Постановление БП-ВС о гражданской юрисдикции спора о правомерности получения в собственность земельного участка по иску прокуратуры

[ANTIRAID]

Постанова
Іменем України

29 серпня 2018 року

м. Київ

Справа N 674/32/15-ц

Провадження N 14-234 цс 18

ВеликаПалата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача - Гудими Д.А.,

суддів: Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Данішевської В.І., Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Князєва В.С., Лобойка Л.М., Прокопенка О.Б., Рогач Л.І., Саприкіної І.В., Ткачука О.С., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.

розглянула справу за позовом прокуратури Дунаєвецького району (далі також - прокуратура) в інтересах держави до Дунаєвецької районної державної адміністрації Хмельницької області (далі також - Дунаєвецька РДА), ОСОБА_3 про визнання недійсними та скасування розпоряджень, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку

за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 22 квітня 2015 року, ухвалене суддею Кучерявою А.В., й ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 23 березня 2017 року, постановлену колегією суддів у складі Купельського А.В., Спірідонової Т.В., Пастощука М.М.

Учасники справи:

позивач: прокуратура Дунаєвецького району в інтересах держави,

відповідач: Дунаєвецька РДА, ОСОБА_3

особа, яка подала апеляційну та касаційну скарги: ОСОБА_4

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 15 січня 2015 року прокуратура звернулася з вказаним позовом і з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просила:

1.1. Визнати незаконним і скасувати розпорядження Дунаєвецької РДА N 1131/2006-р від 14 грудня 2006 року "Про надання ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки на території Чаньківської сільської ради";

1.2. Визнати незаконним і скасувати розпорядження Дунаєвецької РДА N 1544/2008-р від 29 грудня 2008 року "Про передачу ОСОБА_3 земельної ділянки у власність на території Чаньківської сільської ради";

1.3. Визнати недійсним державний акт серії НОМЕР_1 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2, площею 1,9994 га, який виданий на ім'я ОСОБА_3 і зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за N 010995500076, вартістю 8 809,66 грн (далі - земельна ділянка).

2. Позов мотивував тим, що зазначені розпорядження прийняті, а державний акт виданий з порушеннями вимог чинного законодавства, оскільки земельна ділянка межує з об'єктом водного фонду (водною ділянкою (ставком) площею 5,8 га, що перебуває в оренді ОСОБА_8.), її межі порушують межі прибережної захисної смуги об'єкта водного фонду і накладаються на цей об'єкт.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. 22 квітня 2015 року Дунаєвецький районний суд Хмельницької області ухвалив рішення, яким позов прокуратури задовольнив.

4. Мотивував порушенням порядку встановлення та зміни цільовогопризначення земельної ділянки і тим, що її передання у власність суперечить вимогам земельного законодавства.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. 23 березня 2017 рокуАпеляційний суд Хмельницької області ухвалою залишив без змін рішення суду першої інстанції.

6. Мотивував тим, що передання у власність земельної ділянки суперечила вимогам земельного законодавства. Незалучення ОСОБА_4, який був власником земельної ділянки станом на момент розгляду справи та за апеляційною скаргою якого переглядалось рішення суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, не позбавило суд можливості ухвалити правильне рішення.

7. Стосовно юрисдикції спору апеляційний суд вказав, що він стосується захисту порушених прав, які виникли із земельних правовідносин, а тому справа мала вирішуватися за правилами цивільного судочинства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. 12 квітня 2017 року ОСОБА_4 звернувся до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, вважаючи, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права.

9. Просить скасувати рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 22 квітня 2015 року й ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 23 березня 2017 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції

10. 30 травня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

11. Обґрунтував тим, що ОСОБА_4 оскаржує рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 22 квітня 2015 року й ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 23 березня 2017 року з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

12. ОСОБА_4 вважає, що суди позбавили його права на судовий захист; висновки судів не відповідають фактичним обставинам справи; суди не встановили обставини, які мають значення для правильного вирішення спору; прокуратура обрала неналежний спосіб захисту.

13. ОСОБА_4 також зазначає, що спір про визнання незаконним і скасування розпорядження про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки є публічно-правовим і не міг вирішуватися за правилами цивільного судочинства.

(2) Доводи інших учасників справи

14. Прокурор і відповідачі відзиви на касаційну скаргу не подали.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

(1) Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

(1.1) Щодо юрисдикції спору

15. Цивільний процесуальний кодекс (далі - ЦПК) України у редакції, чинній на час розгляду справи у судах першої й апеляційної інстанцій, передбачав, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, зокрема, з цивільних і земельних відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (частина перша статті 15).

16. ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, також встановлює, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних і земельних правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19).

17. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України у вказаній редакції).

18. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

19. Згідно з частиною першою статті 116 Земельного кодексу (далі - ЗК) України громадяни і юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом, або за результатами аукціону.

20. Відповідно до статті 80 ЗК України держава є суб'єктом права власності на землі державної власності та реалізує це право через відповідні органи державної влади.

21. Згідно з пунктом 12 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України, що був чинним на час виникнення спірних правовідносин, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

22. Суди першої й апеляційної інстанцій, встановили:

22.1. Дунаєвецька РДА розпорядженням від 14 грудня 2006 року N 1131/2006-р надала ОСОБА_3 дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 2,00 га для передання у власність для ведення особистого селянського господарства із земель запасу за межами населеного пункту с. Чаньків на території Чаньківської сільської ради (а. с. 7).

22.2. Згідно з розпорядженням Дунаєвецької РДА від 29 грудня 2008 року N 1544/2008-р був затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передання у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту с. Чаньків на території Чаньківської сільської ради. А вказана земельна ділянка площею 1,9994 га (сіножаті) - передана у власність ОСОБА_3

22.3. На підставі останнього розпорядження ОСОБА_3 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку (а. с. 9).

23. Тобто, ОСОБА_3 до подання позову набула право власності на земельну ділянку за рішенням органу виконавчої влади, до повноважень якого належало розпорядження землями за межами населених пунктів.

24. Рішення повноважного органу влади у сфері земельних відносин може оспорюватися з погляду його законності, а вимога про визнання такого рішення незаконним - розглядатися за правилами цивільного або господарського судочинства, якщо внаслідок реалізації цього рішення у фізичної чи юридичної особи виникло цивільне право, і спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому разі позовну вимогу про визнання відповідного рішення незаконним можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, який застосовується шляхом звернення до суду за правилами цивільного або господарського судочинства, якщо оспорюється речове право (зокрема, право власності), що виникло внаслідок реалізації вказаного рішення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 8 травня 2018 року у справі N 910/13755/17, пункт 29).

25. Прокурор звернувся до суду з позовом, зокрема, про визнання незаконними та скасування розпоряджень Дунаєвецької РДА щодо передання ОСОБА_3 у власність земельної ділянки. Мотиви оскарження пов'язані, зокрема, з порушенням меж прибережної захисної смуги об'єкта водного фонду.

26. Отож, прокурор оспорює правомірність набуття фізичною особою земельної ділянки після прийняття рішення про передання земельних ділянок у власність. Тому справа має розглядатися за правилами цивільного судочинства, оскільки виник спір щодо права власності.

27. З огляду на викладене необґрунтованими є заперечення ОСОБА_4 щодо наявності у цій справі юрисдикції адміністративного суду.

(1.2) Щодо суті спору

28. ОСОБА_4 у касаційній скарзі зазначає про позбавлення його права на судовий захист і можливості захищати права та свободи, оскільки він не був залучений до участі у справі.

29. З цього приводу суд апеляційної інстанції вказав, що прокурор не ставив вимог, які зачіпають права ОСОБА_4, а суд не вирішував питання про його права чи інтереси. Тому, на думку апеляційного суду, незалучення ОСОБА_4 до участі у справі не позбавило можливості ухвалити правильне судове рішення.

30. Велика Палата Верховного Суду з таким висновком суду апеляційної інстанції не погоджується.

31. Прокурор оспорює правомірність набуття у приватну власність земельної ділянки з тих підстав, що її частина не могла бути передана у власність, оскільки на неї поширюється правовий режим прибережної захисної смуги. Тобто позов ґрунтується, зокрема, на тому, що земельна ділянка не могла бути передана у власність будь-якій особі.

32. Прокурор просив визнати незаконними та скасувати розпорядження Дунаєвецької РДА щодо передання у власність ОСОБА_3 земельної ділянки, а також визнати недійсним відповідний державний акт на право власності на цю ділянку.Тобто, прокурор оспорює правочин, на підставі якого спірна земельна ділянка передана ОСОБА_3 у власність як первинному набувачеві.Тоді як ОСОБА_4 заперечує законність рішень судів першої й апеляційної інстанцій, оскільки став власником земельної ділянки на підставі договору дарування від 29 травня 2009 року N 1172, укладеного з ОСОБА_3 ОСОБА_4 підтверджує його права на земельну ділянку державним актом серії НОМЕР_3 від 27 липня 2009 року на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2 і площею 1,9994 га, виданим на підставі зазначеного договору дарування і зареєстрованим у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за N 010975300152.

33. Враховуючи підстави, якими прокурор обґрунтував позов, а також висновки судів першої й апеляційної інстанцій, Велика Палата Верховного Суду вважає, що задоволення цього позову впливає на цивільні права й інтереси ОСОБА_4

34. Крім того, в ухвалі від 23 березня 2017 року суд апеляційної інстанціївстановив, що земельна ділянка межує зі ставком, який перебуває в оренді ОСОБА_8; межі вказаних ділянки й об'єкта водного фонду накладаються, а межі прибережної захисної смуги останнього - порушуються.

35. Проте, досліджуючи правові підстави володіння ставком і встановлюючи наявність у нього меж із земельною ділянкою ОСОБА_3 (а. с. 10-17), суд не виявив, що позов стосується інтересів ще однієї особи, яка не була залучена до розгляду справи, а саме ОСОБА_8 як орендаря ставка.

36. З огляду на вказане Велика Палата Верховного Суду вважає, що суди ухвалили рішення про права, інтереси й обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

37. Суди також не дослідили зміст пункту 10 висновку державної експертизи землевпорядної документації від 10 грудня 2007 року N 1252 (а. с. 20), листа Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 28 лютого 2017 року N 110-22-0.9-3199/2-17 (а. с. 182-183), а також не врахували приписи статей 28 і 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" щодо обов'язку ОСОБА_3 як замовника державної експертизи виконувати вимоги висновків державної експертизи, а також обов'язку Дунаєвецької РДА врахувати ці висновки при прийнятті відповідного рішення щодо об'єкта державної експертизи - проекту землеустрою на земельну ділянку.

38. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає, що, не дослідивши всі зібрані у справі докази, суди порушили норми процесуального права, унеможлививши встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

39. Крім того, у касаційній скарзі ОСОБА_4 вказує, що суди першої й апеляційної інстанцій встановили межі його земельної ділянки та межі сусідньої водойми на підставі неналежних доказів, з огляду на що не можна вважати доведеним факт накладення земельної ділянки на прибережну захисну смугу об'єкта водного фонду (ставка).

40. Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

41. Відтак, Велика Палата Верховного Суду не має повноважень зівстановлення або доведення обставин, що не були встановлені у рішенні суду першої чи апеляційної інстанції.

(2) Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

(2.1) Щодо суті касаційної скарги

42. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

43. Згідно з пунктом 8 частини першої та пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є прийняття рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі, а також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

44. Відповідно до частини четвертої та п'ятої статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції. Висновки суду касаційної інстанції, в зв'язку з якими скасовано судові рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

45. З огляду на надану оцінку аргументів учасників справи та висновків судів першої й апеляційної інстанцій Велика Палата Верховного Суду вважає касаційну скаргу обґрунтованою. А тому рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 22 квітня 2015 року й ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 23 березня 2017 року слід скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

46. Під час нового розгляду справи суди повинні встановити дійсний склад учасників спору, належно дослідити всі зібрані у справі докази, надати їм належну оцінку та залежно від встановленого врахувати висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані у постановах від 15 травня 2018 року у справі N 372/2108/15-ц, від 22 травня 2018 року у справі N 469/1203/15-ц і від 30 травня 2018 року у справі N 469/1393/16-ц стосовно того, що виникнення приватної власності на прибережні захисні смуги є неможливим.

(2.2) Щодо судових витрат

47. З огляду на висновок щодо суті касаційної скарги судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, підлягають розподілу за результатами розгляду справи судом.

(3) Висновки щодо застосування норм права

48. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, зокрема, з цивільних і земельних відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (частина перша статті 15 ЦПК України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року).

49. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних і земельних правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року).

50. Справи щодо оспорювання правомірності набуття особою у власність земельної ділянки після прийняття органом влади рішення про передання цієї земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності мають розглядатися за правилами цивільного судочинства.

Керуючись частиною першою статті 400, пунктом 2 частини першої статті 409, статтями 411, 416, 418, 419 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргуОСОБА_4 задовольнити.

2. Рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 22 квітня 2015 року й ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 23 березня 2017 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до Дунаєвецького районного суду Хмельницької області.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Д.А. Гудима Судді: Н.О. Антонюк Л.М. Лобойко С.В. Бакуліна О.Б. Прокопенко В.В. Британчук Л.І. Рогач В.І. Данішевська І.В. Саприкіна О.С. Золотніков О.С. Ткачук О.Р. Кібенко В.Ю. Уркевич В.С. Князєв О.Г. ЯновськаПовний текст постанови підписаний 16 листопада 2018 року.

[ANTIRAID]

Большая палата указала, что дела по оспариванию правомерности приобретения лицом в собственность земельного участка после принятия органом власти решения о передаче этого земельного участка из земель государственной или коммунальной собственности должны рассматриваться по правилам гражданского судопроизводства.

Кроме того суд указал на неправомерность привлечения к участию в деле сегодняшнего собственника земельного участка, а также арендатора озера с которым этот участок граничит в связи с возможностью отнесения его к землям водного фонда и возможным нарушением прав арендатора.

Будет интересным при новом рассмотрении вопрос применения срока исковой давности, который заявят стороны.