Решение Апелляционного суда Сумской области о частичном удовлетворении требований Приватбанка

[у.zaporozhskiy]

А воспользоваться Вы ими не могли уже после первой просрочки, и для этого вовсе не обязательно ждать срока окончания дествия карты... 

Мне это очень нравится.

п.9.12 очень неоднозначный и трясущий судебную систему Украины.

К истине я пришел только сейчас.

[Bolt]

Мне это очень нравится.

п.9.12 очень неоднозначный и трясущий судебную систему Украины.

К истине я пришел только сейчас.

 

У меня есть где-то интересное решение по этому поводу, поищу покажу...

[Bolt]

Мне это очень нравится.

п.9.12 очень неоднозначный и трясущий судебную систему Украины.

К истине я пришел только сейчас.

 

Поделитесь истиной к которой пришли... Ведь надеюсь не зря мы с Вами устраиваем ночной мозговой штурм путём моделирования ситуации...

[у.zaporozhskiy]

Поделитесь истиной к которой пришли... Ведь надеюсь не зря мы с Вами устраиваем ночной мозговой штурм путём моделирования ситуации...

Сообщение 8: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6414

[Bolt]

Это не первое такое решение.

Я думаю что свою позицию нужно излагать так:

Сначала пишем о том, что срок выполнения обязательств не установлен потом переходим к тому что согласно п. 5.2 право требования по договору возникает с момента первого ненадлежащего выполнения обязательств.

Единственная проблема, если банк будет давить на то, что срок выполнения установлен в п. 5.4 Правил пользования картой.

 

Да знаю, что не первое, но как-то неожиданное уже после стольких разжёвываний ВССУ и Полтавской апелляцией в том числе... Сам проходил не раз...

[Bolt]

Мне это очень нравится.

п.9.12 очень неоднозначный и трясущий судебную систему Украины.

К истине я пришел только сейчас.

У меня есть где-то интересное решение по этому поводу, поищу покажу...

 

 

Ленінський районний суд м.Полтави

 

Справа №  553/2337/13-ц

 

Провадження №  2/553/970/2013

 

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

 

26.09.2013м. м. Полтава                       

       Ленінський районний суд  м. Полтави в складі:

 

головуючого    Андрущенко С.А.

при секретарі    Павленко І.В.

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

 

ВСТАНОВИВ:

 

У червні 2013 року ПАТ Комерційний Банк «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, посилаючись  на те, що ОСОБА_2 03 травня 2006 року уклав з банком кредитний договір № б/н та отримав кредит у розмірі 5000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, та має прострочену заборгованість за кредитним договором в сумі 46773,46 грн., тому ПАТ «Комерційний банк «ПриватБанк» просить стягнути з відповідача виниклу заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

 

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити в повному обсязі.

 

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог застосувавши строк позовної давності.

 

Суд  вислухавши  представника позивача та представника відповідача, дослідивши  матеріали  справи, вважає  за  необхідне  задовольнити  заяву  про  застосування  строку  позовної  давності  та  відмовити  в  задоволенні  позову.

 

Так, в судовому засіданні встановлено, що між  позивачем та відповідачем 03 травня 2006 року було укладено кредитний договір № б/н, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 5000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

 

Як вбачається з матеріалів справи та наданої в судовому засіданні картки строк її дії закінчується в червні 2007 року. Як вбачається з наданого розрахунку відповідач з квітня 2007 року перестав сплачувати кошти на зазначену карту і з травня 2007 року у відповідача починає накопичуватися заборгованість, що свідчить про те, що позивач ще в 2007 році дізнався про порушення своїх прав. Посилання представника позивача на те, що карткові рахунки відкриті на невизначений строк та при закінченні терміну дії картки, банк подовжував строк дії картки на той же термін не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до п. 9.1 «Умов та правил надання банківських послуг» утримувач картки поручає банку зупинити або припинити дію картки, або відмовити у її продовженні, заміні чи видачі нової картки, якщо утримувач картки допустив більше одного разу прострочку погашення мінімального обов'язкового платежу. Крім того, п. 9.6 «Умов та правил надання банківських послуг» передбачає, що при ненадходженні грошових коштів протягом 3 місяців з моменту закінчення терміну дії картки банк стягує комісію за обслуговування карткового рахунку, якщо залишок менше комісії, то розмір комісії встановлюється в розмірі залишкових коштів на картці. При нульовому залишку коштів по неактивному рахунку останній закривається.

 

Відповідно до п. 3.1.3 «Правил користування платіжною карткою» при закінченню терміну дії відповідної картки подовжується на новий термін, якщо раніше не надійшла заява про закриття розрахунку, а також при умові наявності грошових коштів на рахунку та при виконанні інших умов продовження, передбачених договором. Таким чином, вбачається, що відповідач порушив умови договору, не сплачував платежі, а банк в свою чергу не виконав умови договору, якими передбачено, що в разі якщо утримувач картки більше одного разу допустив прострочку погашення мінімального обов'язкового платежу, то утримувач картки поручає банку зупинити або припинити дію картки, відновити в її подовженні, заміні або видачі.

 

За таких обставин, суд вважає, що позивач ще в 2007 році дізнався про порушення своїх прав, не виконав умови п. 9.1 «Умов та правил надання банківських послуг», тому заява відповідача про застосування строку позовної давності підлягає задоволенню.

 

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна  давність - це строк, у межах якого особа може  звернутися до  суду з  вимогою про  захист свого  цивільного  права або інтересу.

 

Згідно  ст. 257 ЦК  України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

 

Згідно ч.4 ст. 267 ЦК України сплив  позовної  давності, про  застосування  якої заявлено стороною у  спорі, є  підставою  для  відмови  у позові.

 

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11,  256, 257, 261, 267 ЦК України,  ст.ст. 8, 10, 88, 169, 208, 209, 213 - 215 ЦПК України,-

 

ВИРІШИВ:

 

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити за спливом  позовної  давності.

 

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

 

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави   С. А. Андрущенко

[Bolt]

Мне это очень нравится.

п.9.12 очень неоднозначный и трясущий судебную систему Украины.

К истине я пришел только сейчас.

У меня есть где-то интересное решение по этому поводу, поищу покажу...

 

 

Ленінський районний суд м.Полтави

 

Справа №  553/2588/13-ц

 

Провадження №  2/553/1038/2013

 

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

 

04.10.2013м. м. Полтава                                        Ленінський районний суд  м. Полтави в складі:

 

головуючого    Андрущенко С.А.

при секретарі    Павленко І.В.

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

 

ВСТАНОВИВ:

 

У червні 2013 року ПАТ Комерційний Банк «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, посилаючись  на те, що між ним та відповідачем ОСОБА_2 17 квітня 2008 року було укладено строковий кредитний договір № plxrRX14100019, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 5076,72 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом строком на 24 місяці до 17.04.2010 року включно. Відповідач зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, та має прострочену заборгованість за кредитним договором в сумі 26237,73 грн., тому ПАТ «Комерційний банк «ПриватБанк» просить стягнути з відповідача виниклу заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

 

Представник позивача в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву про розгляд справи без його участі.

 

Представники відповідача в судовому засіданні просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог застосувавши строк позовної давності.

 

Суд  вислухавши  представників відповідача, дослідивши  матеріали  справи, вважає  за  необхідне  задовольнити  заяву  про  застосування  строку  позовної  давності  та  відмовити  в  задоволенні  позову.

 

Так, в судовому засіданні встановлено, що між  позивачем та відповідачем 17 квітня 2008 року було укладено строковий кредитний договір № plxrRX14100019, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 5076,72 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом строком на 24 місяці до 17.04.2010 року включно.

 

Відповідно до п. 1.7.1 «Умов та правил надання банківських послуг» для припинення або попередження будь-яких незаконних або не погоджених з Банком дій з Карткою Держатель доручає Банку в будь-який час і без укладення будь-яких додаткових угод: призупинити або припинити дію Картки або відмовити в її продовження, заміні або видачі нової Картки або надати доручення будь-якому учаснику Міжнародних платіжних систем вилучити Картку, зокрема, в наступних випадках: якщо Держатель більше одного разу допустив прострочення погашення Мінімального обов'язкового платежу.

 

За таких обставин, строк кредитного договору закінчився в квітні 2013 року, а позивач звернувся з позовом до суду тільки в червні 2013 року, тому суд вважає, що заява відповідача про застосування строку позовної давності підлягає задоволенню.

 

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна  давність - це строк, у межах якого особа може  звернутися до  суду з  вимогою про  захист свого  цивільного  права або інтересу.

Згідно  ст. 257 ЦК  України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч.4 ст. 267 ЦК України сплив  позовної  давності, про  застосування  якої заявлено стороною у  спорі, є  підставою  для  відмови  у позові.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11,  256, 257, 261, 267 ЦК України,  ст.ст. 8, 10, 88, 169, 208, 209, 213 - 215 ЦПК України

ВИРІШИВ:

 

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити за спливом  позовної  давності.

 

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави   С. А. Андрущенко

[lyutyi]

 

Ленінський районний суд м.Полтави

 

Справа №  553/2337/13-ц

 

Провадження №  2/553/970/2013

 

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

 

26.09.2013м. м. Полтава                       

       Ленінський районний суд  м. Полтави в складі:

 

головуючого    Андрущенко С.А.

при секретарі    Павленко І.В.

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

 

ВСТАНОВИВ:

 

У червні 2013 року ПАТ Комерційний Банк «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, посилаючись  на те, що ОСОБА_2 03 травня 2006 року уклав з банком кредитний договір № б/н та отримав кредит у розмірі 5000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, та має прострочену заборгованість за кредитним договором в сумі 46773,46 грн., тому ПАТ «Комерційний банк «ПриватБанк» просить стягнути з відповідача виниклу заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

 

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити в повному обсязі.

 

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог застосувавши строк позовної давності.

 

Суд  вислухавши  представника позивача та представника відповідача, дослідивши  матеріали  справи, вважає  за  необхідне  задовольнити  заяву  про  застосування  строку  позовної  давності  та  відмовити  в  задоволенні  позову.

 

Так, в судовому засіданні встановлено, що між  позивачем та відповідачем 03 травня 2006 року було укладено кредитний договір № б/н, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 5000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

 

Як вбачається з матеріалів справи та наданої в судовому засіданні картки строк її дії закінчується в червні 2007 року. Як вбачається з наданого розрахунку відповідач з квітня 2007 року перестав сплачувати кошти на зазначену карту і з травня 2007 року у відповідача починає накопичуватися заборгованість, що свідчить про те, що позивач ще в 2007 році дізнався про порушення своїх прав. Посилання представника позивача на те, що карткові рахунки відкриті на невизначений строк та при закінченні терміну дії картки, банк подовжував строк дії картки на той же термін не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до п. 9.1 «Умов та правил надання банківських послуг» утримувач картки поручає банку зупинити або припинити дію картки, або відмовити у її продовженні, заміні чи видачі нової картки, якщо утримувач картки допустив більше одного разу прострочку погашення мінімального обов'язкового платежу. Крім того, п. 9.6 «Умов та правил надання банківських послуг» передбачає, що при ненадходженні грошових коштів протягом 3 місяців з моменту закінчення терміну дії картки банк стягує комісію за обслуговування карткового рахунку, якщо залишок менше комісії, то розмір комісії встановлюється в розмірі залишкових коштів на картці. При нульовому залишку коштів по неактивному рахунку останній закривається.

 

Відповідно до п. 3.1.3 «Правил користування платіжною карткою» при закінченню терміну дії відповідної картки подовжується на новий термін, якщо раніше не надійшла заява про закриття розрахунку, а також при умові наявності грошових коштів на рахунку та при виконанні інших умов продовження, передбачених договором. Таким чином, вбачається, що відповідач порушив умови договору, не сплачував платежі, а банк в свою чергу не виконав умови договору, якими передбачено, що в разі якщо утримувач картки більше одного разу допустив прострочку погашення мінімального обов'язкового платежу, то утримувач картки поручає банку зупинити або припинити дію картки, відновити в її подовженні, заміні або видачі.

 

За таких обставин, суд вважає, що позивач ще в 2007 році дізнався про порушення своїх прав, не виконав умови п. 9.1 «Умов та правил надання банківських послуг», тому заява відповідача про застосування строку позовної давності підлягає задоволенню.

 

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна  давність - це строк, у межах якого особа може  звернутися до  суду з  вимогою про  захист свого  цивільного  права або інтересу.

 

Згідно  ст. 257 ЦК  України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

 

Згідно ч.4 ст. 267 ЦК України сплив  позовної  давності, про  застосування  якої заявлено стороною у  спорі, є  підставою  для  відмови  у позові.

 

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11,  256, 257, 261, 267 ЦК України,  ст.ст. 8, 10, 88, 169, 208, 209, 213 - 215 ЦПК України,-

 

ВИРІШИВ:

 

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити за спливом  позовної  давності.

 

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

 

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави   С. А. Андрущенко

 

 

Интересное решение. Не ясно лишь одно, на какие именно «Умови та правили надання банківських послуг» ссылается суд? Явно на какие-то старые, т.к. сейчас на сайте Приватбанка правил даже с такой нумерацией нет. Где их взять?

 

Ещё один вопрос, тоже связанный с применением такого рода правил. Например, дебетовая карта (без каких-либо кредитов и кредитных лимитов) открыта физическим лицом в Приватбанке 01 октября 2006 года, срок её действия заканчивается через два года 01 октября 2008 года, клиент новую карту не получает, услугами банка с 2008 года не пользуется. Приватбанк с тех пор молчит, но предъявляет претензии в феврале 2014 года, указывая, что счёт карты не закрыт и требуя уплатить комиссию за обслуживание счёта за 2007-2013 годы. Какие именно условия и правила предоставления банковских услуг должны быть использованы в такой ситуации, а именно, которые действовали на 01.10.2006 года, на 01.10.2008 года или же на 01.02.2014 года?

[sova]

Так как заявка подписывалась в 2006 году, то есть присоединение к публичному договору было в 2006 году, на условиях, которые были соответственно в 2006 году. Где-то так, по моему

[lyutyi]

Так как заявка подписывалась в 2006 году, то есть присоединение к публичному договору было в 2006 году, на условиях, которые были соответственно в 2006 году. Где-то так, по моему

 

Спасибо за ответ.

 

Нашёл какие-то правила на сайте Приватбанка: http://privatbank.ua/files/5_10aur.doc

 

Хорошо, а как же тогда пункт 5.3 «Умов та правил надання банківських послуг»? Там указано, что банк имеет право: "Здійснювати зміни Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому Банк зобов'язаний не менш ніж за 30 днів до введення змін проінформувати Клієнта, зокрема у виписці по Картрахунку згідно п.4.8 цього договору. Якщо протягом 30 днів Банк не одержав повідомлення від Клієнта  про незгоду зі змінами, то вважається, що Клієнт  приймає нові умови".

 

То есть, слова "зобов'язаний не менш ніж за 30 днів до введення змін проінформувати Клієнта" можно трактовать достаточно широко с учётом содержащегося в них слова "проінформувати". Под информированием можно понимать что угодно, например, публикацию правил в СМИ, на сайте и т.д. Возникает ситуация, когда Клиент, что называется, "ни сном, ни духом", а условия обслуживания уже изменены. Фактическая презумпция согласия независимо от того, ознакомился клиент с изменениями или нет. В таком случае могут быть применены правила как на 01.10.2008 года, так и на 01.02.2014 года.

 

Всё-таки вопрос остаётся без ответа.

 

Ещё вопрос. «Умови та правила надання банківських послуг», на которые ссылается судебное решение полтавского суда по делу №553/2588/13-ц, есть у кого-нибудь? Они сильно отличаются от тех, ссылку на которые я дал выше?

[sova]

Спасибо за ответ.

 

Нашёл какие-то правила на сайте Приватбанка: http://privatbank.ua/files/5_10aur.doc

 

Хорошо, а как же тогда пункт 5.3 «Умов та правил надання банківських послуг»? Там указано, что банк имеет право: "Здійснювати зміни Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому Банк зобов'язаний не менш ніж за 30 днів до введення змін проінформувати Клієнта, зокрема у виписці по Картрахунку згідно п.4.8 цього договору. Якщо протягом 30 днів Банк не одержав повідомлення від Клієнта  про незгоду зі змінами, то вважається, що Клієнт  приймає нові умови".

 

То есть, слова "зобов'язаний не менш ніж за 30 днів до введення змін проінформувати Клієнта" можно трактовать достаточно широко с учётом содержащегося в них слова "проінформувати". Под информированием можно понимать что угодно, например, публикацию правил в СМИ, на сайте и т.д. Возникает ситуация, когда Клиент, что называется, "ни сном, ни духом", а условия обслуживания уже изменены. Фактическая презумпция согласия независимо от того, ознакомился клиент с изменениями или нет. В таком случае могут быть применены правила как на 01.10.2008 года, так и на 01.02.2014 года.

 

Всё-таки вопрос остаётся без ответа.

 

Ещё вопрос. «Умови та правила надання банківських послуг», на которые ссылается судебное решение полтавского суда по делу №553/2588/13-ц, есть у кого-нибудь? Они сильно отличаются от тех, ссылку на которые я дал выше?

В любом случае надо смотреть правила, начиная с 2006 года, содержали ли они пункт о внесении изменений и каким образом.

[у.zaporozhskiy]

Спасибо за ответ.

 

Нашёл какие-то правила на сайте Приватбанка: http://privatbank.ua/files/5_10aur.doc

 

Хорошо, а как же тогда пункт 5.3 «Умов та правил надання банківських послуг»? Там указано, что банк имеет право: "Здійснювати зміни Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому Банк зобов'язаний не менш ніж за 30 днів до введення змін проінформувати Клієнта, зокрема у виписці по Картрахунку згідно п.4.8 цього договору. Якщо протягом 30 днів Банк не одержав повідомлення від Клієнта  про незгоду зі змінами, то вважається, що Клієнт  приймає нові умови".

 

То есть, слова "зобов'язаний не менш ніж за 30 днів до введення змін проінформувати Клієнта" можно трактовать достаточно широко с учётом содержащегося в них слова "проінформувати". Под информированием можно понимать что угодно, например, публикацию правил в СМИ, на сайте и т.д. Возникает ситуация, когда Клиент, что называется, "ни сном, ни духом", а условия обслуживания уже изменены. Фактическая презумпция согласия независимо от того, ознакомился клиент с изменениями или нет. В таком случае могут быть применены правила как на 01.10.2008 года, так и на 01.02.2014 года.

 

Всё-таки вопрос остаётся без ответа.

 

Ещё вопрос. «Умови та правила надання банківських послуг», на которые ссылается судебное решение полтавского суда по делу №553/2588/13-ц, есть у кого-нибудь? Они сильно отличаются от тех, ссылку на которые я дал выше?

Разве в этих условиях: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6434, есть такой пункт:

[у.zaporozhskiy]

Разве в этих условиях: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6434, есть такой пункт:

Обязательно должна присутствовать выписка по счету.