Обсуждаем применение валютного законодательства судами

[kin_mk]

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11956316

...Твердження ОСОБА_2 про не відповідність вимогам закону Договору через те, що предметом Договору є іноземна валюта, а ОСОБА_1 не мав відповідної ліцензії на проведення операцій із іноземною валютою, суперечить ст. 533 ЦК України та Декрету Кабінету Міністрів «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19.02.1993 року № 15-93. Так, пунктом 4 ст. 5 вказаного Декрету визначено перелік операцій, які потребують індивідуальної ліцензії на здійснення валютних операцій. В цьому переліку відсутні операції по наданню позики у іноземній валюті фізичними особами (резидентами) один одному. Крім того, за нормами Цивільного Кодексу України грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях, сума ж позовних вимог ОСОБА_1 виражена в національній валюті. Таким чином, укладений між сторонами Договір відповідає вимогам ч. 1 ст. 203 ЦК України, а тому він є дійсним правочином, тобто відсутні підстави для визнання даної угоди недійсною. ...

ВОТ ТУТ ПРОСЛЕЗИТЬСЯ МОЖНО!!!

[vekt]

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12252541

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 листопада 2010 року

м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого

Яреми А.Г.,

суддів:

Левченка Є.Ф.,

Лихути Л.М.,

Лященко Н.П.,

Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення боргу за кредитним договором і звернення стягнення на предмет застави, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" на рішення Демидівського районного суду Рівненської області від 22 липня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 21 жовтня 2009 року,

в с т а н о в и л а:

У липні 2009 року Публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "Укргазбанк" (далі – ПАТ "АБ "Укргазбанк") звернулося до суду з названим позовом.

Позивач зазначав, що за кредитним договором від 17 липня 2008 року ОСОБА_6 отримав у банку кредит у розмірі 20000 доларів США з терміном повернення до 15 липня 2011 року зі сплатою 15 % річних.

З метою забезпечення повернення кредиту 17 липня 2008 року між ним і ОСОБА_6 був укладений договір застави транспортного засобу, за яким останній передав у заставу транспортний засіб: автобус "Mersedes-Benz", 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 99400 грн., а також - договір поруки з ОСОБА_7

Оскільки ОСОБА_6 взяті на себе за договором зобов’язання щодо вчасного внесення чергових платежів належним чином не виконував, ПАТ "АБ "Укргазбанк" просило суд стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість за договором у сумі 18598,64 доларів США та пеню за прострочення виконання зобов’язання в сумі 2898 грн. 81 коп., а також у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет застави.

Рішенням Демидівського районного суду Рівненської області від 22 липня 2009 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 21 жовтня 2009 року, позов задоволено: стягнуто зі ОСОБА_6 і ОСОБА_7 на користь позивача борг за кредитним договором у сумі 145364 грн. 39 коп. шляхом звернення стягнення на предмет застави, а саме: автобус "Mersedes-Benz – 612D", а також вирішено питання розподілу судових витрат.

В обґрунтування касаційної скарги ПАТ "АБ "Укргазбанк" посилається на порушення судами норм матеріального права в частині стягнення кредитної заборгованості в гривневому еквіваленті, у зв’язку з чим просить змінити судові рішення в цій частині та стягнути суму боргу в доларах США.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Задовольняючи позов і стягуючи заборгованість за кредитним договором у національній валюті України – гривні, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що відповідно до вимог закону саме в такій грошовій одиниці має бути виражене грошове зобов’язання.

Однак повністю погодитися з таким висновком судів не можна.

Відповідно до ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.

Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частиною 3 ст. 533 ЦК України встановлено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі").

Згідно з вимогами чч. 1 і 2 ст. 5, ч. 1 ст. 11 декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом.

Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

Під час вирішення справи місцевим судом встановлено, що 17 липня 2008 року між ПАТ "АБ "Укргазбанк" і ОСОБА_6 був укладений кредитний договір, за яким останній отримав кредит у розмірі 20000 доларів США з терміном повернення до 17 липня 2011 року зі сплатою 15 % річних.

За змістом п. 3.3.3 цього договору повернення суми кредиту здійснюється в доларах США.

На час вирішення справи сума заборгованості відповідачів перед банком за договором становила 18598,64 доларів США, а розмір пені за прострочення виконання зобов’язання - 2898 грн. 81 коп.

Таким чином встановивши, що здійснення банком валютних операцій проводилося на підставі отриманої в установленому порядку ліцензії; валютою укладеного між сторонами кредитного договору визначено долари США; розрахунки за цим договором здійснювалися в іноземній валюті, місцевий суд в порушення вимог ст.ст. 213, 214 ЦПК України дійшов помилкового висновку про необхідність стягнення кредитної заборгованості в національній валюті.

Апеляційний суд у порушення вимог ст. 303 ЦПК України на зазначені обставини уваги не звернув і належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги позивача.

Оскільки фактичні обставини справи встановлені судами вірно, але неправильно застосовані норми матеріального закону, колегія суддів вважає за необхідне відповідно до ст. 341 ЦПК України ухвалені судові рішення в частині стягнення з відповідачів кредитної заборгованості в національній валюті змінити.

Керуючись ст.ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верхового Суду України

в и р і ш и л а :

Касаційну Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" задовольнити.

Рішення Демидівського районного суду Рівненської області від 22 липня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 21 жовтня 2009 року змінити. Стягнути солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" заборгованість за договором у сумі 18598,64 доларів США та пеню в сумі 2898 грн. 81 коп.

У решті судові рішення залишити без змін.

Рішення оскарженню не підлягає.

Головуючий

А.Г. Ярема

Судді:

Є.Ф. Левченко

Л.М. Лихута

Н.П. Лященко

Ю.Л. Сенін

[vekt]

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12252561

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 листопада 2010 року

м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого

Яреми А.Г.,

суддів:

Левченка Є.Ф.,

Лихути Л.М.,

Лященко Н.П.,

Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" на рішення Апеляційного суду Волинської області від 17 лютого 2010 року,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2009 року Публічне акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" (далі – ПАТ "ПУМБ") звернулося до суду з названим позовом.

Позивач зазначав, що за кредитним договором від 26 жовтня 2006 року ОСОБА_6 отримала в банку кредит у розмірі 27830 доларів США з терміном повернення до 26 жовтня 2011 року зі сплатою 11,9 % річних.

З метою забезпечення повернення кредиту 26 жовтня 2006 року між ним і ОСОБА_6 був укладений договір застави транспортного засобу, за яким остання передала в заставу транспортний засіб: автомобіль "Chrysler", 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, заставною вартістю 156000 грн.

Оскільки ОСОБА_6 взяті на себе за договором зобов’язання щодо вчасного внесення чергових платежів належним чином не виконувала, ПАТ "ПУМБ" просило суд стягнути з відповідачки на його користь заборгованість зі сплати чергових платежів і відсотків у сумі 25679,94 доларів США та пеню за прострочення виконання зобов’язання в сумі 41957 грн. 91 коп.

Заочним рішенням Шацького районного суду Волинської області від 11 листопада 2009 року позов задоволено: стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ "ПУМБ" заборгованість за договором у сумі 25679,94 доларів США, пеню - 41957 грн. 91 коп., а також 300 грн. 05 коп. і 183,62 доларів США судових витрат.

Рішенням Апеляційного суду Волинської області від 17 лютого 2010 року заочне рішення місцевого суду змінено: стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ "ПУМБ" заборгованість за договором у сумі 205182 грн. 72 коп., 1700 грн. судових витрат, а в решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ПАТ "ПУМБ" просить рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення місцевого суду, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Змінюючи рішення суду першої інстанції та стягуючи заборгованість у національній валюті України – гривні, апеляційний суд дійшов висновку, що відповідно до вимог закону саме в такій грошовій одиниці має бути виражене грошове зобов’язання.

Проте повністю погодитися з таким висновком апеляційного суду не можна.

Відповідно до ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.

Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частиною 3 ст. 533 ЦК України встановлено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі").

Згідно з чч. 1 і 2 ст. 5, ч. 1 ст. 11 декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом.

Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

Під час вирішення справи місцевим судом установлено, що 26 жовтня 2006 року між ПАТ "ПУМБ" і ОСОБА_6 укладено кредитний договір, за яким остання отримала в кредит 27830 доларів США з терміном повернення до 26 жовтня 2011 року зі сплатою 11,9 % річних.

Укладаючи цей договір, ПАТ "ПУМБ" діяло на підставі виданої Національним банком України банківської ліцензії № 8 від 2 жовтня 2006 року, якою передбачено право на виконання банківських операцій, визначених ст. 47 Закону "Про банки і банківську діяльність", а також на підставі дозволу № 8-1 від 2 жовтня 2006 року, яким передбачено право здійснення валютних операцій, в тому числі операцій щодо залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України.

За таких обставин місцевий суд, установивши , що зобов’язання за кредитним договором виражено в іноземній валюті – доларах США; банк, видаючи кредит в іноземній валюті, діяв на підставі отриманого в установленому порядку дозволу; відповідачка отримала кредит і в подальшому здійснювала його погашення у визначеній договором валюті, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення заборгованості в іноземній валюті.

Апеляційний суд в порушення вимог ст.ст. 213, 214 і 303 ЦПК України висновки місцевого суду не спростував і дійшов помилкового висновку про необхідність стягнення суми кредитної заборгованості в національній валюті.

Таким чином місцевий суд, повно і всебічно встановивши обставини справи й визначивши правовідносини, зумовлені встановленими фактами, правильно застосував правові норми та ухвалив законне й справедливе рішення.

Згідно з вимогами ст. 339 ЦПК України, установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" задовольнити.

Рішення Апеляційного суду Волинської області від 17 лютого 2010 року скасувати, а заочне рішенням Шацького районного суду Волинської області від 11 листопада 2009 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

А.Г. Ярема

Судді:

Є.Ф. Левченко

Л.М. Лихута

Н.П. Лященко

Ю.Л. Сенін

[Алексашка]

Ну вот. А то ждали ждали "правомерного" решения, а они почему то так долго стеснялись

[IVANOVA]

Ну вот. А то ждали ждали "правомерного" решения, а они почему то так долго стеснялись

ну теперь самые гуманные" оборотов добавят в этом направлении :angry:

[sofi]

ну теперь самые гуманные" оборотов добавят в этом направлении :angry:

АГОНИЯ

[Алексашка]

АГОНИЯ

Только чья агония ихняя или наша? :angry:

[sofi]

Только чья агония ихняя или наша? :angry:

А это уже от каждого в отдельности зависит, система личного восприятия.

Ну нет у меня долларов, не отрымую я их, то что брать будут, если исполнительная должна арестовать долларовый счет?

А верховные жрецы подрывают экономические и правовые устои державы.

Остается одна надежда, на Обаму, Отменили бы они свою валюту. Вот самое прекрасное решение и было бы.

[Саддам]

А это уже от каждого в отдельности зависит, система личного восприятия.

Ну нет у меня долларов, не отрымую я их, то что брать будут, если исполнительная должна арестовать долларовый счет?

А верховные жрецы подрывают экономические и правовые устои державы.

Остается одна надежда, на Обаму, Отменили бы они свою валюту. Вот самое прекрасное решение и было бы.

Не будьте так наивны! Америка - банкрот уже давно, если бы все её кредиторы ОДНОВРЕМЕННО потребовали свои долги. Но при этом всё равно доллар взлетел до небес. Вывод- доллар как мировая валюта является средством МИРОВОГО КАПИТАЛА для присвоения мировых благ. Смотрите хронологию! До 2008 года долара что грязи, взять кредит мог всякий, доллар дешевел, поскольку предложение превышало спрос - а значит печатали. После 2008 года - доллар зажали, ПРЕДВАРИТЕЛЬНО искуственно подсадив нас на ДОЛЛАРОВУЮ ИГЛУ. Теперь уже спрос на доллар превысил предложение - курс возрос. Но Америке всё равно нужно отдавать свои долги, поэтому сейчас доллар начали понемногу подпечатывать. Поэтому отменить валюту на пике её стоимости - это ТО ЧТО БАНКАМ НУЖНО. Поскольку валюты нет, то её пересчитают вам по существующему максимальному курсу - будьте уверены, наше ГОВНОГОСУДАРСТВО им в этом поможет (предварительно ещё повысит курс до 15 - ведь не зря на Западе уже поговаривают о второй волне кризиса, при которой банкротами будут становиться СТРАНЫ). ВЕДЬ ДОЛГИ ОТДАВАТЬ НАДО - СЕГОДНЯШНИЙ ДЕВИЗ НАШЕЙ СУДЕБНОЙ СИСТЕМЫ. Поэтому я и создал тему про ОБЯЗЯТЕЛЬСТВА в гривне. Улучшений в будущем не будет, а вот будет ли хуже - это от нас с вами зависит.

[Katraliya]

Да, теперь кассацию просто закидают банки жалобами, реально с 2008 года взыскание шло в гривне. районные суды выдресивали банки и они все в гривни. Кассация даже районные суды кинула. П...сы. Реально остался 1) поддержать товарищей на майдане в Киеве и 2) Страсбургский суд

[у.zaporozhskiy]

Судит то кто? Они в книжки иногда заглядывают?

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11956316

в Позыке в данном случае валюта используется как речі визначені індивідуальними ознаками, только тогда позика должна быть беспроцентной.

[vekt]

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12312072

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12312659

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12315186

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12318421

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12341265

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12343349

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12351670

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12351770

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12351860

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12352382

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12353057

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12353157

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12359857

? http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12368884

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12379734

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12396713

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12396770

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12399695

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12402459

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12402462

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12402463

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12402527

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12402529

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12403833

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12403950

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12426170

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12426313

[vekt]

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12433981

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12434386

изощренное фарисейство: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12439610

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12445816

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12450081

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12451482

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12451483

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12451484

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12462144

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12462228

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12471318

[vekt]

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12472280

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12477912

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12482383

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12487884

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12490230

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12490466

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12495166

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12531225

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12534258

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12540062

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12541474

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12541481

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12542815

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12542977

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12543734

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12545886

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12547657

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12548857

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12548987

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12551459

[vekt]

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12959098

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді

Летягіної О.В.

Суддів

Любобратцевої Н.І.

при секретарі

Чистякової Т.І.

Вернігор О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Акціонерного комерційного – інноваційного банку «УкрСиббанк» в особі Кримського регіонального Департаменту Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк», треті особи: Національний банк України, приватний нотаріус Сімферопольського міського нотаріального округу АР Крим Стоковська Т.В., приватний нотаріус Сімферопольського міського нотаріального округу АР Крим Тимощук І.А. про визнання недійсними договорів за апеляційними скаргами Національного банку України та ПАТ «УкрСиббанк» на рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 1 жовтня 2010 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивачі ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися до суду з позовом до АКІБ «УкрСиббанк» в особі Кримського Регіонального Департаменту АКІБ «УкрСиббанк», третім особам Національному банку України, Приватному нотаріусу Сімферопольського міського нотаріального округу АР Крим Стоковської Т.В., Приватному нотаріусу Сімферопольського міського нотаріального округу АР Крим Тимощук І.А. про визнання недійсними : кредитного договору № 10901375000 \попередній № 78Ф\МК\05\ від 21.04.2005 року з урахуванням додаткових угод, укладеного ОСОБА_5 та АКІБ «УкрСиббанк», договору про надання споживчого кредиту № 11391288000 від 05.09.2008 року укладеного між тими ж сторонами, договорів поруки № 73Ф \МК\05 від 21.04.2005 року та № 227677 від 05.09.2008 року укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_6, іпотечних договорів від 21.04.2005 року та від 05.09.2008 року укладених між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_6

Вказують, що 21.04.2005 року ОСОБА_5 було отримано за кредитним договором 90 000 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ 454 500 грн.; 26.10.2005 року позивачем було отримано 30 000 доларів США, що еквівалентно 151 500 грн.; 27.06.2006 року ним було отримано ще 80 000 доларів США, що еквівалентно 404 000 грн.; 14.06.2007 року позивачем було отримано 147 000 доларів США, що еквівалентно 742 350 грн.; 05.09.2008 року позивачем було отримано 60 000 доларів США, що еквівалентно 291 018 грн.

Всього ОСОБА_5 отримано гроші в сумі по курсу НБУ 2 043 368 (два мільйона сорок три тисячі триста шістдесят вісім) гривень. Сплачено по квитанціям 814 152 гривні 83 копійки , штрафних санкцій сплачено на суму 90 (дев'яносто) гривень 03 копійки. Сплачено комісії за видачу кредиту 17 966 (сімнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят шість) гривень.

Таким чином сукупний обсяг сплачених коштів нараховує 832 209 (вісімсот тридцять дві тисячі двісті дев'ять) гривень 13 копійок.

Здійснивши залік отриманої суми 2 043 368 (два мільйона сорок три тисячі триста шістдесят вісім) гривень та сплачені відповідачу 832 209 (вісімсот тридцять дві тисячі двісті дев'ять) гривні 13 копійок залишок буде складати суму 1 211 158 (один мільйон двісті одинадцять тисяч сто п'ятдесят вісім) гривень 90 копійок.

Позивачі просять здійснити двосторонню реституцію за кредитними договорами від 21.04.2005 року та від 05.09.2009 року та стягнути з ОСОБА_5 на користь АКІБ «УкрСиббанку» в особі Кримського регіонального департаменту АКІБ «УкрСиббанк» 1 211 158 гривен 90 коп. рівними частками на протязі 120 місяців.

Позивачі вважають, що оспорюванні кредитні договори на момент їх підписання сторонами суперечили не тільки: ст. 99 Конституції України, ст. 524 Цивільного кодексу України, ст. З Закону України № 2346-ІП «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ст. 6, 7 постанови Національного банку України № 200 від. 30.05.2007 року «Про затвердження правил використання готівкою іноземної валюти на території України», ст. З, 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», а також п. 2.1, 2.4, 3.3, 3.8 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою НБУ № 168 від 10.05.2007 року та і ст. 11, 15, 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Відповідно до п.1 ст. 227 Цивільного кодексу України правочин юридичної особи, який вчинено без відповідного дозволу (ліцензії), може бути признаний судом недійсним. Позивач також зробив зауваження на те, що відповідачем не було надано суду доказів наявності в нього відповідного дозволу (ліцензії) на видачу позичальнику кредиту в іноземній валюті. Крім того, ні в кредитному договорі № 78Ф/МК/05 від 21.04.2005 року, ні в договорі про надання споживчого кредиту № 11391288000 від 05.09.2008 року не зазначено на підставі якого дозволу (ліцензії") діяв відповідач, укладаючи угоди кредитування в іноземній валюті.

Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 1 жовтня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» в особі Кримського Регіонального Департаменту Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» - задоволено в повному обсязі.

Визнано правочини за Кредитним договором № 10901375000 (попередній 78Ф/МК/05) від 21.04.2005 року - нікчемним.

Визнано правочин за договором про надання споживчого кредиту з Правилами № 11391288000 від 05.09.2008 року - нікчемним.

В наслідок визнання нікчемності правочину Кредитний договір № 10901375000 (попередній № 78Ф/МК/05) від 21.04.2005 року з урахуванням додаткових угод до нього, укладених між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» в особі Кримського регіонального департаменту АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_5 - визнано недійсним.

Внаслідок визнання нікчемним правочину договір про надання споживчого кредиту з Правилами № 11391288000 від 05.09.2008 року укладений між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» в особі Кримського регіонального департаменту АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_5 - визнано недійсним.

Договори поруки № 73Ф/МК/05 від 21.04.2005 року та № 227677 від. 05.09.2008 року, укладені між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» в особі Кримського регіонального департаменту АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_6 - визнано недійсними.

Іпотечні договори від 21.04.2005 року (зареєстрований за № 1006) та від 05.09.2008 року (зареєстрований за № 1023), укладені між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» в особі Кримського регіонального департаменту АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_6 - визнано недійсними.

Зобов'язано АКІБ «УкрСиббанк» в особі Кримського регіонального департаменту АКІБ «УкрСиббанк» прийняти у ОСОБА_5 суму в розмірі 1 211 158 (один мільйон двісті одинадцять тисяч сто п'ятдесят вісім) гривень 90 копійок, з розстрочкою платежу на 120 (сто двадцять) місяців, при таких умовах, що місячний платіж буде складати 10 092 (десять тисяч дев'яносто дві) гривні 93 копійки.

Стягнуто з АКІБ «УкрСиббанк» в особі Кримського регіонального департаменту АКІБ «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_5 сплачені судові витрати в сумі 120 гривень 00 копійок.

Не погодившись з вказаним рішенням суду Національний банк України та ПАТ «УкрСиббанк» подалі апеляційні скарги. В апеляційних скаргах ставиться питання про скасування рішення суду, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначають, що відповідно до законодавства, гривня має статус універсального платіжного засобі, який без обмежень приймається на всій території України, однак в той же час обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України. Відповідно до ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» операції з валютними цінностями здійснюється на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Також посилаються, на те що законодавством України чітко визначено правомочність банків на підставі відповідних ліцензій надавати кредити та бути суб’єктом кредитних зобов’язань.

Апелянти вважають, що визначаючи укладання кредитного договору в іноземній валюті неправомірним, а здійснення операції кредитування такими що потребують наявності індивідуальної ліцензії Національного банку України, суд порушив норми матеріального права, а саме ст.. 99 Конституції та ст..5 Декрету. Вказують, що відповідно до норм ст..ст. 192, 533, 1054 ЦК України, ст..ст. 32, 44 ЗУ « Про Національний банк України», ст..ст. 2, 47, 49 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», ст..ст. 1,3 5 Декрету «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», банк, який у встановленому порядку отримав банківську ліцензію Національного банку та за умови отримання письмового дозволу Національного банку на здійснення валютних операцій, має достатні юридичні підстави та законне право на надання резидентам України кредитів як в національній, так і в іноземній валюті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторони, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 303 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі суд виходив з обґрунтованості заявлених вимог.

З висновками суду не може погодитися колегія суддів, оскільки вважає рішення суду постановленим з порушенням норм як процесуального так і матеріального права.

Судом було встановлено, що позивач ОСОБА_5 21.04.2005 року уклав з АКІБ «УкрСиббанк» кредитний договір № 10901375000\попередній № 78Ф\МК\05\ та уклав додаткові угоди до нього. 05.09.2008 року він уклав з банком договір про надання споживчого кредиту № 11391288000 . Гроші за цими договорами ОСОБА_5 отримав в іноземної валюті, доларах США.

На надання та отримання кредитів саме в іноземній валюті були згодні обидві сторони, оскільки ніяких зауважень чи заперечень на час укладання договорів та додаткових угод не робили.

21.04.2005 року та 05.09.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_6 були укладені договори поруки у порядку забезпечення вищевказаних кредитного договору та договору про надання споживчого кредиту.

21.04.2005 року та 05.09.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_6 були укладені іпотечні договори у порядку забезпечення вищевказаного кредитного договору та договору про надання споживчого кредиту.

Статтею 215 ЦК України передбачається, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом \нікчемний правочин\. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 203 ЦК України передбачається, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчиняться у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З матеріалів справи вбачається, що зміст правочинів укладених сторонами не суперечить нормам Цивільного кодексу України та іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Усі правочини, які оспорюються позивачами, вчинені у формі, встановленій законом. Правочини мали реальне настання правових наслідків, оскільки гроші були банком надані та позивачем отримані, проценти за договорами позивач сплачував, тобто договори діяли. Договори поруки та іпотечні договори також мали реальні правові наслідки.

Доказів того, що ОСОБА_5 і ОСОБА_6 не мали необхідного обсягу цивільної дієздатності на час укладання договорів, суду надано не було, як і доказів того, що волевиявлення сторін по справі не було вільним.

Позивачі добровільно уклали всі договори, погодившись на всі вказані в договорах умови.

До того ж у судовому засіданні Апеляційного суду АР Крим ОСОБА_5 пояснив, що на час укладання спірних договорів всі умови цих договорів його влаштовували. Гроші, саме в доларах США, він отримав відповідно до умов договорів та додаткових угод.

Доводами позивачів щодо недійсності укладених ними договорів є те, що банк на час укладання кредитного договору та договору на надання споживчого кредиту не мав права видавати кредит в іноземній валюті та не надав їм всю необхідну при укладанні таких договорів інформацію.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний закон держави не встановлює якихось обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до законодавства, гривня має статус універсального платіжного засобі, який без обмежень приймається на всій території України, однак в той же час обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Статтею 1054 ЦК України передбачається. що за кредитним договором банк або інша фінансова установа \кредитодавець \ зобов’язується надати грошові кошти \кредит\ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

При цьому згідно зі статтею 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» грошові кошти це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Відповідно до ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» операції з валютними цінностями здійснюється на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Також законодавством України чітко визначено правомочність банків на підставі відповідних ліцензій надавати кредити та бути суб’єктом кредитних зобов’язань.

Спеціальне законодавство у сфері банківської діяльності на містить приписів, які б забороняли банкам надавати кредити в іноземній валюті або регламентувати умови кредитування в іноземній валюті.

Відповідно до п. 2.3 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, визначено, що письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом КМ України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Тобто, банк за умови наявності письмового дозволу має право здійснювати розміщення іноземної валюти на валютному ринку України.

За відсутності нормативних умов для застосування індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій, єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами статті 5 Декрету КМУ є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій , отриманої у встановленому порядку. Тому у випадку наявності у банку відповідної генеральної ліцензії та письмового дозволу Національного банку України, здійснення кредитних операцій у валюті не суперечить вимогам чинного законодавства України.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд визначаючи, що укладання кредитного договору в іноземній валюті є неправомірним, а здійснення операції кредитування потребують наявності індивідуальної ліцензії Національного банку України, порушив норми матеріального права, оскільки відповідно до норм ст.ст. 192, 533, 1054 ЦК України, ст.ст. 32, 44 ЗУ « Про Національний банк України», ст..ст. 2, 47, 49 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», ст.ст. 1,3 5 Декрету «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», банк, який у встановленому порядку отримав банківську ліцензію Національного банку та за умови отримання письмового дозволу Національного банку та здійснення валютних операцій, має достатні юридичні підстави та законне право на надання резидентам України кредитів як в національній, так і в іноземній валюті. Такі повноваження на час укладання спірних договорів мав і АКІБ «УкрСиббанк».

Необґрунтованими колегія суддів вважає і інші доводи позову щодо недійсності укладених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 договорів, оскільки не ґрунтуються на нормах закону.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду постановленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційні скарги задовольняє, а рішення суду скасовує, з ухвалення нового рішення про відмову в позові у зв’язку з необґрунтованістю всіх позовних вимог.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 309, 314,317,319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

ВИРІШИЛА :

Апеляційні скарги Національного банку України та ПАТ "УкрСиббанк" - задовольнити.

Рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 1 жовтня 2010 року - скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення.

В позові ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Акціонерного комерційного - інноваційного банку "УкрСиббанк" в особі Кримського регіонального Департаменту Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк", треті особи: Національний банк України, приватний нотаріус Сімферопольського міського нотаріального округу АР Крим Стоковська Т.В., приватний нотаріус Сімферопольського міського нотаріального округу АР Крим Тимощук І.А. про визнання недійсними договорів - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді:

---------------------------------------------------

Ну раз сам Нацбанк. !!! Ваши мнения?

[у.zaporozhskiy]

---------------------------------------------------

Ну раз сам Нацбанк. !!! Ваши мнения?

мнение о чем?

Бардак.

[vekt]

мнение о чем?

Ну, например, зачем это нужно Нацбанку?

Если по взрослому, еще никто не придумал нормальных оснований, какие именно интересы нацбанка затроныты в кредитных спорах?

На каком основании нацбанк выступает третьим лицом?

Ведь нет таких обоснований ни в одном суд. решении!!!

-------------

Если по приведенному решению у кого есть вопросы, то задавайте.

[Алексашка]

Я считаю что все и в том числе и этот суд извращают законодательство.

Тут суд пишет что нет в законодательстве препонов для использования грошових одиниць іноземних держав.

"Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний закон держави не встановлює якихось обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав."

Статтею 8 Конституції України визначено, що норми Конституції України є нормами прямої дії та мають найвищу юридичну силу. И пусть что говорят о разных банковских и других законах.

Если Конституцией установлено что грошовою одиницею України є гривня и ст. 192 установлено что грошова одиниця України - гривня, то понятие деньги тоесть - гроші, сума грошей( та самая что в ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» про визначення банківського кредиту) , грошова одиниця, грошові кошти (те самые которые в ст. 1054 о кредите) - может применятся на территории Украины только для гривны. И даже смешно когда вместо валюта иностранной державы, апеляционный суд пишет - грошові одиниці іноземних держав.

[у.zaporozhskiy]

Ну, например, зачем это нужно Нацбанку?

Если по взрослому, еще никто не придумал нормальных оснований, какие именно интересы нацбанка затроныты в кредитных спорах?

На каком основании нацбанк выступает третьим лицом?

Ведь нет таких обоснований ни в одном суд. решении!!!

-------------

Если по приведенному решению у кого есть вопросы, то задавайте.

никакие интересы их не затронуты

разве что затронуто то, что с их вседозволенности и произошла такая ситуация.

[trafik]

Друзья подскажите пожайлуста

Через пару недель заседание, пытаюсь написать встечний иск о признании свого валютного кредита недействительным или незаключенным.

Многие юристи на форумах пишут что лучше подавать иски о незаключенности(тут вроде можно требовать возврат необоснованно приобретенного и сохраненного имущество т.е моих уплаченных денег по кредиту),Но в этот случае іпотека ведь сохраняется или нет

.Не могу понять как к этому иску приделать ипотеку и поручительство.как написать

С недействительностью все понятно , там все пишут

-просим признать КД недейтвительним

-. Визнати недійсними договір поруки. та договір іпотеки укладені в забезпечення зобов’язань за кредитним договором.

А можно ли к недействительности применить требования о возврат необоснованно приобретенного и сохраненного имущество(вроде

в ч.3 ст. 1212 ГК написано вроде что можно .

Почему люди не требуют возврат необоснованно приобретенного и сохраненного имущество

Почему все в исках о недействительности все просят сделать взаиморасчет ,Сумма долга минус то что люди заплатили и посят разбит на количестово лет которое осталось до конца действия договора.

[vekt]

Друзья подскажите пожайлуста

Через пару недель заседание, пытаюсь написать встечний иск о признании свого валютного кредита недействительным или незаключенным.

Многие юристи на форумах пишут что лучше подавать иски о незаключенности(тут вроде можно требовать возврат необоснованно приобретенного и сохраненного имущество т.е моих уплаченных денег по кредиту),Но в этот случае іпотека ведь сохраняется или нет

.Не могу понять как к этому иску приделать ипотеку и поручительство.как написать

С недействительностью все понятно , там все пишут

-просим признать КД недейтвительним

-. Визнати недійсними договір поруки. та договір іпотеки укладені в забезпечення зобов’язань за кредитним договором.

А можно ли к недействительности применить требования о возврат необоснованно приобретенного и сохраненного имущество(вроде

в ч.3 ст. 1212 ГК написано вроде что можно .

Почему люди не требуют возврат необоснованно приобретенного и сохраненного имущество

Почему все в исках о недействительности все просят сделать взаиморасчет ,Сумма долга минус то что люди заплатили и посят разбит на количестово лет которое осталось до конца действия договора.

Неукладенисть в требования не выставляется. Но весь иск обосновывается именно неукладенистю. После этого обоснования нужно ставить пару пару обзацев с требованиями признать недействительными заставу/ипотеку и поручителей. Просо же. Тут главное - обоснование неукладености.