ANTIRAID

Конечно, это нужно сделать обязательно. И обратите внимание суда, что реквизиты для оплаты Вам оставили старые, что может быть свидетельством отсутствия переуступки.

Читайте внимательно, разницу не списывают, просто не обращают взыскание на другое имущество. А разницу Вы все равно должны вернуть, деньгами. а вот ДВСу никто руки этим не связывает. Такая формулировка специально сделана, чтобы показать видимость их защиты. На практике же все совсем не так.Полунеев за счет американцев из USAID просто пиарится в надежде попасть в новый парламент.

В принципе если в решении суда указано о выселении только заемщици, то я могу Вам подсказать, что население земли составляет порядка 7 млрд. человек 1. Вам необходимо не смотря на это решение подать отдельный иск о неправомерном повышении банком процентной ставки (если Вы еще такие требования не заявляли). 2. Если в доме была не узаконенная перепланировка об этом нужно известить БТИ. 3. Я так понял, что заемщица одалживала еще деньги у своих друзей, которые подали на нее в суд и наложили арест на дом? Тогда Вам переживать нечего, пока не будет снят арест, никакой продажи не будет. 4. Еще необходимо подать от супруга иск о признании договора ипотеки недействительным в связи с отсутствием его согласия как собственника (вот пример 3-х инстанций http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=3782 ) и просить обеспечить иск путем еще одного ареста. Будет нужна помощь, звоните.

Очередной бесполезный для заемщиков пиар Полунеева и Ко. А Алексюка я вижу уже выкинули, после того как он все отработал. Молодцы, чисто по Полунеевски - вовремя предать значит предвидеть. У него большой опыт, еще с БЮТа. Очень жаль людей, которые в это все поверили. В очередной раз обвели народ вокруг пальца.

Попросите банк предоставить расчет суммы, обратите внимание суда на ст. 551 Гражданского кодекса, обратитесь в органы соцзащиты и закройте карточку в Приватбанке. Можете забирать свои деньги через любой другой банк или на почте.

Еще раз спрашиваю Вы в фонд обращались? Возмещают всем и без проблем. Я не слышал ни одного случая затягивания или отказа.

Сумму которая не превышает 150 000 гривен вернет без всяких вопросов и в течении недели. Ни о каких избранных речь не идет. Никаких взяток за это давать никому не нужно, все абсолютно законно и уже не раз было осуществлено.Для этого и существует Фонд гарантирования вкладов физических лиц.

Об этом надо сообщать в ГИС и они должны менять сторону в исполнительном производстве.

Если депозит физлица до 150 000 грн. то Вам Фонд гарантирования вкладов обязан был уже вернуть. Вы туда обращались?

Самое главное верить. Сила в ПРАВДЕ. Проверено А вот объединится уже неоднократно пытались, только интересы у всех разные. Вот и результата нет.

Конечно же хорошо, что они помогли. Но такими методами вопрос не решить. Им тогда нужно просто быть помощниками депутатов и помогать их пиарить перед выборами. Где же они три года назад были? А самый интересный вопрос где они через год будут и кто их вспомнит. За все свое время и такое количество проведенных пиар акций в банках так ни один банк и не был привлечен к ответственности и вероятнее всего этого не произойдет. Не та задача, кто же будет пилить сук на котором сидит

А Вы сами попробуйте, а то словосочетание "мои знакомые" не совсем подходит. С чем именно они обращались? Что они требовали? Какие права он нарушил?К тому же комитет себя позиционирует как борцов. Вот пусть и реально борются.

Да и Софи3000 Вы в курсе, что их в пятницу даже не избрали делегатами на съезд потребителей финансовых услуг в связи с недоверием к ним.

Никто же не говорит, что не было. Было, но немного не так Конечно это хорошо, когда целый комитет при поддержки парочки народных депутатов, СМИ и телевидения помог заемщику списать 6925,50 грн пени насчитанной согласно условий подписанного договора. С такой работой они скоро не то, что кому нибудь помочь, они себе помочь не смогут.

Стрельникову же никто не мешает обратится от имени пострадавших вкладчиков в суд и прокуратуру. И таким образом попытаться защитить права вкладчиков. Но видимо это делать ему не велели, а велели видимо поменять ликвидатора на своего, более сговорчивого. Где реальные действия, а не пиар компания. Их не было, нет и видимо не будет.

Пишет правильные и даже говорит правильные, а делает не правильные. В этом вся и проблема.

Розгляд справ щодо перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, провадження в яких було відкрито до набрання чинності цим Законом, здійснюється згідно з положеннями Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо порядку розгляду та складу суду, які діяли до набрання чинності цим Законом.Закон вступил в силу: 14.01.2012

Справа № 22-ц-432/2012 Головуючий у I інстанції – Філатова Л.Б. Категорія – цивільна Доповідач - Мамонова О. Є. УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 лютого 2012 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі: головуючого - судді Мамонової О.Є. суддів: Губар В.С., Шемець Н.В. при секретарі: Шульзі Н.Є. за участю: ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21 грудня 2011 року по справі за заявою Публічного акціонерного товариства „Альфа – Банк” про видачу виконавчого документа на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз” від 26.04.2011 року у справі третейського суду за позовом Публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк” до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - в с т а н о в и в: Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21 грудня 2011 року задоволено заяву ПАТ "Альфа-Банк"; видано ПАТ «Альфа-Банк» виконавчий лист на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз” винесеного у складі: судді Зоценко В.А. (одноособово) від 26 квітня 2011 року по цивільній справі № 1197-10/276/11 Третейського суду про стягнення з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк” заборгованості за кредитним договором у сумі 208175 грн. та судових витрат по сплаті третейського збору в сумі 93,36 грн. В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу про відмову у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз” від 26 квітня 2011 року. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що висновки суду не відповідають обставинам справи, а судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Апелянт наголошує на тому, що на правовідносини, що виникли між сторонами, поширюються норми Закону України „Про захист прав споживачів”, а тому суд мав перевірити, чи підвідомча третейському суду справа, за якою поступило клопотання про видачу виконавчого листа. Апелянт зазначає, що чинним законодавством України на час укладення кредитного договору не було передбачено заборони щодо надання споживчого кредиту в іноземній валюті, а тому висновок суду в частині того, що договір укладений між сторонами не є споживчим через надання позичальнику кредитних коштів в долларах США, є хибним. Вислухавши суддю-доповідача, заслухавши пояснення представника ПАТ «Альфа-Банк», дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду – скасуванню, виходячи із наступного. Постановляючи ухвалу про задоволення заяви банку, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні правові підстави передбачені ч.1 ст.389-10 ЦПК України, які б унеможливлювали видачу виконавчого документу на підставі рішення третейського суду. Однак з таким висновком місцевого суду не може погодитись апеляційний суд через невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права. Апеляційним судом по справі встановлено, що 30 квітня 2008 року між ЗАТ «Альфа Банк» та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір №700006524, згідно умов якого ОСОБА_6 було надано кредит у сумі 29449,83 дол. США зі сплатою 14,50 % річних та строком повернення до 01.05.2014 року (а.с.12). Пунктом 2.4 вказаного договору визначено цільове використання кредиту, а саме: придбання транспортного засобу згідно з договором купівлі – продажу, укладеним між позичальником та ТОВ «Автопарк Люкс» № 3/08 від 25.04.2008 року – Daihatsu Terios, 2008 року випуску, білого кольору, держаний номер НОМЕР_1. Рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз” від 26 квітня 2011 року (прийняте в м. Чернігові по проспекту Перемоги, 62 суддею Зоценко В.А.) позовні вимоги ПАТ „Альфа Банк” до ОСОБА_6, ОСОБА_7 задоволені частково та стягнуто ОСОБА_6 заборгованість за кредитним договором №700006524 на загальну суму 208175,00 грн. та витрати по сплаті третейського збору в сумі 93, 36 грн.. Пунктами 22, 23 ст.1, ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено поняття договору споживчого кредиту, права споживача в разі придбання ним продукції у кредит та зазначено, що договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками. Дія вказаних норм Закону України «Про захист прав споживачів», згідно Рішення Конституційного Суду України №15-рп/2011 від 10 листопада 2011 року поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору. Таким чином, кредитний договір №700006524 від 30 квітня 2008 року, укладений між ЗАТ «Альфа Банк» та ОСОБА_6 є договором про надання споживчого кредиту, оскільки згідно його умов цільовим призначенням кредитних коштів є придбання позичальником певної продукції - автомобіля, і дія норм Закону України «Про захист прав споживачів» поширюється до моменту виконання цього договору. Висновок суду першої інстанції стосовно того, що наданий ОСОБА_6 кредит не є споживчим через те, що кредитні кошти були надані в іноземній валюті є помилковим, враховуючи наступне. Частиною 1 ст. 11 Закону України „Про захист прав споживачів” визначено, що надання (отримання) споживчих кредитів в іноземній валюті на території України забороняється. Проте, вказана правова норма була закріплена і набрала чинності лише 16.10.2011 року - після набрання чинності Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг”. В „прикінцевих положеннях” вказаного Закону зазначено, що його дія не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності, а, тобто, не поширюється і на укладений 30 квітня 2008 року між ЗАТ «Альфа Банк» та ОСОБА_6 кредитний договір. Згідно п. 14 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про третейські суди" зі змінами внесеними Законом України від 3 лютого 2011 року N 2983-VI , який набрав чинності 11.03.2011 року, третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки). За таких обставин, Постійно діючий третейський суд при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз”, ухваливши своє рішення від 26 квітня 2011 року по справі за позовом ПАТ „Альфа-Банк” до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, фактично вийшов за межі своєї компетенції, оскільки починаючи з 11.03.2011 року справи у спорах щодо захисту прав споживачів не підвідомчі третейським судам. Відповідно п. 2 ч. 6 ст. 56 Закону України «Про третейські суди», п. 2 ч. 1 ст. 389-10 ЦПК України, компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, якщо справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону. Таким чином, в задоволенні заяви ПАТ «Альфа-Банк» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз” від 26 квітня 2011 року належить відмовити. Відтак, апеляційний суд скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення третейського суду. Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ч.1 п.2, 313-315, 317, 319, 389-10, 389-11 ЦПК України, апеляційний суд, - У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити. Ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21 грудня 2011 року – скасувати. В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства „Альфа – Банк” про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз” від 26 квітня 2011 року (прийняте в м. Чернігові по проспекту Перемоги, 62 суддею Зоценко В.А.) по справі за позовом Публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк” до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили. Головуючий: Судді: http://reyestr.court.gov.ua/Review/21524100

Справа № 22-ц-237/2012 Головуючий у I інстанції – Гордійко Ю.Г. Категорія – цивільна Доповідач - Позігун М. І. УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 лютого 2012 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі: головуючого - судді Позігуна М.І., суддів: Губар В.С., Шемець Н.В., при секретарі: Шульзі Т.Є. за участю: представника заявника – Барила О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк” на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 грудня 2011 року по справі за заявою публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк” про видачу виконавчого листа про примусове виконання рішення третейського суду у справі за позовом ПАТ „Альфа-Банк” до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - в с т а н о в и в: Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 грудня 2011 року відмовлено в задоволенні заяви ПАТ «Альфа-Банк» про видачу виконавчого листа на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз” від 26 серпня 2011 року, яким було стягнуто на користь ПАТ «Альфа-Банк» з ОСОБА_6: 107 660 грн. 19 коп. заборгованості за кредитом, 4 444 грн. 69 коп. заборгованості по відсоткам, 9 352 грн. 65 коп. пені та вирішено питання про судові витрати. Не погоджуючись з даною ухвалою суду першої інстанції, ПАТ «Альфа-Банк» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу і винести нову ухвалу, якою задовольнити заяву ПАТ «Альфа-Банк» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, оскільки судом було допущено порушення норм матеріального права. В обґрунтування доводів незаконності судового рішення, апелянт посилається на те, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку щодо непідвідомчості справи третейському суду та невірно з’ясував характер спірних правовідносин. ПАТ «Альфа-Банк» звернувся з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а не з позовом щодо захисту прав споживача, предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. На думку заявника, дані правовідносини не підпадають під сферу дії Закону України «Про захист прав споживачів», а отже в повній мірі можуть бути розглянуті третейським судом, у відповідності до третейського застереження та чинного законодавства України. Заслухавши доповідача, представника апелянта, перевіривши матеріали справи, дослідивши матеріали третейської справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до слідуючого висновку. Судом встановлено, що 08.01.2008 року між ПАТ „Альфа-банк” та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір №700002951, згідно умов якого банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання 19067,31 доларів США зі сплатою 13% річних та строком повернення до 09 січня 2015 року. 26 серпня 2011 року в м. Чернігові Постійно діючий Третейський суд при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз” в складі судді Бендик О.В. (одноособово) задовольнив позов ПАТ „Альфа-банк”, стягнув на його користь з ОСОБА_6: 107 660 грн. 19 коп. заборгованості за кредитом, 4 444 грн. 69 коп. заборгованості по відсоткам, 9 352 грн. 65 коп. пені та вирішено питання про судові витрати. Відмовляючи в задоволенні заяви ПАТ „Альфа-банк” про видачу виконавчого листа щодо примусового виконання рішення третейського суду, суд виходив із того, що дана справа, у якій було прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду згідно п.14 ст. 6 Закону України «Про третейські суди», що відповідно до п.2 ч.1 ст.389-10 ЦПК України, п.2 ч.6 ст.56 Закону України «Про третейські суди» є підставою для відмови видачі виконавчого листа. Такий висновок суду ґрунтується на матеріалах справи і відповідає вимогам закону. В зв’язку з прийняттям Закону України від 3 лютого 2011 року „Про внесення зміни до статті 6 Закону України „Про третейські суди” щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам”, який набрав чинності 11 березня 2011 року, третейські суди не мають права розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів послуг банку (кредитної спілки). Згідно частини другої прикінцевих та перехідних положень Закону після набрання чинності цим Законом третейські суди припиняють розгляд справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки), розгляд яких було розпочато до дня набрання чинності цим законом, про що виноситься мотивована ухвала. Згідно преамбули Закону України «Про захист прав споживачів», його положеннями регулюються не лише питання захисту прав споживачів, але й відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності. Конституційний Суд України в своєму рішенні №15-рп/2011 від 10 листопада 2011 року також зазначив, що дія норм Закону України „Про захист прав споживачів” поширюється саме на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору. Пунктами 22, 23 ст.1, ст. 11 Закону України „Про захист прав споживачів” визначено поняття договору споживчого кредиту, права споживача в разі придбання ним продукції у кредит та зазначено, що договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов’язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов’язується повернути їх разом з нарахованими відсотками. Дано визначення, що споживчий кредит - це кошти, які надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції, а споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника. Виходячи зі змісту ст. 192 ЦК України, грошовими коштами є як грошова одиниця України – гривня, так і іноземна валюта, яка використовується в випадках і в порядку, встановлених законом. Аналіз спірних правовідносин, а саме обставин укладення кредитного договору, суми отриманого кредиту, дають підстави для висновку, що ОСОБА_6 є споживачем послуг банку. Згідно рішення Конституційного Суду України у справі № 1-26/2011 дія пунктів 22, 23 статті 1 Закону України „Про захист прав споживачів” поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору. Відповідно до ст. 150 Конституції України рішення Конституційного суду, зокрема, з питань офіційного тлумачення законів України, є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені. За викладених обставин, висновок суду, що дана справа, у якій було прийнято рішення третейським судом, не підвідомча третейському суду (п.14 ст.6 Закону України «Про третейські суди») що відповідно до п.2 ч.1 ст.389-10 ЦПК, п.2 ч.6 ст.56 Закону України «Про третейські суди» є підставою для відмови у видачі виконавчого листа, ґрунтується на матеріалах справи і відповідає вимогам закону. Таким чином, враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою, постановленою з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її скасування. Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, - У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк” відхилити. Ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 грудня 2011 року залишити без змін. Ухвала набирає чинності негайно і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення. Головуючий: Судді: http://reyestr.court.gov.ua/Review/21523909

Справа № 22-ц-355/2012 Головуючий у I інстанції – Косач І.А. Категорія – цивільна Доповідач - Позігун М. І. УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 лютого 2012 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі: головуючого - судді Позігуна М.І., суддів: Губар В.С., Шемець Н.В., при секретарі: Рачовій І.І. за участю: представника ПАТ «Альфа-Банк» - Петрушанка В.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк” на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16 грудня 2011 року по справі за заявою публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк” про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 03.08.2011 року у справі за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- в с т а н о в и в: Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16 грудня 2011 року відмовлено в задоволенні заяви ПАТ «Альфа-Банк» про видачу виконавчого листа на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз” від 03 серпня 2011 року, яким було стягнуто на користь ПАТ «Альфа-Банк» з ОСОБА_6: 68 647 грн. 56 коп. заборгованості за кредитом, 8 120 грн. 66 коп. заборгованості по відсоткам, 49 052 грн. 31 коп. пені та вирішено питання про судові витрати. Не погоджуючись з даною ухвалою суду першої інстанції, ПАТ «Альфа-Банк» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу і винести нову ухвалу, якою задовольнити заяву ПАТ «Альфа-Банк» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, оскільки судом було допущено порушення норм матеріального права. В обґрунтування доводів незаконності судового рішення, апелянт посилається на те, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку щодо непідвідомчості справи третейському суду та невірно з’ясував характер спірних правовідносин. ПАТ «Альфа-Банк» звернувся з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а не з позовом щодо захисту прав споживача, предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. На думку заявника, дані правовідносини не підпадають під сферу дії Закону України «Про захист прав споживачів», а отже в повній мірі можуть бути розглянуті третейським судом, у відповідності до третейського застереження та чинного законодавства України. Заслухавши доповідача, представника апелянта, перевіривши матеріали справи, дослідивши матеріали третейської справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до слідуючого висновку. Судом встановлено, що 22.10.2007 року між ПАТ „Альфа-банк” та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір №490050149, згідно умов якого банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання 11 019,80 доларів США зі сплатою 12% річних та строком повернення до 22 жовтня 2013 року. 03 серпня 2011 року в м. Чернігові Постійно діючий Третейський суд при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз” в складі судді Поклад Д.В. (одноособово) задовольнив позов ПАТ „Альфа-банк”, стягнув на його користь з ОСОБА_6: 68 647 грн. 56 коп. заборгованості за кредитом, 8 120 грн. 66 коп. заборгованості по відсоткам, 49 052 грн. 31 коп. пені та вирішено питання про судові витрати. Відмовляючи в задоволенні заяви ПАТ „Альфа-банк” про видачу виконавчого листа щодо примусового виконання рішення третейського суду, суд виходив із того, що дана справа, у якій було прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду згідно п.14 ст. 6 Закону України «Про третейські суди», що відповідно до п.2 ч.1 ст.389-10 ЦПК України, п.2 ч.6 ст.56 Закону України «Про третейські суди» є підставою для відмови видачі виконавчого листа. Такий висновок суду ґрунтується на матеріалах справи і відповідає вимогам закону. В зв’язку з прийняттям Закону України від 3 лютого 2011 року „Про внесення зміни до статті 6 Закону України „Про третейські суди” щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам”, який набрав чинності 11 березня 2011 року, третейські суди не мають права розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів послуг банку (кредитної спілки). Згідно частини другої прикінцевих та перехідних положень Закону після набрання чинності цим Законом третейські суди припиняють розгляд справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки), розгляд яких було розпочато до дня набрання чинності цим законом, про що виноситься мотивована ухвала. Згідно преамбули Закону України «Про захист прав споживачів», його положеннями регулюються не лише питання захисту прав споживачів, але й відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності. Конституційний Суд України в своєму рішенні №15-рп/2011 від 10 листопада 2011 року також зазначив, що дія норм Закону України „Про захист прав споживачів” поширюється саме на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору. Відповідно до ст. 150 Конституції України рішення Конституційного суду, зокрема, з питань офіційного тлумачення законів України, є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені. Пунктами 22, 23 ст.1, ст. 11 Закону України „Про захист прав споживачів” визначено поняття договору споживчого кредиту, права споживача в разі придбання ним продукції у кредит та зазначено, що договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов’язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов’язується повернути їх разом з нарахованими відсотками. Дано визначення, що споживчий кредит - це кошти, які надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції, а споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника. Виходячи зі змісту ст. 192 ЦК України, грошовими коштами є як грошова одиниця України – гривня, так і іноземна валюта, яка використовується в випадках і в порядку, встановлених законом. Таким чином, кредитний договір між ПАТ „Альфа-Банк” та ОСОБА_6, є договором про надання споживчого кредиту, оскільки згідно його умов цільовим призначенням кредитних коштів є придбання позичальником певної продукції – транспортного засобу, і дія норм Закону України „Про захист прав споживачів” поширюється до моменту виконання цього договору, оскільки зазначене рішення стосується як прав і обов’язків надавача послуг, так і прав та обов’язків споживача банківських послуг. За таких обставин, Постійно діючий третейський суд при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз”, ухваливши своє рішення, фактично вийшов за межі своєї компетенції, оскільки, починаючи з 11.03.2011 року, справи у спорах між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору не підвідомчі третейським судам. Викладене, у відповідності до приписів п. 2 ч. 6 ст. 56 Закону України „Про третейські суди”, п. 2 ч. 1 ст. 389-10 ЦПК України є підставою для відмови у задоволенні заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення третейського суду. Аналіз спірних правовідносин, а саме обставин укладення кредитного договору, суми отриманого кредиту, дають підстави для висновку, що ОСОБА_6 є споживачем послуг банку. За викладених обставин, висновок суду, що дана справа, у якій було прийнято рішення третейським судом, не підвідомча третейському суду (п.14 ст.6 Закону України «Про третейські суди») що відповідно до п.2 ч.1 ст.389-10 ЦПК, п.2 ч.6 ст.56 Закону України «Про третейські суди» є підставою для відмови у видачі виконавчого листа, ґрунтується на матеріалах справи і відповідає вимогам закону. Таким чином, враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою, постановленою з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її скасування. Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, - У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк” відхилити. Ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16 грудня 2011 року залишити без змін. Ухвала набирає чинності негайно і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення. Головуючий: Судді: http://reyestr.court.gov.ua/Review/21523980

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 5 грудня 2011 року м. Київ Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ситнік О.М. , розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 30 вересня 2011 року у справі за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа – публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 23 лютого 2011 року по справі №5762-10/687/10, - В С Т А Н О В И В: Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22 липня 2011 року ОСОБА_2 поновлено строк для звернення до суду та відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 23 лютого 2011 року по справі № 5762-10/687/10 за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 30 вересня 2011 року ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22 липня 2011 року скасовано. Заяву ОСОБА_2 задоволено. Скасовано рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 23 лютого 2011 року у справі третейського суду № 5762-10/687/10 за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 490068041 від 16 травня 2005 року в сумі 40637,44 грн. та судових витрат. У касаційній скарзі особа, яка її подала, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Судом апеляційної інстанцій, відповідно до ст. 212 ЦПК України, повно і всебічно досліджено та оцінено обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначено юридичну природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює. Суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що третейським судом ухвалено рішення, яке стосується прав та обов’язків особи, яка не була стороною договірних відносин та не приймала участь у справі. Зі змісту оскаржуваного судового рішення й доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що скарга є необґрунтованою і наведені у ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного судового рішення. Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі. Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судового рішення. На підставі наведеного та керуючись п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України, У Х В А Л И В: Відмовити публічному акціонерному товариству «Альфа-Банк» у відкритті касаційного провадження у справі за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа – публічне акціонерне товариство «Альф-Банк», про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 23 лютого 2011 року по справі №5762-10/687/10. Додані до касаційної скарги матеріали повернути, особі яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ О.М. Ситнік http://reyestr.court.gov.ua/Review/21116252

1. Вы видимо подавали иск еще до 01.11.2011 года. Со ставками судебного сбора и их размерами Вы можете ознакомиться здесь: http://antiraid.com.ua/directory/new-stavk...nogo-sbora.html Если в иске Вы будете ссылаться на ЗУ "О защите прав потребителей" то платить судебный сбор не нужно. 2. Не совсем понятно, что именно Вы хотите пересмотреть за нововыявленными обстоятельствами, если Вы говорите, что Ваше исковое заявление не рассматривали. В данном случае, если нет ссылки на ЗУ "О защите прав потребителей" то судебный сбор оплачивается в размере: 50 % ставки, подлежащей оплате при подаче искового заявления, др. заявления и жалобы, а в случае подачи искового заявления имущественного характера – 50 % ставки, рассчитанной исходя из оспариваемой суммы - минимальный 53,65, максимальный 1 609,50. Эти ставки также указаны в таблице которую вы сможете посмотреть по ссылке указанной выше. 3. Согласно с изменениями внесенными в Гражданско-процессуальный кодекс в конце прошлого года - ч.5 ст.21 Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, у перегляді справи Верховним Судом України, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у цій справі. Т.е. не может. Заявите ему отвод на этих основаниях. Но в любом случае, так как Ваше заявление не рассматривали, оспаривать по нововыявленным основаниям нечего.

Этот Комитет - обычные мошенники. Подробности можете почитать здесь: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?s=&...ost&p=41810

Как стало вчера известно, Стрельникова исключили из состава участников съезда потребителей финансовых услуг. Видимо не удалось замылить глаза. "Успешная" борьба за права потребителей не удалась, чего от него и его супруги, и следовало ожидать. Интересно будут ли их после этого спонсировать и дальше? Видимо этот горе комитет вскоре прекратит свое существование.

С даты третейского суда. Черниговский это о выдаче исполнительного листа.