Лев

Приватбанк нередко подает с просрочкой 8 и больше лет с надеждой на заочное решение...

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75743890 Категорія справи № 727/3712/17 : не визначено. Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 08.08.2018. Оприлюднено: 09.08.2018. Постанова Іменем України 01 серпня 2018 року м. Київ справа № 727/3712/17 провадження № 61-15059св18 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Висоцької В. С., суддів: Лесько А. О. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Пророка В. В., Штелик С. П., учасники справи: позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», відповідач - ОСОБА_4, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25 травня 2017 року у складі судді Літвінової О. Г. та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 18 липня 2017 року у складі суддів: Перепелюк І. Б., Литвинюк І. М., Яремка В. В., ВСТАНОВИВ : У квітні 2017 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості. Позовна заява мотивована тим, що 23 вересня 2010 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем був укладений договір № б/н, відповідно до якого ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 2 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. У зв'язку з порушенням зобов'язань за цим договором за ОСОБА_4 станом на 28 лютого 2017 року утворилася заборгованість в розмірі 29 764,88 грн, яка складається з: 1 134,81 грн - заборгованість за кредитом, 22 950,62 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, 3 785,88 грн - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн - штраф (фіксована частина), 1 393,57 грн -штраф (процентна складова), яку позивач просив стягнути на свою користь з відповідача. Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25 травня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 18 липня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено. Судові рішення мотивовано тим, що ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з вимогою про захист свого порушеного права на стягнення заборгованості з пропуском строку позовної давності, оскільки строк позовної давності необхідно рахувати з останнього платежу, здійсненого відповідачем в рахунок погашення заборгованості, враховуючи строк позовної давності три роки. У касаційній скарзі, поданій у серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Касаційна скарга мотивована тим, що встановлений судами факт про звернення банку до суду з даним позовом у квітні 2017 року не має юридичного значення для правильного вирішення цієї справи, оскільки ця дата перебуває в межах загальної позовної давності, яку слід обчислювати з наступного дня за останнім днем строку дії як первинно отриманої, так і перевипущеної карток. Судами усупереч висновку Верховного Суду України, викладеному у справі № 6-249цс15, відповідно до якого вимога кредитора щодо повернення кредиту у повному обсязі в межах строку позовної давності, початок перебігу якого обчислюється після спливу останнього дня місяця дії картки, зроблено помилковий висновок, що строк позовної давності слід обраховувати з моменту настання строку погашення червгового платежу. Заперечення на касаційну скаргу не надходили. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд. 23 березня 2018 року справу передано до Верховного Суду. Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає. Як свідчать матеріали справи, на підтвердження своїх позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» до позовної заяви було додано копію анкети-заяви ОСОБА_4 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 23 вересня 2010 року, копію довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», розрахунок заборгованості за договором № б/н від 23 вересня 2010 року станом на 28 лютого 2017 року, витяг з Умов та правил надання банківських послуг (а. с. 6 - 33). Відповідно до анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 23 березня 2010 року ОСОБА_4 заповнив розділи: «персональні дані», «адреса проживання», «контактна інформація». На звороті анкети-заяви міститься розділ «Додаткова інформація», яку відповідач також не заповнив, однак у розділі «прошу надати мені перераховані нижче послуги» не вказано картку, яку клієнт бажає оформити. Також не заповнена ОСОБА_4 і графа «вкажіть бажаний кредитний ліміт по платіжній карті кредитка «Універсальна»/ GOLD (а. с. 8). Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Згідно з доданим позивачем розрахунком заборгованості за договором № б/н від 23 вересня 2010 року станом на 28 лютого 2017 року у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором утворилась заборгованість в розмірі 29 764,88 грн, яка складається з: 1 134,81 грн - заборгованість за кредитом, 22 950,62 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, 3 785,88 грн - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн - штраф (фіксована частина), 1 393,57 грн -штраф (процентна складова) (а. с. 6 - 7). Матеріали справи доводять, що відповідач не заперечує факту отримання у 2010 році у ПАТ КБ «ПриватБанк» кредитної картки із кредитним лімітом 2 000,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 36 % на один рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Також підтвердив, що останній платіж в сумі 200,00 грн ним був здійснений 30 вересня 2013 року. Пунктом 1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонговується на той самий строк. Згідно з пунктом 2.1.1.2.11 Умов та правил надання банківських послуг картка діє до останнього дня місяця, зазначеного на лицевій стороні карти включно. Відповідно до пункту 2.1.1.2.12 цих Умов при закінченні строку дії відповідна картка продовжується банком на новий термін (шляхом надання клієнту картки з новим строком дії), за зверненням клієнта до банку, відповідно до діючих тарифів. Перевипуск картки на новий термін здійснюється при додержанні клієнтом умов обслуговування картки, перебачених договором. Для перевипуску картки до закінчення строку її дії клієнт повинен звернутися у відділення банку (пункт 2.1.1.2.13). Разом з цим позивачем на підтвердження своїх вимог не надано даних щодо номера карткового рахунку, який рахується за відповідачем; строку дії виданої позивачем картки; даних щодо перевипуску картки на новий термін дії. У підпунктах 1-14 пункту 2.1.1.12 Умов та правил надання банківських послуг визначено порядок нарахування і виплати процентів і комісії. Порядок погашення боргових зобовязань. Зокрема, зазначено, що строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі - останнім днем місяця, указаного на картці. Наданий позивачем розрахунок кредитної заборгованості за договором б/н від 23 вересня 2010 року, та не заперечується відповідачем, підтверджує, що останній платіж було здійснено 30 вересня 2013 року. Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. У статті 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Зазначений трирічний строк діє після порушення суб'єктивного матеріального цивільного права (регулятивного), тобто після виникнення права на захист (охоронного). Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України). За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Оскільки відповідно до Умов та правил надання банківських послуг строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а тому й початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення. Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредиту, погашення якого відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу. Аналогічний висновок висловлений Верховним Судом України в постанові від 30 вересня 2015 року у справі № 6-154цс15. За змістом статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно). Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України). За таких обставин та з урахуванням наведених норм матеріального права правильним є висновок суду, що оскільки останній платіж на погашення кредитної заборгованості за договором від 23 вересня 2010 року позичальником було внесено 30 вересня 2013 року, а з позовом до суду банк звернувся у квітні 2017 року, то до таких правовідносин слід застосувати строк позовної давності, про що і було заявлено відповідачем у справі. У касаційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» зазначало, що відповідачу спершу було видано картку № НОМЕР_1 строком дії до 05/14, а потім картку № НОМЕР_2 строком дії до 01/16. Разом із цим матеріали справи не містять даних, за яким картковим рахунком було проведено розрахунок заборгованості відповідача. Доводи касаційної скарги ПАТ КБ «ПриватБанк», що перебіг строку позовної давності слід обраховувати після спливу останнього дня місяця картки, січня 2016 року, не заслуговують на увагу, оскільки позивачем не надано належних доказів, які відповідно до вимог пунктів 2.1.1.2.12, 2.1.1.2.13 Умов та правил надання банківських послуг підтверджували б факт перевипуску нової кредитної картки відповідача, якщо однією із вимог такого перевипуску є додержання клієнтом умов обслуговування картки, перебачених договором, та те, що позивач мав можливість звернутися до суду за захистом своїх прав протягом трьх років з дня, коли виникло право пред'явити таку вимогу (з часу настання строку несплати чергового платежу). Відповідно до чатини першої статті 60 ЦПК України 2004 року кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Інші доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність судових рішень не впливають, а стосуються переоцінки доказів, що перебуває поза межами повноважень суду касаційної інстанції. Судові рішення відповідають вимогам статей 213 - 215, 316 ЦПК України 2004 року щодо законності й обґрунтованості. Суди правильно визначилися із характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і надали їм належну оцінку згідно зі статтями 57-60, 212, 303, 304 ЦПК України 2004 року. Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» залишити без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 18 липня 2017 року залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий СуддіВ. С. Висоцька А. О. Лесько С. Ю. Мартєв В. В. Пророк С. П. Штелик Наконец! Суд обратил внимание на то, что приватбанк скрывает не только от клиента, но и от суда номер картсчета (2625....)

В постановлении ВССУ речь идет не о заемщике, а о поручителе, который превращается в солидарного должника. Если платить не по исполнительному листу, тогда точно можно попасть на двойное взыскание. Возникает вопрос: почему кредитор, получивший судебное решение, даже и не попытался взыскать присуженную сумму (не подал ИЛ), а повторно побежал в суд. Мошенничеством попахивает...

Для этого и существует экспертиза, чтобы опровергать левоножные начеты

Есть судебное решение, по которому может быть открыто ИП. "Финустанова" не спешит его открывать, пока не выдурит ипотечное имущество с помощью повторного иска. А потом может и открыть - 3 года на подачу ИЛ банки "вылоббировали", времени достаточно... Чтобы спасти ипотеку, надо бить на повторность иска и несоразмерность взыскания. Также назначать экспертизу, чтобы повытаскивать факты обмана при начислениях.

Зачем будить зверя? Пусть сладко спит. Глядишь, и срок проспит...

Не стоит платить, пока взыскатель не обратится в ИС, иначе могут содрать повторно

Опять шутники дошутились http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75716731

Можете получить иск вдогонку после "выкупа"

Физлицо - ненадлежащий фактор. Вы впутались в Лохотрон-2017...

А зачем он троллям?

Доверенное лицо - банк или иная финорганизация?

Поздравляю...

Как всегда, и этот пост не содержит и намека об обращении в правоохранительные органы с заявлением о криминальном правонарушении. Классика жанра под названием троллинг. На фоне балласта в каждом посту - систематическое запугивание, внушение бесполезности борьбы, необходимости смирения и послушания... Может, пора позакрывать эти фейковые темы?

И как Вы вылезли из кабалы? Выиграли спор по "групповому иску"? Или все-таки сдались и другим советуете?

Оно и видно...

Не совсем с трудом, не перевелись пока еще суперфины на земле нашей...

Кем?

Уже без маскировки...

Влзвращайтесь на запрещенный сайт КПУ. Там расскажете, как хорошо жить в странах победившего народ коммунизма - в КНДР, Венесуэле, Зимбабве. Нам бы от остатков Вашего коммунизма избавиться, а не продолжать его строительство.

Выборочно

Браво! Бис!

Уже, слава Богу, не вернутся (за угощением)... Мучительной смертию смерть поправ, бабку от верной смерти спасли...

Выкуп у кого?

Финансовых компаний или компаний-мошенников?