Dimon73

Я його не бачив, потрібно сходити ознайомитися, бо самому цікаво що там за висновок такий

Справа цікава ще й тим, що за даним виконавчим написом було відкрито виконавче провадження, заставне майно було виставлено на торги та на аукціоні хтось вже його купив але переоформити документи не встиг - виконавче провадження було закрито. Залишилось вивести майно із застави.

В позові ще вказувалось про порушення строку протягом якого може бути вчинений виконавчий напис, адже строк, за який провадиться стягнення – сім років сім місяців п’ятнадцять днів, а саме з 10.06.2008 року по 25.01.2016 року, що значно перевищує встановлений законом строк, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку. Але суддя вирішив що відсутність додатків до Кредитного договору та невідповідність процентної ставки зазначеної у розрахунку наданому нотаріусу, процентної ставки встановленою в Кредитному договорі, буде достатньо для задоволення позову.

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ 23.11.2017 Справа № 904/8983/17За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпро до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м. Київ Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, м. Дніпро Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Новокодацький відділ державної виконавчої служби, м. Дніпро про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню Суддя Ліпинський О.В. Представники: від позивача: Зайцев Д.О., дов. від 16.06.2015; від відповідача: не з'явився; від третьої особи-1: не з'явився; від третьої особи-2: не з'явився; СУТЬ СПОРУ: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі Позивач) звернулась з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі Відповідач), яким просить суд визнати такими, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною (далі Третя особа-1) 08 червня 2016 року зареєстрований в реєстрі № 4809, яким запропоновано стягнути заборгованість за кредитним договором № 504 від 10.06.2008 року в сумі 215 025,65 грн. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач посилається на те, що спірний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог ст. 88 Закону України «Про нотаріат». Крім того, в обґрунтування заявленого позову, Позивач стверджує про вчинення спірного виконавчого напису без надання з боку ПАТ КБ "ПриватБанк" обов'язкових документів, зокрема, невід'ємних додатків до кредитної угоди, таких як, договір про видачу Траншу та графік погашення кредиту, процентів і винагороди. Додатково заперечуючи чинність спірного виконавчого напису, Позивач зазначає про невідповідність нарахованих банком сум процентів, виходячи з 24% річних поточної ставки та 48% річних простроченої ставки, адже, згідно умов Кредитної угоди (п. 4.1., 4.3.), процентна ставка за користування кредитом встановлена у розмірі 19 % річних. Щодо простроченої процентної ставки, її розмір згідно договору становить 40 % річних. Таким чином, Позивач вважає, що стягнутий за спірним виконавчим написом розмір заборгованості, не відповідає умовам кредитної угоди та не може бути безспірним, оскільки є завищеним та не підтверджений доказово. Відповідач проти позову заперечує, вважає, що спірний виконавчий напис вчинено з дотриманням вимог чинного законодавства на підставі наданих банком документів, що підтверджують безспірність заборгованості. Доводи Позивача щодо наявності спору з приводу заборгованості за кредитним договором вважає недоведеними, оскільки Позивачем не зазначено, які саме положення розрахунку заборгованості або виписки про рух коштів є невірними, чи не відповідають умовам кредитного договору, власний розрахунок не здійснено. Третя особа-1 надала суду письмові пояснення на позов, за змістом яких зазначила про безпідставність заявлених вимог, які ґрунтується на недотриманні нотаріусом діючого законодавства при вчиненні спірного виконавчого напису, адже, боржник може оспорити виконавчий напис лише з підстав правильності вимог, зазначених у виконавчому напису. При цьому, як зазначає Третя особа, Позивач не наводить у своєму позові достатніх доказів відсутності або зменшення його боргу, здійснення ним ефективних мір до погашення боргу перед кредитором або відсутність такого. Щодо безспірності вимог, за якими вчинено спірний виконавчий напис, Третя особа зазначила, що під час вчинення виконавчого напису, нотаріус не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів. Усі документи, необхідні для вчинення виконавчого напису, були надані відповідачем. Безспірність, в розумінні ст. 88 Закону України "Про нотаріат", є не доведеність боргу, що є елементом судового процесу, а факт існування між кредитором та боржником правовідносин, при яких вважається (презюмується) наявність боргу, а документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету міністрів України - не письмові докази наявності боргу, а докази наявності згаданих вище правовідносин. При цьому, третя особа посилається на Висновок науково-правової експертизи з питання визначення нотаріусом під час вчинення виконавчого напису безспірності заборгованості, початку перебігу строку вчинення виконавчого напису та способу суб'єктивного складу справи щодо його оскарження в суді, складеного Інститутом держави і права ім. В.М. Корецького від 12.12.2016. Третя особа-2 подала суду клопотання про розгляд справи без участі її представника. В судовому засіданні 23.11.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення, згідно ст. 85 ГПК України. Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, та представника відповідача, який був присутній в попередньому судовому засіданні, господарський суд, - В С Т А Н О В И В: 10.06.2008 року між сторонами у справі була укладена Кредитна угода № 504, відповідно до умов якої Відповідач (Банк) зобов'язався надати Позивачу (Позичальнику) кредит шляхом видачі готівки через касу у вигляді Траншей кредиту, сукупний розмір сальдо за якими не буди перевищувати суму, обумовлену п. 1.2 даної угоди, за умов виконання Позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.10 даної угоди. Згідно умов п. 1.2. Угоди, загальна сума кредиту в рамках кредитної угоди становить 60068,00 грн. Строк повернення кредиту та окремих частин - Траншей кредиту, визначається договорами про видачу Траншів кредиту, а також графіками погашення кредиту, процентів і винагороди, які є невід'ємним додатком до договорів про видачу Траншів, не пізніше 10.06.2011 року. Зазначений строк може бути змінений згідно п.п. 2.3.3., 2.4.1 даної Угоди (п. 1.3. Кредитної угоди). Відповідно до п. 1.4. Угоди, кредит надається для цілей: переобладнання автотранспорту. Мета надання окремих частин кредиту - Траншів, уточнюється в п. 1.4. договорів про видачу Траншів. За користування кредитними коштами в період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення Траншу кредиту згідно п.п. 2.2.3, 2.3.3, 2.4.1, 4.10. даної Угоди, п.п. 1.3., 4.1., 4.2., 4.3. договорів про видачу Траншів, Позичальник сплачує проценти у розмірі 19 % річних (п. 4.1. Угоди). Сплата процентів за користування кредитом, зазначених в п. 4.1. даної Угоди, а також п. 4.1. договорів про видачу Траншів, здійснюється щомісячно, згідно Графіку погашення кредиту, процентів і винагороди, який складається для кожного Траншу кредиту окремо і являється невід'ємним додатком до кожного договору про видачу Траншу. У разі несплати процентів у строки, зазначені в Графіку погашення, вони вважаються простроченими (п. 4.2. Угоди). Згідно умов п. 4.3. Угоди, при порушенні Позичальником будь-якого зобов'язання з погашення кредиту, передбаченого п.п. 2.2.3, 23.3, 2.4.1, 4.10 даної Угоди, а також п.п. 1.3., 2.2.3 договорів про видачу Траншів, Позичальник сплачує проценти за користування траншем кредиту у розмірі 40 % річних. Згідно положень частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частини 2 статті 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика" глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України). 08.06.2016 року, посилаючись на невиконанням боржником (Позивачем) зобов'язань за кредитним договором щодо своєчасної сплати відсотків та погашення кредиту у загальному розмірі 213 825,65 грн. ПАТ КБ "Приватбанк" звернувся до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. із заявою про вчинення виконавчого напису. 08.06.2016 року приватним нотаріусом ДМНО Бондар Іриною Михайлівною вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі для вчинення нотаріальних дій за № 4809. Згідно виконавчого напису запропоновано стягнути: - грошові кошти у сумі 215 025,65 грн. з гр. ОСОБА_1, які є її боргом за кредитним договором № 504 від 10.06.2008 року, укладеним між нею та ПАТ КБ «Приватбанк», яке є правонаступником ЗАТ КБ «Приватбанк». Запропоновано задовольнити вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» у розмірі: - Залишок заборгованості за кредитом - 49 828,45 грн.; - Залишок заборгованості за відсотками - 78 111,54 грн.; - Пеня - 85 385,08 грн., що всього становить 213 325,65 грн. - Витрати, пов'язані із вчиненням виконавчого напису - 1700,00 грн. Всього, з урахуванням витрат пов'язаних з вчиненням виконавчого напису, 215 025,65грн. Строк, за який провадиться стягнення, - сім років сім місяців п'ятнадцять днів, а саме з 10.06.2008 року по 25.10.2016 року. Виконавчий напис набирає чинності з дати його реєстрації в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, тобто з 08.06.2016 року. З посиланням на викладені в позові обставини, Позивач просить суд визнати спірний виконавчий напис від 08.06.2016 року таким, що не підлягає виконанню. Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлені Позивачем вимоги є обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав. Відповідно до пункту 8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" від 24.10.2011 № 10 спори між боржниками і стягувачами, а також спори за позовами інших осіб, прав та інтересів яких стосуються нотаріальні дії чи акт, у тому числі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом, вирішуються господарським судом за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо суб'єктний склад сторін відповідного спору відповідає приписам статті 1 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, за змістом статей 1, 2, 18, 22, 27 Господарського процесуального кодексу України, статей 1 і 3 названого Закону нотаріус не може бути відповідачем у господарському процесі, а залучається до участі в ньому як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. До господарського суду не можуть оскаржуватися дії нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права, заснованого на приписах цивільного чи господарського законодавства України. Сукупний аналіз положень Глави 14 Закону України «Про нотаріат», Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5, Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999, дає підстави для наступних висновків. Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником. Право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" № 1172 від 29.06.1999 для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин подаються, зокрема, оригінал кредитного договору, засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Як убачається з матеріалів справи, для вчинення спірного виконавчого напису Відповідачем було подано нотаріусу оригінал кредитної угоди № 504 від 10.06.2008 року без додатків, які є невід'ємною частиною даного правочину та містять істотні умови кредитування, зокрема, договорів про видачу Траншів кредиту та графіків погашення кредиту, процентів і винагороди.. Крім того, поданий Відповідачем для вчинення виконавчого напису документ під назвою «виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості за договором № 504 від 10.06.2008» не є випискою з рахунку боржника в розумінні чинного законодавства, зокрема, п. 5.5. Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України N 254 від 18 червня 2003 року, згідно якого, виписка з особового рахунку має містити такі обов'язкові реквізити: номер особового рахунку; дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; суму вхідного залишку за рахунком; код банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента; номер документа; суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку. З огляду на викладені вище обставини слід дійти висновку, що Відповідачем не було подано належних документів, згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, що виключало можливість формального підтвердження нотаріусом безспірності заборгованості боржника. Крім того, як свідчать матеріали справи, спірний виконавчий напис вчинено на підставі наданого Відповідачем розрахунку, за яким розмір процентної ставки за користування кредитом розраховано, виходячи з 24% річних (поточної ставки) та 48% річних (простроченої ставки), при цьому, умовами Кредитної угоди (п. 4.1., 4.3.), розмір процентної ставки за користування кредитом встановлено на рівні 19 % річних. Щодо простроченої процентної ставки, її розмір згідно договору становить 40 % річних. З урахуванням наведених вище обставин, запропоновану до стягнення за спірним виконавчим написом суму не можна вважати безспірною. На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку, що спірний виконавчий напис вчинено без надання з боку ПАТ КБ "Приватбанк" документів, передбачених Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, та заборгованістю, яка не має ознак безспірної, що відповідно є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає задоволенню. Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача. Керуючись статтями 1, 4-5, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, - В И Р І Ш И В: Позов задовольнити в повному обсязі. Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною 08 червня 2016 року зареєстрований в реєстрі № 4809, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 504 від 10.06.2008 року в сумі 215 025,65 грн. таким, що не підлягає виконанню. Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 600,00 грн., про що видати наказ. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду. Повне рішення складено 27.11.2017 Суддя О.В. Ліпинський http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/70556027

Если банк после получения решения суда об обращении взыскания на предмет ипотеки (имущественого поручителя) подал в суд на основного заемщика и суд отказал в связи с пропуском исковой давности - ипотека прекратилась?

Lex posterior derogat priori (также лат. Lex posterior derogat legi priori — «позднейшим законом отменяется более ранний») — принцип юридической логики, в соответствии с которым при коллизии между более ранним и более поздним законом (так называемая «темпоральная коллизия») применяются нормы позднейшего закона, даже если в нём нет явных положений об отмене действия раннего закона. Как вариант

Я даю пораду простим громадянам, а не фахівцям із досвідом, тому і вказую на будь які обставини, оскільки не кожна людина може здійснити "умелый отпор" Як кажуть "лучше перебздеть чем недобздеть и мучатся!"

Напишите им претензию с требованием прекратить звонить и требовать от Вас погашение долга. Сошлитесь на решение суда и на ЗУ "Про захист прав споживачів" в котором говориться, что "вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув". После того, как они Вам ответят что не могут этого выполнить обратитесь в суд с иском о запрете банку "вчиняти певні дії" - требовать от Вас погашение долга

Будь які дії боржника якими він визнає борг, навіть у телефонній розмові з банком, бо вони цю розмову можуть записати

Залишення позовної заяви без розгляду не зупиняє перебіг строку позовної давності, при цьому банк може ще раз подати позов до суду. В даній ситуації дуже важливо не зробити помилку та не поновити строк позовної давності

Что в решении указано - взыскать доллар США что есть эквивалентом ... или взыскать гривну что есть эквивалентом

нет, в апелляции вообще нельзя менять исковые требования

Після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав, а також оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини (ч.2 ст. 223 ЦПК).

КСУ примет к рассмотрению дело если разное применение законов судами касается лично Вас, т.е. есть решение суда с одним применением закона, а в Вашем случае суд применяет эту норму по другому. Если эта норма закона не касается Вас, то КСУ откажет в открытии производства.

А что так агрессивно? я это сказал не на защиту Порше, а для информации, чтобы потом не позорились в суде когда будете рассказывать что Порше не выполнил Постанову НБУ №168