушили умови повернення платежів, в результаті чого станом на 07.05.2012 року у них виникла заборгованість за договором кредиту у розмірі 2 194 661,52 гривень. 30.06.2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено Договір про передачу активів та кредитних зобов'язань TOB "Укрпромбанку" на користь AT «Дельта Банк». На підставі викладеного та з наведених у позовній заяві правових підстав банк звернувся до суду із вказаним позовом та просив його задовольнити. Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 14 листопада 2012 року у задоволені позову відмовлено у повному обсязі. В апеляційній скарзі ПАТ «Дельта Банк» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. У судове засідання не з'явились відповідачі по справі ОСОБА_4 та ОСОБА_5, але про розгляд справи вони сповіщались належним чином, крім того їх інтереси представляює довірена особа, тому у відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України їх неявка до суду апеляційної інстанції не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги та пояснення на апеляцію представника ПАТ «Дельта Банк» - ОСОБА_3, заперечення на апеляцію представника відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5- ОСОБА_6, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Відповідно до ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Згідно ст. 10 п.3 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст.11 п.1 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що 30.06.2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено Договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанку» на користь АТ «Дельта Банку», відповідно до п. 4.1 якого, в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, Укрпромбанк передає (відступає) Дельта Банку права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним банком, внаслідок чого Дельта Банк замінює Укрпромбанк як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а згідно з п. 4.2 внаслідок передачі Укрпромбанком Дельта Банку прав вимоги до боржників, Дельта Банку переходить (відступається) право вимагати (замість Укрпромбанку) від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами. Згідно до п.1.7 зазначеного договору від 30.06.2010 року, кредитні та забезпечувальні договори (договори застави (іпотеки), поруки), укладені Укрпромбанком з Боржниками, права вимоги за якими передані в заставу Національному банку і забезпечують виконання Укрпромбанком Кредитних Зобов'язань перед Національним банком, та підлягають передачі на підставі цього Договору. Перелік Кредитник та Забезпечувальних Договорів наведений в Додатку № 2 до цього Договору (а.с. 113-118). Судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції дав вірну оцінку тим обставинам, що надана копія витягу з Додатку №2 до договору про передачу активів від 30.06.2010 року відповідно до якого договір №490/ФКВІП-07 переданий ПАТ «Дельта Банк», завірений юристконсультом ОСОБА_10, повноваження якого в матеріалах справи відсутні, є неналежним доказом по справі. Відповідно до ч.2 ст. 64 ЦПК України, письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу. Однак, ПАТ «Дельта Банк» не надав у оригіналі доказів ні у суді першої інстанції, ні у суді апеляційної інстанції, які б підтвердили передані позивачу права вимоги за кредитним договором №490/ФКВІП-07 від 13.11.2007 року, укладеним між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_4 Крім того, копія акту приймання - передачі від 23.07.2010 року кредитної справи ОСОБА_4 не може слугувати належним та допустимим доказом по справі, оскільки, по-перше, документи відносно повноважень вказаних в акті посадових осіб - завідуючої касою Одеської філії ТОВ «Укрпромбанк» ОСОБА_11 та уповноваженої особи за довіреністю АТ «Дельта Банка» ОСОБА_12 в матеріалах справи відсутні, та по-друге, сам по собі акт приймання - передачі кредитної справи не може слугувати документом, що створює певні права та обов'язки для сторін з переходу прав вимоги за кредитним зобов'язанням, а є лише формальним засвідченням дій цих осіб. Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо порушення банком банківської таємниці в разі надання до суду оригіналу Додатку №2 до договору про передачу активів та кредитних зобов'язань між ТОВ «Укрпромбанк» та АТ «Дельта Банк», оскільки вимоги місцевого суду щодо надання оригіналів потрібних документів не порушує прав інших осіб, а стосується лише прав та обовязків відповідачів по справі, тому дослідження цих оригіналів є обов'язковим як належних доказів по справі. Надані представником позивача до апеляційного суду нотаріально посвідчені виписки до договору про передачу активів та кредитних зобов'язань та виписка з Додатку №2 засвідчені не з оригіналів відповідних документів, а є лише їх формальним відображенням, тому судова колегія ставиться до них критично. Отже, з урахуванням наведеного судова колегія вважає, що доводи ПАТ «Дельта Банк» в апеляційній скарзі про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону і підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позову у повному обсязі, не заслуговують на увагу, оскільки наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи. Таким чином, судова колегія дійшла до висновку, що суд першої інстанції в межах заявлених вимог повно і всебічно розглянув справу, дав належу оцінку наданим доказам, постановив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що законних підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає. Керуючись ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, - У Х В А Л И Л А: Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» відхилити, рішення Приморського районного суду м.Одеси від 14 листопада 2012 року залишити без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак вона може бути оскаржена на протязі двадцяти днів з дня її проголошення до суду касаційної інстанції. Судді апеляційного суду Одеської області: М.М. Драгомерецький В.Ф. Парапан Р.Д. Громік http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/30415563

скорее всего суды будут трактовать так: право это не обязанность. срок виконання кредитного договору визначений. (дата окончания договора). если банк не застосував своё право вимоги на дострокове повернення всей суми кредита, то считать будут от даты окончания кредитного договора (или обращения в суд с иском). если застосував право на дострокову вимогу, то с дати возникновения этого права (то есть права на обращение в суд с иском). не забывайте постанову пленума о кредитных правоотношениях, там вообще пишут, что право возникает или с момента письменного требования или с момента обращения в суд. (то есть банкам фактически письма отменили??).

А что за банк?

В 2011 году Фурсин попал в Топ-100 от украинского Forbes (77 место). Эксперты насчитали у бизнесмена $130 млн. Согласно изданию «Фокус», Иван Фурсин занимает 109 место в рейтинге 200 самых богатых людей Украины со $100,1 млн. Его интересуют различные сферы бизнеса: финансы, энергетика, киноиндустрия. Иван Геннадиевич является крупным акционером сразу двух финансовых структур - одесского «Мисто Банка» и киевского «Клирингового дома». как говорится - очередная банковская гнида от Партии регионов. что можно от них ожидать...

А кто ходатайствовал о замене?

разговаривал с экспертом ОНИИСЭ стоимость 5000 - 6000 грн.

Апелляционный суд Одессы признал законным тюремный срок водителю за отказ передать права в руки инспектору ГАИ Практика розгляду судами справ про адміністративні правопорушення - http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/...32572C900333D8F

Апелляционный суд Одессы признал законным тюремный срок водителю за отказ передать права в руки инспектору ГАИ Апелляционный суд г.Одессы отказал в удовлетворении жалобы активиста "Дорожного контроля" Максима Магеры на постановление судьи Киевского р-го суда г.Одессы Иванчука В.Н., которым Максима отправили в тюрьму на 3 суток за непередачу документов в руки инспектору ГАИ. Апелляционная инстанция пришла к выводу, что несмотря на действующее законодательство, водитель все равно должен передавать свои права в руки инспектору. Напомним, что 16 марта 2013 работники ГАИ обвинили М.Магеру в якобы создании аварийной ситуации их же патрульному автомобилю. ГАИшники начали составлять административный протокол. В ходе беседы, активист "ДК" предъявил документы в своих руках. Однако, инспектор ГАИ посчитал это нарушением, силой доставил Магеру в райотдел, где на него составили административный протокол по ст.185 КУпАП - злостное неповинование законному распоряжению сотрудника милиции. 25 марта 2013 года, рассмотрев данное дело, судья Иванчук В.Н. своим решением признал Магеру виновным и отправил его в тюрьму на трое суток. В постановлении судья указал, что на требование инспектора ГАИ Чабана А.П. активист Магера предъявил документы, но не передал их в руки. Судья Иванчук В.Н указал в своем решении, согласно п.2.4 ПДД водитель обязан именно передать права в руки инспектору ГАИ, а не просто предъявлять. В тоже время, в 2011 году, по инициативе Президента Украины, был принят закон согласно которому, водитель больше не обязан передавать документы в руки инспектору ГАИ, а должен их лишь предъявить. Согласно ст.16 Закона Украины "О дорожном движении": водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу працівників міліції пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб. п.2.4 ПДР - На вимогу працівника міліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1. Рассмотрев жалобу на постановление районного суда, Апелляционный суд Одессы пришел к выводу, что данное постановление абсолютно законное. Свое решение судья мотивировал тем, что действия Максима Магеры следует квалифицировать не как нарушение водителя на транспорте, а как обычного гражданина при общении с работником милиции, а в такой ситуации, гражданин обязан передавать в руки свои документы. ак видно из данного решения, Апелляционный суд исключил из постановление райсуда формулировку старой редакции ПДД 2011 года, по которой водитель был обязан передать права в руки, что и было основным аргументом для посадки в тюрьму Максима Магеры. Однако, апелляция оставила решение судьи Иванчука в силе, ссылаясь на то, что водитель все равно обязан передавать свои права в руки инспектору ГАИ. По мнению Апелляционного суда - не передав документы в руки, активист "ДК" нарушил общественный порядок. Максима Магеру арестовали за отказ передать водительские права (а не документ удостоверяющий личность, например паспорт), но, поскольку по закону водитель не обязан передавать права, апелляционный суд указал, что действия Магеры нужно рассматривать не как действия водителя, а как как действия простого гражданина, который нарушил общественный порядок не передав водительские права. Стоит отметить, что Апелляционный суд указывает на то, что поскольку Магера совершил аварийную ситуацию и за это нарушение предусмотрено лишение прав, то Максим был обязан передать свои права работнику ГАИ. Действительно, при составление протокола по такой статье, ГАИ временно изымает водительское удостоверение и сразу же выдает временный талон на право управление транспортным средством до принятия решения судом о виновности или невиновности водителя. Однако, суть в том, что во время данного инцидента, Максим Магера уже ездил с временным талоном, поскольку месяц тому назад его права временно изъяли по обвинению в совершении ДТП. То есть, ГАИшники никак не могли временно изъять права активиста "ДК", так как они уже были временно изъяты, а изъятие временного талона не предусмотрено действующим законодательством. Потому, использование данной нормы закона в этой ситуации как основание для ст.185 КУаАП - явно противоречит здравому смыслу. Если в контексте решения Апелляционного суда рассматривать ситуацию, когда на водителя составляют протокол по статье, которая предусматривает лишение прав, и водитель отказался передавать свои права то и в этой ситуации не может идти речи о ст.185 КУпАП. Согласно разъяснению Верховного суда Украины диспозицией ст.185 КУпАП предусмотрено, что "вимоги працівника міліції та розпорядження — акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, — мають бути законодавчо обґрунтовані. Вимоги працівника міліції повинні бути пред’явлені під час охорони ним громадського порядку". Однако, ни один закон Украины не дает право работнику милиции требовать у водителя передать документы в руки, как и отсутствует такая обязанность у автомобилиста. Согласно ст.19 Конституции Украины "правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України." Следовательно, высказывая требование к водителю о передаче документов в руки, инспектор ГАИ обязан сообщить конкретный Закон Украины, который дает ему полномочия, основание и способом реализации его требования, а также норму закона по которой гражданин обязан выполнить это требование. Но, в действующих Законах Украины нет такой нормы: "працівник ДАІ має право вимагати від водія передати йому посвідчення водія в разі складання адміністративного протоколу за статтями... Відмова передати посвідчення водія працівнику ДАІ у випадку складання такого протоколу карається...". При этом, сам по себе отказ передать документы еще не является основание для ст.185 КУпАП, так как обязательным условием состава данной статьи является нарушение общественного порядка, а самое требование работника милиции и должно касаться прекращения нарушения общественного порядка. А сам факт отказа непередавать документы - никакой общественный порядок не нарушает и часто вообще происходит в автомобиле - то есть в частной собственности гражданина. "Інколи протоколи про адміністративні правопорушення складалися щодо осіб, які не порушували громадського порядку", - говорится в разъяснении Верховного суда Украины Если же брать за основу решение Апелляционного суда Одессы о том, что водитель обязан передавать документы работнику ГАИ в руки, а отказ их передавать - это ст.185 КУпАП, то возникает вопрос - будет ли ст.185 КУпАП если водитель просто молчит и никак не выражает свое несогласие о непередачи документов или же их просто забыл дома? То есть - если вы сказали, что не хотите передавать документы - это ст.185 КУпАП, а если промолчали и забыли их дома - то это не ст.185 КУпАП, что является тупой бредятиной. Однако, если внимательно вслушаться в решение Апелляционного суда, то там говориться что такую ситуацию нужно рассматривать не в плоскости водитель-инспектор ГАИ, а в плоскости простой гражданин-работник милиции. Из этого следует, что если вас останавливает на улице ППС и у вас при себе нет документов - то вам дадут до 15 суток административного ареста, поскольку вы не передали для проверки свои документы. То есть, сажать можно любого украинца, который не носит при себе паспорт. Очевидно, что решение Апелляционного суда Одессы нарушает и противоречит всей концепции законодательства и является классическим примером позиции "всрамся но не дамся". То есть, если судья первой инстанции принимает преступное постановление, то Апелляция его не отменит лишь потому, что в случае отмены судью придется наказать, а этого ни в коем случае допустить нельзя. И пока народ Украины будет молча "хавать" такие вот решения, то судьи будут продолжать и дальше безнаказанно выполнять ментовские заказы. Решение Апелляционного суда по такой категории дел - окончательное и обжалованию не подлежит. Оспорить незаконный арест можно в Европейском суде по правам человека в течение шести месяцев с дня вынесения решения украинским судом. В случае победы в ЕСПЧ, решение апелляционного суда должно быть пересмотрено Верховным судом Украины. Однако, когда это случится, в Украине уже измениться Президент и власть и решение ЕСПЧ им уже будет до лампочки. Подробнее на http://roadcontrol.org.ua/node/1788

Спасибо! А я его в реестре не нашел))

признайте исполнительный лист не подлежащим исполнению. ч. 2 ст. 369 цпк

Вот бы увидеть её рожу)))

Поздравляю! Желаю победы в кассации!