Апеляционные суды Украины

[nameless]

"in god we trust" и в Судей тоже хочется. Правда неисповедимы пути господни, соответственно требовать от судей больше, чем от Бога - сложно...

[Filosof_00]

5. Банкир доказывал, что заёмщику разрешено расчитываться иностранной валютой по кредитному договору:

п.7.13 Инструкции №492 от 12.11.2003 года:

"З поточного рахунку в іноземній валюті за розпорядженням фізичної особи-резидента або за його дорученням проводяться такі операції:"

- подпункт "А" : " перерахування коштів для погашення заборгованості за отриманим кредитом в іноземній валюті (у тому числі проценти, комісійні, неустойка відповідно до законодавства України);"

Дело с том, что перечисление средств со счета на счет и оплата услуг несколько разные вещи. Кроме того это всего лишь инструкция. Закон превыше инструкции ст.32, 35. Следует обратить внимание, что в законе денежные средства и денежная единица разные термины. Мое мнение, что наличные - Денежная единица. Безналичные -денежные средства. Кто что об этом думает?

Іноземна валюта класифікується Національним банком України на три групи.

1. Вільно конвертовані валюти, які широко використовуються для здійснення платежів за міжнародними операціями та продаються на головних валютних ринках світу і дозволяються для здійснення інвестицій в Україну, та банківські метали (1 група).

2. Вільно конвертовані валюти, які широко не використовуються для здійснення платежів за міжнародними операціями та не продаються на головних валютних ринках світу (2 група).

3. Неконвертовані валюти (3 група).

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Правління Національного банку України

від 4 лютого 1998 р. № 34

Доллар США относится к первой группе.

Ведите поиски нормативных документов

[VladimirD]

Что касается кредитов, то декрет в пункте "В" ч.4 ст. 5 Указал, что Індивідуальної ліцензії потребують такі операції: надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Ч. 2 статті 2 того ж Декрету вказує, що банки Резиденти і нерезиденти мають право здійснювати валютні операції з урахуванням обмежень, встановлених цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України.

Это значит, что операции подпадают под режим валютного регулирования и требуют Индивидуальной лицензии, этим пунктом не разрешены валютные кредиты и не определён их порядок. Порядок кредитування в іноземній валюті, його обмеження встановлені у Положенні „Про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам” в честь одноименного указа президента. п. 1.4. Положения указывает, что Резиденти-позичальники одержують та погашають кредити лише в безготівковій формі.

1.1. Резиденти можуть одержувати кредити, позики, у тому числі поворотну фінансову допомогу в іноземній валюті (далі - кредити), від нерезидентів відповідно до договорів та в порядку, установленому цим розділом.

{ Абзац другий пункту 1.1 глави 1 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку N 217 ( z0979-08 ) від 28.07.2008 }

1.2. Резиденти-позичальники (крім уповноважених банків України) залучають кредити від нерезидентів через уповноважені банки України, які надали згоду на обслуговування операцій за договором.

Таким образом, в Декрете указанно что: Надання резидентами, одержання резидентами, если суммы и сроки превышают установленные законодательством - требуется индивидуалка. Если не превышает - Генералка. Таким образом этот пункт НЕ разрешает валютное кредитование, а устанавливает, что оно подпадает под лицензирование, или генеральное, или индивидуальное, а дальше НБУ устанавливает как и кому выдавать лицензии, и как проводить операции.

Почему все так любят этот пункт В, и только, Декрета КМУ ?

Там чуть ниже строкой есть пункт Г:

Індивідуальної ліцензії потребують такі операції:

г) використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави;

Далее читаем cт.ст.192, 524, ч.3 ст.533 ЦКУ.

________________________________________________________________________________

Что касается пункта В Декрета КМУ - http://ebk.net.ua/Book/law/getmantsev_bpu/part8/805.htm (надеюсь дойдет)

[Filosof_00]

VladimirD

Зачет+

[VladimirD]

Инересно, кто нибудь писал в Прокуратуру Заявление о преступных деяниях Банка (ч.2 ст.202 УКУ) ?!

Заявление о преступлении

Я, такой то такой, заключил такогото числа кредитный Договор с такимто банком. Выполнение обязательств по договору выражено в иностранной валюте - долларах США. Согласно действующего Законодательства (тут: закон и защите потребителей, ГК) я как потребитель такого рода услуг не особо разбирался в тонкостях валютного кредитования опираясь на авторитет и порядочность со стороны Банка.

Недавно мне стало известно, что Банк при подписании со мной договора должен был иметь Индивидуальную лицензию НБУ согласно п.(г) ч.4 ст.5 Декрета КМУ, ст.192,524,533 ГКУ. Такой индивидуальной лицензии Банк не имеет и по утверждению его руководства в такой лицензии нет необходимости.

...(тут еще немного лирики и фактов)....

Учитывая вышеизложенное,

ПРОШУ:

1. возбудить уголовное дело против (Ф.И.О. руководителя финансового учреждения) за совершение преступления предусмотренного ст.202 УКУ.

2. Письменно проинформировать меня о результатах рассмотрения моего заявления.

Прилагать я так думаю нужно и копию самого договора и квитанции (ордера).

[VladimirD]

На мои вопросы "а может кто нибудь писал, обращался тудато" прошу реагировать нормально, потому как сам не являюсь заемщиком и ваших проблем не испытываю (лишь помагаю в их решении своим клиентам, друзьям).

З.Ы.

Думаю можно массово "забросать" НБУ заявлениями с просьбой лишить Банк генеральной лицензии за нарушения в области финансовых услуг.

[ANTIRAID]

Инересно, кто нибудь писал в Прокуратуру Заявление о преступных деяниях Банка (ч.2 ст.202 УКУ) ?!

Заявление о преступлении

Я, такой то такой, заключил такогото числа кредитный Договор с такимто банком. Выполнение обязательств по договору выражено в иностранной валюте - долларах США. Согласно действующего Законодательства (тут: закон и защите потребителей, ГК) я как потребитель такого рода услуг не особо разбирался в тонкостях валютного кредитования опираясь на авторитет и порядочность со стороны Банка.

Недавно мне стало известно, что Банк при подписании со мной договора должен был иметь Индивидуальную лицензию НБУ согласно п.(г) ч.4 ст.5 Декрета КМУ, ст.192,524,533 ГКУ. Такой индивидуальной лицензии Банк не имеет и по утверждению его руководства в такой лицензии нет необходимости.

...(тут еще немного лирики и фактов)....

Учитывая вышеизложенное,

ПРОШУ:

1. возбудить уголовное дело против (Ф.И.О. руководителя финансового учреждения) за совершение преступления предусмотренного ст.202 УКУ.

2. Письменно проинформировать меня о результатах рассмотрения моего заявления.

Прилагать я так думаю нужно и копию самого договора и квитанции (ордера).

Это будет следующим шагом, если с банками не удастся договориться и прийти к какому-то общему знаменателю. Других способов банки не оставят заемщикам.

[VladimirD]

Этот шаг уже стоит сделать!

Думаю на лицо тот факт, что Банки к заемщикам относятся как "волки к овцам" (рабам, если хотите)!

[Filosof_00]

Я думаю, что действовать необходимо во всех направлениях.

[ANTIRAID]

Нужна массовость, а не отдельные заявления, плюс заявления от общественных организаций и от комитета по защите прав потребителей.

Кто, что может организовать - пишите и придумаем, как дальше действовать. Может всеукраинскую акцию провести и передать заявление в МВД и прокуратуру.

Все в наших руках и за нас это никто не сделает. Радует, что хотя бы обращение понемногу начало действовать. Я предлагаю данное заявление подавать при вызове в милицию по обращению.

[nameless]

Владимир, Дело не в любви к пункту В. Может я плохо расписываю мысль.

Повторюсь - идея в том, что ВНАТУРЕ дело не в индивидуальной лицензии, а в том, что валютное кредитование резидентами резидентов, особенно в части потребительского кредита - НЕ разрешено ни одним законом. А с учётом ст.192 ГК и 533 ГК, с сылкой на статью 92 Конституции - договор, который предусматривает выдачу банком резидентом потребительского кредита физическому лицу - резиденту содержит в себе незаконные обязанности банка, порождающие незаконные права банка, и ведущие к незаконным обязанностям заёмщика.

НБУ сам расписывал в постанове № 168 - что в случае выдачи кредита в иностранной валюте, банк обязан разьяснить методику которая используется банком для определения валютного курса, связанную с конвертацией валюты обязательства в валюту платежа. Единственной валютой платежа - есть гривна. Для платежа в долларах - нужна индивидуальная лицензия и регистрационное свидетельство НБУ.

Но НБУ, или ком. банки, не поняв НБУ, забыли, что это касается кредитов от нерезидентов резиденту, которые проводятся через уполномеченный банк, и тут не нужно лепить кредит от резидента резиденту, т.к. валюта платежа в случае выдачи кредита - тоже гривна. НБУ реально напорол с валютным законодательством.

Это я к тому, что все уже знают про необходимость индивидуалки, но! подзабыли про истоки правоотношения, которое незаконно само по себе. Т.е. Даже с индивидуалкой по пункту Г и с индивидуалкой по пункту В такой кредит будет незаконным, т.к. он НЕ разрешён законодательством, а значит - запрещён.

[Filosof_00]

nameless

Но НБУ, или ком. банки, не поняв НБУ, забыли, что это касается кредитов от нерезидентов резиденту, которые проводятся через уполномеченный банк, и тут не нужно лепить кредит от резидента резиденту, т.к. валюта платежа в случае выдачи кредита - тоже гривна. НБУ реально напорол с валютным законодательством.

Ничего они не напороли. Это скринпринт вестника нбу за сентябрь 2008. Прямо перед инфляцией. Заметь, что нас называют "курочками". Пи.....

http://www.bank.gov.ua/Publication/visnuk/.../9-149_2008.pdf

[ANTIRAID]

nameless

Ничего они не напороли. Это скринпринт вестника нбу за сентябрь 2008. Прямо меред инфляцией. Заметь, что нас называют "курочками". Пи.....

А выложите пожалуйста полный текст этой статьи или журнала. Я думаю как доказательство о введении заемщика в заблуждение этого будет вполне достаточно.

[xronikon]

http://www.gart.org.ua/?lang=ua&page_i...element_id=9809

Вот про прогнозы еще. Возможно пригодится.

[Dovzhenko]

Есть и желание и возможность.

Уважаемый Антирейд. Думаю, надо начать с перечьня вопросов, которые мы смогли бы предварительно обсудить сдесь.

Ваш сайт читаю очень часто.

Мной разработан еще один иск, подобного я не встречал нигде. Суть ее сходится к 230 Гражданского Кодекса Украины.

Вот в чем:

Стаття 230. Правові наслідки вчинення правочину під впливом обману

1. Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

2. Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Это относиться (пока) исключительно к договорам кредита - которые имеют форму погашения - ануитет. Это форма погашения кредита равными частями. Так вот, любой юрист может скачать с интернета кредитный калькулятор. Забить суму кредита, процентную ставку, количество месяцев кредита и вибираем тип: классика или ануитет и сравниваем с общей суммой процентов, которые человек должен выплатить за весь период действия договора. И получаем, что независимо от валюты договора - даже гривна - переплата в ануитете составляет приблизительно 30 %. Это интетесно, когда кредит относительно большой. Например, кредит под дом в сумме 250000 долларов. Разница между ануитетом и классикой через 20 лет составляет около 106000 долларов!!!!! Как Вам такое????

Идем дальше, берем ЗУ "О защите прав потреьителей и читаем:

Вырезка с моего иска:

Так, згідно дійсного графіку погашення, я зобов’язана сплатити відсотків за користування кредитом у сумі 411210,50 доларів США. Згідно ж графіку погашення за «класичною» схемою – розмір відсотків складає – 298 772,32 доларів США. Різниця = 112438,18 доларів США ( розрахунок додається).

Тобто, Відповідач, при укладанні договору не надав в письмовому вигляді дану інформацію.

Відповідно до п. 15 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» недолік - будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем);

Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 4 цього ж закону я маю право на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця);

Стаття 6 вищезгаданого закону встановлює, що Продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

В даному випадку продукт – це кредит, а інформація по продукту – це вся інформація про можливість обрати той чи інший продукт, з тіма чи іншими властивостями.

ч.2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлює, що «Перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про:1) особу та місцезнаходження кредитодавця;

2) кредитні умови, зокрема:

а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений;

б) форми його забезпечення;

в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача;г) тип відсоткової ставки;

ґ) суму, на яку кредит може бути виданий;

д) орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо);е) строк, на який кредит може бути одержаний;

є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги;ж) можливість дострокового повернення кредиту та його умови;

з) необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється;

и) податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію;

і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.

Під час розгляду вимог споживача про відшкодування збитків, завданих недостовірною або неповною інформацією про продукцію чи недобросовісною рекламою, необхідно виходити з припущення, що у споживача немає спеціальних знань про властивості та характеристики продукції, яку він придбаває.

З даного доходимо до висновку, що Відповідач, запропонував мені таку схему кредитування, згідно з якою я втрачаю 300853,65 доларів США. Тобто, перед укладанням кредитного договору не надав мені у письмовій формі всі можливі схеми погашення кредиту, чим порушив п. 15 ст. 1, п.4 ч. 1 ст. 4, ст. 6, ч.2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ч.1 ст. 230 ЦК України «якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним».

Відповідно до ч. 2 ст. 230 ЦК України «сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину».

Обман имеет место даже тогда, когда сторона договора умалчивает о наличии другой формы погашения кредита. Тоесть, банкивский работник ОБЯЗАН в ПИСЬМЕНОМ виде расспечатать две формы погашения кредита и Потребитель имеет право выбрать.

Как Вам такое.

К стати, банкивские работники говорят, что они рассказывали клиентам о отм, что ануитет - это переплата в процентах, но первые месяци сума платежа меньше. НО ОНИ НИКОГДА НЕ РАССПЕЧАТЫВАЛИ ДВА ГРАФИКА ПОД РОСПИСЬ!!!!

ЕСЛИ КОГО ИНТЕРЕСУЕТ ДАНЫЙ ИСК - МОГУ СБРОСИТЬ.

Добрый день, Юрий!

Идея с иском у вас замечательная. Я с начала кризиса виду борьбу с банковскими учреждениями и коллекторами. Также подаю различные иски включая и по защите прав потребителей. Если вам не сложно сбросьте на мейл вариант вашего иска - [email protected]

Кстати, я сейчас работаю над иском по признанию кредитного договора недействительным выданный в швейцарских франках. Здесь можно применять не только отсутствие индивидуальной лицензии для расчетов по кредиту между резидентами. но и то, что швейцарский франк виртуальная валюта. Банк выдавая кредит заемщику во франках по кредиту на руки отдавал гривну, путем продажи франка на межбанке. Но для этого ему необходимо было иметь подкрепление в кассе банка, то есть фактическое наличие наличной массы во франках в размере выдаваемого кредита. Как понятно, такой наличной валюты у банка нет. Когда подготовлю проект иска с удовольствием поделюсь.

[ДВА]

Ув. Юрий !

Вы писали:

Мной разработан еще один иск, подобного я не встречал нигде. Суть ее сходится к 230 Гражданского Кодекса Украины.

Можно скинуть иск на ящик. [email protected]

Для валютных аннуитентов это интересное дополнение.

[werter]

меня волнует нормативное обоснование?

это ЗУ "про захист прав споживачів"?

мы изменяем и приводим этот договор в соответствие с принципом справедливости, но это ведь не так(

доллар, то остался(мы убрали незаконность!

но как сделать, что бы суд согласился перейти на гривну?:

Я усебя эту ситуацию попытался разрешить таким способом:

...Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи, що зміст спірного кредитного договору суперечить переліченим вище приписам законодавства, Кредитний договір №GOH3GK01381025 від 20.05.2008 року є недійсним з моменту його укладання.

Відповідно до Ст. 236 ЦКУ, правочин, визнаний судом не дійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

У відповідності до ч.1 Ст. 216 ЦКУ у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Позичальник отримав від Приватбанку суму у розмірі 11951,00 долар США (Одинадцять тисяч дев’ятсот п’ятдесят один долар США 00 центів), що на момент укладання Договору еквівалента – сумі грошових коштів у розмірі - 60 352 (шістдесят тисяч триста п’ятдесят дві) гривні 55 копійок (курс НБУ на момент підписання Договору становив – 1 USD = 5,05 грн.).

60 352 (шістдесят тисяч триста п’ятдесят дві) гривні 55 копійок - саме такий матеріальний зміст, відповідно до ч.2 Ст.533 ЦКУ, мав обов’язок ПриватБанку надати грошові кошти Позичальнику у грошовому зобов’язальному правовідношенні, підставою виникнення якого був Кредитний договір № ************ від 20.05.2008 року, і саме такий матеріальний зміст, з огляду на приписи валютного законодавства та наслідки включення до договору несправедливих умов здійснення правочину з використанням нечесної підприємницької практики (п.2. Ст. 18 та п. 6 Ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів»), має обов’язок Позичальника щодо повернення ПриватБанку отриманого за спірним кредитним договором, який є недійсним з моменту його укладання.

За весь час користування кредитними коштами Позичальник сплатив банку платежі на загальну суму 58 000 (п’ятдесят вісім тисяч) гривень 00 копійок.Враховуючи отриману та сплачену Позичальником суму, визнаю, що Позичальник зобов’язаний повернути ПриватБанку різницю між отриманою та фактично сплаченою сумою, а саме - 2 352 (дві тисячі триста п’ятдесят дві) гривні 55 копійок = 60 352,55 грн. – 58 000,00 грн.

....

В дальнейшем буду развивать

[Filosof_00]

werter Если вы брали у банка доллар, то должны вернуть банку доллар. Признание договора мнимым является более убедительным. Я прошу Вас не думать, что я Вас осуждаю, но обоснование несколько неубедительно. Желаю удачи.

[у.zaporozhskiy]

Я усебя эту ситуацию попытался разрешить таким способом:

...Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи, що зміст спірного кредитного договору суперечить переліченим вище приписам законодавства, Кредитний договір №GOH3GK01381025 від 20.05.2008 року є недійсним з моменту його укладання.

Відповідно до Ст. 236 ЦКУ, правочин, визнаний судом не дійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

У відповідності до ч.1 Ст. 216 ЦКУ у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Позичальник отримав від Приватбанку суму у розмірі 11951,00 долар США (Одинадцять тисяч дев’ятсот п’ятдесят один долар США 00 центів), що на момент укладання Договору еквівалента – сумі грошових коштів у розмірі - 60 352 (шістдесят тисяч триста п’ятдесят дві) гривні 55 копійок (курс НБУ на момент підписання Договору становив – 1 USD = 5,05 грн.).

60 352 (шістдесят тисяч триста п’ятдесят дві) гривні 55 копійок - саме такий матеріальний зміст, відповідно до ч.2 Ст.533 ЦКУ, мав обов’язок ПриватБанку надати грошові кошти Позичальнику у грошовому зобов’язальному правовідношенні, підставою виникнення якого був Кредитний договір № ************ від 20.05.2008 року, і саме такий матеріальний зміст, з огляду на приписи валютного законодавства та наслідки включення до договору несправедливих умов здійснення правочину з використанням нечесної підприємницької практики (п.2. Ст. 18 та п. 6 Ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів»), має обов’язок Позичальника щодо повернення ПриватБанку отриманого за спірним кредитним договором, який є недійсним з моменту його укладання.

За весь час користування кредитними коштами Позичальник сплатив банку платежі на загальну суму 58 000 (п’ятдесят вісім тисяч) гривень 00 копійок.Враховуючи отриману та сплачену Позичальником суму, визнаю, що Позичальник зобов’язаний повернути ПриватБанку різницю між отриманою та фактично сплаченою сумою, а саме - 2 352 (дві тисячі триста п’ятдесят дві) гривні 55 копійок = 60 352,55 грн. – 58 000,00 грн.

....

В дальнейшем буду развивать

я говорю о ситуации, которую нам поведал, некто судья Х из апеляциионного суда Ивано-Франковской области!

он сказал, что судам Дано указание от ВСУ(только негласное), что нужно отказывать в удовлетворении исков о признании к.д. недейств.

но указал, что можно признавать такие договора недейств. в части!!!!

а именно по возврату тела и уплате процентов в долларах?

так вот если этот пункт признать недейств., то весь договор распадется!

так как в нем частично будет отсутствовать предмет!

а без этого он не может существовать, так вот как сделать, какое нормативное обоснование того, что сказал судья?

или он это сказал с потолка!???

как и признать эту часть недействительной и перейти на дальнейшее исполнение договора в гривне?

насколько я понимаю, это нереально!(

единственное это мнимость, но не во всех договорах это возможно(

П.С Уважаемый Werter, то что вы говорите имеет отношение к признанию недействительным всего кредитного договора по нормам ЗУ Про защиту прав потребителей, но к.д недейств. в целом, а не отдельную часть!

а я спрашиваю про признание недейств. отдельного пункта по возврату тела и процентов банку в долларах

если этот пункт признают, то признают и весь договор в целом недействительным?

[Nikola]

семинар – практикум

ВАЛЮТНЫЕ КРЕДИТЫ:

УРЕГУЛИРОВАНИЕ ПРАВООТНОШЕНИЙ И РАЗРЕШЕНИЕ

СПОРОВ С БАНКАМИ

(АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ СУДЕБНОЙ ПРАКТИКИ)

28 мая 2010 г. (пятница)

конференц-зал Бизнес-центра "Солнечный",

г. Одесса, ул. Солнечная, 5

Докладчики:

1. Погребной С.А. – заместитель председателя Приморского районного суда г.Одессы, доктор юридических наук, доцент.

2. Северова Е.С. – судья гражданской коллегии Апелляционного суда Одесской области, кандидат юридических наук, доцент.

3. Дришлюк А.И. – судья Малиновского районного суда г. Одессы, кандидат юридических наук, доцент.

4. Ткач С.А. – президент Корпорации «Первая Консалтинговая Группа», адвокат.

кто знает чем закончился семинар и какие позиции высказаны, на чем остановились?

[KTF]

а что это за закон?

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про порядок здійснення розрахунків

в іноземній валюті

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, N 40, ст.364 )

{ Вводиться в дію Постановою ВР

N 187/94-ВР від 23.09.94, ВВР, 1994, N 40, ст.365 }

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами

N 184/96-ВР від 07.05.96, ВВР, 1996, N 28, ст. 135

N 1034-XIV ( 1034-14 ) від 10.09.99, ВВР, 1999, N 44, ст.390

N 1559-III ( 1559-14 ) від 16.03.2000, ВВР, 2000, N 22, ст.172

N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30, ст.247

N 1454-IV ( 1454-15 ) від 05.02.2004, ВВР, 2004, N 19, ст.270

N 1766-IV ( 1766-15 ) від 15.06.2004, ВВР, 2005, N 3, ст.77

N 1108-V ( 1108-16 ) від 31.05.2007, ВВР, 2007, N 44, ст.510

N 1533-VI ( 1533-17 ) від 23.06.2009, ВВР, 2009, N 52, ст.763

N 1814-VI ( 1814-17 ) від 20.01.2010, ВВР, 2010, N 10, ст.101 }

{ У тексті Закону: слова "індивідуальної ліцензії Національного

банку України" замінено словами "висновку центрального органу

виконавчої влади з питань економічної політики"; слово

"термін" в усіх відмінках і числах замінено словом "строк" у

відповідному відмінку і числі згідно із Законом N 1108-V

( 1108-16 ) від 31.05.2007 }

Стаття 1. Виручка резидентів у іноземній валюті підлягає

зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки

виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше

180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної

вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі

експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з

моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує

виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної

власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку

центрального органу виконавчої влади з питань економічної

політики.

{ Частина перша статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законами

N 1108-V ( 1108-16 ) від 31.05.2007, N 1533-VI ( 1533-17 ) від

23.06.2009, N 1814-VI ( 1814-17 ) від 20.01.2010 - норма змін

застосовується починаючи з податкового періоду, на який припадає

день опублікування Закону N 1814-VI ( 1814-17 ) від 20.01.2010 }

{ Частину другу статті 1 виключено на підставі Закону

N 1108-V ( 1108-16 ) від 31.05.2007 }

Стаття 2. Імпортні операції резидентів, які здійснюються на

умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення

перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового

платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції

(робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального

органу виконавчої влади з питань економічної політики.

{ Частина перша статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законами

N 1108-V ( 1108-16 ) від 31.05.2007, N 1533-VI ( 1533-17 ) від

23.06.2009, N 1814-VI ( 1814-17 ) від 20.01.2010 - норма змін

застосовується починаючи з податкового періоду, на який припадає

день опублікування Закону N 1814-VI ( 1814-17 ) від 20.01.2010 }

При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій

резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений

частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення

уповноваженим банком платежу на користь нерезидента. ( Статтю 2

доповнено частиною другою згідно із Законом N 184/96-ВР від

07.05.96 )

Строк та умови завершення імпортної операції без увезення

товару на територію України визначаються у порядку

( 1392-2007-п ), встановленому Кабінетом Міністрів України за

погодженням з Національним банком України. { Статтю 2 доповнено

частиною третьою згідно із Законом N 1108-V ( 1108-16 ) від

31.05.2007 }

Стаття 3. Національний банк України має право встановлювати

строк, протягом якого куплена резидентом на міжбанківському

валютному ринку України іноземна валюта для забезпечення виконання

зобов'язань перед нерезидентом має бути використана за

призначенням, і порядок її продажу в разі недотримання резидентом

цього строку.

{ Стаття 3 в редакції Закону N 1108-V ( 1108-16 ) від 31.05.2007 }

Стаття 4. Порушення резидентами строків, передбачених

статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за

кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми

неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній

валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом

Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми

неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). { Частина

перша статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1108-V

( 1108-16 ) від 31.05.2007 }

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним

арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при

Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про

стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок

недотримання нерезидентом строків, передбачених

експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1

і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період

не сплачується. { Частина друга статті 4 із змінами, внесеними

згідно із Законами N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003, N 1108-V

( 1108-16 ) від 31.05.2007 }

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю

або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи

залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2

цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за

кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки

було зупинено. ( Частина третя статті 4 із змінами, внесеними

згідно із Законом N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003 )

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за

порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не

сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом. ( Частина

четверта статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 762-IV

( 762-15 ) від 15.05.2003 )

Державні податкові інспекції вправі за наслідками

документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів

пеню, передбачену цією статтею.

( Стаття 4 в редакції Закону N 184/96-ВР від 07.05.96 )

Стаття 5. У разі порушення резидентами строків, установлених

Національним банком України відповідно до статті 3 цього Закону,

придбана валюта продається уповноваженими банками протягом 5

робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому

позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією,

щоквартально направляється до Державного бюджету України, а

негативна курсова різниця відноситься на результати господарської

діяльності резидента.

{ Стаття 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1108-V

( 1108-16 ) від 31.05.2007 }

Стаття 6. Строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону,

можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади з

питань економічної політики у разі виконання резидентами операцій

за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного

будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування,

поставки складних технічних виробів і товарів спеціального

призначення.

{ Частина перша статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 184/96-ВР від 07.05.96; в редакції Закону N 1108-V ( 1108-16 )

від 31.05.2007 }

Порядок ( 1409-2007-п ) віднесення операцій резидентів до

зазначених у частині першій цієї статті та умови видачі висновків

на перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону,

встановлюються Кабінетом Міністрів України.

{ Частина друга статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 184/96-ВР від 07.05.96; в редакції Закону N 1108-V ( 1108-16 )

від 31.05.2007 }

Центральний орган виконавчої влади з питань економічної

політики протягом п'яти робочих днів з дати видачі висновку,

зазначеного у частині другій цієї статті, інформує Національний

банк України та Державну податкову адміністрацію України про

видачу такого висновку.

{ Статтю 6 доповнено частиною згідно із Законом N 1108-V

( 1108-16 ) від 31.05.2007 }

Розрахунки за експортно-імпортними операціями суб'єктів

космічної діяльності, визначених відповідно до статті 1 Закону

України "Про космічну діяльність" ( 502/96-ВР ), а також суб'єктів

літакобудування, що підпадають під дію норм статті 2 Закону

України "Про розвиток літакобудівної промисловості" ( 2660-14 ),

після перерахування авансових платежів за виконання робіт з

виготовлення (розробки) агрегатів, систем космічних ракетних

комплексів (космічних ракет-носіїв), космічних апаратів, наземного

сегмента космічних систем та їх агрегатів, систем і комплектуючих,

а також з розробки, виробництва, переобладнання, ремонту,

модифікації, технічного обслуговування авіаційної техніки та

авіаційних двигунів здійснюються у строк до 500 календарних днів.

Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального

органу виконавчої влади з питань економічної політики.

{ Статтю 6 доповнено частиною згідно із Законом N 1559-III

( 1559-14 ) від 16.03.2000; із змінами, внесеними згідно із

Законом N 1814-VI ( 1814-17 ) від 20.01.2010 - норма змін

застосовується починаючи з податкового періоду, на який припадає

день опублікування Закону N 1814-VI ( 1814-17 ) від 20.01.2010 }

Якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього

Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг

зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних

обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії

таких обставин. ( Статтю 6 доповнено частиною згідно із Законом

N 1454-IV ( 1454-15 ) від 05.02.2004 )

Підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка

Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої

організації (органу) країни розташування сторони договору

(контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

{ Статтю 6 доповнено частиною згідно із Законом N 1454-IV

( 1454-15 ) від 05.02.2004; із змінами, внесеними згідно із

Законом N 1108-V ( 1108-16 ) від 31.05.2007 }

Стаття 7. Визнати таким, що втратив чинність, Декрет

Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 17-93

( 17-93 ) "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"

(Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 17, ст.186, N 49,

ст.462).

Президент України Л.КУЧМА

м. Київ, 23 вересня 1994 року

N 185/94-ВР

НАДЕЮСЬ Это кое-что разъяснит!

[kristi]

кто знает чем закончился семинар и какие позиции высказаны, на чем остановились?

в общем: на судьев пришла телеграмма кто принимает решения в пользу заемщиков - уволят.....

списки уже составлены....

лицензия и иност. валюта - их мнение не пройдет, надо придумывать что то другое либо по ст. 652 самое реальное, еще высказали пару идей как лучше мыслить и на что обратить внимание, чтоб судьи не могли отказать...

[KTF]

Уважаемые господа "форумчане", хотелось бы услышать коментарии на следующую дилему:

Согласно ст. 9 Положення НБУ "Про кредитування" ( v0246500-95 ), "Кредити в іноземній валюті надаються резидентам України та юридичним особам-нерезидентам - банківським установам. "

Если я правильно понял, то кредиты в иностранной валюте банки могут надавать только банкам, а не физическим лицам и юрлицам субъектом хозяйствования.

А также прошу прокоментировать следующее:

Согласно " Л И С Т а НБУ N 13-126/2356-8649 від 26.11.97 " до Кримського управлыння НБУ НБУ рекоменду " Прийміть до керівництва в роботі пункт 6 постанови Правління Національного банку України від 20.11.97 р. N 385, яким

передбачено:

"Визнати такими, що не допускаються операції з надання

кредитів комерційними банками резидентам України в іноземній

валюті для подальшого продажу валюти на міжбанківському валютному

ринку з метою отримання резидентами коштів у гривнях.""

ЕСЛИ Я правильно понял, то банкам нельзя выдавать кредиты резидентам (если я правильно понял трактовку) в иностранной валюте для того, чтобы резидент затем провел обменную операцию, после чего произвел расчет по целевому условию кредита (товары, услуги, имущество)

[KTF]

в общем: на судьев пришла телеграмма кто принимает решения в пользу заемщиков - уволят.....

списки уже составлены....

лицензия и иност. валюта - их мнение не пройдет, надо придумывать что то другое либо по ст. 652 самое реальное, еще высказали пару идей как лучше мыслить и на что обратить внимание, чтоб судьи не могли отказать...

Если я понял правильно то всей борьбе кердык.

Необходимо обращаться в правоохранительные органы с жалобами.

Хочу заметисть по теме "ОБращение к власти" пока мы готовим одно общее обращение время уходит. Я рекомендовал бы каждому от себя от юридической конторы, от общественной организации, от юридического лица, кто кем является начать отправлять письма в разные инстанции. Образцы писем и заявлений отправлять на форум, а повозможности и ответы на эти письма и заявления. Время уходит и оно настроено против нас.

[KTF]

еще высказали пару идей как лучше мыслить и на что обратить внимание, чтоб судьи не могли отказать...

А можно узнать эти идеии.

Хотелось бы получить такое письмо. Вот тогда бы любое решение об откази в иске можно было оспаривать в силу давления на суд.