11.10.2010 - Верховний Суд України узагальнив судову практику розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин

[Гранд Иншур]

For "AntiBank" & Гранд Иншур & Другие, кто хочет присоединиться к этой работе.

Суть моего плана (алгоритма) состоит в том, что Ми Все разбираем по косточкам это обобщение и выкладываем свое в форме, в котором оно издано Луспеником пользуясь исключительно собственными почтами. Разбираем, кто какую тему обобщает.

Потом выкладываем это собраное обобщение на Антирейде на один день. После этого, со всеми исправлениями и дополнениями Высылаем гр. Онопенку и Луспенику в письме с этими обобщениями с просьбой пересмотреть некоторые пункты, на которые укажем. + ВЫСТАВИТЬ НАШЕ ОБОБЩЕНИЕ В ИНТЕРНЕТЕ НА ВСЕХ САЙТАХ. К тому же обратиться параллельно в КСУ и какую нибудь Венецианскую коммисию.

Согласен с Гранд Иншур, что в обопщении есть и положительные моменты.

Поэтому то я и выставил голосование.

Предлагаю разобрать теми:

- на себя готов взять вопросы, связанные с ЗУ "О защите прав потребителей", территориальной подсудностью этих дел, а также о связях норм этого Закона с нормами ГК, ГПК и КК Украины.

От Вас, уважаемые коллеги предлагаю разобрать другие актуальные вопросы - такие как Валюта, Ипотека, а также возможные вопросы, на которых не ответило Узагальнення.

Ну я что мог от себя уже написал - вот ссылка. Там 10 страниц, если какие-то моменты нужно осветить более подробно - укажите.

Только один вопрос - если у них это обобщение судебной практики, то у нас это будет обобщение исковых требований и решений судов по ним.

Насколько внимательно Онопенко отнесётся не знаю, хотя у меня на семинарах судьи слушали внимательно.

[MasterNik]

Ну я что мог от себя уже написал - вот ссылка. Там 10 страниц, если какие-то моменты нужно осветить более подробно - укажите.

Только один вопрос - если у них это обобщение судебной практики, то у нас это будет обобщение исковых требований и решений судов по ним.

Насколько внимательно Онопенко отнесётся не знаю, хотя у меня на семинарах судьи слушали внимательно.

Премного благодарен за доходчивый семнар.

[IVANOVA]

По поводу того, что ВСУ зарубил "потребителей"

Отже, з урахуванням викладеного можна зробити висновок, що застосування Закону України «Про захист прав споживачів» до спорів, які виникають з кредитних правовідносин, можливе в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи відсоткової ставки, валютні ризики, процедура виконання договору тощо, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, тому до спорів щодо виконання цього договору цей закон не може застосовуватись, а застосуванню підлягає спеціальне законодавство в системі кредитування.

ВСУ не сказал, что к договорам нашим не катит ЗУ про потребителей. ВСУ сказал что Иски должны касаться нарушений по преддоговорной работе и процендура выполнения договора - т.е. условия справедливости и чесной практики. А при выполнении договора уже возникают договорные обязательства и нормы, которые регулируют их выполнение.

К тому-же ВСЕ не сказал, что кредиты более стольки-то гривен НЕ есть потребителськими.

т.е. если в такой иск уже вписать валюту и все остальное (как мы делали раньше), то прийдется платить уже не как споживач??

я правильно понимаю?? ( и хорошо если судья захочет что-то теперь понять )

ст.18-однозначно запретил...

[nic]

От Вас, уважаемые коллеги предлагаю разобрать другие актуальные вопросы - такие как Валюта, Ипотека, а также возможные вопросы, на которых не ответило Узагальнення.

Я могу по валюте. по ней уже было мной написано http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=1412. Охотно приму правки и замечания.

Дайте образец, что бы подогнать содержания (в каком стиле, в какой форме и прочее). Такой образец нужен не только для меня, а еще для того, что бы документ читался как одно целое.

[AntiBank]

Предлагаю разобрать теми:

- на себя готов взять вопросы, связанные с ЗУ "О защите прав потребителей", территориальной подсудностью этих дел, а также о связях норм этого Закона с нормами ГК, ГПК и КК Украины.

От Вас, уважаемые коллеги предлагаю разобрать другие актуальные вопросы - такие как Валюта, Ипотека, а также возможные вопросы, на которых не ответило Узагальнення.

Честно сказать, я не знаю, что можно добавить еще к валюте. Уже об этом все, что можно сказано. Это тоже самое, что говорить на черное белое и наоборот. Т.е. просто философия. Здесь набросана апелляция уже с учетом ихних пунктов "В" Декрета (т.е. подмены п. "Г") http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=1633 и то, что " суд (А теперь уже и ВСУ)посилався лише на непрямі норми ЦК, що передбачають (але прямо не дозволяють) використання іноземної валюти лише у випадках і порядку, встановлених саме ЗАКОНОМ.

Суд першої інстанції (А теперь уже и ВСУ) не навів жодного Закону в своєму Рішенні (А теперь уже в узагальненни), згідно з яким передбачено та дозволено використання іноземної валюти як засіб платежу, за виконанням будь-якого зобов’язання, вираження зобов’язання в іноземної валюті.

Суд першої інстанції навів після вищезазначеного лише положення Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» в якому передбачені певні (але не будь-які) валютні операції на підставі генеральної ліцензії.

Але вищезазначений Декрет не є Законом, він лише має силу Закону і саме в ньому передбачено, що валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань (ст. 3). Більш того, наявність генеральної ліцензії не звільняє банківську установу від отримання індивідуальної ліцензії (щодо використання іноземної валюти як засобу платежу)."

Декрет не встановлює статус іноземної чи національної валюти, порядок їх застосування на території України на кредитному чи фінансовому ринку України. Це повинно встановлюватись виключно законом. Підстава: Конституція України ст..92:

Виключно законами України встановлюються:

1) Державний бюджет України і бюджетна система України; система оподаткування, податки і збори; засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків; статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України.

В Декреті зазначено термін: іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним

платіжним засобом на території відповідної іноземної держави.

Таким чином, Декретом розглядається іноземна валюта як законний засіб платежу але на території іноземної держави. Декретом не передбачена іноземна валюта як така, що використовується резидентами в якості засобу платежу за будь-якими зобов’язаннями на території України між собою, бо саме формулювання іноземної валюти за цим Декретом цьому протирічить та протирічить це іншим нормам законодавства що мають більшу юридичну силу.

По валюте разве можно что-то добавить:

ст.. 99 Конституції України, ст.. ст. 32, 35 Закону України „Про Національний банк України”, ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” № 15-93 від 1993р, ст..ст.192, 533 Цивільного кодексу України, ст. 3 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” и другий мелких постанов НБУ и КМУ.

Просто мне кажется, что на наши отписки они придумают другие отписки. Они ведь написали, что валюта разрешена ЗАКОНОМ. Правда забыли написать каким именно. Здесь просто надо давить на то, что именно законом должна быть разрешена, а не постановами НБУ, Декретеми КМУ, тем более всякими там письмами. Но для ВСУ это ведь малозначительно. Сказано : "МОНА, потому что МОНА".

Здесь закон- дышло.

И направление задаем никак не мы, к сожалению.

Ну что говорить. Смотрите что делает ВСУ отфутболивая даже 652 статью (изменение обстановки):

2. Обставини, якими сторони керувалися при укладенні договору, у чому саме вони змінились і чому зміна обставин є істотною. Вимагаючи розірвання договору на цій підставі, позивач, з урахуванням положень процесуального законодавства щодо обов’язку доказування, повинен довести, зокрема впевненість сторін у момент укладення договору в тому, що така зміна обставин не настане;

....

Крім того, позивачем не доведено, що зміна умов договору викликана наявністю ідеальної сукупності всіх обставин, передбачених ч. 2 ст. 652 ЦК України, що є обов’язковою умовою для вирішення питання про зміну умов договору.

Кто -нибудь сможет ответить. Как можно доказать уверенность? Ладно бы свою, а так еще и уверенность банка. Вы говорите, что Вы были уверенны, а банк говорит, что нет. А как это доказать "впевненість сторін у момент укладення договору", тем более который был заключен 2-4 года назад?

А что означает "ідеальної сукупності всіх обставин". Это что? филигранное доведение до совершенства всех обстоятельств, их конкретная притирка друг с другом?

Т.е теперь надо доказывать: существенность, уверенность, идеальность?

Вроде бы есть все обстоятельства, но как определить их существенность? Для кого-то существенное условие это цена, процентная ставка, а банк скажет, что это нефига не существенная. В договоре ведь не обозначено четко что существенно, а что нет. И что с того, что для Вас это вопрос жизни и смерти. Для них ведь нет. Ведь ВСУ написал: "1. При зміні договору посилання на істотну зміну обставин можливе лише у тому разі, коли сторони при укладенні договору визначили такі обставини як істотні; "

А в каком договоре они определены? Вот такой он беспредел.

Поэтому, мне кажется, что тут и правда пора переходить не к бумажной волоките.

[nameless]

почитайте семинары нашим судьям

Я поддерживаю ваше начинание, предлагаю разобрать часть по поводу обязательств и их выполнения. Там полный мрак и БЕЗПРЕДЕЛ.

У меня вопрос по обобщению.

Крім цього, спірним є й питання розрахунку пені за кредитом в іноземній валюті. Так, в одних випадках заборгованість за кредитом в іноземній валюті стягувалась у гривні, з указівкою еквіваленту в доларах США, при цьому в загальну суму включалась пеня, розрахована в доларах США та переведена в гривневий еквівалент. В інших випадках пеня розраховувалася первісно в гривнях, виходячи з суми боргу в гривнях як еквівалент загальної суми боргу.

И.....нифига Так что с пеней? Её можно взыскивать а баксах али нет? Или вообще нельзя? Короче загадка.

Своё предложение по поводу обощения выложу позже.

[galinamax]

почитайте семинары нашим судьям

Я поддерживаю ваше начинание, предлагаю разобрать часть по поводу обязательств и их выполнения. Там полный мрак и БЕЗПРЕДЕЛ.

У меня вопрос по обобщению.

Крім цього, спірним є й питання розрахунку пені за кредитом в іноземній валюті. Так, в одних випадках заборгованість за кредитом в іноземній валюті стягувалась у гривні, з указівкою еквіваленту в доларах США, при цьому в загальну суму включалась пеня, розрахована в доларах США та переведена в гривневий еквівалент. В інших випадках пеня розраховувалася первісно в гривнях, виходячи з суми боргу в гривнях як еквівалент загальної суми боргу.

И.....нифига Так что с пеней? Её можно взыскивать а баксах али нет? Или вообще нельзя? Короче загадка.

Своё предложение по поводу обощения выложу позже.

пеню взыскивать можно, но согласно пленума 14, посчитать с долларах и прересчитать в гривню и в решении в гривне должно быть выражено, а индекс инфляции нельзя, тольно на гривню инфляция расспространяется. ДВС тоже говорит о том, что взыскивать в долларах они не могут, согласно закона ГРИВНА и только она законное средство платежа.

Ну а в помещении банка - закон не писан.

[AntiBank]

пеню взыскивать можно, но согласно пленума 14, посчитать с долларах и прересчитать в гривню и в решении в гривне должно быть выражено, а индекс инфляции нельзя, тольно на гривню инфляция расспространяется. ДВС тоже говорит о том, что взыскивать в долларах они не могут, согласно закона ГРИВНА и только она законное средство платежа.

Ну а в помещении банка - закон не писан.

Плюс еще:

В Постанові Правління Національного банку України від 30.05.2007 N 200 зазначено (Цитата Постанови):

«1.1. Ці Правила встановлюють порядок та умови використання готівкової іноземної валюти резидентами і нерезидентами в Україні.

8.8. Уповноважений банк отримує комісійну винагороду за операціями, передбаченими цими Правилами, згідно з власними тарифами виключно в гривнях.» (Кінець цитати Постанови). Тобто в подальшому було додатково заборонено банкам отримувати винагороду в іноземної валюті.

А в Постанові Правління Національного банку України 14.10.2004 N 483 встановлено (Цитата Постанови):

«1.11. Валютна операція, на здійснення якої видана (отримана) ліцензія, не може проводитися за рахунок іноземної валюти, отриманої як кредит (позика) або купленої за гривні на міжбанківському валютному ринку України.» (Кінець цитати Постанови).

Постанова Правління Національного банку України 10.08.2005 N 281 також встановлює отримання винагороди Банку виключно в гривнях. (Цитата Постанови):

«36. Суб'єкти ринку мають право отримувати комісійну винагороду за здійснення торгівлі безготівковою іноземною валютою виключно в гривнях.» (кінець цитати Постанови)

Если и здесь нельзя, то пене, что мона?????

[Юра Адвокат]

НАРОД!!!!

Я чего то не понял.

Вы готовы отобрать какой-то раздел и поработать? Сделать раздел обобщения?

Если я буду делать все сам - то буду делать это со своей колокольни.

Не взирая на то, что у меня куча клиентов. Или Вы тоже - моя хата с краю?

Я же предложил.. Каждому взять какой - то раздел. И написать...

Никто пока на личку не скинул. Да. я БЕРУ ТАКОЙ - ТО РАЗДЕЛ.

нУ лАДНО, дАВАЙТЕ Я ВСЕ нАПИШУ, СКИНУ вАМ нА ЛиЧКУ и вЫ пОТОМ сКАЖИТЕ чТО Не тАК? сОГЛАСНЫ????

Я же предлагаю поработать судьей ВСУ.

Т.е. взять их обобщение и написать по-правильному. Кто какой раздел берет? Так как у них?

[Алексашка]

Висновки та пропозиції (от ВСУ)

Слід зазначити, що судам необхідно застосовувати, крім норм Цивільного кодексу України, Закони України, які регулюють спірні правовідносини у справах даної категорії, зокрема, «Про заставу», «Про іпотеку», «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», «Про банки і банківську діяльність», «Про кредитні спілки», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про Національний банк України»

Тут помоему ВСУ переплюнул сам себя.

Согласно Постановлению ВСУ от 14 октября 2008 года, цитирую выдержку из спора по правочину- «Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" є спеціальним законом, який регулює відносини, що виникають між учасниками ринків фінансових послуг при наданні фінансових послуг фінансовими установами.

Правовідносини, що виникли між сторонами у справі, регулюються ЦК України.»

Исходя из этого можно с увереностью заявить что - Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" регулирует отношения которые возникают между участниками рынка финансовых услуг при предоставлении финансовых услуг финансовыми организациями, а ни как не является законом относящимся к регламентированию правочинив с физическими лицами,

Закон України «Про Національний банк України» регламентирует положения НБУ и отношения НБУ с Банками, но не с физическими лицами,

Закон України «Про банки і банківську діяльність» регламентирует банковскую деятельность, но не деятельность физических лиц и правочини с физическими лицами.

Тоесть это все является специальными законами. Для физических лиц существует Конституция, ЦК України, Закон України «Про захист прав споживачів»и другие законы.

И при рассмотрении данного правочину притягивание «за уши» и высмыкивание отдельных положений из специальных законов которые идут вразрез с ЦК Украины недопустимо.

Например Банк заявляет что кошти согласно Закону України «Про банки і банківську діяльність» это и гривны и валюта, я допускаю что в правоотношениях между банками это верное определение, потому что банки могут расчитываться между собой как в гривне так и в иностранной валюте в силу данной ему Генеральной лицензии на совершение валютных операций ( в отличии от Заемщика который не имеет лицензий на использования валюты), но это определение не может касаться данного правочину поскольку ст. 1054 ЦК України предусматривает надання грошових коштів, а не коштів, и как раз в ЦК Украины есть чудесное определение грошових коштів и ст. 192 ЦКУ говорит что грошові кошти это как раз и есть именно гривна

[marafen]

ВСУ не удосужился рассмотреть постановление НБУ №200, не выяснил, что такое валютный рынок, что физические лица не являются напрямую участниками валютного рынка. А как же быть со ст. 162 Кодекса об админправонарушениях, ч. 2 ст. 32 Закона Украины "О Национальном банке"? Верховный суд наталкивает граждан на совершение админ. правонарушения.

[anryzhkov]

Ой не миновать им второй Киргизии.

Ну не учит их жизнь.

Думаю, что с нашим, в смысле Украинским, менталитетом, Киргизии не будет. Да и митинг у стен "власти" толкового ничего не даст. Азаров, Стельмах ... и иные патриоты Украины, которые контролируют Украину, на наши митинговые протесты, не будут реагировать.

Я предлагаю, сделать следующее.

Как говорил один мой знакомый, с мыслью необходимо переспать. А я к его словам добавлю, НАМ НЕОБХОДИМО СФОРМИРОВАТЬ МЫСЛЬ и МНЕНИЕ НАРОДА ОТНОСИТЕЛЬНО НЕЗАКОННОСТИ ВАЛЮТНЫХ КРЕДИТОВ и это мнение должно какое-то время прожить с людьми, простыми заёмщиками и их семьями. А тем временем АНТИРЕЙДОВЦАМ необходимо точить наши знания, умения, вырабатывать будущую тактику борьбы с банками и их сторонниками.

Системно проводить акции протеста с привлечение масмедиа. Ведь помнится мне автопробеги по Киеву недовольных заёмщиков в следствии роста курса доллара, протесты дальнобойщиков. Об их "подвиге" говорила вся страна. Что сейчас мешает всё это возродить снова. Курс доллара медленно, но уверенно растёт, уже 7,98 грн. за 1 дол. США. Проблемка по валютным кредитам не уменьшилась. Банки полностью офигели под покровительством НБУ, КМУ, ВСУ, ВРУ. Теперь вот, ещё появилось Узагальнення. О нас просто вытирают ноги.

Я как то предлагал на форуме провести встречу участников АНТИРЕЙДА в живую, но поддержки так никакой не увидел.

Предлагаю, ещё раз провести слёт Антирейдовцев, и в живую обсудить наши насущные проблемы. Хватит быть обезличенными пользователями инет ресурса. Я в свою очередь в Луганской области на встрече со своими коллегами завтра, ой уже сегодня, предложу провести разъяснительную работу по валютным кредитам. В своём городе наметил проведение цикла телевизионных передач на местном канале, направленных на разъяснение простым гражданам что такое хорошо, а что такое плохо в общении с банками.

Кто поддерживает меня пишите на [email protected]

[Алексашка]

ВСУ не удосужился рассмотреть постановление НБУ №200, не выяснил, что такое валютный рынок, что физические лица не являются напрямую участниками валютного рынка. А как же быть со ст. 162 Кодекса об админправонарушениях, ч. 2 ст. 32 Закона Украины "О Национальном банке"? Верховный суд наталкивает граждан на совершение админ. правонарушения.

Так же обошли вниманием ст. 524 ЦК

Видать сказать что то внятное чтобы перекрутить эту статью они не могут, потому что там все коротко и ясно

[MasterNik]

Мне видится, что ЮРИСТЫ - ЭТО ВЕЛИКАЯ СИЛА. У народа кипит гнев, но он не знает куда его направить. Есть два крайние варианты:

1. Пойти напится.

2. Пойти что нибудь сделать противозаконное.

И в том и другом случае виной всему - безграмотность. От юристов, которые правильно и с пользой могут направить народом, многое зависит. Как народ по себе сужу. На самом деле ВСУ и власть правильно все делает, она просто не оставляет ни юристам ни народу никакого выхода. Но выглядит что мы уже многое поняли.

1. Юристы уже поняли, что даже надо придумывать новые иски, а то суд скажет, что у них есть узагальнення, и вообще они кушать хотят и работа им дорога, так что извините хлопцы и дивчата. Брали кредиты? Тогда отдаватйе, а если нет, тогда покупайте палатки и живите на улице до конца жизни оплачивая пеню и проценты. Вон в Америке запуганный народ не собрался и их раздавили, как тараканов. Банков конечно этот пример наверно вдохновляет.

2. А народ уже понял, что ему увильнуть не получится, но похоже что все-таки многие еще не поняли. В любом случае им надо отстаивать свои права так, чтобы власть поняла, что шутки могут быть плохи. Разгневанный народ - это всегда страшно. Народ фактически сейчас расслабился, немного бизнес пошел вгору, но! Если кто читает новости економики, то во всех странах бакс дешевеет, и чтобы поддержать своих экспортеров, страны девальвирую свои валюты. Называется вся эта канитель - гонка девальваций. В такой ситуации доллар может стоит фиг знает сколько и тогда ...опа всем. Вроде вот спасение заемщик, туалетная долларовая бумага дешевеет, но никакое государство не даст упасть доллару, так как экспортеры это большая статья доходов страны.

Но все идет к тому, что может в конце концов быть другая крайность, когда бакс улетит в космос, называемый гиперинфляция доллара, тогда банки начнут поднимать проценты, чтобы отбить свои деньги, или через НБУ силой переведут валютные кредиты в гривну, типа мол сами хотели. Но в такой ситуации по сути банку следовало бы лапу сосать, но он так не захочет, ведь быдло (народ) - оно и в Африке быдло, как они считают.

Так что товарищи ЮРИСТЫ И НАРОД, похоже что пора не распыляясь, действовать совместно, организовано и четко. Так чтоб в само яблочко.

[werter]

Я тоже переспал тут с одной, и в итоге мы скумекали: деньги любят тишину, народ бузить не хочет, финансовые рейтинги уркаины благодаря всяким пидарам за деньги пинчуков ростут, надо их подопустить - разослать мировым рейтинговым агенствам меморандум (ноту протеста) от участников финансового рынка (заемщиков) в котором указать на то, что с учетом фактически подтвержденной сделки по приватизации банками судебной системы уркаины, лицам пострадавшим от сговора исполнительной власти с ростовщиками, ничего уже не остаётся как защищать свои права не юрисдикционными способами - Конституция и Декларация прав человека позволяют, а им (рейтинговым агенствам) придется отвечать перед спонсорами за то, что они прое..ли новую Аргентину или Киргизию.

[kss]

Если делать аналогию узагальнень - то сразу видно, что по валюте выдержка с письма НБУ.

Кроме того, считаю, что узагальнення - это анализ статистических данных.

В этом узагальненни выложена попытка трактовки законодательства, а не порядка его применения.

Фактически, этот суддя и его главный консультант перебрал на себя полномочия Конституционного Суда Украина. А это - если мне не изменяет память -

Стаття 365. Перевищення влади або службових повноважень

1. Перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб,

А посему, можно было бы этого Луспеника - притянуть к уголовной ответственности.

Кроме того, Вы правильно заметили: ЗУ ОЗПП:

Абзац 2 пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» N 5 від 12.04.96 серед іншого передбачає, що відносини, які витікають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян у тому числі про надання кредитів регулюються положеннями Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до пункту 5 статті 110 Цивільного Процесуального Кодексу України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за місцем проживання споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Перекрутка Пленуму Узагальненням - это их "Заказ".

Намедни (еще до узагальнення) получил запереченння от Универсал Банка (датированое 11.10.2010 года) следующего содержания:

"Проте інформація про умови кредитування, яку Банк надає позичальникам до укладання кредитного договору жодним чином не має відношення до положень законодавства про визнання договору недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" у разі ненадання зазначеної інформації субєкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону.

Ну и далее, что на ответственность за нарушения в предоставлении полной информации - штраф"

Я тогда подумал. Скорее всего - из узагальнення. Сегодня ознакомившись с этим - улыбнулся. Узагальнення было в банкиров ещо до его принятия.

Ну да Бог с ними.

Я уже сделал свое заключение на эту тему - дабы вибыть из них эту дурь.

Привожу соответствующие мысли:

Ответственность субъекта за непредоставление полной информации устанавливается законодательно - в виде наложения штрафа до 30% от полученного. НО, ответственность банка (перед государством, которое этот штраф накладывает) никоем образом не исключает возможность признания сделки по 230 ГК Украины так как:

- во первых, штраф - это наказание для банка, который нарушил законодательство.

- а во-вторых - признание сделки недействительной - НЕ ОТНОСИТСЯ К РАЗДЕЛУ САНКЦИЙ, а есть следствием такого нарушения.

Они придурки (банки) хотят сказать, что признание сделки недействительной - относится к штрафу!!!

Ну не маразм.

Ребята, нечего паниковать. Просто нужно идти - и выбивать из них этот маленький стульчик.

Да много чего в этих узагальненнях маразм. Но, нужно по абзацам разобрать его, сделать коменты и отправить в ВСУ.

Кто со мной?

Я ! только я не юрист а обыкновенный заёмщик и конечно надо понимать , что мы не в европе живём и не та власть, но действовать НАДО!!!

[Katraliya]

Верить - не верить это одно, а вот обращеие делать надо, а по поводу гражданских свобод, я и дату предложил. Встретимся и обговорим всё более детально. Олег(вопрос к Стаиртову)-Захист организует разрешение? Думаю, что да. Нас интересуют два здания НБУ и ВСУ. Итак вопрос ребром, кто едет в Киев? я -за. и не сам приеду.

[/quote

Хочу поддержать идею. Планирую приехать из Одессы. Жду конкретных предложений и планов.

[AntiBank]

- разослать мировым рейтинговым агенствам меморандум (ноту протеста) от участников финансового рынка (заемщиков) в котором указать на то, что с учетом фактически подтвержденной сделки по приватизации банками судебной системы уркаины, лицам пострадавшим от сговора исполнительной власти с ростовщиками, ничего уже не остаётся как защищать свои права не юрисдикционными способами - Конституция и Декларация прав человека позволяют, а им (рейтинговым агенствам) придется отвечать перед спонсорами за то, что они прое..ли новую Аргентину или Киргизию.

А вообще, нормально было бы направить те же обращения, которые мы направляли Президентам, прокуратурам, всяким там комитетам и комиссиям в украине мировой "спильноте". НО уже с просьбой посодействовать, т.к. украинские институции просто игнорируют наши обращения или дают формальные отписки.

Пусть они чухают потылици. Как, граждане Украины уже обращаются в мировые сообщества? У них что, нет правосудия?

ПОчему политические оппозиции могут обращаться в те же венецианские комиссии, а мы нет????

Конечно, это не исключает европейский суд, это параллельное действие в рамках простого обращения, призыва...

Ну и конечно, это не исключает акции протеста в Украине.

[MasterNik]

А вообще, нормально было бы направить те же обращения, которые мы направляли Президентам, прокуратурам, всяким там комитетам и комиссиям в украине мировой "спильноте". НО уже с просьбой посодействовать, т.к. украинские институции просто игнорируют наши обращения или дают формальные отписки.

Пусть они чухают потылици. Как, граждане Украины уже обращаются в мировые сообщества? У них что, нет правосудия?

ПОчему политические оппозиции могут обращаться в те же венецианские комиссии, а мы нет????

Конечно, это не исключает европейский суд, это параллельное действие в рамках простого обращения, призыва...

Ну и конечно, это не исключает акции протеста в Украине.

Скажите пожалуйста, а если бы жители Америки направили свои требования, то их тоже бы услышали? Похоже, что нет. Так что все-таки массовые акции протеста. Ох уж этот ноябрь, вечно на это период какие=то митиннги и революции.

[nameless]

Моя часть предложения по ОБОБЩЕНИЮ.

Давайте оформлять общее и отправим в ВСУ и Президенту.

Непоодинокими є випадки звернення із вимогами про визнання недійсним кредитного договору із посиланням на невідповідність його умов загальним засадам цивільного законодавства, зокрема справедливості, добросовісності та розумності (ст. 3 ЦК України), а також ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо справедливості умов договору через застосування для визначення боргу, відсотків за користування кредитом грошового еквівалента гривні до долара США, а відтак покладання, на думку позивачів, усіх ризиків знецінення національної валюти на позичальника.

Отже, складними для судів виявилися спори щодо розірвання або визнання недійсними кредитних договорів у зв’язку зі зростанням/коливанням курсу іноземної валюти, в основному долара США.

Зростання курсу долара США – валюти кредиту, за загальним правилом, саме по собі не є підставою для розірвання кредитного договору, оскільки у позичальника існувала можливість передбачити в момент укладення договору зміни курсу гривні по відношенню до долара США, виходячи з динаміки зміни курсів валют з моменту введення в обіг національної валюти – гривні та її девальвації й можливість отримання кредиту в національній валюті.

Крім того, п. 3.8 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, передбачено, що в разі надання кредиту в іноземній валюті банки зобов’язані під час укладення кредитного договору попередити споживача, що валютні ризики під час виконання зобов’язань за цим договором несе споживач. Про роз’яснення позичальникові інформації про можливі валютні ризики перед укладенням договору йдеться і в ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів».

IV. Вирішення спорів, пов’язаних з укладенням договору та виконанням договірних зобов’язань в іноземній валюті

При вирішенні справ про визнання недійсним кредитного договору з підстав того, що кредит виданий в іноземній валюті, судам слід мати на увазі таке.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний закон держави не встановлює якихось обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто відповідно до законодавства, гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак у той же час обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі – Декрет КМУ).

Статтею 1054 ЦКУ передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

При цьому згідно зі ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.

Відповідно до ст. 5 Декрету КМУ операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі генеральної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 цього ж Декрету.

Відповідно до п.2.3. Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, що затверджене Постановою Правління НБУ № 275 від 17.07.2001 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 21 серпня 2001 р. за № 730/5921) за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями, серед яких:

- неторговельні операції з валютними цінностями;

- операції з готівковою іноземною валютою (купівля, продаж, обмін), що здійснюються в пунктах обміну іноземної валюти, які працюють на підставі укладених банками агентських договорів з юридичними особами-резидентами;

- ведення рахунків клієнтів (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України;

- залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України;

- залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках;

- інші операції з валютними цінностями на валютному ринку України.

З вищенаведеного вбачається, що уповноважені банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

*****************************************************************

Дійсно, саме надання кредиту в іноземній валюті не може бути підставою незаконності правочину. Банки мають право надавати фінансову послугу – оплатну позику в іноземній валюті, у випадках, встановлених законом. Зокрема відповідно постанови НБУ № 270 такі кредити можуть надаватись нерезидентам, або отримуватись резидентами від нерезидентів. Також можуть надаватись кредити резидентам для переведення коштів нерезидентам з метою оплати їх послуг (лікування, навчання), без зарахування іноземної валюти на рахунок резидента. Відповідно ст. 92 Конституції, 192, 193 ЦК України, операції з валютними цінностями та правочини з іноземною валютою встановлюються законом. Отже, надання кредиту в іноземній валюті є законним, якщо дотримана вимога закону, що регулює такий правочин. Що стосується обігу іноземної валюти, то він є недозволеним в Україні відповідно Конституції та Законодавства. Насамперед визначення гривні як національної валюти, як єдиного законного та незамінного засобу платежу, з урахуванням норми ст.32 ЗУ „Про національний Банк України” свідчить про те, що обіг іноземної валюти є недозволеним, а використання іноземної валюти як засобу платежу може здійснюватись лише та виключно у випадках, коли це прямо дозволено законом певним суб’єктам за вимог виконання спеціальних умов.

Операції з надання кредитів не є тотожними з банківськими операціями з валютними цінностями, оскільки за наявності Банківської ліцензії та Письмового дозволу НБУ мають право здійснювати операції з валютними цінностями, деякі з яких називаються кредитними. Банки мають право надавати кредити відповідно закону, що вказує на право фінансової установи або банку надавати фінансову послугу – оплатну позику, яка оформлена кредитним договором.

Відповідно ст.2, п.3 ч.1 ст.47 Закону України „Про Банки та банківську діяльність” кредитні операції Банку з розміщення залучених коштів можливі з національною валютою або іноземною валютою. Операції з іноземною валютою здійснюються відповідно закону.

Стаття 333 Господарського кодексу України встановлює, що діяльність, пов'язана з іноземною валютою є допоміжною діяльністю у сфері фінансів, не є фінансовим посередництвом, з урахуванням ст. 339 ГК не є суто банківською операцією.

Як „кредитна” розглядається лише операція з розміщення залучених коштів в рамках п.3 частини 1, п.3-7 частини 2 ст. 47 Закону, що здійснюється на підставі банківської ліцензії, яка не дає права на операції з валютними цінностями згідно цієї ж статті Закону. Не розглядається як „кредитна” - операція з валютними цінностями п.1 частини 2 ст. 47.

Вказаний висновок підтверджується також ч.2 ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», відповідно до якої операції з валютними цінностями відокремлюються від операцій, зазначених в ч.1 ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», потребують окремого Дозволу з переліком дозволених операцій.

Також розгалуження операцій наведене у п.1.1. Положення НБУ „Про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій”

- банкам і банківським корпораціям надаються банківські ліцензії на здійснення банківських операцій;

- письмові дозволи надаються на здійснення інших операцій.

У свою чергу, Положення „про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій”, затверджене Постановою НБУ № 275, конкретизувала діяльність банку, яка здійснюється відповідно прав, наданих законом „Про банки та банківську діяльність”.

Згідно п. 1.5 Положення, Національний банк надає єдиний письмовий дозвіл на

здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 частини другої та пунктами 1-6 частини четвертої статті 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність”, на підставі якого, за наявності банківської ліцензії, Банки мають право здійснювати операції з іноземною валютою згідно з вичерпним переліком, зазначеним у письмовому дозволі.

Згідно п.2.3. за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу, банки мають право здійснювати визначені переліком операції з валютними цінностями.

Закон „Про банки та банківську діяльність” встановлює, що банківська установа може проводити інші операції, відповідно до законодавства. Якщо Банк здійснює діяльність з надання кредиту, на цю діяльність розповсюджується законодавство про надання позик за кредитним договором, укладання, визначення умов таких договорів, та їх виконання. Якщо за договором проводиться валютна операція то на ці операції розповсюджується норми Декрету КМУ № 15-93.

Стаття 1. Декрету КМУ „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” визначає, що валютні операції - це зокрема операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є іноземна валюта.

Стаття 2 Декрету встановлює, що резиденти і нерезиденти мають право здійснювати валютні операції з урахуванням обмежень, встановлених цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України.

Стаття 5 Декрету встановлює порядок ліцензування певних операцій, які можна здійснювати, з урахуванням законодавства.

п. 1. Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом.

п. 2. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

п. 4. Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Індивідуальної ліцензії потребують такі операції:

в) надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі;

г) використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави.

Стаття 7 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” визначає, що у разі, коли відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.

У свою чергу Стаття 3 Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” визначає, що Ліцензія - є єдиним документом дозвільного характеру, який дає право на зайняття певним видом господарської діяльності, що відповідно до законодавства підлягає обмеженню.

Банк є фінансовою установою оскільки є Банком, отже має право надавати кредити з урахуванням вимог закону. Угода про надання позики повинна відповідати закону, а не тільки власному розсуду Банка, а якщо угодою про надання позики передбачені операції з іноземною валютою, Банк має мати Письмовий Дозвіл НБУ, якщо передбачені валютні операції, повинен мати Генеральну та Індивідуальну ліцензії.

Банк має право за наявності банківської ліцензії проводити кредитні операції, у тому числі з іноземною валютою. Проте банківські операції, що розглядаються як кредитні операції, та фінансова послуга з надання оплатної позики за договором кредиту – є різними сферами діяльності фінансової установи, та регулюються окремо одна від одної відповідним законодавством.

Щодо розміщення залучених коштів та надання грошей за кредитним договором.

Ст. 2 Закону „Про банки та банківську діяльність” визначила, що

Банк - це юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії НБУ здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

Банківська діяльність - залучення у вклади коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків;

Банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми;

Стаття 19 Закону встановлює право Банку здійснювати банківську діяльність тільки після отримання банківської ліцензії.

На підставі банківської ліцензії, згідно ст. 47 Закону „Про банки та банківську діяльність” банки мають право здійснювати такі банківські операції, як залучення та розміщення залучених коштів на власний ризик. Згідно ст. 345 ГК – кредитними операціями банків є операції з розміщення залучених коштів, інші операції з ознаками кредитних послуг визначені ст.49 Закону „про банки та банківську діяльність”. Згідно ст. 345 ГК кредитними операціями банків визнаються операції з розміщення на власний ризик залучених коштів юридичних осіб позичальників та громадян, банківські операції, визначені як такі Законом „Про Банки та банківську діяльність”.

Таким чином, банківська операція з розміщення залучених коштів здійснюється відповідно банківської ліцензії, та є різновидом кредитних операцій банку. Це означає, що операція з розміщення залучених коштів дозволена банківською ліцензією, є різновидом кредитних операцій, та не означає, що банк за цим пунктом ліцензії має право проводити всі операції, що нагадують кредитні.

Відповідно ст. 345 Господарського кодексу, кредитний договір породжує кредитні відносини. Проте кредитні відносини не породжують кредитний договір, а є елементом операцій банку з фінансовими активами.

Відповідно ст. 349 ГК Банки здійснюють кредитні операції за рахунок кредитних ресурсів, які утворюються внаслідок діяльності банку. Банки можуть позичати ресурси один у одного, залучати та розміщувати кошти у депозити, вклади та здійснювати взаємні операції передбачені статутом.

Відповідно п. 1.5. Постанови Правління НБУ від 27.12.2007 № 481 Банк оцінює надані (отримані) кредити, розміщені (залучені) вклади (депозити) під час первісного визнання за справедливою вартістю, уключаючи витрати на операцію. Відповідно Постанови Правління НБУ №516 Банки залучають кошти (як у національній, так і в іноземній валюті) або банківські метали від юридичних і фізичних осіб на їх поточні, вкладні (депозитні) рахунки та розміщає у ощадні (депозитні) сертифікати.

Разом з тим, посилання Відповідача на те, що правочин з надання грошей за кредитним договором є операцією проведеною у рамках банківської ліцензії за пунктом „розміщення залучених коштів” є необґрунтованим. Надання грошей за кредитним договором є правочином, що визначається як фінансова послуга, регулюється відповідним законодавством про фінансові послуги, Законом „Про захист прав споживачів”, Цивільним та Господарським кодексами України.

Отже, Банк має право здійснювати банківські операції з залучення та розміщення залучених коштів, у тому числі у іноземній валюті, проте це право зовсім не стосується розгляду справи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» надання фізичній особі коштів на визначений строк під процент є фінансовою послугою.

У статті 1054 ЦК за кредитним договором, кредитом названі грошові кошти які передаються кредитодавцем позичальнику на засадах строкової оплатної позики. Договір позики та кредитний договір є формою кредиту, яка називається позикою. За договором позики позикодавець передає у власність позичальнику особисті кошти, а за кредитним договором кредитодавець зобов’язується надати позичальнику особисті або залучені грошові кошти в обмін на зобов’язання повернути таку ж кількість коштів та сплатити винагороду – відсотки.

Виходячи із редакції ч. 1 ст. 1046, ст. 1054 Цивільного кодексу України грошові кошти передаються кредитодавцем позичальнику у власність, однак останній зобов'язується повернути таку ж кількість грошей та сплатити винагороду за надання фінансової послуги - проценти.

Отже, розміщення залучених у вклади коштів є кредитною операцією банку.

Таким чином, здійснення кредитних операцій Банками у вигляді розміщення залучених коштів є видом банківської діяльності що здійснюється відповідно ліцензії, регулюється законодавством про банківську діяльність, включає у себе певні дозволені операції.

Законодавством встановлено розмежування кредитних операцій, що має право проводити установа, яка отримала банківську ліцензію, та правочину з надання кредиту, тобто позики що надає фінансова установа.

Згідно ст. 47 Закону, за наявності Банківської ліцензії Банк може приймати вклади, розміщувати залучені кошти на власний ризик, вести рахунки.

Отже, розміщення залучених коштів є банківською операцією, та однією з кредитних операцій, яку Банк може проводити на підставі Банківської ліцензії НБУ.

Закон України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” регулює надання фінансових послуг. Відповідно ст. 1 Закону, фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг. До фінансових установ також належать Банки. Стаття 4 встановлює, що надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, є фінансовою послугою.

Розміщення залучених коштів (вкладів) громадян і юридичних осіб у як банківська діяльність у рамках Банківської ліцензії, та надання фінансової послуги – оплатної позики (кредиту) за рахунок залучених коштів (фінансових активів) у рамках ліцензії кредитної установи – це не тотожні операції.

Надання кредиту в іноземній валюті та банківська діяльність з розміщення залучених коштів, що розглядається як кредитна операція це різні операції, що проводяться відповідно законів, що їх регулюють. Тому банківська ліцензія видана на здійснення банківських операцій не регулює дії з надання кредиту – оплатної позики за рахунок залучених коштів.

Таким чином, надання грошових коштів, тобто засобу платежу на території України та розміщення залучених коштів є суто різними операціями. Надання грошових коштів є правочином, оформленим кредитним договором, а розміщення залучених коштів є різновидом кредитних операцій банку та розміщення цих коштів на рахунках банку. Позиція того, що надання грошових коштів за кредитним договором здійснюється за наявності банківської ліцензії (а саме пункту „розміщення залучених коштів”) також суперечить законодавству про фінансові послуги та унеможливлює надання грошових коштів за кредитним договором фінансовими установами, що не мають статус Банку.

*************************************************************

ВСУ.

Щодо вимог підпункту "в" п. 4 ст. 5 Декрету КМУ, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, то на сьогодні законодавець не визначив межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті. Відповідно до п. 1.5 Положення про порядок видачі НБУ індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління НБУ від 14 жовтня 2004 р. № 483, використання іноземної валюти як засобу платежу без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку на здійснення яких Національний банк видав банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).

Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій, єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами статті 5 Декрету КМУ є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку. Тому при розгляді спорів про визнання недійсними договорів про надання кредиту в іноземній валюті судам слід враховувати, що у випадку наявності у банку відповідної генеральної ліцензії та письмового дозволу Національного банку України, здійснення кредитних операцій у валюті не суперечить вимогам чинного законодавства України.

*************************************************************************

Відповідно думки ВСУ, якщо кредит надається Банком, який має Генеральну ліцензію НБУ, то йому не потрібна індивідуальна ліцензія, оскільки суми та строки щодо цих операцій не встановлені. Трактування положень про необхідність мати індивідуальну ліцензію через призму тексту „якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі” є логічним. Оскільки Банк, являючись фінансовою установою, має право надавати фінансову послугу у вигляді оплатної позики, що є кредитом, то Банк не зобов’язаний отримувати ліцензію на операцію, яка не потребує ліцензування. Тому визнання договору недійсним внаслідок відсутності індивідуальної ліцензії на операцію з надання кредиту в іноземній валюті є сумнівним.

Також є відповідним, що здійснення банківських операцій (та деяких з них, які вважаються кредитними) з валютними цінностями, на які Банк має відповідну ліцензію,

не суперечить закону. Проте, здійснення таких операцій має відповідати закону. Тобто наявність ліцензії на здійснення операцій з іноземною валютою не надає Банку право недотримуватись вимог закону про порядок вчинення такого правочину, як надання фінансової послуги – оплатної позики, за яким здійснюються валютні операції.

У даному випадку предметом розгляду є кредитний договір, а не банківська діяльність з залучення та розміщення коштів, що розглядається як кредитна операція банків. Надання Банком позики за кредитним договором здійснюється відповідно до законодавства, що регулює саме цей конкретний правочин.

Треба розмежовувати права банку на здійснення банківських операцій з коштами у національній або іноземній валюті, та право що регулює правочин з зобов’язання надати грошові кошти, який оформлений кредитним договором; право що регулює надання грошових коштів, повернення такої-ж кількості грошей, сплату винагороди за надання фінансової послуги з урахуванням вимог законодавства до таких договорів; право що регулює споживче кредитування в Україні.

У статті 1054 ЦК за кредитним договором, кредитом названі грошові кошти які передаються кредитодавцем позичальнику на засадах строкової оплатної позики. Договір позики та кредитний договір є формою кредиту, яка називається позикою. За договором позики позикодавець передає у власність позичальнику особисті кошти, а за кредитним договором кредитодавець зобов’язується передати у власність позичальнику особисті або залучені кошти, окрім депозитних коштів вкладників.

Виходячи із редакції ч. 1 ст. 1046, ст. 1054 Цивільного кодексу України грошові кошти передаються кредитодавцем позичальнику у власність, однак останній зобов'язується повернути таку ж кількість коштів та сплатити винагороду за надання фінансової послуги - проценти.

Відповідно до ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" - відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно - правовими актами Національного банку України та договором між клієнтом та банком.

Угоди між банком та клієнтом також регулюються Цивільним та Господарським кодексами України.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 13 Цивільного кодексу України, цивільні права за договором здійснюються особою у межах, наданих актами цивільного законодавства.

Згідно ч.3 ст. 5 Господарського кодексу України, суб’єкт господарювання - банківська установа, повинна здійснювати діяльність в межах встановленого правового порядку, з обов’язковим додержанням вимог законодавства.

Також повинні при укладанні договорів Банки повинні дотримуватись вимог обмежень та ліцензування, відповідно п.2, 3 ст. 14 Господарського Кодексу України, норм ст.6 цього Кодексу, одним з яких є заборона на вчинення дій, що шкодять економічним інтересам громадян.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» надання фізичній особі коштів на визначений строк під процент є фінансовою послугою. Стаття 2 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” визначає, що фінансові установи в Україні діють відповідно до цього Закону з урахуванням норм законів України, які встановлюють особливості їх діяльності. Стаття 3 Закону вказує, що відносини, що виникають у зв'язку з наданням фінансових послуг споживачам, додатково регулюються Конституцією України, іншими законами України з питань регулювання ринків фінансових послуг, а також прийнятими згідно з цими законами нормативно-правовими актами, зокрема Законом „Про захист прав споживачів”.

Пункт 1.3 Положення „про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій”, затверджене Постановою НБУ № 275 вказує, що Банк має право здійснювати діяльність лише за умови дотримання вимог чинних законодавчих актів України.

Згідно законодавства ціна або сума договору є фінансовим зобов’язанням сторін договору. Визначення грошової суми є фінансовим зобов’язанням відповідно норм ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексі України. Статтею 345 Господарського кодексу України визначено, що у кредитному договорі, що надається фізичній особі, у тому числі споживачу, передбачаються мета, сума та строк кредиту. Ст. 180 Господарського кодексу України вимагає погодити предмет, ціну, строк дії договору.

У вищезазначених законах та нормативних актах є імперативна вимога, щодо визначення суми або ціни у кредитному договорі.

Ст. 189 Господарського кодексу України встановлює, що ціна зазначається у договорі у гривнях.

Ст. 198 Господарського кодексу України встановлює, що зобов’язання виражається та виконується у гривнях. Зобов’язання може бути виконане у іноземній валюті, якщо сторони договору мають право виражати та виконувати зобов’язання у іноземній валюті відповідно закону, що надає таке право.

Ст. 524 Цивільного кодексу України вимагає визначення договірного зобов’язання у гривні.

Ст. 533 Цивільного кодексу України встановлює, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Можливість виразити зобов’язання іноземною валютою надає Господарський кодекс, у випадку зовнішньоекономічного контракту або міжнародного договору, а виразити ціну у іноземній валюті є можливим, коли обидві сторони мають право надане законом на здійснення розрахунків іноземною валютою.

Суд не приділив уваги питанню про правомірність надання таких кредитів саме резидентам саме на придбання товарів та послуг в Україні. Законодавством надана можливість кредитування в іноземній валюті лише між резидентом та нерезидентом, оскільки надання іноземних коштів громадянам для розрахунків з резидентами суперечить закону. А саме приписам, які вказують на те, що можливість розрахунків у іноземній валюті надається особі лише якщо законом цій особі надане таке право. Про це свідчать ст. 92, 99 Контитсуції, ст.192, 193 ЦК, 198 ГК, ст. 32, 35 ЗУ „Про Національний банк Укрнаїни”.

Саме тому здійснення операції з валютними цінностями, а саме надання кредиту в іноземній валюті повинно відбуватись у відповідності до закону. Відповідно законодавства, кредитні кошти перераховуються Банком на поточний рахунок в іноземній валюті Позичальника. З поточного рахунку позичальника кошти в іноземній валюті перераховуються Банку як сплата за відсотки. Саме тому є прийнятними приписи Постанови № 483, яка регулює безготівкові розрахунки, про відсутність необхідності отримання індивідуальної ліцензії. Законом встановлено, що сторони можуть використовувати іноземну валюту при розрахунках, якщо таке право ім надане законом. У даному випадку використання позичальником іноземної валюти при сплаті відсотків є законним. Але у більшості випадків, фізичні особи резиденти не мають поточних рахунків в іноземній валюті, оскільки їм такі рахунки не можуть відкрити, та не мають права вести розрахунки у іноземній валюті з іншими резидентами.

*******************************************************************

ВСУ:

Матеріали узагальнення свідчать про те, що суди по-різному вирішують справи, де предметом позовних вимог є виконання договірних зобов’язань в іноземній валюті.

Відповідь на таку неоднозначну практику судів надана в абз. 3 п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», в якому роз’яснено, що суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192 ЦК, частина третя статті 533 ЦК; Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”).

У зв’язку з наведеним вище слід дійти висновку, що не суперечить чинному законодавству України стягнення заборгованості за кредитним договором чи договором банківського вкладу в іноземній валюті, якщо саме вона надавалась за договором і позивач просить стягнути суму у валюті. Проте слід переконатись, що у банку наявна генеральна ліцензія та письмовий дозвіл на здійснення валютних операцій, отримані у встановленому порядку.

Крім цього, у судів виникли питання та склалась неоднакова практика щодо можливості не лише стягнення суми заборгованості за договором в іноземній валюті, а й стягнення процентів за користування грошима та фінансових санкцій в цій же іноземній валюті, а також при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Виходячи з того, що виконання договірних зобов’язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, то наряду зі стягненням заборгованості в іноземній валюті суд має право стягнути й проценти за кредитним договором чи проценти на банківський вклад (статті 1054, 1061 ЦК України) в іноземній валюті, оскільки такий процент не є фінансовою санкцією, а є платою за користування грошима.

********************************************************************

В Україні Законом недозволено виконання валютних операцій, окрім випадку. Коли це прямо дозволено та урегульовано законом. Стягнення заборгованості за кредитним договором чи договором банківського вкладу в іноземній валюті є правомірним лише тоді, коли сторони мають право, надане законом, використовувати при розрахунках іноземну валюту. Виконання договірних зобов’язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству лише у тому випадку, коли сторони мають надане законом право виконувати зобов’язання у іноземній валюті.

Справа у тому, у більшості кредитних договорів маються положення, що не відповідають закону, а саме:

Зобов’язання виражені для фізичних осіб – споживачів безпосередньо у іноземній валюті.

За договорами, фізичні особи мають виконувати зобов’язання у іноземній валюті, а не у еквіваленті.

Іноземна валюта, згідно договору, надавалась не на поточні рахунки, а готівкою з каси, відповідно мети договору - для придбання товарів та послуг на території Україні за іноземну валюту.

Позичальників не попереджували про валютні ризики, оскільки зазначали, що суми до сплати є однаковими, маючи на увазі суми у іноземній валюті. Всупереч постанові НБУ №168 не зазначали у договорах, що сплата відбуватиметься з конвертацією валюти зобов’язання у валюту платежу – гривню.

Тобто термін „валютні ризики” не пояснювався. А за умови того, що споживачі отримували кредити для купівлі товарів та послуг, та планували переплати у розмірі 15% на рік. Є зрозумілим, чому ситуація з валютним кредитуванням вважається несправедливою до споживачів, коли останні, не повідомлені про можливі наслідки та реальну небезпеку такого кредитування, повинні повертати на 60% більше ніж брали, та сплачувати не 15% річних а 75% річних. Це є неможливим у будь-якій економіці, та є економічним геноцидом позичальників.

[sabadosh.yura]

Это знак, что нужно голосовать против регионов, если сейчас такая секретность, то какая же будет потом???

Дельное замечание!

[sabadosh.yura]

Теперь всем судьям для профилактики надо давать отвод сразу, чем не основание. Упрежденность судов теперь подверждена командой свыше.

Надо ехать из этой страны.

При всё моём хроничном оптимизме ЭТА МЫСЛЬ ВПЕРВЫЕ ПОЯВИЛАСЬ В ЭТОМ ГОДУ.

Начинаю понимать как на свет появлялись Спартаки, Че Гевары, Бендеры, Маугли... Им не оставляли возможности выбора просто жить спокойно.

[sabadosh.yura]

Прочитал Обобщения ВСУ - в целом неплохие, я ожидал хуже. По валюте конечно написали в пользу банков, но я валюту не использую уже больше полугода.

Зато остальное очень полезно:

1. Если банк поднял процентную ставку без согласия поручителя - поручитель полностью свободен (ч. 1 ст. 559 ГК). Либо если банк своевременно не обратился к поручителю (ч. 4 ст. 559 ГК).

2. Стороной в кредитном споре должен быть не филиал банка, а само юрлицо - это означает, что слушание всех дел можно отложить ещё на одно заседание, заявив ходатайство о ненадлежащем истце (т.к. почти всегда истец - филиал банка).

3. Расписан перечень существенных условий договора, необходимых для заключённости договора - думаю не во всех договорах он соблюдён в полном объёме (предполагаю, что отсутствие существенных условий договора, при наличии обобщений, снимет некоторые страхи судей в части признания договора незаключённым).

4. Очень важно, и в обобщениях это указано, что при выдаче кредита в валюте, банки обязаны во время заключения кредитного договора предупредить потребителя о том, что валютные риски несёт потребитель. Думаю, такая оговорка позволит в суде требовать исполнения обязательства по курсу на момент получения (если банк о рисках не предупредил).

5. Великолепное замечание судам касается принятия решений без выяснения обстоятельств неисполнения или ненадлежащего исполнения должником кредитных обязательств по договору (у меня есть несколько дел, где суды принимали решения, не имея доказательств надлежащего обращения банка к поручителям, не имея подтверждений достоверности расчёта пени и т.д.).

6. Очень я доволен разъяснениями, касающимися удовлетворения пени - в обобщениях чётко указано на возможность снятия пени по мотивированному ходатайству ответчика - супер (мотивированные ходатайства подготовим в ближайшее время и выложим на сайте).

7. Весьма внятно расписано про незаконность одностороннего изменения процентной ставки банком (после 10.01.2009 г. - изменений в законодательстве).

8. Полезными являются замечания в обобщениях о применении ЗУ "О защите прав потребителей" в части преддоговорной работы - это уже даёт определённые инструменты воздействия на банк (т.к. мы все знаем, что с 2005 года и до принятия Постановы НБУ №169 10.05.2007 ни один из банков не выполнял преддоговорную работу) - возможность как минимум разрывания договора по инициативе должника.

9. Великолепные разъяснения относительно ситуаций, описывающих ответственность поручителя в случае смерти должника, - он почти всегда свободен (этот вывод я делаю на основании своего знания типовых условий договора поруки).

Несколько огорчило, что судам дано разрешение выносить решения в валюте.

Я не изучал материал обобщений в части обращения взыскания на предмет ипотеки и в части отношений по банковским вкладам, т.к. у меня нет таких дел.

Не раскрытыми остались вопросы недействительности кредитных договоров по невалютным основаниям... думаю, это ещё впереди.

Спасибо Гранд Иншур за правильный подход к решению вопроса, т.е. за начало использование обощений "в мирном русле". Хорошие и конкретные замечания а тезисы.

Завтра в обед судебное заседание Аваль по автокредиту, сегодня буду ночью работать и постараюсь использовать все возможные моменты, за которые можно зацепиться.

[IVANOVA]

Nameless спасибо за работу...есть над чем подумать

так выходит, что не всем открывали счета в ин.валюте??

и все-таки если оплата идет через счет, тогда все законно??

[galinamax]

Вообще, такое ощущение, что это узагальнення на коленке писали. Рассмотрено десятки тысяч исков, а вариант ответа один- повертайте гроши. Как об стенку горохом. Никто нас не слышит