Постановление ВСУ по пресмотру о порядке взыскания задолженности по договору займа в привязке к иностранной валюте

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року м. Київ

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

головуючого Гуменюка В.І., 
суддів Лященко Н.П., Охрімчук Л.І.,
Сімоненко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 квітня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 15 жовтня 2013 року він позичав ОСОБА_2 грошові кошти на загальну суму 32 тис. 760 грн, що в еквіваленті було 4 тис. доларів США, про що між ними укладено відповідний договір позики строком до 15 жовтня 2015 року. ОСОБА_2 15 жовтня 2015 року повернула ОСОБА_1 32 тис. 760 грн боргу.

Під час розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги та, пославшись на те, що відповідачка повернула кошти в неналежному розмірі, оскільки згідно з вимогами частини другої статті 533 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) сума боргу мала визначатись за офіційним курсом національної валюти до долара США, встановленим Національним банком України (далі – НБУ) на день платежу, та становила 87 тис. 731 грн 14 коп., ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 57 тис. 572 грн 14 коп. як частину суми боргу з урахуванням установленого індексу інфляції та трьох процентів річних відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а також вирішити питання розподілу судових витрат.

Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області рішенням від 26 лютого 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 29 березня 2016 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовив.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 28 квітня 2016 року відмовив ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження у справі на підставі пункту 5 частини четвертої статті 328 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України).

4 липня 2016 року до Верховного Суду України звернувся ОСОБА_1 із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 квітня 2016 року, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме положень частини другої статті 533, статей 1046, 1049 ЦК України, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

У зв’язку із цим ОСОБА_1 просить ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 квітня 2016 року, ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 29 березня 2016 року й рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26 лютого 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені в заяві доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Згідно зі статтею 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Згідно зі статтею 3604 ЦПК України Верховний Суд України задовольняє заяву за наявності однієї з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4 частини першої статті 355 цього Кодексу.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що 15 жовтня 2013 року між сторонами укладено договір позики, за умовами якого ОСОБА_1 (позикодавець) передав у власність ОСОБА_2 (позичальник) строком до 15 жовтня 2015 року грошові кошти в розмірі 32 тис. 760 грн, що є еквівалентом 4 тис. доларів США (пункт 1 договору).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодились суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив з того, що відповідачка виконала свої зобов’язання в повному обсязі та у встановлений договором позики строк.

Обґрунтовуючи обставини, визначені пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, заявник посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 березня й 9 грудня 2015 року та 20 січня 2016 року.

Наданими для порівняння ухвалами суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій, які, установивши, що в зобов’язанні сторони визначили грошовий еквівалент в іноземній валюті, стягнули відповідно до вимог частини другої статті 533 ЦК України суму боргу у гривнях, визначену за офіційним курсом долара США на день ухвалення судового рішення (або на день подачі позову згідно з позовними вимогами).

Отже, існує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції норм матеріального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить з такого.

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Гривня є законним платіжним засобом на території України.

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (частини перша, друга статті 192 ЦК України).

Такими випадками є стаття 193, частина четверта статті 654 ЦК України, Закон України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність», Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Закон України від 23 вересня 1994 року № 185/94 ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Відповідно до частини першої статті 533 ЦК України грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях.

Отже, гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України.

Разом з тим частина друга статті 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов’язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов’язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Установивши, що умовами договору позики сторони визначили грошовий еквівалент зобов’язань ОСОБА_2 в доларах США, суди помилково не стягнули з позичальника суму боргу, визначену за офіційним курсом цієї валюти на день платежу.

Суд касаційної інстанції, погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, допустив неоднакове застосування положень частини другої статті 533 ЦК України.

З наведених підстав оскаржувані судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими.

Відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини другої статті 3604 ЦПК України за наявності підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4 частини першої статті 355 цього Кодексу, та в разі неправильного застосування судом (судами) норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, суд має право скасувати судове рішення (судові рішення) та ухвалити нове судове рішення чи змінити судове рішення.

За таких обставин ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 квітня 2016 року, ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 29 березня 2016 року й рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26 лютого 2016 року слід скасувати та ухвалити нове рішення.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 просив стягнути з відповідачки частину суми боргу з урахуванням установленого індексу інфляції та трьох процентів річних відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а також вирішити питання розподілу судових витрат.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статті 1 Закону України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» індекс інфляції (індекс споживчих цін) – це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.

Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України – гривня, іноземна валюта індексації не підлягає.

Норми частини другої статті 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахування встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов’язання, визначеного у гривнях.

З огляду на викладене вимоги ОСОБА_1 про відшкодування інфляційних втрат за прострочення виконання зобов’язання, у якому сторони визначили грошовий еквівалент у доларах США, не можна визнати законними й обґрунтованими.

За таких обставин Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити частково: стягнути на його користь з ОСОБА_2 частину боргу за договором позики в розмірі 54 тис. 971 грн 14 коп, а також три відсотки річних у розмірі 600 грн 92 коп.

Ураховуючи те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, судові витрати відповідно до частини першої статті 88 ЦПК України підлягають стягненню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме: 555 грн 72 коп. зі сплати судового збору за подання до суду позовної заяви, 611 грн 29 коп. за подання апеляційної скарги, 666 грн 86 коп. за подання касаційної скарги та 722 грн 44 коп. за подання до Верховного Суду України заяви про перегляд судового рішення суду касаційної інстанції, тобто всього 2 тис. 556 грн 31 коп, які підтверджені документально.

Керуючись статтями 88, 355, 3603, 3604 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 квітня 2016 року, ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 29 березня 2016 року й рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26 лютого 2016 року скасувати.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 54 тис. 971 грн 14 коп. заборгованості за договором позики, 600 грн 92 коп. – три відсотки річних від простроченої суми, а також 2 тис. 556 грн 31 коп. у рахунок оплати судових витрат.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 355 ЦПК України.

Головуючий В.І. Гуменюк
Судді:
Н.П. Лященко
Л.І. Охрімчук
В.М. Сімоненко

ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК
у справі за № 6-1672цс16

Відповідно до частини першої статті 533 ЦК України грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях.

Отже, гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України.

Разом з тим частина друга статті 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов’язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов’язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Суддя Верховного Суду України В.І. Гуменюк

Постанова від 21 грудня 2016 року № 6-1672цс16

http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/E47634E6B1FAC54FC22580980033A09D

[ANTIRAID]

ВСУ указал на возможность предоставления займа в привязке к валюте и соответственно необходимости пересчета суммы в привязке к курсу валюты на момент платежа, если это предусмотрено договором. Также ВСУ в очередной раз указал на невозможность начисления индекса инфляции к задолженности привязанной к курсу иностранной валюты. В этом случае можно взыскать только 3% годовых за период несвоевременного исполнения обязательств.

[0720]

насчет  невозможности начисления индекса инфляции к задолженности привязанной к курсу иностранной валюты — согласен

в остальном — хамское и безграмотное решение
 

"відповідно до частини першої статті 533 ЦК України грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях. Отже, гривня як національна валюта є ЄДИНИМ законним платіжним засобом на території України"

откуда там слово "ЄДИНИМ" взялось? кто его туда вставил?  в законе его нет

покажите им часть третью этой же статтьи 533 ЦК, часть вторую статьи 192 ЦК, а также весь валютный декрет 15-93

кроме того, покажіите им часть третью статьи 6 ЦК, а также статью 627 ЦК (о свободе договора)

[alex_s_2000]

Вы считаете, что второй абзац процитированной Вами позиции относится к 533 статье?

 

[0720]

я считаю что ВСУ высасывает свои позиции уже даже не из пальца..

[alex_s_2000]

0720 пишет:

"покажите им часть третью этой же статтьи 533 ЦК, часть вторую статьи 192 ЦК, а также весь валютный декрет 15-93"

Перечитал п.1 ст 3 Декрета... Все правильно... - "Валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України". Абсолютний императив... Пересмотрел http://eslovnyk.com/єдиний : ЄДИНИЙ -  1) Один, без інших. || Лише один.      НУ ВСЁ ПРАВИЛЬНО!!!                                                                           Единственное, хотелось бы попросить уважаемого 0720 предъявить список всех этих законов, которые имеются ввиду в ч.2 ст.192 и ч.3 ст 533. "Весь список, пожалуйста".  ( на счёт 15-93 я понял)

( Нет, я конечно понимаю, что наши суды не в состоянии пойти по такому пути - тягар статків...) 

Дальше. 0720 пишет: " кроме того, покажіите им часть третью статьи 6 ЦК, а также статью 627 ЦК (о свободе договора).  Вопрос, с позволения, "пожалста": - А что там в ЦКУ по поводу того, что может ли договор противоречить императивам законов?

Заранее спасибо. С новым годом!!!

[alex_s_2000]

То есть это ирония? Если да, то простите. Извините: после НГ не все с чувством юмора в порядке. Простите.

 

[0720]

10 minutes ago, alex_s_2000 said:

То есть это ирония? Если да, то простите. Извините: после НГ не все с чувством юмора в порядке. Простите.

 

не надо обрезать нормы

часть первая статьи 3 Декрета 15-93 выглядит так:

Валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України,   який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань,    якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України.


а в вашем изложении, а также в изложении ВСУ — она выглядит так: 

Валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України. 


разница есть, как думаете?

[alex_s_2000]

 

0720 пишет: 

не надо обрезать нормы

часть первая статьи 3 Декрета 15-93 выглядит так:

Валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України,   який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань,    якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України.


а в вашем изложении, а также в изложении ВСУ — она выглядит так: 

Валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України. 


разница есть, как думаете?

ОТВЕЧАЮ:

 

Перечитал п.1 ст 3 Декрета... Все правильно... - "Валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України". Абсолютний императив... Пересмотрел http://eslovnyk.com/єдиний : ЄДИНИЙ -  1) Один, без інших. || Лише один.      НУ ВСЁ ПРАВИЛЬНО!!!                                                                           Единственное, хотелось бы попросить уважаемого 0720 предъявить список всех этих законов, которые имеются ввиду в ч.2 ст.192 и ч.3 ст 533. "Весь список, пожалуйста".  ( на счёт 15-93 я понял)

 

Опровергните, если сможете. И список, пожалуйста. А то мне как-то неуютно в Украине без этого списка. И, пожалуйста: если опровергать, то аргументированно. 

Что до разницы. Она появится, когда Вы весь список предъявите. А так, с учетом того, что я Вам представил - НИ КАКОЙ!!!

[alex_s_2000]

Да, кстати, Вы не пробовали сами себе пояснить, почему в законодательстве Украины выделен "Спецэкспорт"? Может это Вам как-то поможет...

[0720]

я не нуждаюсь в помощи, у меня всё хорошо

[alex_s_2000]

А с ответом сложности? Понимаю... Ну извините. С НГ.

[0720]

и с ответом никаких сложностей, — я вам на всё уже ответил

 

[Bolt]

1 час назад, alex_s_2000 сказал:

Да, кстати, Вы не пробовали сами себе пояснить, почему в законодательстве Украины выделен "Спецэкспорт"? Может это Вам как-то поможет...

Да там сложности с пониманием... Я уже пробовал... Там все валюты хороши... Доллар также валюта Украины...)))

[Bolt]

55 минут назад, 0720 сказал:

и с ответом никаких сложностей, — я вам на всё уже ответил

Главное ведь не ответить, а написать, что ответил и послать читать законы...))

[0720]

да, я тупой, — только  одни вы умные

специально для умных:

оборот валюты в Украине не запрещен законом, никакое из положений законодательства не препятствует сторонам в гражданском договоре самостоятельно, на собственное усмотрение выбирать валюту обязательства

 

[alex_s_2000]

Ну вот... Б-ть! Ну вот как тут быть!!!??? Человек просто так ляпает и все! Я Вас просил список представить. В ответ тишина. Я Вам дал толкование ключевого слова в п.1 ст.3 Декрета. В ответ тишина. Ну как с Вами разговаривать? Хорошо, еще одна наводка в связи с последним Вашим постом: " оборот валюты в Украине не запрещен законом. 

Стаття 32. Грошова одиниця

......................................................................................

Випуск та обіг на території України інших грошових одиниць і використання грошових сурогатів як засобу платежу забороняються.

ШО С ЭТИМ ДЕЛАТЬ? Ну и наводка: - Допустм, У Вас есть какая-то лицензия на платежи валютой (которую не трудно получить в НБУ, исходя из Вашей логики, что займ - это просто).  А теперь, представьте, что будет с национальной валютой и экономикой вцелом, если наряду с этим Вы и Ваши единомышленники (которых в стране тьма-тьмущая) будут иметь в руках инструмент  

ст. 5 ч. 5. Одержання   індивідуальної  ліцензії  однією  із    сторін 
валютної операції означає також  дозвіл  на  її  здійснення  іншою 
стороною або третьою особою,яка має відношення до  цієї  операції, 
якщо інше не передбачено умовами індивідуальної ліцензії. ????????????????????????

 

[0720]

при чём тут лицензия?

оборот валюты в Украине не запрещен законом, никакое из положений законодательства не препятствует сторонам в гражданском договоре самостоятельно, на собственное усмотрение выбирать валюту обязательства


лицензия тут не требуется вообще

[Bolt]

1 час назад, 0720 сказал:

да, я тупой, — только  одни вы умные

специально для умных:

оборот валюты в Украине не запрещен законом, никакое из положений законодательства не препятствует сторонам в гражданском договоре самостоятельно, на собственное усмотрение выбирать валюту обязательства

Не знаю кто какой умный, но почему то даже странно, что вопреки этому Вашему закону у меня не хотят принимать в супермаркете ни доллары, ни евро, ни юани, я про всякие там злотые, форинты и боливары вообще молчу... Странные да, что делать не знаю, как заставить их исполнять закон о том, что оборот валюты не запрещён законом, если я выбираю именно эту валюту для оплаты на кассе супермаркета...

Вы лучше скажите, Вы вообще с Луны...

[Bolt]

27 минут назад, 0720 сказал:

при чём тут лицензия?

оборот валюты в Украине не запрещен законом, никакое из положений законодательства не препятствует сторонам в гражданском договоре самостоятельно, на собственное усмотрение выбирать валюту обязательства

лицензия тут не требуется вообще

Тем более... Прекрасно... никакие лицензии не надо... Как быть в этом бесправном государстве, как мне осуществить свои права на покупку товаров в Украине в магазине...

А мне вот интересно, Вы кажется писали когда то, что даже были за границей... Как там дела обстоят... Я так понимаю, что во всём цивилизованном мире можно на кассе в магазине рассчитываться чем угодно, то что есть в карманах, тем и рассчитываться... От мы дураки то гривны меняем на валюты разные по привычке, так как живём в бесправном государстве, никто ведь нам не объяснил, что на самом деле мы спокойно можем рассчитываться нашей гривной в любом магазине Европы, так как там больше прав у людей...

Вы вообще темой владеете или писать глупости просто интересно... Так что давайте, "утирайте мне нос", у Вас ведь это очень хорошо получается по словам нашего суперучастника... пусть человек порадуется...

[alex_s_2000]

Коллега Bolt, простите, если не трудно, подскажите, где то место в котором я смогу прочитать ответы на свои вопросы, которые я задал 0720? Я не могу найти!!! 

Во дискуссия!!!

 

[alex_s_2000]

Коллега BOLT, Вы еще одну валютно-правовую конструкцию предложили. На счет всего мира. Спасибо. Я ее позволю расширить: а на кой тогда нацвалюты как таковые, а на кой суверенитеты, а границы на кой? Одна семья!!! Только мы Украинцы, такие недалекие, уже семь или восемь лет пытаемся отстоять вышеперечисленные ценности. Да еще + правосудие. Что ж это мы так не в ногу?...........

[Bolt]

28 минут назад, alex_s_2000 сказал:

Коллега Bolt, простите, если не трудно, подскажите, где то место в котором я смогу прочитать ответы на свои вопросы, которые я задал 0720? Я не могу найти!!! 

Во дискуссия!!!

А это у человека такой стиль ведения дискуссии... Не впервой уже проходим...

[alex_s_2000]

Спасибо. Тогда завязываю. С Новым Годом. Всего самого желанного.

[babaika]

Только что, 0720 сказал:

при чём тут лицензия?

оборот валюты в Украине не запрещен законом, никакое из положений законодательства не препятствует сторонам в гражданском договоре самостоятельно, на собственное усмотрение выбирать валюту обязательства


лицензия тут не требуется вообще

Не обращайте внимание. По закону вы все верно трактуете. По жизни это все популизм и болталогия.