Визнання кредитного договору удаваним правочином


Recommended Posts

Постарайтесь писать юридически после слова НЕЛЬЗЯ давайте пож. ссылку на нормативный акт и статью которая это запрещает.

Ст. 61 КУ + определение ВСУ от 15 грудня 2010 року.

есть на сайте.

Уже столько раз обсуждалось, что уже и писать не хочется.

Если будут вопросы пишите.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • Ответы 546
  • Created
  • Последний ответ

Top Posters In This Topic

Ст. 61 КУ + определение ВСУ от 15 грудня 2010 року.

есть на сайте.

Уже столько раз обсуждалось, что уже и писать не хочется.

Если будут вопросы пишите.

Очень противоричивая практика, во всяком случае хозяйственная уже поменялась: взыскивается и пеня, и штраф. Может в гражданской по-другому.
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Очень противоричивая практика, во всяком случае хозяйственная уже поменялась: взыскивается и пеня, и штраф. Может в гражданской по-другому.

плохо конечно.

есть Определение ВСУ от 15.12.2010

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

У меня тоже был суд по автокредиту с Прихватом, и проиграли. Ещё судья придурошная попалась, видно было сразу с первого заседания, что проигрышное дело. Не знаю что и делать. На аппеляцию подам, но не знаю как и быть.

...проиграли..а вы уверены?

Обязательно пересчитайте суммы вам предъявленные банком и оплаченные!

Разница будет нескучная!

И на основании цифр подавайте на банк снова!

Не поленитесь, их выиску по дням пересчитайте!Для примера:

% -16,08 годовых

банк указал 360 дней!

16,08 : 360 =0,044666% за день пользования кредитом.

16,08 : 365 =0,044054% за день ползования кредитом.

Возьмем сумму 52921 грн 90 коп. (копейки особое внимание)!

ну и к примеру 32 дня пользования кредитом!

Получим: 52921,90 *32* 0,04466 % =756,43

2) 52921,90 * 32 * 0,04405 % =746 грн.

разница на "маленьком обмане" банка равна 10 грн. в месяц!

А если ипотека 520921,90 -почуствовали разницу? А чё там банк нам нарисовал?

Считаь, считать и ещё раз считать.. и воришек к ответу!

Прихват хвалится 15 МИЛЛИОНАМИ СЧЕТОВ !!

Да нагревает 100% КАЖДОГО на маленькую гривночку в месяц!!!

ВОРЮГИ ОНИ ОБЫКНОВЕННЫЕ!

МЕРЗКИЕ И ПАСКУДНЫЕ!

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Для ALTIS:

Так а если в договоре прописано, что в году стороны принимают 360 дней?

Как тогда быть с расчетом дневной % ставки?

Интересуюсь не праздности ради.

У самого похожая проблема: банк считает именно по 360, а в КД указано наоборот, что к-во дней пользования кредитом в году - 360, т.е. я пользуюсь кредитом не 365 или 366, а 360 дней. Понимаете к чему это приводит?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Это иск, который я подала по своему кредиту.

В силу специфики своей работы, я очень часто общаюсь с многими заемщиками.

Часто вижу в их глазах - страх!!! и неверие в успех!!!

Пусть каждый для себя подумает и решит. ЧТО ВЫ ПОТЕРЯЕТЕ, если вы не выиграете (причина может быть только ОДНА!!! И все догадались! В данном иске - 100% правовая позиция).

Наша цель объединиться и всем вместе отстоять справедливость!!!

Очень прошу, кто все таки решит для себя, что он себя уважает и готов отстаивать свои права, напишите.

Спасибо. Удачи всем. Если мы сами себя не начнем уважать, нас никто не будет!!!

Здравствуйте. Спасибо за настрой. Дай нам бог сил и оптимизма. Мой иск, апеляцию и и касацию - оставили без рассмотрения. Готовлю новый "заход". Одновременно готовлю заявление в Страсбург: государство Украина в лице судов не обеспечила мне доступ к правосудию (это в моем случае).

Соратники :) , НАБИРАЙТЕ и ФОРМИРУЙТЕ МАТЕРИАЛЫ О НАРУШЕНИЯХ ВАШИХ ПРАВ, А ИМЕННО: ИСКАЖЕНИЕ, НЕОБЕСПЕЧЕНИЕ, ОТКАЗ В ПРАВОСУДИИ.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 2 weeks later...

Уважаемые форумчане у кого-нибудь есть решение судов апеляционной и касационной инстанции по удаваному правочину. Особенно интересно решение суда касационной инстанции. Если есть то поделитесь. У меня суд первой инстанции признал кредитный договор удаваним правочином, а апеляционный суд отменил решение суда первой инстанции. Сейчас я написал касационную жалобу на решение суда апеляционной инстанции и жду решение суда.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 2 weeks later...

Уважаемые форумчане у кого-нибудь есть решение судов апеляционной и касационной инстанции по удаваному правочину. Особенно интересно решение суда касационной инстанции. Если есть то поделитесь. У меня суд первой инстанции признал кредитный договор удаваним правочином, а апеляционный суд отменил решение суда первой инстанции. Сейчас я написал касационную жалобу на решение суда апеляционной инстанции и жду решение суда.

Вы выложите Ваше решение первой инстанции.

а решения по мнимости и апелляционных судов и высших инстанций можно в реестре поискать очень легко.

Но мне кажется они наврядли там будут.

суды не понимают, что от них хотят.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 1 month later...

Рою базу судебных решений по удаваним на 2011 год, на "100500" відмовити - 1 задовільнити :)

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13979966

Справа № 2018/2-998/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

" 21" лютого 2011 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Чередник В.Є.

при секретарі Поповій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії», третя особа ОСОБА_2 про визнання договору удаваним правочином та визнання договору таким, що укладений у національній валюті –гривні, -

В С Т А Н О В И В:

19.11.2010 року позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить визнати кредитний договір №04-В/07/12/ФО/А від 28.03.2007 р., укладений між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством «Банк НРБ», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії»удаваним правочином та таким, що укладений в національній валюті України - гривні.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності, з’явився та підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача Кузнецова В.Л., що діє на підставі довіреності, в судове засідання з’явилась, заперечувала проти позову та надала письмові заперечення проти позовної заяви.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з»явилась, одала до суду письмове клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, вважає за необхідним задовольнити позовні вимоги виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 14 березня 2007 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «АККО-Інвест»було укладено Договір купівлі-продажу № МК-00008, до якого надавався рахунок - фактура. Згідно умов договору купівлі - продажу ЗАТ «АККО-Інвест»зобов'язався передати у власність позивача автомобіль марки SUZUKI моделі GRAND VITARA 2003 року випуску, бежевого кольору, державний номер НОМЕР_1, а позивач зобов'язався прийняти і оплатити зазначений автомобіль.

Для сплати частини вартості автомобіля, позивач звернувся до Закритого акціонерного товариства «Банк НРБ», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії»з метою отримання коштів в кредит.

28.03.2007 року між ОСОБА_1 та закритим акціонерним товариством «Банк НРБ», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії»було укладено кредитний договір № 04-В/07/12/ФО/А від 28.03.2007 р. (надалі - кредитний договір), за умовами якого відповідач надавав позивачу цільовий кредит у сумі 27 300,00 доларів США (двадцять сім тисяч триста доларів США 00 центів). Що у гривневому еквіваленті, за комерційним курсом відповідача на день укладання договору склало 137 865,00 грн. (сто тридцять сім тисяч вісімсот шістдесят п'ять гривень 00 коп.).

Зазначені кредитні кошти відповідач надав позивачу для їх цільового використання (відповідно до п. 1.3 частини 1 та п.п. 2.11. п. 2.1 частини 2 кредитного договору), а саме, на купівлю автомобіля марки SUZUKI моделі GRAND VITARA 2003 року випуску, бежевого кольору, державний номер НОМЕР_1. При оформленні кредитного договору примірники договору купівлі-продажу та рахунку-фактури були передані Відповідачу, тому вони відсутні у позивача.

Такий спосіб отримання кредиту (в доларах США) для розрахунку з ЗАТ «АККО-Інвест»позивачу було порекомендовано працівниками відповідача, через те, що, за їхніми словами, кредитні ресурси в доларах США коштують дешевше, аніж кредитні ресурси в українській гривні. При цьому працівники відповідача усвідомлювали той факт, що розрахунки по договору купівлі-продажу будуть здійснюватись в українській гривні.

Зазначений вище кредитний договір передбачає, що кредит, наданий позивачу в доларах США та розрахунки між позивачем та відповідачем мають здійснюватись в тій самій валюті. Але, насправді, кредитний договір є удаваним правочином, так як його було вчинено з метою приховування іншого правочину, який сторони вчинили в дійсності, а саме, було здійснено надання кредиту в національній валюті України - гривні.

Вищенаведене підтверджується наступними фактами:

Наданий позивачу відповідачем кредит носить цільовий характер та був виданий для часткової оплати вартості автомобіля, згідно договору купівлі- продажу.

Відповідно до абзацу 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» встановлюється режим здійснення валютних операцій на території України, визначаються загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ на території України в регулюванні валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.

Згідно ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Відповідно до ст. З Декрету, національна валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України.

Згідно ст. 533 ЦК Кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях, про що заздалегідь було відомо як позивачу так і відповідачу. Саме тому, договір купівлі-продажу було укладено і виконано в українській гривні, про що відповідачу було відомо.

Більш того, відповідно до п. 2 ст.13 Декрету, уповноважені банки, які отримали від Національного Банку України генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, здійснюють контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці установи.

Проведення розрахунків між позивачем та ЗАТ «АККО-Інвест», як резидентами України по договору купівлі - продажу в доларах США без індивідуальної ліцензії НБУ (якої не мали ні позивач ні ЗАТ«АККО- Інвест») було би порушенням п.п. Г п. 4 ст. 5 Декрету, який, в свою чергу, встановлює, що індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам і на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для і здійснення такої операції. В тому числі, обов'язкової індивідуальної ліцензії потребують операції з використанням іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави.

Таким чином, відповідач, як агент валютного контролю, просто не мав права, за законом, надавати позивачу кредит в іноземній валюті для його використання з метою проведення розрахунків іноземною валютою між резидентами України на території України без індивідуальної ліцензії НБУ.

Як вбачається з вище викладеного, кредитні кошти були сплачені відповідачем наступним чином: відповідач перерахував на виконання умов договору купівлі-продажу в якості оплати кредитних коштів за автомобіль, на користь ЗАТ «АККО-Інвест»137 865,00 грн. (сто тридцять сім тисяч вісімсот шістдесят п'ять гривень 00 коп.) згідно рахунку-фактури.

Тобто, відповідач фактично виконав своє зобов'язання по наданню кредиту саме в національній валюті України - гривні.

Наведені обставини переконливо свідчать про те, що між позивачем та відповідачем насправді було укладено кредитний договір в національній валюті України - гривні, що не суперечить законодавству України, але кредитний договір було замасковано під договір кредитування в доларах США, що суперечить положенням Декрету.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 ЦК України, якщо правочин був вчинений сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами того правочину, який сторони вчинили насправді.

Крім того, згідно п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 р. № 9, за удаваним правочином (відповідно до ст.. 235 ЦК України) сторони умисно оформлюють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі ст. 235 ЦК України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин.

Оскільки між позивачем та відповідачем фактично було укладено договір про надання позивачу кредиту в національній валюті України - гривні, в розмірі 137 865,00 грн. (сто тридцять сім тисяч вісімсот шістдесят п'ять гривень 00 коп), що було еквівалентно 27 300,00 доларів США (двадцять сім тисяч триста доларів США 00 центів) по комерційному курсу відповідача, який на день укладання договору складав 5,05 гривень за один долар США, тобто про надання позивачу кредиту у розмірі 137 865,00 грн. (сто тридцять сім тисяч вісімсот шістдесят п'ять гривень 00 коп.), відносини між позивачем та відповідачем мають бути врегульовані саме таким договором.

Таким чином, суд вважає, що укладання вищенаведеного удаваного кредитного договору порушує права позивача тим, що через значне підвищення курсу долара США до української гривні, позивач в даний час змушений сплачувати значно більшу суму тіла кредиту в гривні, ніж фактично отриману від відповідача, та значно більшу суму процентів в гривні, ніж фактично передбачену кредитним договором, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 215, 218 ЦПК України, ст.235, 533 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Визнати кредитний договір № 04-В/07/12/ФО/А від 28.03.2007 р., укладений між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством «Банк НРБ», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії»- удаваним правочином.

Застосувати наслідки удаваного правочину та визнати кредитний договір № 04- В/07/12/ФО/А від 28.03.2007 р., укладений між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством «Банк НРБ», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії» таким, що укладений в національній валюті України - гривні, а саме, вважати, що кредит був наданий в сумі 137 865,00 грн. (сто тридцять сім тисяч вісімсот шістдесят п'ять гривень 00 коп), на умовах визначених в договорі.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова апеляційної скарги.

Суддя

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Для ALTIS:

Так а если в договоре прописано, что в году стороны принимают 360 дней?

Как тогда быть с расчетом дневной % ставки?

Интересуюсь не праздности ради.

У самого похожая проблема: банк считает именно по 360, а в КД указано наоборот, что к-во дней пользования кредитом в году - 360, т.е. я пользуюсь кредитом не 365 или 366, а 360 дней. Понимаете к чему это приводит?

...а это приводит к скрытому завышению платежей(аналогия - с миру по нитке,заёмщику петля).

Банк оперирует ГОДОВЫМИ ПРОЦЕНТАМИ! В К.Д. указывает МЕСЯЧНУЮ ПРОЦЕНТНУЮ СТАВКУ, у меня 1.34%, что в годовом исчислении равно 16,08%. Красиво? Понятно?!

Кто из заёмщиков обращал внимание на такую "мелочь" 360 дней в году?

Как бы на 5 лет выданный кредит имеет 1800 дней пользования! О на 10-20 лет??

Но, год не "договорной" , а календарный, и имеет ещё такую особенность как високосность-366 дней.

В моём случае по КД срок 1828 дней, что равно 5 годам.

И вот тут и"фишка" крадунов-считают проценты за КАЖДЫЙ ДЕНЬ!

ну,и теперь: 16,08% делим на "бандковский" год, 360 дн., получаем 0,04666% в день!

делим на реальный : 16,08 на 365= 0,04405% в день!

Кто смотрит на 3-4 цифру после запятой???!

Тогда посмотрите на расчёты бандков! Как вам насчитывают? А? 123грн. 01коп.? ОДНУ! копейку вписывают! А вы?

Рублями с барского плеча, крысам, швыряете?!

РЕАЛЬНО, "мозги " пудрят месячно-годовыми, а насчитывают суточными, "крыся" 3-4 цифру!

Обман? Сознательный ввод клиента в заблуждение относительно истинного размера займа?

Я "заблудшим" объясняю без калькулятора!

"ПРИХВАТ" хвалится наличием СОТЕН ТЫСЯЧ ВКЛАДЧИКОВ-ЗАЁМЩИКОВ!

Ежесуточно "КРЫСЯТНИЧАЯ" ВТИХУЮ С КАЖДОГО ПО ГРИВНЕ---,,,чешут свои репки...

КРЫСЫ любят тишину, или как любят говорить главные крысы-деньги любят тишину...

Ну а теперь, если не лень, пересчитайте сколько "скрысятничают" с каждого!

Как это назвать???

ЧЕСТНЫЕ БАНКИРЫ???

КРЫСЫ ПОГАНЫЕ!!!

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

...а это приводит к скрытому завышению платежей(аналогия - с миру по нитке,заёмщику петля).

Банк оперирует ГОДОВЫМИ ПРОЦЕНТАМИ! В К.Д. указывает МЕСЯЧНУЮ ПРОЦЕНТНУЮ СТАВКУ, у меня 1.34%, что в годовом исчислении равно 16,08%. Красиво? Понятно?!

Кто из заёмщиков обращал внимание на такую "мелочь" 360 дней в году?

Как бы на 5 лет выданный кредит имеет 1800 дней пользования! О на 10-20 лет??

Но, год не "договорной" , а календарный, и имеет ещё такую особенность как високосность-366 дней.

В моём случае по КД срок 1828 дней, что равно 5 годам.

И вот тут и"фишка" крадунов-считают проценты за КАЖДЫЙ ДЕНЬ!

ну,и теперь: 16,08% делим на "бандковский" год, 360 дн., получаем 0,04666% в день!

делим на реальный : 16,08 на 365= 0,04405% в день!

Кто смотрит на 3-4 цифру после запятой???!

Тогда посмотрите на расчёты бандков! Как вам насчитывают? А? 123грн. 01коп.? ОДНУ! копейку вписывают! А вы?

Рублями с барского плеча, крысам, швыряете?!

РЕАЛЬНО, "мозги " пудрят месячно-годовыми, а насчитывают суточными, "крыся" 3-4 цифру!

Обман? Сознательный ввод клиента в заблуждение относительно истинного размера займа?

Я "заблудшим" объясняю без калькулятора!

"ПРИХВАТ" хвалится наличием СОТЕН ТЫСЯЧ ВКЛАДЧИКОВ-ЗАЁМЩИКОВ!

Ежесуточно "КРЫСЯТНИЧАЯ" ВТИХУЮ С КАЖДОГО ПО ГРИВНЕ---,,,чешут свои репки...

КРЫСЫ любят тишину, или как любят говорить главные крысы-деньги любят тишину...

Ну а теперь, если не лень, пересчитайте сколько "скрысятничают" с каждого!

Как это назвать???

ЧЕСТНЫЕ БАНКИРЫ???

КРЫСЫ ПОГАНЫЕ!!!

если в договоре написано 360 дней, то и при начислении процентов должно быть 360 дней а не 365. Договор есть договор. Пусть начисляют также за 360, ведь они написали это в договоре пусть соблюдают. Да, разница колосальная.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

если в договоре написано 360 дней, то и при начислении процентов должно быть 360 дней а не 365. Договор есть договор. Пусть начисляют также за 360, ведь они написали это в договоре пусть соблюдают. Да, разница колосальная.

В том то и дело, что надо как в договоре: а если написано - за фактическое количество дней пользования? Ведь в году 365/366 дней, на протяжении которых заемщик пользуется деньгами.

Нужно внимательно прочитать договор, на основании условий вывести алгоритм (формулу) расчета процентов, расчитать фактическое погашение кредита за прошлые периоды на определенную дату (расчет делается елементарно в экселе, кому интересно - скину образец). Этим устанавливается должная сумма процентов и остаток тела.

Потом взять справку в банке об остатке тела кретида по состоянию на то же число, что и окончание периода рассчета заемщика.

Если остаток тела по расчетам заемщика меньше, чем посчитал банк, значит последний необосновано направил уплаченые заемщиком деньги не на погашение тела кредита, а на другие цели (проценты, комисии и т.д.- это неважно, ведь банк может разносить деньги только на цели, предусмотренные договором: не забывайте, что деньги - собственность заемщика и никто не вправе распоряжаться ими без договорных оснований).

Вот готово основание для иска: 1) ненадлежащее исполнение условий договора банком (если банк по поручнию заемщика проводит разнесение денег) или 2) получение денег без достаточного провавого основания, иными словами договором не предусмотрено получение банком большего количества денег (если заемщик вносит деньги с назначением платежа).

В первом случае исковые требования: обязать банк исполнить условия договора в натуре, т.е. зачислить разницу для погашения тела кредита, в другом - вернуть необосновано полученные средства.

И так повторять каждые 3 года, если банк не образумится (что очень врятли).

У меня за 3 года "набежало" 625 дол. Иск по первому варианту уже подан.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

в договоре указано, что "при розрахунку процентів кількість днів у місяці приймається за фактичну кількість днів, у році-360днів"

ставка 13,2 річних на 4ре года. сумма кредита 13118,67 по графику процентов выходит 3837,13

получается:

13,2%/360 дней = 0,03666% в день

13,2%/365 дней = 0,03616% в день

360 дней * 4 года = 1440 всего дней пользования кредитом * сумма кредита 13118,67 * 0,03666 = 692539,836768

365 дней * 4 года = 1460 всего дней пользования кредитом * сумма кредита 13118,67 * 0,03616 = 692581,816519

чую что в моих расчетах что то не правильно ?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

в договоре указано, что "при розрахунку процентів кількість днів у місяці приймається за фактичну кількість днів, у році-360днів"

ставка 13,2 річних на 4ре года. сумма кредита 13118,67 по графику процентов выходит 3837,13

получается:

13,2%/360 дней = 0,03666% в день

13,2%/365 дней = 0,03616% в день

360 дней * 4 года = 1440 всего дней пользования кредитом * сумма кредита 13118,67 * 0,03666 = 692539,836768

365 дней * 4 года = 1460 всего дней пользования кредитом * сумма кредита 13118,67 * 0,03616 = 692581,816519

чую что в моих расчетах что то не правильно ?

считать проценты надо в геометрической, а не арифметической прогрессии.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Из приведенного Judge я понимаю так:

платить приходится помесячно и без разницы сколько лет: в месяце я пользуюсь деньгами столько-то дней

если месячная ставка 3% и в месяце 30 дней, то, пользуясь 1 деньгой в этом месяце 10 дней, я должен уплатить 1х3%/30х10=0,01 денег, если пользуюсь 30 дней, то 0,03 денег; если в месяце 31 день и 31 день пользования - 0,03 (округлено до сотых)

если в одном месяце, в котором 30 дней, я пользуюсь 10 дней, а в другом, в котором 31 день, пользуюсь 21 день, то (1х3%/30х10)+(1х3%/31х21)=0,01+0,02=0,03 денег.

Вывод: как на крути, 30 или 31 дней, а в месяц я должен платить одинаковую сумму % с одной и той же суммы кредита;

Вопрос: ЗАЧЕМ, при помесячном платеже и месячной % ставке, предусматривать в договоре годовую % ставку и КОЛИЧЕСТВО дней в году?!

Может, чтобы и "прилепить" 360 дней в году для % ставки и 365 дней фактического пользования кредитом. Тогда дневная % ставка вычисляется через годовую: месячная ставка % х 12/360 (а не на 365), а пользуемся фактически 365.

Здается мне, что наши банкиры хотели нае...ть заемщика (ой, извините-извините, сделать как в Европе). Но сделали через ж.пу и нае...сь сами. Покажу почему.

В договоре такая формулировка:

3.3. Нарахування відсотків, а також винагород, передбачених п.п. 7.2 та 8.1 Договору здійснюються в останню дату їх сплати, зазначену п. 7.1, при цьому відсотки розраховуються на фактичний залишок заборгованості за кожний календарний день, виходячи з фактичної кількості днів користування Кредитом -360 днів у році. Відсотки розраховуються щомісяця, за період з першої дати поточного Періоду сплати включно. Дата погашення Кредиту в розрахунок не включається. Повне погашення відсотків здійснюється не пізніше дня повного погашення суми Кредиту.

7.4. Розмір річної відсоткової ставки дорівнює дванадцяти місячним відсотковим ставкам.

Моя формула расчета:

Сума процентів = Залишок тіла кредиту х Місячна процентна ставка х Кількість місяців у році / Кількість днів у році х Фактична кількість днів користування кредитом х Фактична кількість днів користування кредитом у році / Кількість днів у році*

* співвідношення фактичної кількості днів користування кредитом у році до кількості днів у році: 360/365 або 366 (застосовується на підставі п. 3.3 Договору);

Получается, фактически, я пользуюсь деньгами 360 дней в году, посему за 5 или 6 дней % не должны насчитываться :lol:

Конечно понимаю, что это про.б банка, но это их проблемы.

В действительности, суки, считают мне % наоборот не с коефиц 360/365 (366) , а с коеф 365/360.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

считать проценты надо в геометрической, а не арифметической прогрессии.

В исках, в судебной практике для определения пени, % за пользование чужими деньгами, 3% годовых (по 625 ГК) расчитывается дневной процент через деление годовой ставки на количество дней в году.

Может обоснуете почему в кредитных спорах должно быть по-другому?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

В исках, в судебной практике для определения пени, % за пользование чужими деньгами, 3% годовых (по 625 ГК) расчитывается дневной процент через деление годовой ставки на количество дней в году.

Может обоснуете почему в кредитных спорах должно быть по-другому?

Да очень просто. там вы пользуетесь этими деньгами, а тут с вас высчитывают помесячно.

Т.е. если ставка 12% и вы ее разделите на 12 месяцев, то вроде все ок, но вы ведь не пользовались деньгами в полной мере.

Формула у меня гдето есть, но немогу найти. Посмотрите как вычисляется процентная ставка по дипозитам и все поймете. Там банки себя не обманывают.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Да очень просто. там вы пользуетесь этими деньгами, а тут с вас высчитывают помесячно.

Т.е. если ставка 12% и вы ее разделите на 12 месяцев, то вроде все ок, но вы ведь не пользовались деньгами в полной мере.

Формула у меня гдето есть, но немогу найти. Посмотрите как вычисляется процентная ставка по дипозитам и все поймете. Там банки себя не обманывают.

Может я не совсем корректно поставил вопрос.

Меня интересовало правовое обоснование, а не математическое, иными словами как обосновать банку, суду то, что проценты по кредит договору должны считатся именно так: в договоре ведь не прописана формула (я имею ввиду в "старых", так как в "новых" уже пишут).

Грубый пример: с теоремой Пифагора человек в здавом уме спорить не будет, но в судебном процессе обязательо встанет вопрос а на каком основании ее (теорему) применять к спорным правоотошениям.

Если нормативки нет, то тогда - обычаи деловоо оборота, другие требования, которые обычно ставятся (ст. 526 ГК).

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 8 months later...

как на сегодня обстоят дела с признанием кредитных договоров в валюте мнимыми?

реестр наполнен как хорошими так и плохими решениями судов первой инстанции о признании договоров мнимыми, но все они отменены апелляцией которую поддержал ВССУ, неужели никаких хороших новостей?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

как на сегодня обстоят дела с признанием кредитных договоров в валюте мнимыми?

реестр наполнен как хорошими так и плохими решениями судов первой инстанции о признании договоров мнимыми, но все они отменены апелляцией которую поддержал ВССУ, неужели никаких хороших новостей?

Именно так.

Установка такая же, как и по недействительности по валютным основаниям.

Установка сверху.

Такой вопрос никто не будет лобировать ВССУГУД, так как сумма кредита, как правило не велика.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Згідно ч. 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Никто не встречал практику апелляционных судов или ВССУГУД по признанию кредитных договоров в валюте заключенными в гривне.

На основании того, что кредитный договор в часте валюты обязательства признан несправедливым?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Згідно ч. 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Никто не встречал практику апелляционных судов или ВССУГУД по признанию кредитных договоров в валюте заключенными в гривне.

На основании того, что кредитный договор в часте валюты обязательства признан несправедливым?

Жду мнений.
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...