Решения 3-ох инстанций об отказе Хмельницкой сберегательному ощадному союзу во взыскании задолженности с поручителя

[у.zaporozhskiy]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/40141128

 

Державний герб України

У х в а л а

іменем  україни

31 липня 2014  рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

                                              

головуючого        Мартинюка В.І.

                                              суддів:                                  Наумчука М.І.,                        Ступак О.В.,-

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Хмельницької ощадної кредитної спілки до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Хмельницької ощадної кредитної спілки про визнання кредитного договору недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Хмельницької області від 12 травня 2014 року,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2013 року Хмельницька ощадна кредитна спілка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до Хмельницької ощадної кредитної спілки про визнання кредитного договору недійсним.

Рішенням Білогірського районного суду Хмельницької області від 25 лютого 2014 року позов Хмельницької ощадної кредитної спілки задоволено частково.

Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь Хмельницької ощадної кредитної спілки заборгованість за кредитним договором від 26 березня 2008 року № 124-08 БВ, яка виникла станом на 25 жовтня 2013 року, в розмірі 75 392 грн 34 коп., з яких: тіло кредиту (основна сума боргу) - 12 711 грн 33 коп., відсотки за користування кредитом - 48 961 грн 36 коп., пеня за несвоєчасну сплату платежів - 13 134 грн          93 коп. та інфляційні втрати від невчасного повернення кредиту - 584 грн 72 коп., та судовий збір у розмірі 753 грн 92 коп.

У решті позову відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 12 травня 2014 року рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 25 лютого             2014 року  змінено, зменшено інфляційні витрати від несвоєчасного повернення кредиту до 127 грн 11 коп. У решті рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення апеляційного суду Хмельницької області від 12 травня 2014 року скасувати, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги Хмельницької ощадної кредитної спілки, та задовольнити її зустрічні позовні вимоги.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Частково задовольняючи позовні вимоги до ОСОБА_1, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, що останньою неналежно виконувались зобов'язання за кредитним договором та відповідно до вимог чинного законодавства боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1, суд виходив із того, що кредитний договір підписаний від імені голови спілки уповноваженою на підставі доручення особою, кредит наданий відповідачу за рахунок власних коштів спілки, а тому така діяльність не потребує ліцензування, отже передбачені законом підстави для визнання договору недійсним відсутні.

Відмовляючи у позові до ОСОБА_2, суд виходив із того, що порука є припиненою, оскільки кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явив вимоги до поручителя.

Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення інфляційних витрат, апеляційний суд виходив із того, що при визначенні розміру інфляційних витрат від несвоєчасного повернення кредиту суд припустився помилки.          

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:                    

Касаційну скаргу  ОСОБА_1 відхилити.

Рішення апеляційного суду Хмельницької області від 12 травня 2014 року залишити без змін.                          

Ухвала оскарженню не підлягає.

ГоловуючийСудді:В.І. Мартинюк  М.І. Наумчук  О.В. Ступак  
 

[у.zaporozhskiy]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/38703437

 

Державний герб України

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________________________________________________

Справа №           669/1419/13-ц

Провадження №   22-ц/792/902/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2014 року                                                                         м. Хмельницький

                    

Колегія  суддів  судової палати у цивільних справах

       апеляційного суду Хмельницької області

        в складі: головуючого - судді  Талалай О.І.

        суддів: П'єнти І.В., Корніюк А.П.

        з участю секретаря: Сацюк Г.О.

        представника апелянта: ОСОБА_1

        представника позивача: Персіянової-Гаврилюк Н.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу                                       за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Білогірського районного суду від 25 лютого 2014 року у справі за позовом Хмельницької ощадної кредитної спілки до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_4 до Хмельницької ощадної кредитної спілки про визнання кредитного договору недійсним.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів,

в с т а н о в и л а :

Хмельницька ощадна кредитна спілка, звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначила, що 26 березня 2008 року із ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 124-08 БВ, відповідно до якого наданий кредит у сумі 15000 грн. із сплатою відсотків у розмірі 48% річних терміном на 36 місяців. Строк повернення кредиту до 26 березня 2011 року. За умовами договору  ОСОБА_4 зобов'язалась повернути отримані кредитні кошти і своєчасно сплачувати відсотки за користування ними. При порушенні термінів розрахунків позичальник сплачує пеню у розмірі 2% за кожен день прострочки. Також при порушенні строків сплати кредиту та/або відсотків, кредитор вправі подвоїти процентну ставку до моменту повного погашення простроченої заборгованості. ОСОБА_4 не виконала свої зобов'язання, внаслідок чого станом на 25 жовтня 2013 року утворилась заборгованість у сумі 85646 грн. 60 коп., з яких основна сума боргу (тіло кредиту) - 12711 грн. 33 коп., відсотки за користування кредитом - 48961 грн. 36 коп., пеня за несвоєчасну сплату платежів за період з 26 лютого 2013 року по 27 травня 2013 року (період 3 місяці за рішенням правління ХОКС) - 23389 грн. 19 коп. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції. Інфляційні витрати у зв'язку з несвоєчасним  поверненням кредиту складають 584 грн. 72 коп. Виконання зобов'язань за кредитним договором забезпечено укладенням з ОСОБА_3 договору поруки № 124-08 від 26 березня 2008 року, відповідно до умов якого остання несе солідарну з позичальником відповідальність за виконання зобов'язань за кредитним договором від 26 березня 2008 року.  

ОСОБА_4 звернулася із зустрічним позовом про визнання кредитного договору недійсним, посилаючись на те, що на час укладення кредитного договору у Хмельницької ощадної кредитної спілки не було ліцензії на здійснення діяльності з надання кредитів за рахунок залучених коштів фізичних осіб та фінансових послуг, що є порушенням ст. 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Про відсутність вказаної ліцензії під час укладання договору її не повідомили. Тому в силу ст. 227 ЦК України такий кредитний договір є недійсним. Крім того договір   підписаний не головою правління ОСОБА_5, як того вимагає Статут кредитної спілки, а іншою особою, засвідчений печаткою Білогірського відділення Хмельницької ощадної кредитної спілки.

Рішенням Білогірського районного суду від 25 лютого 2013 року позов  задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Хмельницької ощадної кредитної спілки  заборгованість за кредитним договором від 26 березня 2008 року № 124-08 БВ, яка виникла станом на 25 жовтня 2013 року у сумі 75392 грн. 34 коп., з яких тіло кредиту (основна сума боргу) - 12711 грн. 33 коп., відсотки за користування кредитом - 48961 грн. 36 коп., пеня за несвоєчасну сплату платежів - 13134 грн. 93 коп., інфляційні витрати від несвоєчасного повернення кредиту - 584 грн. 72 коп. У задоволенні первісного позову до ОСОБА_3  та у зустрічному позові відмовлено. Вирішено питання про судовий збір.  

ОСОБА_3, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову Хмельницької ощадної кредитної спілки і задоволення зустрічного позову. Посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Суд не перевірив чи мала право кредитна спілка на видачу кредитних коштів і за рахунок яких коштів був наданий кредит. Надання кредиту без ліцензії позбавляє спілку права вимагати сплати процентів за користування коштами. Безпідставно не зменшено розмір пені згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України. Судом не правильно обраховано розмір інфляційних витрат за несвоєчасне повернення кредиту.

У засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_3 і ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримала. Представник позивача визнала її не обґрунтованою у повному обсязі. Інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися, про розгляд справи належним чином повідомлені.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

      Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування  або зміни рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є  неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що 26 березня 2008 року із ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 124-08 БВ, відповідно до якого наданий кредит у сумі 15000 грн. із сплатою відсотків у розмірі 48% річних терміном на 36 місяців. Строк повернення кредиту до 26 березня 2011 року. За умовами договору  ОСОБА_4 зобов'язалась повернути отримані кредитні кошти і сплачувати відсотки за користування ними. При порушенні термінів розрахунків позичальник сплачує пеню у розмірі 2% за кожен день прострочки. Також при порушенні строків сплати кредиту та/або відсотків, кредитор вправі подвоїти процентну ставку до моменту повного погашення простроченої заборгованості. ОСОБА_4 не виконала свої зобов'язання, станом на 25 жовтня 2013 року утворилась заборгованість у сумі 85646 грн. 60 коп., з яких основна сума боргу (тіло кредиту) - 12711 грн. 33 коп., відсотки за користування кредитом - 48961 грн. 36 коп., пеня за несвоєчасну сплату платежів за період з 26 лютого 2013 року по 27 травня 2013 року - 23389 грн. 19 коп. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 26 березня 2008 року з ОСОБА_3 був укладений договір поруки № 124-08, відповідно до умов якого остання несе солідарну з позичальником відповідальність за виконання зобов'язань за кредитним договором від 26 березня 2008 року.

Наведене підтверджується матеріалами справи.

Задовольняючи частково позовні вимоги до ОСОБА_4 і відмовляючи у зустрічному позові, суд виходив з факту неналежного невиконання нею  зобов'язань за кредитним договором. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 551 ЦК України зменшено розмір пені на 10000 грн. Кредитний договір підписаний від імені голови спілки уповноваженою на підставі доручення особою. Кредит наданий відповідачу за рахунок власних коштів спілки, а тому така діяльність не потребує ліцензування. Передбачених законом підстав для визнання договору недійсним немає. Згідно діючого законодавства боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції.  

      Відмовляючи у позові до ОСОБА_3, суд виходив з того, що порука є припиненою, оскільки кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явив вимоги до поручителя.

Такі висновки суду узгоджуються з матеріалами справи і відповідають вимогам закону, на які посилався суд при ухваленні рішення.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору  та  вимог  цього  Кодексу.

      Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі п. 2.4. кредитного договору визначено строк повернення кредиту до 28 березня 2011 року.

Відповідно до п. 3.5. договору при порушенні строків сплати кредиту та/або відсотків більше ніж на 5 днів, кредитор вправі подвоїти процентну ставку вказану у п. 3.1. до моменту повного погашення простроченої заборгованості.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що при порушенні термінів розрахунків позичальник сплачує пеню у розмірі 2% за кожен день прострочки (за рішенням правління).

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

        На підставі ч. 1 ст. 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Частиною 4 ст. 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Разом з тим, при визначенні розміру інфляційних витрат від несвоєчасного повернення кредиту суд припустився помилки.

За період з 01 квітня 2011 року по 02 грудня 2013 року (з наступного місяця після спливу терміну повернення кредиту до дати звернення з позовом до суду) борг по тілу кредиту у сумі 12711 грн. 33 коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції складатиме 12838 грн. 44 коп., а відповідно інфляційні витрати - 127 грн. 11 коп.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не перевірив чи мала право кредитна спілка на видачу кредитних коштів і за рахунок яких коштів був наданий кредит спростовуються зібраними і дослідженими судом доказами.

Із матеріалів справи вбачається, що кредит ОСОБА_4 надавався за рахунок власних коштів Хмельницької ощадної кредитної спілки, а тому така діяльність не потребувала отримання відповідної ліцензії.  

Доказів надання кредиту за рахунок залучених коштів відповідачі не надали.

       Згідно ч. 1 і ч. 3 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Інші доводи апеляційної скарги на законність рішення суду не впливають і його висновки не спростовують.

За таких обставин рішення суду першої інстанції слід змінити, зменшивши інфляційні витрати від несвоєчасного повернення кредиту до 127 грн. 11 коп., а в решті - залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

       Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 25 лютого 2014 року змінити, зменшивши інфляційні витрати від несвоєчасного повернення кредиту до 127 грн. 11 коп. (сто двадцять сім грн. 11 коп.)

В решті рішення суду залишити без змін.

       Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня  набрання ним законної сили.  

Головуючий: (підпис)                                         Судді: (підписи)

Вірно:

Головуючий:  

____________________________________________________________________

Головуючий в першій інстанції: Давидюк О.І.                                    Провадження: № 22-ц/792/902/14

Доповідач: Талалай О.І.                                                                           Категорія: 19, 27  
 

[у.zaporozhskiy]

Хорошо, что уменьшили пеню, которая подлежит взысканию с заемщика.

Апелляция поиздевалась над заемщиком в части инфляционных издержек (уменьшили на 300 грн.).