Решение Киевского апелляционного хозсуда оставленное в силе ВХСУ об отказе банку Креди Агриколь во взыскании по не заключенному договору

[НБ Украины]

В суд были банком поданы фальшивые первичные документы мемориальные ордера дотированные 2007-2008годом, документы с мокрыми штампами и подписями шариковой ручкой, на них отсутствуют обязательные реквизиты, кто получатель не известно, код плательщика и получателя один и тот же, в период 2007-2008 года, банк имел другое название, но в данных мемориальных ордерах указано уже теперешнее названии, и на штампах тоже, была в суде подан «Заява про фальшивість доказу в порядку ст.185 ЦПК України»  реакции судьи ноль, (может это копии, я этого не знаю), подал заявление в милицию, тоже ноль, отказали, с теми же словами, подскажите, как правильно поступить, что бы все таки добиться правосудия?

Заранее благодарен.

Номер провадження № 22-ц/785/5867/13

Головуючий у першій інстанції Бондарь В.Я.

Доповідач Дрішлюк А. І.

Категорія - 27

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

________________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2013 року м. Одеса

Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді Дрішлюка А.І., суддів Процик М.В., Заїкіна А.П.

при секретарі судового засідання - Булгак Х.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 21 травня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», за участю третьої особи - ПП «ЄС-Сервіс» про визнання третейського застереження недійсним та стягнення безпідставно набутих грошових коштів, -

встановила:

У січні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до Приморського районного суду м.Одеси з позовом до ПАТ «Укрсоцбанк» та просив визнати недійсним пункт 5.2 договору банківського рахунку №660/Ф01.1-10 від 29 грудня 2008 року, укладеного між ним та ПАТ «Укрсоцбанк», стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 1481071,86 грн. як безпідставно набуті (том І, а.с.2-10). В процесі слухання справи, ОСОБА_2 змінив позовні вимоги та просив суд визнати недійсним пункт 3.2. договору банківського рахунку №660/ФО1.1-10 від 29.12.2008 р., укладеного між ним та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на його користь грошові кошти в сумі 612391,69 грн., у якості повернення безпідставно набутих (том ІІ, а.с.63-64). В обґрунтування заявлених позовних вимог посилався на те, що 29 грудня 2008 року, він уклав із Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» договір банківського рахунку №660/Ф01.1-10. Згідно пункту 1.1. якого, останній зобов'язався відкрити поточний рахунок № 2620/НОМЕР_1 та надавати послуги розрахунково-касового обслуговування, відповідно до умов укладеного Договору, Правил обслуговування банківських поточних рахунків фізичних осіб, відкритих в Акціонерно-комерційному банку соціального розвитку «Укрсоцбанк». З вказаного рахунку, банком, без доручення позивача, списувались грошові кошти у загальному розмірі 76616 доларів США, що станом на 30.04.2013 року за курсом НБУ складає 612 391,69 грн. Зазначену суму позивач просить стягнути на його користь, у якості повернення безпідставно набутих грошових коштів. В обґрунтування вимог про визнання пункту 3.2. договору банківського рахунку №660/ФО1.1-10, в якому міститься третейське застереження, недійсним посилався на те, що зазначене третейське застереження не відповідає чинному законодавству України, оскільки порушує його право на судовий захист, гарантоване ст.55 Конституції України. Також зазначає, що можливість звернення до третейського суду не може розглядатися як забезпечення його права на судовий захист, оскільки під останнім Конституція розуміє звернення саме до державного суду. Крім того, Закон України «Про третейські суди» не передбачає можливості оскарження рішення третейського суду навіть у разі, якщо воно є явно незаконним. Вважає, що розгляд справ та вирішення спорів про захист прав споживачів, відповідно до вимог законів України «Про захист прав споживачів» не відноситься до компетенції третейських судів, оскільки є виключною прерогативою судів загальної юрисдикції.

Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 21 травня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено у повному обсязі (том ІІ, а.с.81-87).

Не погоджуючись з ухваленим рішення, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій посилається на порушення судом норм матеріального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення Приморського районного суду м.Одеси від 21 травня 2013 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на його користь грошових коштів у сумі 612391,69 грн. задовольнити у повному обсязі (том ІІ, а.с.90-93). В обґрунтування скарги зазначає, що суд не прийняв до уваги те, що грошові кошти, які банк безпідставно списував з рахунку апелянта, зараховувались на активні внутрішньобанківські рахунки, а саме на рахунок 2073, за яким банки здійснювали облік довгострокових кредитів в інвестиційну діяльність, що надані суб'єктам господарювання; рахунок 2078, за яким банки здійснювали облік нарахованих доходів за кредитами в інвестиційну діяльність, що надані суб'єктам господарювання; рахунок 2079, за яким банки здійснювали облік прострочених нарахованих доходів за кредитами в інвестиційну діяльність, що надані суб'єктам господарювання; рахунок 2077, за якими банки здійснювали облік простроченої заборгованості за кредитами, що надані суб'єктам господарювання. Тобто грошові кошти, які банк списував з поточного рахунку апелянта, зараховувались на відповідні кредитні рахунки, розпорядником яких був відповідач, а тому апелянт вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку що отримувачем безпідставно списаних коштів було ПП «ЄС-СЕРВІС». Крім того, апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не звернув уваги на той факт, що за договором №660/Ф01.1-10 банківського рахунку від 29.12.2008 року, банк зобов'язався відкрити апелянту поточний рахунок в гривні, а не в іноземній валюті. Інших договорів апелянт з банком не укладав, тому не зрозуміло як банк списував з гривневого рахунку апелянта іноземну валюту. Окрім цього, банком було надано платіжні доручення, з тексту яких вбачається, що призначенням платежу є «перерахування переказу на погашення кредиту по кредитному договору 08-660/117-304 від 28.07.2008 року та договору поруки 06-09/1430 від 28.07.2008 року, але фактично такого договору поруки не існує, оскільки договір поруки укладався 25.07.2008 року, а не 28.07.2008 року, і апелянт доручив банку здійснювати договірне списання грошових коштів, тобто якщо б банк мав право списувати грошові кошти з рахунку апелянта, він би списував їх не на підставі сфальсифікованих платіжних доручень, а на підставі меморіальних ордерів. Апелянт звертає увагу на те, що рішення постановлено судом без врахування положень Постанови Правління НБУ від 18.06.2003 року №254, Постанови Правління НБУ від 17 червня 2004 року №280, а також Постанови Правління НБУ №492 від 12.11.2013 року. Апелянт вважає помилковим висновок суду щодо неможливості застосування до спірних правовідносин положень статей 1212-1213 ЦК України, оскільки будь-яких правових підстав для списання грошових коштів у банку не було, а внаслідок таких дій майно ОСОБА_2 зменшилось на 76616 долари США. Зазначені кошти вибули з його рахунку на підставі сфальсифікованих платіжних доручень.

09 липня 2013 року на адресу апеляційного суду Одеської області надійшло заперечення Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на апеляційну скаргу ОСОБА_2 в якому зазначається, що рахунки на які було здійснено списання коштів відноситься до класу 2 «операції з клієнтами», тобто грошові кошти які списував банк з поточного рахунку позивача зараховувались на відповідні кредитні рахунки, а саме погашення відсотків за договором не відновлювальної кредитної лінії №08-660/117-304 від 28.07.2008 року, які були відкриті індивідуально позичальнику банка ПП «ЄС-Сервіс» для здійснення погашення кредиту, а не доходів банку. Перерахування грошових коштів на погашення відсотків за Договором відновлювальної кредитної лінії не можна вважати безпідставно набутими грошовими коштами, оскільки була наявна підстава, зокрема заборгованість за Договором. Щодо твердження апелянта про порушення Постанови НБУ від 12.11.2003 року №492 «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній валюті та іноземних валютах», зазначає, що рахунок з якого списувались кошти та який вказаний у платіжних дорученнях є валютним, а позивач замовчує про те, що він звертався до Господарського суду Одеської області про встановлення факту нікчемності (недійсності) Договору відновлювальної кредитної лінії №08-660/117-304 від 28.07.2008 року і, у задоволенні його позову було відмовлено. Щодо вимог про визнання недійним третейського застереження зазначає, що Договір сторін про передачу спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду за захистом. З огляду на наведене, просять апеляційну скаргу відхилити, а рішення Приморського районного суду м.Одеси від 21 травня 2013 року залишити без змін.

В судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник подану апеляційну скаргу підтримали у повному обсязі, просили рішення Приморського районного суду м.Одеси від 21 травня 2013 року скасувати і ухвалити нове, яким позов ОСОБА_2 задовольнити у повному обсязі.

Представник Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 не визнав, просив її відхилити, а рішення Приморського районного суду м.Одеси від 21 травня 2013 року залишити без змін.

Представник третьої особи ПП «ЄС-СЕРВІС» у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи скарги, пояснення учасників провадження, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, з врахуванням вимог ст. 303 ЦПК України, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Предметом позову є вимоги щодо стягнення грошової сумі у розмірі 612 391,69 грн. та визнання третейського застереження вчиненого у Договорі банківського рахунку №660/ФО1.1-10 від 29 грудня 2008 року недійним.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині визнання третейського застереження недійсним суд першої інстанції правильно виходив з того, що підстав для визнання її недійсною немає. Такий висновок повністю узгоджується з чинним законодавством та висновками ВСУ України, викладеними в постанові від 26.12.2011 р. по справі №6-75цс11. Звернення до третейського суду є одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права та свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних і господарських правовідносин. Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні ст. ст. 1, 5 Закону України «Про третейські суди» та ст. 17 ЦПК України Верховний Суд України вказав, що відповідно до ст. 17 ЦПК України сторони мають право передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом. Рішення третейського суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому цим Кодексом. Згідно зі ст. 5 Закону України «Про третейські суди» юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав. Згідно з частиною 1 ст. 12 цього Закону третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. На час виникнення спірних правовідносин Закон не містив заборони на укладення третейської угоди. Рішенням Конституційного Суду України від 10 січня 2008 року у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців сьомого, одинадцятого статті 2, статті 3, пункту 9 статті 4 та розділу VIII "Третейське самоврядування" Закону України "Про третейські суди" (справа про завдання третейського суду) визнано, що відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських правовідносин може бути передано його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків, встановлених законом (ст. 17 ЦПК України, ст. 12 ГПК України, ст. 6 Закону України «Про третейські суди»), оскільки, гарантуючи право на судовий захист з боку держави, Конституція України водночас визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захистити свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ч. 5 ст. 55 Конституції України). Це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч. 2 ст. 22, ст. 64 Конституції України). Крім того, згідно з роз'ясненнями, викладеними в абз. 5 ч. 2 постанови Пленуму ВСУ від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» договір сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (стаття 17 ЦПК України) не є відмовою від права на звернення до суду за захистом. Таким чином, третейська угода про передання спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є одним із способів реалізації права на захист своїх прав. Таким чином доводи апеляційної скарги в цій частині на спростовують правильних висновків суду першої інстанції про необхідність відмові в задоволенні позовних вимог в частині визнання третейського застереження недійсним.

Разом з тим, приймаючи рішення по справі в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 щодо стягнення безпідставно набутих грошових коштів в сумі 612 391,69 грн., суд першої інстанції виходив з того, що банк безпідставно перерахував з поточного рахунку позивача грошові кошти на загальну суму 612 391,69 грн., однак підстав для застосування статей 1212, 1213 ЦК України, щодо повернення безпідставно набутого майна, у суду немає, оскільки ці грошові кошти були отримані третьою особою, а не відповідачем, а тому слід було відмовити в задоволенні позовних вимог про повернення грошових коштів.

Повністю з таким висновком колегія суддів погодитися не може виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 29 грудня 2008 року між ОСОБА_2 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» був укладений договір банківського рахунку №660/Ф01.1-10. За умовами зазначеного Договору, останній зобов'язався відкрити ОСОБА_2 поточний рахунок №2620/НОМЕР_1 в гривні та надавати послуги з розрахунково-касового обслуговування, відповідно до умов цього Договору, Правил обслуговування банківських поточних рахунків фізичних осіб, відкритих в Акціонерно-комерційному банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», затв. Рішеннями Правління АКБ «Укрсоцбанк» та вимог чинного законодавства (том І, а.с.24-25). Як було встановлено в судовому засіданні в апеляційному суді Одеської області при цьому редакція договору, яка була у позивача відрізнялась, від той, яка знаходилась у банку, вказівкою на наявність рахунку в іноземній валюті (т.2, а.с. 123). Оскільки позивач свою підпис на редакції договору банку не оспорював, то вказана редакція приймається до уваги колегією суддів.

За умовами укладеного між сторонами Договору №660/Ф01.1-10 банківського рахунку від 29 грудня 2008 року, ОСОБА_2 доручив банку здійснювати договірне списання з рахунку плати за надані банком послуги з розрахунково-касового обслуговування в розмірі передбаченому тарифами (п.2.2. Договору). Також пунктом 2.5. вказаного Договору була встановлена заборона на проведення операцій пов'язаних з підприємницькою діяльністю.

Як вбачається з виписки з історії операцій та не заперечується сторонами, з вказаного рахунку здійснювалось списання грошових коштів на погашення відсотків за кредитним договором №08-660/117-304 від 28.07.2008 року, договором поруки 06-09/1430 та зарахування переказаних коштів на погашення виниклої прострочки (том І, а.с.26-29).

Одночасно, між відповідачем та фізичною собою підприємцем ОСОБА_2 існував договір №660/137-Ю01.1, укладений 29.04.2008 р. предметом якого було відкриття поточного рахунку та надання послуг з розрахункового - касового обслуговування (т.2, а.с. 131).

В матеріалах справи наявний Договір не відновлювальної кредитної лінії №08-660/117-304 укладений 28 липня 2008 року між ПП «ЄС-СЕРВІС» в особі директора ОСОБА_2 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», відповідно до якого останній зобов'язався надати позичальнику грошові кошти в межах максимального ліміту заборгованості у сумі 660190,00 доларів США, з наступним порядком надання траншів кредиту, а саме: по мірі потреби, зі сплатою 14,5 процентів річних за кредитом та комісії та терміном погашення заборгованості не пізніше 27 липня 2013 року. Також пунктом 1.4. цього Договору передбачено, що виконання позичальником своїх зобов'язань перед кредитором забезпечується договором застави, іпотечним договором та договором поруки (том І, а.с.16-23).

Згідно договору поруки №06-09/1430 від 25 липня 2008 року поручитель - фізична особа підприємниць ОСОБА_2 зобов'язався перед Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» солідарно відповідати за виконання ПП «ЄС-СЕРВІС» у повному обсязі зобов'язань за Договором не відновлювальної кредитної лінії №08-660/117-304 від 25 липня 2008 року, а саме щодо повернення кредиту у сумі 660190 доларів США з графіком погашення відповідно до умов Договору кредиту (том ІІ, а.с.66-67).

На підставі платіжних доручень в іноземній валюті, а саме: №16 від 05.07.2010 року на суму 600 доларів США (том І, а.с.168), №15 від 07.06.2010 року на суму 7659,75 доларів США (том І, а.с.169), №15 від 11.05.2010 року на суму 7412,65 доларів США (том І, а.с.170), №14 від 13.04.2010 року на суму 3,92 доларів США (том І, а.с.171), №13 від 10.03.2010 року на суму 6921,91 доларів США (том І, а.с.172), №7 від 04.09.2009 року на суму 7664,74 доларів США (том І, а.с.173), №5 від 07.07.2009 року на суму 7911,98 доларів США (том І, а.с.174), №24 від 19.01.2011 року на суму 246,66 доларів США (том І, а.с.175), №24 від 19.01.2011 року на суму 113 доларів США (том І, а.с.176), №22 від 14.12.2010 року на суму 7893,95 доларів США (том І, а.с.177), №23 від 12.11.2010 року на суму 117,08 доларів США (том І, а.с.178), №22 від 12.11.2010 року на суму 7155,05 доларів США (том І, а.с.179), №20 від 09.09.2010 року на суму 7896,92 доларів США (том І, а.с.180), №20 від 09.08.2010 року на суму 100 доларів США (том І, а.с.171), №19 від 09.08.2010 року на суму 7405,73 доларів США (том І, а.с.182), №18 від 07.07.2010 року на суму 7412,66 доларів США (том І, а.с.183), №17 від 07.07.2010 року на суму 100 доларів США (том І, а.с.184), з рахунку ОСОБА_2 - №2620/1020273782/1 на рахунок Приватного підприємства «ЄС-СЕРВІС» - №20785660798181 переказувались грошові кошти у вищевказаних розмірах на загальну суму 76 616 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 612 391,69 грн.

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 12 вересня 2012 року по справі була призначена судова почеркознавча експертиза, проведення якої доручено експертам Науково-Дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Одеській області (том І, а.с.234-235)

Висновком Науково-Дослідного Експертно-Криміналістичного Центру при УМВС України в Одеській області №16-П від 25 січня 2013 року було встановлено, що підписи на платіжних дорученнях в іноземній валюті, а саме: №16 від 05.07.2010 року, №15 від 07.06.2010 року, №15 від 11.05.2010 року, №14 від 13.04.2010 року, №13 від 10.03.2010 року, №7 від 04.09.2009 року, №5 від 07.07.2009 року, №24 від 19.01.2011 року, №22 від 14.12.2010 року, №24 від 19.01.2011 року, №23 від 12.11.2010 р., №22 від 12.11.2010 року, №20 від 09.09.2010 року, №20 від 09.08.2010 року, №19 від 09.08.2010 року, №17 від 07.07.2010 року, №18 від 07.07.2010 року, у графах «Підпис платника» виконані не ОСОБА_2, а іншою особою (том ІІ, а.с.9-20).

При цьому, колегія суддів зауважує, що згідно з п. 8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті №135 від 29.03.2001р. якщо кредитором за договором є банк, що обслуговує платника, то право цього банку на проведення договірного списання передбачається в договорі про розрахунково-касове обслуговування або іншому договорі про надання банківських послуг. Банк, що обслуговує платника, здійснюючи на підставі розпорядження платника (згідно з додатком 24-а) договірне списання коштів з його рахунку, оформляє меморіальний ордер у порядку, передбаченому пунктом 23 розділу II цієї Інструкції. Меморіальні ордери на списання грошових коштів відповідачем не оформлювались. При цьому п. 1.3. договору поруки від 25.07.2008 року ФОП ОСОБА_2 доручив банку здійснювати на підставі меморіальних ордерів, оформлених банком, договірне списання грошових коштів з поточних рахунків поручителя. Оскільки вказаний договір позивач підписував як фізична особа підприємець, та мав окремий вищевказаний поточний рахунок, то слід зробити висновок, що таке списання могло мати місце 1) на підставі меморіальних ордерів; 2) з поточних рахунків фізичної особи - підприємця. Проте, списання було проведено з рахунку фізичної особи в іноземній валюті з підробкою підпису позивача на платіжних дорученнях, оскільки інших підстав для списань з цих рахунків у відповідача передбачених законом або договором не було. На користь такої позиції колегії суддів свідчить також аналіз Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах від 12.11.2003 р., яка встановлює різний правовий режим розрахункових рахунків фізичних осіб та фізичних осіб підприємців. Вирішуючи спір також слід прийняти до уваги, що рахунок, з якого проводилось списання на момент укладання договору поруки ще не існував, а був відкритий лише в грудня 2008 р., тому позиція відповідача, щодо існування підстав для договірного списання з цього рахунку, зокрема відповідно до договору поруки, не відповідають хронології подій.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до частини 1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ч. 3 ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Статтею 1071 Цивільного кодексу України, яка регулює порядок списання коштів з рахунку клієнта, встановлено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Без такого розпорядження грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта лише на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом (ч. 2 вказаної статті).

З огляду на те, що будь-якого рішення суду щодо підтвердження правомірності списання грошових коштів з рахунку ОСОБА_2 суду надано не було, а списання грошових коштів відбувалось на підставі платіжних доручень в іноземній валюті підпис на яких, за встановленою висновком судової почеркознавчої експертизи, вчинений не ОСОБА_2, а іншою особою, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що банк безпідставно перераховував з поточного рахунку позивача №2620/НОМЕР_1 грошові кошти у зальній сумі 612 391,69 грн. Суд першої інстанції правильно встановивши обставини справи вважав, що підстав для застосування положень статей 1212, 1213 ЦК України немає, в силу виникнення між сторонами правовідносин з обслуговування банківського рахунку та отримання грошових коштів третьою особою. Водночас посилання суду на те, що списання відбулось не на користь відповідача, а на користь третьої особи - Приватного підприємства «ЄС-СЕРВІС» не має правового значення, для повної кваліфікації, оскільки кінцевим отримувачем грошових коштів був банк, який отримував їх та зараховував на погашення заборгованості третьої особи, що не заперечувалось сторонами. Якщо б йшлося про нормальний розвиток правовідносин, і позивач підписував платіжні доручення на списання грошових коштів, то отримувачем таких коштів можна було б визнати третю особу, оскільки в такому випадку позивач передавав грошові кошти третій особі - ПП «ЄС-Сервіс» для наступного погашення заборгованості. Разом з тим, як вбачається з встановлених обставин справи, позивач таких доручень не підписував, тобто грошовими коштами не розпоряджався.

Згідно зі ст. 1073 ЦК України у разі безпідставного списання банком з рахунка клієнта банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом. Таким чином, навіть якщо кваліфікувати спірні відносини між сторонами провадження щодо повернення грошових коштів, як договірні, то законодавець вказує на обов'язок банку повернути безпідставно списані грошові кошти та відшкодувати збитки. Отже, збитком є щось інше (в значенні ст. 23 ЦК України), ніж грошові кошти, що були списані безпідставно, оскільки вони вказані законодавцем окремо від збитків. За позицією обраною відповідачем, останній вважав, що у нього були підстави для списання грошових коштів, зокрема договір поруки укладений з ФОП ОСОБА_2, проте пояснити природу підписів на платіжних дорученнях та відсутність меморіальних ордерів представники не змогли, оскільки події мали місце при попередній адміністрації банку.

Статтею 1074 ЦК України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом. Списуючи грошові кошти банк фактично позбавив ОСОБА_2 права безперешкодно розпоряджатися грошовими коштами на рахунку гарантоване частиною 2 ст. 1066 ЦК України. Суд першої інстанції та колегія суддів встановила, що були відсутні як підстави списання, так і порушений порядок списання грошових коштів з рахунку фізичної особи - позивача. Разом з тим, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що помилка в кваліфікації спірних відносин має наслідком відмову в задоволенні позову. З такою позицією суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може, оскільки помилкове посилання на норму права при наявності фактичних підстав для задоволення позову не може мати наслідком відмову в позові. Позивач підстави позову не змінював (а.с.2-9, т. 1, а.с. 57, 58, т.2), посилаючись протягом процесу на безпідставність списання та порушення умов договору банківського рахунку (т.2, а.с. 58, абз. 2), проте далі за текстом вказував статтю 1212 ЦК України, яка, на думку колегії суддів, застосовується у разі неможливості отримати захист прав чи інтересу іншим способом передбаченим законом. Як роз'яснив ВСУ в п. 9 постанови № 5 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» оскільки підставою позову є фактичні обставини, що наведені у заяві, то зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору. Колегія суддів, виходячи зі змісту та сенсу постанови ВСУ від 12 червня 2013 року в справі №6-32цс13 в порядку виключного провадження, вважає за необхідне надати ефективний судовий захист вимогам позивача, а тому на підставі п. 3,4 ст. 309 ЦК України скасовує рішення суду в частині відмови в стягненні грошових коштів, та ухвалює нове рішення про задоволення позовних вимог про стягнення безпідставно списаних грошових коштів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1073-1076 ЦК України, ст.ст. 303, 304, 307, п.п. 3,4 ч.1. ст. 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 21 травня 2013 року - задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 21 травня 2013 року в частині відмови в стягненні грошових коштів - скасувати.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (вул. Ковпака, 29 м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 09328015) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) грошові кошти в сумі 612 391, 69 грн.

В іншій частині рішення Приморського районного суду м.Одеси від 21 травня 2013 року залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду

Одеської області А.І. Дрішлюк

А.П. Заїкін

М.В. Процик

http://reyestr.court.gov.ua/Review/32550362

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=266#entry76450 сообщение #5304 13.08.13 12:12

 

[stairtov]

можно сказать одно из таких судей и будет состоять судебная ветка власти

а других в утиль

 

Відповідачі: громадянин України , Юхимук
Руслан Степанович,
що мешкає за адресою: 93000,
м. Сєвєродонецька ,Луганської області,
вул. Леніна ,19 , 93400.
тел. 70-25-80
14.11.2012 р.

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про припинення дії фізичної особи , громадянина ,Юхимука Р.С. по свавільному втручанню у сферу особистого життя БІЛОЦЕРКІВСЬКОЇ РІММИ МИКОЛАЇВНИ та БІЛОЦЕРКІВСЬКОГО ДМИТРА ВІКТОРОВИЧА , ,що порушують : право на життя на свободу , особисту недоторканість та право на свободу пересування , а саме припинити складати повітки та Постанови про привід по відношенню до БІЛОЦЕРКІВСЬКОЇ Р.М. та складати повістки ,щодо БІЛОЦЕРКІВСЬКОГО Д.В.
Частиною 1 статті 140 Розділу XI Місцеве самоврядування Конституції України
“Місцеве самоврядування є правом територіальної громади — жителів ...міста самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України”.
Оськільки за ч.1 статті 142.Конституції України “Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад ...у містах...”
Статтею 143. Конституції України встановлено ,що “ 1. Територіальні громади ...міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності”.
Крім того відповідно до ч.2 ст.141 Конституції України “ Територіальні громади на основі загального, рівного, прямого виборчого права обирають шляхом таємного голосування відповідно сільського, селищного, міського голову, який очолює виконавчий орган ради та головує на її засіданнях”.
Відповідно до ч.2 ст.6 Державний реєстратор ЗУ ”Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”
“Державний реєстратор призначається на посаду та звільняється з посади міським головою міста обласного значення”, до яких і відноситься місто обласного значення Сєвєродонецьк .
Як видно з Витягу з Державного реєстру юридичних і фізичних осіб-підприємців Серія АЄ№758133 та відповіді від 15.09.2011р. за №Б-16-9 Головного управління юстиції у Луганській області Міністерства юстиції України , що юридичної особи ,власника Територіальної громади міста Сєвєродонецька неіснує.

Тому згідно з ч.1 ст.140 , ч.1 с.142 та ч.1 ст.143 у відсутність територіальної громади міста Сєвєродонецька нікому утворити орган місцевого самоврядування, Сєвєродонецьку міську раду та виконавчий комітет Сєєвєродонецької міської ради. Крім того у відсутність територіальної громади міста Сєвєродонецка не можливо обрати міського голову, який очолює виконавчий комітет у відповідності ч.2 ст.141 Конституції України .
І як наслідок нікому призначити у порядку ч.2 ст.6 ( Державний реєстратор) ЗУ ”Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” і тому немає державного реєстратора при виконавчому комітеті Сєвєродонецької міської ради, яким і було проведено державну реєстрацію Сєвєродонецького міського відділу управління Міністерства Внутрішніх справ України в Луганській області зареєстровано Державним реєстратором реєстру юридичних і фізичних осіб-підприємців .
Таким чином такої юридичної особи публічного права ,як Сєвєродонецькій міський відділ управління Міністерства Внутрішніх справ України в Луганській області не існує.
Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р. Я маю право на справедливий і публічний розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ч.1 ст.124 Конституції України Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Відповідно до ч.3 ст.124 Конституції України Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Відповідно до п.23 ч.1 ст.106 Конституції України Президент України утворює суди у визначеному законом порядку.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серія АС №758044 юридична особа “ Сєвєродонецький міський суд” створений , як юридична особа з дати його державної реєстрації у державному реєстрі 06.10.2005р. за ідентифікаційним кодом 05381484 та реєстраційним номером юридичної особи ЄДР 10004029255 за місцезнаходженням 93400 ,Луганська обл. Місто Сєвєродонецьк , вул.Леніна , будинок 19.
Сєвєродонецьким міським судом на мій запит надано інформацію за вих. №26090 від 05.09.2011р. про те , що Сєвєродонецький міський суд створений, як юридична особа на підставі розпорядчого документа .
І дійсно на день державної реєстрації Сєвєродонецького міського суду діяли зміни від 15.01.2005р.№36/2005р. Указу Президента України № 641/2001р. від 20.08.2001р. “Про мережу та кількісний склад суддів місцевих судів “ в якому до мережі місцевих судів України у Луганській області під №25 було визначено інший суд Сєверодонецький міський суд.
За нормами п.3 ч.2 ст.81 Цивільного кодексу України ,що діє з 01.01.2004р.
“Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України” , і відповідно до того ,що розпорядчим актом із змінами від 05.01.2005р. за №36/2005р. Указом Президента України № 641/2001р. від 20.08.2001р. “Про мережу та кількісний склад суддів місцевих судів “ до мережі місцевих судів України у Луганській області під №25 було визначено Сєверодонецький міський суд, а державним реєстратором 06.10.2005р. вчинено реєстраційні дії та засвідчено факт створення іншої юридичної особи ніж зазначено в Указі Президента України № 641/2001р. від 20.08.2001р. “Про мережу та кількісний склад суддів місцевих судів “ в якому до мережі місцевих судів України у Луганській області під №25 було визначено інший суд не Сєверодонецький міський суд, а інший суд за іншою назвою Сєвєродонецький міський суд ,замість вказаної в Указі Президента України № 641/2001р. від 20.08.2001р. із змінами на 06.10.2005р. “Про мережу та кількісний склад суддів місцевих судів “ Сєверодонецький міський суд, тому такі дії вчиненні в порушення п.1 ч.2 ст.17 ЗУ ”Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців”.
Як вже зазначалось, відповідно до ч.1 і 3 ст.124 Конституції України Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, а привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються , як і створення надзвичайних або особливих судів.
Відповідно до п.23 ч.1 ст.106 Конституції України Президент України утворює суди у визначеному законом порядку.
Як вбачається з Витягу АС №758044 юридична особа “ Сєвєродонецький міський суд” , як юридична особа з дати його державної реєстрації у державному реєстрі 06.10.2005р. за ідентифікаційним кодом 05381484 та реєстраційним номером юридичної особи ЄДР 10004029255 за місцезнаходженням 93400 ,Луганська обл. Місто Сєвєродонецьк , вул.Леніна не була створена посадовою особою в державі Україна , яка має право створювати суди, — так ,як Президент України не брав жодної участі у створенні юридичної особи “Сєвєродонецький міський суд” і тому він не є МІСЦЕВИМ судом.
Виходячи з наведеного, на підставі ст.106, 124 Конституції України юридична особа “ Сєвєродонецький міський суд “ не є утвореним Президентом України місцевим судом , який відповідно до КПК України наділений повноваженнями вирішувати кримінальні справи та виносити вироки , обов'язкові до виконання.
Те ж саме і підтверджується вступившим в законну силу рішення суду рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25.10.2011р. по справі №2а-9704/11/1270 за моїм позовом до юридичної особи “Сєвєродонецький міський суд” , що адміністративний позов до не їснуючого МІСЦЕВОГО СУДУ , юридичної особи “Сєвєродонецький міський суд “ не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства за ст.17 та п.1ч.1 ст.109 КАС України .
На підставі вищенаведеного юридична особа “Сєвєродонецький міський суду “ не є місцевим судом загальної юрисдикції відповідно до Конституції України то не є місцевим суддею МІСЦЕВОГО суду ”суддя” Юхимук Р.С. юридичної особи “Сєвєродонецький міський суд “ у розумінні ч.4 ст.21 Види і склад місцевих судів Глави 2 Місцеві суди ЗУ”Про судоустрій і статус суддів”,якою встановлено ,що
“4. Місцевий суд складається з суддів місцевого суду, з числа яких призначаються голова та заступник голови суду. У місцевому суді, кількість суддів в якому перевищує п'ятнадцять, може бути призначено не більше двох заступників голови суду”.
Про те ,що юридична особа “Сєвєродонецький міський суд “ не є МІСЦЕВИМ судом ,а фізична особа ,Юхимук Руслан Степанович, не є МІСЦЕВИМ суддею, мною було повідомлено особисто ,Юхимук а Руслана Степановича, через приймальню юридичної особи “ Сєвєродонеццький міський суд” за вх.№ 23552 від 22.09.2011р.

 

 

ну и проверить само удостоверение судьи и когда была присяга

[stairtov]

                                                     Запит на публічну інформацію

В порядку ЗУ “Про доступ до публічної інформації“

 

 

Харківським окружним адміністративним  судом розглядається справа  № 820/5887/13-а  за позовною заявою Лобян А.В.

     Згідно з ч.1 ст.23 КАС України усі адміністративні справи в суді першої інстанції, крім випадків, встановлених цим Кодексом, розглядаються і вирішуються суддею одноособово. 

    Крім цього згідно  з   ч.1 ст.129  Конституції  України  Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.

  Згідно з ч.1 ст.10  ЗУ”Про статус суддів” (згідно з Постановою Верховної Ради України
 від 15 грудня 1992 року N 2863-XII) та ч.1 ст.55  ЗУ”Про судоустрій і статус суддів”  вперше обраний суддя в урочистій обстановці приймає присягу судді, після чого на буває повноважень судді.

    Додержання присяги  судді  є обов'язком судді відповідно до  п.п. 4  ч.4 ст.54  ЗУ”Про судоустрій і статус суддів”

  Згідно з п.1 Порядку складення присяги суддею, вперше призначеним на посаду, затвердженим  Указом Президента України  від 11 травня 1999 року N 493/99,  Суддя, якого Президент України призначив вперше на посаду професійного судді, не пізніше місяця з дня призначення складає присягу, текст якої визначено Законом України "Про статус суддів".

    Відповідно до п.3  Порядку складення присяги суддею, вперше призначеним на посаду, присягу зачитує сам суддя, а в разі коли її складають кілька суддів - найстаріший за віком суддя, після чого він (вони) скріплює (скріплюють) її текст своїм підписом.

   Відповідно до п.6 Порядку складення присяги суддею, вперше призначеним на посаду  Підписаний суддею текст присяги зберігається в його особистій справі. 

  Згідно з п.3.4. Методичних рекомендацій щодо ведення обліку кадрів і кадрового діловодства в місцевих та апеляційних судах загальної юрисдикції , затверджених наказом Державної судової адміністрації України від 20 березня 2007 року N 24,  Особові справи суддів місцевих загальних судів ведуться також у відповідному суді, починаючи з моменту видання наказу головою суду про зарахування судді до штату суду на підставі Указу Президента України або Постанови Верховної Ради України.

    У зв'язку з цим, для  підтвердження безсторонності  та неупередженості   суддею Сліденко А.В  є складення присяги судді, згідно якої суддя зобов'язується  чесно і сумлінно виконувати обов'язки судді, здійснювати правосуддя, підкоряючись тільки закону, бути об'єктивним і справедливим.

    У зв'язку з цим, для підтвердження набуття повноважень судді, а також  безсторонності  та неупередженості  судді Сліденко А.В

                                                                           ПРОШУ  

 надати  інформацію  про точну  дату  і місце прийняття  присяги судді суддею  Харківського окружного адміністративного суду Сліденко А.В., а також  надати  належним чином завірені копії тексту присяги судді  ,  підписаного суддею  Харківського окружного адміністративного суду Сліденко А.В. .

 

З повагою.                                                                                   

 

 

_________2013р                                                           ______________ ЛОБЯН А.В

[stairtov]

                                                     Запит на публічну інформацію

В порядку ЗУ “Про доступ до публічної інформації“

 

 

Харківським окружним адміністративним  судом розглядається справа  № 820/5887/13-а  за позовною заявою Лобян А.В.

     Згідно з ч.1 ст.23 КАС України усі адміністративні справи в суді першої інстанції, крім випадків, встановлених цим Кодексом, розглядаються і вирішуються суддею одноособово. 

    Крім цього згідно  з   ч.1 ст.129  Конституції  України  Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.

  Згідно з ч.1 ст.10  ЗУ”Про статус суддів” (згідно з Постановою Верховної Ради України

 від 15 грудня 1992 року N 2863-XII) та ч.1 ст.55  ЗУ”Про судоустрій і статус суддів”  вперше обраний суддя в урочистій обстановці приймає присягу судді, після чого на буває повноважень судді.

    Додержання присяги  судді  є обов'язком судді відповідно до  п.п. 4  ч.4 ст.54  ЗУ”Про судоустрій і статус суддів”

  Згідно з п.1 Порядку складення присяги суддею, вперше призначеним на посаду, затвердженим  Указом Президента України  від 11 травня 1999 року N 493/99,  Суддя, якого Президент України призначив вперше на посаду професійного судді, не пізніше місяця з дня призначення складає присягу, текст якої визначено Законом України "Про статус суддів".

    Відповідно до п.3  Порядку складення присяги суддею, вперше призначеним на посаду, присягу зачитує сам суддя, а в разі коли її складають кілька суддів - найстаріший за віком суддя, після чого він (вони) скріплює (скріплюють) її текст своїм підписом.

   Відповідно до п.6 Порядку складення присяги суддею, вперше призначеним на посаду  Підписаний суддею текст присяги зберігається в його особистій справі. 

  Згідно з п.3.4. Методичних рекомендацій щодо ведення обліку кадрів і кадрового діловодства в місцевих та апеляційних судах загальної юрисдикції , затверджених наказом Державної судової адміністрації України від 20 березня 2007 року N 24,  Особові справи суддів місцевих загальних судів ведуться також у відповідному суді, починаючи з моменту видання наказу головою суду про зарахування судді до штату суду на підставі Указу Президента України або Постанови Верховної Ради України.

    У зв'язку з цим, для  підтвердження безсторонності  та неупередженості   суддею Сліденко А.В  є складення присяги судді, згідно якої суддя зобов'язується  чесно і сумлінно виконувати обов'язки судді, здійснювати правосуддя, підкоряючись тільки закону, бути об'єктивним і справедливим.

    У зв'язку з цим, для підтвердження набуття повноважень судді, а також  безсторонності  та неупередженості  судді Сліденко А.В

                                                                           ПРОШУ  

 надати  інформацію  про точну  дату  і місце прийняття  присяги судді суддею  Харківського окружного адміністративного суду Сліденко А.В., а також  надати  належним чином завірені копії тексту присяги судді  ,  підписаного суддею  Харківського окружного адміністративного суду Сліденко А.В. .

 

З повагою.                                                                                   

 

 

_________2013р                                                           ______________ ЛОБЯН А.В

как следствие был получен ответ сведений о принятии присяги нет !!!

[Бонар]

І шоб ми робили без НБ України.?) А я вже і забув про постанову НБУ яка не зареєстровано в мінюсті і яка суперечить Конституції...)

[mississ]

І шоб ми робили без НБ України.?) А я вже і забув про постанову НБУ яка не зареєстровано в мінюсті і яка суперечить Конституції...)

Про яку постанову йдеться?

[Бонар]

Про яку постанову йдеться?

 

Повторяем сообщение, которое писали в параллельной теме. Данное сообщение позволит понять, почему в решениях судов появились права банков на привлечение и размещение валютных средств на внутреннем рынке, как обоснование кредита валютой. В чем разница между следующими операциями банков:

- ведение счетов клиентов...;

- операции с наличной иностранной валютой...;

- привлечение и размещение валютных средств на внутреннем рынке?

Юристы недобросовестных банков вводят в заблуждение судей и Вас, применяя следующий раздел и пункт постановления Национального банка Украины от 27.09.1995 года №243 (факт регистрации в Минюсте отсутствует):

"Роз'яснення

до ліцензії Національного банку України на право здійснення операцій з валютними цінностями

...

Ліцензія Національного банку України відповідно до того, що вказано в її тексті, може надавати право на здійснення таких операцій:

...

6. Операції з залучення та розміщення валютних коштів на внутрішньому ринку

здійснюються з резидентами України:

6.1. Пасивні операції - створення валютних резервів в іноземній валюті (приймання депозитів в іноземній валюті, продаж за іноземну валюту цінних паперів, що емітовані резидентами України та номіновані у національній валюті (включаючи власні цінні папери банку)*, отримання позик в іноземній валюті від інших уповноважених банків);

6.2. Активні операції - використання створених резервів (надання позик в іноземній валюті, придбання за іноземну валюту цінних паперів, що номіновані у національній валюті*).

_____________

* З обмеженнями, що встановлені чинним законодавством України та нормативними актами Національного банку України.

..."

http://zakon.nau.ua/...818.6&nobreak=1

Данное постановление было отменено следующим актом, в 2009 году:

"ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

17.02.2009 N 79

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

16 березня 2009 р.

за N 237/16253

Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Правління Національного банку України

Відповідно до статті 56 Закону України "Про Національний банк України" та з метою приведення нормативно-правових актів Національного банку України до вимог пункту 2.33 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 N 34/5 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.04.2005 за N 381/10661, Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Правління Національного банку України згідно з переліком, що додається.

2. Постанова набирає чинності через 10 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

В.о. Голови А.В.Шаповалов "

http://zakon.nau.ua/doc/?code=z0237-09

Иного действительного нормативно-правового акта Национального банка Украины, принятого коллегиально, зарегистрированного в Министерстве юстиции Украины, не существует по поводу разъяснения к лицензии Национального банка Украины на право осуществления операций с валютными ценностями.

 

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=74#entry39448

 

http://www.minjust.gov.ua/0/9548

П О С Т А Н О В А

від 28 грудня 1992 р. N 731

Київ

Про затвердження Положення про державну реєстрацію

нормативно-правових актів міністерств та інших органів

виконавчої влади

13. У державній реєстрації відмовляється, якщо нормативно-правовий акт: ( Абзац перший пункту 13 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1440 від 28.10.2004 )

а) не відповідає Конституції та законам України, іншим актам законодавства, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire; { Підпункт "а" пункту 13 в редакції Постанови КМ N 1688 від 08.12.2006 }

б) видано з порушенням вимог законодавства або без урахування практики Європейського суду з прав людини, зокрема акт: { Абзац перший підпункту "б" пункту 13 в редакції Постанови КМ N 1688 від 08.12.2006 }

порушує чи обмежує встановлені законом права, свободи й законні інтереси громадян, підприємств, установ та організацій або покладає на них не передбачені законодавством обов’язки;

виходить за межі компетенції органу, що його видав;

не відповідає вимогам законодавства про мови;

суперечить установленому порядку веденя діловодства;

видано за наявності будь-якої з обставин, визначених у частині першій статті 25 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (на підставі повідомлення Держпідприємництва або його територіального органу); ( Підпункт "б" пункту 13 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 1440 від 28.10.2004 ) ....

[golf]

Повторяем сообщение, которое писали в параллельной теме. Данное сообщение позволит понять, почему в решениях судов появились права банков на привлечение и размещение валютных средств на внутреннем рынке, как обоснование кредита валютой. В чем разница между следующими операциями банков:

- ведение счетов клиентов...;

- операции с наличной иностранной валютой...;

- привлечение и размещение валютных средств на внутреннем рынке?

Юристы недобросовестных банков вводят в заблуждение судей и Вас, применяя следующий раздел и пункт постановления Национального банка Украины от 27.09.1995 года №243 (факт регистрации в Минюсте отсутствует):

"Роз'яснення

до ліцензії Національного банку України на право здійснення операцій з валютними цінностями

...

Ліцензія Національного банку України відповідно до того, що вказано в її тексті, може надавати право на здійснення таких операцій:

...

6. Операції з залучення та розміщення валютних коштів на внутрішньому ринку

здійснюються з резидентами України:

6.1. Пасивні операції - створення валютних резервів в іноземній валюті (приймання депозитів в іноземній валюті, продаж за іноземну валюту цінних паперів, що емітовані резидентами України та номіновані у національній валюті (включаючи власні цінні папери банку)*, отримання позик в іноземній валюті від інших уповноважених банків);

6.2. Активні операції - використання створених резервів (надання позик в іноземній валюті, придбання за іноземну валюту цінних паперів, що номіновані у національній валюті*).

_____________

* З обмеженнями, що встановлені чинним законодавством України та нормативними актами Національного банку України.

..."

http://zakon.nau.ua/...818.6&nobreak=1

Данное постановление было отменено следующим актом, в 2009 году:

 

То есть , с 95 года по 2009 г эта постанова действовала...? Или ее не было вообще ..?

[Бонар]

То есть , с 95 года по 2009 г эта постанова действовала...? Или ее не было вообще ..?

не має юридичної сили

[Бонар]

Номер провадження № 22-ц/785/5867/13

Головуючий у першій інстанції Бондарь В.Я.

 

 "Вирішуючи спір також слід прийняти до уваги, що рахунок, з якого проводилось списання на момент укладання договору поруки ще не існував, а був відкритий лише в грудня 2008 р., тому позиція відповідача, щодо існування підстав для договірного списання з цього рахунку, зокрема відповідно до договору поруки, не відповідають хронології подій. "

 

тобто якщо: якщо спочатку підписано кредитний з пустими графами рахунків, а потім підписано іпотечний договір разом з майновим поручителями - то це може означати , вищевказане?

[golf]

не має юридичної сили

каким образом это довести до рядового судьи , если эта тема уже достаточно долго обитает в судах и обрела реальные очертания законности ?

[Бонар]

каким образом это довести до рядового судьи , если эта тема уже достаточно долго обитает в судах и обрела реальные очертания законности ?

 

Стосовно вимог підпункту «в» п. 4 ст. 5 цього Декрету, що передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі,   то на даний час законодавством не встановлено межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті   (постанова Верховного Суду України від 21 березня 2011 р. у справі № 6-7цс11).  - хібе це не те саме встановлено ВСУ?

 

Яким законом передбачено отримання кредитів в іноземній валюті на споживчі потреби на внутрішньому ринку України?

Изменено August 25, 2013 пользователем Бонар

[НБ Украины]

В суд были банком поданы фальшивые первичные документы мемориальные ордера дотированные 2007-2008годом, документы с мокрыми штампами и подписями шариковой ручкой, на них отсутствуют обязательные реквизиты, кто получатель не известно, код плательщика и получателя один и тот же, в период 2007-2008 года, банк имел другое название, но в данных мемориальных ордерах указано уже теперешнее названии, и на штампах тоже, была в суде подан «Заява про фальшивість доказу в порядку ст.185 ЦПК України»  реакции судьи ноль, (может это копии, я этого не знаю), подал заявление в милицию, тоже ноль, отказали, с теми же словами, подскажите, как правильно поступить, что бы все таки добиться правосудия?

Заранее благодарен.

- провести рекогносцировку - разложить все документы (свои и банка) и приобщить к каждому нормативно-правовые акты, которые регламентируют данный документ. Затем расположите их в хронологической последовательности: действительные - с правой (от слова "правильный") стороны, а недействительные - с левой (от слова "ЛЕВЫЙ") стороны.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=10#entry34176

Сделайте копию первой страницы своего кредитного договора и проведите по нему "крест". Разрежьте или разорвите (в зависимости от настроения) на четыре части. В левой верхней части ключевое слово “м.________”, в правой верхней части – “_______ 20__ года”, в левой нижней части – “_(підпис працівника банку)_ ”, в правой нижней части – “_(підпис позичальника)_”.

Теперь Вы видите, что иск о взыскании банком задолженности (см. ниже раздел I) относится всего лишь к верхней левой части, а не ко всему кредитному договору, т.е. к четверти Ваших возможностей. Вернее, это треть от четверти Вашего кредитного договора (см. ниже разделы II и III). Напоминаем, что кредитный договор был подписан в г.______ на территории Украины.

К верхней правой части относится раздел V. Да, именно _______ 20__ года согласно ст.901 и ст.1054 Гражданского кодекса Украины вы реально потребили финансовую услугу в виде получения кредита национальной валютой. Факт подтверждаеться договором купли-продажи недвижимости (земельного участка, автомобиля). Данные факты по всей Украины одинаковые, что при получении кредита национальной валютой, что при «получении» кредита иностранной валютой. Так были ли в действительности валютные кредиты, или в момента подписания данных кредитных договоров граждане Украины получали статус иностранцев, а недвижимость, земельные участки и автомобили получали статус территории иностранного государства? Вы же все таки обязаны что-то отдать банку?

Нижняя правая часть описана в разделе IV. И Ваша фамилия указывает на то, что Вы еще не все свои права защитили “_(підпис позичальника)_”.

Нижняя левая часть (УК Украины), указывает на того представителя “_(підпис працівника банку)_ ” недобросовестного банка, который воспользовался Вашей финансовой безграмотностью. Будет ли открыто уголовное производство в отношении даного представителя? Как показывает деятельность правоохранительных органов – это дело времени. Неужели недобросовестные банки осуществляли незаконную эмисию безналичной иностранной валюты на территории Украины? И Ваши заявления о фальшивости доказательств (ч.2 ст.185 ГПК) в дальнейшем подтвердятся иными доказательствами.

Следовательно, Вы еще не обращались в суд за защитой всех своих нарушенных прав, и даже не пробовали «добиваться правосудия».

Кто виноват в том, что Вы до сих пор видите перед собой целостный валютный кредитный договор?

 

 

I. Проигран суд о взыскании банком задолженности по кредитному договору

Ситуация типичная, из-за того, что заемщик не подает встречный иск о расторжении кредитного договора ( http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=169#entry55544 ). Все обязательства кредитного договора не рассматриваются: обязательство по выдаче кредита и обязательство по возврату кредита и уплаты процентов: «Доказів в розумінні статей 33 та 34 ГПК України, що даний Договір розірваний, визнаний недійсним, сторони суду не представили, в матеріалах справи такі докази відсутні.» http://reyestr.court.gov.ua/Review/32855324 

Поэтому судьи при установлении фактов допускают в своих решениях описки.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №: 22-ц/191/935/13Головуючий суду першої інстанції:Самойлова О.В. Доповідач суду апеляційної інстанції:Редько Г. В.

"12" серпня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосія у складі:

Головуючого суддіРедько Г.В., СуддівМоісеєнко Т.І. Романової Л.В. При секретаріКувшиновій А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» в особі Регіонального відділення у м. Сімферополі до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на заочне рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 15 грудня 2010 року,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» в особі Регіонального відділення у м.Сімферополі звернулося до суду із позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення з них солідарно заборгованості по кредитному договору у сумі 25580,94 дол. США та про стягнення з ОСОБА_6 за договором про кредитування поточного рахунку заборгованості у сумі 9550,99 грн. Уточнивши позовні вимоги, просило стягнути солідарно з відповідачів суму заборгованості по кредитному договору у сумі 230521 грн. 10 коп., з ОСОБА_6 просило стягнути заборгованість за договором про кредитування поточного рахунку у сумі 11650 грн. 60 коп. Судові витрати покласти на відповідачів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 26 жовтня 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № CL-G02/008/2007, згідно якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 28612,87 доларів США 87 центів на купівлю автомобіля марки «TOYOTA Corolla» строком до 25 жовтня 2013 року зі сплатою фіксованої процентної ставки за надання кредиту у розмірі 11,99% від суми наданого кредиту. Відповідач взяв на себе зобов'язання погашати отриманий кредит щомісячно згідно графіку погашення, та сплачувати відсотки за користування кредитом одночасно з повним поверненням кредиту. Однак, відповідач систематично не вносив платежі, не сплачував проценти за користування кредитом, у зв'язку із чим станом на 19.10.2009 року за ним рахується заборгованість у сумі 217066,38 грн., що складається з основного боргу у сумі 196370 грн., заборгованості по несплаченим відсоткам у сумі 20695,38 грн., пені у сумі 13379,72 грн., штрафних санкцій у сумі 75 грн. Крім того, як забезпечення виконання цього договору, між позивачем та відповідачем ОСОБА_7 було укладено договір поруки № SR-G02/008/2007 від 26.10.2007 року, згідно п. 1 цього договору ОСОБА_7 зобов'язалася перед позивачем відповідати в повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_6 зобов'язань за кредитним договором, тому позивач просить суд стягнути вищевказану суму з відповідачів солідарно. 26.10.2007 року між ОСОБА_6 та ЗАТ «ОТП Банк» був укладений Договір про кредитування поточного рахунку (овердрафту) № G02/48/07/1, згідно якого відповідач отримав на рахунок 8000 грн. та зобов'язався належним чином його використовувати та повернути позивачу вказані кошти у строки, зазначені в договорі овердрафту. Однак, відповідач умови договору не виконував, у зв'язку із чим станом на 19.10.2009 року виникла заборгованість у сумі 11650,60 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_6

Заочним рішенням Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 15 грудня 2010 року позов Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» в особі Регіонального відділення у м. Сімферополі - задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» в особі Регіонального відділення АТ «ОТП Банк у м. Сімферополі (адреса: пр-т Кірова, 24, м. Сімферополь, 95000, т/р 29090002901600 в Регіональному відділенні АТ «ОТП Банк» в м. Сімферополі, МФО 300528, код ЗКПО 21685166) заборгованість за Кредитним договором у сумі 230521 грн. 10 коп., судові витрати у сумі 1730 грн. 00 коп., а всього 232251 (двісті тридцять дві тисячі двісті п'ятдесят одна) грн. 10 коп. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» в особі Регіонального відділення АТ «ОТП Банк у м. Сімферополі (адреса: пр-т Кірова, 24, м. Сімферополь, 95000, т/р 29090002901600 в Регіональному відділенні АТ «ОТП Банк» в м. Сімферополі, МФО 300528, код ЗКПО 21685166) заборгованість за договором про кредитування поточного рахунку (овердрафт) у сумі 11650 (одинадцять тисяч шістсот п'ятдесят ) грн. 60 коп.

Не погодившись із вищезазначеним рішенням ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення яким в задоволенні позову відмовити.

Апелянт вважає, що суд не перевірив та не встановив, яким чином ним був отриманий кредит, у якій формі, на підставі якого документу, оскільки розрахунок боргу не є платіжним документом.

Апелянт посилається, що суд першої інстанції повинен був застосувати Закон України « Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Разом з тим, порушив Конституцію України та скасував дію зазначеного закону.

Апелянт посилається, що суд не з'ясував чи потрібна була ліцензія для здійснення банком діяльності з надання фінансових кредитів іноземною валютою, оскільки у випадку встановлення незаконної діяльності позивача, поверненню підлягає тільки реально отримана грошова сума без нарахування процентів.

Апелянт посилається на те, що позивачем не доведено факт існування заборгованості, а саме факт надання кредиту по кредитному договорі № CL-G02/008/2007 у розмірі 28612,87 дол. США.

Апелянт вважає, що у справі відсутні докази, що у банку була генеральна ліцензія на здійснення валютних операцій відповідно до ст.4 Закону України « Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Так, задовольняючи позов Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором про кредитування поточного рахунку, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідачів внаслідок неналежного виконання умов зазначених договорів утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню солідарно з відповідачів у розмірі 230521 грн. 10 коп., з ОСОБА_6 у розмірі 11650 грн. 60 коп.

З таким висновком суду погоджується колегія суддів по наступним підставам.

Відповідно до статей 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства у встановлений у зобов'язанні строк (термін).

Згідно до статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 жовтня 2007 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (надалі Банк) та ОСОБА_6 укладений кредитний договір № CL-G02/008/2007, згідно умов якого Банк надав відповідачу кредит у сумі 28612,87 доларів США 87 центів на купівлю автомобіля марки «TOYOTA Corolla» строком до 25 жовтня 2013 року зі сплатою фіксованої процентної ставки за надання кредиту у розмірі 11,99% від суми наданого кредиту. Згідно умов кредитного договору сума кредиту та процентів повинна була здійснюватись щомісячно рівними частинами на протязі всього строку дії кредитного договору. Цільове використання кредитних коштів : купівля автомобіля марки «TOYOTA Corolla». (а.с.24-28). Забезпеченням виконання умов договору позичальником виступає договір поруки, укладений між Банком та ОСОБА_7 та договір застави зазначеного автомобіля. (а.с. 10, 15-19).

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, безпідставними посилання апелянта на те, що позивачем не доведено факт надання кредиту та судом не встановлена форма кредиту, його документальне оформлення, оскільки факт отримання кредиту визнаний апелянтом, який частково погасив заборгованість, отримав автомобіль, який був предметом правовідносин та в подальшому його передав в заставу.

Крім того, матеріали справи містять кредитну заявку, спірний кредитний договір, підписаний представником Банку та боржником ОСОБА_6, валютний меморіальний ордер № 8 на платника ОСОБА_6 у розмірі, який співпадає з сумою кредиту, що є підтвердженням існування кредитних відносин, оформлених у відповідній письмовій формі. (а.с.9, 12,24-28).

Як вбачається з матеріалів справи , що станом на 19.10. 2009 року у боржника ОСОБА_6 перед Банком виникла заборгованість за кредитним договором від 26.10.2007 року у розмірі 217066,38 грн., що складається з основного боргу у сумі 196370 грн., заборгованості по несплаченим відсоткам у сумі 20695,38 грн., пені у сумі 13379,72 грн., штрафних санкцій у сумі 75 грн. Також станом на 19.10.2009 року у ОСОБА_6 виникла заборгованість за договором кредитування поточного рахунку (овердрафт) у розмірі 11650,60 грн. що складається з основного боргу по овердрафту 9052,43 грн., заборгованості по відсоткам 2598,17 грн.

Отже, матеріали справи містять відомості про невиконання боржником по зазначеним кредитним договорам своїх зобов'язань в частині погашення боргу, що є підставою для стягнення на користь банку зазначених сум.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний Закон держави не встановлює обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до ст. 192 ЦК іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто відповідно до законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, проте водночас обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю, є Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Відповідно до ст. 2 Закону від 7 грудня 2000 р. № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» кошти є грошима в національній або іноземній валюті чи їх еквівалентом. У статтях 47 та 49 цього Закону визначені операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Ці операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.

Відповідно до ст. 5 Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі генеральної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 цього ж Декрету.

З огляду на це уповноважені банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування індивідуального ліцензування щодо зазначених операцій, єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами ст. 5 Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 р. 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку.

Враховуючи зміст зазначених норм закону, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта з посиланням на Закон України « Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» про необхідність з'ясування судом першої інстанції щодо ліцензії для здійснення банком діяльності з надання фінансових кредитів іноземною валютою, генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, оскільки застосування зазначеного закону, Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Закону від 7 грудня 2000 р. № 2121-III «Про банки і банківську діяльність», можливе в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання щодо визнання кредитного договору недійсним. Разом з тим, зазначених вимог заявлено не було.

Крім того, доводи апеляційної скарги, мотивовані також іншими підставами, викладеними в апеляційній скарзі, які не мають суттєвого значення для розгляду справи і не дають підстав для висновку, що суд першої інстанції допустив порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування рішення суду.

Керуючись статтями 303, 304, 308, 313, 314, 315, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.

Заочне рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 15 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді:

Редько Г.В.Моісеєнко Т.І.Романова Л.В.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/33007440

Заява

про виправлення описок в ухвалі

Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосія

від 12.08.13 у справі № 22-ц/191/935/13

Апеляційний суд Автономної Республіки Крим в м. Феодосія 12 серпня 2013 року року прийняв ухвалу у цивільній справі № 22-ц/191/935/13 за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» в особі Регіонального відділення у м. Сімферополі до __________ про стягнення заборгованості за кредитним договором, та залишив заочне рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 15 грудня 2010 року.

Я отримав повний текст ухвали Автономної Республіки Крим в м.Феодосія від 12.08.13 у справі №22-ц/191/935/13 та помітив наступні описки:

1. В абзаці «Крім того, матеріали справи містять кредитну заявку, спірний кредитний договір, підписаний представником Банку та боржником ОСОБА_6, валютний меморіальний ордер № 8 на платника ОСОБА_6 у розмірі, який співпадає з сумою кредиту, що є підтвердженням існування кредитних відносин, оформлених у відповідній письмовій формі. (а.с.9, 12,24-28).» допущена описка “кредиту” замість слів “купівлі автомобіля марки «TOYOTA Corolla» відповідно до цільового використання кредитних коштів (а.с.24-28)».

У зв’язку з тим, що позичальник не повинен порушувати принцип добросовісності та цільового використання кредиту прошу виправити описку.

2. В абзаці «Крім того, матеріали справи містять кредитну заявку, спірний кредитний договір, підписаний представником Банку та боржником ОСОБА_6, валютний меморіальний ордер № 8 на платника ОСОБА_6 у розмірі, який співпадає з сумою кредиту, що є підтвердженням існування кредитних відносин, оформлених у відповідній письмовій формі. (а.с.9, 12,24-28).» допущена описка “на платника ОСОБА_6” замість слів “ підписаний представником Банку та боржником ОСОБА_6”.

У зв’язку з тим, я не можу бути «платником» за кредитом, а лише «отримувачем» кредиту, та відповідно до ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається і відповідній письмовій формі прошу виправити описки.

3. В абзаці «Відповідно до ст. 2 Закону від 7 грудня 2000 р. № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» кошти є грошима в національній або іноземній валюті чи їх еквівалентом. У статтях 47 та 49 цього Закону визначені операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Ці операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.» допущена описка «письмового дозволу» замість слів «письмового дозволу та додатку до нього (дозвіл не дійсний без додатка)».

У зв’язку з тим, що відповідно до додатку №10 до Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 17.07.2001 за N 275, в внизу тексту письмово дозволу ПАТ «ОТП банк» вказано, що «Дозвіл не дійсний без додатка», прошу виправити описки.

4. 3. В абзаці: «З огляду на це уповноважені банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.» допущена описка «письмового дозволу» замість слів «письмового дозволу та додатку до нього (дозвіл не дійсний без додатка)».

У зв’язку з тим, що відповідно до додатку №10 до Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 17.07.2001 за N 275, в внизу тексту письмово дозволу ПАТ «ОТП банк» вказано, що «Дозвіл не дійсний без додатка», прошу виправити описки.

У Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосія (головуючий суддя _____, судді _____________) відповіно до ЦПК України вудсутня компетенції вносити зміни до Цивільного кодексу України та письмового дозволу ПАТ “ОТП банк”. Дані зміни є виключною компетенцію колегіальних органів - Верховної Ради України та Правління Національного банку України, а також Президента України при підписанні законів.

Прошу Вас не порушувати присягу судді та не привласнювати собі повноваження інших органів влади.

В ПАТ “ОТП банк” достатньо юристів, які повинні захищати інтереси банку, якщо праціники банку здійснють реальну банківську діяльність, а не приховують іншу діяльність щодо ухилення від сплати податків та легалізації доходів, отриманих злочинним щляхом. Нажаль, дані випадки виявляються коли черговий банк ліквідується та з’являються факти того, що готівка від вкладників та позичальників не обліковується взагалі. А суди за рішеннями стягували рашіше заборгованість, якої небуло реально в бухгалтерському та податковому обліку: “… валютний меморіальний ордер у розмірі, який співпадає з сумою кредиту, що є підтвердженням існування кредитних відносин”. Навіщо суди приймали неправосудні рішення, якщо банк не здійснював законну банківську діяльність? Тобто за аналогією, будь яка особа, яка знаходиться в приміщенні суду (не суддя, не в засіданні, не в нарадчій кімнаті) є суддею та має право приймати рішення суду від імені України? Меморіальний ордер відрізняється від заяви на видачу готівки так само, як журнал судового засідання відрізняється від рішення суду.

Судді повинні виконувати закони, та приймати рішення лише в нарадчій кімнаті. Чому банк, касир не повинен виконувати закони та нормативно-правові акти НБУ, та не повинен видавати кредитні кошти лише через операційну касу на підставі касового документу, а не меморіального ордеру. Я вважаю, що закони повинні виконувати всі, і тому Президент України своїм Указом від 21.11.11 № 1000/2011 схвалив Концепцію державної політики у сфері боротьби з організованою злочинністю, а саме:

“КОНЦЕПЦІЯ

державної політики у сфері боротьби з організованою злочинністю

1. Проблема, яка потребує розв'язання.

Організована злочинність є суттєвим чинником посилення соціальної напруженості та дестабілізації суспільних відносин, виникнення деформації у сфері господарювання, уповільнення темпів економічного розвитку держави.

Нинішній стан криміногенної ситуації в державі свідчить про необхідність удосконалення заходів, спрямованих на нейтралізацію дії чинників, які зумовлюють організовану злочинність.

Проблема боротьби з організованою злочинністю залишається актуальною для кожного регіону, головним чином для великих міст.

Організовані групи і злочинні організації (далі – організовані злочинні угруповання) продовжують контролювати левову частку тіньового капіталу, протиправну діяльність, пов'язану із розкраданням бюджетних коштів, легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, організацією наркобізнесу, нелегальною міграцією тощо.

…

2. Шляхи та засоби розв'язання проблеми

Проблему протидії організованій злочинності передбачається розв'язати шляхом:

…

прогнозування тенденцій розвитку криміногенної ситуації, оцінювання ступеня небезпеки та масштабів організованої злочинності на національному, регіональному і міжнародному рівнях;

…

Для цього пропонується:

…

активізувати виявлення схем і механізмів легалізації доходів, одержаних у результаті злочинної діяльності, та перерозподілу таких доходів;

підвищити рівень взаємодії правоохоронних та інших державних органів з питань боротьби з організованою злочинністю, поліпшити міжвідомче співробітництво контролюючих і правоохоронних органів;

запровадити дієвий механізм заохочення фізичних і юридичних осіб до співпраці з правоохоронними органами та судами;”

Якщо банк не надає суду доказів видачі коштів через операційну касу на підставі касового документу, то це вже є беззаперечним фактом діяльності “нелегального конвертаційного центру” в банку. В Україні є суди які мають право легалізовувати своїм рішенням діяльність “нелегальних конвертаційних центрів”?

До речі, купівля автомобіля марки «TOYOTA Corolla» була здійснена за кредитні кошти, які ПАТ “ОТП банк” надав за іншим кредитним договором шляхом перерахування безготівкової національної валюти за меморіальним ордером з рахунку №2902________ на рахунок №2600_______ відповідно до довідки ТОВ “______” . Якщо ПАТ “ОТП банк” не укладав в письмовій формі (ст.1055 ЦК) зазначений вище кредитний договір, то він має право звернутися к ___________ з позовом про застосування правових наслідків недійсності нікчемного правочину (ч.4,5 ст.216 ЦК) та стягнути суму, яка була дійсно перерахована меморіальним ордером безготівковою національною валютою сумі _______ грн з рахунку №2902________ на рахунок №2600_______ ТОВ “______”.

Я повинен буду двічі повертати ПАТ “ОТП банк” кредитні кошти за автомобіль марки «TOYOTA Corolla»: окремо за валютним кредитом та окремо за гривневим кредитом?

Керуючись ст.219 ЦПК України,

П Р О Ш У

1. Виправити допущені в ухвалі Автономної Республіки Крим в м. Феодосія від 12.08.13 у справі №22-ц/191/935/13 описки та постановити відповідну ухвалу.

Додатки:

1. Витяг з Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операці (додаток №10) http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0730-01/page3

ЗАТВЕРДЖЕНО

Постанова Правління

Національного банку України

від 17.07.2001 за N 275

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

21 серпня 2001 р.

за N 730/5921

ПОЛОЖЕННЯ

про порядок видачі банкам

банківських ліцензій, письмових дозволів

та ліцензій на виконання окремих операцій

Додаток 10

до Положення про порядок

видачі банкам банківських

ліцензій, письмових дозволів

та ліцензій на виконання

окремих операцій

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

ПИСЬМОВИЙ ДОЗВІЛ

N _____

ВИДАНО ___________________________________________________________

(повна назва банківської корпорації)

_________________________________________________________________,

ЗАРЕЄСТРОВАНІЙ НАЦІОНАЛЬНИМ БАНКОМ УКРАЇНИ

_____ _____________ ________ року ЗА НОМЕРОМ ______________,

ЯКА МАЄ БАНКІВСЬКУ ЛІЦЕНЗІЮ ЗА НОМЕРОМ __________________________,

ВИДАНУ НАЦІОНАЛЬНИМ БАНКОМ УКРАЇНИ ____ ____________ ______ року,

НА ПРАВО ЗДІЙСНЕННЯ ОПЕРАЦІЙ, ВИЗНАЧЕНИХ ПУНКТАМИ

1-4 ЧАСТИНИ ДРУГОЇ І ЧАСТИНОЮ

ЧЕТВЕРТОЮ СТАТТІ 47 ЗАКОНУ УКРАЇНИ

"ПРО БАНКИ І БАНКІВСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ",

ЗГІДНО З ДОДАТКОМ ДО ЦЬОГО ПИСЬМОВОГО ДОЗВОЛУ.

ПИСЬМОВИЙ ДОЗВІЛ ВІДПОВІДНО ДО СТАТТІ 10

ЗАКОНУ УКРАЇНИ "ПРО БАНКИ І БАНКІВСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ"

НЕ ДАЄ ПРАВА БАНКІВСЬКІЙ КОРПОРАЦІЇ ЗДІЙСНЮВАТИ

ОБСЛУГОВУВАННЯ ФІЗИЧНИХ ТА ЮРИДИЧНИХ ОСІБ,

КРІМ БАНКІВ ТА ІНШИХ ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ.

ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ ______________________

(підпис) (ініціали та прізвище)

____ _____________ ______ року

Письмовий дозвіл не дійсний без додатка

1. Витяг з Положення про порядок надання банкам і філіям іноземних банків генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій (додаток №2) http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1054-11/page

ЗАТВЕРДЖЕНО

Постанова Правління

Національного банку України

15.08.2011 N 281

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

6 вересня 2011 р.

за N 1054/19792

ПОЛОЖЕННЯ

про порядок надання банкам і філіям іноземних банків

генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій

…

Додаток 2

до Положення про порядок

надання банкам і філіям

іноземних банків генеральних

ліцензій на здійснення

валютних операцій

ГЕНЕРАЛЬНА ЛІЦЕНЗІЯ

на здійснення валютних операцій

від ____________ N ____

Видана ______________________________________________________

(повне найменування банку; код за ЄДРПОУ;

_________________________________________________________________

місцезнаходження)

на право здійснення валютних операцій згідно з додатком.

Власник цієї генеральної ліцензії зобов'язаний дотримуватися

встановлених законодавством України і Національним банком України

вимог щодо проведення зазначених у ній валютних операцій.

Генеральна ліцензія не дійсна без додатка.

Голова Національного банку України

або уповноважена ним посадова

особа Національного банку України,

яка за розподілом функціональних

обов'язків здійснює загальне

керівництво Департаментом

контролю, методології

та ліцензування валютних операцій ____________________________

(підпис, ініціали, прізвище)

М.П.

II. Судьи апелляционного суда автономной Республики Крым в г.Феодосии в определении от 12 августа 2013 года указали о необходимости подачи иска о признании кредитного договора недействительным

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=263#entry72644

Вам будут говорить, что Вы осуществляли платежи в счет кредитного договора. А мог ли банк до октября 2011 года исполнит инвалютный кредит?

Попробуйте банк обязать сейчас выдать кредит в инвалюте по условиям ранее подписанного договора в связи с тем, что он только в октябре 2011 года получил генеральную лицензию с приложением, в котором впервые появилась ссылка на ст.4 Закона Украины «О финансовых услугах …» ?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=263#entry73101

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=263#entry73516

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=264#entry74207

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=265#entry75953

http://reyestr.court.gov.ua/Review/31879637

III. Подавайте иск о расторжении договора, если не подавали встречный иск ( http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=169#entry55544 )

Позов

про розірвання кредитного договору №___________ від _____ року

_____________ року, між ______________ та ВАТ КБ “______________” був укладений кредитний договір №________________. Зазначений Договір укладений сторонами із визначенням його змісту на основі стандартної форми, запропонованої ВАТ КБ “______________” для будь-яких клієнтів-фізичних осіб (договір приєднання).

Відповідно до п.1.1. Договору, «Банк надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченності, повернення, строковості та платності грошові кошти (надалі по тексту “Кредит”) в сумі ____________________доларів США оо центів в порядку і на умовах. Визначених цим Договором за програмою “Перше житло”.

В п.3.1 кредитного договору сторони узгодили порядок надання кредиту:

“3.1. Надання кредиту проводиться шляхом:

- зарахування на поточний рахунок обраного тарифного пакету при нявності належним чином оформленої заяви на переказ готівки, сума у якій зазначена у іноземній валюті – доларах США, або

- видачі готівки Позичальнику через касу Банку при наявності належним чином оформленої заяви на видачу готівки, сума у якій зазначена у іноземній валюті – доларах США.”

Згідно ст.901, ст.1054 ЦК України, Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", п.3.1 кредитного договору №___________ від ___________ Банк не виконав зобов’язання щодо надання кредиту, а позичальник не отримала кредит від банку в сумі __________ доларів США з операційної каси банку з поточного рахунку.

_____________________ не отримувала _______ року з операційної каси ВАТ КБ “___________” ___________ доларів США відповідно до вимог п.4 гл.3 розділ III “Інструкції про касові операції в банках України” в редакції станом на 15.08.07 (затверджене постановою Правління НБУ від 14.08.2003 №337), п.2.3. Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з готівковими коштами та банківськими металами в банках України (затверджена постановою Правління НБУ від 20.10.04 № 495) та Положення про оформлення та виконання документів на перерахування, зарахування, купівлю та продаж іноземної валюти або банківських металів (затверджена постановою Правління НБУ від 05.03.03 №82) - копія заяви ____________ про відмову від одержання кредиту в додатках).

Зазначені вище постанови правління НБУ є нормативно-правовими актами НБУ та актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Цими ж статтями також визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Аналіз положень кредитного договору ___________ від ____________ доводить, що за правовою природою це є договір про надання фінансових послуг. Згідно частини 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. У частині 2 цієї ж статті також зазначено, що її положення застосовуються до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Договір про надання послуг характеризується особливим об'єктом, який, по-перше, має нематеріальний характер, а по-друге, нероздільно пов'язаний з особистістю послугонадавача. Тобто, у зобов'язаннях про надання послуг результат діяльності виконавця немає матеріального змісту, як це має місце при виконанні роботи, а полягає в самому процесі надання послуги.

Згідно договору про надання послуг важливим є не сам результат, а дії, які до нього призвели. З урахуванням наведених особливостей слід зазначати, що стаття 177 Цивільного кодексу України серед переліку об'єктів цивільних прав розглядає послугу як самостійний об'єкт, при цьому її характерною особливістю, на відміну від результатів робіт є те, що послуга споживається замовником у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності виконавцем. Тобто характерною ознакою послуги є відсутність результату майнового характеру, невіддільність від джерела або від одержувача та синхронність надання й одержання послуги.

Частиною 1 ст.903 Цивільного кодексу України закріплено обовязок замовника оплатити надану йому послугу у розмірі, у строки та у порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Між сторонами у справі було укладено у передбаченій законом письмовій формі договір про надання фінансових (банківських) послуг з елементами кредитного договору.

При цьому, юридична наука під поняттям "дія", у тому числі "юридична дія" розуміє, що це певний акт поведінки особи, її волевиявлення відносно інших осіб, яке призводить до безпосереднього або опосередкованого виникнення юридичних фактів (угод, деліктів тощо).

ПАТ “АБ “____________” залишається боржником за зобов’язанням перед _____________ про надання кредиту готівковою іноземною валютою у сумі ________________ доларів США.

В силу ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, згідно ч.2 цієї норми, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Отже, до правовідносин сторін за кредитним договором підлягають застосуванню норми, які регулюють відносини позики, якщо це не суперечить суті кредитного договору.

Із змісту ст.1054 ЦК України вбачається, що за кредитним договором банк зобов’язується надати кредит, тобто надання кредиту не співпадає з моментом укладення договору, а відбувається пізніше. Крім того, ст.1056 ЦК України передбачає право кредитодавця на відмову від виконання зобов’язання з надання кредиту, що свідчить про те, що зобов’язання виникає у кредитодавця раніше вчинення відповідної дії – надання кредиту, а саме з моменту досягнення у встановленій формі згоди по всіх істотних умовах договору тощо.

Дослідження виконання ПАТ «АБ «_____________» зобов’язання з надання кредиту є суттєвим для вирішення спору у даній справі з наступних підстав.

В силу укладеного сторонами кредитного договору у сторін виникли зустрічні зобов’язання: у банка – надати кредит; у мене – повернути його та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.538 ЦК України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання

За загальним правилом, визначеним ч.2 вказаної норми, при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Виходячи з умов договору та суті зобов’язань, надання кредиту передує виконанню обов’язку з його повернення та сплаті процентів.

Згідно ч.3 ст.538 ЦК України, у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або у повному обсязі.

Керуючись частиною другою статті 1056, частиною другою статті 1054, абзацем другим частини першою статті 1046 Цивільного кодексу України, 15 березня 2012 року _____________ надала ПАТ “АБ “_______” (вхідний ПАТ “Комерційний банк “__________” №_________ від ________) письмову заяву про відмову від одержання кредиту у сумі _________ доларів США, який банк-боржник зобов’язався надати відповідно до п.3.1 кредитного договору №______________від _____________, але до цього часу не надав.

Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до актів цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відповідно до ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення умов договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов’язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов”язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов”язання. Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, з боку відповідача мало місце істотне порушення умов кредитного договору ненадання позичальнику грошових коштів, внаслідок чого я значною мірою позбавився того, на що розраховував при укладенні договору, що є підставою для розірвання договору кредиту відповідно до вимог ч.2 ст. 651 ЦК України.

Відповідно до вимог ст.ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, способи захисту права визначені ст. 16 ЦК України.

Керуючись статтями 4, 15, 16, 202, ч.3 і ч.5 203, ч.2 214, 601, 611, 651, 1046, 1054, 1056 ч.2 ЦК України, ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», ст.4, ч.3 ст.5 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", статті 1, 2, 123 Цивільного процесуального кодексу України,

П Р О Ш У

1. Прийняти позовну заяву ____________ до ПАТ “Акціонерний Банк “________” про розірвання кредитного договору №____________ від ____________.

2. Задовольнити позов та розірвати кредитний №_____________ від _______.

Додатки:

1. Доказ сплати судового збору (для суду).

Копія Кредитного договору №____________ від ________.

IV. «3. Договор банковского счета, а особенно порядок договорного списания зачисленных Вами средств. Может все валютные платежи с текущего счета неправильно списали, и они до сих пор должны находится на счету. Как Вы можете ими распорядиться, какие у Вас права владельца счета, а у банка какие обязанности?» http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=76#entry39558

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=267#entry77120

 

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=190#entry60158

V. «2. Реально исполненный договор кредита гривной, но письменно не оформлен, т.е. ничтожный. Каковы правовые последствия недействительности ничтожного договора?»

…

2. Остается изучить внимательно правовые последствия ничтожного договора: п.5 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 6 октября 2009г. №9 "О судебной практике рассмотрения гражданских дел о признании правчинов недействительными" http://zakon1.rada.g...how/v0009700-09 . Обратите внимание на часть четвертую ст.258 Гражданского кодекса Украины. После полного погашения Вами валютного кредита, который банк надлежаще не исполнил, через 5-10 лет Вы не получите иск с требованием применить к Вам правовые последствия недействительности ничтожного договора кредита гривной (наличной или безналичной), который реально был исполнен? И что, будете дважды платить?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=76#entry39558

 

Стаття 216. Правові наслідки недійсності правочину 

...

5. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. 

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15/parao1293#o1293

 

В судовому засіданні представник відповідача ПАТ КБ «Приват Банк»- ОСОБА_3 позов визнав частково та суду пояснив, що дійсно між ЗАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_1 укладено кредитний договір на отримання кредитної картки «Подія»№4405885300387062. Не заперечує щодо визнання даного договору нікчемним, оскільки він укладений зі значними порушеннями. Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ “Приват Банк” 2480 грн., які позивач отримав з кредитної картки. Вважає, що позовні вимоги про стягнення 4345 грн. моральної шкоди є безпідставними, а тому просить в цій частині позову відмовити.

…

Дефект простої письмової форми, згідно з ч. 1 ст. 218 Цивільного Кодексу України, не матиме наслідків недійсності правочину, якщо такі наслідки прямо не встановлені законом. Чинним Цивільного Кодексу України прямо передбачена нікчемність при недотриманні письмової форми тільки для семи договорів, а саме: правочинів щодо забезпечення виконання зобов'язання (ч. 2 ст. 547 ЦК); договір дарування майнового права та договір дарування з обов'язком передати подарунок у майбутньому (ч. 3 ст. 719 ЦК); договір страхування (ч. 2 ст. 981 ЦК); кредитний договір (ч. 2 ст. 1055 ЦК); договір банківського вкладу (ч. 2 ст. 1059 ЦК); договори про розпорядження майновими правами інтелектуальної власності (ст. 1107 ЦК); договір комерційної концесії (ч. 1 ст. 1118 ЦК).

http://reyestr.court.gov.ua/Review/15453318

 

Вы готовы подать иск о применении правовых последствий недействительности ничтожного кредитного договора?

 

- Увлечение Брежнева охотой прибавляло вам хлопот?

- Не просто хлопот - опасности. Раненый кабан очень опасен, бывает, он разворачивается и набрасывается на преследователя.

http://leonidbrezhnev.narod.ru/Za_spinoy.htm

 

Кабан не знал, что перед ним Брежнев, и Вы не могли знать, что перед Вами обычный конвертационный центр, а не банк. 

 

Разве неудовлетворительная контрольная работа студента-экономиста по дисциплине "Банковское право" может считаться грамотно составленым кредитным договором?

 

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=5597#entry74325

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=5597&page=2#entry74352

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=5597&page=2#entry74365

[Бонар]

То есть , с 95 года по 2009 г эта постанова действовала...? Или ее не было вообще ..?

2. Постанова набирає чинності через 10 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

В.о. Голови А.В.Шаповалов "

http://zakon.nau.ua/doc/?code=z0237-09

 

Отже, чинності не набрала.

[Бонар]

Народ, знайшли таку помилку : банк "видав" більше чим розмір кредитної лінії - наслідки які? Договором не передбачено таке...

[ANTIRAID]

Народ, знайшли таку помилку : банк "видав" більше чим розмір кредитної лінії - наслідки які? Договором не передбачено таке...

На то что больше проценты не начисляются.

[Бонар]

Добрий день,

Я знову про "своїх баранів":

З А К О Н   У К Р А Ї Н И Про банки і банківську діяльність 

 Стаття 61. Зобов'язання щодо збереження банківської таємниці      Банки зобов'язані забезпечити збереження банківської таємниці шляхом:      ....     4) застосування  застережень  щодо   збереження   банківської таємниці  та  відповідальності  за  її  розголошення у договорах і угодах між банком і клієнтом. 

Я так думаю, що в більшості договорах це відсутнє.

Раз воно є обовязкове в їхньому законі то це має бути також істотною умовою договору. Інакше кажучи про шо тоді говориться в договорі?

 

На думку товариства це є істотна умова?...

[alexburko]

Добрий день,

Я знову про "своїх баранів":

З А К О Н   У К Р А Ї Н И Про банки і банківську діяльність 

 Стаття 61. Зобов'язання щодо збереження банківської таємниці      Банки зобов'язані забезпечити збереження банківської таємниці шляхом:      ....     4) застосування  застережень  щодо   збереження   банківської таємниці  та  відповідальності  за  її  розголошення у договорах і угодах між банком і клієнтом. 

Я так думаю, що в більшості договорах це відсутнє.

Раз воно є обовязкове в їхньому законі то це має бути також істотною умовою договору. Інакше кажучи про шо тоді говориться в договорі?

 

На думку товариства це є істотна умова?...

Ні, в рамках кредитного договору, як договору позики, - це не істотна умова.

[Бонар]

Між іншим :

 

В 337 Постанові гарно написано для  аналогії:

"

|Призначення      |У разі видачі готівки з каси зазначається, на які||платежу       |цілі вона видається, під час приймання готівки   ||              |зазначається вид платежу або джерела її          ||              |надходження, а в разі внесення суб'єктами        ||              |підприємницької діяльності - фізичними особами на||              |поточні рахунки власної готівки за рахунок       ||              |заощаджень зазначається "унесення власних        ||              |заощаджень готівкою."

Ну і як тепер можна казати що це мій рахунок якщо  клієнт ні разу не поповнював власний рахунко шляхом внесення власних

заощаджень готівкою."?  А призначення платежу просто : погашення кредиту. Так і значить, що ймовірний рахунок банківський і доказом отмання коштів може бути тільки Видатковий ордер де вже прописано усі прізвища виконавців згідно Постанови 337:

Я задав пошук бухгалтерські проводки в банках . Знайшов вісник НБУ http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=70260, задав пошук 2203 і Дивіться , що я знайшов:

 

Глава 2. Рахунки, що використовуються для обліку операцій з документарними акредитивами
2.1. Бухгалтерський облік операцій з документарними акредитивами здійснюється за такими ба-
лансовими та позабалансовими рахунками:

 

...2203 А «Довгострокові кредити на поточні потреби, що надані фізичним особам»;

Здається все , що було відомо , але зверніть увагу на Розділ "для обліку операцій з документарними акредитивами"

 

А шо таке це документарний акредитив?

 

"Для цілей даних правил терміни "документарний акредитив" і "резервний акредитив" (далі іменовані як акредитиви) означають будь-яку угоду, як би вона не була названа або позначена, згідно з якою банк (банк-емітент), діючи на прохання і на підставі інструкцій клієнта (заявника) або від свого імені: (I) повинен провести платіж третій особі (бенефіціару) або його наказу, або акцептувати і сплатити переказні векселі (тратти), виставлені бенефіціаром, або (II) уповноважує інший банк провести такий платіж або акцептувати і сплатити переказні векселі (тратти), або (III) уповноважує інший банк негоціювати проти передбачених документів при дотриманні строків та умов акредитива."

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/988_003/print1362944035608762

 

Ну і яке це відношення має до видачі кредиту  де ще й зазначено "документаний" що значитьна підставі документів(що і вказує на характер рахунку  тобто він є не для обліу грошових коштів , а зоборговнності)  а не готівки?? Звичайні фізичні особи немають відношення до акредитивних операцій...

 

 

звичайно можно сказати, що за даним рахунком можуть облікуватись і кредитні операціїх також, але :

Згідно вимог ,

   ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ                         П О С Т А Н О В А                         15.09.2004  N 435  Розділ IV                 Особливості бухгалтерського обліку                     окремих кредитних операцій           Глава 1. Бухгалтерський облік кредитних ліній      1.1. На  дату  укладення  договору  про  кредитну  лінію банк обліковує зобов'язання з кредитування за позабалансовими рахунками відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу II цієї Інструкції.      1.2. У  разі надання кредиту сума зобов'язання з кредитування зменшується  на   суму   наданих   коштів   і   відображається   в бухгалтерському обліку відповідно до пункту 1.4 глави 1 розділу II цієї Інструкції. 

І  у виписках таки має бути факт перерахування з позабалансовго рахунку (Клас 9. Позабалансові рахунки )

на кредитний рахунок,

а не так як вони пишуть - нічого не пишуть...

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1302-04/print1366024776525020

 

 

Досліджуючи далі Постанову 435  маємо, що регулятор таки розрізняє поняття надані та отримані:

 1.7. Надані  (отримані) кредити,  розміщені (залучені) вклади (депозити) первісно оцінюються і відображаються в  бухгалтерському обліку  за  собівартістю  (в  сумі  фактично  наданих  (отриманих) коштів,  уключаючи комісійні та  інші  витрати,  що  безпосередньо пов'язані з цими операціями) відповідно як актив та зобов'язання і не підлягають взаємозаліку. 

     Глава 2. Бухгалтерський облік наданих кредитів      2.1. Надані  кредити  відображаються в бухгалтерському обліку такою проводкою:     Дебет     Рахунки для обліку наданих кредитів;     Кредит     Рахунки клієнтів,  рахунки  для  обліку  грошових  коштів  та банківських металів. 

Глава 5. Бухгалтерський облік отриманих кредитів      5.1. З  дати  укладення  договору  про отримання кредиту банк здійснює облік отриманих  зобов'язань  відповідно  до  пункту  1.1 глави 1 розділу II цієї Інструкції.      5.2. Під    час    отримання    кредиту   здійснюється   така бухгалтерська проводка:     Дебет     Рахунки для обліку грошових коштів та банківських металів;(1101)     Кредит     Рахунки для обліку отриманих кредитів.     Одночасно зменшується залишок зобов'язань з кредитування, які отримані від банків та обліковуються за позабалансовими рахунками. Бухгалтерські проводки здійснюються відповідно до пункту 1.4 глави 1 розділу II цієї Інструкції. 

а в Заявах на видачу готівки навпаки Кт 1101 та Дт 2203.. ?)

 

Крім того,згідно цієї Постанови:

 1.7. Надані  (отримані) кредити,  розміщені (залучені) вклади (депозити) первісно оцінюються і відображаються в  бухгалтерському обліку  за  собівартістю  (в  сумі  фактично  наданих  (отриманих) коштів,  уключаючи комісійні та  інші  витрати,  що  безпосередньо пов'язані з цими операціями) відповідно як актив та зобов'язання і не підлягають взаємозаліку. 

Я прийшов до такого висновку, що термін "наданий" еквівалентно "розміщений". Але це означає ще не "отриманий", тим більше що самі банки настоюють що мали право на "розміщення" ....

 

===

Ось тут , крім того, тлумачення слів:

 

Нада́ний, -а, -е. Способный къ чему, годный для чего. О. 1862. I. 72. (Олельк.).

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/30069-nadanyj.html#show_point

 

Отримувати, -мую, -єш, сов. в. отрима́ти, -ма́ю, -єш, гл. 1) Держать, удержать. Шух. І. 88. 2) Получать, получить.

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/36025-otrymuvaty.html#show_point

 

Крім того , як раніше дослідилось:

між іншим (аналогія) :

"1.14. Перерахування валютних цінностей з України (в Україну) на рахунок (з рахунку), право на розміщення валютних цінностей на
якому надається ліцензією дозволяється лише з власного рахунку (на власний рахунок) власника ліцензії, що відкритий в уповноваженому
банку, який зазначений у ліцензії. { Пункт глави 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 282
( z0952-05 ) від 10.08.2005 } "
http://zakon4.rada.g...s/show/z1413-04

в даному випадку мова йде про власника - фізичну особу, а не банк.

 

===

це все таки різні поняття...

Изменено August 31, 2013 пользователем Бонар

[АлПет]

Добрий день,

Я знову про "своїх баранів":

З А К О Н   У К Р А Ї Н И Про банки і банківську діяльність 

 Стаття 61. Зобов'язання щодо збереження банківської таємниці      Банки зобов'язані забезпечити збереження банківської таємниці Зобовязанні!!!Імператив!шляхом:      ....     4) застосування  застережень  щодо   збереження   банківської таємниці  та  відповідальності  за  її  розголошення у договорах і угодах між банком і клієнтом. В усіх угодах та договорах з клієнтами, в т.ч. позичальниками.

Я так думаю, що в більшості договорах це відсутнє.

Раз воно є обовязкове в їхньому законі то це має бути також істотною умовою договору. Інакше кажучи про шо тоді говориться в договорі?

 

На думку товариства це є істотна умова?...

Стаття 628. Зміст договору

1. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 638. Укладення договору

1. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Стаття 11. Права споживача в разі придбання ним продукції у кредит

 

3. Кредитодавець не має права вимагати від споживача відомостей, які не стосуються визначення його платоспроможності та не є необхідними для надання споживчого кредиту.

Персональні дані, одержані від споживача або іншої особи у зв'язку з укладенням та виконанням договору про надання споживчого кредиту, можуть використовуватися виключно для оцінки фінансового стану споживача та його спроможності виконати зобов'язання за таким договором.

Не є порушенням положень абзацу другого цієї частини повідомлення кредитодавцем відомостей про споживача Бюро кредитних історій, яке займається збиранням, обробленням, зберіганням, захистом і використанням інформації відповідно до законодавства про формування і ведення кредитних історій.

 

   Аналізуючи згадану Вами ст.61 ЗУ ПБіБД,  ст. 628, 638 ЦКУ  прихожу до висновку, що застереження про збереження банківської таємниці та відповідальності за її розголошення є істотною умовою кредитного договору. Імперативна норма ч.3 ст.11 ЗУ ЗПС надає банку  можливість надати персональні дані споживача-позичальника (які є частиною банківської таємниці) виключно бюро кредитних історій (зареєстовано 7 штук). 

  Таким чином положення кредитних договорів, що дозволяють банкам розголошувати  персональні дані позичальника, текст кред. договору, платіжні документи, № рахунків, тощо яким небудь третім особам є нікчемним. Такі положення існують майже у всіх КД, банки передають перс.дані та іншу баківську таємницю стороннім особам для ведення справ в суді (представники банків в суді по довіренності на 90% не штатні юристи банку)

[golf]

Что касается ограничения выдачи наличных средств через кассу банка....Потому банки вроде как и не нарушали с одной стороны ...

 

ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

12.12.2002 N 502

 

 

 

[Бонар]

Что касается ограничения выдачи наличных средств через кассу банка....Потому банки вроде как и не нарушали с одной стороны ...

 

ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

12.12.2002 N 502

Ну так це  "Інструкція про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України (додається); " в мене в договорі ні слова не має про валютно-обмінну операції. Крім того, предмет договору про що?

Про отримання на рахунок або в готівковій формі  споживчого кредиту в іноземній валюті, а НЕ здійснення  валютно-обмінної операції. Не заплутуйте самі себе.

Изменено September 1, 2013 пользователем Бонар

[golf]

Ну так це  "Інструкція про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України (додається); " в мене в договорі ні слова не має про валютно-обмінну операції. Крім того, предмет договору про що?

Про отримання на рахунок або в готівковій формі  споживчого кредиту в іноземній валюті, а НЕ здійснення  валютно-обмінної операції. Не заплутуйте самі себе.

 Это относительно выполнений условий договора для того у кого это есть ... сначала валюта , потом гривна так называемые валютные кредиты ..

[Бонар]

 Это относительно выполнений условий договора для того у кого это есть ... сначала валюта , потом гривна так называемые валютные кредиты ..

Згідно ст. 192. ЦКУ Гроші (грошові кошти) визначає:     1. Законним платіжним засобом,  обов'язковим до приймання  за номінальною вартістю на всій території України,  є грошова одиниця України — гривня. 2. Іноземна  валюта  може  використовуватися  в   Україні   у випадках і в порядку, встановлених законом. 2. Іноземна  валюта  може  використовуватися  в   Україні   у випадках і в порядку, встановлених законом.

 

перелік операцій з валютними цінностями(витяг з статуту усб):

ведення рахунків в іноземні валюті- 492 постанова

ведення кореспонденських рахунків -492 постанова

залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України - постанова не набрала чинності

залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках --- нас не стосується

операції з металами на валютному ринку украни - -нас не стосуєтьсяемісія власних цінних паперів - нас не стосується

організація купівлі -продажу цінних паперів - нас не стосується

здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені - нас не стосується

здійснення інвестицій у статні фонди від свого імені = нас не стосується

здійснення випуску обігу погашення лотореї- нас не стосується

перевезення інкасація валютних цінностей - нас не стосується

операції за дорученням клієнтів або від свого імені :  я нікого нічого не просив здійснювати від мого імені

з інструментами грошового ринку ---- це біржа

з інсьтрументами на обміннизх курсах та відсотках - це біржа

фінансовим фючерсами та опціонами-  це біржа

 

довірче управління коштами , цінними паперами  - нас не стосується

депозитарна діяльність - нас не стосується

все в статуті нем нічого.

 

отже, залишається лише ведення рахунків.

операції за дорученням клієнтів - це може бути придбання валюти на міжбанку для виконання неторігівельних  операцій для споживачів, зтверджених постаново НБУ ..

 

Банк отримав дозвіл на діяльність на внутрішньому ринку України з валютними цінностями лише з моменту отримання Генеральної ліцензії на валютні операції № 5 лише з 5 .11.2011року і зобовязаний здійснювати свою діяльність в межах спеціального Закону України” Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг ” 12 липня 2001 року N 2664-III  з урахуванням обмеженям встановлені законодаством. .В Розділ VIII Прикінцевих положеннях в 5. "До приведення законодавства у відповідність з цим  Законом  закони  України  та  інші нормативно-правові акти застосовуються у частині,  що не суперечить цьому Закону,  якщо інше не передбачено цим Законом. "  У даному законі в ст.4. не встановлено  порядок надання споживачам фінансових послуг (фінансовий кредит) відповідно до вимог Закону України "Про банки та банківську діяльність" кредитів в іноземній валюті.

 

Изменено September 2, 2013 пользователем Бонар

[mississ]

Згідно ст. 192. ЦКУ Гроші (грошові кошти) визначає:     1. Законним платіжним засобом,  обов'язковим до приймання  за номінальною вартістю на всій території України,  є грошова одиниця України — гривня. 2. Іноземна  валюта  може  використовуватися  в   Україні   у випадках і в порядку, встановлених законом. 2. Іноземна  валюта  може  використовуватися  в   Україні   у випадках і в порядку, встановлених законом.

 

перелік операцій з валютними цінностями(витяг з статуту усб):

ведення рахунків в іноземні валюті- 492 постанова

ведення кореспонденських рахунків -492 постанова

залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України - постанова не набрала чинності

залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках --- нас не стосується

операції з металами на валютному ринку украни - -нас не стосуєтьсяемісія власних цінних паперів - нас не стосується

організація купівлі -продажу цінних паперів - нас не стосується

здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені - нас не стосується

здійснення інвестицій у статні фонди від свого імені = нас не стосується

здійснення випуску обігу погашення лотореї- нас не стосується

перевезення інкасація валютних цінностей - нас не стосується

операції за дорученням клієнтів або від свого імені :  я нікого нічого не просив здійснювати від мого імені

з інструментами грошового ринку ---- це біржа

з інсьтрументами на обміннизх курсах та відсотках - це біржа

фінансовим фючерсами та опціонами-  це біржа

 

довірче управління коштами , цінними паперами  - нас не стосується

депозитарна діяльність - нас не стосується

все в статуті нем нічого.

 

отже, залишається лише ведення рахунків.

операції за дорученням клієнтів - це може бути придбання валюти на міжбанку для виконання неторігівельних  операцій для споживачів, зтверджених постаново НБУ ..

Збираю доки для суду і от прийшлося пройтися низкою банківських установ, щоб "належним чином виконати умови КД", а саме: внести певну суму готівкою іноземної валюти на вказаний удоговорі позичковий рахунок №2203...Звичайно, ніхто не прийняв. Там, де розумніші касири попадали, то просили вказати номер поточного рахунку, бо інакше вони не можуть виконати моє розпорядження...

 

Тепер сиджу і приймаю відповіді банків на мої претензії. І що ви думаєте? Щось нового пишуть у свій захист? Ні, посилаються на постанови НБУ №200 (випадки, коли банк може прийняти готівкову валюту) і 496 (переказ без відкриття рахунку можливий лише в гривні).