ANTIRAID

Вы как то все пессимистично видите. Вернуть нужно конечно сразу. Но если не можете, значит не вернете. А на квартиру нужно еще обратить взыскание и ее продать, а жильцов выписать. Все это очень не просто.В своей практике, максимальный срок который устоял в апелляции, составлял 6 месяцев и то, в данном случае на это были основания.

Немного не так. Третейскую оговорку модно и не отменять. Если хотите судиться в обычном суде, подаете иск с указанием ЗУ "О защите прав потребителей", либо иск в котором одновременно хотите признать недействительной третейскую оговорку. И тогда суд обязан принять Ваш иск и рассмотреть его по существу.

Просите привлечь Кей-коллект к участию в деле. Пусть суд сам решит, как он его привлечет - ответчиком или третьим лицом.

Обратитесь в местную администрацию и уточните кто балансодержатель этого дома, а также с жалобой в администрацию и МинЖКХ о том, что дом сдан в эксплуатацию, а жилищно-коммунальные услуги Вам отказываются предоставлять.

Так разместите здесь свои иски.

Вы все правильно понимаете. Последствия расторжения кредитного договора, как и признания его недействительным будет немедленный возврат всей суммы не погашенного кредита. Теоретически можно просить суд рассрочить исполнение решения, но даже если суд и примет такое решение, то срок будет незначительным.

Вы задали вопрос очень сумбурно. Опешите вкратце ситуацию если Вы уже открыли новую тему.

У Постоянно действующего Третейского суда при Ассоциации "Инфо-Лидер" было 04.08.2011 аннулировано свидетельство: http://rgf.informjust.ua/Pages/Default.aspx Данные в прикрепленной странице. ___________________________________.htm

Можете подать и поместу нахождения отделения, но тогда обратите внимание на реквизиты в договоре. С кем заключался и где находится.

Напишите заявление в исполнительную службу о том, что Вы добровольно погасили задолженность и приложите квитанции.

У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 6 липня 2011 року м. Київ Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі: головуючого Патрюка М.В., Гнатенка А.В., суддів: Балюка М.І., Гуменюка В.І., Жайворонок Т.Є., Лященко Н.П.,- Данчука В.Г., Луспеника Д.Д.,- розглянувши в судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» до ОСОБА_9 про стягнення заборгованості за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» в особі Кіровоградського регіонального управління (далі – ВАТ КБ «Надра») на рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 19 серпня 2009 року, в с т а н о в и л а : У лютому 2009 року ВАТ КБ «Надра» звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 10 грудня 2007 року між ним та ОСОБА_9 укладено договір поруки на забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, укладеним 10 грудня 2007 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_10 помер. Кредит, проценти за ним і пеня не погашені. Після уточнення позовних вимог ВАТ КБ «Надра» просило стягнути з ОСОБА_9 на його користь заборгованість за кредитом на загальну суму 22 678 грн. 83 коп. з урахуванням процентів, пені та штрафу. Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 червня 2009 року позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_9 на користь ВАТ КБ «Надра» 20 523 грн. 32 коп. основного боргу за кредитом, 738 грн. 53 коп. заборгованості за процентами, 193 грн. 38 коп. пені та понесених судових витрат; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 19 серпня 2009 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. ВАТ КБ «Надра» звернулося до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 19 серпня 2009 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції. Відповідно до п. 2 розд. XIII «Перехідні положення» Закону України від 7 липня 2010 року № 2453–VI «Про судоустрій і статус суддів» касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом. У зв’язку із цим справа підлягає розгляду в порядку ЦПК України в редакції, яка була чинною до змін, внесених згідно із Законом України від 7 липня 2010 року № 2453 – VI «Про судоустрій і статус суддів». Касаційна скарга не підлягає задоволенню. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що кредитний договір є припиненим у зв’язу зі смертю ОСОБА_10 і ОСОБА_9 як його поручитель несе повну відповідальність перед банком за укладеним між ОСОБА_10 та ВАТ КБ «Надра» кредитним договором. Банк має право вибору: звернутися за стягненням боргу до поручителя чи до спадкоємців. Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що зобов’язання ОСОБА_10 за кредитним договором припинилося у зв’язку з його смертю, умови цього договору не передбачають відповідальності ОСОБА_9 за кредитним договором у разі смерті боржника, а тому порука є припиненою. Висновок апеляційного суду грунтується на нормах матеріального права. За положеннями ст. ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. У разі порушення такого зобов’язання боржник і поручитель відповідають як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Відповідно до ст. 523 ЦК України порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов’язання новим боржником. Згідно із ч. 3 ст. 559 ЦК України порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов’язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов’язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця; таким чином відбувається передбачена законом заміна боржника за зобов’язанням . Судом установлено, що згідно з укладеним 10 грудня 2007 року договором поруки ОСОБА_9 поручилася за виконання ОСОБА_10 його зобов’язань за кредитним договором № 401/07/2007 від 10 грудня 2007 року на суму 25 тис. грн. Повністю не виконавши своїх зобов’язань за кредитним договором, ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_10 помер, а ОСОБА_9 відмовилася добровільно повернути борг. Таким чином, зобов’язання ОСОБА_10 за кредитним договором припинилося у зв’язку з його смертю. Дані правовідносини допускають правонаступництво в порядку спадкування. Оскільки спірний договір поруки не передбачає відповідальності ОСОБА_9 за виконання договору кредиту новим боржником, то порука є припиненою. За таких обставин рішення апеляційного суду ухвалено відповідно до норм матеріального й процесуального права, тому касаційну скаргу необхідно відхилити. Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у х в а л и л а : Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» в особі Кіровоградського регіонального управління відхилити. Рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 19 серпня 2009 року залишити без змін. Ухвала оскарженню не підлягає. Головуючий М.В. Патрюк Судді: М.І. Балюк В.І. Гуменюк Т.Є. Жайворонок Н.П. Лященко http://reyestr.court.gov.ua/Review/16938435

Есть очень много по Укрсоцбанку и Приватбанку

Пробуйте, но из практики скажу, что суды это не считают новыми обстоятельствами.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10.11.2011 Справа №2-6657/11 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого В.М. Братасюка за участю секретаря Ю.Ю. Філіпенко розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Тернопільська фірма Будівельник, ОСОБА_2, третя особа Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Хрещатик» про визнання недійсними правочинів та визнання майнового права , - в с т а н о в и в: В провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебуває на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Тернопільська фірма Будівельник, ОСОБА_2, третя особа Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Хрещатик» про визнання недійсними договору від 07 листопада 2005 року дольової участі у будівництві нежитлових приміщень проектною загальною площею 79, 0 кв.м. за будівельною адресою вул.. М.Кривоноса, 12 в м. Тернополі, укладеного між ОСОБА_2 та ПМП Тернопільська фірма Будівельник, та договору іпотеки від 22.05.2007 року, укладеного між ОСОБА_2 та ВАТ ОСОБА_3 «Хрещатик», зареєстрованого в реєстрі за №5827, предметом іпотеки за яким є майнові права ОСОБА_2 на нежитлові приміщення проектною загальною площею 79, 0 кв.м. за будівельною адресою вул.. М.Кривоноса, 12 в м. Тернополі. (з договором про внесення змін від 12.02.2010 року), та визнання за ОСОБА_1 майнових прав на нежитлові приміщення проектною загальною площею 79, 0 кв.м. за будівельною адресою вул.. М.Кривоноса, 12 в м. Тернополі, що виникли на підставі договору від 08 червня 2005 року дольової участі у будівництві нежитлових приміщень, укладеного з ПМП Тернопільська фірма Будівельник. В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на ту обставину, що оспорювані ним договори, укладені між ОСОБА_2, ПМП ТФ Будівельник та Банком є фіктивними, вчиненими поза дійсним волевиявленням ОСОБА_2, й метою укладання спірних правочинів була лише необхідність за фіктивним правочином отримати кредит в фінансовій установі для задоволення потреб ПМП ТФ Будівельник, тобто установою де працював ОСОБА_2 Крім того позивач зазначає, що укладанням ОСОБА_2 спірних правочинів порушено права позивача, як особи, з якою дійсно було укладено договір дольової участі на нежитлове приміщення плошею 79 кв.м. в будинку за адресою вул.. М.Кривоноса, 12 в м. Тернополі, та саме позивач здійснив проплату внесків дольової участі ПМП ТФ "Будівельник", що стверджується квитанціями про оплату. В судовому засіданні представник позивача позові вимоги підтримав та просить їх задовольнити, зазначивши при цьому, що на розгляді в Тернопільському міськрайонному суді перебуває кримінальна справа №1-679 про обвинуваченню директора ПП Тернопільська фірма Будівельник ОСОБА_4 за ч.5 ст. 191 КК України та за ч.2 ст. 364 КК України і в матеріалах справи наявні протоколи допиту відповідача у справі ОСОБА_2 з його показами, даними під час досудового слідства, згідно яких ОСОБА_2 показує про фіктивність укладених ним спірних правочинів без дійсного наміру виникнення за правочинами наслідків, і в протоколах містяться покази ОСОБА_2 про те, що він не вносив коштів в рахунок дольової участі ПП "ТФ Будівельник". Відповідач ОСОБА_2 та ПП "Тернопільська фірма Будівельник" своїм конституційним правом на захист не скористалися, заперечень щодо заявленого позову не надали, повноважного представника у суд не направили, хоча була повідомлені судом належним чином про день, час та місце розгляду справи. Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності даних осіб, оскільки право на участь в судовому процесі є диспозитивним правом, а не обов’язком учасників судового процесу. Представник ПАТ ОСОБА_3 "Хрещатик" проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначивши, що спірні правочини укладені ОСОБА_2 відповідно його дійсних намірів, а тому в задоволенні позову слід відмовити. Заслухавши пояснення, всесторонньо, всесторонньо, повно та об'єктивно дослідивши докази, судом встановлено наступні обставини справи. 08.06.2005 року між ПМП "Тернопільська фірма "Будівельник" (котре перейменоване на Приватне підприємство "Тернопільська фірма Будівельник") в особі директора ОСОБА_5 укладено з позивачем ОСОБА_1 договір дольової участі у будівництві нежитлових приміщень проектною загальною площею 79 м2 за адресою вул. Кривоноса, 12 м. Тернопіль, що знаходяться в цокольному поверсі будинку. Згідно з п.1.2 вище згаданих договорів повна базова вартість приміщень становить 434 592 гривень. Відповідно до п.2.1 даного договору позивач зобов'язувався внести кошти в сумі повної вартості приміщень, а саме 434 592 гривень. З метою виконання своїх грошових зобов'язань 21.06.2007 року між позивачем та акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" було укладено договір кредиту № 770/38-246-07 на суму 73 000 доларів США, що за курсом НБУ на дату укладення, складало 368 650 гривень. Кошти надавались з цільовим призначенням –фінансування будівництва придбання (інвестування) нежитлових приміщень відповідно до договорів на дольову участь у будівництві нежитлових приміщень проектною загальною площею 79 м2 за адресою вул. Кривоноса, 12 м. Тернопіль за договором, що були укладені з ПМП "Тернопільська фірма "Будівельник" 08.06.2005 року. На забезпечення своїх зобов'язань за договором кредиту, 21.06.2007 року того ж числа було укладено договір іпотеки, за яким ОСОБА_1 передав в іпотеку майнові права на незакінчене будівництвом нежитлове приміщення проектною загальною площею 79 м2, що будується за адресою вулиця Кривоноса, 12 в м. При цьому в п. 1.1.1. договору іпотеки зазначено, що предмет іпотеки належить позивача на підставі вищезазначеного договору, а також документів, що посвідчують факт фінансування позивачем об’єкта будівництва –квитанцією №29 від 21 червня 2007 року про сплату 65 617 гривень, меморіального ордеру №1 від 21.06.2007 року про сплату 366 460 гривень, квитанції від 08 червня 2007 року про сплату 2515 гривень, а тому суд вважає, що сплата коштів ПМП "Тернопільська фірма Будівельник" підтверджується належними доказами –касовими документами. В зв’язку з погашенням кредитної заборгованості позивача перед АКБ "Укрсоцбанк", приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_6 на примірнику договору іпотеки від 21.06.2007 року проставлено штамп про припинення іпотеки, й майнові права на приміщення були виключені з державного реєстру іпотек, що підтверджується відповідним витягом № 25697020. Відповідно до ст. ст. 177,178,190 ЦК України та ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну діяльність в Україні»: - об’єктами цивільних прав є майнові права; об’єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватись або переходити від однієї особи до іншої; майном як особливим об’єктом вважаються майнові права; майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов’язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права. Таким чином суд вважає, що позивачем по справі було придбано 100% вартості майнових прав на незакінчене будівництвом нежитлове приміщення проектною загальною площею 79, 0 кв.м. за будівельною адресою вул.. М.Кривоноса, 12 в м. Тернополі, на підставі договору від 08 червня 2005 року дольової участі у будівництві нежитлових приміщень, укладеного з ПМП Тернопільська фірма Будівельник. Разом з тим судом встановлено, що 07 листопада 2005 року між ОСОБА_2 та ПМП "Тернопільська фірма Будівельник" в особі директора ОСОБА_5. укладено договір дольової участі у будівництві нежитлових приміщень проектною загальною площею 79 м2 за адресою вул. Кривоноса, 12 м. Тернопіль, що знаходяться в цокольному поверсі будинку, тобто на те саме приміщення, стосовно якого укладено договір дольової участі з ОСОБА_1 Надалі 22.05.2007 року між ВАТ КБ "Хрещатик" (правонаступником якого за правами та обов’язками є ПАТ КБ "Хрещатик") та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №14-243-СП, згідно умов якого ОСОБА_2 надано кредит в сумі 109 000 євро строком на 5 років, й згідно п. 2.1.2. даного кредитного договору забезпеченням виконання ОСОБА_2 зобов’язань є майнові права на нежитлових приміщень проектною загальною площею 79 м2 за адресою вул. Кривоноса, 12 м. Тернопіль, згідно договору від 07.11.2005 року. При цьому ПМП "Тернопільська фірма Будівельник" виступила поручителем ОСОБА_2 перед банком, про що підписано тристоронній договір поруки від 22.05.2007 року. Одночасно за договором іпотеки від 22 травня 2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу в реєстрі за № 5827, ОСОБА_2 передано КБ "Хрещатик" в іпотеку майнові права на незакінчене будівництвом нежитлове приміщення проектною загальною площею 79 м2, що будується за адресою вулиця Кривоноса, 12 в м. Тернополі, належні іпотекодавцю ОСОБА_2 на підставі договору від 07.11.2005 року. В підтвердження фінансування будівництва предмета іпотеки, надано нотаріусу довідку №262 від 17.05.2007 року ПМП "ТФ Будівельник" за підписом директора підприємства ОСОБА_4 та головного бухгалтера ОСОБА_7 про те, що розрахунок ОСОБА_2 по договору дольової участі від 07.11.2007 року проведено на 100 %. При цьому в тексті договору при його посвідченні нотаріусом зроблено запис про заборону відчуження зазначених в договорі майнових прав в реєстрі за № 5828\66. 12.02.2010 року до договору іпотеки нотаріусом посвідчено зміни в частини визначення вартості предмета іпотеки. Згідно з ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою статті 203 цього Кодексу. Відповідно ч.1, ч.3, ч.5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним В п.24 Постанови № 9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" Пленум Верховного Суду України зазначає, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Фіктивний правочин не відповідає загальним підставам дійсності правочинів, зазначеним в ч.5 ст. 203 ЦК України, оскільки спрямований не на реальне настання правових наслідків, зумовлених ним. У фіктивному правочині воля сторони не відповідає зовнішньому її прояву. З метою доказування фіктивності спірних правочинів, укладених ОСОБА_2 за клопотанням представника позивача ухвалою суду витребувано протоколи допитів ОСОБА_2. як свідка, даних під час досудового слідства, у кримінальній справі директора ПП Тернопільська фірма Будівельник ОСОБА_4 за ч.5 ст. 191 КК України та за ч.2 ст. 364 КК України, що розглядається Тернопільським міськрайонним судом за № 1- 679. Відповідно змісту протоколу допиту свідка ОСОБА_2 від 10 лютого 2011 року, свідка попереджено про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показів, і свідок ОСОБА_2 показав, що з 2002 року по 2010 рік працював на посаді виконроба ПП ТФ Будівельник, й навесні 2007 року ОСОБА_5 покликав свідка до себе в кабінет в офісі підприємства де останній звернувся з проханням оформити кредит в банку на ім'я ОСОБА_2 а грошові кошти отримає підприємство. При цьому ОСОБА_5 повідомив, що в заставу банку буде передано належне підприємству приміщення по вул. М. Кривоноса в м. Тернополі, здійснюючи на ОСОБА_2 психологічний тиск про те, що останній буде звільнений з роботи в разі відмови підписувати договір про отримання кредиту. В тому числі на запитання слідчого Білик В.П. показав, що свідок не вступав в дольову участь у будівництві нежитлового приміщення за адресою ОСОБА_8 в м. Тернополі, жодних коштів в рахунок його вартості не вносив, спірних договорів дольової участі та іпотеки ОСОБА_2 не читав, а лише підписав, а довідку №262 від 17.05.2007 року якою ТФ Будівельник підтверджено 100% проплату ОСОБА_2 дольової участі, бачить вперше. Таким чином аналізуючи докази в їх сукупності суд вважає, що спірний правочин –договір дольової участі від 07.11.2005 року, укладений між ОСОБА_2 а ПМП ТФ Будівельник є фіктивними, без дійсного волевиявлення сторін на досягнення обумовленого договором наслідку –набуття за договором права власності ОСОБА_2 на нежитлове приміщення проектною загальною площею 79, 0 кв.м. за будівельною адресою вул.. М.Кривоноса, 12 в м. Тернополі. При цьому зміст поданої нотаріусу довідки № 262 від 17.05.2007 року якою ТФ Будівельник якою підтверджено 100% проплату ОСОБА_2 дольової участі у нежитловому приміщенні, суд оцінює критично, оскільки суду не представлено касових документів про внесення коштів на рахунки підприємства, й дані протоколу допиту свідка ОСОБА_2 під час досудового слідства свідчать, що останній не вступав в дольову участь у будівництві нежитлового приміщення за адресою ОСОБА_8 в м. Тернополі, жодних коштів в рахунок його вартості не вносив, спірних договорів дольової участі та іпотеки ОСОБА_2 не читав, а лише підписав, а довідку №262 від 17.05.2007 року якою ТФ Будівельник підтверджено 100% проплату ОСОБА_2 дольової участі, бачить вперше при пред 'явленні під час допиту. Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. А тому суд зазначає, що спірний договір іпотеки слід також визнати недійсним. Керуючись ст.ст. 3, 11, 60, 61, 213, 215, 222 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 203, 215, 234 ЦК України, ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»суд, – В И Р І Ш И В: Позов задовольнити. Визнати недійсними: договір від 07 листопада 2005 року дольової участі у будівництві нежитлових приміщень проектною загальною площею 79, 0 кв.м. за будівельною адресою вул.. М.Кривоноса, 12 в м. Тернополі, укладений між ОСОБА_2 та ПМП Тернопільська фірма Будівельник, та договір іпотеки від 22.05.2007 року, укладений між ОСОБА_2 та ВАТ ОСОБА_3 «Хрещатик», зареєстрований в реєстрі за №5827, предметом іпотеки за яким є майнові права ОСОБА_2 на нежитлові приміщення проектною загальною площею 79, 0 кв.м. за будівельною адресою вул.. М.Кривоноса, 12 в м. Тернополі. (з договором про внесення змін від 12.02.2010 року). Визнати за ОСОБА_1 майнові права на нежитлові приміщення проектною загальною площею 79, 0 кв.м. за будівельною адресою вул.. М.Кривоноса, 12 в м. Тернополі, що виникли на підставі договору від 08 червня 2005 року дольової участі у будівництві нежитлових приміщень, укладеного з ПМП Тернопільська фірма Будівельник. Стягнути з ОСОБА_2 та ПП Тернопільська фірма Будівельник на користь ОСОБА_1 171 гривню сплачених судових витрат. Рішення набирає законної сили через десять днів з дня його проголошення, якщо не була подана апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Тернопільської області шляхом подачі через суд першої інстанції у 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Головуючий суддя ОСОБА_9 http://reyestr.court.gov.ua/Review/20403178

Справа №2-2050/2008 року РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 листопада 2008 року Святошинський районний суд м.Києва в складі головуючого судді Твердохліб В.А. при секретарі Швець Я.О., за участю представника позивача Власенка І.М. представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ТОВ „Банк Фамільний" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованності за кредитним договором, - ВСТАНОВИВ: Позивач 15 квітня 2008 року звернувся в суд з вищевказаним позовом до відповідачів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та просив постановити рішення, яким стягнути з відповідачів заборгованність за кредитним договором №290., укладеним 09.06.2006 року між ОСОБА_5 та позивачем в розмірі 19 962, 25 грн та судові витрати у справі, посилаючись на те, що позичальник умови договору не виконав, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, а тому відповідач ОСОБА_3, як поручитель, а відповідачка ОСОБА_4, як спадкоємиця, повинні виконати грошове зобов"язання позичальника. 21.11.2008 року за клопотанням позивача ОСОБА_3 ухвалою суду позовні вимоги ТОВ „Банк Фамільний" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованності за кредитним договором виділені в окреме провадження. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, посилаючись при цьому на обставини справи, викладені в позові, проси також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати. Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що відповідно до ч.4 ст.25 ЦК України в зв"язку зі смертю ОСОБА_5 втратив цивільну правоздатність, а тому відповідно до норм спадкового права обов"язок погашення заборгованності перейшов до спадкоємців, тобто до нової фізичної особи, за яку він поруки не давав; крім того вказував, що виходячи з вимог ст.559 ЦК України позивачем порушено термін пред"явлення вимоги до поручителя. Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явися, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, його інтереси представляє ОСОБА_2, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності. Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного. Судом встановлено, що 09.06.2006 року між позивачем та ОСОБА_5 ОСОБА_6 укладено кредитний договір №290 (а.с.6-7), відповідно до якого позивач надає позичальнику на умовах повернення, строковості та платності грошові кошти на споживчі цілі в сумі 20 000, 00 грн. зі сплатою 24 відсотків річних, а також одноразово при отриманні кредиту комісійної винагороди за надання кредиту в розмірі З відсотків, комісійної винагороди за управління кредитом в розмірі 1 відсотку та планових процентів за чотири місяці з кінцевим поверненням кредиту 08 червня 2007 року. Пунктом 4.5. вищевказаного договору передбачено, що договір набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань. В забезпечення виконання кредитного договору між позивачем, позичальником та відповідачем було укладено 09.06.2006 року договір поруки №1-290, згідно з яким ОСОБА_3 зобов'язувався перед ТОВ „Банк Фамільний" відповідати у повному обсязі за виконання боржником зобов'язань за кредитним договором, термін дії договору до повного виконання сторонами своїх зобов"язань.(а.с.8-8а). З копії свідоцтва про смерть від 24.07.2007 року вбачається, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10). З розрахунку заборгованності за вищевказаним кредитним договором випливає, що сума заборгованості станом на 09.04.2008 року становить 19 962, 25 грн.(а.с.22). Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку та відповідає за порушення зобов'язання боржником. Статтею 555 ЦК України передбачено, що у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі. Вказану вимогу закону відповідач виконати не взмозі в зв'Язку зі смертю боржника ОСОБА_5 Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлно, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного виконання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки. Кінцевий термін повернення кредиту встановлено кредитним договором - 08 червня 2007 року, а відповідно до п.2.6.2 цього договору сторони дійшли згоди, що у разі неповернення заборгованності протягом 20 днів, починаючи з 21 дня банком нараховуються відсотки у розмірі встановленому у додатковій угоді.(а.с.6). Відповідно до ч.1 ст.608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'Язане з його особою і у зв'Язку з цим не може бути виконане іншою особою. Згідно з ч.3 ст.559 ЦК України порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Враховуючи зазначене та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що відсутні підстави для покладення на відповідача обов'язку відповідати у повному обсязі за виконання боржником ОСОБА_5 зобов'язань за кредитним договором, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають. Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст.25, 526, 553, 555, 559, 608, 1046, 1054 ЦК України, ст.ст. 57-60, 209, 212, 213, 215, 223 ЦПК України, суд, - ВИРІШИВ: ТОВ „Банк Фамільний" відмовити в задоволенні позову до ОСОБА_3 про стягнення заборгованності за кредитним договором. Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. http://reyestr.court.gov.ua/Review/8964226

Справа № 2-1304-1/11 2-2843-1/10 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 лютого 2010 року м.Київ Святошинський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді Миколаєць І.Ю. при секретарі Кузнець Л.І. за участю представника позивача Малік Т.І., Голєва Ю.В. відповідача ОСОБА_1. представника відповідача Новосельського В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»до ОСОБА_1 про стягнення з поручителя заборгованості за кредитним договором, ВСТАНОВИВ: У червні 2010 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо солідарного стягнення з них боргу за кредитним договором від 02.06.2006 р. № CL-600/156/2006 про надання кредиту в розмірі 43 000,00 Євро для купівлі автомобіля марки Mersedes-benz C220 CDI зі строком поверненя до 01.06.2012 р., що був підписаний між АКБ «Райффайзенбанк Україна», правонаступником всіх прав і обов’язків якого є ПАТ „ОТП Банк” та ОСОБА_2. З метою забезпечення виконання зобов'язань 02.06.2006 р. між позивачем та ОСОБА_1 був укладений договір поруки № SR-600/295/2006. Відповідач кошти отримав, однак договірні зобов’язання в частині повернення кредиту та сплати процентів за користування наданими коштами не виконав, що надає банку право дострокового повернення кредиту, стягнення заборгованості та штрафних санкцій. В досудовому порядку вирішити спір не вдалося. Досудові вимоги банку про погашення заборгованості від 15.03.2010 р. № 600-01-11/514 та № 01-11/515 були направлені за адресами відповідно ОСОБА_2. та ОСОБА_1., що вказані в кредитному договорі та договорі поруки, однак останні договірних зобов’язань не виконали, заборгованість не погасили. У подальшому в зв’язку із отриманням відомостей про смерть ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_2. позов був уточнений. Позивач просить стягнути борг з ОСОБА_1. як з поручителя за кредитним договором, а саме стягнути з неї на користь банку заборгованість у розмірі 49 925,07 Євро, що на день подання позову еквівалентно 548 262,99 грн. (за офіційним курсом НБУ по 10,981717 грн. за 1 Євро), в тому числі 37 312,15 Євро –сума основного боргу; 12 612,92 Євро –відсотки за користування кредитними коштами за період з 26.01.2007 р. по 01.12.2009 р.; 26 760,65 грн. –пені за період з 28.08.2006 р. по 25.05.2007 р., а також позивач просить покласти на відповідача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120,00 грн. У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити. Відповідач та представник відповідача проти позову заперечили. ОСОБА_1. обгрунтовує заперечення тим, що кредитний договір та договір поруки були підписані з АКБ «Райффайзенбанк Україна», а вимоги про погашення заборгованості до ОСОБА_2. надходили з АТ «ОТП Банк». Він безуспішно намагався з’ясувати місцезнаходження АКБ «Райффайзенбанк Україна»та причини направлення йому вимоги з АТ «ОТП Банк», тому заборгованості не погашав. Про те, що АКБ «Райффайзенбанк Україна»став правонаступником АТ «ОТП Банк»відповідачу стало відомо лише після отримання даного позову. Банк у порушення умов кредитного договору не повідомив про зміну свого найменування та реквізитів. Крім того, відповідач стверджує, що договір поруки не підписувався нею. Він укладений в м. Львів в червні 2006 р., коли відповідач працювала на посаді директора в готелі в м. Алушта АР Крим та фізично не могла знаходитися в м. Львові, оскільки в сезон відпочинку при повному заповненні готелю в силу своїх трудових обов’язків не могла покинути мвоє робоче місце. Крім того, незрозумілим для неї є розрахунок заборгованості за кредитним договором. Свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4. та ОСОБА_5. пояснили, що в червні 2006 року працювали в готелі разом з ОСОБА_1, яка була директором, і в силу завантаженості не мала можливості їздити будь-куди. Іноді ОСОБА_1. виїзджала до м. Сімферополь для закупівлі товарів. Кудись далі вона не їздила, оскільки особисто повинна була вирішувати нагальні проблеми роботи готелю. Суд, заслухавши представника позивача, відповідача, представника відповідача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав. У судовому засіданні встановлено, що 02 червня 2006 року в м. Львів між Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна»та ОСОБА_2. був укладений кредитний договір № CL-600/156/2006, за умовами якого банк зобов’язувався надати відповідачу на купівлю автомобіля марки Mersedes-benz C220 CDI грошові кошти в розмірі 43 000,00 Євро з терміном повернення до 01.06.2012 р. зі сплатою 11,50% річних за користування кредними коштами, а відповідач зобов’язувався погашати кредит ануїтетними платежами шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковим перерахунком на Поточний рахунок НОМЕР_1 в розмірі, визначеному графіком повернення кредиту та сплати процентів, а саме по 839,50 Євро (а.с.6-10). З метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором 02.06.2006 р. в м. Львів між Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна»та ОСОБА_1 укладено договір поруки № SR-600/295/2006, за умовами якого порукою забезпечеються вимоги банку щодо сплати ОСОБА_2. кожного і всіх грошових зобов’язань за кредитним договором № CL-600/156/2006 від 02.06.2006 р. ОСОБА_1. відповідає перед банком як солідарний боржник разом з ОСОБА_2. (а.с.29-30). Суд не приймає до уваги твердження ОСОБА_1. та покази свідків про те, що вона не підписувала договору поруки, оскільки вони не можуть бути спростуванням існуючого договору. На підтвердження своїх вимог у порядку, передбаченому ст. 143 ЦПК України відповідач не заявила клопотання про проведення подчеркознавчої експертизи. Відповідно до статті 1 Статуту Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк»є правонаступником усіх прав та обов’язків Закритого комерціонерного товариства «ОТП Банк», яке в свою чергу є правонаступником усіх прав та обов’язків Акціонерного комерційного банку «Райффайзенбанк Україна». Банк був створений у формі акціонерного товариства закритого типу на підставі Договору про створення та діяльність акціонерного комерційного банку «Райффайзенбанк Україна»від 13.11.1997 року та рішення Установчих зборів Банк від 28.11.1997 р. і зареєстрований НБУ 02.03.1998 р. Згідно з рішенням позачергових Загальних Зборів Акціонерів від 09.10.2006 р. (Протокол № 40) Банк змінив свою назву з Акціонерного комерційного банку «Райффайзенбанк Україна»на Закрите комерціонерне товариство «ОТП Банк»(а.с.26-27). Суд не бере до уваги посилання відповідача на неповідомлення позивачем про зміну назви банку як на підставу для відмови в задоволенні позову, оскільки пунктом 5.1 кредитного договору передбачений обов’язок лише позичальника повідомляти про зміну своєї та поручителя адреси проживання, місця роботи, номера телефону та інших реквізитів, зазначений позичальником в заяві на отримання кредиту. 02.06.2006 р. АКБ «Райффайзенбанк Україна» виконав свої договірні зобов’язання та надав ОСОБА_2 кошти у розмірі 43 000,00 Євро (еквівалент у національній валюті 246 275,00 грн., що підтверджується кредитною заявкою та банківською випискою (а.с.11, 22). ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1., що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 18.01.2010 р. Відділом реєстрації смерті у м. Києві (а.с.15). Якщо боржник помер, то в силу ст. 1282 Цивільного кодексу України спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Таким чином, спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором в межах вартості майна, одержаного в спадщину. Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого зобов’язання. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником . Відповідно до ст. 523 Цивільного кодексу України порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника , якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов’язання новим боржником. Відповідно до ч. 3 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу , якщо поручитель не поручився за нового боржника. Таким чином, у разі смерті боржника за основним зобов’язанням, яке забезпечене договором поруки, за наявності правонаступника, який прийняв спадщину,необхідна згода поручителя відповідати за нового боржника, якщо договір поруки не містить як умову згоду поручителя відповідати за виконання зобов’язань перед будь-яким новим боржником у випадку переводу боргу за основним зобов’язанням. Із матеріалів спадкової справи № 38/10 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_2., яка була надана Дванадцятою Київською нотаріальною конторою, вбачається, що спадщину прийняли: матір спадкодавця ОСОБА_6., його дружина ОСОБА_1. та його діти - син ОСОБА_7., ІНФОРМАЦІЯ_2., та донька ОСОБА_8., ІНФОРМАЦІЯ_3., від імені та в інтересах яких діє ОСОБА_1. як законний представник (51, 52, 53, 58, 59). Із змісту договору поруки від 02.06.2006 р. № SR-600/295/2006 вбачається, що поручитель ОСОБА_1. поручилася перед банком відповідати за забов’язаннями лише ОСОБА_2. Згода ОСОБА_1. нести відповідальність за правонаступників боржника (нових боржинків), ким є спадкоємці після смерті ОСОБА_2. відсутня. В судовому засіданні ОСОБА_1. також не заявляла згоду відповідати за зобов’язаннями спадкоємців ОСОБА_2. На підставі викладеного суд приходить до висновку щодо припинення поруки ОСОБА_1. моментом смерті ОСОБА_2. за договором поруки від 02.06.2006 р. № SR-600/295/2006 суд відмовляє у задоволені позову, оскільки позов заявлений до поручителя, а не до спадкоємців боржника. Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 179, 209, 213-215, 292, 294 ЦПК України, суд ВИРІШИВ : У задоволені позову Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»до ОСОБА_1 про стягнення з поручителя заборгованості за кредитним договором, відмовити. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Суддя: http://reyestr.court.gov.ua/Review/14287132

Если решение суда уже набрало законную силу, то данные обстоятельства не будут вновьвыявленными. Вы можете предьявить эти платежки в исполнительную службу и уменьшить размер долга который нужно вернуть.

В одностороннем порядке проценты Вам уже не поднимут. А вот ранее увеличенную процентную ставку можно оспорить и требовать пересчитать излишне оплаченные средства в погашение тела кредита.

Общался я с журналистами, которые вместе с ними были, сказали, что у них сложилось впечатление, что там их ждали. Все равно - результат от работы этого комитета равен нулю, один пиар. Немного выше они признались, что работают они исключительно в интересах кого-то "очень серьезного", того кто хочет кинуть банк, но пока еще не признались. Думаю, на этой неделе уже получу всю информацию о них и сразу же размещу. Немножко ушки Баранова Валерія Олексійовича http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site/p_deputat?d_id=11151 вылезли. Завтра проверим К сведению форумчанина под ником cat, товарищи из комитета (если это не Вы же) всех тут полив грязью обещали больше не появляться. Хорошо, если бы так оно и осталось.

Попросите уточнить согласно каких именно пунктов законодательства они хотят получить конфиденциальную информацию. Попросите также указать возбуждено ли головное дело или ОРД в рамках которого хотят получить информацию, а также обратите внимание, что запрос должен быть подписан начальником управления и на нем должна стоять печать. Можете им ответить, что как только Вам предоставят указанные документы и информацию, то Вы сразу же дадите ответ. Помимо этого можете направить параллельно запрос в прокуратуру с копией этого творения из УБОПа с просьбой подтвердить законность действий УБОПа по получению конфиденциальной информации с Вашего предприятия по приложенному письму.

Можно подать иск о признании недействительным увеличения процентной ставки. Но может возникнуть вопрос, как именно Вы погашали кредит - в платежках указывали оплата тела и процентов или просто погашения кредита?

Иск подавайте на основании ЗУ "О защите прав потребителей". В данном случае дело можно рассматривать по месту регистрации потребителя, даже если в договоре указана договорная подсудность (которая была отменена еще летом 2010 года).

1. На кого была приватизирована квартира? И когда была приватизирована квартира?2. Почему Вы считаете квартиру совместной собственностью?

Это касается кредитных договоров, а не договоров ипотеки.

Договор ипотеки можно оспорить. Подобная судебная практика, в случае отсутствия согласия супруга на ипотеку, уже есть.