у.zaporozhskiy

Мы даже наверное, когда-то общались с Вами по телефону.

Бывает, все таки весна и у людей бурно играет фантазия.

Конечно насчитают. В суд подадут вряд ли. Мне мало попадалось дел по их исковым заявлениям. 1) необходимо изучить договор. с каким банком он заключен? 2) какой его срок действия? 3) когда был последний платеж? п.с. и самое важное подадут ли они в суд. п.с.2 Скорее всего в банке не уступали право требование по договору в пользу Примколлект, а они просто вымагают деньги на основании доверенности или договора о предоставлении услуг, либо даже без таких документов.

А если лицо не принимало участие в суде первой инстанции, то как оно может заявить об этом до вынесения решения суда в первой инстанции.

1. За відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. 2. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. 3. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. 4. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. (Із змінами, внесеними згідно із Законом України від 01.07.2010 р. N 2398-VI) Стаття 129. Спір про батьківство між чоловіком матері дитини та особою, яка вважає себе батьком дитини 1. Особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства. 2. До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство. Стаття 20. Застосування позовної давності до вимог, що випливають із сімейних відносин 1. До вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених частиною другою статті 72, частиною другою статті 129, частиною третьою статті 138, частиною третьою статті 139 цього Кодексу. 2. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, позовна давність застосовується судом відповідно до Цивільного кодексу України, якщо інше не передбачено цим Кодексом. 1. Согласен. 2. Я тоже понял, что согласно ст. 20 СК и ст. 128 СК, исковая давность на требования о признании отцовства не распространяются, если женщина не была в браке.

Какие у Вас результаты?

Его должны для начала отменить. Вы сами представляете свои интересы или Вам кто-то помогает?

Они может и не плачут. Главное, что бы люди запомнили одну важную вещь перед любым юридически значимым действием, проконсультируйтесь у профильного юриста.

Исходя из того, что указано в решении суда первой инстанции, люди грамотно и качественно подготовились к защите. Вот за такое нужно реально сразу же судить. В одном абзаце два противоположенных вывода. Как такое вообще допускают?

1) ни в коем случае. Вы сделали все, что было необходимо в первой инстанции, исходя из Ваших слов. Первая инстанция, это лишь начало долгого пути. Бывает, что только судьи ВСУ обращают внимание на нарушение норм материального права, которые допускают суды предыдущих инстанций и то не с первого раза. п.с. Теперь все зависит от того, насколько будет грамотно подготовлена апелляционная жалоба.

На все тоже, только нужно выбрать основное, на чем и делать акцент. Также при мотивировке Вашей позиции, обязательно приложите максимальное количество копий материалов дела, которые подтверждают Вашу позицию и отрицают позицию банка.

Главное, что бы люди понимали, что нужно вовремя осуществлять противодействие и бороться.

Таким чином, із часу виникнення права власності на нерухоме майно у ФОП ОСОБА_1 виник й обов’язок укласти та зареєструвати відповідний договір щодо користування спірною земельною ділянкою. Цього обов’язку відповідач не виконав, а тому без законних підстав зберігав у себе майно – кошти за оренду землі. Интересная позиция, неоплата денег, является безосновательным сохранением у себя имущества.

У меня в похожем случае, суд не воспринял позицию ВСУ. При том, что требование было направлено в июне 2011, в июле 2011 заемщик согласно рассчета якобы внес 1000 грн., при том, что просроченные проценты составляли 4000. Затем в сентябре 2013, заемщик, якобы внес 7000, но в материалах дела отсутствует любое надлежащее доказательство, подтверждающее, что именно заемщик вносил эти платежи. Апелляционный суд решил, что если заемщик внес 1000 грн., то требование о досрочном возврате кредита утратило свою силу, хотя просрочка погашена лишь на четвертую часть.

1. Необходимо подать ходатайство об истребовании. 2. Возражения, в том числе в связи с отсутствием подписи на условиях. 3. Заявление о применение последствий пропуска исковой давности.

Лучше воспользоваться помощью профильного юриста. Есть все шансы обиться.

А в резулятивной части?

Теоретически-это хорошо. Но почитайте для начала закон про Конституційний Суд України.

не думаю. что указано в решении?

я думаю нет, по фату они есть судье проще попросить, что бы представитель дописал рукой, что приложил этот документ.

Почему Вы решили, что для того, что говорить о том, что изменение норм материального права, по которому увеличивается срок предъявления исполнительного листа к исполнению, должен обязательно увеличивать ответственность? Стаття 58. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Об этом нет упоминания в ст. 58 КУ. В данном случае, положения Переходных положений не смягчают и не отменяют ответственность, а поэтому применяться, так как не имеют обратной силы. Весь вопро в том, кто и каким образом будет защищать права должников.

Для того, что бы обычные граждане могли подать в КСУ, тоже нужна противоположенная практика. Только специальные субъекты имеют право подать заявление о неконституционности, если не ошибаюсь. Стаття 39. Конституційне подання Конституційне подання - це письмове клопотання до Конституційного Суду України про визнання правового акта (його окремих положень) неконституційним, про визначення відповідності проекту закону про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України, конституційності міжнародного договору або про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України. Конституційним поданням є також звернення Верховної Ради України про дачу висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту, порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції України або законів України. Суб'єктами права на конституційне подання з питань прийняття рішень Конституційним Судом України у випадках, передбачених пунктом 1 статті 13 цього Закону, є Президент України, не менш як сорок п'ять народних депутатів України (підпис депутата не відкликається), Верховний Суд України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

Я так понимаю, пока суды не применят противоположенно нормы, а именно в одном случае укажут, что все исполнительные листы имеют срок действия - 3 года, а в другом, что исполнительные листы, выданные до 04.10.2016 действуют только год.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/66438047 АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 03110 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, факс 284-15-77 e-mail: [email protected] Справа № 761/20259/16-ц Головуючий у І інстанції - Піхур О.В. Провадження № 22-ц/796/2872/2017 Доповідач - Андрієнко А.М. РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 травня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі: Головуючого судді Андрієнко А.М. Суддів: Заришняк Г.М. МараєвоїН.Є. При секретарі Гарматюк О.Д. Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 серпня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, В С Т А Н О В И Л А : У червні 2016 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, обґрунтовуючи тим, що 29 листопада 2015 року між позивачем та відповідачем було укладено договір позики № 904771591 на суму 3300,00 грн. зі сплатою відсотків та комісії строком на 16 календарних днів шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок відповідача. Відповідач зобов'язався повернути позику, сплатити проценти за користування позикою у розмірі 1,95% в день від суми позики за кожний день користування позикою. Проте, вказані зобов'язання за договором позики відповідач не виконав, у зв'язку з чим станом на 26 травня 2016 року заборгованість відповідача склала: сума позики - 3300,00 грн., проценти за користування позикою - 10 826,60 грн. У зв'язку з викладеним позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за договором позики в розмірі 14 126,60 грн. та витрати по сплаті судового збору. Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 10 серпня 2016 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заборгованість за кредитним договором в розмірі 14 126 грн. 60 коп. та судовий збір в сумі 1378 грн. Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, мотивуючи тим, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, порушено правила підсудності справи. Оскаржуваний договір є нікчемним, оскільки не дотримано письмової форми його укладення та сторонами не підписувався. Крім того, відповідач не отримувала від позивача коштів за спірним договором, доказів зворотнього суду надано не було, договірних відносин з відповідачем не мала. Платіжне доручення не мітить підпису і печатки установи банку, одержувачем платежу зазначено відповідача, однак, картковий рахунок, на який нібито переказані кошти, відповідачу не належить. Невідома особа, заволодівши персональними даними відповідача, через мережу інтернет оформила на ім'я відповідача без її відома позику. В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити. Позивач в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлявся. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що 29 листопада 2015 року між позивачем та особою, яка діяла від імені відповідача було укладено договір позики № 904771591 на суму 3300,00 грн. зі сплатою відсотків та комісії строком на 16 календарних днів шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок особи, що діяла від імені відповідача. Згідно умов Договору повернення позики та сплата процентів за користування позикою мало здійснюватись відповідно до графіка розрахунків, який є невід'ємною частиною Договору. У відповідності до умов розділу 3 Правил особа, що діяла від імені відповідача, акцептував оферту, здійснивши дії спрямовані на укладання договору позики і настання юридичних прав та обов'язків, у тому числі: запропонувати заявку на сайті ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», зазначив інформацію щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої бажав отримати позику. Встановлено, що позивач свої обов'язки за договором виконав в повному обсязі. Факт надання грошових коштів за Договором підтверджується копією платіжного доручення № 880 від 29 листопада 2015 року (а.с.9, оскільки позика повернута не була, звернувся із позовом про стягнення заборгованості. Згідно з розрахунком заборгованості за Договором станом на 26 травня 2016 року заборгованість становить 14126,60 грн. та складається із: суми позики - 3300,00 грн., процентів - 1029,60 грн., прострочених процентів - 9603,00 грн., 297,00 грн. - штрафу (а.с.5). Відповідно до ст.. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Суд першої інстанції , ухвалюючи рішення, пришов до висновку , що між сторонами укладено договір позики та стягнув заборгованість за договором з відповідача. Однак, з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна, так як суд неповно з'ясував обставини справи, не дав належної оцінки доказам та порушив норми матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.. 309 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення. Судом встановлено, що договір позики з позивачем було укладено через інтернет шляхом акцептування оферти, здійснивши дії спрямовані на укладання договору позики і настання юридичних наслідків, заповнюючи заявку на сайті, зазначаючи інформацію щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої бажав отримати позику. Кошти були перераховані на рахунок позичальника - картка № НОМЕР_1. Апелянт зазначила, що вона ніколи не укладала договорів з позивачем, картковий рахунок, на який було перераховано позику, їй не належить, а тому вона договору позики не укладала. Судом встановлено, що в Хортицькому відділенні поліції Національної поліції в Запорізькій області зареєстровано заяву про те, що невстановлена особа, скориставшись анкетними даними та паспортними даними ОСОБА_2, оформила договір позики з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на суму 3300 грн .( а.с.84) Постановою Хортицького відділення поліції Національної поліції в Запорізькій області від 16 вересня 2016 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано потерпілою у кримінальному провадженні ( а.с.87) Із довідки ТОВ «Твой НЕТ» вбачається, що ІР-адреса НОМЕР_2 в період часу з 28.11.2015 року по 01.12.2015 року використовував абонент ОСОБА_4 ( а.с.91). За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що позивач не надав суду достатніх та достовірних доказів укладання договору позики саме з відповідачем ОСОБА_2, що їй були перераховані кошти за цим договором, а тому в задоволенні позовних вимог повинно бути відмовлено, оскільки позовні вимоги позивачем не доведені. Керуючись ст..ст. 303, 307, 313-316 ЦПК України, колегія суддів ВИРІШИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 серпня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити. Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги. Головуючий: Судді :