ANTIRAID

Розгляд справ щодо перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, провадження в яких було відкрито до набрання чинності цим Законом, здійснюється згідно з положеннями Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо порядку розгляду та складу суду, які діяли до набрання чинності цим Законом.Закон вступил в силу: 14.01.2012

Справа № 22-ц-432/2012 Головуючий у I інстанції – Філатова Л.Б. Категорія – цивільна Доповідач - Мамонова О. Є. УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 лютого 2012 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі: головуючого - судді Мамонової О.Є. суддів: Губар В.С., Шемець Н.В. при секретарі: Шульзі Н.Є. за участю: ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21 грудня 2011 року по справі за заявою Публічного акціонерного товариства „Альфа – Банк” про видачу виконавчого документа на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз” від 26.04.2011 року у справі третейського суду за позовом Публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк” до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - в с т а н о в и в: Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21 грудня 2011 року задоволено заяву ПАТ "Альфа-Банк"; видано ПАТ «Альфа-Банк» виконавчий лист на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз” винесеного у складі: судді Зоценко В.А. (одноособово) від 26 квітня 2011 року по цивільній справі № 1197-10/276/11 Третейського суду про стягнення з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк” заборгованості за кредитним договором у сумі 208175 грн. та судових витрат по сплаті третейського збору в сумі 93,36 грн. В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу про відмову у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз” від 26 квітня 2011 року. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що висновки суду не відповідають обставинам справи, а судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Апелянт наголошує на тому, що на правовідносини, що виникли між сторонами, поширюються норми Закону України „Про захист прав споживачів”, а тому суд мав перевірити, чи підвідомча третейському суду справа, за якою поступило клопотання про видачу виконавчого листа. Апелянт зазначає, що чинним законодавством України на час укладення кредитного договору не було передбачено заборони щодо надання споживчого кредиту в іноземній валюті, а тому висновок суду в частині того, що договір укладений між сторонами не є споживчим через надання позичальнику кредитних коштів в долларах США, є хибним. Вислухавши суддю-доповідача, заслухавши пояснення представника ПАТ «Альфа-Банк», дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду – скасуванню, виходячи із наступного. Постановляючи ухвалу про задоволення заяви банку, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні правові підстави передбачені ч.1 ст.389-10 ЦПК України, які б унеможливлювали видачу виконавчого документу на підставі рішення третейського суду. Однак з таким висновком місцевого суду не може погодитись апеляційний суд через невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права. Апеляційним судом по справі встановлено, що 30 квітня 2008 року між ЗАТ «Альфа Банк» та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір №700006524, згідно умов якого ОСОБА_6 було надано кредит у сумі 29449,83 дол. США зі сплатою 14,50 % річних та строком повернення до 01.05.2014 року (а.с.12). Пунктом 2.4 вказаного договору визначено цільове використання кредиту, а саме: придбання транспортного засобу згідно з договором купівлі – продажу, укладеним між позичальником та ТОВ «Автопарк Люкс» № 3/08 від 25.04.2008 року – Daihatsu Terios, 2008 року випуску, білого кольору, держаний номер НОМЕР_1. Рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз” від 26 квітня 2011 року (прийняте в м. Чернігові по проспекту Перемоги, 62 суддею Зоценко В.А.) позовні вимоги ПАТ „Альфа Банк” до ОСОБА_6, ОСОБА_7 задоволені частково та стягнуто ОСОБА_6 заборгованість за кредитним договором №700006524 на загальну суму 208175,00 грн. та витрати по сплаті третейського збору в сумі 93, 36 грн.. Пунктами 22, 23 ст.1, ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено поняття договору споживчого кредиту, права споживача в разі придбання ним продукції у кредит та зазначено, що договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками. Дія вказаних норм Закону України «Про захист прав споживачів», згідно Рішення Конституційного Суду України №15-рп/2011 від 10 листопада 2011 року поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору. Таким чином, кредитний договір №700006524 від 30 квітня 2008 року, укладений між ЗАТ «Альфа Банк» та ОСОБА_6 є договором про надання споживчого кредиту, оскільки згідно його умов цільовим призначенням кредитних коштів є придбання позичальником певної продукції - автомобіля, і дія норм Закону України «Про захист прав споживачів» поширюється до моменту виконання цього договору. Висновок суду першої інстанції стосовно того, що наданий ОСОБА_6 кредит не є споживчим через те, що кредитні кошти були надані в іноземній валюті є помилковим, враховуючи наступне. Частиною 1 ст. 11 Закону України „Про захист прав споживачів” визначено, що надання (отримання) споживчих кредитів в іноземній валюті на території України забороняється. Проте, вказана правова норма була закріплена і набрала чинності лише 16.10.2011 року - після набрання чинності Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг”. В „прикінцевих положеннях” вказаного Закону зазначено, що його дія не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності, а, тобто, не поширюється і на укладений 30 квітня 2008 року між ЗАТ «Альфа Банк» та ОСОБА_6 кредитний договір. Згідно п. 14 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про третейські суди" зі змінами внесеними Законом України від 3 лютого 2011 року N 2983-VI , який набрав чинності 11.03.2011 року, третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки). За таких обставин, Постійно діючий третейський суд при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз”, ухваливши своє рішення від 26 квітня 2011 року по справі за позовом ПАТ „Альфа-Банк” до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, фактично вийшов за межі своєї компетенції, оскільки починаючи з 11.03.2011 року справи у спорах щодо захисту прав споживачів не підвідомчі третейським судам. Відповідно п. 2 ч. 6 ст. 56 Закону України «Про третейські суди», п. 2 ч. 1 ст. 389-10 ЦПК України, компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, якщо справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону. Таким чином, в задоволенні заяви ПАТ «Альфа-Банк» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз” від 26 квітня 2011 року належить відмовити. Відтак, апеляційний суд скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення третейського суду. Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ч.1 п.2, 313-315, 317, 319, 389-10, 389-11 ЦПК України, апеляційний суд, - У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити. Ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21 грудня 2011 року – скасувати. В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства „Альфа – Банк” про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз” від 26 квітня 2011 року (прийняте в м. Чернігові по проспекту Перемоги, 62 суддею Зоценко В.А.) по справі за позовом Публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк” до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили. Головуючий: Судді: http://reyestr.court.gov.ua/Review/21524100

Справа № 22-ц-237/2012 Головуючий у I інстанції – Гордійко Ю.Г. Категорія – цивільна Доповідач - Позігун М. І. УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 лютого 2012 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі: головуючого - судді Позігуна М.І., суддів: Губар В.С., Шемець Н.В., при секретарі: Шульзі Т.Є. за участю: представника заявника – Барила О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк” на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 грудня 2011 року по справі за заявою публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк” про видачу виконавчого листа про примусове виконання рішення третейського суду у справі за позовом ПАТ „Альфа-Банк” до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - в с т а н о в и в: Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 грудня 2011 року відмовлено в задоволенні заяви ПАТ «Альфа-Банк» про видачу виконавчого листа на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз” від 26 серпня 2011 року, яким було стягнуто на користь ПАТ «Альфа-Банк» з ОСОБА_6: 107 660 грн. 19 коп. заборгованості за кредитом, 4 444 грн. 69 коп. заборгованості по відсоткам, 9 352 грн. 65 коп. пені та вирішено питання про судові витрати. Не погоджуючись з даною ухвалою суду першої інстанції, ПАТ «Альфа-Банк» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу і винести нову ухвалу, якою задовольнити заяву ПАТ «Альфа-Банк» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, оскільки судом було допущено порушення норм матеріального права. В обґрунтування доводів незаконності судового рішення, апелянт посилається на те, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку щодо непідвідомчості справи третейському суду та невірно з’ясував характер спірних правовідносин. ПАТ «Альфа-Банк» звернувся з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а не з позовом щодо захисту прав споживача, предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. На думку заявника, дані правовідносини не підпадають під сферу дії Закону України «Про захист прав споживачів», а отже в повній мірі можуть бути розглянуті третейським судом, у відповідності до третейського застереження та чинного законодавства України. Заслухавши доповідача, представника апелянта, перевіривши матеріали справи, дослідивши матеріали третейської справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до слідуючого висновку. Судом встановлено, що 08.01.2008 року між ПАТ „Альфа-банк” та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір №700002951, згідно умов якого банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання 19067,31 доларів США зі сплатою 13% річних та строком повернення до 09 січня 2015 року. 26 серпня 2011 року в м. Чернігові Постійно діючий Третейський суд при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз” в складі судді Бендик О.В. (одноособово) задовольнив позов ПАТ „Альфа-банк”, стягнув на його користь з ОСОБА_6: 107 660 грн. 19 коп. заборгованості за кредитом, 4 444 грн. 69 коп. заборгованості по відсоткам, 9 352 грн. 65 коп. пені та вирішено питання про судові витрати. Відмовляючи в задоволенні заяви ПАТ „Альфа-банк” про видачу виконавчого листа щодо примусового виконання рішення третейського суду, суд виходив із того, що дана справа, у якій було прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду згідно п.14 ст. 6 Закону України «Про третейські суди», що відповідно до п.2 ч.1 ст.389-10 ЦПК України, п.2 ч.6 ст.56 Закону України «Про третейські суди» є підставою для відмови видачі виконавчого листа. Такий висновок суду ґрунтується на матеріалах справи і відповідає вимогам закону. В зв’язку з прийняттям Закону України від 3 лютого 2011 року „Про внесення зміни до статті 6 Закону України „Про третейські суди” щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам”, який набрав чинності 11 березня 2011 року, третейські суди не мають права розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів послуг банку (кредитної спілки). Згідно частини другої прикінцевих та перехідних положень Закону після набрання чинності цим Законом третейські суди припиняють розгляд справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки), розгляд яких було розпочато до дня набрання чинності цим законом, про що виноситься мотивована ухвала. Згідно преамбули Закону України «Про захист прав споживачів», його положеннями регулюються не лише питання захисту прав споживачів, але й відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності. Конституційний Суд України в своєму рішенні №15-рп/2011 від 10 листопада 2011 року також зазначив, що дія норм Закону України „Про захист прав споживачів” поширюється саме на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору. Пунктами 22, 23 ст.1, ст. 11 Закону України „Про захист прав споживачів” визначено поняття договору споживчого кредиту, права споживача в разі придбання ним продукції у кредит та зазначено, що договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов’язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов’язується повернути їх разом з нарахованими відсотками. Дано визначення, що споживчий кредит - це кошти, які надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції, а споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника. Виходячи зі змісту ст. 192 ЦК України, грошовими коштами є як грошова одиниця України – гривня, так і іноземна валюта, яка використовується в випадках і в порядку, встановлених законом. Аналіз спірних правовідносин, а саме обставин укладення кредитного договору, суми отриманого кредиту, дають підстави для висновку, що ОСОБА_6 є споживачем послуг банку. Згідно рішення Конституційного Суду України у справі № 1-26/2011 дія пунктів 22, 23 статті 1 Закону України „Про захист прав споживачів” поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору. Відповідно до ст. 150 Конституції України рішення Конституційного суду, зокрема, з питань офіційного тлумачення законів України, є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені. За викладених обставин, висновок суду, що дана справа, у якій було прийнято рішення третейським судом, не підвідомча третейському суду (п.14 ст.6 Закону України «Про третейські суди») що відповідно до п.2 ч.1 ст.389-10 ЦПК, п.2 ч.6 ст.56 Закону України «Про третейські суди» є підставою для відмови у видачі виконавчого листа, ґрунтується на матеріалах справи і відповідає вимогам закону. Таким чином, враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою, постановленою з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її скасування. Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, - У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк” відхилити. Ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 грудня 2011 року залишити без змін. Ухвала набирає чинності негайно і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення. Головуючий: Судді: http://reyestr.court.gov.ua/Review/21523909

Справа № 22-ц-355/2012 Головуючий у I інстанції – Косач І.А. Категорія – цивільна Доповідач - Позігун М. І. УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 лютого 2012 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі: головуючого - судді Позігуна М.І., суддів: Губар В.С., Шемець Н.В., при секретарі: Рачовій І.І. за участю: представника ПАТ «Альфа-Банк» - Петрушанка В.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк” на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16 грудня 2011 року по справі за заявою публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк” про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 03.08.2011 року у справі за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- в с т а н о в и в: Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16 грудня 2011 року відмовлено в задоволенні заяви ПАТ «Альфа-Банк» про видачу виконавчого листа на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз” від 03 серпня 2011 року, яким було стягнуто на користь ПАТ «Альфа-Банк» з ОСОБА_6: 68 647 грн. 56 коп. заборгованості за кредитом, 8 120 грн. 66 коп. заборгованості по відсоткам, 49 052 грн. 31 коп. пені та вирішено питання про судові витрати. Не погоджуючись з даною ухвалою суду першої інстанції, ПАТ «Альфа-Банк» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу і винести нову ухвалу, якою задовольнити заяву ПАТ «Альфа-Банк» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, оскільки судом було допущено порушення норм матеріального права. В обґрунтування доводів незаконності судового рішення, апелянт посилається на те, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку щодо непідвідомчості справи третейському суду та невірно з’ясував характер спірних правовідносин. ПАТ «Альфа-Банк» звернувся з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а не з позовом щодо захисту прав споживача, предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. На думку заявника, дані правовідносини не підпадають під сферу дії Закону України «Про захист прав споживачів», а отже в повній мірі можуть бути розглянуті третейським судом, у відповідності до третейського застереження та чинного законодавства України. Заслухавши доповідача, представника апелянта, перевіривши матеріали справи, дослідивши матеріали третейської справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до слідуючого висновку. Судом встановлено, що 22.10.2007 року між ПАТ „Альфа-банк” та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір №490050149, згідно умов якого банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання 11 019,80 доларів США зі сплатою 12% річних та строком повернення до 22 жовтня 2013 року. 03 серпня 2011 року в м. Чернігові Постійно діючий Третейський суд при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз” в складі судді Поклад Д.В. (одноособово) задовольнив позов ПАТ „Альфа-банк”, стягнув на його користь з ОСОБА_6: 68 647 грн. 56 коп. заборгованості за кредитом, 8 120 грн. 66 коп. заборгованості по відсоткам, 49 052 грн. 31 коп. пені та вирішено питання про судові витрати. Відмовляючи в задоволенні заяви ПАТ „Альфа-банк” про видачу виконавчого листа щодо примусового виконання рішення третейського суду, суд виходив із того, що дана справа, у якій було прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду згідно п.14 ст. 6 Закону України «Про третейські суди», що відповідно до п.2 ч.1 ст.389-10 ЦПК України, п.2 ч.6 ст.56 Закону України «Про третейські суди» є підставою для відмови видачі виконавчого листа. Такий висновок суду ґрунтується на матеріалах справи і відповідає вимогам закону. В зв’язку з прийняттям Закону України від 3 лютого 2011 року „Про внесення зміни до статті 6 Закону України „Про третейські суди” щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам”, який набрав чинності 11 березня 2011 року, третейські суди не мають права розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів послуг банку (кредитної спілки). Згідно частини другої прикінцевих та перехідних положень Закону після набрання чинності цим Законом третейські суди припиняють розгляд справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки), розгляд яких було розпочато до дня набрання чинності цим законом, про що виноситься мотивована ухвала. Згідно преамбули Закону України «Про захист прав споживачів», його положеннями регулюються не лише питання захисту прав споживачів, але й відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності. Конституційний Суд України в своєму рішенні №15-рп/2011 від 10 листопада 2011 року також зазначив, що дія норм Закону України „Про захист прав споживачів” поширюється саме на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору. Відповідно до ст. 150 Конституції України рішення Конституційного суду, зокрема, з питань офіційного тлумачення законів України, є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені. Пунктами 22, 23 ст.1, ст. 11 Закону України „Про захист прав споживачів” визначено поняття договору споживчого кредиту, права споживача в разі придбання ним продукції у кредит та зазначено, що договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов’язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов’язується повернути їх разом з нарахованими відсотками. Дано визначення, що споживчий кредит - це кошти, які надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції, а споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника. Виходячи зі змісту ст. 192 ЦК України, грошовими коштами є як грошова одиниця України – гривня, так і іноземна валюта, яка використовується в випадках і в порядку, встановлених законом. Таким чином, кредитний договір між ПАТ „Альфа-Банк” та ОСОБА_6, є договором про надання споживчого кредиту, оскільки згідно його умов цільовим призначенням кредитних коштів є придбання позичальником певної продукції – транспортного засобу, і дія норм Закону України „Про захист прав споживачів” поширюється до моменту виконання цього договору, оскільки зазначене рішення стосується як прав і обов’язків надавача послуг, так і прав та обов’язків споживача банківських послуг. За таких обставин, Постійно діючий третейський суд при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз”, ухваливши своє рішення, фактично вийшов за межі своєї компетенції, оскільки, починаючи з 11.03.2011 року, справи у спорах між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору не підвідомчі третейським судам. Викладене, у відповідності до приписів п. 2 ч. 6 ст. 56 Закону України „Про третейські суди”, п. 2 ч. 1 ст. 389-10 ЦПК України є підставою для відмови у задоволенні заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення третейського суду. Аналіз спірних правовідносин, а саме обставин укладення кредитного договору, суми отриманого кредиту, дають підстави для висновку, що ОСОБА_6 є споживачем послуг банку. За викладених обставин, висновок суду, що дана справа, у якій було прийнято рішення третейським судом, не підвідомча третейському суду (п.14 ст.6 Закону України «Про третейські суди») що відповідно до п.2 ч.1 ст.389-10 ЦПК, п.2 ч.6 ст.56 Закону України «Про третейські суди» є підставою для відмови у видачі виконавчого листа, ґрунтується на матеріалах справи і відповідає вимогам закону. Таким чином, враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою, постановленою з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її скасування. Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, - У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк” відхилити. Ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16 грудня 2011 року залишити без змін. Ухвала набирає чинності негайно і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення. Головуючий: Судді: http://reyestr.court.gov.ua/Review/21523980

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 5 грудня 2011 року м. Київ Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ситнік О.М. , розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 30 вересня 2011 року у справі за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа – публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 23 лютого 2011 року по справі №5762-10/687/10, - В С Т А Н О В И В: Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22 липня 2011 року ОСОБА_2 поновлено строк для звернення до суду та відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 23 лютого 2011 року по справі № 5762-10/687/10 за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 30 вересня 2011 року ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22 липня 2011 року скасовано. Заяву ОСОБА_2 задоволено. Скасовано рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 23 лютого 2011 року у справі третейського суду № 5762-10/687/10 за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 490068041 від 16 травня 2005 року в сумі 40637,44 грн. та судових витрат. У касаційній скарзі особа, яка її подала, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Судом апеляційної інстанцій, відповідно до ст. 212 ЦПК України, повно і всебічно досліджено та оцінено обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначено юридичну природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює. Суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що третейським судом ухвалено рішення, яке стосується прав та обов’язків особи, яка не була стороною договірних відносин та не приймала участь у справі. Зі змісту оскаржуваного судового рішення й доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що скарга є необґрунтованою і наведені у ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного судового рішення. Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі. Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судового рішення. На підставі наведеного та керуючись п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України, У Х В А Л И В: Відмовити публічному акціонерному товариству «Альфа-Банк» у відкритті касаційного провадження у справі за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа – публічне акціонерне товариство «Альф-Банк», про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 23 лютого 2011 року по справі №5762-10/687/10. Додані до касаційної скарги матеріали повернути, особі яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ О.М. Ситнік http://reyestr.court.gov.ua/Review/21116252

1. Вы видимо подавали иск еще до 01.11.2011 года. Со ставками судебного сбора и их размерами Вы можете ознакомиться здесь: http://antiraid.com.ua/directory/new-stavk...nogo-sbora.html Если в иске Вы будете ссылаться на ЗУ "О защите прав потребителей" то платить судебный сбор не нужно. 2. Не совсем понятно, что именно Вы хотите пересмотреть за нововыявленными обстоятельствами, если Вы говорите, что Ваше исковое заявление не рассматривали. В данном случае, если нет ссылки на ЗУ "О защите прав потребителей" то судебный сбор оплачивается в размере: 50 % ставки, подлежащей оплате при подаче искового заявления, др. заявления и жалобы, а в случае подачи искового заявления имущественного характера – 50 % ставки, рассчитанной исходя из оспариваемой суммы - минимальный 53,65, максимальный 1 609,50. Эти ставки также указаны в таблице которую вы сможете посмотреть по ссылке указанной выше. 3. Согласно с изменениями внесенными в Гражданско-процессуальный кодекс в конце прошлого года - ч.5 ст.21 Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, у перегляді справи Верховним Судом України, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у цій справі. Т.е. не может. Заявите ему отвод на этих основаниях. Но в любом случае, так как Ваше заявление не рассматривали, оспаривать по нововыявленным основаниям нечего.

Этот Комитет - обычные мошенники. Подробности можете почитать здесь: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?s=&...ost&p=41810

Как стало вчера известно, Стрельникова исключили из состава участников съезда потребителей финансовых услуг. Видимо не удалось замылить глаза. "Успешная" борьба за права потребителей не удалась, чего от него и его супруги, и следовало ожидать. Интересно будут ли их после этого спонсировать и дальше? Видимо этот горе комитет вскоре прекратит свое существование.

С даты третейского суда. Черниговский это о выдаче исполнительного листа.

Раз есть решения суда деньги они должны были направлять на его исполнение, а уже потом на все остальное. То, что считает банк - это их проблема. Вы направьте в банк письмо с требованием предоставить расчет задолженности с учетом решения суда и осуществленных оплат на его погашение за этот период.

Узнали - это когда получили его. Т.е. сейчас Вы можете направить письменный запрос в третейский суд с требованием предоставить Вам копию решения третейского суда. Зачислять обязаны были, как указано в решении третейского суда. Т.е. если там указано, что долг 18000, а Вы за это время погасили 16000, то долг остался 2000 грн. Вот пусть на него и начисляют.

У Вас есть три месяца на обжалование решения третейского суда с момента когда Вы узнали о его существовании. Если Вы с момента вынесения решения третейским судом вносили какие-либо платежи, предоставьте копии этих квитанций в ДВС и они обязаны на эту сумму уменьшить размер взыскания. В остальном рекомендую договариваться с банком, свои предложения банку направлять только письменно и требовать письменных ответов.

Не думаю, что именно это станет основанием. Как получите исправленное решение апелляции, можете направить письмо в ВССУ с его копией и указать на ошибки в Вашей кассационной жалобе в связи с допущенными ошибками апелляционным судом. Если основания для отмены есть, решения отменят.

Товарищу Стрельникову глубоко наплевать на проблемы заемщиков. Он вместе со своей супругой отрабатывает деньги. Завтра скажут выступить на стороне банков и он уже тут как тут. Такой себе перевертыш.До сих пор не привлечен ни один банк к ответственности по якобы проведенным этим горе комитетом "проверкам". Говорить все могут, а вот делать. Он уже сейчас занимается тем, что разваливает организацию съезда потребителей финансовых услуг. Вот например завтра будут выбирать делегатов на этот съезд - очень интересно увидеть списочек с пояснениями кто и что за делегаты. Честно признаюсь, мне уже давно жалко тратить время на такие собрания. Единственный результат который произошел это принятие антипотребительского законопроекта 7351. Как сказал инициатор, извините ребята - ошибочка вышла. Поэтому все, что связано со Стрельниковым и Полунеевым является чистой провокацией и популизмом с целью попасть в новый парламент.

Справа № 22-ц-234/2012 Головуючий у I інстанції – Косач І.А. Категорія – цивільна Доповідач - Квач М. О. УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 січня 2012 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі: головуючого - судді Квача м.о. суддів: Смаглюк Р.І., шитченко н.в. при секретарі: Зіньковець О.О. за участю: представника банку Барила О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства „Альфа - Банк” на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 08 грудня 2011 року по справі за заявою Публічного акціонерного товариства „Альфа – Банк” про видачу виконавчого листа на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз” у справі за позовом Публічного акціонерного товариства „Альфа - Банк” до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - в с т а н о в и в: В апеляційній скарзі ПАТ „Альфа-Банк” просить скасувати ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 08 грудня 2011 року, якою відмовлено у задоволенні заяви ПАТ „Альфа-Банк” про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду та постановити нову ухвалу, якою вказану заяву задовольнити, посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального права. Апелянт наголошує на тому, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку, що дана справа не була підвідомча третейському суду через те, що на правовідносини між сторонами поширюється дія норм Закону України „Про захист прав споживачів”, оскільки спір заявлений з приводу стягнення заборгованості за кредитним договором і відносини між сторонами повинні регулюватися нормами саме ЦК України, а не приписами вказаного закону. Також апелянт зазначає, що позивачем у сфері захисту прав споживачів може бути лише фізична особа, а не юридична, тому звернення ПАТ „Альфа-Банк” до третейського суду за захистом своїх прав у зв’язку з порушенням позичальником зобов’язань за кредитним договором не може підпадати під дію Закону України „Про захист прав споживачів”. Вислухавши суддю-доповідача, заслухавши пояснення представника банку, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд знаходить, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду залишенню без змін, виходячи з наступного. Відмовляючи в задоволенні заяви ПАТ „Альфа - Банк” про видачу виконавчого листа на підставі рішення третейського суду, суд першої інстанції виходив з того, що кредит, отриманий ОСОБА_4, в розумінні Закону України „Про захист прав споживачів” ,є споживчим, у зв’язку з чим справа, у якій було прийнято рішення третейським судом, не була йому підвідомча. Такий висновок суду першої інстанції ґрунтується на матеріалах справи і відповідає вимогам чинного законодавства, що регулює правовідносини в сфері діяльності третейських судів. З матеріалів справи вбачається, що рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз” від 16 серпня 2011 року позовні вимоги ПАТ „Альфа Банк” було задоволено та стягнуто з відповідача заборгованість у сумі: за кредитом – 254586,04 грн., по відсотках – 40211,42 грн., пеня – 502115,96 грн. та 100 грн. витрат по сплаті третейського збору. Згідно п. 2 ч. 6 ст. 56 Закону України «Про третейські суди», п. 2 ч. 1 ст. 389-10 ЦПК України компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, якщо справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону. Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд знаходить, що судом першої інстанції було вірно відмовлено у задоволенні заяви ПАТ „Альфа – Банк” про видачу виконавчого документу на підставі рішення третейського суду, оскільки, як вірно вказав суд першої інстанції, кредитний договір укладений між ЗАТ «Альфа Банк» та ОСОБА_4 є договором про надання споживчого кредиту, адже кредит був наданий позичальнику на картковий рахунок без будь – яких обмежень. Доводи апеляційної скарги стосовно того, що відносини між банком та позичальником з приводу надання кредитних коштів повинні регулюватися виключно нормами ЦК України і положення приписів Закону України „Про захист прав споживачів” на них не поширюються, є необгрунтованими та основані на хибному тлумаченні банком норм матеріального права, враховуючи наступне. Пунктами 22, 23 ст.1, ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено поняття договору споживчого кредиту, права споживача в разі придбання ним продукції у кредит та зазначено, що договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками. Дія вказаних норм Закону України «Про захист прав споживачів», згідно рішення Конституційного Суду України №15-рп/2011 від 10 листопада 2011 року поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору. Згідно п. 14 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про третейські суди" зі змінами внесеними Законом України від 3 лютого 2011 року N 2983-VI , який набрав чинності 11.03.2011 року, третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки). За таких обставин, Постійно діючий третейський суд при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз”, ухваливши своє рішення по даній спрааві, фактично вийшов за межі своєї компетенції, оскільки починаючи з 11.03.2011 року справи у спорах щодо захисту прав споживачів не підвідомчі третейським судам. Сукупність обставин справи приводить апеляційний суд до переконання, що судом першої інстанції правильно встановлені правовідносини між сторонами і їм надана вірна юридична оцінка. Оскаржувана ухвала ґрунтується на повно та всебічно досліджених доказах, оцінка яких проведена у відповідності до положень ст. ст. 57-66 ЦПК України і доводи апеляційної скарги їх не спростовують та не містять передбачених законом підстав для скасування вірного судового рішення. Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, - У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Альфа - Банк” відхилити, а ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 08 грудня 2011 року залишити без зміни. Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів. Головуючий: Судді: http://reyestr.court.gov.ua/Review/21375408

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 січня 2012 р. м. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: головуючого Горелкіної Н.А., суддів: Євграфової Є.П., Євтушенко О.І., Журавель В.І., Іваненко Ю.Г., - розглянувши в судовому засіданні справу за матеріалами позовної заяви ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання кредитного договору удаваним, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Луганська від 4 січня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 21 червня 2011 року, в с т а н о в и л а: У липні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до ПАТ «Альфа-Банк» про визнання кредитного договору удаваним. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Луганська від 4 січня 2011 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 21 червня 2011 року, заяву залишено без розгляду. Роз‘яснено ОСОБА_3 про право на звернення для вирішення спору до Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз». У поданій касаційній скарзі ОСОБА_3 просить зазначені судові ухвали скасувати, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Установлено, що 5 серпня 2008 року між ОСОБА_3 та ЗАТ «Альфа-Банк» укладено кредитний договір, відповідно до умов якого ОСОБА_3 отримав 7 080 доларів США на споживчі цілі. ОСОБА_3, посилаючись на те, що відповідач допустив порушення його прав як споживача банківських послуг, звернувся до суду з позовом про визнання кредитного договору удаваним. ЗАТ «Альфа-Банк» подало до суду заперечення проти вирішення спору в суді, посилаючись на те, що відповідно до п. 10 кредитного договору усі спори, які виникають при виконанні або припиненні договору підлягають вирішенню в Постійно діючому третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» відповідно до його регламенту. Залишаючи позовну заяву без розгляду з підстав, передбачених п. 6 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» і від відповідача до початку з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами надійшло заперечення проти вирішення спору в суді. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду і від відповідача надійшло до початку з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення справи в суді. Суд першої інстанції в порушення вимог процесуального закону не взяв до уваги того, що третейська угода є різновидом цивільно-правового правочину й може бути визнана недійсною у порядку, установленому ЦК України; наявність третейської угоди є підставою для передачі спору на розгляд третейського суду й визнання такої угоди недійсною надає сторонам можливість звернення за захистом порушених прав до суду з дотриманням правил юрисдикції та підсудності спору, тому фактично не розглянувши позовну вимогу ОСОБА_3 про визнання кредитного договору удаваним, дійшов передчасного висновку про залишення позовної заяви без розгляду. Апеляційний суд на зазначене уваги не звернув; у порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України в достатньому обсязі не перевірив доводів апеляційної скарги; в ухвалі не зазначив конкретних обставин і фактів, що спростовують такі доводи, і залишив ухвалу суду першої інстанції без змін. За таких обставин постановлені в справі судові ухвали підлягають скасуванню з передачею справи для продовження розгляду до суду першої інстанції з підстав, передбачених ч. 1 ст. 338 ЦПК України. Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у х в а л и л а : Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково. Ухвалу Жовтневого районного суду м. Луганська від 4 січня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 21 червня 2011 року скасувати, справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду. Ухвала оскарженню не підлягає. Головуючий Н.А. Горелкіна судді: Є.П. Євграфова О.І. Євтушенко В.І. Журавель Ю.Г. Іваненко http://reyestr.court.gov.ua/Review/21430540

Подавать иск можете и против Индекса, в суд они сами принесут документы и тогда измените ответчика.А почему Вы не хотите подать апелляцию, если решение вы только что получили и с этого момента не прошло 10 дней?

Попробуйте узнать по телефонам: http://www.otpbank.com.ua/smb/information/fidr.phpИли письменно обратитесь в банк.

На сайте ОТП банка: http://www.otpbank.com.ua/privateclients/c...hrase_id=189866

Первоначальный вопрос был задан некорректно. В Гражданском и Хозяйственном праве судебный приказ имеет разные значения.Раз вы уже проиграли в хозяйственном процессе и банк получил судебный приказ у него есть год на его предъявление в исполнительную службу. Чтобы его отменить необходимо будет пересмотреть решение по вновь открывшимся обстоятельствам, если такие есть. А так, договаривайтесь с банком, в принципе существует возможность подписания мирового соглашения на стадии исполнительного производства.

Судья админсуда Вам все правильно сказала. Если Вы в районном суде просили оставить иск без рассмотрения, то Вы имеете право подать иск еще раз по тем же основаниям. Но если Вы отказались от иска тогда уже сложнее. Но Вы в любом случае можете подать еще раз иск и сослаться на уже существующие решения согласно ст. 360-7 ЦПК. Подробнее почитайте здесь: http://antiraid.com.ua/articles/12548-zver...ravomirnim.html

Если Вы открыли новую тему, распишите подробно, что Вы имеете ввиду. Из Вашего вопроса ничего не понятно.

Вы обязаны вернуть сумму задолженности указанную в судебном приказе. Не важно в каком порядке. Т.к. договор у Вас не прекращен, то банк имеет возможность и дальше начислять проценты. Рекомендую отменить судебный приказ и договорится с банком, подписав новый график, лиюо погасить досрочно всю сумму с дисконтом.

Если кредитный договор будет признан недействительным, то и договора его обеспечивающие, также будут недействительными. Но деньги Вам все равно нужно будет вернуть. И не забывайте, что дом остается в Вашей собственности и на него может быть обращено взыскание в связи с не возвратом долга.Т.к. Вы готовы продать дом для погашения кредита, то попробуйте уже сейчас поговорить с банком на эту тему. Согласуйте сумму за которую банк готов закрыть Ваш кредит и действуйте.

Арест наложить стоит. При этом пока есть арест ГИС продать квартиру не сможет, а даже если это произойдет то оформит свидетельство о праве собственности покупателю Вашей квартиры вряд ли удастся.