Решение Киевского апелляционного хозсуда оставленное в силе ВХСУ об отказе банку Креди Агриколь во взыскании по не заключенному договору

[ALTIS]

Підрозділ 2.2. ”Гроші та цінні папери як об`єкти банківського правочину” має метою дослідити походження та еволюцію грошей, їх функції та властивості, як окремого виду речей, форми, які можуть приймати гроші у сучасних відносинах, сутність цінних паперів та повноваження їх володільців, співвідношення цих об’єктів банківських правочинів, а також дослідження правової природи банківських процентів.

Досліджуючи окремі юридичні теорії грошей, автор приходить до висновку, що саме основні положення теорії А.Nussbaum’a та ”курсової” теорії Savigni формують сучасні функціональні особливості грошей як об’єкта банківського правочину.

Аналізуючи функції грошей, дисертант зазначає, що виступаючи об’єктом банківського правочину, гроші використовуються як засіб платежу для встановлення суми платежу, який буде здійснено у певний момент у майбутньому.п. 7.1 …періодом сплати вважати період з «17» по «21» число кожного місяця. Погашення заборгованості за цим договором ( за винятком винагороди, що сплачується в момент надання кредиту ) здійснюється в наступному порядку:

Щомісяця починаючи з наступного місяця в Період сплати Позичальник повинен надавати Банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 388.62 дол. сша (триста вісімдесят вісім дол.. сша 82 центов) для погашення заборгованості за Кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди.

Саме ця функція дає можливість нарахування процентів, збитків по грошових зобов’язаннях, а також є передумовою для визначення таких важливих юридичних понять як ”ціна”, ”платіж” та інші.

У результаті порівняння таких категорій як: ”гроші” та ”безготівкові гроші” (за своєю суттю це – квазігроші, на практиці та у законодавстві застосовується термін ”грошові кошти у безготівковій формі”), було обґрунтовано, що останні є правом вимоги та виникають в межах зобов’язальних відносин, а тому не можуть бути об’єктом речового права як гроші.Автор робить висновок, що гроші як об’єкт банківських правочинів визначаються як платіжний засіб, емітований державою у формі монет і банкнот, вартісний еквівалент яких може обліковуватись на банківському рахунку їх власника[/color]. В автосалон из Банка на самом деле идут БЕЗГОТІВКОВІ КОШТИ…

Куда натянуть ГРОШІ у сумі 388.62 дол.сша?Коли єдиним…законим..где мой любимій попугай прихват.Котрий уважно..ведучими папугами дзьоб, тьху..розглядае..

[stairtov]

ПОДКИДЫВАЮ ЕЩО БУЛЫЖНИК

ХОТЬ Я И НЕ МОГУ ЭТИМ ВОСПОЛЬЗОВАТСЯ НО КАМЕНЬ ХОРОШИЙ

ДОГОВОРА РАЗДЕЛЕНЫ ПО СВОЕМУ НАЗНАЧЕНИЮ

ЕСТЬ ОСНОВНЫЙ ДОГОВИР --- КУПЧАЯ

И ЗБОВЬЯЗАЛЬНЫЙ КАК РАЗ ДОГОВОР КРЕДИТА ОН ВЫСТУПАЕТ КАК ЗАБОВЬЯЗАЛЬНЫМ ЗА ДЛЯ ВЫКОНАННЯ РАНИШ УКЛАДЕННОГО ДОГОВОРУ ...

ТАК ВОТ ДОРЛГИЕ У КОГО СОХРАНИЛИСЬ ГАРАНТИЙНЫЕ ПИСЬМА БАНКА ТО ИХ МОЖНО И НУЖНО ИСПОЛЬЗОВАТЬ КАК ПРИ АПЕЛЯЦИИ ТАК И КАСАЦИИ С ЦЕЛЬЮ ОПРЕДЕЛЕНИЯ ПРАВОЧИНА

ВССУ НАЧАЛО УМНИЧАТЬ ОТ ПУСТЬ И УМНИЧАЮТ В ТАКОМ РОДЕ

\\З МЕТОЮ ВЫКОНАННЯ КУПЧЕЙ БУВ УКЛАДЕН \\либо попытка \\ кредытный --даж в ипотеку можно влезть и прочее

ЗАБОВЬЯЗАЛЬНЫ ДОГОВИР ЗА ДЛЯ ВЫКОНАННЯ РАНИШ УКЛАДЕННОЪ УГОДЫ !!!!!!!!!!!!!

ЕСТЬ СТАТЬЯ БАНК НЕ МОЖЕТ ИЗМЕНИТЬ УСЛОВИЯ РАНЕЕ УКЛАДЕННОГО ПОЭТОМУ ДОЛЖЕН ВЫПОЛНИТЬ УСЛОВИЯ ГАРАНТИЙНОГО ------ НУ А Г ДЕ ВЫ ВИДЕЛИ КУПЧУЮ В ДОЛАРАХ

А УВЫ НЕ СДЕЛАЛ КСЕРОКОПИЮ И НЕ ОСТАВИЛ СЕБЕ ОРИГИНАЛ

[Бонар]

ПОДКИДЫВАЮ ЕЩО БУЛЫЖНИК

ХОТЬ Я И НЕ МОГУ ЭТИМ ВОСПОЛЬЗОВАТСЯ НО КАМЕНЬ ХОРОШИЙ

ДОГОВОРА РАЗДЕЛЕНЫ ПО СВОЕМУ НАЗНАЧЕНИЮ

ЕСТЬ ОСНОВНЫЙ ДОГОВИР --- КУПЧАЯ

И ЗБОВЬЯЗАЛЬНЫЙ КАК РАЗ ДОГОВОР КРЕДИТА ОН ВЫСТУПАЕТ КАК ЗАБОВЬЯЗАЛЬНЫМ ЗА ДЛЯ ВЫКОНАННЯ РАНИШ УКЛАДЕННОГО ДОГОВОРУ ...

ТАК ВОТ ДОРЛГИЕ У КОГО СОХРАНИЛИСЬ ГАРАНТИЙНЫЕ ПИСЬМА БАНКА ТО ИХ МОЖНО И НУЖНО ИСПОЛЬЗОВАТЬ КАК ПРИ АПЕЛЯЦИИ ТАК И КАСАЦИИ С ЦЕЛЬЮ ОПРЕДЕЛЕНИЯ ПРАВОЧИНА

ВССУ НАЧАЛО УМНИЧАТЬ ОТ ПУСТЬ И УМНИЧАЮТ В ТАКОМ РОДЕ

\\З МЕТОЮ ВЫКОНАННЯ КУПЧЕЙ БУВ УКЛАДЕН \\либо попытка \\ кредытный --даж в ипотеку можно влезть и прочее

ЗАБОВЬЯЗАЛЬНЫ ДОГОВИР ЗА ДЛЯ ВЫКОНАННЯ РАНИШ УКЛАДЕННОЪ УГОДЫ !!!!!!!!!!!!!

ЕСТЬ СТАТЬЯ БАНК НЕ МОЖЕТ ИЗМЕНИТЬ УСЛОВИЯ РАНЕЕ УКЛАДЕННОГО ПОЭТОМУ ДОЛЖЕН ВЫПОЛНИТЬ УСЛОВИЯ ГАРАНТИЙНОГО ------ НУ А Г ДЕ ВЫ ВИДЕЛИ КУПЧУЮ В ДОЛАРАХ

А УВЫ НЕ СДЕЛАЛ КСЕРОКОПИЮ И НЕ ОСТАВИЛ СЕБЕ ОРИГИНАЛ

Ви знаєте, до мені тільки зараз дійшло, що усі договори уКрсоцу , фініків , пібу (ТАМ ДЕ 2203...) тощо за своє ю природою є договори оферти(комерційної пропозиції), так звана вільна оферта - тобто в загальному банк каже , що ми можемо вам надати такі то суми валюти за такий то відсоток, однак сам бланк крЕдитного договору нам ніхто не дав . а в цьому примірнику кредитного договору і має бути розписано КОЛИ БУДЕ НАДАНА ВАЛЮТА (ТОВАР) , ЧИМ БУДЕ ПІДТВЕРДЖЕНО НАДАНННЯ, В ЯКИХ ОБСЯГАХ, ОБОВЯЗКОВІ УМОВИ - ВІКРИТТЯ ПОТОЧНОГО РАХУНКУ.. .... І НАВІТЬ КОЛИ В НБУ ВОНО ДІЙДЕ - ВІДМАЗКА - ЦЕ ДОГОВІР ОФЕРТА, А КРЕДИТНОГО ДОГОВОРУ НЕ УКЛАДАЛОСЬ...

а ми як глухо-німі , перепрошую, судимся про те чого ми не заключали...

Свободная оферта — это предложение на одну и ту же партию; товара нескольким возможным покупателям. В ней не устанавливается срок для ответа, и поэтому оферент не связан своим предложением. Согласие покупателя с условиями, изложенными в свободно оферте, подтверждается его твердой контрофертой

Синонимы: Условная оферта

от оця "контроферта" і може бути "Заявкою на видач готівки" - тільки в якому договорі це прописано??

а якщо кредитні кошти могли братись частково різними сумами то чому в "договорі" про це ні слова ?? і чому проценти не розраховуються на кожну окремуму сумму ?? де про це сказано??

========

а тепер

Твёрдая оферта

Оферта, которая делается (предлагается) продавцом одному возможному, потенциальному покупателю с указанием срока, в течение которого продавец связан обязательством продажи. Сделка считается совершённой, если за этот срок последует акцепт (согласие) покупателя.

=========

зверніть у вагу на відповідальність за НЕ ВИДАЧУ КРЕДИТУ І НА СВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕПОВЕРНЕННЯ , звернули? А тепер зверніть увагу на відсутність умов про ВАШЕ ТВЕРДЕ ЗОБОВЯЗАННЯ ОТРИМАТИ КРЕДИТ на оголошенипх баком умовах ? ?

можливо в моїх висновках і протиріччя , але я так думаю...

[Legion - 512 DI]

1. С исковым заявлением заявы на выдачу наличных банк не давал. На предварительном заседании я заявил о переносе предварительного заседания, поскольку ждал копии ухвалы предыдущего суда об оставлении иска банка без рассмотрения, это имело значение для дела в выстроенной линии защиты. Судья удовлетворил такое мое ходатайство, слушание отложил, и, пересматривая материалы дела, сказал банку: "Вы тоже что-то же несите, какие-то доказы, заявление на выдачу наличных, что там у вас есть..." Следовательно, я не мог заявлять о экспертизе того, чего в материалах дела на тот момент просто не было.

2. На следующее заседание банк принес Заяву на выдачу наличных, на которую мной (после проверки ее соответствия имеющейся у меня копии) сразу было подано заявление о фальшивости доказательства. На этом же заседании мною было подано 1 Возражение на иск, для изучения которого суд объявил перерыв.

3. На третьем заседании банк принес Отзыв на мои Возражения, здесь же я заявил ходатайство о проведении судебно-экономической экспертизы кассового документа, обосновывая это ходатайство тем, что 2 вывод эксперта, в данном случае, - исчерпывающе подтвердит или опровергнет мои доводы и возражения, изложенные в Возражении на иск банка и в Заявлении о фальшивости доказательства. Суд отложил (саму бумагу - взял) рассмотрение ходатайства об экспертизе и объявил перерыв "для изучения Отзыва банка". (Вопрос: нарушение или нет?) Сути еще не было!

4. На четвертом заседании я подал ходатайство об экспертизе еще раз, с уточненными вопросами. Банк навстречу подал письменное возражение на ходатайство об экспертизе, так как "3 там вопросы юридического характера". Я запротестовал, спросил, какие именно вопросы носят юридический характер? Судья отклонил ходатайство об экспертизе, согласившись с доводами банка о юридической сути вопросов. (Нарушение!)

Велась аудиозапись судебного заседания.

Вот именно так все и происходило. 4 И где я ошибся? Надо было подавать ходатайство об экспертизе на этапе №2? Что бы изменилось? Нарушений с моей стороны и оснований для лишения меня прав, предусмотренных ст.27 ГПК, - нет.

1) подавать необходимо не возражение, а только встречку (ст. 31ЦПКУ только до предвар. заседания или на первом) с последующим разьединением.

2) не вывод эксперта, а заключение независимой судебно бухгалтерской экспертизы.

3) я незнаком с вопросами которые, Вы, задавали...должны были поставлены вопросы: а) отвечает ли заявка(и) требованиям ЗУ"О бухгалтер...", б) в связи (соответ. или нет) действительна она или нет.

4) вот здесь Вы и ошибались... заявлять о намерениях на экспертизу на предварительном заседании(если есть), что касается 27ЦПКУ- это не то, Ваши, права в ст.31ЦПКУ со всеми вытекающими(почитайте вдумчимо каждое слово)

[alexburko]

1) подавать необходимо не возражение, а только встречку (ст. 31ЦПКУ только до предвар. заседания или на первом) с последующим разьединением.

2) не вывод эксперта, а заключение независимой судебно бухгалтерской экспертизы.

3) я незнаком с вопросами которые, Вы, задавали...должны были поставлены вопросы: а) отвечает ли заявка(и) требованиям ЗУ"О бухгалтер...", б) в связи (соответ. или нет) действительна она или нет.

4) вот здесь Вы и ошибались... заявлять о намерениях на экспертизу на предварительном заседании(если есть), что касается 27ЦПКУ- это не то, Ваши, права в ст.31ЦПКУ со всеми вытекающими(почитайте вдумчимо каждое слово)

В статье 31 ГПК про мои права, - только о праве подать встречный иск, остальное "регулируется положениями ст.27 ГПК", как в этой ст.31 ГПК и указано.

Встречный иск не планировался, поэтому и не подавался. "Ходатайство о проведении судебно-экономической экспертизы" подавалось на одном заседании с Возражениями. То есть, - все в рамках ГПК.

А насчет "юридические вопросы" или нет, то:

1. Суд не может отклонить ходатайство по таким причинам. Он может изменить вопросы, переформулировать, задать по-своему. Это четко указано в Постановлении Пленума ВСУ №6 "Про судову експертизу". Обязательность проведения экспертизы в случае подачи заявления о фальшивости доказательства, - подтверждена Пленумом ВСУ №2 "О судебном решении в гражданском деле", ссылка на этот Пленум была в ходатайстве.

Впрочем, вот оно, в оригинале:

КЛОПОТАННЯ

про призначення судової економічної експертизи

В провадженні .....суду ............. області знаходиться

справа №2-0000/11р. суддя .... за позовом ПАТ «Промінвестбанк» до .......... про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Вважаю, що для повного та вичерпного з’ясування обставин, що мають істотне значення

для справи, та потребують спеціальних знань в галузі бухгалтерії, економіки і ведення банківських розрахунків та бухгалтерського обліку, для підтвердження чи спростування висновків, наданих мною у Запереченні на позовну заяву та у Заяві про фальшивість доказів, та у відповідності до Постанови Пленуму ВСУ №2 від 12.06.2009р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ суді першої інстанції», необхідно провести судову економічну експертизу із залученням стороннього незалежного експерта, що має відповідну кваліфікацію та необхідні встановлені Законом повноваження і відповідні ліцензії та дозволи для здійснення судових економічних експертиз.

Керуючись ст.ст.143, 144 ЦПК України, Постановою Пленуму ВСУ №2 від 12.06.2009р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ суді першої інстанції»,

ПРОШУ СУД:

1. Задовольнити дане клопотання;

2. Ухвалою суду призначити проведення судової економічної експертизи з наступних питань:

1. Чи відповідає вимогам чинних нормативно-правових актів Заява на видачу готівки №1 від .............. року, надана (заемщиком) до відділення Промінвестбанку м.?

2. Чи є вказаний бухгалтерський документ (Заява на видачу готівки №1 від ....... року, надана (заемщиком) до відділення Промінвестбанку м.) – дійсним?

3. Яку фінансову операцію посвідчує бухгалтерська проводка кореспондуючих рахунків у вказаній Заяві на видачу готівки згідно нормативно-правових актів НБУ щодо касових операцій?

4. Чи підтверджує вказана Заява на видачу готівки №1 видачу кредиту у іноземній готівковій валюті у відповідності до нормативно-правових актів НБУ?

5. Чи підтверджує вказана Заява на видачу готівки №1 видачу кредиту у національній готівковій валюті у відповідності до нормативно-правових актів НБУ?

6. Чи підтверджує вказана Заява на видачу готівки №1 операцію по видачі переказу у готівковій іноземній валюті?

7. Чи є аналітичні рахунки банку 2203, 2208, 2209, 2909, 3600, 6111 – первинними бухгалтерськими документами? (здесь некорректно, но банк ленив, - выписок по счетам не предоставил, только расчеты в Exel со ссылками на эти счета, поэтому, - такой тупой вопрос в расчете на такой же тупой ответ)

3. Витребувати у ПАТ «Промінвестбанк» оригінал Заяви на видачу готівки №1 від 18.06.2007р. на суму 21000.00 доларів США.

4. Призначити проведення судової економічної експертизи судовому експерту.........

[Гость zanarod]

В статье 31 ГПК про мои права, - только о праве подать встречный иск, остальное "регулируется положениями ст.27 ГПК", как в этой ст.31 ГПК и указано.

Встречный иск не планировался, поэтому и не подавался. "Ходатайство о проведении судебно-экономической экспертизы" подавалось на одном заседании с Возражениями. То есть, - все в рамках ГПК.

А насчет "юридические вопросы" или нет, то:

1. Суд не может отклонить ходатайство по таким причинам. Он может изменить вопросы, переформулировать, задать по-своему. Это четко указано в Постановлении Пленума ВСУ №6 "Про судову експертизу". Обязательность проведения экспертизы в случае подачи заявления о фальшивости доказательства, - подтверждена Пленумом ВСУ №2 "О судебном решении в гражданском деле", ссылка на этот Пленум была в ходатайстве.

Впрочем, вот оно, в оригинале:

КЛОПОТАННЯ

про призначення судової економічної експертизи

В провадженні .....суду ............. області знаходиться

справа №2-0000/11р. суддя .... за позовом ПАТ «Промінвестбанк» до .......... про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Вважаю, що для повного та вичерпного з’ясування обставин, що мають істотне значення

для справи, та потребують спеціальних знань в галузі бухгалтерії, економіки і ведення банківських розрахунків та бухгалтерського обліку, для підтвердження чи спростування висновків, наданих мною у Запереченні на позовну заяву та у Заяві про фальшивість доказів, та у відповідності до Постанови Пленуму ВСУ №2 від 12.06.2009р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ суді першої інстанції», необхідно провести судову економічну експертизу із залученням стороннього незалежного експерта, що має відповідну кваліфікацію та необхідні встановлені Законом повноваження і відповідні ліцензії та дозволи для здійснення судових економічних експертиз.

Керуючись ст.ст.143, 144 ЦПК України, Постановою Пленуму ВСУ №2 від 12.06.2009р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ суді першої інстанції»,

ПРОШУ СУД:

1. Задовольнити дане клопотання;

2. Ухвалою суду призначити проведення судової економічної експертизи з наступних питань:

1. Чи відповідає вимогам чинних нормативно-правових актів Заява на видачу готівки №1 від .............. року, надана (заемщиком) до відділення Промінвестбанку м.?

2. Чи є вказаний бухгалтерський документ (Заява на видачу готівки №1 від ....... року, надана (заемщиком) до відділення Промінвестбанку м.) – дійсним?

3. Яку фінансову операцію посвідчує бухгалтерська проводка кореспондуючих рахунків у вказаній Заяві на видачу готівки згідно нормативно-правових актів НБУ щодо касових операцій?

4. Чи підтверджує вказана Заява на видачу готівки №1 видачу кредиту у іноземній готівковій валюті у відповідності до нормативно-правових актів НБУ?

5. Чи підтверджує вказана Заява на видачу готівки №1 видачу кредиту у національній готівковій валюті у відповідності до нормативно-правових актів НБУ?

6. Чи підтверджує вказана Заява на видачу готівки №1 операцію по видачі переказу у готівковій іноземній валюті?

7. Чи є аналітичні рахунки банку 2203, 2208, 2209, 2909, 3600, 6111 – первинними бухгалтерськими документами? (здесь некорректно, но банк ленив, - выписок по счетам не предоставил, только расчеты в Exel со ссылками на эти счета, поэтому, - такой тупой вопрос в расчете на такой же тупой ответ)

3. Витребувати у ПАТ «Промінвестбанк» оригінал Заяви на видачу готівки №1 від 18.06.2007р. на суму 21000.00 доларів США.

4. Призначити проведення судової економічної експертизи судовому експерту.........

Постановление Пленума это не нормативно-правовой акт . Достаточно ст.143 ЦПК України .

Вопросы которые перечислены для проведения эконом/бух экспертизы сугубо юридические, к экономике не имеющие никакого отношения. Нет ни одного вопроса для получения ответа на которые необходим специалист-эксперт.

7 пунк ещё както можно отнести, остальные перечисленные вопросы суд рассматривает сам .

Кроме того в Вашем ходатайстве практически отсутствует описательная и мотивировачная часть. При этом как я понимаю Вы не истребовали доказательства, а просите суд истребовать, но непонятно для каких целей.

Непонятно что нужно исследовать и всвязи с чем Вы так решили. Непонятно происхождение документа который Вы просите подвергнуть экспертной оценке. И так далее...

[Бонар]

В статье 31 ГПК про мои права, - только о праве подать встречный иск, остальное "регулируется положениями ст.27 ГПК", как в этой ст.31 ГПК и указано.

7. Чи є аналітичні рахунки банку 2203, 2208, 2209, 2909, 3600, 6111 – первинними бухгалтерськими документами? (здесь некорректно, но банк ленив, - выписок по счетам не предоставил, только расчеты в Exel со ссылками на эти счета, поэтому, - такой тупой вопрос в расчете на такой же тупой ответ)[/size]

4. Призначити проведення судової економічної експертизи судовому експерту.........

я перепрошую, можливо не коректно проте- раз банк оригіналів виписок не показав з штампиком а тільки ексель табличку то може і вам таку ж табличку показати... ксерокопію...?

а взагалі тут НБ давав посилання, що виписки є доказом тільки по поточних рахунках...

[stairtov]

Ви знаєте, до мені тільки зараз дійшло, що усі договори уКрсоцу , фініків , пібу (ТАМ ДЕ 2203...) тощо за своє ю природою є договори оферти(комерційної пропозиції), так звана вільна оферта - тобто в загальному банк каже , що ми можемо вам надати такі то суми валюти за такий то відсоток, однак сам бланк крЕдитного договору нам ніхто не дав . а в цьому примірнику кредитного договору і має бути розписано КОЛИ БУДЕ НАДАНА ВАЛЮТА (ТОВАР) , ЧИМ БУДЕ ПІДТВЕРДЖЕНО НАДАНННЯ, В ЯКИХ ОБСЯГАХ, ОБОВЯЗКОВІ УМОВИ - ВІКРИТТЯ ПОТОЧНОГО РАХУНКУ.. .... І НАВІТЬ КОЛИ В НБУ ВОНО ДІЙДЕ - ВІДМАЗКА - ЦЕ ДОГОВІР ОФЕРТА, А КРЕДИТНОГО ДОГОВОРУ НЕ УКЛАДАЛОСЬ...

а ми як глухо-німі , перепрошую, судимся про те чого ми не заключали...

Свободная оферта — это предложение на одну и ту же партию; товара нескольким возможным покупателям. В ней не устанавливается срок для ответа, и поэтому оферент не связан своим предложением. Согласие покупателя с условиями, изложенными в свободно оферте, подтверждается его твердой контрофертой

Синонимы: Условная оферта

от оця "контроферта" і може бути "Заявкою на видач готівки" - тільки в якому договорі це прописано??

а якщо кредитні кошти могли братись частково різними сумами то чому в "договорі" про це ні слова ?? і чому проценти не розраховуються на кожну окремуму сумму ?? де про це сказано??

========

а тепер

Твёрдая оферта

Оферта, которая делается (предлагается) продавцом одному возможному, потенциальному покупателю с указанием срока, в течение которого продавец связан обязательством продажи. Сделка считается совершённой, если за этот срок последует акцепт (согласие) покупателя.

=========

зверніть у вагу на відповідальність за НЕ ВИДАЧУ КРЕДИТУ І НА СВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕПОВЕРНЕННЯ , звернули? А тепер зверніть увагу на відсутність умов про ВАШЕ ТВЕРДЕ ЗОБОВЯЗАННЯ ОТРИМАТИ КРЕДИТ на оголошенипх баком умовах ? ?

можливо в моїх висновках і протиріччя , але я так думаю...

а ми як глухо-німі , перепрошую, судимся про те чого ми не заключали..[ b]

в том то и дело что не кредит а правельнее сказать иньша послуга

и исходя из ст 358 ч3 осводбождение от выполнения

и так дана другая услуга под видом кредит а это ведет к ст 16 ч 7

отсутствие правоотношений по кред договору

пусть судятся по другому вопросу по как говориш аферте и основанием для подачи будет отсутствующий договор

кстати это тема для касации и ее полномочий

но при условии если вы не дали согласия что получили ПОСЛУГУ КРЕДИТ

землю ройте но идите в отказ

ну и для бойцов

если получения кредитных средств небыло то как когда банк их выдал это вопрос к прокуратуре и сбу

тоесть не входит в полномочия циильного процесса

хай банк докажет сам и ответит за отмывку

а нам надо стоять на своем иначе от потерпевшего станем соучастником

[alexburko]

Постановление Пленума это не нормативно-правовой акт . Достаточно ст.143 ЦПК України .

Вопросы которые перечислены для проведения эконом/бух экспертизы сугубо юридические, к экономике не имеющие никакого отношения. Нет ни одного вопроса для получения ответа на которые необходим специалист-эксперт.

7 пунк ещё както можно отнести, остальные перечисленные вопросы суд рассматривает сам .

Кроме того в Вашем ходатайстве практически отсутствует описательная и мотивировачная часть. При этом как я понимаю Вы не истребовали доказательства, а просите суд истребовать, но непонятно для каких целей.

Непонятно что нужно исследовать и всвязи с чем Вы так решили. Непонятна происхождение документа который Вы просите подвергнуть экспертной оценке. И так далее...

"Два юриста, - три мнения"...

Если Постановления Пленумов ВСУ можно не выполнять, поскольку они не НПА, то для чего же тогда вообще эти постановления пленумов? Для поумничать?...

И как это: ссылки юристки банка на Постановление Пленума касательно юридических вопросов - мы к сведению принимаем, а ссылки представителя ответчика на Постановление пленума, - не принимаем?...

Судья может расшифровать суть проводки корреспондирующих счетов? Для него, правоведа, это что, как для музыканта, - нотный стан?

Вопросы были сформулированы на основании доводов, приведенных мною в процессе: в Возражениях, пояснениях, заявлениях. Ответы эксперта всего лишь подтвердили бы или полностью опровергли бы мои доводы и возражения...

Если на первый вопрос ответ "да" - это имеет последствия, какие именно, - здесь уже действительно компетенция суда. "Нет", - то же самое...

Хорошо, а как бы Вы сформулировали вопросы в ходатайстве, исходя из контекста дела?

[Гость zanarod]

"Два юриста, - три мнения"...

Если Постановления Пленумов ВСУ можно не выполнять, поскольку они не НПА, то для чего же тогда вообще эти постановления пленумов? Для поумничать?...

И как это: ссылки юристки банка на Постановление Пленума касательно юридических вопросов - мы к сведению принимаем, а ссылки представителя ответчика на Постановление пленума, - не принимаем?...

Судья может расшифровать суть проводки корреспондирующих счетов? Для него, правоведа, это что, как для музыканта, - нотный стан?

Вопросы были сформулированы на основании доводов, приведенных мною в процессе: в Возражениях, пояснениях, заявлениях. Ответы эксперта всего лишь подтвердили бы или полностью опровергли бы мои доводы и возражения...

Если на первый вопрос ответ "да" - это имеет последствия, какие именно, - здесь уже действительно компетенция суда. "Нет", - то же самое...

Хорошо, а как бы Вы сформулировали вопросы в ходатайстве, исходя из контекста дела?

Позвольте, собственно кто Вам мешал возражать на ссылки банковского юриста? Вы не возразили,а сами продолжили ссылатса на не нормативно-правовой акт .

Касательно суда и его "музыкальных инструментов". Вы сформулировали вопросы исходя из доводов которые были приведены Вами в процессе. Все Ваши доводы строились на основании предъявленных стороной фактов которые (я уверен) так и не попали в материалы дела. Проще говоря,сторона предъявила в заседании какую то бумагу, которую никто не приобщил к делу. Вы ознакомились с этой бумагой и определили для себя,что это "филькина грамота". Доказательства (как я понимаю) Вы не истребовали от стороны, а строили убеждения. Выстроив логическую цепочку обратились с ходатайством о проведении (внимание!) бух/эконом экспертизы. В ходатайстве ничего не говорилось о том собственно почему Вы считаете, что документ который был предоставлен стороной (но так и не оказался в деле) необходимо исследовать. Ничего не говорилось о том, что предоставленный документ к вашему кр/договору не имеет никакого отношения, не подтверждает получения кр/средств по договору. Вы никак не обосновываете свои выводы, а исходите из доводов...???

Ставя задачу перед экспертом необходимо было задавать именно технические вопросы, например: подтверждает ли данный документ списание ден/средств с такого то счёта , печать или штамп которым заверен документ соответствует нормам...требованиям, форма документа соответствует, имеет ли данный документ к данному договору отношение, что подтверждает данный документ (указывает), штампы и печати предприятия соответствуют дате составления документа если взять во внимание тот факт ,что на момент составления документа предприятие имело такую то форму собственности и такое то название.., возможно ли зачисление ден/сред с такого то счёта на такойто(пункты договора,условия) , на какие обстоятельства указывают , что подтверждают или не подтверждают зачисления ден/средств с такого то счёта на такой то при условии кр/договора (пункты договора,условия)и так далее. Короче говоря необходим сам документ для того чтоб понимать какие вопросы необходимо затрагивать.

[stairtov]

Позвольте, собственно кто Вам мешал возражать на ссылки банковского юриста? Вы не возразили,а сами продолжили ссылатса на не нормативно-правовой акт .

Касательно суда и его "музыкальных инструментов". Вы сформулировали вопросы исходя из доводов которые были приведены Вами в процессе. Все Ваши доводы строились на основании предъявленных стороной фактов которые (я уверен) так и не попали в материалы дела. Проще говоря,сторона предъявила в заседании какую то бумагу, которую никто не приобщил к делу. Вы ознакомились с этой бумагой и определили для себя,что это "филькина грамота". Доказательства (как я понимаю) Вы не истребовали от стороны, а строили убеждения. Выстроив логическую цепочку обратились с ходатайством о проведении (внимание!) бух/эконом экспертизы. В ходатайстве ничего не говорилось о том собственно почему Вы считаете, что документ который был предоставлен стороной (но так и не оказался в деле) необходимо исследовать. Ничего не говорилось о том, что предоставленный документ к вашему кр/договору не имеет никакого отношения, не подтверждает получения кр/средств по договору. Вы никак не обосновываете свои выводы, а исходите из доводов...???

Ставя задачу перед экспертом необходимо было задавать именно технические вопросы, например: подтверждает ли данный документ списание ден/средств с такого то счёта , печать или штамп которым заверен документ соответствует нормам...требованиям, форма документа соответствует, имеет ли данный документ к данному договору отношение, что подтверждает данный документ (указывает), штампы и печати предприятия соответствуют дате составления документа если взять во внимание тот факт ,что на момент составления документа предприятие имело такую то форму собственности и такое то название.., возможно ли зачисление ден/сред с такого то счёта на такойто(пункты договора,условия) , на какие обстоятельства указывают , что подтверждают или не подтверждают зачисления ден/средств с такого то счёта на такой то при условии кр/договора (пункты договора,условия)и так далее. Короче говоря необходим сам документ для того чтоб понимать какие вопросы необходимо затрагивать.

много наших проблем исходит из того сто мы смотрим однобоко на проблему и совершенно не знаем как суд ---судья расматривает дело

по сути как мне кажется есть стандартный шаблон по которому суд поднимает вопросы согласно схеме и ставит галочки фактически рисуется радио схемма в которой каждый елемент имеет свое значение и значимость ..

вот когда мы научимся также схему рисовать и плюс к томуже ещо и исправлять ее в нужном направлении ОООООО ТОДА И ТОКО ТОДА ключик будет в кармане

посмотрите внимательно комент в нем и есть ответы

Стаття 60. Обов'язки доказування і подання доказів

1. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

2. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

3. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

4. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

1. Доказування – це пізнавальна і розумова діяльність суб‘єктів доказування, яка здійснюється в урегульованому цивільному процесуальному порядку і спрямована на з‘ясування дійсних обставин справи, прав і обов‘язків сторін, встановлення певних обставин шляхом ствердження юридичних фактів, зазначення доказів, а також подання, прийняття, збирання, витребування, дослідження і оцінки доказів.[1]Отже мета доказування – з‘ясування дійсних обставин справи.

В практичній площині, завдання доказування полягає не стільки в тому, що б встановити істину, скільки в тому, що б з‘ясувати, чиїтвердження про факти, позивача чи відповідача, найдостовірніші. Пошуки істини у цивільному судочинстві безперспективні. Звідси, мета доказування – переконати суд у достовірності наведених фактів. Вміння преконувати – ось що потрібно в суді.Доказування - це ще й складний психологічний процес, в результаті якого у судді формується та чи інша думка по справі.

2. Обов‘язок доказування покладається на сторін. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Суд не може збирати докази за власною ініціативою. У разі недостатності доказів, суд вправі запропонувати представити докази тій стороні, яка несе обов’язок по доказуванню.

Обов’язок представлення доказів покладається також на третіх сторін. Третя особа, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, користується всіма правами і виконує всі обов’язки позивача, доказує обставини, якими вона підтверджує свої вимоги. Третя сторона, що не заявляє самостійні вимоги, повинна доказувати факти, які впливають на її відносини зі стороною в процесі. Прокурор і інші особи, які звертаються до суду на захист інтересів інших осіб, зобов’язані доказувати обставини, що лежать в основі поданої ними заяви.

Інші учасники процесу, наприклад, свідки, доказів подавати суду не можуть.

Матеріально-правовий зміст обов’язку подавати докази полягає в тому, що, в випадку його невиконання суб’єктом доказування і неможливості отримання доказів, суд має право визнати факт, на який посилалась зацікавлена сторона, неіснуючим, чи навпаки, як це має місце при використанні презумпції, існуючим, якщо інше не доказано другою стороною.

3. Доказування процесуальних фактів має деякі особливості, які дозволяють при певних обставинах розглядати доказування як обов’язок учасника процесу. Наприклад, якщо сторона клопоче про забезпечення позову, вона повинна довести наявність підстав для цього, в іншому випадку суд відхилить клопотання у зв’язку з відсутністю доказів. Ця відмова може розглядатися як процесуальна санкція.

При заявлені клопотання про відстрочку сплати судового збору зацікавлена сторона повинна вказати суду наявність підстав для цього.

4. Відповідно до коментованої статті предмет доказування це коло фактів матеріально-правового значення, необхідних для вирішення справи по суті. Доведенню підлягають тільки ті обставини, які мають значеня для правильного вирішення справи, по якій виник спір Таким чином законодавець встановлює межі доказування.

5. Частина 4 коментованої статті забороняє здійснювати доказування через припущення, тобто твердження, які самі по собі потребують доведення.

Для позначення припущень, що встановлені законом і мають правове значення, використовується термін “презумпція”. Отже, може скластися враження, що забороняючи використання припущень в доказуванні, коментована норма забороняє застосовувати презумпції. Однак, на нашу думку, таке тлумачення було б неправильним. Презумпції, які встановлені нормами матеріального закону, підлягають застосуванню в цивільному процесі.

Основне їх призначення – перерозподіл обов‘язків з доказування. Зокрема, факти, які за законом презюмуються, тобто припускаються встановленими, потребують спростування, а не доказування.

[stairtov]

упс глюк

[Гость zanarod]

[ALTIS]

Нередко возникали разногласия при ОЦЕНКЕ имущества, отнятого Банком у заёмщика и реализуемого по «жіночнім» ценам или ещё там каким…целью «реализации» -продать подешевше…может недоставать некоторіх понятий..сплетено всё "кредитни кошти=деньгам=валюте=нал-безнал..или как В БЕЗНАЛИЧНОЙ ФОРМЕ.. учёт средств на счёте внутреннем= открітию счёта и учёт =платежам.. словоблудие банка с целью ухода от налогов, отмівание МВФ "займов" в чистом виде.. Аль-капоне с их стиральніми машинами -сопляк , по сравнению с "нашими" банкирами..

Оцінювачі та суб’єкти оціночної діяльності зобов’язані:

дотримуватися під час здійснення оціночної діяльності вимог Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” та нормативно – правових актів з оцінки майна;

забезпечувати об’єктивність оцінки майна, повідомляти замовника по неможливість проведення об’єктивної оцінки у зв’язку з виникненням обставин, які цьому перешкоджають;

забезпечити збереження документів, які отримані під час проведення оцінки від замовника та інших осіб;

забезпечувати конфіденційність інформації, отриманої під час виконання оцінки майна, відповідно до закону;

виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством.

Державне регулювання оціночної діяльності здійснює Фонд державного майна України (далі – ФДМУ). Основні напрями державного регулювання оціночної діяльності є:

контроль за дотриманням єдності нормативно-правового та організаційного забезпечення оцінки майна;

забезпечення норм і рівня професійної підготовки оцінювачів та контроль за їх додержанням;

контроль за виконанням оцінювачами та суб'єктами оціночної діяльності умов здійснення оціночної діяльності;

3. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ В ОЦІНЦІ

Оцінка – визначення вартості об’єкта оцінки на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, суб’єктом оціночної діяльності під час провадження ним практичної діяльності з оцінки майна.

Об’єкти оцінки - це речі, майно та майнові права, які підлягають оцінці. Об’єкти оцінки поділяються на об’єкти в матеріальній формі, об’єкти у нематеріальній формі, об’єкти у формі цілісного майнового комплексу. До об’єктів у матеріальній формі відносяться нерухоме майно (нерухомість) та рухоме майно.

Нерухоме майно (нерухомість) - земельна ділянка без поліпшень або земельна ділянка з поліпшеннями, які з нею нерозривно пов'язані, будівлі, споруди, їх частини, а також інше майно, що згідно із законодавством належить до нерухомого майна.

Рухоме майно - матеріальні об'єкти, які можуть бути переміщеними без заподіяння їм шкоди. До рухомого майна належить майно у матеріальній формі, яке не є нерухомістю.

Об'єкти оцінки у нематеріальній формі - об'єкти оцінки, які не існують у матеріальній формі, але дають змогу отримувати певну економічну вигоду. До об'єктів у нематеріальній формі належать фінансові інтереси (частки (паї, акції), деривативи, цінні папери (пайові, боргові) та їх похідні, векселі, дебіторська і кредиторська заборгованість тощо), об’єкти інтелектуальної власності (об’єкти авторського права, об’єкти суміжних прав, наукові відкриття, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, засоби ідентифікації та інші), а також майнові права (право на провадження діяльності, право на використання природних ресурсів, право обмеженого користування тощо), майнові права, які є складовими права власності (право володіння, право розпорядження, право користування).

Об'єкти оцінки у формі цілісного майнового комплексу (цілісний майновий комплекс) - об'єкти, сукупність активів яких дає змогу провадити певну господарську діяльність. Цілісними майновими комплексами є підприємства, а також їх структурні підрозділи (цехи, виробництва, дільниці тощо), які можуть бути виділені в установленому порядку в самостійні об'єкти з подальшим складанням відповідного балансу і можуть бути зареєстровані як самостійні суб'єкти господарської діяльності.

Крім того в оцінці використовуються такі поняття як спеціалізовані (неспеціалізовані) об’єкти і надлишкове майно (активи).

Спеціалізоване майно – це об’єкти, що, як правило, не бувають самостійним об'єктом продажу на ринку і мають найбільшу корисність та цінність у складі цілісного майнового комплексу. У зв’язку з обмеженим ринком таких об’єктів, інформація про їх ціни пропонування, попиту, продажу відсутня або її обсяг малий для проведення об’єктивної оцінки. Відповідно до Методика товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затверджена спільним наказом Мін’юсту України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092, до таких об’єктів належать: спеціальний автомобіль (автомобіль, який за своєю конструкцією і обладнанням призначений для виконання спеціальних робочих функцій) та спеціалізований автомобіль (автомобіль, який за своєю конструкцією і обладнанням призначений для перевезення пасажирів або вантажів певних категорій). Відповідно до методології оцінки ринкова вартість таких об’єктів оцінки може визначатися методами витратного підходу, які ґрунтуються на визначенні поточних витрат на створення (виробництво) ідентичного або подібного об’єкта.

Ціна, витрати, вартість

Ціна - фактична сума грошей, сплачена за об'єкт оцінки або подібне майно. Відповідно до Міжнародних стандартів оцінки ціна – це грошова сума, яку запитують пропонують або сплачують за певний товар (роботи, послуги).

Витрати – це ціна, сплачена за товари, послуги або грошова сума, яка необхідна для створення або виробництво товару або послуги. Ціна, сплачена за товар чи послугу, стає для покупця витратами на їх придбання.

Вартість - еквівалент цінності об'єкта оцінки, виражений у ймовірній сумі грошей. При цьому ймовірною сумою грошей називається найбільша сума грошей, яку може отримати продавець та може погодитися сплатити покупець. Вартість є економічним поняттям, що стосується ціни, відносно якої найбільш вірогідно домовиться продавець з покупцем. Вона є не фактом, а розрахунковою величиною ціни конкретних товарів (робіт, послуг) у конкретний момент часу на відповідному ринку, відповідно до обраного виду вартості. Економічне поняття вартості відображає погляд ринку на вигоди, які отримує власник об’єкта оцінки або його користувач.

Поточна вартість – вартість, приведена у відповідність із цінами на дату оцінки шляхом дисконтування або використання фактичних цін на дату оцінки. Поняття здебільшого використовується у методах доходного підходу, вартості прямого збитку, а також з метою визначення певних видів вартості, наприклад, інвестиційної вартості.

База оцінки - комплекс методичних підходів, методів та оціночних процедур, що відповідають визначенню певного виду вартості майна. Розрізняють ринкову базу оцінки та неринкову базу оцінки.

До ринкової бази оцінки належать ринкова вартість за найбільш ефективного використання та ринкова вартість за існуючого використання.

До неринкової бази оцінки належать: вартість заміщення (відтворення), залишкова вартість заміщення (відтворення), вартість ліквідації, інвестиційна вартість, спеціальна вартість, ліквідаційна вартість, чиста вартість реалізації, вартість у використанні, оціночна вартість та інші види вартості.

Вибір бази оцінки передує укладанню договору на проведення оцінки майна і залежить від мети, з якою проводиться оцінка майна, та використання її результатів, особливостей об’єкта оцінки та нормативно-правових вимог.

Ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Використання ринкової вартості як бази оцінки під час укладання договору на проведення оцінки майна можливе за умови відповідності угоди, у зв'язку з якою проводиться оцінка, змісту поняття ринкової вартості. При цьому умови такої угоди не повинні передбачати будь-які додаткові обмеження або вимоги, що впливають на майбутню економічну вигоду від використання покупцем об'єкта оцінки.

Для визначення ринкової вартості враховується найбільш ефективне використання об'єкта оцінки. У разі визначення ринкової вартості на основі існуючого використання оцінюється ринкова вартість об’єкта за існуючого використання.

Визначення ринкової вартості об'єкта оцінки можливе із застосуванням усіх методичних підходів у разі наявності необхідної інформації про ціни, розмір доходів від використання подібних об'єктів.

Застосування неринкових видів вартості під час укладання договору на проведення оцінки майна можливе у разі невідповідності умов угоди, у зв'язку з якою проводиться оцінка, хоча б одній з умов, яка висувається для визначення ринкової вартості, крім випадків, коли визначення такого виду вартості встановлено законодавством, договором.

Дійсна вартість майна для цілей страхування - вартість відтворення (вартість заміщення) або ринкова вартість майна, визначені відповідно до умов договору страхування.

ЗАКОН УКРАЇНИ

ПРО ОЦІНКУ МАЙНА, МАЙНОВИХ ПРАВ ТА ПРОФЕСІЙНУ ОЦІНОЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ

Із змінами і доповненнями, внесеними

Законами України

від 5 червня 2003 року № 898-IV,

від 19 червня 2003 року № 980-IV,

від 18 листопада 2003 року № 1255-IV,

від 11 грудня 2003 року № 1378-IV,

від 9 вересня 2004 року № 1992-IV

Цей Закон визначає правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів.

Стаття 7. Випадки проведення оцінки майна

Оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін.

Проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках:

приватизації та іншого відчуження у випадках, встановлених законом, оренди, обміну, страхування державного майна, майна, що є у комунальній власності, а також повернення цього майна на підставі рішення суду;

визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом;

в інших випадках за рішенням суду або у зв'язку з необхідністю захисту суспільних інтересів.

Проведення незалежної оцінки майна є обов'язковим у випадках застави державного та комунального майна, відчуження державного та комунального майна способами, що не передбачають конкуренцію покупців у процесі продажу, або у разі продажу одному покупцю, визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів та в інших випадках, визначених законодавством або за згодою сторін.

Стаття 13. Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна)

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами – членами

Стаття 13. Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна)

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами – членами

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 10 вересня 2003 р. № 1440

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ №1

"ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ОЦІНКИ МАЙНА І МАЙНОВИХ ПРАВ"

Загальні питання

1. Національний стандарт № 1 (далі - Стандарт) є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав (далі - майно) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

2. Особливості проведення оцінки певних видів майна визначаються окремими національними стандартами.

3. Поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах у значенні, встановленому цим Стандартом, зокрема:

база оцінки - комплекс методичних підходів, методів та оціночних процедур, що відповідають певному виду вартості майна. Для визначення бази оцінки враховуються мета оцінки та умови використання її результатів;

База оцінки та порядок визначення вартості

11. Оцінка проводиться із застосуванням бази, що відповідає ринковій вартості або неринковим видам вартості. Вибір бази оцінки передує укладанню договору на проведення оцінки майна.

Вибір бази оцінки залежить від мети, з якою проводиться оцінка майна, його особливостей, а також нормативних вимог.

У разі коли у нормативно-правових актах з оцінки майна, договорі на проведення оцінки майна або ухвалі суду не зазначається вид вартості, який повинен бути визначений у результаті оцінки, визначається ринкова вартість.

12. Використання ринкової вартості як бази оцінки під час укладання договору на проведення оцінки майна можливе за умови відповідності угоди, у зв'язку з якою проводиться оцінка, змісту поняття ринкової вартості. При цьому умови такої угоди не повинні передбачати будь-які додаткові обмеження або вимоги, що впливають на майбутню економічну вигоду від використання покупцем об'єкта оцінки.

13. Для визначення ринкової вартості враховується найбільш ефективне використання об'єкта оцінки.

14. Визначення ринкової вартості об'єкта оцінки можливе із застосуванням усіх методичних підходів у разі наявності необхідної інформації.

15. Методи проведення оцінки, що застосовуються під час

Умова щодо визначення ринкової вартості з включенням суми податку на додану вартість зазначається у договорі на проведення оцінки майна.

18. Застосування неринкових видів вартості під час укладання договору на проведення оцінки майна можливе у разі невідповідності умов угоди, у зв'язку з якою проводиться оцінка, хоча б одній з умов, яка висувається для визначення ринкової вартості, крім випадків, зазначених в абзаці третьому пункту 11 цього Стандарту.

Вибір неринкового виду вартості обґрунтовується у звіті про оцінку майна.

19. До неринкових видів належать вартість заміщення, вартість відтворення, залишкова вартість заміщення (відтворення), вартість у використанні, споживча вартість, вартість ліквідації, інвестиційна вартість, спеціальна вартість, ліквідаційна вартість, чиста вартість реалізації, оціночна вартість та інші види, порядок визначення яких встановлюється окремими національними стандартами.

20. Неринкові види вартості як база оцінки визначаються за допомогою методів та оціночних процедур, які ґрунтуються на результатах аналізу корисності або призначення об'єкта оцінки, а також вивченні впливу умов використання або способу відчуження об'єкта оцінки.

21. Для визначення неринкових видів вартості як бази оцінки використовується інформація про подібне майно в частині, в якій вона відповідає вимогам, що висуваються до певного неринкового виду вартості.

З А К О Н У К Р А Ї Н И

ПРО СУДОВУ ЕКСПЕРТИЗУ

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 1994, № 28, ст.232)

(Вводиться в дію Постановою ВР № 4038а-XII від 25.02.94, ВВР, 1994,№ 28, ст.233)

(Із змінами, внесеними згідно із Законами № 662-IV від 03.04.2003, ВВР, 2003, № 27, ст.209 - набуває чинності 01.08.2003 року; №1992-IV від 09.09.2004)

Цей Закон визначає правові, організаційні і фінансові основи судово-експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя України незалежною, кваліфікованою і об'єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки.

Р о з д і л I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Поняття судової експертизи

Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.

КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

ВИТЯГ

Стаття 384. Завідомо неправдиве показання

1. Завідомо неправдиве показання свідка чи потерпілого або завідомо неправдивий висновок експерта під час провадження дізнання, досудового слідства або проведення розслідування тимчасовою слідчою чи тимчасовою спеціальною комісією Верховної Ради України або в суді, а також завідомо неправильний переклад, зроблений перекладачем у таких самих випадках, -

караються виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

2. Ті самі дії, поєднані з обвинуваченням у тяжкому чи особливо тяжкому злочині, або зі штучним створенням доказів обвинувачення чи захисту, а також вчинені з корисливих мотивів, -

караються виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

Стаття 385. Відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи

перекладача від виконання покладених на них обов'язків

1. Відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків у суді або під час провадження досудового слідства, розслідування тимчасовою слідчою чи тимчасовою спеціальною комісією Верховної Ради України чи дізнання -

караються штрафом від п'ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.

Стаття 144. Ухвала суду про призначення експертизи

1. Експертиза призначається ухвалою суду, де зазначаються: підстави та строк для проведення експертизи; з яких питань потрібні висновки експертів, ім'я експерта або найменування експертної установи, експертам якої доручається проведення експертизи; об'єкти, які мають бути досліджені; перелік матеріалів, що передаються для дослідження, а також попередження про відповідальність експерта за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

Стаття 145. Обов'язкове призначення експертизи

1. Призначення експертизи є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити:

1) характер і ступінь ушкодження здоров'я;

2) психічний стан особи;

3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.

(отож , ОБЯЗАТЕЛЬНОСТЬ призначення..

И если «БАНК» уверен в своїй правоте, чё ему отбрікиваться? Соглашайся! И если все его «заявки» правильніе- что ж , инициатору дОПОЛНИТЕЛЬНІЕ РАСХОДЫ…

…но Банк «брыкается» и суд игнорирует КЛОПОТАННЯ !

Выходит уклоняясь по ЦКУ , банк как бы рвётся на КПК ?

Де слидчий задае питання « чому ухиляетесь вид експертизы «документа» в рамках цку ? Так что ли ?

Писать заяву в ПРКУРАТУРУ (нарушено ПРАВО на ИНФОРМАЦИЮ, путем УКЛОНЕНИЯ ОТ ПРОВЕДЕНИЯ ЕКСПЕРТИЗЫ… без которой невозможно объективное, полное рассмотрение дела в рамках гражданского . Производства…или как ?

Стаття 146. Наслідки ухилення від участі в експертизі

1. У разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства юстиції України

08.10.98 № 53/5

Із змінами і доповненнями,

внесеними наказами

Міністерства юстиції України

від 30 грудня 2004 року № 144/5,

від 10 червня 2005 року № 59/5,

від 29 грудня 2006 року № 126/5,

від 15 липня 2008 року № 1198/5,

від 1 червня 2009 року № 965/5

ІНСТРУКЦІЯ

ПРО ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ

ТА ЕКСПЕРТНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Порядок призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі - експертизи та дослідження) судовим експертам науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України та атестованим судовим експертам, що не працюють у державних спеціалізованих установах (далі - експерти), їх обов'язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначаються Кримінально-процесуальним, Цивільним процесуальним, Господарським процесуальним кодексами України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Митним кодексом України, Законами України "Про судову експертизу", "Про виконавче провадження", іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи та цією Інструкцією.

експертизи та цією Інструкцією.

1.2. Основними видами експертизи є:

1.2.1. Криміналістична: почеркознавча; авторознавча; технічна експертиза документів; фототехнічна; портретна; трасологічна (крім досліджень слідів пошкодження одягу, пов'язаних з одночасним спричиненням тілесних пошкоджень, які проводяться в бюро судово-медичної експертизи) та балістична; вибухотехнічна; відеозвукозапису; матеріалів, речовин та виробів з них (лакофарбових матеріалів і покрить; полімерних матеріалів, пластмас; волокнистих матеріалів; нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів; скла, кераміки; наркотичних, сильнодійних і отруйних речовин; спиртомістких сумішей; металів і сплавів).

1.2.6. Економічна.

1.2.7. Товарознавча.

1.2.8. Автотоварознавча.

1.2.9. Оціночна (у т. ч. оцінка цілісних майнових комплексів; паїв; цінних паперів; оцінка будівельних об'єктів та споруд; оцінка машин, обладнання, транспортних засобів, літальних апаратів, судноплавних засобів).

1.3. Відповідно до чинного законодавства за дорученням правоохоронних органів (у тому числі для вирішення питання про порушення адміністративної чи кримінальної справи), посадових осіб Державної податкової адміністрації України, Державної митної служби України, Державної виконавчої служби, на замовлення адвокатів, захисників та осіб, які самостійно захищають свої інтереси, та їх представників, нотаріусів банківських установ, страхових компаній, а також інших юридичних і фізичних осіб можуть виконуватись експертні дослідження, що потребують спеціальних знань та використання методів криміналістики і судової експертизи. Результати експертних досліджень викладаються в письмових висновках експертних досліджень згідно з чинним законодавством України.

1.7. Підставою для проведення експертиз є передбачений законом процесуальний документ (постанова, ухвала) про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом).

Підставою проведення експертного дослідження є письмова заява (лист) замовника (юридична або фізична особа) з обов'язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв'язанню, а також об'єктів, що надаються.

У випадках, передбачених законодавством, експертною установою надсилається рахунок вартості робіт за проведення досліджень.

1.11. Експерти, що не працюють в державних спеціалізованих установах та на професійній основі здійснюють судово-експертну діяльність, забезпечують проведення експертиз та досліджень відповідно до вимог Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.12.2003 №170/5, зареєстрованої Міністерством юстиції України 24.12.2003 за № 1209/8530.

…таким образом, необходимо вытребовать ДОКУМЕНТ для независимой експертизы…и отказ его предоставить Банком, пусть Банк и обосновывает следователю…( ишо грошей за «обоснование) разорить не разорим, но людям ПОМОЖЕМ!

1.13. Строк проведення експертизи встановлюється, у залежності від складності дослідження, з урахуванням експертного навантаження фахівців, керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу), у межах:

- 10 днів - щодо матеріалів з невеликою кількістю об'єктів і не складних за характером досліджень;

- 1 місяця - щодо матеріалів із середньою кількістю об'єктів або середньої складності за характером досліджень;

- 2 місяців - щодо матеріалів з великою кількістю об'єктів або складних за характером досліджень;

- більше 2 місяців - щодо матеріалів з особливо великою кількістю об'єктів або найскладніших за характером досліджень (використання криміналістичного обладнання /лазерного, оптичного, електронного/, проведення експериментальних досліджень, застосування декількох методів), при цьому термін виконання не повинен перевищувати 3 місяців.

У виняткових випадках, якщо експертиза є особливо складною, по

У випадку невиконання клопотань експерта щодо надання додаткових матеріалів, несплати вартості експертизи в порядку, передбаченому чинним законодавством, незабезпечення доступу до об'єкта дослідження (учинення перешкод з боку сторін, що беруть участь у справі, в обстеженні об'єкта), матеріали справи можуть бути повернуті органу (особі), який призначив експертизу, із зазначенням мотивованих причин неможливості її проведення.

Ну яка «неможливисть» ? Банк отказался предоставить материалы ЕКСПЕРТУ !

100 %-откажется!

Но, у Вас уже » бамажка» ОФИЦИАЛЬНАЯ !?

Ну дальше порядок действий на усмотрение..кто куда а я в по грибы…

[alexburko]

Позвольте, собственно кто Вам мешал возражать на ссылки банковского юриста? (возражал) Вы не возразили,а сами продолжили ссылатса на не нормативно-правовой акт .

Касательно суда и его "музыкальных инструментов". Вы сформулировали вопросы исходя из доводов которые были приведены Вами в процессе. Все Ваши доводы строились на основании предъявленных стороной фактов которые (я уверен) так и не попали в материалы дела. Проще говоря,сторона предъявила в заседании какую то бумагу, которую никто не приобщил к делу. нет, копия Заявы на выдачу наличных на второе заседание была подана банком, потом судом было истребовано кредитное дело с оригиналом этой Заявы. Заява на выдачу наличных оспорена мной Заявлением о фальшивости доказательства, там же - все обоснования, почему она фальшивая, на 6-ти страницахистребована Вы ознакомились с этой бумагой и определили для себя,что это "филькина грамота". Доказательства (как я понимаю) Вы не истребовали от стороны, а строили убеждения. Выстроив логическую цепочку обратились с ходатайством о проведении (внимание!) бух/эконом экспертизы. судебно-экономической, написано же... В ходатайстве ничего не говорилось о том собственно почему Вы считаете, что документ который был предоставлен стороной (но так и не оказался в деле) необходимо исследовать.В обосновании написано: для подтверждения фактов и доводов, указанных мною в Возражении и в Заявлении о фальшивости доказательства (там по 6-7 страниц в каждом документе...) Ничего не говорилось о том, что предоставленный документ к вашему кр/договору не имеет никакого отношения, цитата: документ є недійсний за формою, та нікчемний в даній справі, оскільки посвідчує операцію, яка не передбачена кредитним договором та не стосується предмету спору. не подтверждает получения кр/средств по договору. Вы никак не обосновываете свои выводы, а исходите из доводов...??? Ссылаюсь на документы, которые поданы мною через канцелярию суда. Я подавал через канцелярию все, кроме того, что пришлось подавать оперативным путем, исходя из ситуации.

Ставя задачу перед экспертом необходимо было задавать именно технические вопросы, например: подтверждает ли данный документ списание ден/средств с такого то счёта , печать или штамп которым заверен документ соответствует нормам...требованиям, форма документа соответствует, имеет ли данный документ к данному договору отношение, что подтверждает данный документ (указывает), штампы и печати предприятия соответствуют дате составления документа если взять во внимание тот факт ,что на момент составления документа предприятие имело такую то форму собственности и такое то название.., возможно ли зачисление ден/сред с такого то счёта на такойто(пункты договора,условия) , на какие обстоятельства указывают , что подтверждают или не подтверждают зачисления ден/средств с такого то счёта на такой то при условии кр/договора (пункты договора,условия)и так далее. Короче говоря необходим сам документ для того чтоб понимать какие вопросы необходимо затрагивать. А как Вы зададите вопрос, когда кривая схема 2203-1001 - прописана прямо в договоре?

Я же спрашиваю у эксперта: отвечает ли требованиям нпа НБУ этот документ, какую операцию подтверждает данный документ, является ли это выдачей валюты, выдачей гривны, выдачей перевода? Повторюсь: все счета кривой схемы (выдачи и погашения), - прописаны в договоре, в Заяве на выдачу наличных - не заполнено ничего в графе о паспортных данных и месте проживания заемщика. Вот как в таком случае сформулировать?

[alexburko]

Все наши споры о процессуальных моментах - очень важны, за делом надо следить, его нужно вести и это бесспорно.

Но в данном случае все гораздо проще... Получил решение суда... (чуть позже выложу)

Я не допустил никаких процессуальных ошибок, которые могли бы повлиять на исход дела.

Суд не признал выдачу гривны, "критически отнесся (цитата) к доводам представителя ответчика касательно того, что документ фальшивый, банк может кредитовать в наличной иностранной валюте на основании банковской лицензии, заключение договора подтвердил выполнением (несмотря на доводы по 538 ГКУ о том, что платил не сам заемщик, а поручитель, встречным выполнением...)

Экспертизу - отклонил, а сам установил вот такие "кривые" выводы, которые привели к принятию неправосудного решения.

Сфотографировал ВСЕ дело. Есть все, даже приложенная судебная практика и письма НБУ.

Вот так все просто и примитивно.

Обнаружил подделку банком подписи заемщика на почтовой квитанции об уведомлении о получении им досудебного требования... В суде не заметил, прощелкал, но "всю дорогу" возражал против этого (в процессуальных документах, есть в деле).

[rusvelt1]

Сьогодні мав засідання. Заявив, що банк не подав належних доказів, які б свідчили, що позичальник отримала кредит, тому позовні вимоги банку до мене як майнового поручителя є безпідставними.

Мої заперечення виглядають таким чином:

Кредитним договором передбачено, що надання кредиту проводиться в межах суми траншів шляхом видачі кредитором кредитних коштів позичальнику готівкою в іноземній валюті.

Згідно п. 4.1 та п. 4.2 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Національного банку України № 254 від 18.06.2003 р., в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, Операції, які здійснюють банки, мають бути належним чином задокументовані. Підставою для відображення операцій за балансовими та/або позабалансовими рахунками бухгалтерського обліку є первинні документи.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Статтею 68 Закону України «Про банки та банківську діяльність» встановлено, що банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та положень (стандартів) України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ – документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи.

До того ж первинні документи мають відповідати правилам, встановленими Національним банком України, відповідно до яких здійснюється надання кредиту.

У випадку ж не дотримання таких правил, первинні документи не можуть вважатися належними доказами.

Відповідно до пункту 4 глави 3 Розділу ІІІ чинної на той час «Інструкції про касові операції в банках України», затвердженої Постановою НБУ №337 від 14.08.2003р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 05.09.2003р. за №768/8089, Видача готівки іноземної валюти здійснюється за такими видатковими документами:

за заявою на видачу готівки - юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, а також підприємцям з їх поточних рахунків на цілі, передбачені нормативно-правовими актами; фізичним особам з їх поточних, вкладних (депозитних) рахунків та переказу без відкриття рахунку, а також за операціями з відшкодування банкнот іноземної валюти, прийнятих на інкасо;

за видатковим касовим ордером - працівникам банку за внутрішньобанківськими операціями;

за документами на отримання переказу в готівковій формі, установленими відповідною платіжною системою, - фізичним особам.

Відповідно до п. 1.24 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.

Крім того, згідно п. 1.1 кредитного договору банк зобов’язувався надати позичальнику грошові кошти, а не переказати їх.

Оскільки позичальником оформлялися заяви про видачу готівки, а не документи на отримання переказу, тому видати кредитні кошти можливо було тільки з поточного рахунку.

Зазначений в заявах на видачу готівки рахунок № 2203..... не належить позичальнику та не є його поточним рахунком.

До того ж група рахунків за № 2203, згідно Додатку до Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженої Постановою Національного банку України № 435 від 15.09.2004 р., чинної на момент виникнення спірних правовідносин, не відноситься до рахунків клієнтів.

Відповідно до п.1.10 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 р. № 254, до клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні (у тому числі рахунки за спеціальним режимом їх використання) та вкладні (депозитні) рахунки. Натомість внутрішньобанківські рахунки - усі інші рахунки аналітичного обліку, що не належать до клієнтських рахунків.

Слід зазначити, що кошти клієнтів банку обліковуються тільки на клієнтських рахунках.

Як зазначено в кредитному договорі банк надає позичальнику кредитні кошти готівкою в іноземній валюті.

Відповідно до п. 4.5 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, касовими документами оформляються операції з готівкою. Вони поділяються на прибуткові та видаткові.

Таким чином, з вищенаведеного можна зробити висновок, що належними доказами отримання позичальником кредитних коштів слід вважати, у сукупності, такі документи:

1) договір банківського рахунку про відкриття поточного рахунку позичальнику;

2) виписка про рух коштів на поточному рахунку позичальника;

3) заяви про видачу готівки в яких за кредитом зазначатиметься поточний рахунок позичальника;

4) касові документи.

Суддя сказала ну гроші ж то видавалися, а з якого рахунка мене не цікавить: "А може касир не правильно ввела рахунки". Але погодилася з тим, щоб банк в наступне засідання приніс видатковий касовий документ.

В мене тепер питання: а чи може існувати взагалі такий касовий документ з існуючими бухгалтерськими проводками банку, а якщо існує чи буде він дійсним.

Посилання що має бути відкритий поточний рахунок - не взяла до уваги взагалі.

Сьогодні знову мав засідання! Банк подав письмові пояснення, які зводяться до того, що заява на видачу готівки є касовим документом який підтверджує отримання позичалькником кредиту

Натомість мої вимоги щодо надання договору про відкриття банківського рахунку, первинних документів бухгатерського обліку не надав. Представник банку на питання судді "Ви видали кредит? Відповідає:" Видавали, що підтверджується заявами". Коли я кажу що заяви не підтверджують видачі готівкової валюти, суддя просто посміхається (життєрадісна приємна жінка!!).

[alexburko]

Важный момент.

После акцентирования на недействительности квитанций от заявлений на перечисление наличных в погашение кредита (счет 2203 - счет банка, а не клиента),

банк обосновывает прием валюты от клиента на свои аналитические счета следующим образом:

"2203 - счет банка, но он открыт, как ссудный, именно для этого клиента. Именно поэтому в квитанциях на погашение и указано: плательщик - заемщик, получатель - заемщик. А все, что говорит ответчик - это манипуляция... А прием банком платежей на другие счета -... указан в кредитном договоре, это проценты и прочее. Банк выполнил все свои обязательства, выдал кредит в долларах согласно кредитного договора, в документе, который мы предоставили так и указано: выдача кредита по кредитному договору. Иск поддерживаем, просим взыскать!"

Взыскали...

Вот полное решение суда

Основания для взыскания:

1. Принятие условий договора исполнением; (обосновывал встречным выполнением поручителем, больше нечем. Самый неудобный момент в защите...)

2. Критическое отношение суда к доводам ответчика о недоказанности исковых требований истца. (??? но так написано)

3. В связи с заключением кредитного договора и с приведенными представителем ответчика обоснований в части нарушений банка при выдаче кредитных средств и кассовых операций, права ответчика, как заемщика, - не нарушаются и не делают невозможным выполнение им своих обязанностей. (вот так!...)

Подтверждена правомерность и полномочия банка на заключение кредитного договора, учитывая при этом презумпцию действительности сделки.

Вопрос к НБ Украины: очень прошу "хирургически" вмешаться, сроки на апелляцию горят, крайний - воскресенье. По сути, судья установил, что "кривая" выдача не нарушает моих прав, в апелляции я укажу про шикану, но судья, и это очевидно, принял во внимание именно назначение платежа и именно проводки в заяве на выдачу наличных, не разбираясь в сути, а там, - графически "2203-1001", как и в кредитном договоре указано, как с такой позицией справиться?

Суд не принял к сведению недействительность кассового документа, как такового (я это доказал), а признал его легитимность в рамках осуществленной сделки, о которой договорились стороны (в рамках договорного права).

Учитывая всю вышеизложенную в теме проблематику, стоит ли сейчас, в апелляционной жалобе, самому устанавливать факт выдачи гривны? Или можно все-таки нарваться на ст.61 ГКУ?

[ALTIS]

По страховке.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про страхування

Закон введено в дію з дня опублікування - 11 квітня 1996 року (згідно з Постановою Верховної Ради України від 7 березня 1996 року N 86/96-ВР)

Цей Закон регулює відносини у сфері страхування і спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб.

Страховики, які здійснюють страхування життя, можуть надавати кредити страхувальникам, які уклали договори страхування життя.

Порядок, умови видачі та розміри кредитів і порядок формування резерву для покриття можливих втрат встановлюються Уповноваженим органом за погодженням з Національним банком України.

Стаття 4. Предмет договору страхування

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані:

Стаття 5. Форми страхування

Страхування може бути добровільним або обов'язковим.

Стаття 6. Добровільне страхування та його види

Добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком.

Добровільне страхування у конкретного страховика не може бути обов'язковою передумовою при реалізації інших правовідносин.

Видами добровільного страхування можуть бути:

1) страхування життя;

6) страхування наземного транспорту (крім залізничного);

16) страхування кредитів (у тому числі відповідальності позичальника за непогашення кредиту);

17) страхування інвестицій;

18) страхування фінансових ризиків;

19) страхування судових витрат;

20) страхування виданих гарантій (порук) та прийнятих гарантій; …вот если бы банк включил в условие договора п.п. 16, 17; 18; 19; 20- и НАДАВ кредит на эти ЦЕЛИ, был бы другой вопрос…

А иначе, всем известно «усталена « практика « банка-навязывание страховика, САМ ВЫСТУПАЕТ ПОСРЕДНИКОМ, СНИМАЕТ ПРОЦЕНТ КАК ПОСРЕДНИК, ОБКЛАДЫВАЕТ ЭТОТ ПРОЦЕНТ ЕЩЁ ПРОЦЕНТОМ…и САМ ВЫГОДОДНАБУВАЧ…да ещё и «РЕЗЕРВИРУЕТ» суммы, да ещё и по зАВЫЕННЫМ ПРОЦЕНТАМ…ВСЕ ДЕЙСТВИЯ «НЕПРИТАМАННИ» до ФИНУСТАНОВ…и все молча «глотают» …

Стаття 7. Види обов'язкового страхування

В Україні здійснюються такі види обов'язкового страхування:

6) особисте страхування від нещасних випадків на транспорті

9) страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;

35) страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування;

Стаття 9. Страхова сума, страхова виплата, страхове відшкодування і франшиза

Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Договором страхування життя обов'язково передбачається збільшення розміру страхової суми та (або) розміру страхових виплат на суми (бонуси), які визначаються страховиком один раз на рік за результатами отриманого інвестиційного доходу від розміщення коштів резервів із страхування життя за вирахуванням витрат страховика на ведення справи у розмірі до 15 відсотків отриманого інвестиційного доходу та обов'язкового відрахування в математичні резерви частки інвестиційного доходу, що відповідає розміру інвестиційного доходу, який застосовується для розрахунку страхового тарифу за цим договором страхування та у разі індексації розміру страхової суми та (або) розміру страхових виплат за офіційним індексом інфляції, відрахування в математичні резерви частки інвестиційного доходу, що відповідає такій індексації.

Договором страхування життя також може бути передбачено збільшення розміру страхової суми та (або) розміру страхових виплат на суми (бонуси), які визначаються страховиком один раз на рік за іншими фінансовими результатами його діяльності (участь у прибутках страховика).

И вот возникает вопрос: Получая кредиты..банки «добровольно» заставляли укладати договоры личного страхования ..

Где в перечне страховых случаев 277 Стойкая утрата трудоспособности (установление инвалиднорсти) вследствии несчастного случая…

Как рассматривать действия коллекторов, бандитов…которые в результате психических воздействий (угрозы, ночные звонки, письма « с решениями, и.д. привели к реакции организма человека заёмщика, бабушки, близкого человека. (инфаркт, инсульт, суицид)-НЕСЧАСТНЫЙ СЛУЧАЙ?

В предсмертной записке человек пишет-«не вините никого» я сам принял решение…но ДОВЕЛИ ЕГО ДО ЭТОГО РЕШЕНИЯ КОНКРЕТНЫЕ ДЕЙСТВИЯ, КОНКРЕТНЫХ НЕЛЮДЕЙ..

Человек оказался в больнице в результате ЛИЧНОЙ ТРАГЕДИИ…наслидком которой стала ИНВАЛИДНОСТЬ..это НЕСЧАСТНЫЙ СЛУЧАЙ ???

И банк ещё нагло «добивает» и так неустойчивую психику..

Люди там работают и живут за счёт чужого горя ?

НЕТ. НЕЛЮДИ! МАРОДЁРЫ! Они внешне-людям подобны. А внутри НЕЛЮДИ…

Стаття 16. Договір страхування

Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

У разі, якщо страховик запроваджує нові правила страхування чи коли до правил страхування вносяться зміни та (або) доповнення, страховик повинен подати ці нові правила, зміни та (або) доповнення для реєстрації до Уповноваженого органу.

…особенно прихват многим при платеже подсовывал распечатку в виде чека о изменении условий страхования…а это ДЕНЬГИ..это сумма требований ВКЛЮЧЁННАЯ В ИСКИ… ПРЕПАРИРОВАТЬ ИХ ДОГОВОРА НАДО КАК ТВАРЕЙ ПОГАНЫХ..и КУДА НЕ ТКНЁШ ВЕЗДЕ ГНИЛЬЁ…А МЫ СТАТЬЯ, ЗАКОН,,ДОМОВИЛИСЬ..с МОШЕНИКАМИ-МАРОДЁРАМИ…что в случае чего мародёры и шкуру сдерут с помощью ГОСУДАРСТВА..а мы конституция…!

Стаття 19. Валюта страхування

Страхувальники згідно з укладеними договорами страхування мають право вносити платежі лише у грошовій одиниці України, а страхувальник-нерезидент - у іноземній вільно конвертованій валюті або у грошовій одиниці України у випадках, передбачених чинним законодавством України, з урахуванням положень частини четвертої цієї статті при укладанні договорів страхування життя.

Стаття 28. Припинення дії договору страхування

Дія договору страхування припиняється та втрачає чинність за згодою сторін, а також у разі:

1) закінчення строку дії;

6) прийняття судового рішення про визнання договору страхування недійсним

Стаття 29. Недійсність договору страхування

Договір страхування вважається недійсним з моменту його укладання у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.

Відповідно до цього Закону договір страхування визнається недійсним і не підлягає виконанню також у разі:

1) якщо його укладено після страхового випадку;

2) якщо предметом договору страхування є майно, яке підлягає конфіскації на підставі судового вироку або рішення, що набуло законної сили.

Договір страхування визнається недійсним у судовому порядку.

Стаття 45. Розгляд спорів

Спори, пов'язані із страхуванням, вирішуються в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Так, что уважаемые…»банк» при страховании выступает в трёх ипостасях..АГЕНТ СТРАХОВИКА (20 % от «застрахованного минимум сабе, «любимому»), выгодонабувача-САБЕ,тока сабе если что случилось… (реально сталкивался: Страховое событие. Страховик не ВЫПЛАЧИВАЕТ сумму, без согласия банка. А машину надо делать на СТО. Выплачиваю очередные платежи по «договору, плачу на СТО, затем «открепляюсь» от банка. Страховик тянет. Перепроверяет-там, не там ремонтировался..то да сё…Сумма более 30.000 грн. Банк трёт6 пусть страховик перечислит сумму , а мы будем засчитывать по частям в счёт очередных платежей…мы же «выгодонабувачи»! Припёр: платежи идут по графику? Идут. Вы какое отношение имеете к «выгоде ? Я проплатил на СТО. Страховая пусть мне и выплатит. Заставил. Мудрецов хотрых.

И КРЕДИТОРА СВОИХ ИНТЕРЕСОВ, но за мой счёт, да ишо и за «проценты»…

А вот страховатьименно что предусмотрено ЗАКОНОМ…что многие ЗНАЛИ .о ст5 п.п. 16-20 ?? ОТОЖ.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг Із змінами і доповненнями, внесеними

Законами України

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

1) фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг;

(пункт 1 частини першої статті 1 у редакції

Закону України від 09.09.2010 р. N 2510-V

2) кредитна установа - фінансова установа, яка відповідно до закону має право за рахунок залучених коштів надавати фінансові кредити на власний ризик;

3) фінансовий кредит - кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент;

4) фінансові активи - кошти, цінні папери, боргові зобов'язання та право вимоги боргу, що не віднесені до цінних паперів;

) учасники ринків фінансових послуг - юридичні особи та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які відповідно до закону мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, та споживачі таких послуг;

Стаття 4. Фінансові послуги

1. Фінансовими вважаються такі послуги:

1) випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та/або їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків;

2) довірче управління фінансовими активами;

3) діяльність з обміну валют;

4) залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення;

5) фінансовий лізинг;

6) надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту;

7) надання гарантій та поручительств;

8) переказ коштів;

(пункт 8 частини першої статті 4 із змінами, внесеними

згідно із Законом України від 02.12.2010 р. N 2756-VI)

9) послуги у сфері страхування та у системі накопичувального пенсійного забезпечення;

(пункт 9 частини першої статті 4 із змінами, внесеними

Стаття 5. Право на здійснення операцій з надання фінансових послуг

3. Надавати фінансові кредити за рахунок залучених коштів має право на підставі відповідної ліцензії лише кредитна установа.

…и вот смутное непонимание смешения понятий:

Шото за «падлюка така» ПАТ КБ та щей якись «ГРАБ унд в ГРОБ БАНК» ???

ФИНАНСОВА УСТАНОВА чи КРЕДИТНА,,,

. 1. Фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб'єктами підприємницької діяльності на підставі договору.

Договір, якщо інше не передбачено законом, повинен містити:

1) назву документа;

що ми маемо: КРЕДИТНИЙ ДОГОВОР…условия ФИНАНСОВОГО или ПОТРЕБИТЕЛЬСКОГО..( смешались в кучу кони , люди.)

2) назву, адресу та реквізити суб'єкта підприємницької діяльності;

3) прізвище, ім'я і по батькові фізичної особи, яка отримує фінансові послуги, та її адресу;

4) найменування, місцезнаходження юридичної особи;

5) найменування фінансової операції;

6) розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків;

7) строк дії договору;

8) порядок зміни і припинення дії договору;

9) права та обов'язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору;

10) інші умови за згодою сторін;

11) підписи сторін.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, встановлює додаткові вимоги до договорів про надання фінансових послуг фізичним особам, якщо це не врегульовано законом.

При укладенні договору юридична або фізична особа мають право вимагати у суб'єкта підприємницької діяльності надання балансу або довідки про фінансове становище, підтверджені аудитором (аудиторською фірмою), а також бізнес-план, якщо інше не передбачено законодавством України.

2. Фінансовим установам забороняється в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки або інших платежів, передбачених кредитним договором або графіком погашення боргу, за винятком випадків, встановлених законом.

(статтю 6 доповнено новою частиною другою

згідно із Законом України від 21.01.2010 р. N 1822-VI)

3. Фінансовим установам забороняється вимагати дострокового погашення несплаченої частини боргу за кредитом та розривати в односторонньому порядку укладені кредитні договори у разі незгоди позичальника із пропозицією фінансової установи збільшити процентну ставку або інший платіж, передбачений кредитним договором або графіком погашення боргу.

(статтю 6 доповнено новою частиною третьою

згідно із Законом України від 21.01.2010 р. N 1822-VI,

у зв'язку з цим частину другу вважати частиною четвертою)

4. Підстави, порядок та правові наслідки припинення дії договорів про надання фінансових послуг визначаються цивільним законодавством, законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг, а також укладеними відповідно до них договорами.

1. Юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов'язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.

3. Фінансова установа може розпочати надання фінансових послуг, лише якщо:

1) облікова і реєструюча система відповідає вимогам, встановленим нормативно-правовими актами;

2) внутрішні правила фінансової установи, узгоджені з вимогами законів України та нормативно-правових актів державних органів, що здійснюють регулювання та нагляд за ринками фінансових послуг;

3) професійні якості та ділова репутація персоналу відповідають встановленим законом вимогам.

(необходимо срочное принятие закона « О фигуслугах мародёров»- пункт 3 прописан у них на лбу…МАРОДЁРЫ!

Стаття 11. Достовірність реклами та інформації

1. Фінансовим установам забороняється поширення у будь-якій формі реклами та іншої інформації, що містить неправдиві відомості про їх діяльність у сфері фінансових послуг.

Стаття 12. Право клієнта на інформацію

1. Клієнт має право доступу до інформації щодо діяльності фінансової установи. Фінансові установи зобов'язані на вимогу клієнта надати таку інформацію:

1) відомості про фінансові показники діяльності фінансової установи та її економічний стан, які підлягають обов'язковому оприлюдненню;

2) перелік керівників фінансової установи та її відокремлених підрозділів;

3) перелік послуг, що надаються фінансовою установою;

4) ціну/тарифи фінансових послуг;

5) кількість акцій фінансової установи, які знаходяться у власності членів її виконавчого органу, та перелік осіб, частки яких у статутному капіталі фінансової установи перевищують п'ять відсотків;

6) іншу інформацію з питань надання фінансових послуг та інформацію, право на отримання якої закріплено в законах України.

Для ідентифікації клієнта - фізичної особи та вжиття заходів, передбачених законодавством для підтвердження його особи, фінансова установа має право витребувати інформацію про нього в органів державної влади, банків, інших юридичних осіб, а також здійснювати передбачені законодавством заходи щодо збору такої інформації про цю особу, яка є необхідною для виконання правил внутрішнього фінансового моніторингу та програм його здійснення, у тому числі щодо виявлення фінансових операцій, що мають сумнівний характер. Вказані органи державної влади, банки, інші юридичні особи зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту безоплатно надати фінансовій установі таку інформацію.

Если БАНК не финансова установа, при обращении клиента за «позичкою» банк обращается за информацией к финансовой установе, Но если БАНК финансовая УСТАНОВА, тогда она обращается сама к сабе…если смотреть на сон как не сон, то рассуждая пронесон как просон..а про сон как не про не сон….

Стаття 19. Мета державного регулювання ринків фінансових послуг

1. Метою державного регулювання ринків фінансових послуг в Україні є:

2) захист інтересів споживачів фінансових послуг;

6) додержання учасниками ринків фінансових послуг вимог законодавства;

Стаття 20. Форми державного регулювання ринків фінансових послуг

1. Державне регулювання діяльності з надання фінансових послуг здійснюється шляхом:

1) ведення державних реєстрів фінансових установ та ліцензування діяльності з надання фінансових послуг;

…так какую и кто обязан выдать –иметь ЛИЦЕНЗИЮ?

НБУ или Госфинуслуг ???

Где и кто регистрирует оказателей ФИНАНСОВЫХ УСЛУГ ???

21. Органи, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг

1. Державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється:

щодо ринку банківських послуг - Національним банком України;

судя по закону РИНОК БАНКОВСКИХ УСЛУГ СОСТАВНАЯ РЫНКА ФИНАНСОВЫХ УСЛУГ ???

щодо інших ринків фінансових послуг - національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Стаття 22. Співпраця та координація діяльності між органами, що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг

3. Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку і національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, мають право на доступ до інформаційних баз даних одне одного, які ведуться з метою регулювання ринків фінансових послуг.

8. Національний банк України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку і Уповноважений орган, що здійснюють нагляд на консолідованій основі за фінансовими групами, мають право ініціювати один перед одним застосування заходів впливу до фінансової установи, яка є учасником фінансової групи.

(статтю 22 доповнено частиною восьмою згідно із

Законом України від 19.05.2011 р. N 3394-VI)

Стаття 27. Завдання національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг

2) здійснення державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг та додержанням законодавства у цій сфері;

3) захист прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування у межах своїх повноважень заходів впливу з метою запобігання і припинення порушень законодавства на ринку фінансових послуг;

рСтаття 28. Повноваження національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферинків фінансових послуг

2) здійснює реєстрацію та веде Державний реєстр фінансових установ;

3) видає фінансовим установам відповідно до законів з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг відповідні дозволи, а також ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг та затверджує умови провадження діяльності з надання фінансових послуг, здійснення яких потребує відповідної ліцензії чи дозволу, та порядок контролю за їх додержанням;

(пункт 3 частини першої статті 28 в редакції

Закону України від 15.12.2005 р. N 3201-IV)

И гиде ЛИЦЕНЗИЯ и ДОЗВОЛ ???

Шо ж це за звирюга, ПАТКАБАН

7) встановлює обмеження на суміщення надання певних видів фінансових послуг;

) у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативно-правових актів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення;

11) звертається до суду та господарського суду з позовами (заявами) у зв'язку з порушенням законодавства України про фінансові послуги;

…вчера госфинуслуг обратился в суд по поводу незаконной выдачи не кредитным учреждением ПАТКАБАН кредитов физческим лицам без ЛИЦЕНЗИИ и РЕГИСТРАЦИИ

13) надсилає матеріали в правоохоронні органи стосовно фактів правопорушень, що стали відомі під час проведення перевірок;

14) надсилає матеріали в органи Антимонопольного комітету України у разі виявлення порушень антимонопольного законодавства;

15) вимагає скликання зборів учасників фінансової установи;

16) здійснює моніторинг руху капіталу в Україну та за її межі через ринки фінансових послуг;

3. Нормативно-правові акти національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

(статтю 28 доповнено частиною третьою згідно із

Законом України від 01.07.2010 р. N 2388-VI)

Розділ VI. ЛІЦЕНЗУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ

Стаття 34. Обов'язковість ліцензування

1. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції видає ліцензії для здійснення фінансовими установами:

1) страхової діяльності;

2) діяльності з надання послуг накопичувального пенсійного забезпечення;

3) надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів;

4) діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб. 2. Здійснення діяльності, зазначеної у частині першій цієї статті, дозволяється тільки після отримання відповідної ліцензії. Особи, винні у здійсненні діяльності без ліцензії, несуть відповідальність згідно із законами України.

3. Ліцензія, яка надається для здійснення діяльності з надання фінансових послуг, не може передаватися третім особам.

надається для здійснення діяльності з надання фінансових послуг, не може передаватися третім особам.

Стаття 35. Документи, які подаються органу ліцензування для одержання ліцензії

1. Особа, яка має намір провадити певний вид господарської діяльності з надання фінансових послуг, що ліцензується, особисто або через уповноважений нею орган чи особу звертається до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії.

У заяві про видачу ліцензії повинні міститися відомості про особу заявника (найменування, місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код). У разі наявності у заявника філій, інших відокремлених підрозділів, які провадитимуть господарську діяльність на підставі отриманої ліцензії, у заяві зазначається їх місцезнаходження.

2. До заяви про видачу ліцензії або дозволу додається виписка або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, документи, вимоги до переліку та змісту яких встановлені законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг, а до заяви про видачу ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг, зазначених у пунктах 3 і 4 частини першої статті 34 цього Закону, - також документи, вимоги до переліку та змісту яких встановлені нормативно-правовими актами національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

(частина друга статті 35 в редакції

Закону України від 15.12.2005 р. N 3201-IV,

із змінами, внесеними згідно із

Законом України від 07.04.2011 р. N 3205-VI)

Стаття 37. Відомості, які містить ліцензія

1. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, використовує бланки ліцензії єдиного зразка. Бланк ліцензії єдиного зразка затверджується Кабінетом Міністрів України.

2. Бланки ліцензій є документами суворої звітності, мають облікову серію і номер.

3. У ліцензії зазначаються:

1) найменування органу ліцензування, що видав ліцензію;

2) вид господарської діяльності з надання фінансових послуг, на право провадження якого видається ліцензія;

3) найменування юридичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи;

5) місцезнаходження юридичної особи;

6) дата прийняття та номер рішення про видачу ліцензії;

7) посада, прізвище та ініціали особи, яка підписала ліцензію;

8) дата видачі ліцензії та строк її дії.

Ліцензія підписується членом національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, відповідно до розподілу обов'язків та засвідчується печаткою національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

(абзац десятий частини третьої статті 37

у редакції Закону України від 07.07.2011 р. N 3610-VI)

Стаття 38. Видача ліцензії

1. У разі прийняття позитивного рішення про видачу ліцензії національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, повинна оформити ліцензію не пізніше ніж за п'ять робочих днів з дня надходження документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії.

Розділ VII. ЗАХОДИ ВПЛИВУ

Стаття 39. Застосування заходів впливу

1. У разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону.

Стаття 40. Види заходів впливу

1. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може застосовувати такі заходи впливу:

1) зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення;

2) вимагати скликання позачергових зборів учасників фінансової установи;

3) накладати штрафи в розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону;

4) тимчасово зупиняти або анулювати ліцензію на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг;

5) відсторонювати керівництво від управління фінансовою установою та призначати тимчасову адміністрацію;

6) затверджувати план відновлення фінансової стабільності фінансової установи;

7) порушувати питання про ліквідацію установи;

8) установлювати для небанківських фінансових груп підвищені економічні нормативи, ліміти та обмеження щодо здійснення окремих видів операцій;

(частину першу статті 40 доповнено пунктом 8

згідно із Законом України від 19.05.2011 р. N 3394-VI)

Стаття 41. Штрафні санкції, що застосовуються до суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг

1. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує до суб'єктів підприємницької діяльності штрафні санкції:

1) за діяльність на ринках фінансових послуг без ліцензії, одержання якої передбачено законом, - у розмірі до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але не більше одного відсотка від розміру статутного (пайового) капіталу юридичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, що вчинила правопорушення; (частину першу статті 41 доповнено пунктом 11

згідно із Законом України від 08.07.2011 р. N 3668-VI)

Стаття 42. Порядок застосування штрафних санкцій за порушення правил діяльності суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами на ринках фінансових послуг

1. Штрафи, передбачені статтею 41 цього Закону, накладаються головою, іншими членами Комісії, а також уповноваженими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, посадовими особами після розгляду матеріалів, які засвідчують факт правопорушення.

(частина перша статті 42 із змінами, внесеними

згідно із Законом України від 07.07.2011 р. N 3610-VI)

2. Про вчинення правопорушення, зазначеного у статті 41, уповноваженою особою, яка його виявила, складається акт, який разом з поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи, протягом трьох днів направляється посадовій особі, яка має право накладати штраф.

3. Якщо під час проведення перевірки уповноваженою особою проводилось вилучення документів, які підтверджують факт порушення, до акта про правопорушення додаються копії цих документів та копія протоколу про вилучення цих документів.

4. Вилучення на строк до трьох днів документів, які підтверджують факт правопорушення, проводиться з обов'язковим складанням протоколу, в якому зазначаються дата його складання, прізвище та посада особи, яка провела вилучення, повний перелік вилучених документів та день, в який ці документи відповідно до цього Закону мають бути повернені.

5. Протокол підписує уповноважена особа, яка провела вилучення. Представнику суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, документи якого були вилучені, після закінчення перевірки і проведення вилучення документів надається копія протоколу про вилучення.

6. Посадові особи національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, визначені у частині першій цієї статті, приймають рішення про накладення штрафу протягом 10 днів після отримання документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті. Рішення про накладення штрафу оформляється постановою, що надсилається суб'єкту підприємницької діяльності - юридичній особі та банківській установі, в якій відкрито розрахунковий рахунок цього суб'єкта підприємницької діяльності.

Стаття 43. Відповідальність за адміністративні правопорушення, пов'язані з діяльністю на ринках фінансових послуг

1. Здійснення операцій на ринках фінансових послуг без ліцензії, отримання якої передбачено законом, тягне за собою накладення на фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності чи посадову особу штрафу у розмірі від 20 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. Неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірних відомостей національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, якщо подання цих відомостей передбачено чинним законодавством, тягне за собою накладення на фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності чи посадову особу суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи штрафу у розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3. Ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпоряджень, рішень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, тягне за собою накладення на фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності чи посадову особу суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи штрафу у розмірі від 20 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

4. Протоколи про вчинення правопорушення складаються посадовими особами національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, в разі виявлення ними відповідних правопорушень.

5. Адміністративні стягнення за правопорушення, передбачені частинами першою - третьою цієї статті, накладаються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, або її територіальними управліннями. Від імені національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, право розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати стягнення мають голова, інші члени комісії, а також уповноважені національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, посадові особи.

(частина п'ята статті 43 із змінами, внесеними

згідно із Законом України від 07.07.2011 р. N 3610-VI)

6. Провадження у справах про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою - третьою цієї статті, здійснюється відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Стаття 44. Кримінальна відповідальність за порушення законодавства при здійсненні діяльності з надання фінансових послуг

1. Посадові особи, які порушують законодавство про здійснення діяльності з надання фінансових послуг, несуть кримінальну відповідальність, установлену законом.

2. Именно конкретные: нач. отделения, должностное лицо ?

3. А не какой-то там безликий бандк…кстати КАСИР не является должностным лицом, как и менеджер-зазывала…

Стаття 45. Відповідальність національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та його посадових осіб

1. Посадові особи національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків несуть відповідальність у порядку, визначеному законом.

2. Шкода, заподіяна учасникам ринку фінансових послуг неправомірними діями національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, при здійсненні ним своїх повноважень, підлягає відшкодуванню в повному обсязі за рахунок держави відповідно до закону.

Розділ VIII. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців підготувати та подати на розгляд Президенту України проект Положення про спеціальний уповноважений орган виконавчої влади з питань регулювання ринків фінансових послуг.

3. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, зобов'язана протягом одного року з моменту свого утворення запровадити Державний реєстр фінансових установ та внести в нього відповідні записи про існуючі фінансові установи, що входять до сфери її регулювання.

4. Фінансові установи, створені до набрання чинності цим Законом, зобов'язані протягом одного року з дня запровадження Державного реєстру фінансових установ привести свою діяльність у відповідність з вимогами цього Закону.

5. До приведення законодавства у відповідність з цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону, якщо інше не передбачено цим Законом.

6. З питань, не врегульованих цим Законом, застосовуються інші закони та нормативно-правові акти органів, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг.

7. Кабінету Міністрів України, Національному банку України та Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку протягом року з дня опублікування цього Закону:

підготувати і подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити прийняття актів, необхідних для реалізації цього Закону;

забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їхніх нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом.

8. Частину другу статті 2 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 36, ст. 299; 2001 р., N 11, ст. 45) після слів "ліцензування банківської діяльності" доповнити словами "діяльності з надання фінансових послуг".

9. Статтю 6 Закону України "Про страхування" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 18, ст. 78; 1998 р., N 2, ст. 4, N 11 - 12, ст. 50; 1999 р., N 4, ст. 35; 2000 р., N 19, ст. 143, N 27, ст. 213, N 38, ст. 318, N 50, ст. 436; 2001 р., N 15, ст. 73) доповнити пунктом 34 такого змісту:

"34) фінансова відповідальність, життя і здоров'я тимчасового адміністратора та ліквідатора фінансової установи".

И тут имеем разделение ЛИЦЕНЗИРОВАНИЕ БАНКОВСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ и ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ПРО НАДАННЯ ФИНАНСОВЫХ УСЛУГ…

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 3 лютого 2010 р. N 157

ПОЛОЖЕННЯ

про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України

1. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України (Держфінпослуг) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Держфінпослуг є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством.

4. Держфінпослуг відповідно до покладених на неї завдань:

7) надає висновки про віднесення операцій до певного виду фінансових послуг;

9) веде:

Державний реєстр фінансових установ;

Єдиний реєстр бюро кредитних історій;

14) затверджує ліцензійні умови провадження господарської діяльності, пов'язаної із збиранням, обробленням, зберіганням, захистом, використанням інформації, що становить кредитну історію, та порядок здійснення контролю за їх дотриманням;

21) встановлює додаткові вимоги до договорів про надання фінансових послуг фізичним особам, якщо такі вимоги не визначені законом;

26) здійснює контроль за достовірністю інформації, що надається учасниками ринків фінансових послуг;

31) встановлює згідно із законом порядок та умови застосування заходів впливу;

32) у разі порушення законодавства про фінансові послуги накладає адміністративні стягнення за правопорушення та застосовує відповідно до закону заходи впливу;

86) надає інформацію на запити юридичних осіб;

[Бонар]

По страховке.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про страхування

Закон введено в дію з дня опублікування - 11 квітня 1996 року (згідно з Постановою Верховної Ради України від 7 березня 1996 року N 86/96-ВР)

Цей Закон регулює відносини у сфері страхування і спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових ін

Банкіри жмуть на нашу чесність та порядність ті льки просто чесністю туту не пройде тут хитрістю треба...

Відносно страховки так я свою квитанція глянув: гроші в касу не поступили - це означає , що кредит на оголошених банком умовах ну ніяк не могли бути виданий як економічно обргунтований....

А відносно Завкок на видач готівку тут треба стояти на тому , що ніхто ( 2203..) доларів не брав. А підпис є ??! у і шо, так подібний , але прізвища ж немає.....???? Але брав макисмум гривні..... а долари отримав після валютно-обмінної операції.... сам міняв ... типу того...

[doroshal]

Важный момент.

После акцентирования на недействительности квитанций от заявлений на перечисление наличных в погашение кредита (счет 2203 - счет банка, а не клиента),

банк обосновывает прием валюты от клиента на свои аналитические счета следующим образом:

"2203 - счет банка, но он открыт, как ссудный, именно для этого клиента. Именно поэтому в квитанциях на погашение и указано: плательщик - заемщик, получатель - заемщик. А все, что говорит ответчик - это манипуляция... А прием банком платежей на другие счета -... указан в кредитном договоре, это проценты и прочее. Банк выполнил все свои обязательства, выдал кредит в долларах согласно кредитного договора, в документе, который мы предоставили так и указано: выдача кредита по кредитному договору. Иск поддерживаем, просим взыскать!"

Взыскали...

Вот полное решение суда

Основания для взыскания:

1. Принятие условий договора исполнением; (обосновывал встречным выполнением поручителем, больше нечем. Самый неудобный момент в защите...)

2. Критическое отношение суда к доводам ответчика о недоказанности исковых требований истца. (??? но так написано)

3. В связи с заключением кредитного договора и с приведенными представителем ответчика обоснований в части нарушений банка при выдаче кредитных средств и кассовых операций, права ответчика, как заемщика, - не нарушаются и не делают невозможным выполнение им своих обязанностей. (вот так!...)

Подтверждена правомерность и полномочия банка на заключение кредитного договора, учитывая при этом презумпцию действительности сделки.

Вопрос к НБ Украины: очень прошу "хирургически" вмешаться, сроки на апелляцию горят, крайний - воскресенье. По сути, судья установил, что "кривая" выдача не нарушает моих прав, в апелляции я укажу про шикану, но судья, и это очевидно, принял во внимание именно назначение платежа и именно проводки в заяве на выдачу наличных, не разбираясь в сути, а там, - графически "2203-1001", как и в кредитном договоре указано, как с такой позицией справиться?

Суд не принял к сведению недействительность кассового документа, как такового (я это доказал), а признал его легитимность в рамках осуществленной сделки, о которой договорились стороны (в рамках договорного права).

Учитывая всю вышеизложенную в теме проблематику, стоит ли сейчас, в апелляционной жалобе, самому устанавливать факт выдачи гривны? Или можно все-таки нарваться на ст.61 ГКУ?

Саша,прочитал решение. Не заметил,а проводилась ли оценка вартости автомобиля?

Кроме того відповідно до Закону України ст.24 "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень"

Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження. Чи надав банк докази про реєстрацію в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження? Есть практика ВСУ ,я тебе ее посилав.

[НБ Украины]

Важный момент.

После акцентирования на недействительности квитанций от заявлений на перечисление наличных в погашение кредита (счет 2203 - счет банка, а не клиента),

банк обосновывает прием валюты от клиента на свои аналитические счета следующим образом:

"2203 - счет банка, но он открыт, как ссудный, именно для этого клиента. Именно поэтому в квитанциях на погашение и указано: плательщик - заемщик, получатель - заемщик. А все, что говорит ответчик - это манипуляция... А прием банком платежей на другие счета -... указан в кредитном договоре, это проценты и прочее. Банк выполнил все свои обязательства, выдал кредит в долларах согласно кредитного договора, в документе, который мы предоставили так и указано: выдача кредита по кредитному договору. Иск поддерживаем, просим взыскать!"

Взыскали...

Вот полное решение суда

Основания для взыскания:

1. Принятие условий договора исполнением; (обосновывал встречным выполнением поручителем, больше нечем. Самый неудобный момент в защите...)

2. Критическое отношение суда к доводам ответчика о недоказанности исковых требований истца. (??? но так написано)

3. В связи с заключением кредитного договора и с приведенными представителем ответчика обоснований в части нарушений банка при выдаче кредитных средств и кассовых операций, права ответчика, как заемщика, - не нарушаются и не делают невозможным выполнение им своих обязанностей. (вот так!...)

Подтверждена правомерность и полномочия банка на заключение кредитного договора, учитывая при этом презумпцию действительности сделки.

Вопрос к НБ Украины: очень прошу "хирургически" вмешаться, сроки на апелляцию горят, крайний - воскресенье. По сути, судья установил, что "кривая" выдача не нарушает моих прав, в апелляции я укажу про шикану, но судья, и это очевидно, принял во внимание именно назначение платежа и именно проводки в заяве на выдачу наличных, не разбираясь в сути, а там, - графически "2203²-1001", как и в кредитном договоре указано, как с такой позицией справиться?

Суд не принял к сведению недействительность кассового документа, как такового (я это доказал), а признал его легитимность в рамках осуществленной сделки, о которой договорились стороны (в рамках договорного права).

Учитывая всю вышеизложенную в теме проблематику, стоит ли сейчас, в апелляционной жалобе, самому устанавливать факт выдачи гривны? Или можно все-таки нарваться на ст.61 ГКУ?

　

1. В материалах дела отсутствуют:

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&view=findpost&p=33588 сообщение #99 27.5.2011 11:41

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&view=findpost&p=47050 сообщение #2501 17.2.2012 10:41

2. Ваше заявление о фальшивости не содержит всех нарушений:

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&view=findpost&p=33310 сообщение #52 18.5.2011 8:18

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&view=findpost&p=46935 сообщение #2484 16.2.2012 10:43

3. Расчет задолженности с учетом платежей применяется, если Вы подтверждаете факт получения кредита. Иначе, его наличие в материалах дела опровергает Ваши доказательства и заявления о неполучении кредита.

[ALTIS]

у кого только не спрашивал- КУПЮРЫ, ЗЕДЁНЫЕ В БАНКЕ ОТЛИСТЫВАЛИ?

Были ответы : Да отлистывали, человек выходил из Банка с пачкой "неплатёжных средств", а ВАЛЮТОЙ В ВВИДЕ БАНКНОТ США, что бы использовать при расчёте за покупку квартиры!!! Тоить, прямо шёл, при пособничестве Банка, на 80-ю УК...нотариус при расчёте (отлистывании не присутствовал) , была отдельная комната. И при подписании договора купли-продажи, а в нём для налогообложения указана ГРИВНА, что эквивалентно сумме...Х в долл. США! Ничего не обязывающий эквивалент! Так что если банк утверждает, а суд "закрепляет" ФАКТ ВЫДАЧИ ЧЕРЕЗ КАССУ 18-30-40.000 иностранных платёжных средств в ввиде банкнот, выпущенных соответствующей державой, НАЛИЧНЫМИ!!! да ещё и по ДОГОВОРУ где прямо сказано "НА ПОКУПКУ", и использует КАК СРЕДСТВО ПЛАТЕЖА, вынося решение ВЗЫСКАТЬ СУММУ!!! ДОЛЛАРОВ!!! НАЛИЧНЫМИ!!!

А что значит ОБМЕН ??? Да по КУРСУ ???

Что делает НБУ ? УСТАНАВЛИВАЕТ КУРС ОБМЕНА !!!! СПОСОБОМ ПРОДАЖА!!! ПОКУПКА !!!

т.е. за ЗАКОННЫЕ ПЛАТЁЖНЫЕ СРЕДСТВА (гривна) я ПОКУПАЮ НЕПЛАТЁЖНЫЕ СРЕДСТВА ВНУТРИ УКРАИНЫ (долл. франки евро)

И крутятся банки с аналсчетами, прооводками...потому что провести на ЛИЧНЫЙ (ИНДИВИДУАЛЬНЫЙ СЧЁТ) не могут, ну не могут и всё! ИНАЧЕ 80-я!

А многие не брали и в глаза не видели наличку! И эти мошенники теперь нагло утверждают , и где?..в СУДЕ!!! ЧТО ВЫДАВАЛИ ! М-да! СУДЬЯ ПРЯМОЙ ПОСОБНИК ПРЕСТУПНИКОВ!

Ведь есть ещё такая ОБЯЗАННОСТЬ СУДЬИ. Установив, выявив в суде факт ПРЕСТУПЛЕНИЯ, СУДЬЯ ОБЯЗАН!!!

возбудить УГОЛОВНОЕ ДЕЛО !!!

Ведь банк доказал что он выдал из кассы НАЛИЧНУЮ ИНОСТРАННУЮ ВАЛЮТУ НА РУКИ ??? ДОКАЗАЛ! УРА, МОЛОДЕЦ! По договору ??? ДА, по "договору", какая сумма??? ОГО=ГО !!! ДЛЯ ЧЕГО ИСПОЛЬЗОВАТЬ НА УЛИЦЕ. КАК СРЕДСТВО ПЛАТЕЖА??? Да, твердит банк, на ПОКУПКУ... и ВЫ ВАЛЮТУ" использовали при покупке ГРИВНЫ как СРЕДСТВО ПЛАТЕЖА ПРИ РАСЧЁТЕ ??? Ого-го! 80-я, как ни крути, САМОЗДАЧА-с !

А как ? Ах, Вы ОБМЕНЯЛИ!!! А как? А "ПРОДАЛИ" в кассу, т.е. полученную на основании "воздушно-аналовых" счетов, по каким-то ОРДЕРАМ наличные банкноты иностранные, БАНК У ВАС ПОКУПАЕТ!! А говорит-меняет: по курсу КУПЛИ-ПРОДАЖИ НБУ.

И судья не возбуждаеи уголовное дело ???

Да поэтому сУДЬЯ и ПОСОБНИК ! Что включает дурака. ВЫ БРАЛИ-ОТДАЙТЕ!

НЕТ, выносить вопрос надо на "тлумачення", обязан ли БАНК ОТКРЫВАТЬ ИНДИВИДУАЛЬНЫЕ СЧЕТА?

...дал "валюту", но с МОЕГО СЧЁТА ! А не с анала, или внутреннего...это серьёзный вопрос..ПРОКУРАТУРА, СБУ-ПОДРЫВ ЭКОНОМИКИ. ВВЕДЕНИЕМ В ОБОРОТ БАНКНТ ИНОМТРАННЫХ ГОСУДАРСТВ...ОТМЫВАНИЕ,,,

[stairtov]

　

1. В материалах дела отсутствуют:

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&view=findpost&p=33588 сообщение #99 27.5.2011 11:41

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&view=findpost&p=47050 сообщение #2501 17.2.2012 10:41

2. Ваше заявление о фальшивости не содержит всех нарушений:

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&view=findpost&p=33310 сообщение #52 18.5.2011 8:18

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&view=findpost&p=46935 сообщение #2484 16.2.2012 10:43

3. Расчет задолженности с учетом платежей применяется, если Вы подтверждаете факт получения кредита. Иначе, его наличие в материалах дела опровергает Ваши доказательства и заявления о неполучения кредита.

тоисть был косвенный повод щитать что был дан кредит ...

но ведь кредт это не сам момент получения а сама послуга --ее назва с комплексом сутевых обставын

и если есть нарушение или отклонение то этож уже не кредит а другое --другая услуга или обман

[alexburko]

Саша,прочитал решение. Не заметил,а проводилась ли оценка вартости автомобиля?

Кроме того відповідно до Закону України ст.24 "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень"

Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження. Чи надав банк докази про реєстрацію в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження? Есть практика ВСУ ,я тебе ее посилав.

Оценка стоимости не проводилась... В принципе, в данном случае она и не нужна: банк просто использовал свое право, предусмотренное законом "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", - автомобиль в залоге. И бесспорно, первым пунктом апелляции, - я влуплю их этим нарушением. По практике ВССУ, - иск банка должен быть отклонен лишь на одном только этом основании...

Саша, спасибо тебе огромное за помощь.

Огромная благодарность НБ Украины, это неоценимая помощь.

Пишу апелляцию. Пока что она мне очень нравится...