Решение Московского районного суда о признании валютного кредитного договора Укрсиббанка мнимым


Считаете ли Вы решение справедливым и законным  

10 голосов

  1. 1. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      9
    • Нет
      1
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      9
    • Нет
      1
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

Справа № 2-718/2010

РІШЕННЯ

Іменем України

25 березня 2010 року Московський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого – Скотаря А.Ю., при секретарі – Котула Н.С., за участю представників позивача – ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, у відкритому судовому засіданні в м. Харкові розглянув цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» про визнання договору вчиненим з метою приховання іншого правочину та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом в обґрунтування якого зазначив, що між ним і Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» 29.10.2007 укладений договір про надання споживчого кредиту № 11241044000, відповідно до п. 1.1 якого Банк зобов’язується надати позичальнику кредитні кошти в іноземній валюті в сумі 48000 доларів США, а останній зобов’язується їх прийняти, належним чином використати та повернути зі сплатою відсотків. Позивач вважає, що цей правочин є удаваним і вчинений для приховання іншого правочину – договору позики в розмірі 242400 грн. та просить визнати це суд.

В наступному позивач змінив позовні вимоги та просив визнати, що договір про надання споживчого кредиту № 11241044000 від 29.10.2007, укладений між ним та відповідачем вчинений у частині надання грошових коштів у сумі 48000 доларів США для приховання позики речей, визначених родовими ознаками, якими є 48000 доларів США.

Відповідач надав зустрічний позов, який об’єднаний з первісним в одне провадження, в якому не заперечував факт укладення договору про надання споживчого кредиту № 11241044000, за яким ОСОБА_4 (1-й відповідач) отримав кредит в сумі 48000 доларів США під 12,9% річних строком до 29.10.2032, а останній зобов’язався щомісячно сплачувати кредит та відсотки за ним, однак з січня 2009 року належним чином зобов’язання не виконує, в зв’язку з чим станом на 23.06.2009 загальна заборгованість за кредитом, враховуючи відсотки, становить 47845,66 доларів США, які Банк, враховуючи наявність поручителя ОСОБА_5 (2-й відповідач), просить стягнути з обох відповідачів в солідарному порядку, а також судові витрати.

Представник позивача в суді підтримав позовні вимоги та в обґрунтування своєї позиції пояснив, що за Цивільним кодексом законним платіжним засобом на всій території України є грошова одиниця України – гривня, а іноземна валюта може використовуватись в Україні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Стаття 1054 ЦК України передбачає можливість банку надавати грошові кошти (кредит) позичальникові на договірних умовах. Тобто, під терміном грошові кошти законодавець розуміє саме грошову одиницю – гривню. Банк, укладаючи з позивачем кредитний договір у іноземній валюті розумів, що валюта не може бути використана за цільовим призначенням, а саме для придбання однокімнатної квартири, як вказано в п. 1.4 договору, чим фактично приховав договір позики речей. Зустрічний позов просив залишити без задоволення.

Представник відповідача проти позову заперечував та пояснив, що вимоги позивача не ґрунтуються на законі, яким не передбачено визнання правочину удаваним в частині. Окрім того, Банк зі свого боку не мав намір укладати удаваний правочин, а навпаки мав намір і уклав саме кредитний договір у іноземній валюті, що передбачено діючим законодавством. Просив відмовити в задоволенні первісного позову, а зустрічний позов задовольнити в повному обсязі.

2-й відповідач за зустрічним позовом до суду не з’явився, хоча сповіщався про дату і час слухання справи належним чином, причин неявки не повідомив, тому суд вважає можливим слухати справу за його відсутності.

Вислухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд встановив наступні обставини і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до укладеного 29.10.2007 договору про надання споживчого кредиту № 11241044000 Банк зобов’язується надати позичальнику кредитні кошти в сумі 48000 доларів США, а позичальник зобов’язується прийняти, належним чином використати і повернути Банку кредит та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених у договорі (п. 1.1. договору, а.с. 34).

Факт надання зазначених коштів Банком та отримання їх відповідачем не заперечується сторонами, отже, відповідно до діючого законодавства не підлягає доказуванню.

У відповідності зі ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня, а ч. 1 ст. 192 ЦК України передбачає, що законним платіжним засобом на території України є грошова одиниця України.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 524 ЦК України, зобов’язання повинно бути виражено у грошовій одиниці України – гривні, але сторони за договором можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання у іноземній валюті.

Іноземна валюта як засіб платежу, зокрема за зобов’язаннями, може використовуватись на території України лише у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом, як зазначено в ст.ст. 192, 533 ЦК України.

Правилами використання готівкової іноземної валюти та території України, затвердженими постановою правління Національного Банку України № 200 від 30.05.2007 передбачені випадки, в яких дозволяється використовувати на території України готівкову іноземну валюту як засіб платежу. Пунктом 4 зазначеної постанови встановлено, що індивідуальні ліцензії Національного банку України на використання готівкової іноземної валюти на території України як засобу платежу, що були видані відповідно до Правил використання готівкової іноземної валюти на території України, затверджених анульовані.

Відповідно до п. 1 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі Декрет) Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом. Згідно з п. 2 та 3 ст. 5 Декрету генеральні ліцензії видаються комерційним банкам … на здійснення операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання… . Підпунктами «в», «г» п. 4 ст. 5 Декрету встановлено, що для проведення валютних операцій, а саме надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, використання іноземної валюти на території України як засобу платежу потребує отримання індивідуальної ліцензії.

Відповідачем не надано достатніх доказів, які б підтверджували наявність у останнього відповідної індивідуальної ліцензії для надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті та використання іноземної валюти на території України як засобу платежу на час укладання кредитного договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно ч. 1 ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. За ч. 2 ст. 235 ЦК України якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Аналізуючи ст. 192 ЦК України, яка має назву гроші (грошові кошти), ст. 99 Конституції України та інші зазначені вище нормативні акти, суд приходить до висновку, що Банк, укладаючи з позивачем кредитний договір у іноземній валюті розумів, що не має відповідного дозволу (індивідуальної ліцензії) на видачу кредиту в іноземній валюті, що іноземна валюта не може бути використана позивачем за цільовим призначенням, а саме для придбання однокімнатної квартири, як вказано в п. 1.4 договору, маючи за мету одержання певної користі – отримання відсотків, запропонував позичальникові і уклав з ним кредитний договір як спосіб приховання дійсного правочину, яким є позика речей, визначених родовими ознаками, тобто 48000 доларів США.

В силу ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

На підставі викладеного суд вважає, що первісний позов повинен бути задоволений в повному обсязі.

Щодо зустрічного позову, суд дійшов до наступного: задовольняючи первісний позов в повному обсязі суд не звільняє позивача від обов’язку повернути позику у вигляді 48000 доларів США, однак вимоги Банку за зустрічним позовом полягають у солідарному стягненні з відповідачів заборгованості саме за кредитним договором з урахування відсотків та пені, які розраховані виходячи з графіку погашення кредиту та умов кредитного договору. Враховуючи викладене, керуючись ст. 11 ЦК України за якою цивільні справи розглядаються не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог… суд вважає, що зустрічний позов задоволений бути не може.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 212, 215-218 ЦПК України, ст.ст. 192, 235, 524, 533, 535, 1046, 1054 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 до Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» про визнання договору вчиненим з метою приховання іншого правочину задовольнити та визнати договір про надання споживчого кредиту № 11241044000 від 29.10.2007 укладений між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 вчиненим в частині надання грошових коштів у сумі 48000 доларів США для приховання позики речей, визначених родовими ознаками, якими є 48000 (сорок вісім тисяч) доларів США.

В задоволенні зустрічного позову відмовити в повному обсязі.

Стягнути з Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 51,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст. 294 ЦПК України.

Суддя А.Ю. Скотар

http://reyestr.court.gov.ua/Review/9117553

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • Ответы 102
  • Created
  • Последний ответ

Top Posters In This Topic

Странно, но под єтим номером в реестре значится решение от 06 квітня 2010 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі головуючого – судді Помазан В.А., за позовом ПАТ "Аваль " про стягнення заборгованності. И в резулятивной части написано ВЗЫСКАТЬ!

В вашем решении или номер не правильный или это "фонарь"!

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Олексій Странно, но под єтим номером в реестре значится решение от 06 квітня 2010 року Лозівський міськрайонний суд........................

Справа № 2-718/2010

http://reyestr.court.gov.ua/Review/9117553

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Господа толковые юристы! Объясните, пожалуйста, в чем прикол изменения позывных вымог истцом и такая формулировка? Какие теперь последствия такого решения?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Изменение требований - это тактика ведения дела, дабы выиграть дело, т.к. иногда посреди дела оказывается. что есть какой-то факт или аргумент, о котором раньше не было известно. И с таким аргументом например, лучше просить недействительность чем расторжение, или наоборот.

Ещё можно подать по потребителям, а потом сменить на требования связанные с ГК - это для того, что-юы подать в местный суд а не переться в Киев.

В данном случае - вообще ХОХМА. Блин, я тоже думал, что можно так, но потом решил, что не нужно.

Итак, мы имеем позиции:

1. Недействительный договор

2. Мнимый договор - не доллары а гривна

3. Мнимый договор не кредит а срочынй займ.

Тут заёмщик хотел доказать правду, т.е. что договор есть мнимым, и следует считать что заключён он в гривне на сумму 242 400 грн. а не на 48 000 долларов.

Но потом, почему-то, наверное пересчитав проценты, решил, что выгоднее просто отдать 48 000 долларов по курсу 7.7 чем 242400грн и проценты.

Дальше будет просить засчитать эти 48 000 в еквиваелнет минус то, что дал банку.

Прикольно :)

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Господа толковые юристы! Объясните, пожалуйста, в чем прикол изменения позывных вымог истцом и такая формулировка? Какие теперь последствия такого решения?

мне эта схема, еще месяца два назад приходила в голову, только не думал о ней тогда

доллары это не деньги, как объект гражданских отношений, а это вещь)

класс

последствия, что появилась еще один способ борьбы с банком!)

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Изменение требований - это тактика ведения дела, дабы выиграть дело, т.к. иногда посреди дела оказывается. что есть какой-то факт или аргумент, о котором раньше не было известно. И с таким аргументом например, лучше просить недействительность чем расторжение, или наоборот.

Ещё можно подать по потребителям, а потом сменить на требования связанные с ГК - это для того, что-юы подать в местный суд а не переться в Киев.

В данном случае - вообще ХОХМА. Блин, я тоже думал, что можно так, но потом решил, что не нужно.

Итак, мы имеем позиции:

1. Недействительный договор

2. Мнимый договор - не доллары а гривна

3. Мнимый договор не кредит а срочынй займ.

Тут заёмщик хотел доказать правду, т.е. что договор есть мнимым, и следует считать что заключён он в гривне на сумму 242 400 грн. а не на 48 000 долларов.

Но потом, почему-то, наверное пересчитав проценты, решил, что выгоднее просто отдать 48 000 долларов по курсу 7.7 чем 242400грн и проценты.

Дальше будет просить засчитать эти 48 000 в еквиваелнет минус то, что дал банку.

Прикольно :)

крутая фишка)))

только вот момент коли позичаються речі

Стаття 1046. Договір позики

1. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Стаття 1047. Форма договору позики

1. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

2. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Стаття 1048. Проценти за договором позики

1. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

2. Договір позики вважається безпроцентним, якщо:

1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;

2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

Стаття 1049. Обов'язок позичальника повернути позику

1. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

2. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

3. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Стаття 1050. Наслідки порушення договору позичальником

1. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

2. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

что делать с процентами?

есть ли здесь сумма позики?

если она есть, то 46 тис дол. должны быть оценены в гривне на момент заключения(но это скорее всего ошибочно)

так как это вещи, но это путь не совсеми надежный мне так кажется!

или если ты берешь вещи, то проценты ты не должен платить, так как их нельзя посчитать!

правильно я говорю!

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

ч. 2 ст. 1048 Договір позики вважається безпроцентним, якщо:

1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;

2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

извиняюсь за вышеуказанное сообщение!

процентов здесь нет)тогда схема класс

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Ну да. :)

Баксы- это вещи с родовыми признаками.

Я думаю - это мура всё, главное для заёмщика - было отменить ипотеку, ввиду несуществования кредитного договора.

Я ж говорю -следуешим решением будет или взаимозачёт банка и заёмщика, или вообще мороз будет - ввиду того, что банк передал ограниченные и запрещённые к обороту вещи, заёмщик там такого налепит..... :rolleyes:

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Что значит "визначених родовими ознаками"? Русским языком? Не могу уловить смысл.

Определенных родовыми признаками - меняет в корне суть обязательства, переводит его из категории "денежного" в разряд обыкновенных обязательственных правоотношений, предметом которых являются действия с вещами - предметами материального мира.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Насколько я понимаю, термин "определенных родовыми признаками" может быть применим только к вещам, но не к денежным средствам :blink: Получается какая-то чушь. Ведь нельзя определить деньги как вещь. Я понимаю денежный заем, вещевой заем. В данной ситуации беспроцентным он быть не может, значит, действительно, цель была - избежать ипотеку.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Мрак в том, что в 30% отзывов банков на иски о недействительности из-за отсутсвия лицензии, банки пишут, что дали доллары как вещи а не деньги, и соответсвенно индивидуалка не нужна.

Они уже незнают что писать :)

Для того, что-бы определить что такое деньги а что вещи - нужно разобраться с понятиями.

Попробую по-позже изложить.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

ст179 ЦК

1. Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.

1. Речі є основним видом об'єктів цивільних прав.

Поняття "речей" для цивільного законодавства завжди мало і має принципове значення, оскільки речі пов'язані з найважливішою складовою предмета цивільного права — майновими правовідносинами. Цивільний кодекс України не включає в себе поняття "речі". У науці цивільного права існує декілька визначень речей як об'єктів цивільних правовідношень. Речі — це існуючі незалежно від суб'єкта предметні явища матеріального світу як в їх природному стані, так і створені людиною для задоволення її потреб. Законодавець встановлює правовий режим щодо порядку набуття, володіння, користування, способів і меж розпорядження речами. Залежно від особливостей правового режиму та цільового призначення речей необхідно провести таку класифікацію:

1) За участю речей в цивільному обороті.

Речі, які перебувають у вільному обороті, і не обмежені законом.

Речі, обмежені в цивільному обороті (зброя, наркотики, літальні апарати, отруйні речовини). ст 228 цк

Вилучені з цивільного обороту (історичні, культурні цінності, природні ресурси).

2) Речі, наділені індивідуально визначеними ознаками (ознаки характерні тільки для даної речі) або визначені родовими ознаками (вимірюються числом, вагою, мірою — гроші, вугілля, нафта).

3) Речі подільні (будь-яка частина здатна виконувати ту ж саму функцію, що і річ в цілому. Кімнати в будинку — сам будинок) та неподільні (річ неможливо поділити без нанесення шкоди (магнітофон, телевізор).

4) Рухомі та нерухомі (земельна ділянка і все, що пов'язано з землею, — будівлі, споруди, ліси, водні об'єкти, повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання космічні, об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації) речі. Всі останні слід віднести до рухомих.

5) Споживні (при використані знищуються повністю або перетворюються на іншу річ) та неспоживні (час користування якими не обмежений).

Поділ речей має відповідне правове значення, оскільки вказані речі можуть бути предметом лише певних угод.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

ст184

1. Річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її.

Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

2. Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою.

Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

1. Відповідно до статті, слід відрізняти речі індивідуально визначені і родові. Індивідуально визначені — це речі, які відрізняються від інших за індивідуальними ознаками:

1) виділені із загальної маси речей даного роду;

2) єдині у своєму роді;

3) відрізняються від інших за кількома ознаками.

Індивідуально визначені речі, виступаючи об'єктом правовідношення, не можуть бути замінені — сторони мають на увазі конкретну річ, визначену індивідуальними ознаками (фасон, колір, номер) за допомогою яких виникає можливість виділити її з ряду інших таких же речей. Речі не виділені до визначеного моменту з ряду аналогічних речей, можуть бути індивідуалізовані шляхом відбору, або в процесі їх використання. Серед індивідуально визначених речей слід відрізняти речі унікальні, які існують в одному екземплярі.

2. Речі, які визначаються родовими ознаками (числом, вагою, мірою) є замінними. Вступаючи в правовідношення з приводу таких речей, сторони мають на увазі родові ознаки речей (мішок картоплі, тонна пшениці, тисяча гривень), а не визначену річ. Відповідні речі можуть бути предметом договору позики і не можуть бути предметом договору аренди.

Правове значення поділу речей, визначених даною статтею, полягає в тому, що у випадку загибелі індивідуально визначеної речі боржник звільняється від обов'язку передати її кредитору, але зобов'язанний виплатити грошову компенсацію. Якщо предметом зобов'язання виступає індивідуально визначена річ, яка є в натурі, то кредитор має право вимагати саме цю річ (ст. 760 ЦК) і боржник не має права замінити її грошовою компенсацією без згоди на те кредитора. У випадку загибелі речей, які мають єдині родові ознаки, за загальним правилом боржник не звільняється від виконання зобов'язання у натурі, оскільки в нього є можливість замінити річ, що загинула, іншою річчю такого роду (ст. 678 ЦК).

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

я так понимаю, что если речи, то это не кредитный договор, так как в нем -кошты, деньги.

Но тогда получается, что дали в долг вещи доллары, то и вернуть вы должны доллары или гривны по курсу на момент возврата.

мне это не подходит, не справедливо

договор кредита не укладеный, т.к. нет предмета.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Ну вам не подходит, а истцу подошло. Видать ипотека важна была.

Зато вы нашли в комментарии - что Гроши - это вешь.

Таким образом, это обычный договор займа вещей - долларов, т.к. кредитный договор может быть только с гривной.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Ну вам не подходит, а истцу подошло. Видать ипотека важна была.

Зато вы нашли в комментарии - что Гроши - это вешь.

Таким образом, это обычный договор займа вещей - долларов, т.к. кредитный договор может быть только с гривной.

Стаття 192. Гроші (грошові кошти)

1. Законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.

2. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

все таки ч. 2 это гроші виходить одночасно гроші є і речами визначеними родовими ознаками і грошима!

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР

до статті 184 Цивільного кодексу України

1. Індивідуально визначеними є такі речі, які відрізняються під інших індивідуальними ознаками: а) єдині у своєму роді; б) відрізняються від інших кількома ознаками; в) вирізнені із загальної маси речей цього роду. Поділ речей на речі, визначені індивідуальними ознаками, та речі, визначені родовими ознаками, пов'язаний як з природними властивостями речей, так і з способами їхньої індивідуалізації. Поряд із предметами, єдиними у своєму роді (наприклад, картиною), до речей, визначених індивідуальними ознаками, можуть бути віднесені речі, певним способом виокремлені учасниками правочину з маси однорідних речей (наприклад, частина врожаю картоплі, що зберігається на елеваторі). Якщо ж річ визначена тільки кількісно (числом, вагою, мірою) і характеризується ознаками, спільними для всіх речей такого роду, - це річ, визначена родовими ознаками.

2. Правове значення передбаченого в цій статті поділу речей проявляється в тому, що речі, визначені індивідуальними ознаками, є юридично незамінними, тому їх загибель (знищення) звільняє зобов'язану особу під передання їх управненій особі. Навпаки, загибель (знищення) речей, визначених родовими ознаками, за загальним правилом не звільняє боржника від обов'язку виконати своє зобов'язання, оскільки він не позбавлений можливості набути інші речі такої ж кількості та якості.

Ступінь індивідуалізації речей лежить в основі відмінностей подібних цивільно-правових договорів. Наприклад, предметом виконання договору поставки звичайно є речі, визначені родовими ознаками; в договорах майнового та житлового найму, безоплатного користування майном, підряду та деяких інших предмет виконання завжди визначений індивідуальними ознаками.

У ст. 601 ЦК передбачено, що зобов'язання припиняються зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, тому зарахування не допускається, якщо зобов'язання існує щодо речей, визначених індивідуальними ознаками.

у sofi получше комментарий, чем в Лиге!

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Ну вам не подходит, а истцу подошло. Видать ипотека важна была.

Зато вы нашли в комментарии - что Гроши - это вешь.

Таким образом, это обычный договор займа вещей - долларов, т.к. кредитный договор может быть только с гривной.

все равно не получается сформулировать,

т.е. если выдали позыку то вернуть надо доллары? Опять дисбаланс, т.к. курс в 2 раза выше., а те доллары что вроде выдавали по тому же договору в банке я и обменяла, но по документам получается что я - то их уже сама меняла, по своей заяве/меня в договоре обязали/. Я писала заяву на выдачу долларов по кредиту, шоб % меньше были, мне их типа законно дали, получается опять съезжаю на валюту...

nameless', не жадничайте :D /очаровательная улыбка/

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

все равно не получается сформулировать,

т.е. если выдали позыку то вернуть надо доллары? Опять дисбаланс, т.к. курс в 2 раза выше., а те доллары что вроде выдавали по тому же договору в банке я и обменяла, но по документам получается что я - то их уже сама меняла, по своей заяве/меня в договоре обязали/. Я писала заяву на выдачу долларов по кредиту, шоб % меньше были, мне их типа законно дали, получается опять съезжаю на валюту...

nameless', не жадничайте :D /очаровательная улыбка/

тут правоотношения другие, тут не деньги, а вещи

суд визнав, що договір позики!!!

тоесть надо вернуть доллары!

Софи, что вам здесь не нравится?

вы представляете сколько проценты за 20 лет?

это еще примером 120 тис долларов сверзу к 64 :blink:

а так он должен вернуть только 64 тис. долларов и только после истечения 20 лет

это я например, не основываясь на этом решении

но вот как быть с выплаченной суммой?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

тут правоотношения другие, тут не деньги, а вещи

суд визнав, що договір позики!!!

тоесть надо вернуть доллары!

Софи, что вам здесь не нравится?

вы представляете сколько проценты за 20 лет?

это еще примером 120 тис долларов сверзу к 64 :blink:

а так он должен вернуть только 64 тис. долларов и только после истечения 20 лет

это я например, не основываясь на этом решении

но вот как быть с выплаченной суммой?

а если доллар станет 20 грн стоить?
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

а если доллар станет 20 грн стоить?

Но он же его может вернуть и раньше!

это конечно негативный момент!

но с другой стороны все справедливо взял доллар, как вещь верни вещь, если на них не смотреть, как на деньги!надо думать над этим вопросом!

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

ДА всё тут правильно получается.

Если заёмщик получил именно дроллары а не гривну, то мнимый в гривне договор признан быть не может.

Ввиду того, что это не кредитный договор, т.к. он не отвечает требованиям закона, этот договор истолкован как договор займа в вещах - долларах.

Вернуть должен вещи - доллары.

Между тем, если провести анализ нормы договора займа, то становится понятно, что договор считается безпроцентным, если переданы вещи определённые родовыми признаками. Норма определяет деньги как вещи определённые родовыми признаками.

В то-же время норма закона разрешает взимать проценты за ползование займом.

Получается абсурд, или юридический казус: с одной стороны - можно брать проценты, с другой - договор есть безпроцентный, если переданы вещи с родовыми признаками т.е. деньги.

Коментатры ГК как в правовая школа в целом, считают, что норма, указывающая на то, что договор есть безпроцентный в случае передачи родовых вещей, НЕ касается денежных средств.

Таким образом, банк вправе начислять проценты согластно договора. НО тогда мы опять попадаем на запрет использования иностранной валюты как средства платежа. К тому-же тут вступает в силу всеми зафуканная норма ст 99 Конституции, говорящая, что деньги - это гривны. А всё остальное - денежный суррогат в соответствие ст.32 ЗУ "Про НБУ".

Судья абсолютно прав.

НО.... зачем толковать то, что недействительно?

Эти договора должны быть признаны недействительными, без всяких мниммостей.

Это лично моя позиция.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Но он же его может вернуть и раньше!

это конечно негативный момент!

но с другой стороны все справедливо взял доллар, как вещь верни вещь, если на них не смотреть, как на деньги!надо думать над этим вопросом!

мне как вещь авто нужно было, а в банк я пришла за деньгами недостающими, банк мне их и дал , но в документах отобразил, что вещи дал, а не деньги, хотя исходя из правоотношений должен был дать деньги, т.е некрасиво провернули, а мне платить удорожавшими вещами считаете справедливо? НЕт, надо как то по другому. у меня сумма с процентами в гривне меньше чем без процентов по новому курсу. Лучше идти по старому пути.
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007р, N 168, зобов’язує Банк перед укладенням кредитного договору надати споживачу в письмовій формі інформацію про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість кредиту у гривні. Подскажите позжалуйста,если кредит заключался в мае 2006г и в кредитном договоре вобще нет графика погашения кредита, сказано что погашение осуществляется ежемесячно одной суммой 235$, могули я ссылаться на данное постановление???

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...