Решение Киевского апелляционного хозсуда оставленное в силе ВХСУ об отказе банку Креди Агриколь во взыскании по не заключенному договору

[alexburko]

Эмоции...

Из наблюдений (объективно):

Суды стараются "резать" заемщиков, факт неоспоримый. Но, анализируя свою "судебную биографию" (35 заседаний), прихожу к выводу, что резать стараются все-таки в плоскости материального и процессуального права. Процессуальный способ - вообще процветает: придерживают, откладывают, не видят, не слышат. Но заметно, что если упираться на каждом этапе, не лениться и не опускать руки, - проход есть.

Единолично мы не в состоянии победить систему, так как она - Система (кто его посадит, он памятник!), и звенья в ней действуют сообща, системно и вместе. А мы - поодиночке. И спорить тут нечего. Именно поэтому - "вилы в руки", поскольку само по себе это системное движение. Это необходимо для победы над Системой. И этим бесспорно надо заниматься,и оно варится, броуновское движение, - политики вот, разные социальные слои и т.п., во что-то - да и выльется...

Но пока, здесь, на форуме, обсуждаем новые пути игры именно в правовом поле, пути индивидуальные для каждого, но имеющие системное направление. Побеждаем же! И бреши в стене пробиваем, потихоньку, поодиночке, не так как бы хотелось, - одним махом, но все же пробиваем!

Уныние есть большой грех...

________________________________________________________________________________

______________________________

Посему предлагаю вернуться к вопросам практическим.

1. Получается, что при отсутствии текущего счета кредит не выдан, поскольку выдачей считается момент зачисления договорных кредитных сумм на текущий счет заемщика. (для этого делаем выкладку на основании обстоятельств, описанных по всем 90 с гаком страницам этой темы, где обосновываем установленный законом порядок выдачи потребительских кредитов в наличной иностранной валюте. Описываем, ссылаясь на нормативку. (основной перечень размещен на стр.13 этой темы)).

2. Существенное условие кредитного договора, а именно - порядок выдачи кредита, в случае его согласования в договоре в виде перечисления со ссудного счета прямо на кассу, - есть ничтожен, поскольку такой порядок не предусмотрен законодательством вообще и сам банк, в силу своей генеральной лицензии (до 2009 года), - не уполномочен на такие действия (ст. 227 ЦКУ). Следовательно, - договор недействителен в силу положений статей 203 и 227 ГК. Дальше - применяем последствия.

Статьи 59 и 60 ЦПК не дадут банку возможности крутить, доказать обратное они смогут.

Дальше давайте вместе, чтобы не я один думал, так как могу ошибиться где-то (практического опыта по этому направлению, как видится, нет ни у кого).

Пора выводить финальную линию, для всех, поскольку далеко не все могут разобраться в столь обширном "томе" этой темы, а нам нужна массовость. Для системности наступления. На лазутчиков-банкиров и их юристов - плевать, пусть видят, все равно исправить ничего не могут, - все документы у нас на руках, а у них - в архивах, "запечатанных" проверками НБУ.

[Andry]

все документы у нас на руках, а у них - в архивах

не у всех документы на руках. а они используют такой трюк - мы банк-правоприемник, все первичные документы находились в старом предприятии и сейчас в архиве, по этому мы вам ничего не дадим.

[alexburko]

не у всех документы на руках. а они используют такой трюк - мы банк-правоприемник, все первичные документы находились в старом предприятии и сейчас в архиве, по этому мы вам ничего не дадим.

Ну и прекрасно. Требуем предоставить на основании ст.60 ЦПК. И пусть судья попробует нарушить этот ЦПК.

Заявляем, что договора на РКО не было, пусть ищут, если выиграть хотят. Здесь все на нас работает.

[Andry]

Ну и прекрасно. Требуем предоставить на основании ст.60 ЦПК. И пусть судья попробует нарушить этот ЦПК.

Заявляем, что договора на РКО не было, пусть ищут, если выиграть хотят. Здесь все на нас работает.

извиняюсь, я забыл, что почти все форумчане уже в стадии глубоких судебных разборок.

Это я смотрел со своей колокольни, когда я в информационном запросе прошу предоставить документы а меня посылают в архив

а без документов в суд не пойдешь, можно промахнуться.

[stairtov]

Ну и прекрасно. Требуем предоставить на основании ст.60 ЦПК. И пусть судья попробует нарушить этот ЦПК.

Заявляем, что договора на РКО не было, пусть ищут, если выиграть хотят. Здесь все на нас работает.

у меня каказ все переплетается ну осталось пару моментов вправить а єто отсутствие доверенности у представа от зат прим тоесть токда пат воще для меня чуждое неизвестное создание я воще не получал правоприемственность от зата на пат

прошу может что и пригодится или заметите ошибку

спасибо воронежскому за разработку тела

ПОЗИВАЧ:

Інші особи, що беруть участь у справі:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», яке розташоване за адресою: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги 50, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570,

ЗАПЕРЕЧЕННЯ

на

Апеляційну скаргу ПАТ КБ «Приватбанк», що подана на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 11 липня 2011 року у справі № 2-1064/11

11 липня 2011 року Голосіївський районний суд міста Києва (надалі – суд Першої інстанції) рішенням у справі № 2-1064/11 (надалі – Рішення Cуду) повністю відмовив у задоволенні позовних вимог Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «Приватбанк»» (на момент підписання – Закрите акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»»)(надалі в залежності від контексту – Позивач або банк) до Орлова Євгена Вікторовича (надалі в залежності від контексту – Відповідач, апелянт, іпотекодатель або Позичальник ) про звернення стягнення на предмет застави

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Банк подав апеляційну скаргу.

Згідно ч. 1 ст. 309 ЦПК України Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.

Зазначене рішення прийняте з чисельними порушеннями вимог процесуального та матеріального права.

Згідно ч. 1 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з ст. 212 п.4 ,213 п.3, 215 п.4 пп.2 Відображати розгляд справи та відображати встановлені факти за піднятими питаннями як за позовом ,зустричним позовом ,запереченням ,та заявам яки стосуються розгляду справіи.

Згідно ч. 2 цієї статті Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Усі вище перелічені вимоги при прийнятті рішення в частині звернення стягнення на предмет застави були виконані. Тому рішення є законним.

А Апеляційна скарга необґрунтована з огляду на наступне.

Суд першої інстанції не виконав вимоги цивільного судочинства.

1) Суд прийняв до розгляду як підставу до позову документ «кредітноззаставний договір» не встановивши що він є :

Неукладеним , правовідносини не наступили (відсутня ЦІНА , ЗАЛОГ, порядок видачі з поточного рахунку (законного платіжного засобу для розрахунку з резидентами України та на території України ) та погашення– відсутній поточний рахунок та договір відкриття поточного рахунку ), загальна вартість, відсутне нотаріальне посвідчення яке затверджує узгодження. Цитата :

(Лист, Верховний Суд, від 24.11.2008, "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними")

Також при розгляді спорів про недійсність правочинів судам потрібно розмежовувати недійсні та неукладені правочини, тобто такі, в яких відсутні встановлені законодавством необхідні умови для їхнього укладення (наприклад, відсутня згода щодо всіх істотних умов, передбачених законодавством; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для укладення правочину потрібно його передати; не затверджено правочин вищим органом господарського товариства, якщо це передбачено в законі чи статуті товариства; не здійснено державну реєстрацію правочину в разі, коли законом ця обставина визначена як момент його вчинення).

Встановивши, що правочин є неукладеним, суд на цій підставі залишає позов про визнання правочину недійсним без задоволення.

Таким чином, враховуючи загальні принципи цивільного права, правочини не повинні суперечити положенням законів, галузевих законодавчих актів та нормативно-правових актів (наприклад Инструкции о кассовых операциях 337) , прийнятих відповідно до Конституції.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК недодержання сторонами або стороною в момент вчинення правочину вимог, встановлених частинами 1 - 3, 5, 6 ст. 203 ЦК, як правило, має наслідком визнання правочину недійсним.

Кроме этого в узагальненнях Луспеника:

1стотн1 умови КД:

"При вирішені справ по визнанню кредитного договору недійсним суди мають враховувати вимоги законодавства, що стосуються їх чинності.

Вони встановлені як ЦК України (ст. ст. 1048-1052, 1054), так і Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Зокрема, це:

- досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору: мета, сума і строк кредиту; умови і порядок його видачі та погашення; види (способи) забезпечення зобов’язань позичальника; відсоткові ставки; порядок плати за кредит; порядок зміни та припинення дії договору; відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору;

- кредитний договір має укладатись обов’язково у письмовій формі, причому недодержання письмової форми тягне його нікчемність та не створює ніяких правових наслідків, окрім тих, що пов’язані з його нікчемністю;

- сторони кредитного договору повинні мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення сторін має бути вільним і відповідати їхній внутрішній волі.

Из узагальнень Луспеника."

має всі ознаки фальшивості ( відсутні додатки підтвердження повноважень осіб уклалавших документ, зміст підстави (кредитний договір ) не відповідае формі та порядку встановленому ст. 1054 , відсутне нотаріальне посвідчення ).

не встановив настання правовідносин

Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: Н34 У 2 т. — 2-е вид., перероб. і доп. / За ред. О. В. Дзери (кер. авт. кол.), Н. С. Кузнєцової, В. В. Луця. — К.: Юрінком Інтер, 2006. — Т. II. — 1088 с.

966-667-238-3 Т. II. — 1088 с. — І8ВМ 966-667- 40-5

"4. Істотними умовами кредитного договору, що визначені законом, є предмет, сума, строк повернення, розмір процентів. Проценти за користування кредитними коштами нараховуються з моменту зарахування кредитних коштів на рахунок позичальника, а не з моменту укладення договору або дати, з якої кредитодавець зобов'язаний був надати грошові кошти. Це правило зумовлене тим, що проценти на суму кредиту сплачуються за час реального користування грошовою сумою..."

які настають після початку користування грошовими коштами (кредит) ,(законний платіжний засіб) який потрапив на поточній рахунок за за узгодженим кредитним договором .

2) Не відобразів у рішенні розглянуті та встановлені факти порушень що зафіксовано технічними засобами суду :

Оману вчинену особами присутними у віділенні та складавшими документ «Кредитно заставній договір» від імені Банку з умислом подальшого заволодіння транспортним засобом та іого збутом з метою отрімання здобутку на власну користь, що підтвержено доказами . Умисел встановлений та відзначен ухвали суду від 11.07.2011 № 2-1064/11.

Додатки докази уміслу при скоенні омани при укладенні «кредитно заставного договору».

Генеральне доручення (скасоване) Постанови прокуратурі про скасування відмов в порушенниі кримінальних справ за незаконне заволодиння ,пограбування , угон, зберігання з метою збуту .

Розрахунок заборгованості позивача базується на його власних припущеннях та не підтверджений первинними документами у відповідності до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до цієї статті: Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, щоб підтвердити факт заборгованості Позичальника за кредитним договором, позивач мав надати усі первинні документи, які підтверджують факт сплати мною належної чи неналежної суми за кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованість.

Даних документів позивачем надано не було.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Підстав звільнення від доказування для позивача не було.

Банк мав довести факт заборгованості. Розрахунок заборгованості зроблений позивачем не міг бути прийнятий судом, як належний і допустимий доказ, так як він не відповідає закону.

Для підтвердження заборгованості необхідні були первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Заборгованість Відповідача базується на неналежних та недопустимих доказах, тому у відповідності до ст. 61 ЦПК України не є доведеною, первинні документі Позивачем не надані.

Позивачем наданий однобічний розрахунок заборгованості проведений ним за відсутності ЦІНИ договору (ст. 524 ЦКУ п. 1), який не може і не міг бути належним доказом у справі.

Тому суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог банку через відсутність належного розрахунку заборгованості

Банк не надсилав, а Відповідач отримував, як позичальник Вимогу, яка є обов’язковою умовою для повного повернення кредиту та сплати заборгованості за ним Відповідачем.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»: споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб... продукція – будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.

Системно протлумачивши інші положення цього закону, можна прийти до висновку, що Споживчий кредит – кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) фізичній особі, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити будь-які виріб (товар)

(на території українни за вже придбаний транспортний засіб задля виконання забовьязання за договоров купли продажу з резидентами фізичними особами) , робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб, для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Зважаючи на те, що цільове призначення кредиту є задоволення особистих потреб – споживчі потреби, то на вищезазначені кредитні правовідносини поширюється норми законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленум Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року № 5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» Закон України «Про Захист прав споживачів» поширюється на зазначені в ньому відносини, які виникли після введення його в дію. Оскільки Закон не визначає певних меж своєї дії, судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають … із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття і ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг).

Згідно п. 1.2 «Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» затверджених Постановою Національного банку України № 168 від 10.05.2007р. кредит на споживчі потреби є споживчим.

Отже, його метою є задоволення особистих потреб, тому керуючись положеннями вищезазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України на вищезазначені кредитні правовідносини поширюється норми законодавства про захист прав споживачів.

Звертаю ще раз увагу шановного суду на те, що на даний Кредитний договір розповсюджуються норми Закону України «Про захист прав споживачів» і це обґрунтовано вище.

Системно аналізуючи положення Закону України «Про захист прав споживачів» та п. 6 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» згідно якої Фінансовими вважаються такі послуги: надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; можна прийти до висновку, що кошти надаються у позику Позивачу, Позивач є споживачем фінансової послуги у вигляді надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту, а отже, гарантії встановлені для Позичальника Законом України «Про захист прав споживачів» мали дотримуватися, проте дотримані не були, позичальника не повідомили, що усі валютні ризики нестиме він, всупереч ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» Позивач не включив до кредитного договору значення абсолютного подорожчання кредиту та детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача.

П. 1 резулятивної частини Рішення КСУ від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі за конституційним зверненням громадянина Степаненка Андрія Миколайовича щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України „Про захист прав споживачів“ у взаємозв’язку з положеннями частини четвертої статті 42

В аспекті конституційного звернення положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України „Про захист прав споживачів“ від 12 травня 1991 року № 1023–XII з наступними змінами у взаємозв’язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Таким чином, положення Закону України «Про захист прав споживачів» поширюються на відносини між Позивачем та Відповідачем, а Банк мав виконати вимоги абз. 2 ч. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», за якою

Якщо кредитодавець на основі умов договору про надання споживчого кредиту вимагає здійснення внесків, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі внески або повернення споживчого кредиту можуть бути здійснені споживачем протягом тридцяти календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу від кредитодавця. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про надання споживчого кредиту, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Не надіславши таку вимогу, Банк позбавив себе права вимагати дострокового повернення кредиту, адже внаслідок цього, Позичальника позбавлено права на добровільне усунення порушень.

Тому тільки надіславши відповідну вимогу та переконавшись, що Позичальник її отримав, Банк отримав би право на дострокове повернення кредиту від Позичальника та стягнення її судом.

До того ж порушено договірний порядок звернення стягнення на предмет застави, який також передбачає попереднє надсилання вимоги про дострокове стягнення кредиту.

Отже, у Позивача внаслідок порушення абз. 2 ч. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо звернення з вимогою про дострокове повернення кредиту не виникло порушеного права, яке б потребувало захисту судом.

Тільки у випадку дотримання абз. 2 ч. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», Позивач би знав, що його право порушено і він має право звернутися за захистом свого права до суду, а у Позичальник виник обов’язок з дострокового повернення кредиту Банку.

Таким чином, у Позичальника не виник обов’язок по виконанню боргових зобов’язань перед кредитором, так як ніяких вимог за адресою вказаною в кредитному договорі, він не отримував.

Тому суд мав відмовити у задоволенні позовної заяви до Відповідача.

Право банку на дострокове повернення кредиту від Позичальника виникло б тільки після спливу строку зазначеного у абз. 2 ч. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з моменту отримання відповідного повідомлення з вимогою Відповідачем .

Позичальник, який є Відповідачем у цій справі ніяких прав Банку, який є Позивачем не порушив.

Таким чином, обов’язок повернути усю суму кредиту за кредитним договором у Позичальника виникає на 30 день з моменту отримання ним Повідомлення про таку вимогу, з того моменту у банку виникає і право на дострокове повернення кредиту від Відповідача, в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Проте Позивачем не доведено факт отримання такого повідомлення Позичальником, тому рішення суду першої інстанції є цілком обгрунтованим

Неправомірність ухвалення рішення суду без доказів того, що Позичальник отримав відповідну вимогу про дострокове повернення кредиту підтверджена Рішеннями Апеляційного суду АРК від 16 грудня 2009 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/7650317), Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 липня 2011 року у справі № 22ц-6534/11, Апеляційного суду Миколайовської області від 01 листопада 2011 року.

Позивач не доводить у позовній заяві, що Відповідач1, який позичальником дійсно отримував суму вказану у кредитному договорі.

Отримання та надання іноземної валюти могло бути підтверджено заявою на видачу готівки з рахунку клієнта , відкритого за договором відкриття рахунку , та лише меморіальним ордером як підтвердження здійснення видачі або переказу у відповідності до Інструкції про касові операції в банках України, затвердженою Постановою Правління НБУ № 337 від 14.08.2003 чи Оригіналами та завіреними копіями облікових регістрів відділення Банку за 2006 р., в яких зареєстровано видаткові касові документи про видачу грошових коштів готівкою з каси Банку, при чому на таких документах мав стояти мій підпис, як позичальника.

Проте в матеріалах справи відсутній доказ :

1) Договір відкриття поточного рахунку кліента,

2) Заявою на видачу готівки з поточного рахунку клієнта,

3) Меморіальнмй кассовий ордер ,

4) Обовьязкове попередження (відповідно до Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" ст.. 27 ; 28 ) та підтвердження отримання.

5) Вимогу про дострокове повернення кредиту та підтвердження отримання.

6) Договір застави .

7) Нотаріально посвідчений кредитно заставній договір.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»

Стаття 3. Кошти в Україні

3.1. Кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків)

або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

3.2. Грошові знаки випускаються у формі банкнот і монет, що

мають зазначену на них номінальну вартість.

3.3. Гривня як грошова одиниця України (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичними особами

ЗУ «Про Національний банк України»

Стаття 32. Грошова одиниця

Грошовою одиницею України є гривня, що дорівнює 100 копійкам.

Випуск та обіг на території України інших грошових одиниць і

використання грошових сурогатів як засобу платежу забороняються.

Таким чином, банком у позовній заяві не доведено факт виникнення обов’язку у позичальника з повернення , які начебто були отримані, як кредит, внаслідок цього не доведено факт виникнення обов’язку зі сплати відсотків за кредитним договором.

Прошу, суд визнати Заперечення на Апеляційну скаргу банку обґрунтованою,

відхилити апеляцийну скаргу банку ,

та доповнити рішення суду першої інстанції розглянутими та встановленими фактами з наступних підстав:

1) У банку відсутнє порушене право,

відсутні правовідносини,

відсутня застава,

позичальник не отримував вимоги про дострокове повернення кредиту,

у нього не виник обов’язок з дострокового повернення кредиту,

він порушив порядок дострокового повернення кредиту з позичальника передбачений абз. 2 ч. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»,

у банку не виникло права на дострокове повернення кредиту від Позичальника, яке б потребувало захисту судом;

2) Позивач не надав жодного доказу отримання Відповідачем іноземної валюти, у матеріалах справи відсутній належний доказ, який це може підтвердити.

На підставі зазначених порушень допущених Банком, Прошу шановний суд, Апеляційну скаргу ПАТ КБ «Приватбанк» відхилити та доповнити рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 11 липня 2011 року у справі № 2-1064/11 розглянутіми та встановленніми фактами Омани , умислу ,відсутність застави ,відсутність правовідносин.

Також хотів би звернути увагу шановного суду на рекомендації Пленуму Верховного Суду України, які викладені Постанові № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року.

Згідно абз. 2 ч. 2 цієї Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.

Таким чином, суд першої інстанції встановивши при розгляді справи Оману , відсутність Правовідносін та Застави прийняв не в повному обсязі рішення в частині відмови банку у задоволенні первісного позову.

У зв’язку з вище наведеним, керуючись ст. ст. 55, 61, 92, 129 Конституції України, ст. ст. 4, 16, 230, 1054 ЦК України, ст..3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ст..32 Закону України «Про Національний банк України» ст.. 4 п.3 , 13 , 14 Закону України «Про Заставу»

ст. ст. 11, 18, 19, 22, 24 Закону України «Про захист прав споживачів», положень Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ст. ст. 3, 10, 27, 31, 56, 61, 84, 213, 224, 295, 307, 309 ЦПК України,

П Р О Ш У:

1. Прийняти до розгляду Заперечення на апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»

2. Відхилити апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк».

3. Доповнити рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 11 липня 2011 року у справі № 2-1064/11 наявностю омани ст.. 230 ЦКУ з умислом за встановленими при розгляді фактами.

4. Доповнити рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 11 липня 2011 року у справі № 2-1064/11 про припинення правовідносин ст..16 п.7

5.

Додатки:

1) Рішення Апеляційного суду АРК від 16 грудня 2009 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/7650317);

2) Копія рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 липня 2011 року у справі № 22ц-6534/11;

3) Копія рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 липня 2011 року у справі № 22ц-6534/11

4) Копія апеляційної скарги з додатками для позивача – 1 прим.

5) Постанова прокуратури м.Києва.- 1 прим.

6) Генеральне доручення (скасоване) -1 прим.

7) Ухвала Голосіївського суду м. Києва від 11.07.2011 № 2-1064/11.

ВІДПОВІДАЧ:

«21» листопада 2011 року О.В. Телятніков

[sofi]

извиняюсь, я забыл, что почти все форумчане уже в стадии глубоких судебных разборок.

Это я смотрел со своей колокольни, когда я в информационном запросе прошу предоставить документы а меня посылают в архив

а без документов в суд не пойдешь, можно промахнуться.

ну , еще не все в глубоком судебном анамнезе)))

я вот еще теоретизирую))))

какие вам нужны доки для суда - что вы что-то у них взяли?, так это ИХ забота. Нам бы доказать что они у нас валюту взяли в качестве платежа по кредиту, это наша забота, но у нас есть недействительная первичка с банковскими штампиками- печатками, о том что касса банка приняла у меня ХХ дол УУ центов США, /хай йому грець, никогда их(центов) в глаза не видела, касир, которая у меня их принимала - возможно тоже не знает что это такое и как вылядит, а инструкцией запрещено принимать у физ лиц центы/.

по процессу - отут наше слабое место, да уж, придется наверно хором еще цпк учить. как отченаш, иначе суд нажарит.

и Вопросик))):

если на ведение текущих счетов в инвалюте у банка должна быть (есть) дозвил, то почему все остальные балансовые счета ведутся в инвалюте без дозволу?

кто ответит, дам сладкую конфетку)))

[Judge]

не у всех документы на руках. а они используют такой трюк - мы банк-правоприемник, все первичные документы находились в старом предприятии и сейчас в архиве, по этому мы вам ничего не дадим.

Документы в архиве и банк правопреемник = моя ситуация тоже В общем, направил в банк документ, под названием - претензия, поскольку меня отфутболили 2 раза архивом и т.п.

Краткое содержание претензии:

1. кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва (1 ст. 512 ЦК України)

2. Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. (ч.2 ст. 517 ЦК України)

(вопрос, что это такая за важная информация и права ? Наверное, вся документация, которая подтверждает предоставление кредита, в соответствии с законом и договором ?

3. До предоставления документов, перечисленных в ч. 1 ст. 517 предупреждаете банк, что воспользовались своим правом не исполнять свою обязанность до предоставления документов, которое нам дается ч. 2 ст. 517 ЦК (Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.)

4. Копию претензии и доказательств ее вручения отправил в суд, с заявлением о том, чтобы судья принял во внимание что я не собираюсь вообще вести какие либо переговоры с новым кредитором, так как не предоставлены доказы. Пусть голова кипит у банка и суда, а не у меня относительно документов, которые мне нужны.

[alexburko]

Документы в архиве и банк правопреемник = моя ситуация тоже В общем, направил в банк документ, под названием - претензия, поскольку меня отфутболили 2 раза архивом и т.п.

Краткое содержание претензии:

1. кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва (1 ст. 512 ЦК України)

2. Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. (ч.2 ст. 517 ЦК України)

(вопрос, что это такая за важная информация и права ? Наверное, вся документация, которая подтверждает предоставление кредита, в соответствии с законом и договором ?

3. До предоставления документов, перечисленных в ч. 1 ст. 517 предупреждаете банк, что воспользовались своим правом не исполнять свою обязанность до предоставления документов, которое нам дается ч. 2 ст. 517 ЦК (Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.)

4. Копию претензии и доказательств ее вручения отправил в суд, с заявлением о том, чтобы судья принял во внимание что я не собираюсь вообще вести какие либо переговоры с новым кредитором, так как не предоставлены доказы. Пусть голова кипит у банка и суда, а не у меня относительно документов, которые мне нужны.

+1.

[Алексашка]

. Существенное условие кредитного договора, а именно - порядок выдачи кредита, в случае его согласования в договоре в виде перечисления со ссудного счета прямо на кассу, - есть ничтожен, поскольку такой порядок не предусмотрен законодательством вообще и сам банк, в силу своей генеральной лицензии (до 2009 года), - не уполномочен на такие действия (ст. 227 ЦКУ).

Не забывайте главный тезис банков и судей. Мы им "такой порядок не предусмотрен законодательством", а они нам "такой порядок законодательством прямо не запрешен".

[НБ Украины]

ОБРАТИТЕ ВНИМАНИЕ НА НАЧАЛО ДЕЙСТВИЯ СВОЕГО ДОГОВОРА КРЕДИТА

[23:16:29] Жэня: какой вопрос?

[23:16:35] Олег: ТАМ ПОЛ КОМЕНТАРИЙ ЛУСПЕННИКА

[23:16:58] Олег: НА РОЗЬЯСНЕНИЕ ПРО МОМЕНТ НАЧАЛА НАЧИСЛЕНИА ПРОЦЕНТОВ ЗА КРЕДИТНЫМ ДОГ НАЧИНАЕТСЯ С МОМЕНТА ЗАЧИСЛЕНИЯ НА ПОТОЧНЫЙ ЩЕТ ¹

[23:18:52] Жэня: Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: Н34 У 2 т. — 2-е вид., перероб. і доп. / За ред. О. В. Дзери (кер. авт. кол.), Н. С. Кузнєцової, В. В. Луця. — К.: Юрінком Інтер, 2006. — Т. II. — 1088 с.

966-667-238-3 Т. II. — 1088 с. — І8ВМ 966-667- 40-5

"4. Істотними умовами кредитного договору, що визначені законом, є предмет, сума, строк повернення, розмір процентів. Проценти за користування кредитними коштами нараховуються з моменту зарахування кредитних коштів на рахунок позичальника, а не з моменту укладення договору або дати, з якої кредитодавець зобов'язаний був надати грошові кошти. Це правило зумовлене тим, що проценти на суму кредиту сплачуються за час реального користування грошовою сумою..."

То есть РЕАЛЬНЫМ использованием кредита считается не образование задолженности на балансовом внутрибанковском счете для аналитического учета выданных кредитов, типа 2203 или 2233, а конкретная дата перевода денег на счет заемщика, а это ИМЕННО 2620 - Расчетный счет, и его открытие оформляется Договором на РКО, и прописано в ЦК.

Т.к. счета аналитического учета долгосрочных кредитов 2203 и 2233 не открываются по договору РКО с Клиентом (Стаття 1067. Укладення договору банківського рахунка), а УПОМИНАНИЕ в Кредитном договоре о том, что кредит выдается со счета 2203хххххх на кассу не является договором банковского счета.

[23:19:46] Олег: МОЯ БЛАГОДАРНОСТЬ НЕ ИМЕЕТ ГРАНИЦ В РАЗУМНІХ ПРЕДЕЛАХ

[23:21:09] Жэня: почему?

[23:23:25] Олег: А ТЫ ВНИКНИ МОМЕНТ НАЧАЛА НАЧИСЛЕНИЯ И ЕСТЬ НАЧАЛОМ ДЕЙСТВИЯ ДОГОВОРА .

[23:24:24] Олег: ТОЕСТЬ У МНОГИХ ДОГОВОРА ЕЩО НЕ НАЧАЛИ ДЕЙСТВОВАТЬ А ЗА НИМИ УЖЕ ХОТЯТ БАБЛО СНИМАТЬ

[23:26:52] Жэня: да да

[23:27:10] Жэня: я об этом писал на антирейде - никто не прореагировал

[23:27:23] Олег: А ССЫЛОЧКУ НА СТРАНИЦУ С САЙТА

[23:27:47] Олег: Я ТОК ВЧЕРАСЬ ПРОЧОЛ

[23:28:19] Жэня: щаз

[23:29:08] Жэня: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?s=&...ost&p=41096

[23:29:53] Олег: (wait) ХОРОША МЫСЛЯ ПРИХОДИТ ОПОСЛЯ

[23:31:06] Жэня: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...amp;#entry41090

ДЕЛО В ТОМ ЧТО ДАЖЕ ПРИ НОТ РЕЕСТРАЦИИ ДОГОВОРА НО НЕ ПОСТУПЛЕНИИ СРЕДСТВ НА ПОТОЧНІЙ РАХУНОК

ДОГОВОР ОСТАЛСЯ МЕРТВІМ ДОКУМЕНТОМ

ТОЕСТЬ КАК СТЯГНЕННЯ ЗА НИМ И ВІМОГИ БЕЗОСНОВАТЕЛЬНІ ....

А КАК ВСЕ УЖЕ ЗАМЕТИЛИ ТО У МНОГИХ КОШТІ ВІДАВАЛИСЬ В ОБХОД ПОТОЧНОГО РАХУНКА КОТОРІЙ ОТКРІВАЕТСЯ НА ОСНОВАНИИ ДОГОВОРА НА ОТКРІТИЕ ЩЕТА ...КОТОРІЙ ДОЛЖЕН БІТЬ КАК ДОДАТОК ДО ДОГОВОРА ²

ФОРМА ДОДАТКУ \не помню статью \

kristy

звыняйте за выделение просто интересный моментик который не заслуженно был упущен

¹С момента распоряжения заемщиком денежными средствами с текущего счета согласно статьи 1066 Гражданского кодекса Украины. Один из вариантов выдачи псевдовалютных швейцарских франков физлицам, псевдовалютных кредитов на пополнение оборотных средств юрлицам: мемориальным ордером банк зачислил на счет валюту и мемориальным ордером списал со счета (кстати, при проверке выясняется, что банк на межбанк не выходил с продажей якобы Вашей валюты). Какое Вы имеете отношение к мемориальным ордерам, и надлежащим ли образом банк выполнил статью 1071, часть вторую статьи 1054, статью 1046, часть первую статьи 334 Гражданского кодекса Украины, статей 1.37, 1.38, 6.3, 7.1.2, 7.1.4, 21, 22, 26 Закона Украины "О платежных системах и переводе денежных средств в Украине" (http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1087.1022.8&nobreak=1) ? http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=41060

²Договор банковского счета (договор на расчетно-кассовое обслуживание, договор на открытие счета и иные названия) - это самостоятельный договор, а не дополнение или приложение к кредитному договору. Возможен вариант объединения этих двух договор в один документ (сложный договор).

Обратите внимание на предыдущее сообщение #1519 16.10.2011 10.08 http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=39558 :

"...

3. Договор банковского счета, а особенно порядок договорного списания зачисленных Вами средств. Может все валютные платежи с текущего счета неправильно списали, и они до сих пор должны находится на счету. Как Вы можете ими распорядиться, какие у Вас права владельца счета, а у банка какие обязанности?

...

3. В данной теме форму ранее были даны предложения, которые обяжут банк исполнить договор банковского счета, если Вы решите воспользоваться всеми правами владельца банковского счета.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=38785 сообщение #1310

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=38897 сообщение #1350

..."

Добавьте сообщение #1653 15.10.2011 18:21

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=40088

И обратите внимание на нарушения недобросовестными банками не только прав вкладчиков, но и остальных клиентов. Вам не дали возможности согласовать все существенные условия банковского счета. Вас лишили статуса вкладчика согласно части второй ст.1070, части третьей ст.1058, части первой ст.1060 и части первой ст.1061 Гражданского кодекса Украины.

http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=75138

Обращение заместителя председателя Правления НБУ, который определил, впервые за все годы, какие операции банки имеют право совершать с наличной иностранной валютой ( http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=40919 сообщение #33 3.11.2011 14:29):

http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/...mp;cat_id=55838

16.11.2011

Звернення заступника Голови Національного банку України Ігоря Соркіна до керівників банків

Шановні колеги!

Ми з вами несемо велику відповідальність за стабільність роботи банківської системи, її надійність та підвищення довіри наших громадян до неї.

У зв'язку з цим хочу наголосити, поважайте та цінуйте кожного вкладника, демонструючи безумовне виконання взятих на себе зобов'язань.

Національний банк України буде відстежувати ситуацію щодо дотримання виконання банками взятих на себе зобов'язань та в разі необхідності вживати адекватних заходів.

Звернення заступника Голови Національного банку України Ігоря Соркіна до вкладників

Шановні вкладники!

Ми високо цінуємо вашу довіру до вітчизняної банківської системи та будемо докладати максимальних зусиль для того, щоб довіра ваша зростала.

Ми маємо позитивний досвід роботи в цьому напрямі, про що свідчить вирішення питання вкладників РОДОВІД БАНКУ. Попри всі негаразди нам вдалося розв'язати це надзвичайно складне питання, яке не вирішувалося протягом декількох років. Свідченням довіри вважаємо те, що майже третина повернутих вкладникам коштів залишена в банківській системі.

Нагадую, що в Національному банку працює "гаряча лінія". Тому звертаюся до вас, шановні громадяни. У разі виникнення питань щодо діяльності банків, у тому числі порушення ваших прав як кредитора, просимо невідкладно звертатися до нашої "гарячої лінії".

Ви можете бути впевнені, що Національним банком буде дуже уважно розглянуте кожне звернення та вжиті адекватні заходи.

Телофоны "гарячей линии" или "телофоны доверия" на которые указывает заместитель Председателя Правления НБУ:

http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/...mp;cat_id=36738

http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/...mp;cat_id=64971

Особое внимание обратите на сообщение Антирейда: http://antiraid.com.ua/news/11628-bankiry-...li-nacbank.html

Данный законопроект и его обсуждение. Очень внимательно прочитайте проект изменений в кодексы, а особенно в Уголовный кодекс Украины: http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=62006

http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=62007

http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/...le?art_id=82061

[Judge]

Не забывайте главный тезис банков и судей. Мы им "такой порядок не предусмотрен законодательством", а они нам "такой порядок законодательством прямо не запрешен".

Тогда лучше переформулировать "такой порядок не предусмотрен законодательством", на "законодательством предусмотрен определенный, другой порядок предоставления кредита". В связи с этим, является ли кредитом, предоставление средств в каком либо другом порядке, отличном от предусмотренного. Банк то структура, которая должна действовать строго в соответствии с лицензиями, законом и НПА, а не на власний розсуд. И вообще осуществление деятельности за рамками лицензий, закона и НПА, может ли являться банковской деятельностью или же это незаконная деятельность должностных лиц банка, с попыткой укрыться под лицензией? Так что необходимо говорить на тему не какой порядок не запрещен, а о предусмотренном порядке, который должен быть выполнен, причем без оговорок.

[Judge]

¹С момента распоряжения заемщиком денежными средствами с текущего счета согласно статьи 1066 Гражданского кодекса Украины. Один из вариантов выдачи псевдовалютных швейцарских франков физлицам, псевдовалютных кредитов на пополнение оборотных средств юрлицам: мемориальным ордером банк зачислил на счет валюту и мемориальным ордером списал со счета (кстати, при проверке выясняется, что банк на межбанк не выходил с продажей якобы Вашей валюты). Какое Вы имеете отношение к мемориальным ордерам, и надлежащим ли образом банк выполнил статью 1071, часть вторую статьи 1054, статью 1046, часть первую статьи 334 Гражданского кодекса Украины) ? http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=41060

²Договор банковского счета (договор на расчетно-кассовое обслуживание, договор на открытие счета и иные названия) - это самостоятельный договор, а не дополнение или приложение к кредитному договору. Возможен вариант объдинения этих двух договор в один документ (сложный договор).

Обратите внимание на предыдущее сообщение #1519 16.10.2011 10.08 http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=39558 сообщение :

"...

3. Договор банковского счета, а особенно порядок договорного списания зачисленных Вами средств. Может все валютные платежи с текущего счета неправильно списали, и они до сих пор должны находится на счету. Как Вы можете ими распорядиться, какие у Вас права владельца счета, а у банка какие обязанности?

...

3. В данной теме форму ранее были даны предложения, которые обяжут банк исполнить договор банковского счета, если Вы решите воспользоваться всеми правами владельца банковского счета.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=38785 сообщение #1310

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=38897 сообщение #1350

..."

Добавьте сообщение #1653 15.10.2011 18:21

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=40088

И обратите внимание на нарушения недобросовестными банками не только прав вкладчиков, но и остальных клиентов. Вам не дали возможности согласовать все существенные условия банковского счета.

Начисление процентов, с момента распоряжения заемщиком денежными средствами с текущего счета - интересно, но как то сомнительно. Фактически средства в распоряжение заемщику поступают с момента их зачисления на его текущий счет, ведь до их зачисления воспользоваться ими возможности нету.

Интересная будет ситуация, если банк перечислил средства на текущий счет, но заемщик не воспользовался (не распорядился) ими и они там находятся, соответственно по утверждению, проценты со стороны банка не начисляются. При этом если в договоре на РКО предусмотрено, что банк платит проценты за средства, которые находятся на текущем счете, заемщик получает с банка проценты за его же средства. Го бизнесовать, за счет банков, хватит им бизнесовать за наш счет

[НБ Украины]

Не забывайте главный тезис банков и судей. Мы им "такой порядок не предусмотрен законодательством", а они нам "такой порядок законодательством прямо не запрешен".

Часть третья статьи 91 Гражданского кодекса Украины, статья 336 Хозяйственного кодекса Украины, Закон Украины "О лицензировании отдельных видов хозяйственной деятельности" http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1087.527.62&nobreak=1 .

И дополнительно указано:

"ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

15.08.2011 N 281

Зареєстровано в Міністерствіюстиції України

6 вересня 2011 р.за N 1054/19792

Про затвердження Положення про порядок надання банкам і філіям іноземних банків генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій ( Із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 306 від 08.09.2011 )

Відповідно до вимог Закону України від 15.02.2011 N 3024-VI "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків", а також згідно із Законом України "Про банки і банківську діяльність", статтями 7, 44 Закону України "Про Національний банк України", Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", статтями 5, 11, 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та законодавством України Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

..."

http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1201.1185.2&nobreak=1

[НБ Украины]

Начисление процентов, с момента распоряжения заемщиком денежными средствами с текущего счета - интересно, но как то сомнительно. Фактически средства в распоряжение заемщику поступают с момента их зачисления на его текущий счет, ведь до их зачисления воспользоваться ими возможности нету.

Интересная будет ситуация, если банк перечислил средства на текущий счет, но заемщик не воспользовался (не распорядился) ими и они там находятся, соответственно по утверждению, проценты со стороны банка не начисляются. При этом если в договоре на РКО предусмотрено, что банк платит проценты за средства, которые находятся на текущем счете, заемщик получает с банка проценты за его же средства. Го бизнесовать, за счет банков, хватит им бизнесовать за наш счет

Один и з вариантов. Допустим, у Вас был предыдущий кредитный договор, но Вы его еще не вернули полностью, и Вы оформили новый кредитный договор на потребительские цели.

Банк мемориальным ордером зачислил Вам денежные средства на текущий счет согласно нового кредитного договора. Частично Вы взяли наличкой (заявка действительная). А оставшуюся сумму Банк сам, без вашего разрешения, списал с Вашего текущего счета мемориальным ордером денежные средства для погашения Вашего предыдущего кредита.

Вы погасили предыдущий кредит? Какие у Вас доказательства? Не сторнирует ли банк ошибочную проводку (списание мемориальным ордером с текущего счета на погашение предыдущего кредита), и не будет ли взыскивать долг по предыдущему кредиту? Какую сумму денежных средств Вы получили по новому кредиту?

Ситуация реальная, которая иногда возникает после реструктуризации задолженности по предыдущему кредиту. Причина ошибки проста - сотрудники банка побоялись дать заемщику наличные денежные средства на руки для погашения предыдущего кредита, а вернее всего, предыдущий валютный кредит реально не выдавался. Т.е. ранее, вместо "валютного" кредита был выдан гривневый кредит и осуществлена валютно-обменная операция. Если бы заемщик получил наличную иностранную валюту по новому кредиту и погасил долг по предыдущему кредиту через кассу банка, то выявилась бы данная фальшивая операция выдачи псевдовалютного предыдущего кредита. Поэтому и проводилась данная операция банком мемориальным ордером.

А не похожа ли эта ситуация с "выдачей"/"погашением" валютного кредита швейцарскими франками и якобы их "продажей"/"покупкой" на межбанке?

[economix_a]

А не похожа ли эта ситуация с "выдачей"/"погашением" валютного кредита швейцарскими франками и якобы их "продажей"/"покупкой" на межбанке?

А почему именно на межбанке, мне сказали в банке, что прямо у себя и поменяли швейцарские тугрики на гривны.

[НБ Украины]

А почему именно на межбанке, мне сказали в банке, что прямо у себя и поменяли швейцарские тугрики на гривны.

Они подтвердили.

Вместо "валютного" кредита ранее был выдан гривневый кредит и затем осуществлена была валютно-обменная операция. А погашение кредита - в обратном порядке. Просите предоставить Вам заявку на выдачу наличной национальной валюты и квитанцию о валютно-обменной операции.

[НБ Украины]

Начисление процентов, с момента распоряжения заемщиком денежными средствами с текущего счета - интересно, но как то сомнительно. Фактически средства в распоряжение заемщику поступают с момента их зачисления на его текущий счет, ведь до их зачисления воспользоваться ими возможности нету.

Интересная будет ситуация, если банк перечислил средства на текущий счет, но заемщик не воспользовался (не распорядился) ими и они там находятся, соответственно по утверждению, проценты со стороны банка не начисляются. При этом если в договоре на РКО предусмотрено, что банк платит проценты за средства, которые находятся на текущем счете, заемщик получает с банка проценты за его же средства. Го бизнесовать, за счет банков, хватит им бизнесовать за наш счет

Сомнительно? А почему у Вас на руках недействительная заявка на получение наличной иностранной валюты? Следовательно, выписка по текущему валютному счету физического лица действительная ли? А может она фальшивая?

Текущие счета мультивалютные. Может на Вашем счету находится безналичная гривна?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=41923 sofi, сообщение #1949

[economix_a]

выписка по текущему валютному счету физического лица действительная ли? А может она фальшивая?

В том то и дело, как доказать, что эта выписка фальшивая?

[НБ Украины]

В том то и дело, как доказать, что эта выписка фальшивая?

О чем говорит господин Соркин И.В. в письме от 07.10.11 №28-211/4027-11798?

Когда банки имеют право совершать операции с наличной иностранной валютой, и какие?

[Judge]

Сомнительно? А почему у Вас на руках недействительная заявка на получение наличной иностранной валюты? Следовательно, выписка по текущему валютному счету физического лица действительная ли? А может она фальшивая?

Текущие счета мультивалютные. Может на Вашем счету находится безналичная гривна?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=41923 sofi, сообщение #1949

Хм, у меня на руках нету заявки на получение, даже недействительной и даже ее вообще и у банка нету

Продолжу информацией о вестях с полей. Только что вернулся с судебного заседания, представитель банка сознался, что наличкой кредит не выдали, поэтому отсутствует заявление ))))) Я сразу же тыкнул всех носом в договор - "позичальник отримує кредит в готівковій формі шляхом зняття з поточного рахунку" и вопрос в чем суть претензии банка тогда ко мне ?) Дальше судья пыталась вынудить признать что я получил от банка деньги, на что сообщил, что в этом заседании рассматривается иск о предоставлении кредита и я буду отвечать только в рамках искового заявления - в порядке предусмотренном в договоре кредит не получал, что подтвердил истец! ))

Суд перенесли на 2 февраля, для ознакомления банка с встречным иском и возражениями...

[alexburko]

Хм, у меня на руках нету заявки на получение, даже недействительной и даже ее вообще и у банка нету

Продолжу информацией о вестях с полей. Только что вернулся с судебного заседания, представитель банка сознался, что наличкой кредит не выдали, поэтому отсутствует заявление ))))) Я сразу же тыкнул всех носом в договор - "позичальник отримує кредит в готівковій формі шляхом зняття з поточного рахунку" и вопрос в чем суть претензии банка тогда ко мне ?) Дальше судья пыталась вынудить признать что я получил от банка деньги, на что сообщил, что в этом заседании рассматривается иск о предоставлении кредита и я буду отвечать только в рамках искового заявления - в порядке предусмотренном в договоре кредит не получал, что подтвердил истец! ))

Суд перенесли на 2 февраля, для ознакомления банка с встречным иском и возражениями...

О! Это оно. На том и стойте.

Представляю, в какой тупик сейчас уперлись оба, и судья, и банк...

[Judge]

О! Это оно. На том и стойте.

Представляю, в какой тупик сейчас уперлись оба, и судья, и банк...

ага, истец мне сказал, что если судья откажет (они уже об этом думают, что не может не радовать), они обратятся с иском о признании факта получения кредита )))))

[economix_a]

ага, истец мне сказал, что если судья откажет (они уже об этом думают, что не может не радовать), они обратятся с иском о признании факта получения кредита )))))

Тогда подавайте встречный иск, о признании факта получения благотворительности.

[НБ Украины]

ага, истец мне сказал, что если судья откажет (они уже об этом думают, что не может не радовать), они обратятся с иском о признании факта получения кредита ))))) ...

... наличной гривной по ничтожному кредитному договору с начислением простого ссудного процента в размере учетной ставки НБУ.

[alexburko]

... наличной гривной по ничтожному кредитному договору с начисление простого ссудного процента в размере учетной ставки НБУ.

Какая прелесть.

А что тогда делать с кредитным договором в валюте? Там же тогда часть вторая 230-й ГК из всех щелей лезет...

И непонятно еще, кто кому должен останется...