Определение ВССУ о незаконности проведения публичных торгов по решению суда о реализации имущества ипотекодержателем

[у.zaporozhskiy]

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

26 грудня 2012 року

 

м. Київ

 

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

 

головуючого Гвоздика П.О.,

суддів: Горелкіної Н.А., Євтушенко О.І.,Завгородньої І.М., Іваненко Ю.Г.,

 

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк» до ОСОБА_6, підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції в Миколаївській області, ТОВ «Експертно-консалтинговий цент», СПД ОСОБА_7, треті особи: ОСОБА_8, ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», про визнання прилюдних торгів, проведених 2 вересня 2011 року ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» з реалізації арештованого майна, а саме: нежитлових приміщень та земельної ділянки, розташованих по АДРЕСА_1 що належать на праві власності ОСОБА_8, такими, що не відбулися; визнання акту про примусову реалізацію арештованого майна на прилюдних торгах від 5 вересня 2011 року недійсним; визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів № 1935, виданого ОСОБА_6 8 вересня 2011 року приватним нотаріусом Первомайського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «ФІДО БАНК» на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 3 квітня 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 4 липня 2012 року,

 

в с т а н о в и л а :

 

У жовтні 2011 року публічне акціонерне товариство «СЕБ Банк» (далі - ПАТ «СЕБ Банк») звернулося в порядку ст.ст. 5, 57, 58 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 32 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» до суду з указаним позовом. В обгрунтування своїх вимог (після неодноразових змін і доповнень) позивач зазначав, що на виконанні підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції в Миколаївській області знаходиться виконавче провадження № 25517861 з примусового виконання виконавчого листа № 2-640/10 від 10 грудня 2010 року про стягнення з ОСОБА_8 на користь ПАТ «СЕБ Банк» заборгованості за кредитним договором № П_057/41_08 від 10 жовтня 2008 року в розмірі 3 449 995 гривень 16 копійок.

 

2 вересня 2011 року Миколаївською філією ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» були проведені торги з реалізації нежитлового приміщення і земельної ділянки по АДРЕСА_1 що належать на праві власності боржнику ОСОБА_8 і перебувають в іпотеці ПАТ «СЕБ Банк». Майно було реалізовано ОСОБА_6 за 164 826 гривень, тобто за початковою ціною. 

 

Про результати торгів позивач дізнався 7 вересня 2011 року. Вважаючи, що торги були проведені з порушенням вимог закону та підлягають визнанню такими, що не відбулися, оскільки оцінка майна проведена неправильно, порушено право стягувача на оскарження результатів рецензування звіту про оцінку майна; повідомлення про проведення торгів було оприлюднене до виготовлення рецензії звіту про оцінку майна; оцінка земельної ділянки проведена особою, про яку відсутні відомості в Державному реєстрі оцінювачів.

 

Крім того, не зважаючи на діючі арешти, накладені судом на спірне майно, 8 вересня 2011 року приватним нотаріусом Первомайського міського нотаріального округу ОСОБА_9 було видано свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів ОСОБА_6 та зареєстровано право власності у БТІ в м. Первомайську, а тому його також необхідно визнати недійсним.

 

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 3 квітня 2012 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 4 липня 2012 року, в задоволенні позову відмовлено.

 

У касаційній скарзі ПАТ «ФІДО БАНК», яке є правонаступником ПАТ «СЕБ Банк», просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

 

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

 

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

 

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідачами дотримано процедуру реалізації спірного майна, що було предметом укладеного між ПАТ «СЕБ Банк» і ОСОБА_8 договору іпотеки, з метою задоволення вимог стягувача-іпотекодержателя, прилюдні торги проведені у відповідності з вимогами чинного законодавства, у зв'язку з чим вимоги позивача є безпідставними.

 

Проте з такими висновками судів погодитися не можна.

 

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

 

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

 

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

 

У ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

 

Приписами ст. 38 Закону України «Про іпотеку» передбачено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, порядок та процедура такого продажу.

 

Порядок реалізації майна з прилюдних торгів визначено Законом України «Про виконавче провадження» та спеціальними нормами - в даному порядку положеннями Закону України «Про іпотеку» (ст.ст. 41-50).

 

Таким чином, виходячи з аналізу зазначених норм, під час ухвалення рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки суд може встановити спосіб реалізації предмета іпотеки: або шляхом проведення прилюдних торгів, або шляхом застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України «Про іпотеку».

 

У свою чергу, застосування встановленої ст. 38 Закону України «Про іпотеку» процедури продажу іпотекодержателем предмету іпотеки унеможливлює реалізацію цього майна з прилюдних торгів.

 

Як убачається з матеріалів справи і це встановлено судом, заочним рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 травня 2010 року задоволено позов публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк» до ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про стягнення сум за договором кредиту (а.с. 191). Судом ухвалено:

 

- розірвати кредитний договір № П_057/41_08 від 10 жовтня 2008 року, укладений між ПАТ «СЕБ Банк» та ОСОБА_8;

 

- стягнути з ОСОБА_8 на користь ПАТ «СЕБ Банк» по кредитному договору № П_057/41_08 від 10 жовтня 2008 року 3 449 995 гривень 16 копійок заборгованості;

 

- в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № П_057/41_08 від 10 жовтня 2008 року в розмірі 3 449 995 гривень 16 копійок звернути стягнення на предмет іпотеки: нежитлове приміщення (магазин) загальною площею 706,4 кв.м та земельну ділянку площею 1 0001 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки за початковою ціною: нежитлове приміщення - 783 750 гривень, земельна ділянка - 85 675 гривень 59 копійок, відповідно до ст. 38 Закону України «Про іпотеку» будь-якій особі-покупцеві публічним акціонерним товариством «СЕБ Банк» з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням публічному акціонерному товариству «СЕБ Банк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу;

 

- стягнути з ОСОБА_8 на користь ПАТ «СЕБ Банк» 1 820 гривень судових витрат.

 

Тобто суд при вирішенні позову одночасно стягнув із боржника (іпотекодавця) суму заборгованості за кредитним договором і звернув стягнення на предмет іпотеки.

 

Разом із тим, даних про набрання чинності вказаним заочним рішенням (повністю чи частково), за винятком запису у виконавчому листі, що рішення набрало чинності 23 листопада 2010 року, та про неможливість реалізації банком предмету іпотеки в порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку» в матеріалах справи немає.

 

10 грудня 2010 року на підставі рішення суду було видано виконавчий лист і відкрито виконавче провадження.

 

26 травня 2011 року державним виконавцем складено акт опису й арешту майна: нежитлового приміщення (магазину) загальною площею 706,4 кв.м та земельної ділянки площею 1 0001 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.189).

 

26 липня 2011 року на адресу банку надійшло повідомлення про оцінку майна.

 

4 серпня 2011 року ПАТ «СЕБ Банк» надіслало на адресу виконавчої служби заперечення щодо оцінки майна та просило призначити рецензування.

 

19 серпня 2011 року банком отримана рецензія на звіт, а 25 серпня 2011 року - повідомлення про проведення прилюдних торгів.

 

2 вересня 2011 року Миколаївською філією ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» були проведені торги з реалізації арештованого майна, за результатами яких покупцем нерухомого майна стала ОСОБА_6

 

8 вересня 2011 року приватним нотаріусом Первомайського міського нотаріального округу ОСОБА_9 було видано свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів ОСОБА_6 та зареєстровано право власності у БТІ в м. Первомайську.

 

Під час вчинення виконавчих дій по примусовому виконанню судового рішення ПАТ «СЕБ Банк» оскаржувало висновок про оцінку майна, однак даних про те, що банк, як кредитор та іпотекодержатель, намагався застосувати процедуру продажу, встановлену ст. 38 Закону України «Про іпотеку», та реалізувати спірний предмет іпотеки, ні державній виконавчій службі, ні суду надано не було.

 

Таким чином, вказавши на законність процедури реалізації майна з прилюдних торгів, суд у порушення вказаних норм матеріального і процесуального права виходив з того, що застосування попереднім судовим рішенням процедури продажу іпотечного майна, встановленої ст. 38 Закону України «Про іпотеку», не перешкоджає продажу цього майна з прилюдних торгів у порядку примусового виконання цього ж рішення в частині стягнення з боржника (іпотекодавця) на користь кредитора (іпотекодержателя) заборгованості за кредитним договором на підставі виданого судом виконавчого листа.

 

Вказані порушення норм матеріального і процесуального права залишилися поза увагою суду апеляційної інстанції, який не виконав вимог ст.ст. 303, 309 ЦПК України і залишив рішення суду без змін.

 

За таких обставин постановлені при неправильному застосуванні норм матеріального права та порушенні норм процесуального права судові рішення підлягають скасуванню з підстав, передбачених ст. 338 ЦПК України, з направленням справи на новий розгляд у суд першої інстанції. 

 

Під час нового розгляду справи суду необхідно з'ясувати характер спірних правовідносин, права й обов'язки сторін, фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, та ухвалити у справі законне й обґрунтоване судове рішення.

 

Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

 

у х в а л и л а :

 

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «ФІДО БАНК» задовольнити частково.

 

Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 3 квітня 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 4 липня 2012 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

 

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Головуючий П.О. Гвоздик

Судді: Н.А. Горелкіна О.І. Євтушенко І.М. Завгородня Ю.Г. Іваненко

 

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/28309755

[у.zaporozhskiy]

в связи с этим возникает вопрос: как на практике проходит продажа имущества, если решение, как в данном случае дает право кредитору на его продажу?

такое решение является своеобразной доверенностью*?

[у.zaporozhskiy]

Далее еще такое определение:

 

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/30611184

Я так понимаю, оно касается случаев, когда исполнители в сговоре с должником продают недвижимость своему человеку?

 

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/30811411

Как бороться, если в решение суда указано помимо обращения взыскания на предмет ипотеки и выселение жильцов?

исполнитель имеет право сразу же выселить жильцов при наличии такой формулировки и отсутствия добровольного выполнения решения в установленный срок?

[kristi]

 

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/30811411

Как бороться, если в решение суда указано помимо обращения взыскания на предмет ипотеки и выселение жильцов?

исполнитель имеет право сразу же выселить жильцов при наличии такой формулировки и отсутствия добровольного выполнения решения в установленный срок?

думаю должен быть еще иск о принудительном выселении

[Tavrija77]

Вообще конечно  это беспредел.  Ведь от решения суда до фактической продажи, которой может и не произойти и банк вообще откажется от ипотеки   большой период. Как можно выселять людей, когда еще отсутствует факт того, что  произошел переход прав собственности. Фактически людей выселяют  из их собсвенности.  Нужно искать противоядие.   

[kristi]

Вообще конечно  это беспредел.  Ведь от решения суда до фактической продажи, которой может и не произойти и банк вообще откажется от ипотеки   большой период. Как можно выселять людей, когда еще отсутствует факт того, что  произошел переход прав собственности. Фактически людей выселяют  из их собсвенности.  Нужно искать противоядие.   

полный беспредел, и по закону тоже.......

 

Стаття 40. Виселення мешканців

Звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

 

 

так вот судьи почему то не видят того что только новый власник или если банк взял себе ипотеку, можно обращаться с иском о выселении........   а так получается из твоей собственности тебя выселяют, а коммунальные кто оплатит? .... надо сразу обращаться в банк за деньгами пусть оплачивает..............

 

как бороться не знаю......... тоже думаю...............

[у.zaporozhskiy]

думаю должен быть еще иск о принудительном выселении

 

Да так оно и есть.

В одном решение и обращение взыскания и выселение.

Написал кассацию с той же мотивировкой, что Вы привели, только более широкой, посмотрим.

[kristi]

Да так оно и есть.

В одном решение и обращение взыскания и выселение.

Написал кассацию с той же мотивировкой, что Вы привели, только более широкой, посмотрим.

всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок.................

просматривая решения ВССУ то отказывали в выселении на основании того что не было предупреждения письменного с уведомлением, других оснований не встречала....................

[borec]

в связи с этим возникает вопрос: как на практике проходит продажа имущества, если решение, как в данном случае дает право кредитору на его продажу?

такое решение является своеобразной доверенностью*?

такое решение является своеобразной доверенностью*?

Как вам такое мнение по поводу доверенности http://reyestr.court.gov.ua/Review/18987603

[у.zaporozhskiy]

такое решение является своеобразной доверенностью*?

Как вам такое мнение по поводу доверенности http://reyestr.court.gov.ua/Review/18987603

Скасовуючи рішення суду першої інстанції про визнання відповідачів такими, що втратили право користування жилим приміщенням, апеляційний суд правильно виходив із положень ст. ст. ЖК Української РСР, ст. 405 ЦК України. Разом з тим, слід зауважити, що вимоги про одночасне виселення та визнання відповідачів такими, що втратили право користування жилим приміщенням є окремими самостійними вимогами, які регулюють різні способи захисту й застосовуються відповідно до ЖК Української РСР.

Что-то не нашел, какое отношение оно имеет к доверенности.