11.10.2010 - Верховний Суд України узагальнив судову практику розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин

[werter]

Хотя... есть явные признаки выхода судами (ведь узагальнення - это обобщение практики судов, и сформировавшаяся, но не устоявшаяся правовая позиция) за пределы конституционной компетенции - суд не может изменять сферу применения закона, тем более Конституции. Конституцией определен предмет регулирования спецзаконами о денежном обращении и финансовом рынке, в том числе полномочия нбу (ояебу) (сорри, достали), Конституцией установлен способ регулирувания частно-правых отношений (порядок установления объема и содержания гражданской правосубъектности), и попытка навязать мнение о том, что нормы спецзаконов являются истинными регуляторами частноправовых отношений (банк вступая с нами в отношения реализует только часть своей компетенции - частноправовую, а публичноправовая остаётся при нём, но влияет на его объём прав и обязанностей только в отношениях с юрисдикционными органами в части оценки его действий на соответствие этим специальным актам и его публичноправовым обязанностям), при чём - попытка навязывание с нарушением юридической техники, в частности - правил аналогии, это есть прямое присвоение властных (законодательных) функций.

[Гранд Иншур]

так заинтриговали, а иски не открываются...

"Бывает, что удар не попадает в цель, но намерение не может промахнуться!" (с)

Не беда - приеду в офис после обеда, - исправлю!

[Legion - 512 DI]

ПРОДОВЖЕННЯ заперечення щодо стягнення суми заборгованості за договором в іноземній валюті

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?s=&...ost&p=16633

....

Але особливу занепокоєність визвало фактичний дозвіл ВСУ щодо стягнення заборгованості у іноземної валюті з процентами, що є платою за користування грошима.

(Цитата Узагальнення)

«… уповноважені банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

…

У зв’язку з наведеним вище слід дійти висновку, що не суперечить чинному законодавству України стягнення заборгованості за кредитним договором чи договором банківського вкладу в іноземній валюті, якщо саме вона надавалась за договором і позивач просить стягнути суму у валюті. Проте слід переконатись, що у банку наявна генеральна ліцензія та письмовий дозвіл на здійснення валютних операцій, отримані у встановленому порядку.

Виходячи з того, що виконання договірних зобов’язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, то наряду зі стягненням заборгованості в іноземній валюті суд має право стягнути й проценти за кредитним договором чи проценти на банківський вклад (статті 1054, 1061 ЦК України) в іноземній валюті, оскільки такий процент не є фінансовою санкцією, а є платою за користування грошима.»

(Кінець цитати Узагальнення)

Проте в статті 533 ЦК України чітко зазначено:

Валюта виконання грошового зобов'язання

«1. Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.»

Законодавець не визначив межу цього зобов’язання, в наслідок яких саме відносин воно має виникати. Можна встановити лише, що ці зобов’язання виникають з загальних цивільно - правових відносин, так як саме ці відносини і розглядаються Цивільним Кодексом України.

Відносини, що виникають між позичальником та кредитором підпадають під цивільно - правові відносини, це підтверджено наявністю в ЦК Глави 71 ПОЗИКА. КРЕДИТ. БАНКІВСЬКИЙ ВКЛАД. З цього можна зробити висновок, що Цивільним Кодексом відносини між сторонами при отриманні/наданні позики, кредиту, банківського вкладу розглядаються в площині виникаючих зобов’язань, що мають бути виражені виключно в гривнях.

Тобто сам факт незаконності вираження зобов’язання у іноземної валюті при цивільно правових відносинах не може стати наслідком такого же порушення але вже за рішенням суду та/або внаслідок думки Верховного Суду України. Неприпустимо навіть за рішенням суду встановлювати грошове зобов’язання у іноземної валюті.

«2. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.»

«3. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.»

Це положення лише стверджує про необхідність вираження будь-якого грошового зобов’язання виключно в гривнях, та забороняє використання платіжних документів (та іноземної валюти) при здійсненні розрахунків за цим зобов’язанням за виключенням випадків та умов, що встановлені саме законом, а не будь-яким іншим нормативно-правовим актом. Тобто навіть рішення суду, та міркування ВСУ не може знівелювати це ствердження.

Але за думкою ВСУ, наявність у банківської установи банківської ліцензії, генеральної ліцензії та письмового Дозволу вивільняє банк від виконання ст.. 533 ЦК України та іншого чинного законодавства.

Верховний Суд не дослідив той факт, що наявність банківської ліцензії у банківської установи та письмового дозволу не надає банку право виконувати будь-які валютні операції на свій вибір та розсуд. Так, Банківська ліцензія не передбачає виконання будь - яких валютних операцій взагалі, Банківська ліцензія передбачає певні кредитні операції але виключно в національної валюті України, без ознак валютної операції. Лише письмовий Дозвіл передбачає деякі валютні операції (але не будь-які). Чіткий перелік дозволених валютних операцій визначено у відповідних додатках до Дозволу.

І в цьому переліку не існує жодної валютної операції, що може бути ототожнювана як кредитна операція (з ознакою валютної), що виконується між банком та фізичної особою - резидентом на території України. Верховний Суд України не встановив при цьому який саме пункт додатку до Дозволу передбачає вищезазначену валютну операцію, а керувався загальними та декілька термінами. Тобто суд, за логікою ВСУ, має виходити з припущення, що якийсь із зазначених пунктів переліку дозволенних валютних операцій і містить ознаку кредитної валютної операції між резидентами (фізичною особою включно) на території України.

Але це є неприпустимим, навіть якщо це стверджує така поважна установа як Верховний Суд України.

Більш того, при вивченні даного Узагальнення виникає питання чи дійсно суди України будь-якої інстанції підкоряються при винесенні своїх рішень виключно Конституції Україні та Закону?

Фактично майже по всьому тексту Узагальнення мають місце певні вказівки щодо необхідності винесенні рішення на підставі думки ВСУ. Цим Узагальненням ВСУ фактично нівелює Конституційні норми щодо об’єктивного, справедливого та неупередженого суду. Суд вищої інстанції пропонує судам вжити заходи щодо усунення недоліків при здійсненні правосуддя при цьому сам займається його профанацією.

Проте статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Безумовно, ми дуже розуміємо, що на сьогодні конституційні норми в України мають загальний характер та, як правило, можуть постійно змінюватись, лобіюватись певними колами комерційних установ, органами влади. При винесенні такого Узагальнення ВСУ фактично поставив під сумнів наявність в нашої державі такого поняття як верховенство права. Є підстави вважати, що таке Узагальнення має характер «замовного» та упередженого, так як більшість банківських аргументів та деяких мотивувальних частин рішень судів вже містили фактично ті ж самі аргументи, що були наведені судом віщої інстанції в своєму Узагальненні. Тобто думка ВСУ фактично відображала думку банків, що заінтересовані в саме такому трактуванні норм діючого законодавства.

Ми також розуміємо, що Верховний Суд України в своєму складі має фахівців з вищої юридичною освітою, але при винесенні таких Узагальнень також виникає сумнів в якості цієї освіти.

Якщо суд нівелює прямі норми Конституції, забуває про Присягу судді лише на підставі політичної та/ або економічної доцільності, то що робити тоді нам, простим громадянам, коли ця, так звана, доцільність нас не стосується. Всі ці вищезазначені дії створюють суспільну напругу, громадяни вже сьогодні роблять переоцінку цінностей, що так декламують деякі політичні сили. І дуже сумно стає, коли розумієш, що в нашої державі основний Закон України стає лише « настільною прикрасою» посадовця, представника судової та будь-якої іншої державної влади в Україні.

ЗАХИСТИТЬ ЦЕЙ ЗАКОН. Докажіть своїми діями, що це припущення помилкове.

На підставі вищезазначеного в порядку, передбаченому ст.. 40 Конституції України, Закону України «Про звернення громадян» ,-

ПРОШУ:

1. Прийняти вищезазначене Заперечення до розгляду;

2. У встановлений законом термін надати письмове роз’яснення щодо вищезазначеного Узагальнення з чітким посиланням на норми чинного законодавства;

3. Шляхом реалізації свої прав та обов’язків внести відповідні зміни до цього Узагальнення з урахуванням посилань, що були надані в запереченні;

4. При внесенні змін до Узагальнення спиратися виключно на прямі норми Конституції та Законів України.

З повагою та надією на порозуміння, на справедливий та неупереджений суд,

Пупкин ВАСЯ

Спасибо за Ваш труд не плохо, но пока не полно. Я так понимаю - это для подачи в ВСУ и ВРЮ. В таком случае было бы правильно выложить весь текст и обсудить на сайте, выработав одно целое заявление и направить адресатам.

[у.zaporozhskiy]

Хотя... есть явные признаки выхода судами (ведь узагальнення - это обобщение практики судов, и сформировавшаяся, но не устоявшаяся правовая позиция) за пределы конституционной компетенции - суд не может изменять сферу применения закона, тем более Конституции. Конституцией определен предмет регулирования спецзаконами о денежном обращении и финансовом рынке, в том числе полномочия нбу (ояебу) (сорри, достали), Конституцией установлен способ регулирувания частно-правых отношений (порядок установления объема и содержания гражданской правосубъектности), и попытка навязать мнение о том, что нормы спецзаконов являются истинными регуляторами частноправовых отношений (банк вступая с нами в отношения реализует только часть своей компетенции - частноправовую, а публичноправовая остаётся при нём, но влияет на его объём прав и обязанностей только в отношениях с юрисдикционными органами в части оценки его действий на соответствие этим специальным актам и его публичноправовым обязанностям), при чём - попытка навязывание с нарушением юридической техники, в частности - правил аналогии, это есть прямое присвоение властных (законодательных) функций.

Эдуард, как всегда очень четко, я вот тоже на этом настаиваю, но при чем здесь ЗУ про банки и банковскую деятельность?

банку достаточно статуса банка для заключения кредитного договора

а включение тех или иных положений возможно только в рамках установленных ЦК и другими законами

как можно отожествлять кредитные операции и кредитные договора????

[AntiBank]

Спасибо за Ваш труд не плохо, но пока не полно. Я так понимаю - это для подачи в ВСУ и ВРЮ. В таком случае было бы правильно выложить весь текст и обсудить на сайте, выработав одно целое заявление и направить адресатам.

Так если каждый по 7 листиков выдаст, то можно обобщить и будет очень даже полно.

То что приведено мной уже на 7 листах.

Можно грузить , конечно, и больше.

Но я больше давил на контраргументы и на совесть получателя. (о последнем умолчу)

Конечно, можно еще много чего подвязать. Еще куча постанов НБУ не охвачено, много законов...

Но кто их будет читать?

Думаю, такое подання должно быть на 5-10 листов, не больше.

[nameless]

Там в ЗУпроФинпослуги так и прописано, что договор регулируется этим самым ЗУпроФинпослуги

А ещё потребителями и ЦК. Там тоже так написано.

[sofi]

Эдуард, как всегда очень четко, я вот тоже на этом настаиваю, но при чем здесь ЗУ про банки и банковскую деятельность?

банку достаточно статуса банка для заключения кредитного договора

а включение тех или иных положений возможно только в рамках установленных ЦК и другими законами

как можно отожествлять кредитные операции и кредитные договора????

отождествлять нельзя, а вот кредитные операции являются частью сделки по кредитному договору, как бы так.

Но, как блондинка, обыватель, из поста уважаемого werter я поняла, что банки обладают своими полномочиями в сиду своей юрисдикции, а лично у меня полномочий, данных банкам нету, я являюсь обладателем прав данных мне конституцией, цивильным кодексом, семейным и т.д. и ЗУ про банки никак не распространяется на мою жизнь, а регулирует только деятельность банка. Но ВСУ (узагальнення) , также как по сути и нбу и сами банки превысили свои компетенции - приняли на себя роль законодателя применив сферу действия "отраслевого" закона на тех субьектов, кто к данному закону отношения не имеет., в том числе еще взяли на себя право устанавливать статус валют в украине.

Но это я все на интуиции, возможно ошибаюсь. Уважаемый werter, объясните вашу мысль доступно для понимания обывателя, плз.

[Гранд Иншур]

Ссылки на иски поправил - можно забирать.

[Legion - 512 DI]

Узагальнення ВСУ суддями Я.М. Романюком, В.Й. Косенко та старшим консультантом управління вивчення та узагальнення судової практики З.П. Мельник. 2007 рік.:

Правові наслідки вчинення правочину особою за межами цивільної дієздатності

Стосовно юридичних осіб судам потрібно мати на увазі, що дія ст. 227 ЦК поширюється на правочини, здійснені юридичною особою, яка не має ліцензії на відповідний вид діяльності. Такі правочини є оспорюваними. Позови про визнання їх недійсними і про застосування наслідків недійсності можуть бути заявлені тільки засновником (учасником) юридичної особи, що не має ліцензії на заняття відповідною діяльністю, державним органом, що здійснює контроль за діяльністю такої юридичної особи, а також прокурором. Умовою для задоволення таких позовів є надання позивачем доказів, які підтверджують, що відповідач знав або згідно із законодавчим актом зобов’язаний був знати про невідповідність правочину вимогам законодавства, тобто що правочин укладений без ліцензії на заняття відповідним видом діяльності.

Я думаю по этой причине мы не можем пробить "недействительность договора" по лицензиям.

[aline]

Вот вам разъяснение Минюста. Пользуйтесь

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

Л И С Т12.03.2007 N 20-5-132

Гр.Абдулову А.А.

Визначення ціни зобов'язання в іноземній валюті

На лист народного депутата України Р.Л.Ахметова від 16 лютого 2007 року N 06/007-1394 у Міністерстві юстиції розглянуто Ваше звернення щодо вирішення проблемних питань законодавчого регулювання розрахунків в іноземній валюті і, в межах компетенції, повідомляється.

Відповідно до підпункту 48 пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2006 року N 1577, Мін'юст відповідно до покладених на нього завдань організовує розгляд звернень громадян з питань, що належать до його компетенції і пов'язані з роботою управлінь юстиції, а також підприємств, установ, організацій, які належать до сфери управління Міністерства, вживає відповідних заходів.

Щодо визначення ціни зобов'язання в еквіваленті іноземної валюти зазначаємо.

Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Так, статтею 524 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні, а сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

При цьому, главою 20 Господарського кодексу України встановлюються особливості укладання господарських договорів. Так, статтею 189 цього Кодексу передбачається, що ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.

Щодо відносин, які регулюються Господарським кодексом України, зазначаємо наступне.

Відповідно до статті 1 Господарського кодексу України цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Згідно ж зі статтею 2 вказаного Кодексу учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

При цьому слід враховувати, що відповідно до статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Щодо визнання договору недійсним зазначаємо, що згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. А саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша зацікавлена особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Крім того, відповідно до статті 217 Цивільного кодексу України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.Перший заступник Міністра В.А.Бондик

Звірено з оригіналом

[у.zaporozhskiy]

Вот вам разъяснение Минюста. Пользуйтесь

это шутка?

Главное кто просил разъяснить))))

Ахметов)

отождествлять нельзя, а вот кредитные операции являются частью сделки по кредитному договору, как бы так.

Но, как блондинка, обыватель, из поста уважаемого werter я поняла, что банки обладают своими полномочиями в сиду своей юрисдикции, а лично у меня полномочий, данных банкам нету, я являюсь обладателем прав данных мне конституцией, цивильным кодексом, семейным и т.д. и ЗУ про банки никак не распространяется на мою жизнь, а регулирует только деятельность банка. Но ВСУ (узагальнення) , также как по сути и нбу и сами банки превысили свои компетенции - приняли на себя роль законодателя применив сферу действия "отраслевого" закона на тех субьектов, кто к данному закону отношения не имеет., в том числе еще взяли на себя право устанавливать статус валют в украине.

Но это я все на интуиции, возможно ошибаюсь. Уважаемый werter, объясните вашу мысль доступно для понимания обывателя, плз.

вы все верно поняли

вот именно представьте круг это правосубъектность банка, второй круг это ваша правосубъектность

и от того, что вы вступаете в отношения с кем-то, то это не означает, что Ваш круг может резко увеличится, но лишь в рамках устновленных законом

далее ЗУ про банки имеет цель публично-правового регулирование

а мы не являемся учаснимками или субъектами, на которых распостраняется такое публично-правовое регулирование, тем более по сделки, которая регулируется частно-правовыми отношениями.

[aline]

и к вопросу почему же банки предоставляли все-таки потребительский кредит....

долго меня мучал этот вопрос...пришла к такому умозаключению, а помогли мне в этом как раз юристы с защиты прав потребителей....которые очень не хотели возиться с моим обращением и хотели мне доказать (ну чтоб забрала заявление) что кредит является ипотечным а не потребительским...

ну вот...

для начала нашла

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати

в старой и новой редакции от 2005года

так вот в новой редакции термин ипотечный кредит заменен на термин ипотечный долг...

далее обнаружила, что в этом законе употребляется понятие цена зобовъязання (именно ЦЕНА=грывни!!!)

а также обязательное инфляционное застереження, а как я понимаю оно не может иметь никакого отношения к валюте...

вот и получается что замаскировано под ПОТРЕБИТЕЛЬСКИЙ КРЕДИТ, КОТОРЫЙ ПРЯМЫМ ТЕКСТОМ НИ ЧЕМ НЕ УРЕГУЛИРОВАН (ну кроме ЗУ зПП)

плиз, комментарии...

[Гранд Иншур]

Здесь, как и на Захисте всё больше звучит высказываний про необходимость организованных и согласованных действий.

В связи с этим, хочу повторить своё предложение, сделанное на Захисте:

"В отношении демонстраций, забастовок, пикетов и прочих прелестей, при помощи которых "Захист" портит день чиновникам, предлагаю информацию о них не только вывешивать на сайте, а РАССЫЛАТЬ СПАМОМ или СМС-РАССЫЛКОЙ. Не бойтесь вызвать негативную реакцию получателей - победителей не судят, и если хотя бы одного человека вы таким образом спасёте от кредитного суицида, то неудобства, доставленные миллионам получением одного письма будут оправданы."

Но поскольку здесь более обсуждается правовая сторона вопроса, полагаю такой инструмент как спам или смс-рассылка может использоваться для сбора подписей при обращении к Президенту и т.п.

[IVANOVA]

"Бывает, что удар не попадает в цель, но намерение не может промахнуться!" (с)

Не беда - приеду в офис после обеда, - исправлю!

Большое Спасибо! теперь попасть в цель будет намного легче!!!

[AntiBank]

Узагальнення ВСУ суддями Я.М. Романюком, В.Й. Косенко та старшим консультантом управління вивчення та узагальнення судової практики З.П. Мельник. 2007 рік.:

Правові наслідки вчинення правочину особою за межами цивільної дієздатності

Стосовно юридичних осіб судам потрібно мати на увазі, що дія ст. 227 ЦК поширюється на правочини, здійснені юридичною особою, яка не має ліцензії на відповідний вид діяльності. Такі правочини є оспорюваними. Позови про визнання їх недійсними і про застосування наслідків недійсності можуть бути заявлені тільки засновником (учасником) юридичної особи, що не має ліцензії на заняття відповідною діяльністю, державним органом, що здійснює контроль за діяльністю такої юридичної особи, а також прокурором. Умовою для задоволення таких позовів є надання позивачем доказів, які підтверджують, що відповідач знав або згідно із законодавчим актом зобов’язаний був знати про невідповідність правочину вимогам законодавства, тобто що правочин укладений без ліцензії на заняття відповідним видом діяльності.

Я думаю по этой причине мы не можем пробить "недействительность договора" по лицензиям.

Не могу понять почему о недействительности можуть бути заявлені тільки засновником (учасником) юридичної особи и т.д.

Если так, так пусть и напишут в своих Решениях, что мол, Вы быдло, могут только реальные пацаны предъявлять.... только корректно, згидно их Узагальнень...... :(

Блин, что за страна??? :angry:

[IVANOVA]

Здесь, как и на Захисте всё больше звучит высказываний про необходимость организованных и согласованных действий.

В связи с этим, хочу повторить своё предложение, сделанное на Захисте:

"В отношении демонстраций, забастовок, пикетов и прочих прелестей, при помощи которых "Захист" портит день чиновникам, предлагаю информацию о них не только вывешивать на сайте, а РАССЫЛАТЬ СПАМОМ или СМС-РАССЫЛКОЙ. Не бойтесь вызвать негативную реакцию получателей - победителей не судят, и если хотя бы одного человека вы таким образом спасёте от кредитного суицида, то неудобства, доставленные миллионам получением одного письма будут оправданы."

Но поскольку здесь более обсуждается правовая сторона вопроса, полагаю такой инструмент как спам или смс-рассылка может использоваться для сбора подписей при обращении к Президенту и т.п.

а не лучше ли чтобы это обращение каждый распечатал и отправил, т.е. реальный отправитель в реальным адресом, чтобы никто не усомнился, что нас много

А там уже если Гарант хочет,- пусть постчитает сколько

P.S. Гранд прочитайте смс в личке, ПОЖАЛУЙСТА!

[Legion - 512 DI]

Вот вам разъяснение Минюста. Пользуйтесь

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

Л И С Т12.03.2007 N 20-5-132

Гр.Абдулову А.А.

Визначення ціни зобов'язання в іноземній валюті

На лист народного депутата України Р.Л.Ахметова від 16 лютого 2007 року N 06/007-1394 у Міністерстві юстиції розглянуто Ваше звернення щодо вирішення проблемних питань законодавчого регулювання розрахунків в іноземній валюті і, в межах компетенції, повідомляється.

Відповідно до підпункту 48 пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2006 року N 1577, Мін'юст відповідно до покладених на нього завдань організовує розгляд звернень громадян з питань, що належать до його компетенції і пов'язані з роботою управлінь юстиції, а також підприємств, установ, організацій, які належать до сфери управління Міністерства, вживає відповідних заходів.

Щодо визначення ціни зобов'язання в еквіваленті іноземної валюти зазначаємо.

Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Так, статтею 524 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні, а сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

При цьому, главою 20 Господарського кодексу України встановлюються особливості укладання господарських договорів. Так, статтею 189 цього Кодексу передбачається, що ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.

Щодо відносин, які регулюються Господарським кодексом України, зазначаємо наступне.

Відповідно до статті 1 Господарського кодексу України цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Згідно ж зі статтею 2 вказаного Кодексу учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

При цьому слід враховувати, що відповідно до статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Щодо визнання договору недійсним зазначаємо, що згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. А саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша зацікавлена особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Крім того, відповідно до статті 217 Цивільного кодексу України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.Перший заступник Міністра В.А.Бондик

Звірено з оригіналом

Это законный лист, не шутка?

судя по форме и стилю ответа, здесь Ахметова реально швыранули на баксы, а учитывая то, что в это время у руля был Ющ..

[Алексашка]

это шутка?

Главное кто просил разъяснить))))

Ахметов)

Нет не шутка. Реальный документ.

Просто нам минюст отвечает одно, что все законно. Как видим в 2007 у него другая позиция - незаконно.

[Legion - 512 DI]

Нет не шутка. Реальный документ.

Просто нам минюст отвечает одно, что все законно. Как видим в 2007 у него другая позиция - незаконно.

Хорошо!!! Но как сослаться на него в суде? Вот вопрос.

[Гранд Иншур]

P.S. Гранд прочитайте смс в личке, ПОЖАЛУЙСТА!

Там нужно думать - сделаю это в конце дня...

[Юра Адвокат]

Всем спасибо!!!!!!!!

Огромное.

Но давайте так,

Чем дальше пишу и изучаю Наши Антиузагальнення и наше законодательство, тем больше соглашаюсь с выводом Сократа "Scio me nihil scire" (я знаю, что я ничего не знаю)...

Сегодня изучал все письма, телеграммы НБУ. Наковырял такого, что аж самому жутко.

Во-первых, произошла подмена (именно не эволюция, а подмена) понятий в банковской сфере. На разном этапе (пока что специально не выкладываю на сайт письма и телеграммы НБУ о валютных кредитах и операциях с валютой) в деятельности НБУ.

Во-вторых, выдавались лицензии НА "ПРАВО ВЫДАЧИ КРЕДИТОВ В ВАЛЮТЕ" (при чем только юрикам для их внешнеэкономических операций).

В-третих, лицензия НА "ПРАВО ВЫДАЧИ КРЕДИТОВ В ВАЛЮТЕ" - была запрещена в принципе!

В четвертых, "Залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку" не ототожнює понаття "ПРАВО ВЫДАЧИ КРЕДИТОВ В ВАЛЮТЕ".

В-пятых, нашел пункты (ДЕЙСТВУЮЩИЕ), КОТОРЫЕ КОНКРЕТНО ГОВОРЯТ, ЧТО ИСПОЛЬЗОВАНИЕ НА ТЕРРИТОРИИ УКРАИНЫ ЫНОСТРАННОЙ ВАЛЮТЫ КАК СРЕДСТВО ПЛАТЕЖА - ЗАПРЕЩЕНЫ (кроме как индивидуалки). Ха-ха, это не та которая е......б нескольким любовникам мозги сразу, а сосредоточивается на одном.

Делее, Во времена правления НБУ Ющем произошла замена практически 80-и % всех внутренних документов НБУ (но про некоторые забыли).

Далее, некоторые документы документы НБУ недоступны в Интернете.

И пожалуйста, Наш сайт пересматривают большинство судьей и ВСЕ банкиры скидывайте коменты, но не все Антиузагальнення в целиком.

К стати, очень-очень много коллег из мантий поддерживают позицию, что "Узагальнення" писал не Луспеник (достаточно почитать его книги о судебных решениях и процессы, статьи).

Сегодня поговорил с Владельцем местной, областной газетой. Решил поддержать меня и напечатать эти Антиузагальнення в Спец-выпуске газеты. Заемщики VS Банки. На титульной странице будет карикатура: "Ринг. На нем в одной стороне ринга худой заемщик, в другой стороне ринга толстый банк (с цепью доллар), а по середине Луспеник с надписью "Раунд 2" и подмигивая улыбается банкиру.

Как Вам?

[Алексашка]

Сегодня поговорил с Владельцем местной, областной газетой. Решил поддержать меня и напечатать эти Антиузагальнення в Спец-выпуске газеты. Заемщики VS Банки. На титульной странице будет карикатура: "Ринг. На нем в одной стороне ринга худой заемщик, в другой стороне ринга толстый банк (с цепью доллар), а по середине Луспеник с надписью "Раунд 2" и подмигивая улыбается банкиру.

Как Вам?

Это было бы отлично. Надеюсь что действительно напечатают. И в каждый город активистам сайта по экземпляру для распостранения.

[galinamax]

Ссылки на иски поправил - можно забирать.

В узагальненні говорится о том, что банки должні біли иметь генеральную лицензию и дозвил. У Укрсиббанка лицензия от 2001 года, а дозвил от 2009, я брала кредит один в 2006, а второй в 2008 году. Значит дозвола у них не біло, значит я могу рассчитівать на победу в суде?

[у.zaporozhskiy]

Нет не шутка. Реальный документ.

Просто нам минюст отвечает одно, что все законно. Как видим в 2007 у него другая позиция - незаконно.

если не шутка?

там же нигде не слово не написанно, что незаконно,

принцип таков не о чем написанно

конкретики никакой в этом разъяснении

[Юра Адвокат]

Уважаемые коллеги прошу подумать над вопросом, "Залучення" - это что??? "Залучити" , можна клиента, а потом его деньги, а он уже непосредственно может разместить эти деньги в банке, а так как пишут "ЗАЛУЧЕННЯ ТА РОЗМІЩЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ ВАЛЮТИ НА ВАЛЮТНОМУ РИНКУ УКРАЇНИ" в дополнении к разрешению лицензии НБУ, т.е. мы так понимаем с сидящем рядом банковским работником, что сначала человек приходит в банк его "ЗАЛУЧАЮТЬ", и оставляет свои деньги на счету, не важно то ли депозит, то ли просто на текущий счет, это и есть "РОЗМІЩЕННЯ"?

Комент писал работник банка.