Считаете ли Вы решение законным и справедливым?  

4 голоса

  1. 1. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      4
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      4
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

Опубликовано
Державний герб України

Справа № 369/7540/13-ц

 

РІШЕННЯ

Іменем України

 

06.11.2013 року

 

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

 

головуючого судді Дубас Т.В.,

за участю секретаря Дідур М.О.,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_2, третя особа: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 про визнання договору іпотеки недійсним, -

 

В С Т А Н О В И В:

 

В провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_2, третя особа: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 про визнання договору іпотеки недійсним.

 

Свої позовні вимоги позивач мотивувала тим, що 25 жовтня 2006 року між ОСОБА_4 та ПАТ КБ «Приватбанк» в особі Київського ГРУ «Приватбанк» було укладено кредитний договір № КІА0GR00830019.

 

В забезпечення виконання зобовязань за даним договором відповідачі уклали договір іпотеки від 25 жовтня 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу ОСОБА_3

 

Згідно п. 7 цього договору іпотеки відповідач ОСОБА_4 надав в іпотеку житловий будинок № 35 по вул. Київська у м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області, який розташований на земельній ділянці площею 0,1000 га.

 

Житловий будинок № 35 по вул. Київська у м. Боярка Києво-Святошинськго району Київської області, що є предметом іпотеки, було придбано 25 жовтня 2006 року за договором купівлі-продажу житлового будинку.

 

Також на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.10.2006 року відповідач ОСОБА_4 набув право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га за адресою Київська область, Києво-Святошинський район м. Боярка.

 

Під час укладання договору іпотеки не було враховано, що спірний житлови будинок та земельна ділянка, на якій він розташований, придабно в період шлюбу, зареєстрованого 25 вересня 2004 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 Шлюб було зареєстровано у виконавчому комітеті Михайлівсько-Рубежівської сільської ради Києво-Святошинсього району Київської області, актовий запис № 12.

 

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 листопада 2012 року за позивачем було визнано право власності на ? частку житлового будинку № 35 по вул. Київська м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області та ? частку земельної ділянки площею 0,1000 га за адресою Київська область, Києво-Святошинський район м. Боярка.

 

На момент укладення договору укладення договору іпотеки, позивач ОСОБА_1, як дружина відповідача ОСОБА_4 і як власниця нерухомого майна, не надавала письмової згоди на укладення договору іпотеки.

 

Тому позивач, вважала що відповідачі укладаючи договір іпотеки, порушили ст. 578 Цивільного кодексу України, гідно з якою, майно що є у спільній власності, може бути передане у заставу лише за згодою усіх власників, а також відповідачі порушили ст. 6 Закону України «Про іпотеку», гідно з якою майно що є у спільній власності, може бути передано в іпотеку лише за нотаріальною посвідченою згодою усіх співвласників.

 

Позивач просила суд визнати недійсним договір іпотеки на бланку ВЕІ № 127821 від 25 жовтня 2006 року, укладений між ОСОБА_4 та Публічним акціонерним банком комерційний банк «Приватбанк», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за реєстраційним № 3065.

 

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила позов задоволити.

 

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечував, просив позов задоволити.

 

Представник ПАТ КБ «Приватбанк» в судове засідання не зявився. Про день час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.

 

Третя особа в судове засідання не зявився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

 

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, наявні письмові докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підляже до задоволення виходячи з наступного.

 

Як встановлено в судовому засіданні, 25 вересня 2004 року виконавчим комітетом Миайлівсько-Рубежівської сільської ради Києво-Святошинского району Київської області, актовий запис № 25 було зареєстровано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_1.

 

Відповідно до договору купівлі-продажу від 25 жовтня 2006 року ОСОБА_4 придбав житловий будинок з відповідними надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Київська, будинок 35 та розташований на земельній ділянці, площа якої у витязі з реєстру прав власності на нерухоме майно не вказана.

 

25 жовтня 2006 року між ОСОБА_4 та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено кредитний договір № КІА0GR00830019.

 

В забезпечення виконання зобовязань за даним договором між ОСОБА_4 та ЗАТ К «ПриватБанк» (правонаступником якого є ПАТ К «Приватбанк») уклали договір іпотеки від 25 жовтня 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу ОСОБА_3

 

Згідно п. 7 цього договору іпотеки відповідач ОСОБА_4 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме житловий будинок № 35 по вул. Київська у м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області, який розташований на земельній ділянці площею 0,1000 га.

 

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 листопада 2012 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа: ПАТ КБ «ПрвиатБанк» про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, за ОСОБА_1 було визнано право власності на ? частку житлового будинку № 35 по вул. Київська м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області та ? частку земельної ділянки площею 0,1000 га за адресою Київська область, Києво-Святошинський район м. Боярка, вул. Київська, 35.

 

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

 

Враховуючи зміст заявлених вимог, суд приходить до висновку про необхідність аналізу наступних правових норм та рекомендацій Верховного суду України.

 

У ст. 3 ЦК України передбачено, що загальними засадами цивільного законодавства є: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність.

 

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

 

Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

 

У відповідності до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

 

Зважаючи на ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

 

Відповідно до ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

 

Згідно ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

 

Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

 

У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників.

 

Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.

 

Правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.

 

Частиною 1 ст. 575 ЦК України передбачено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

 

Згідно ст. 6 Закону України «Про іпотеку» майно, що є у спільній власності, може бути передане в іпотеку лише за нотаріально посвідченою згодою усіх співвласників.

 

Співвласник нерухомого майна має право передати в іпотеку свою частку в спільному майні без згоди інших співвласників за умови виділення її в натурі та реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.

 

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі визнання іпотечного договору недійсним.

 

В силу ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

 

Згідно ч. 3 ст. 65 СК України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

 

Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

 

На підставі всього вищевикладеного, суд приходить до висновку що відповідачами по справі ОСОБА_4 та ПАТ КБ «Приватбанк» при укладенні договору іпотеки від 25 жовтня 2006 року, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, були порушені вимоги вище перелічених статей Цивільного кодексу України, Сімейного кодексу України а також Закону України «Про іпотеку», оскільки при укладенні даного договору не була отримана письмова, нотаріально посвідчена згода дружини ОСОБА_4 позивача ОСОБА_1, на укладення даного договору іпотеки, щодо майна (житловий будинок № 35 по вул. Київська у м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області, який розташований на земельній ділянці площею 0,1000 га) що є спільною сумісною власністю подружжя.

 

У ст. 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

 

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст.1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову.

 

Відповідно до ст.ст. 3, 15, 16, 203, 215, 216, 225, 236, 368, 369, 575 ЦК України, ст. 6, 17 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 60, 65 СК України, керуючись ст. 3, 4, 10, 11, 15, 59, 60, 209, 212-215, 218, 217 ЦПК України, суд, -

 

В И Р І Ш И В:

 

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_2, третя особа: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 про визнання договору іпотеки недійсним задовольнити.

 

Визнати договір іпотеки, укладений 25 жовтня року між ОСОБА_4 та Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», та посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_3, за реєстровим № 3065, бланк ВЕІ № 127821 недійсним.

 

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

 

Суддя Дубас Т.В.

 


Опубликовано

Вчинення ОСОБА_4 договору іпотеки щодо будинку, який належить на праві спільної сумісної власності йому та ОСОБА_1 без згоди ОСОБА_1 могло бути підставою для визнання цього договору недійсним лише в тому разі, якщо б судом було встановлено, що контрагент за цим договором - банк знав або за всіма обставинами не міг не знати про те, що така згода вимагається, а ОСОБА_1 її не дав. Однак, як установлено судом, при укладенні договору іпотеки ОСОБА_4 вказав, що придбав будинок за власні кошти і не перебував під час його  придбання ні з ким у шлюбних стосунках. 

 

така мотивація касації може мати місце

Опубликовано

Вчинення ОСОБА_4 договору іпотеки щодо будинку, який належить на праві спільної сумісної власності йому та ОСОБА_1 без згоди ОСОБА_1 могло бути підставою для визнання цього договору недійсним лише в тому разі, якщо б судом було встановлено, що контрагент за цим договором - банк знав або за всіма обставинами не міг не знати про те, що така згода вимагається, а ОСОБА_1 її не дав. Однак, як установлено судом, при укладенні договору іпотеки ОСОБА_4 вказав, що придбав будинок за власні кошти і не перебував під час його  придбання ні з ким у шлюбних стосунках. 

 

така мотивація касації може мати місце

Это уже будет не важно. Нарушены права третьего лица, а именно совладельца имущества. Если бы такая мотивация была в кассации, то тогда, что было бы преградой для злоумышленной договоренности банка и заемщика?

Опубликовано

Вчинення ОСОБА_4 договору іпотеки щодо будинку, який належить на праві спільної сумісної власності йому та ОСОБА_1 без згоди ОСОБА_1 могло бути підставою для визнання цього договору недійсним лише в тому разі, якщо б судом було встановлено, що контрагент за цим договором - банк знав або за всіма обставинами не міг не знати про те, що така згода вимагається, а ОСОБА_1 її не дав. Однак, як установлено судом, при укладенні договору іпотеки ОСОБА_4 вказав, що придбав будинок за власні кошти і не перебував під час його  придбання ні з ким у шлюбних стосунках. 

 

така мотивація касації може мати місце

Ну откуда вы такое взяли "Однак, як установлено судом, при укладенні договору іпотеки ОСОБА_4 вказав, що придбав будинок за власні кошти і не перебував під час його  придбання ні з ким у шлюбних стосунках"? Такого нету в решении суда. Я представлял интересы особы 4 в этом судебном заседании и в других заседаниях и такого там не было. В материалах дела нет ни одного документа или факта подтверждающего  то что вы написали. Теоретически конечно они могут такое написать- но обосновать написанное им нечем. 

Опубликовано

Ну откуда вы такое взяли "Однак, як установлено судом, при укладенні договору іпотеки ОСОБА_4 вказав, що придбав будинок за власні кошти і не перебував під час його  придбання ні з ким у шлюбних стосунках"? Такого нету в решении суда. Я представлял интересы особы 4 в этом судебном заседании и такого там не было. В материалах дела нет ни одного документа или факта подтверждающего  то что вы написали.Вообще, непонятно откуда это взяли? Теоретически конечно они могут такое написать- но обосновать написанное им нечем. 

Это цитата из судебной практики ВССУГУД (на черное говорят белое).

Поздравляю Вас с решением.

По решению, выложенному в топике будет интересно почитать определение апелляции.

Опубликовано

Спасибо. Ну наши суды..... это понятно. А апеляция была вчера - 03.01.2014 в 12-15 и полного решения апеляции еще нету. Обещают в течении 5 дней. Мне самому интерестно прочитать. 

Опубликовано

По решению, выложенному в топике будет интересно почитать определение апелляции.

 

А ещё интереснее касации...

Опубликовано

Спасибо. Ну наши суды..... это понятно. А апеляция была вчера - 03.01.2014 в 12-15 и полного решения апеляции еще нету. Обещают в течении 5 дней. Мне самому интерестно прочитать. 

 

Вчера, это наверное 03.02.2014...

Ждём читать тоже...

Опубликовано

Да извините,техническая ошибка.Нажимал вроде 2 .)))

 

Бывает...  :)

  • 2 weeks later...
  • 1 month later...
  • 1 year later...
Опубликовано

касация не поддержала мнение апелляции. Вернули в апелляцию на новый розгляд

 

Вот так то...((( печально...

Опубликовано

Чем мотивировали ?

Ссылку не можете дать ?

вот апелляция

http://reyestr.court.gov.ua/Review/37032694

кассации еще нет в реестре, но там на мой взгляд, слабые основания для отказа заемщикам. Сфотографирую ухвалу чуть позже, выложу

Опубликовано

кассации еще нет в реестре, но там на мой взгляд, слабые основания для отказа заемщикам. Сфотографирую ухвалу чуть позже, выложу

 

Интересно было бы взглянуть...

Опубликовано

Что же дальше то будет... 

приват посилається на те, що в анкеті-заявці на видачу кредиту позичальник зазначив у графі "сімейний стан" , що він не одружений...  Бачила я ту анкету, там не його почерк, підпіс теж не його,  зовсім не схожа з його підпісом у кредитному договорі... 

Я навіть і не знаю, чого чекати далі... Побачимо... 

Всё будет хорошо! Я верю, и это касается не только данного кредитного договора)

Опубликовано

приват посилається на те, що в анкеті-заявці на видачу кредиту позичальник зазначив у графі "сімейний стан" , що він не одружений...  Бачила я ту анкету, там не його почерк, підпіс теж не його,  зовсім не схожа з його підпісом у кредитному договорі... 

Я навіть і не знаю, чого чекати далі... Побачимо... 

Всё будет хорошо! Я верю, и это касается не только данного кредитного договора)

 

Писать заявление в милицию, пусть вносят данные по ч. 1 ст. 366 КК, и делают выемку оригинала заявки и проводят на ее основании почерковедческую экспертизу.

Опубликовано

c93604ab3e72.jpg

ff5c0719be6c.jpg

4d9453a550aa.jpg

041764c68699.jpg

Бред полный.

Какое отношение имеет то, что банк ввели в заблуждение к нарушению прав сособственника?

Раз такая ситуация делайте параллельно то, что я написал выше, а также заявляйте в апелляционный суд ходатайство об истребовании оригинала этой заявки и назначении почерковедческой экспертизы.

Если не предоставят оригинал готовьте ходатайство о ненадлежащести доказательства и не взятие его во внимание.

Придется Вам наверное идти до ВСУ.

По-любому Приват дал денег.

То, что в договоре указано: предмет ипотеки не является общей совместной собственностью....

Не значит, что права второго сособственника не нарушены.

Они по-любому нарушены, поэтому он и подает иск к ипотекодателю и ипотекодержателю.

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...