Постановление ВСУ по пересмотру о возможности игнорирования прав детей при заключении договора

[alex_s_2000]

babaika, 

 

пословицу о божьей росе знаете? Так вот, это о Вас. А что касается моей позиции и умения ее отстаивать, то уважая Ваше стремление учиться (Вы как то писали об этом), осваивайте:  справа за № 6-405цс15, ВСУ. 

• Активный участн

[west11]

15 часов назад, alex_s_2000 сказал:

babaika, 

 

пословицу о божьей росе знаете? Так вот, это о Вас. А что касается моей позиции и умения ее отстаивать, то уважая Ваше стремление учиться (Вы как то писали об этом), осваивайте:  справа за № 6-405цс15, ВСУ. 

• Активный участн

Хорошее решение и хорошая работа, - пройти три инстанции, которые явно не хотели принимать законное решение, которое было бы не в пользу банка, и заставить ВСУ пересмотреть...! Поздравляю ! Если не секрет, что сказал Ивано-Франковский миський суд ?

[babaika]

14 часов назад, alex_s_2000 сказал:

babaika, 

 

пословицу о божьей росе знаете? Так вот, это о Вас. А что касается моей позиции и умения ее отстаивать, то уважая Ваше стремление учиться (Вы как то писали об этом), осваивайте:  справа за № 6-405цс15, ВСУ. 

• Активный участн

Не хотел отвечать на очередное хамство и глупость, но при наличии некоторого свободного времени решил таки )))

Вы поговорку «що сіре, те й вовк.» знаете? Так это о вас и о тех кто так упорно вам лайкает не пытаясь вникнуть в суть вопроса (но то им считается).

Теперь по сути, -

Что такого прогрессивного или положительного в данном решении?

Отменили и вернули на пересмотр в части процессуального положения сторон. Мать подписывала договор, но была привлечена третьей стороной. Короче, хотели обхитрить, да не получилось. ВСУ усмотрел и вернул. Поскольку  в полномочия ВСУ не входит решение вопроса об изменении процессуального положения сторон и привлечение к участию в деле соответчиков.  Результаты пересмотра предсказуемы.

 

..пи...си.. на будущее. Надумаете кого - либо поучать попробуйте не просто выложить решение, а ещё и выразить свою мысль. Очень неплохо было бы, если бы вы ещё внимательно изучали не только резолютивную часть, а и как минимум описательную часть и мотивировочную часть решения, не говоря о преамбуле. Может быть, тогда и диалог состоится.

[ремикс]

В 17.12.2016 в 22:37, ANTIRAID сказал:

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 листопада 2016 року

м. Київ

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

головуючого Лященко Н.П., 
суддів: Гуменюка В.І., Романюка Я.М., 
Охрімчук Л.І., Сімоненко В.М., 
 
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Херсонської області ОСОБА_5, служба у справах дітей виконавчого комітету Суворовської районної у м. Херсоні ради, про визнання договору іпотеки недійсним, скасування реєстрації обтяжень та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, треті особи: Суворовський районний відділ у м. Херсоні Управління державної міграційної служби в Херсонській області, служба у справах дітей виконавчого комітету Суворовської районної у м. Херсоні ради, про визнання договору іпотеки дійсним, звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення з житлового будинку за заявою ОСОБА_3 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 травня 2015 року, 

в с т а н о в и л а:

У вересні 2014 року ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, 2003 року народження, звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору іпотеки недійсним, скасування реєстрації обтяжень.

Зазначала, що з 27 вересня 2002 року перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, від шлюбу мають доньку ОСОБА_2, 2003 року народження. З 2007 року вона разом із своєю сім’єю проживає в житловому будинку за АДРЕСА_1, власником якого на підставі свідоцтва про право власності від 1 жовтня 2007 року є її чоловік – ОСОБА_4.

31 серпня 2012 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договір безпроцентної позики, за яким останній отримав у борг 330 тис. грн. Цього ж дня на забезпечення виконання договору позики між тими ж сторонами було укладено договір іпотеки житлового будинку та земельної ділянки.

Посилаючись на те, що на момент укладення договору іпотеки право користування будинком, переданим у іпотеку, мала неповнолітня дитина, а дозволу органу опіки та піклування на укладення такого договору отримано не було, ОСОБА_1 на підставі положень Закону України «Про охорону дитинства», статті 177 Сімейного кодексу України (далі – СК України), пункту 3 частини першої статті 71 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) просила визнати недійсним вказаний іпотечний договір та скасувати накладені заборони у відповідних державних реєстрах.

У жовтні 2014 року ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічним позовом про визнання договору іпотеки дійсним, звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення з житлового будинку.

Зазначала, що відповідно до договору позики від 31 серпня 2012 року надала у борг ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 330 тис. грн зі строком повернення на першу вимогу позикодавця протягом 7 календарних днів від дня пред’явлення такої вимоги. Вимога про повернення позики була надіслана 2 вересня 2014 року та отримана позичальником 19 вересня 2014 року, проте свої зобов’язання за договором ОСОБА_4 не виконав, а тому станом на 8 жовтня 2014 року заборгованість становила 330 298 грн 36 коп., з яких 330 тис. грн. заборгованості за позикою, 298 грн 36 коп. 3 % річних за період з 28 вересня до 8 жовтня 2014 року.

На забезпечення виконання договору позики 31 серпня 2012 року між ними було укладено договір іпотеки житлового будинку за АДРЕСА_1 та земельної ділянки за цією ж адресою. 18 вересня 2014 року на адресу боржника було надіслано вимогу про виселення, яку отримано ним 19 вересня 2014 року, однак спірний житловий будинок відповідачами не звільнено.

ОСОБА_3 просила суд звернути стягнення на належні ОСОБА_4 житловий будинок та земельну ділянку в рахунок погашення заборгованості за договором позики в розмірі 330 298 грн 36 коп., шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб’єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, а також виселити з вказаного житлового будинку відповідачів без надання іншого житлового приміщення, зняти їх з реєстраційного обліку.

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 22 грудня 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено; зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено: визнано дійсним іпотечний договір, укладений 31 серпня 2012 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4; звернуто стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за договором позики в розмірі 330 298 грн 36 коп., шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб’єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; виселено з житлового будинку за АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та ОСОБА_4 без надання іншого житлового приміщення зі зняттям їх з реєстраційного обліку за вказаною адресою; вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 2 березня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено. Позов ОСОБА_1 задоволено: визнано недійсним іпотечний договір, укладений 31 серпня 2012 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4; скасовано в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна заборону на відчуження нерухомого майна – житлового будинку за АДРЕСА_1, та земельної ділянки площею S_1 за цією ж адресою; скасовано обтяження в Державному реєстрі іпотек на житловий будинок за АДРЕСА_1, та на земельну ділянку площею S_1 за цією ж адресою.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 травня 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, рішення апеляційного суду залишено без змін.

У поданій до Верховного Суду України заяві про перегляд судових рішень ОСОБА_3 порушує питання про скасування ухвалених у справі рішень судів апеляційної та касаційної інстанцій та залишення в силі рішення суду першої інстанції з передбаченої пунктом 4 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) підстави невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, а саме Закону України «Про охорону дитинства» та статті 177 Сімейного кодексу України.

На підтвердження зазначеної підстави подання заяви про перегляд судових рішень ОСОБА_3 посилається на постанови Верховного Суду України від 30 вересня 2015 року та 20 січня 2016 року.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в заяві доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява про перегляд оскаржуваного судового рішення підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

За положенням пункту 4 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Згідно зі статтею 3604 ЦПК України суд задовольняє заяву про перегляд судових рішень та скасовує судове рішення у справі, яка переглядається з підстав, передбачених пунктами 1, 2 та 4 частини першої статті 355 цього Кодексу, якщо встановить, що судове рішення є незаконним.

У справі, яка переглядається, суди встановили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з 27 вересня 2002 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, від шлюбу мають доньку - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

22 жовтня 2007 року та 17 липня 2008 року ОСОБА_4 уклав із ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» договори кредиту, на забезпечення яких між тими ж сторонами укладено договір іпотеки, предметом якого був спірний будинок за АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого 1 жовтня 2007 року Степанівською сільською радою м. Херсона. При укладенні договору іпотеки будинок був недобудований, тому сім’я не була в ньому зареєстрована, а їх донька була зареєстрована за місцем проживання матері у її батьків.

Після добудови будинку сім’я з дитиною 1 жовтня 2010 року зареєструвалися в ньому.

У зв’язку з неналежним виконанням умов кредитного договору у ОСОБА_4 перед ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» виникла заборгованість в розмірі 41 тис. доларів США, яку банк вимагав погасити до кінця серпня 2012 року, вказуючи, що в іншому випадку зверне стягнення на предмет іпотеки.

З метою уникнення втрати будинку, подружжя вирішили позичити кошти, маючи намір в наступному сплатити борг, так як в цьому випадку вони сплачували би борг без сплати процентів за користування позикою, на що погодилася їх знайома ОСОБА_3, яка надала їм у борг 42 тис. доларів США. Цими коштами було погашено заборгованість за кредитом перед ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», договори кредиту та іпотеки з ним були припинені, всі обтяження зі спірного будинку було знято.

31 серпня 2012 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було укладено договір позики на суму 330 тис. грн. (фактично позика надавалася в сумі 42 тис. доларів США та була домовленість про погашення боргу саме в цій валюті) та договір іпотеки, згідно умов якого ОСОБА_4 передав в іпотеку ОСОБА_3 спірний житловий будинок на забезпечення виконання боргових зобов'язань за договором позики, який було посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_5.

При цьому подружжя в своїх заявах повідомило нотаріуса про те, що діють в інтересах сім’ї та в будинку не зареєстровані і не мають права користування малолітні і неповнолітні діти. Крім того, ними надано довідку від 31 серпня 2012 року про склад сім’ї та реєстрацію в будинку ОСОБА_4, яка підтверджує відсутність інших зареєстрованих членів сім’ї в даному будинку. Разом з тим згідно довідки від 10 липня 2014 року, в спірному будинку з 5 жовтня 2010 року зареєстрована неповнолітня донька ОСОБА_2.

Ухвалюючи рішення про задоволення зустрічного позову та відмову в первісному позові, суд першої інстанції виходив з того, що підстави для визнання договору іпотеки недійсним відсутні, оскільки на час укладення договору іпотеки, який було вчинено хоча і без дозволу органів опіки та піклування, проте він відповідав інтересам дитини, а тому є дійсним, а оскільки умови договору позики належним чином не виконуються, вимога про повернення коштів залишилася без задоволення, зустрічний позов про звернення стягнення на предмет іпотеки підлягає задоволенню.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення первісного позову та відмову у зустрічному позові, апеляційний суд, з висновками якого погодився й суд касаційної інстанції, виходив із того, що договір іпотеки на підставі положень статей 203, 215, 224 ЦК України є недійсним, оскільки у порушення вимог статті 177 СК України, статті 17 Закону України «Про охорону дитинства» його укладено без попередньої згоди органу опіки та піклування, враховуючи, що на момент укладення цього договору право користування житловим будинком (предметом іпотеки) мала неповнолітня ОСОБА_2, 2003 року народження.

Разом з тим в інших справах з подібних правовідносин, рішення в яких надані заявником для підтвердження невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постановах Верховного Суду України висновкам щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, суд, на відміну від справи, яка переглядається, зробив висновок про те, що неправдиве повідомлення батьками, які є одночасно законними представниками неповнолітньої, малолітньої особи, про відсутність прав дитини на майно, що передається в іпотеку, не може бути підставою для визнання іпотеки недійсною за позовом батьків, які зловживали своїм правом законних представників дитини, а може спричинити інші наслідки, передбачені законодавством, які застосовуються органами опіки та піклування.

Викладене свідчить про те, що існує невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції норм матеріального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить з такого.

Згідно зі статтею 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів осіб, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 цього Кодексу. 

Так, відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. 

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частини друга, третя статті 215 ЦК України).

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулось.

Відповідно до частин другої та третьої статті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» неприпустимо зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень.

Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей.

Згідно зі статтею 177 СК України та статтею 17 Закону України «Про охорону дитинства» батьки не мають права без дозволу органу опіки та піклування укладати договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятись від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов’язуватись від імені дитини порукою, видавати письмові зобов’язання.

За змістом частини шостої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами) і суперечить правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей, може бути визнаний судом недійсним. Такий правочин є оспорюваним. 

За таких обставин вчинення батьками малолітньої дитини певного правочину без попереднього дозволу органу опіки та піклування порушує установлену статтею 177 СК України заборону. Проте сам по собі цей факт не є безумовним підтвердженням наявності підстав для визнання правочину недійсним. Правочин може бути визнано недійсним, якщо його вчинення батьками без попереднього дозволу органу опіки та піклування призвело до порушення права особи, в інтересах якої пред’явлено позов, тобто до звуження обсягу існуючих майнових прав дитини та/або порушення охоронюваних законом інтересів дитини, зменшення або обмеження прав та інтересів дитини щодо жилого приміщення. 

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець обмежується в розпорядженні предметом іпотеки, однак має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим Законом. При цьому ЦК України, як і спеціальний Закон України «Про іпотеку», не містять норм, які б зменшували або обмежували права членів сім’ї власника житла на користування жилим приміщенням у разі передання його в іпотеку.

При вирішенні справ за позовом в інтересах дітей про визнання недійсними договорів іпотеки необхідно в кожному конкретному випадку:

1) перевіряти в дитини наявність права користування житловим приміщенням на момент укладення оспорюваного договору, а також місце її фактичного постійного проживання; 

2) враховувати добросовісність поведінки іпотекодавців щодо надання документів про права дітей на житло, яке є предметом іпотеки, при укладенні оспорюваного договору;

3) з’ясовувати, чи існує фактичне порушення законних прав дитини внаслідок укладення договору іпотеки.

Відповідно до частин другої–четвертої статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов’язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. 

Отже, якщо власник майна є одночасно законним представником неповнолітньої або малолітньої особи і укладає правочини, які впливають на права дитини, він повинен діяти добросовісно та в інтересах дитини, а інша сторона договору має право очікувати від нього таких дій.

Неправдиве повідомлення батьками, які є одночасно законними представниками неповнолітньої або малолітньої особи, про відсутність прав дитини на майно, що передається в іпотеку, не може бути підставою для визнання іпотеки недійсною за позовом батьків, які зловживали своїми правами законних представників дитини, а може спричинити інші наслідки, передбаченні законодавством, які застосовуються органами опіки та піклування.

Задовольняючи первісні позовні вимоги, суди не врахували, що іпотекодавець не визнавав право проживання дитини в жилому приміщенні, надавши недостовірну довідку та нотаріально посвідчену заяву про те, що укладення договору іпотеки відповідає інтересам сім’ї та не порушує прав їх малолітньої дитини.

Передбачене статтею 177 СК України, статтею 17 Закону України «Про охорону дитинства» та статтею 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» положення про необхідність отримання попереднього дозволу органу опіки і піклування на укладення батьками договору щодо майна, право на яке має дитина, спрямоване на захист майнових прав дітей, тому підставою для визнання недійсним договору щодо майна, право на яке має дитина, за позовом її батьків є порушення майнових прав дитини внаслідок укладення такого договору, а не сам по собі факт відсутності попереднього дозволу органу опіки і піклування на укладення такого договору. 

Підставою позовних вимог про визнання договору іпотеки недійсним позивачка зазначила факт відсутності дозволу органу опіки та піклування на укладення такого договору, проте не посилалася на факти порушення майнових прав дитини внаслідок укладення такого договору.

За таких обставин у суду не було підстав для задоволення позову про визнання недійсним іпотечного договору, оскільки його укладення хоч і відбулося без попереднього дозволу органу опіки та піклування, проте не призвело до звуження обсягу, зменшення чи обмеження існуючого права малолітньої на користування житлом.

Отже, у справі, яка переглядається, суди неправильно застосували норми статті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», статті 17 Закону України «Про охорону дитинства» та статті 177 СК України, що призвело до неправильного вирішення справи, а це відповідно до статті 3604 ЦПК України є підставою для скасування судових рішень, ухвалених у цій справі.

Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом. Згідно із частиною першою статті 3602 ЦПК України справи розглядаються Верховним Судом України за правилами, встановленими главами 2 і 3 розділу V цього Кодексу, а тому Верховний Суд України не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку.

Відсутність у Верховного Суду України процесуальної можливості з’ясувати дійсні обставини справи, зокрема, перешкоджає ухвалити нове судове рішення, а тому справу слід передати на розгляд до суду першої інстанції згідно з підпунктом «а» пункту 1 частини другої статті 3604 ЦПК України.

Керуючись пунктом 4 частини першої статті 355, пунктом 1 частини першої статті 3603, частиною першою статті 3604 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а :

Заяву ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 травня 2015 року, рішення Апеляційного суду Херсонської області від 2 березня 2015 року та рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 22 грудня 2014 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 3 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий Н.П. Лященко
Судді: В.І. Гуменюк
Я.М. Романюк Л.І. Охрімчук В.М. Сімоненко

Правова позиція, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 9 листопада 2016 року у справі
6-930цс16

Передбачене статтею 177 СК України, статтею 17 Закону України «Про охорону дитинства» та статтею 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» положення про необхідність отримання попереднього дозволу органу опіки і піклування на укладення батьками договору щодо майна, право на яке має дитина, спрямоване на захист майнових прав дітей, тому підставою для визнання недійсним договору щодо майна, право на яке має дитина, за позовом її батьків є порушення майнових прав дитини внаслідок укладення такого договору, а не сам по собі факт відсутності попереднього дозволу органу опіки і піклування на укладення такого договору. 

Постанова від 9 листопада 2016 року № 6-930цс16

http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/C7A55481AB20865EC22580890048317C

А когда уже разгонят этот состав ВСУ

[ремикс]

В 19.12.2016 в 15:21, babaika сказал:

Вам третий раз повторяю свою позицию указывая на аргументы, для вас лично выделено черным:

Считаю решение законным. Суд справедливо указал на отсутствие оснований для удовлетворения иска. Истец не указал на обстоятельства, которые привели к уменьшению/ограничению/сужению объема  существующего права малолетнего на пользование жильем.

Суд защищает нарушенное право. Чем право малолетнего было нарушено? В иске об этом ни слова.

Статья 215 ГК Украины говорит о том, что основанием для определения договора недействительным есть несоблюдение в момент совершения сделки требований которые установлены ч.1-3 и 5,6 ст.203 этого Кодекса.

Теперь вернёмся к этой статьи. ч.1 - Содержание сделки не должно протеворечить этому Кодексу, другим актам законодательства, а также интересам государства и общества и моральным  основам.

 

Как видим их этой нормы, разговор идёт не о нарушенных правах, а о нарушении законов.

И если ст.12 Закона  «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», ст.17  «Про охорону дитинства» , ст.177 СК Украины предусматривает обязательно разрешение соответствующего органа, а при его отсутствии  в соответствии со ст.224 ЦК такой договор уже есть никчемным.

То-есть исходя из правового анализа наведённых норм нет необходимости доказывать в чём нарушены были права ребёнка, если априори они уже нарушены за отсутствием разрешения.

И хотите сказать, что ВСУ об этом не знает.......конечно знает.....но интересы банков  важнеее.....

[ремикс]

3 минуты назад, ремикс сказал:

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ 6-396цс15

Відповідно до частини четвертої статті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» держава охороняє і захищає права та інтерес дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.

Отже, відсутність попередньої згоди органу опіки та піклування на здійснення будь-якого правочину стосовно нерухомого майна, право власності або користування яким мають діти, є підставою для визнання такого правочину недійсним. Відсутність реєстрації дитини не є підставою для відмови в позові.

[babaika]

Только что, ремикс сказал:

То-есть исходя из правового анализа наведённых норм нет необходимости доказывать в чём нарушены были права ребёнка, если априори они уже нарушены за отсутствием разрешения.

Вы обращаетесь в суд с какой целью? Видимо защитить нарушенное право не так ли?

[ais]

2 часа назад, ремикс сказал:

2 часа назад, ремикс сказал:

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ 6-396цс15

 

Відповідно до частини четвертої статті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» держава охороняє і захищає права та інтерес дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.

 

Отже, відсутність попередньої згоди органу опіки та піклування на здійснення будь-якого правочину стосовно нерухомого майна, право власності або користування яким мають діти, є підставою для визнання такого правочину недійсним. Відсутність реєстрації дитини не є підставою для відмови в позові.

 

Вот именно так и я оцениваю любую ситуацию связанную с ипотекой, в которой есть дети!

Не важно, что сделал противоправное ипотекодатель, главное, что при наличии детей есть определенный регламент, установленный ЗАКОНОМ, и как не хотите, но его надо выполнять! Нарушенное право ребенка, на самом деле, присутстует на втором плане, т.к. на первом плане был нарушен закон.

Пусть ребенок имел право пользования ипотечным жильем до и после заключения договора ипотеки, и как бы его права не нарушены, но вопрос стартует не от нарушения его прав, а с нарушения закона.

Например, человек является свиделем преступления, его права не нарушены, но он заявляет о чем? о проишествии, а читая между строк, о нарушении закона того или иного. Почему в ситуации ипотека+дети надо доказывать нарушение прав ребенка, а не исследовать нарушение гос.органами законодательства. Т.е. суды умышленно (вряд ли от не знания) переводят вектор в другое направление. Я точно не знаю, чем мои действия сегодня отольються мне завтра. Но я точно знаю, что вчера, сегодня и завтра при нарушении закона, я буду нести за это ответственность.

Так почему "опека", "банки" и суды в т.ч. съезжают и выдумывают всевозможные уловки, что виноваты все, но только не они. Да, Бог с ними с неграмотными или хитрыми родителями и/или опекунами, но ведь ЗАКОН стоин на защите прав детей! Так пусть он их и защищает! Пусть дети владеют и/или пользуются жильем, которое гарантирует и защищает им закон, а те кто "спокусился", нарушил закон, схитрил, "договорился" и т.д., и т.п. несут в установленном ЗАКОНОМ ответственность, не взирая на лица.

(вот разошелся...) Если это был родитель, скрывший наличие прав у ребенка - наказать по закону, если это банк, который закрыл глаза на то, что ему предоставили доки, что у заемщика есть дети с правами на ипотечное жилье - наказать банк, если "опека" дала неправомочно добро или проявила бездеятельность, то наказать их. НО дети тут причем!

ПС. Заключенный ипотечный договор априори подразумевает положения, которые в будущем обязательно могут нарушить права ребенка, если он имеет какие-то права на ипотеку. Поэтому край цинизма ВСУ требовать доказательств, что при заключении ДИ при наличии детей были нарушения. Они есть по ЗАКОНУ при его не соблюдении!

 

ПС2. прошу прощения за эмоции, но так "строить" правосудие в нашей стране в отношении детей - это просто.... даже не знаю как в рамках приличия сказать...

 

[west11]

3 часа назад, ремикс сказал:

Как видим их этой нормы, разговор идёт не о нарушенных правах, а о нарушении законов.

Абсолютно точно...

 

3 часа назад, ремикс сказал:

То-есть исходя из правового анализа наведённых норм нет необходимости доказывать в чём нарушены были права ребёнка, если априори они уже нарушены за отсутствием разрешения.

Дык об этом и шла речь во всех спорах..но как же ВСУ выкрутился ? Как всегда - переставил все "с ног на голову"

 

2 часа назад, ais сказал:

Пусть ребенок имел право пользования ипотечным жильем до и после заключения договора ипотеки, и как бы его права не нарушены, но вопрос стартует не от нарушения его прав, а с нарушения закона.

Но как заставить этих Романюков и Ко видеть, использовать и чтить Закон, а не интересы толстосумов ? Как говорит один хороший специалист - в Украине нет правосудия, а есть вечные интересы !

2 часа назад, ais сказал:

Да, Бог с ними с неграмотными или хитрыми родителями и/или опекунами, но ведь ЗАКОН стоин на защите прав детей!

Сам по себе Закон в Украине не может защищать (пока, к сожалению), потому что в извращенной судебной системе право на использования Закона имеет не тот, для кого Закон создавался, а кучка гавн...дов,и эти гавн...ды, вместо того, чтобы стоять на страже соблюдения Закона, устроили аукцион - кто больше заплатит за "правильное" применение Закона ! Тут уже не цинизм, а преступление !

[west11]

2 часа назад, ais сказал:

так "строить" правосудие в нашей стране в отношении детей - это просто.

У нас так все строится, а не только правосудие

 

[alex_s_2000]

Уважаемый west11, " Сам по себе Закон в Украине не может защищать (пока, к сожалению), потому что в извращенной судебной системе право на использования Закона имеет не тот, для кого Закон создавался, а кучка гавн...дов,и эти гавн...ды, вместо того, чтобы стоять на страже соблюдения Закона, устроили аукцион - кто больше заплатит за "правильное" применение Закона ! Тут уже не цинизм, а преступление ! " - ИСКЛЮЧИТЕЛЬНО ТОЧНО И ЁМКО. Но дело в том, что среди нас нимало babaika's. А это есть - БЕДА... Увы.

 

[babaika]

4 часа назад, ремикс сказал:

Статья 215 ГК Украины говорит о том, что основанием для определения договора недействительным есть несоблюдение в момент совершения сделки требований которые установлены ч.1-3 и 5,6 ст.203 этого Кодекса.

Теперь вернёмся к этой статьи. ч.1 - Содержание сделки не должно протеворечить этому Кодексу, другим актам законодательства, а также интересам государства и общества и моральным  основам.

Разве содержание договора ипотеки противоречит этому Кодексу, другим актам законодательства, а также интересам государства и общества и моральным  основам?

[babaika]

4 часа назад, ремикс сказал:

Как видим их этой нормы, разговор идёт не о нарушенных правах, а о нарушении законов.

И если ст.12 Закона  «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», ст.17  «Про охорону дитинства» , ст.177 СК Украины предусматривает обязательно разрешение соответствующего органа, а при его отсутствии  в соответствии со ст.224 ЦК такой договор уже есть никчемным.

То-есть исходя из правового анализа наведённых норм нет необходимости доказывать в чём нарушены были права ребёнка, если априори они уже нарушены за отсутствием разрешения.

Вы в гражданском процессе. Вам нужно не «закон защищать», а оспаривать нарушенное право с применением закона, который такое право защищает. Необходимо создать спор о праве.

[babaika]

2 часа назад, ais сказал:

Вот именно так и я оцениваю любую ситуацию связанную с ипотекой, в которой есть дети!

Не важно, что сделал противоправное ипотекодатель, главное, что при наличии детей есть определенный регламент, установленный ЗАКОНОМ, и как не хотите, но его надо выполнять! Нарушенное право ребенка, на самом деле, присутстует на втором плане, т.к. на первом плане был нарушен закон.

Пусть ребенок имел право пользования ипотечным жильем до и после заключения договора ипотеки, и как бы его права не нарушены, но вопрос стартует не от нарушения его прав, а с нарушения закона.

Например, человек является свиделем преступления, его права не нарушены, но он заявляет о чем? о проишествии, а читая между строк, о нарушении закона того или иного. Почему в ситуации ипотека+дети надо доказывать нарушение прав ребенка, а не исследовать нарушение гос.органами законодательства. Т.е. суды умышленно (вряд ли от не знания) переводят вектор в другое направление. Я точно не знаю, чем мои действия сегодня отольються мне завтра. Но я точно знаю, что вчера, сегодня и завтра при нарушении закона, я буду нести за это ответственность.

Так почему "опека", "банки" и суды в т.ч. съезжают и выдумывают всевозможные уловки, что виноваты все, но только не они. Да, Бог с ними с неграмотными или хитрыми родителями и/или опекунами, но ведь ЗАКОН стоин на защите прав детей! Так пусть он их и защищает! Пусть дети владеют и/или пользуются жильем, которое гарантирует и защищает им закон, а те кто "спокусился", нарушил закон, схитрил, "договорился" и т.д., и т.п. несут в установленном ЗАКОНОМ ответственность, не взирая на лица.

(вот разошелся...) Если это был родитель, скрывший наличие прав у ребенка - наказать по закону, если это банк, который закрыл глаза на то, что ему предоставили доки, что у заемщика есть дети с правами на ипотечное жилье - наказать банк, если "опека" дала неправомочно добро или проявила бездеятельность, то наказать их. НО дети тут причем!

ПС. Заключенный ипотечный договор априори подразумевает положения, которые в будущем обязательно могут нарушить права ребенка, если он имеет какие-то права на ипотеку. Поэтому край цинизма ВСУ требовать доказательств, что при заключении ДИ при наличии детей были нарушения. Они есть по ЗАКОНУ при его не соблюдении!

 

ПС2. прошу прощения за эмоции, но так "строить" правосудие в нашей стране в отношении детей - это просто.... даже не знаю как в рамках приличия сказать...

 

От души, очень эмоционально, но не более чем порассуждать на кухне.

Родители/опекуны умышленно нарушая закон с целью получения выгоды/благ предоставляют неправдивую/ложную информацию вводя в обман кредитора, гос/службы , нотариуса/госрегистратора и в завершении всего суд. При этом обращаются в суд не предоставляя ни единого доказательства, которым подтверждено нарушенное право малолетнего, которое они же сами и нарушили (по их мнению). Это верх цинизма. Оказывается, по мнению некоторых достаточно тыкнуть пальцев в норму и все права защищены. Ох как просто.  Все рассуждения построены на «мне так хочется» и все должны так думать и плевать на то, что нет доказательств, нет спора о праве. Судьи плохие, юристы плохие, все плохое , но главное что мы хорошие. Всех надули (так думали) и не получилось (суды тыкают носом и спускают с небес на землю).

Не на суды нужно пенять, а верно оспаривать нарушенное право, применяя тот самый закон, который был нарушен при совершении сделки.

[babaika]

Общая картина споров на которые суды тыкают носом. Краткие примеры.

 

Прошу суд признать договор  ипотеки недействительным  на том простом основании, что моя жена милая и порядочная женщина передала в ипотеку недвижимость в которой уже лет 20-ть проживает Иван Иванович (времена тяжелые сдаем в аренду), но которая принадлежит моей жене. Малолетний всю дорогу проживает вместе с нами одной семьёй в другой недвижимости, которая принадлежит нашей маме (докази додаються). Прошу суд обратить внимание, что на момент подписания договора и регистрации мы конечно же умолчали о наличии малолетнего. Иначе нам бы никто и нихрена не дал. Но суд, вы должны потому что есть закон который тра…та…та и так далее..

Или прошу  (тоже самое )….. на том основании, что мой муж передал вместе со мной, а я не возражала в ипотеку недвижимость право пользования которой имеет наш малолетний который на момент передачи ещё не родился, но теперь тут проживает.

Или …тоже самое…на основании того, что мы передали недвижимость в ипотеку проживая в ней семьей с малолетним, но при регистрации скрыли от кредитора, нотариуса и в нарушении закона от ООП этот факт. Но мы действовали в интересах семьи и малолетнего.

Или…. Являясь бабушкой малолетнего и представляя его интересы прошу (тоже самое)….на основании того что мой сын (урод) и его жена (сука) передали в ипотеку недвижимость путем введения в обман кредитора, ООП, нотариуса умышленно сокрыв факт права пользования/владения малолетнего на недвижимое имущество. Прошу их расстрелять, а договор признать незаконным.  И прочий подобный бред….

 Суды тыкают носом, но народу это не нра…., значит суды козлы банкирами проплаченные, а мы такие все «белые и пушистые».

[babaika]

Нужно понимать, что право защищено законом и если законом «вытерли ноги» то соответственно нарушили право и свободы.

И самое важное. Само по себе нарушение или оспаривание гражданских прав еще не влечет спора о праве.

[ais]

babaika 

тоже ярко картинки набросали, что все заемщики негодяи, а банки, нотари, опека и суды - белые и пушистые. Только Вы забыли о том, что ипотечный договор - это договор оферты или присосединения, что заемщик в большинстве своем человек не имеющий специальных знаний ни финансовых, ни юридических, а значит им можно манипулировать в свою пользу.

Ну, и конечно, вы рассматривая вопрос односторонне, полностью исключили тех заемщиков, которые все указали (есть дети, документы об их правах), но банки и нотари не обращались за разрешением в опеку, т.к. получили бы отказ. А как в этих случаях ваше виденье справедливости в суде?

ПС. в любом ДИ есть пункт, который приводит к потере прав собственности или пользования ипотечным жильем, поэтому при наличии детей этот договор уже есть нарушение закона. Повторюсь, этот договор составил не заемщик, а банк, заведомо зная, умышленно.

ПС2. а может надо в админ.суд подавать на бездействие службы опеки, приведшее к тому, что банк и нотарь превысив свои полномочия оформили ДИ без решения опеки, когда заемщик подал все доки при заключении ДИ, включая сведения о детях? Мое мнение, что если даже в паспорте у одного из родителей есть запись о наличии детей, без каких либо других доков, банк, согласно закона, должен был обратиться в опеку за разрешением на осуществлении сделки.

ПС3. у меня складывается такое впечатление, что мы стоим по разные стороны "баррикады", т.к. нарушения со стороны банков, нотарей, опеки и судов воспринимается Вами как должное, что нарушения прав беззащитного по сути ребенка, как справедливое. Почему ребенок должен страдать от того даже, если его родители (опекуны) поступили не правильно либо неосозновая, что делают правонарушение?  В конце концом их вину надо еще доказать, но этого никто не делает. Почему не работает у Вас схема по аналогии "о защите детей от насильства родителей"? Это ведь похожая ситуация - родители превысили свои полномочия, покусились на права ребенка. Там ребенка защищают, а здесь нет. Ответ прост: здесь процесс связан с банками, а там бытовуха, на которую по большому счету тоже насрать, но опека проявляет неслыханный интузиазм и забирает ребенка в приют. Почему бы здесь недобросовестные стороны по ДИ не наказать бы, а ребенка защитить и оставить жить в своем жилье.

Ну, да ладно, что то меня опять "порвало" на эмоции....

 

[west11]

Почему эмоции это плохо ? А разве односторонний и необьектиный подход ВСУ не есть закономерная причина таких эмоций? ВСУ в особи Романюков работает на систему а не на закон, поэтому Украина имеет долг 450 млрд. Эвро по решениям ЭСПЧ в пользу граждан Украины. Что тоже не аргумент в пользу "качества" деятельности ВСУ-ков? Что же это за Высший суд который не способен защитить ПРАВА своих граждан?! Наверное тоже из-за "недосказанности" нарушения таковых ? :-)

[alex_s_2000]

БАБАЙКА, КОНЧАЙТЕ ЗВИЗДЕТЬ (уже просто смотреть тошнит) Вы, наверное, прежде чем разразиться своей писаниной на счет "прав" детально консультируетесь с определенными ублюдками из ВСУ. Подход у вас поразительно напоминает ёйний. Я имею ввиду следующее: для них главное в определенного характера делах не установить законность и правомерность применения закона, а найти какую-то не совсем абсурдную схему обойти закон. Бабайка, Закон охраняет и гарантирует права, а значит само нарушение Закона есть нарушением права. Ибо права неотделимы от закона и нарушение закона в любом виде нарушает целостность и устойчивость конструкции. У нас ЭТО происходит сейчас. Попробуйте, если в состоянии (без консультаций :-))) проанализировать к чему привело нарушение закона, повлекшего нарушение прав заемщиков в 2006-2007 годах. Или Вы думаете курс 26, - 50% банков (хотя туда им и дорога - главное что б деньги вернули), нарушение прав детей, 200-ти миллиардный офшорный "отток", создание фонда гарантирования, да то же постановление 483 НБУ и п.  11 пленума №5 ВССУ, ВСУшные махинации со сроками исковой давности (ст. 266 ГКУ)  и так далее, и так далее, и так далее - не оттуда произрастают?. А это, дорогуша, жизнь миллионов людей.  Да, кстати, я Вас спрашивал, а как быть с классификацией нарушений ПДД на пустынных перекрестках (чьи права нарушаются). Помните? Вы мне ахинею накалякали. Помните? Так что, если у Вас возникнет желание "полялякать" на счет уважения, к Вам, то Вы уж оглянитесь на все. Ок?  

[ремикс]

В 07.01.2017 в 00:40, babaika сказал:

Разве содержание договора ипотеки противоречит этому Кодексу, другим актам законодательства, а также интересам государства и общества и моральным  основам?

ДА, да и ещё раз ДА, за отсутствием соответствующего разрешения в соответствии со ст.224 ЦК такой договор уже есть никчемным - никчемным 

И далеко ходить не надо ведь ВСУ до этого вызнавал факт нарушения  ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ 6-396цс15. И таких решений достаточно много.

Здесь просто проявление бля...ва со стороны ВСУ. 

[west11]

8 часов назад, ремикс сказал:

Здесь просто проявление бля...ва со стороны ВСУ.

Прошу прощения за дубляж... но не мог отказать себе ( и другим участникам Форума) в удовольствии еще раз дать лицезреть крик души юридического сообщества вызванный волной правового нигилизма от ВСУ 

И когда все наши труды, наработки, конструкции от количества перейдут в качество...

 

[babaika]

В 08.01.2017 в 21:12, alex_s_2000 сказал:

БАБАЙКА, КОНЧАЙТЕ ЗВИЗДЕТЬ (уже просто смотреть тошнит) Вы, наверное, прежде чем разразиться своей писаниной на счет "прав" детально консультируетесь с определенными ублюдками из ВСУ. Подход у вас поразительно напоминает ёйний. Я имею ввиду следующее: для них главное в определенного характера делах не установить законность и правомерность применения закона, а найти какую-то не совсем абсурдную схему обойти закон. Бабайка, Закон охраняет и гарантирует права, а значит само нарушение Закона есть нарушением права. Ибо права неотделимы от закона и нарушение закона в любом виде нарушает целостность и устойчивость конструкции. У нас ЭТО происходит сейчас. Попробуйте, если в состоянии (без консультаций :-))) проанализировать к чему привело нарушение закона, повлекшего нарушение прав заемщиков в 2006-2007 годах. Или Вы думаете курс 26, - 50% банков (хотя туда им и дорога - главное что б деньги вернули), нарушение прав детей, 200-ти миллиардный офшорный "отток", создание фонда гарантирования, да то же постановление 483 НБУ и п.  11 пленума №5 ВССУ, ВСУшные махинации со сроками исковой давности (ст. 266 ГКУ)  и так далее, и так далее, и так далее - не оттуда произрастают?. А это, дорогуша, жизнь миллионов людей.  Да, кстати, я Вас спрашивал, а как быть с классификацией нарушений ПДД на пустынных перекрестках (чьи права нарушаются). Помните? Вы мне ахинею накалякали. Помните? Так что, если у Вас возникнет желание "полялякать" на счет уважения, к Вам, то Вы уж оглянитесь на все. Ок?  

Трогательный спич, с уклоном на истерику...))))

[babaika]

В 07.01.2017 в 14:48, ais сказал:

babaika 

тоже ярко картинки набросали, что все заемщики негодяи, а банки, нотари, опека и суды - белые и пушистые. Только Вы забыли о том, что ипотечный договор - это договор оферты или присосединения, что заемщик в большинстве своем человек не имеющий специальных знаний ни финансовых, ни юридических, а значит им можно манипулировать в свою пользу.

Ну, и конечно, вы рассматривая вопрос односторонне, полностью исключили тех заемщиков, которые все указали (есть дети, документы об их правах), но банки и нотари не обращались за разрешением в опеку, т.к. получили бы отказ. А как в этих случаях ваше виденье справедливости в суде?

ПС. в любом ДИ есть пункт, который приводит к потере прав собственности или пользования ипотечным жильем, поэтому при наличии детей этот договор уже есть нарушение закона. Повторюсь, этот договор составил не заемщик, а банк, заведомо зная, умышленно.

ПС2. а может надо в админ.суд подавать на бездействие службы опеки, приведшее к тому, что банк и нотарь превысив свои полномочия оформили ДИ без решения опеки, когда заемщик подал все доки при заключении ДИ, включая сведения о детях? Мое мнение, что если даже в паспорте у одного из родителей есть запись о наличии детей, без каких либо других доков, банк, согласно закона, должен был обратиться в опеку за разрешением на осуществлении сделки.

ПС3. у меня складывается такое впечатление, что мы стоим по разные стороны "баррикады", т.к. нарушения со стороны банков, нотарей, опеки и судов воспринимается Вами как должное, что нарушения прав беззащитного по сути ребенка, как справедливое. Почему ребенок должен страдать от того даже, если его родители (опекуны) поступили не правильно либо неосозновая, что делают правонарушение?  В конце концом их вину надо еще доказать, но этого никто не делает. Почему не работает у Вас схема по аналогии "о защите детей от насильства родителей"? Это ведь похожая ситуация - родители превысили свои полномочия, покусились на права ребенка. Там ребенка защищают, а здесь нет. Ответ прост: здесь процесс связан с банками, а там бытовуха, на которую по большому счету тоже насрать, но опека проявляет неслыханный интузиазм и забирает ребенка в приют. Почему бы здесь недобросовестные стороны по ДИ не наказать бы, а ребенка защитить и оставить жить в своем жилье.

Ну, да ладно, что то меня опять "порвало" на эмоции....

 

Вы видимо забыли, что банк вносит данные в договор на основании полученных данных от заемщика, а не сам себе придумывает.

Приведите пример, которым подтвердите, что некий заемщик добросовестно и честно указал о наличии малолетних и при этом подтвердил это документально, а негодяи нотариусы во главе с банками взяли и заключили такие договора, проигнорировав ООП. Если такие единичные примеры и существуют, что маловероятно, то они скорее всего были по договорняку за откаты и нотариусу придется не сладко. Но я например не встречал ни единого подобного случая.

Банк ничего не обязан, кроме как выдать кр/средства (но мы не об этом). Это обязанность родителя/опекуна подавать достоверные данные. Но одной записи в паспорте мало. В Органах ОиП тоже не ясновидящие и яснослышащие сидят. Откуда там знают, что совершают родители в обход закона, нарушая права малолетних?

Верно. Мы стоим по разные стороны в данном вопросе. Я  рассматриваю ситуацию с позиции норм морали и действующего законодательства, но вы как я предполагаю, рассматриваете с позиции личной выгоды попирая закон, при совершении сделки имея умысел в дальнейшем уйти от обязательств опираясь исключительно на закон, т.е. на недействительность, которую сами собственно и инициировали. Вину доказать не сложно, вопрос в другом, кому это нужно. Права ребёнка/малолетнего необходимо защищать в любом случае, но защищать, а не заниматься популизмом. Я в начале темы писал, что ВСУ прав и сейчас считаю, что прав и только на том основании, что защита ограниченная и бездарная. ВСУ очередной раз на это тыкает носом. Вопрос серьезный и подходить к нему необходимо не шаблонно как тут некоторые активные пользователи считают, а очень подготовлено и очень часто креативно. Пока шаблонно будете отстаивать права, такие и результаты будете получать.

Знаете, так и вертится написать «нечего на зеркало пенять, коли рожа кривая» (с). Сразу оговорюсь, данная поговорка ни к кому лично из участников обсуждения и ни на кого не намекая из участников обсуждения. Это красноречивое выражение применительно ко всем без исключения движущимся по шаблонам,  тупо обвиняя во всех своих бедах и неудачах всех, но не себя.

Вот из решения ВСУ:  Истец не указал на обстоятельства, которые привели к уменьшению/ограничению/сужению объема  существующего права малолетнего на пользование жильем.

По этим обстоятельствам считаю данное решение законным. Суд справедливо указал на отсутствие оснований для удовлетворения иска. Суд защищает нарушенное право.

В 07.01.2017 в 14:48, ais сказал:

Почему бы здесь недобросовестные стороны по ДИ не наказать бы, а ребенка защитить и оставить жить в своем жилье.
 

Привлекайте, кто мешает. Только не забывайте, что практически во всех случаях привлекать придется родителей/опекунов.

В 07.01.2017 в 14:48, ais сказал:

 В конце концом их вину надо еще доказать, но этого никто не делает. Почему не работает у Вас схема по аналогии "о защите детей от насильства родителей"? Это ведь похожая ситуация - родители превысили свои полномочия, покусились на права ребенка. Там ребенка защищают, а здесь нет. Ответ прост: здесь процесс связан с банками, а там бытовуха, на которую по большому счету тоже насрать, но опека проявляет неслыханный интузиазм и забирает ребенка в приют.

 

Доказать вину не сложно, при желании.

Вы приводите в сравнение на мой взгляд совершенно разные категории правонарушений.

Оставить на попечении кого? Родителя/опекуна нарушившего право малолетнего? Но дело даже не в этом, проблема в том, что право не доказано.

[акселератор]

Я прошу прощения за свои 5 копеек, но 

babaika сказал " Приведите пример, которым подтвердите, что некий заемщик добросовестно и честно указал о наличии малолетних и при этом подтвердил это документально, а негодяи нотариусы во главе с банками взяли и заключили такие договора, проигнорировав ООП. Если такие единичные примеры и существуют, что маловероятно, то они скорее всего были по договорняку за откаты и нотариусу придется не сладко. Но я например не встречал ни единого подобного случая"

у меня такой случай, в залог дали квартиру, прописаны там не были жена с ребёнком,так как сказали что ребёнка надо выписать,  но о существовании ребёнка все знали, он же записан у нас в паспортах, жена собственник квартиры, 

[west11]

3 часа назад, babaika сказал:

Доказать вину не сложно, при желании.

Увы, Бабайка обсуждает только то, что, как ему кажется, имеет более выгодную правовою позицию, при этом абсолютно игнорируя контраргументы:

 

В 07.01.2017 в 00:40, babaika сказал:

В 06.01.2017 в 18:32, ремикс сказал:

Статья 215 ГК Украины говорит о том, что основанием для определения договора недействительным есть несоблюдение в момент совершения сделки требований которые установлены ч.1-3 и 5,6 ст.203 этого Кодекса.

Теперь вернёмся к этой статьи. ч.1 - Содержание сделки не должно протеворечить этому Кодексу, другим актам законодательства, а также интересам государства и общества и моральным  основам.

Разве содержание договора ипотеки противоречит этому Кодексу, другим актам законодательства, а также интересам государства и общества и моральным  основам?

Вам привели законодательное обоснование предусматривающее признание недействительным договора  - ст. 203, 215 ЦК, а в ответ - вопрос !?  Вся тактика Бабайки сводится к тому, чтобы провоцировать самого оппонента доказывать свои же аргументы, а самому (Бабайке) "парить" над процессом. В тех случаях, когда "парить" не получается, происходит  вбрасывание никчемных аргументов или отсылочных реплик ("вы не дочитали", "вы не разобрались", "я уже это доказал", "это все эмоции" и т.п. - наработки из судебных процессов) и провоцировать оппонентов на их опротестование. Результат - аргументов нет, позиция слабая или отсутствует, но зато остается  "эго" непобедимого в дискуссии. Только что дает такая дискуссия ?