Постанова ВП-ВС щодо порядку оскарження виконавчих написів нотаріуса на нерухоме та рухоме майно, та встановлення безпірності заборгованості

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА
Іменем України

15 січня 2020 року

м. Київ

Справа № 305/2082/14-ц

Провадження № 14-557 цс 19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Пророка В. В.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.

розглянула в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича, третя особа - відділ державної виконавчої служби Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області, про визнання виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягають виконанню, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 27 червня 2017 року, ухвалене у складі колегії суддів Готри Т. Ю., Джуги С. Д., Бисаги Т. Ю.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до Рахівського районного суду Закарпатської області із зазначеним позовом, який обґрунтований тим, що 31 серпня 2014 року приватним нотаріусом Чуловським В. А. було вчинено виконавчий напис № 3121, відповідно до якого запропоновано звернути стягнення на нежитлову будівлю магазину площею 175,90 кв. м, розташовану в будинку АДРЕСА_1 , яка у свою чергу є предметом іпотеки на забезпечення зобов`язань ОСОБА_1 на підставі договору іпотеки від 28 листопада 2007 року № 2157. Крім того, приватним нотаріусом було вчинено виконавчий напис № 3124, відповідно до якого запропоновано звернути стягнення на автомобіль Toyota Auris, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску, який переданий у заставу згідно з договором застави № 943, посвідченим 22 червня 2007 року, на забезпечення зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором від 22 червня 2007 року № 943.

2. ОСОБА_1 вказувала, що зазначені виконавчі написи нотаріуса є таким, що не підлягають виконанню, оскільки у провадженні Рахівського районного суду Закарпатської області знаходиться цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі - ТОВ «Кредитні ініціативи») до ОСОБА_1 про стягнення з неї заборгованості за кредитними договорами від 22 червня 2007 року № 934 та від 28 листопада 2007 року № 2157 на загальну суму 1 050 557,93 грн, що свідчить про існування між сторонами спору. Однак, нотаріус, вчиняючи виконавчі написи, не врахував та не з`ясував факту безспірності заборгованості, не перевірив, чи входить в перелік безспірних заборгованість, відносно яких було вчинено вказані виконавчі написи, і чи була така заборгованість за договорами.

3. Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд: виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В. А., зареєстрований в реєстрі від 31 серпня 2014 року за № 3121, про звернення стягнення на нежитлову будівлю магазину загальною площею 175,90 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , визнати таким, що не підлягає виконанню; виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В. А., зареєстрований в реєстрі від 31 серпня 2014 року за № 3124, про звернення стягнення на автомобіль марки Тоуоta, моделі Auris, типу хетчбек легковий, номер кузова НОМЕР_2 , сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 , рік випуску 2007, визнати таким, що не підлягає виконанню.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4. Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 26 грудня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

5. Рішення суду мотивоване тим, що будівля, на яку запропоновано звернути стягнення за виконавчим написом від 31 серпня 2014 року № 3121, належить на праві власності ОСОБА_2 , який з відповідним позовом до суду не звертався, а ОСОБА_1 не надала належних та допустимих доказів на підтвердження того, що її права та інтереси порушені вчиненням оспорюваної нотаріальної дії. При вчиненні виконавчого напису від 31 серпня 2014 року № 3124 приватний нотаріус діяв у межах Закону України «Про нотаріат», спору щодо розміру заборгованості суд не встановив, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

6. Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 27 червня 2017 року апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково, рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 26 грудня 2016 року змінене у частині правового обґрунтування. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишене без змін.

7. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що спірні виконавчі написи були вчинені нотаріусом з додержанням вимог Закону України «Про нотаріат», тому у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису нотаріуса від 31 серпня 2014 року № 3121 таким, що не підлягає виконанню, слід відмовити саме з цих підстав, а не за відсутністю доказів порушення прав та інтересів позивачки, як помилково вважав суд першої інстанції. Позивачка має право на оскарження зазначеного виконавчого напису, оскільки є позичальником за кредитним договором від 28 листопада 2007 року № 2157, на забезпечення виконання зобов`язань за яким ОСОБА_2 передав в іпотеку банку вищезазначену нежитлову будівлю магазину.

Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог

8. В липні 2017 року ОСОБА_1 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ) касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 27 червня 2017 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

9. Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що виконавчі написи нотаріуса від 31 серпня 2014 року № 3121 та № 3124 не підлягають виконанню, оскільки на момент їх вчинення та пред`явлення до виконання визначені у них суми заборгованості оспорювались у судовому порядку в межах справи № 305/1656/14-ц. Крім того, поза увагою суду апеляційної інстанції залишилось те, що станом на момент передачі у заставу транспортного засобу для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 22 червня 2007 року звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не було передбачене Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Рух справи в суді касаційної інстанції

10. Ухвалою ВССУ від 15 серпня 2017 року відкрите касаційне провадження у справі.

11. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

12. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 вересня 2019 року справа передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, передбачених пунктом 7 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, відповідно до якого суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об`єднаної палати), передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія або палата (об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.

13. 07 жовтня 2019 року Велика Палата Верховного Суду прийняла зазначену справу до провадження та призначила до розгляду в порядку письмового провадження.

Позиція Великої Палати Верховного Суду

14. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

15. За загальним правилом статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

16. Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

17. Вчинюючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті - документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (пункт 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).

18. Нотаріус у межах реалізації наданих йому юрисдикційних повноважень не вирішує спорів про право, але в результаті розгляду нотаріальної справи та вчинення нотаріальної дії правова невизначеність все ж припиняється. Отже, здійснюючи повноваження у сфері безспірної юрисдикції, нотаріус має встановлювати наявність або відсутність певного юридичного складу, щоб покласти його у підставу нотаріального акта в межах вчинюваної ним відповідної нотаріальної дії.

19. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 цього Закону). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

20. Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на і підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі Перелік).

21. Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

22. Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

23. Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

24. Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

25. Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 глави 16 розділу ІІ цього Порядку).

26. Згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

27. Підпунктом 1.2 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій вчинення нотаріальних дій перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

28. Підпунктом 3.1 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

29. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

30. Пунктом 1 Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього Переліку), подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

31. У пункті 1-1 Переліку зазначено, що для одержання виконавчого напису за іпотечними договорами, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання, подаються: оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; довідка фінансової установи про ненадходження платежу.

32. Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

33. На момент звернення заінтересованих осіб до нотаріуса з метою ініціювання вчинення нотаріальної дії відсутність спору про право цивільне є обов`язковою умовою, а наявність спору у свою чергу унеможливлює вчинення нотаріальної дії і є перешкодою, яка утворює підстави для відкладення і зупинення нотаріального провадження (стаття 42 Закону України «Про нотаріат»). Разом з тим суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що на момент вчинення виконавчого напису спір про право був відсутній, про що свідчать матеріали справи.

34. Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду відповідає висновкам, викладеним у раніше ухвалених нею постановах від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19) та від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 14-278 гс18) з подібних правовідносин, відступати від яких немає підстав.

35. Разом з тим у постанові Верховного Суду України від 04 березня 2015 року у справі № 640/5240/13-ц (провадження № 6-27цс15) викладено правовий висновок, який зводиться до того, що наявність судового спору в суді за позовом кредитора до боржника про стягнення суми заборгованості за кредитним договором спростовує висновок про безспірність заборгованості боржника, а отже, свідчить про неправомірність вчинення виконавчого напису.

36. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що сам факт звернення кредитора до суду не є підставою для визнання заборгованості спірною, позаяк спірність заборгованості з урахуванням положень чинного законодавства визначається не за суб`єктивним ставленням кредитора чи боржника до неї, а за об`єктивним закріпленням такого виду заборгованості у Переліку.

37. Ураховуючи вищезазначене, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема статті 88 Закону України «Про нотаріат», викладеного у постанові Верховного Суду України від 04 березня 2015 року у справі № 640/5240/13-ц (провадження № 6-27цс15).

38. Таким чином, вирішуючи питання правомірності вчинення виконавчого напису у розумінні статті 88 Закону України «Про нотаріат» слід враховувати, що наявність спору в суді за позовом кредитора до боржника про стягнення суми заборгованості за кредитним договором не спростовує висновок про безспірність заборгованості цього боржника та жодним чином не свідчить про неправомірність вчинення виконавчого напису.

39. Велика Палата Верховного Суду також звертає увагу на те, що спір про право, який унеможливлює вчинення виконавчого напису і, як наслідок, зумовлює певну правову реакцію нотаріуса, міг вбачатися нотаріусом винятково із заяви боржника про зупинення виконавчого провадження, поданої відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про нотаріат» і обґрунтованої тим, що боржник звернувся до суду із відповідною позовною заявою про оспорювання заборгованості, а також на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження його позовної заяви. Але навіть такі обставини свідчили б про існування спору про право, проте не змінювали б правової характеристики цього виду заборгованості як безспірної.

40. Так, оскільки позивач у встановленому законом порядку не спростував належними і допустимими доказами того, що сума заборгованості за кредитним договором на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису була іншою, ніж та, яка запропонована в ньому до стягнення; не надав доказів часткового чи повного погашення заборгованості, Велика Палата Верховного Суду вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про законність вчинення нотаріусом виконавчих написів.

41. Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

42. Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Щодо судових витрат

43. Оскільки суд касаційної інстанції дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення та оскаржуваного судового рішення апеляційного суду без змін, то судові витрати у такому випадку розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 259, 268, 400, 402, 409, 410, 416, 417, 419 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 27 червня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач

В. В. Пророк

Судді:

Н. О. Антонюк

Л. М. Лобойко

С. В. Бакуліна

Н. П. Лященко

В. В. Британчук

О. Б. Прокопенко

Ю. Л. Власов

Л. І. Рогач

Д. А. Гудима

О. М. Ситнік

Ж. М. Єленіна

О. С. Ткачук

О. Р. Кібенко

В. Ю. Уркевич

В. С. Князєв

О. Г. Яновська

Джерело: ЄДРСР 87857851

[ANTIRAID]

Ця постанова є яскравим прикладом повного провалу судової реформи та дуже низьким рівнем знань суддів Великої палати Верховного суду, не говорячи вже про можливу наявність умислу у перекручуванні фактів суддею Пророком.

Відходячи від раніше сформованої позиції щодо безспірності заборгованості й зазначаючи, що наявність спору не є підтвердженням безспірності заборгованості, а для визнання виконавчого напису на нерухоме майно таким що не підлягає виконанню потрібно встановити: що її розмір не відповідає розміру зазначеному у виконавчому написі перевертає все з ніг на голову. Судячи з усього судді не розуміють різницю між позасудовим і судовим стягненням.

Крім того, з метою залишення незаконних на мій погляд рішень у силі, суддя-доповідач забувся надати відповідь щодо підстав визнання таким що не підлягає виконанню виконавчий напис на рухоме майно у зв'язку з тим, що такий спосіб не був передбачений законодавством і з цього приводу також існує правовий висновок Верховного суду України.

 

 

[Лев]

Недолго музыка играла...

Рейдерству, повторным взысканиям - зеленый загорелся. Осталось БП ВС закрепить. Думаю (дай Бог, чтобы оказался не прав), что за этим дело не станет...

[Pismoshnyi]

Супер! Тут еще и Минюст заговорил о том, что необязательным является факт получения требования об устранении нарушений. То есть теперь требование можно слать на деревню дедушке. Бесспорность можно не проверять. Взыскивать сколько угодно...

[Bolt]

1 час назад, Pismoshnyi сказал:

Супер! Тут еще и Минюст заговорил о том, что необязательным является факт получения требования об устранении нарушений. То есть теперь требование можно слать на деревню дедушке. Бесспорность можно не проверять. Взыскивать сколько угодно...

Да Минюст может о чём угодно говорить, его слова законом не являются...

[ais]

В 02.03.2020 в 19:28, ANTIRAID сказал:

Суддя-доповідач

В. В. Пророк

Он как ложка дегтя везде, какой-то о-очень замотивированный "засланный казачек"... позитива от него еще не было ... там где он - жди большого Г...

[Лев]

56 минут назад, ais сказал:

Он как ложка дегтя везде, какой-то о-очень замотивированный "засланный казачек"... позитива от него еще не было ... там где он - жди большого Г...

Да, уж, "напророчил"...

[logoped]

ОКРЕМА ДУМКА суддів ВП ВС О. М. Ситнік В. В. Британчук Н. П. Лященко О. Б. Прокопенко О. С. Ткачук

щодо Постанови ВП ВС від 15.01.2020 № 305/2082/14-ц
http://reyestr.court.gov.ua/Review/87902152

У постанові від 04 березня 2015 року № 6-27цс15 Верховний Суд України виклав правову позицію, що та обставина, що на час вчинення виконавчого напису в суді вже існував спір щодо розміру заборгованості за вищезазначеним кредитним договором, спростовує висновок суду про безспірність заборгованості боржника.

Аналогічну правову позицію Верховний Суд України зробив у постановах від 11 березня 2015 року № 6-141цс14 та від 05 липня 2017 року № 6-887цс17.

З указаним правовим висновком погоджуємося у повному обсязі та вважаємо, що підстав для відступу від вказаного висновку не існує.

Існування на розгляді у суді спору кредитора до боржника про стягнення заборгованості за кредитними договорами, у якому боржник заперечує проти задоволення такого позову, на нашу думку, якраз і свідчить про те, що така заборгованість не є безспірною.

Протилежний висновок несе ризики для боржника та можливість зловживання з боку кредитора, який не зазначає усіх обставин при зверненні до нотаріуса, фактично не дотримується вимог про надання доказів про безспірність заборгованості.

Тобто заборгованість, яка виникла у зв`язку з порушенням позивачем умов кредитного договору № 934 від 22 червня 2007 року та кредитного договору № 2157 від 28 листопада 2007 року, на підставі яких нотаріусом вчинено оспорювані виконавчі написи, не може вважатися безспірною і такою, що не потребує додаткового доказування, а відтак і не може стягуватися шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.

А тому обґрунтованими, на нашу думку, є наведені у касаційній скарзі доводи, що на момент вчинення оспорюваних виконавчих написів визначені у них суми заборгованості оспорювалися у судовому порядку в межах іншої справи № 305/1656/14-ц, тому заборгованість не є безспірною.

Вважаємо, що за наслідками розгляду справи Велика Палата Верховного Суду у силу вимог частини третьої статті 400 ЦПК України мала б задовольнити касаційну скаргу ОСОБА_1 , скасувати рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 26 грудня 2016 року і рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 27 червня 2017 року та ухвалити у справі нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити.

[Bolt]

В 03.03.2020 в 13:19, Лев сказал:

Недолго музыка играла...

Рейдерству, повторным взысканиям - зеленый загорелся. Осталось БП ВС закрепить. Думаю (дай Бог, чтобы оказался не прав), что за этим дело не станет...

Так это и есть БП... Уже закрепили....

[Лев]

11 часов назад, Bolt сказал:

Так это и есть БП... Уже закрепили....

Тю, недосмотрел...

[Лев]

В 02.03.2020 в 19:28, ANTIRAID сказал:

39. Велика Палата Верховного Суду також звертає увагу на те, що спір про право, який унеможливлює вчинення виконавчого напису і, як наслідок, зумовлює певну правову реакцію нотаріуса, міг вбачатися нотаріусом винятково із заяви боржника про зупинення виконавчого провадження, поданої відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про нотаріат» і обґрунтованої тим, що боржник звернувся до суду із відповідною позовною заявою про оспорювання заборгованості, а також на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження його позовної заяви. Але навіть такі обставини свідчили б про існування спору про право, проте не змінювали б правової характеристики цього виду заборгованості як безспірної.

Это как???

1. Как нотариусу попадет такое заявление?

2. При наличии спора задолженность бесспорная?..