Recommended Posts

Поздравляю!  :)  :)  :)

Только вот один практический момент - ПАТ "Свед" почил - хутко свернул удочки в Украине, даже сайта нету...

Кого исполнитель будет обязывать сделать пересчет по этому кредиту, тем более, если кредитинам отказали быть стороной по делу? 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • Ответы 4.1k
  • Created
  • Последний ответ

Top Posters In This Topic

Почитал решения судов выше. Радует и обнадеживает. :)

Вот мысли в слух:

Если КИ правоприемник ПИБа, т.е. новый кредитор с их слов, то обратиться в суд, чтобы он обязал их "вчинити певні дії", а именно: предоставить движение по всем расчетным счетам задействованным по КД с указанием итоговых значений всех видов задолжносьей ( остаток тела кредита, %, пеня, др.) на дату перехода к ним прав по КД. Тем более что в КД есть отдельный пункт, что раз в год (в январе) стороны подписывают акт сверки платежей и задолжностей по итогу предыдущего года, а значет это его прямая обязанность по КД.

Теперь, чтобы предоставить такую информацию КИ (как я понимаю) сначало должны подтвердить в суде свой статус "Нового Кредитора".

 

Далее могут быть варианты:

- Если смогут предоставить такую инфу и подтверждить, что КИ действительно правоприемник ПИБа - значит далее выполняем обязательства по КД и не беспокоимся о последствиях. (похоже на фантастику :)

- Если НЕ могут предоставить такую инфу и/или НЕ могут подтвердить, что КИ действительно правоприемник ПИБа - значит КИ платить нельзя, а надо подавать в суд на КИ и ПИБ в защиту своих прав и т.д. и т.п., обращаться в правохранительные органы и т.д. и т.п.

 

Можно ли так вывести КИ на чистую воду и положить конец неопределенности?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Почитал решения судов выше. Радует и обнадеживает. :)

Вот мысли в слух:

Если КИ правоприемник ПИБа, т.е. новый кредитор с их слов, то обратиться в суд, чтобы он обязал их "вчинити певні дії", а именно: предоставить движение по всем расчетным счетам задействованным по КД с указанием итоговых значений всех видов задолжносьей ( остаток тела кредита, %, пеня, др.) на дату перехода к ним прав по КД. Тем более что в КД есть отдельный пункт, что раз в год (в январе) стороны подписывают акт сверки платежей и задолжностей по итогу предыдущего года, а значет это его прямая обязанность по КД.

Теперь, чтобы предоставить такую информацию КИ (как я понимаю) сначало должны подтвердить в суде свой статус "Нового Кредитора".

 

Далее могут быть варианты:

- Если смогут предоставить такую инфу и подтверждить, что КИ действительно правоприемник ПИБа - значит далее выполняем обязательства по КД и не беспокоимся о последствиях. (похоже на фантастику :)

- Если НЕ могут предоставить такую инфу и/или НЕ могут подтвердить, что КИ действительно правоприемник ПИБа - значит КИ платить нельзя, а надо подавать в суд на КИ и ПИБ в защиту своих прав и т.д. и т.п., обращаться в правохранительные органы и т.д. и т.п.

 

Можно ли так вывести КИ на чистую воду и положить конец неопределенности?

Если б все было так просто, то не надо было бы ПИБу клиентов продавать ;-) Не затем Кредитины их покупали, шоб справки и выписки клиентам выдавать: клиентов надобно "постричь", кого удастццо -  склонить к "дабравольной" реализацыи майна, кого нет - наполучать быренько неправомерных заочных решений ... бо через пару лет "халява" можЭ кончиццо. 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Если б все было так просто, то не надо было бы ПИБу клиентов продавать ;-) Не затем Кредитины их покупали, шоб справки и выписки клиентам выдавать: клиентов надобно "постричь", кого удастццо -  склонить к "дабравольной" реализацыи майна, кого нет - наполучать быренько неправомерных заочных решений ... бо через пару лет "халява" можЭ кончиццо. 

Siringa правильно прочуйствовала тему. Зачот :)

Как быть с кредитороми, когда старые уже не хотят, а новые еще не могут?...Не знаю. Или вас бросят на произвол судьбы...Или найдут вам кредитное дело и расчеты...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Почитал решения судов выше. Радует и обнадеживает. :)

Вот мысли в слух:

Если КИ правоприемник ПИБа, т.е. новый кредитор с их слов, то обратиться в суд, чтобы он обязал их "вчинити певні дії", а именно: предоставить движение по всем расчетным счетам задействованным по КД с указанием итоговых значений всех видов задолжносьей ( остаток тела кредита, %, пеня, др.) на дату перехода к ним прав по КД. Тем более что в КД есть отдельный пункт, что раз в год (в январе) стороны подписывают акт сверки платежей и задолжностей по итогу предыдущего года, а значет это его прямая обязанность по КД.

Теперь, чтобы предоставить такую информацию КИ (как я понимаю) сначало должны подтвердить в суде свой статус "Нового Кредитора".

 

Далее могут быть варианты:

- Если смогут предоставить такую инфу и подтверждить, что КИ действительно правоприемник ПИБа - значит далее выполняем обязательства по КД и не беспокоимся о последствиях. (похоже на фантастику :)

- Если НЕ могут предоставить такую инфу и/или НЕ могут подтвердить, что КИ действительно правоприемник ПИБа - значит КИ платить нельзя, а надо подавать в суд на КИ и ПИБ в защиту своих прав и т.д. и т.п., обращаться в правохранительные органы и т.д. и т.п.

 

Можно ли так вывести КИ на чистую воду и положить конец неопределенности?

   Есть еще вариант (маловероятный, но возможный): КИ помогают судье написать нужное решение и цепочка суд-судебный исполнитель-реализация майна (если я ничего не упустила) может принести КИ желаемый результат.

   В случае с приведенным решением есть большиииииим преимуществом отсутствие представителя банка в суде.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

ВОТ МОЯ ПОБЕДА над Сведами и Кредитинами .Решение набрало законной силы.

rada.gif

 

ун. №  2-7944/11

пр. №   2/759/194/13  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

 

          01 липня 2013 року  Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді                                                                                          П»ятничук  І.В.,

при секретарі                                                                                                    Іванові К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до   Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» про зобов»язання вчинити певні дії, суд, -

В с т а н о в и в :

          Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПАТ «Сведбанк» та просила суд постановити рішення, яким зобов'язати ПАТ «Сведбанк», як правонаступника АКБ «ТАС-Комерцбанк»  здійснити перерахунок  погашення зобов'язання   відповідно до визначеної   сторонами в кредитному договорі процентної ставки  11,9% річних та  здійснити перерахунок  всіх платежів  та банківських операцій ,що були проведені між сторонами кредитного договору№0050/1007/88-187 від 29.10.2007року  та перевести   в національну валюту України-гривню.

          В обґрунтування заявлених позовних вимог вказуючи на те, що 29 жовтня 2007 року  між  Акціонерним комерційним банком «ТАС- Комерцбанк», який змінив своє найменування на Відкрите акціонерне товариство «Сведбанк», а потім змінив своє найменування на Публічне акціонерне товариство «Сведбанк», надалі по тексту-банк, та ОСОБА_1  було укладено  кредитний договір №0050/1007/88-187, відповідно до якого  банк зобов'язався надати  готівкові кредитні кошти в сумі 90000 дол. США в касі банку   на строк з 29.10.21007року по 29.10.2017року зі сплатою 11,9% річних за весь строк фактичного користування  кредитом. Кредит надавався на споживчі цілі. В подальшому нею-ОСОБА_1 були отримані  в касі банку кредитні кошти  в гривнях  по курсу НБУ на той момент (5,5 грн. за дол..США)  за мінусом комісії, яку, як вона вважає також незаконно було з неї утримано на користь банку, оскільки відповідно до вимог  п.3.6 Постанови НБУ  № 168 «Правил  надання банками інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», що діяла на момент підписання кредитного договору,  банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо. Відповідно до висновку №0459 судово-економічної експертизи  від 01 березня 2013 року, що був проведений по справі за ухвалою суду  Київською незалежною судово-експертною установою  підтвердив  її доводи в суді стосовно того, що  фактично  згідно договору було видано грошові кошти в гривнах а не доларах США., хоча банк зобов'язався відповідно до договору надати  грошові кошти  саме в іноземній валюті.  У  висновку судовий експерт зазначив : « за результатами  дослідження   вищезазначених виписок  по рахункам  банку, не встановлено  подвійної оцінки з номінальною  сумою  іноземної валюти … надані на дослідження  бухгалтерські документи  АКБ «ТАС -Комерцбанк»  не доводять, що готівкові  кошти за кредитним  договором  №0050/1007/88-187 від 29.10.2007р. видані в іноземній валюті .» Судовим експертом зазначено, що  при розрахунку графіку погашення  було створено  банком  арифметичне викривлення  відношення кількості днів у рік  (тобто принцип 360 днів застосоване лише у знаменнику,  а в чисельнику застосовано кількість календарних днів), а саме 366/360 =1,016. Таким чином  відсотки за кредитним договором штучно були збільшені на 1,6% річних. От же, на момент укладання договору, що підтверджується висновком експерта, її, як  споживача банківських послуг було введено в оману, щодо валюти кредиту, щодо  процентної ставки за кредитним договором, щодо порядку погашення заборгованості за кредитним договором. Відповідно до даного висновку, даний кредитний договір суперечить  Постанові НБУ №566, Постанові НБУ №168, Постанові НБУ №280, Закону України «Про захист прав споживачів». Враховуючи наведене просила зобов'язати ПАТ «Сведбанк», як правонаступника АКБ «ТАС-Комерцбанк»  здійснити перерахунок  погашення зобов'язання   відповідно до визначеної   сторонами в кредитному договорі процентної ставки  11,9% річних та  здійснити перерахунок  всіх платежів  та банківських операцій ,що були проведені між сторонами кредитного договору№0050/1007/88-187 від 29.10.2007року  та перевести   в національну валюту України-гривню.

          Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з»явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, направила до суду свого представника з належним чином оформленим дорученням, тому суд вважає можливим розглянути справу в її відсутності.

          Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити посилаючись на обставини справи викладені як в позовній заяві та запереченнях по основному позову який судом залишено без розгляду відповідно до ухвали Святошинського районного суду м.Києва.

          Представник відповідача ПАТ «Сведбанк» а в судові засідання неодноразово не з*являлась, про день і час розгляду справи повідомлялась належним чином, заперечень проти позову суду не надала, про поважність причин неявки суд не повідомила.

          Суд, з урахуванням думки представника позивачки який не заперечував щодо постановлення заочного рішення, вважає можливим розгляд справи у відсутності представника відповідача в порядку частини 1  ст.224 ЦПК України та вважає можливим постановити заочне рішення.

          Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Як вбачається з матеріалів справи, 29 жовтня 2007року  між  Акціонерним комерційним банком «ТАС- Комерцбанк», який змінив своє найменування на Відкрите акціонерне товариство «Сведбанк», а потім змінив своє найменування на Публічне акціонерне товариство «Сведбанк», та ОСОБА_1  було укладено  кредитний договір №0050/1007/88-187 , відповідно до якого  банк зобов'язався надати позичальнику готівкові кредитні кошти в сумі 90000 дол. США в касі Банку   на строк з 29.10.2007року по 29.10.2017року зі сплатою 11,9% річних за весь строк фактичного користування  кредитом, з цільовим призначенням на споживчі цілі.

          Згідно до п. 1.1. банк зобов»язується надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 90 000,00 дол. США (надалі - „кредит"), на строк з «29» жовтня 2007р. по « 29» жовтня 2017р. та на умовах, передбачених у цьому договорі, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором.

          Відповідно до п.1.2 кредит надається банком у готівковій формі через касу банку на підставі заяви позичальника з урахуванням вартості і ліквідності майна, що передається позичальником в іпотеку банку.

          Згідно до п.1.3 позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у Розмірі 11,9 % річних за весь строк фактичного користування кредитом.

          Відповідно до п.1.4 кредитні кошти призначені на споживчі цілі.

 

          Пунктом 3.1 кредитного договору сторони домовились про наступне: Позичальник зобов»язується погасити заборгованість  за кредитом, шляхом внесення коштів на позичковий рахунок №22030023442101 щомісяця, через касу Банку згідно Додатку №1,  що є невід»ємною  частиною даного договору, крім випадків,  передбачених  п.3.8,3.9 та 5.1.4 даного договору.

          Відповідно до п.3.2 проценти за користування кредитом нараховуються виходячи і фактичної кількості днів користування кредитом, на суму щомісячного залишку заборгованості за кредитом, починаючи з дати видачі кредиту до моменту його повернення. Кількість днів у році приймається 360.

          Округлення процентів і пені відбувається в такий спосіб: до 44 центів - округлення до 0 доларів, понад 44 центів - до 1 долара.

          П. 3.3 вказує, що проценти за користування кредитом підлягають сплаті позичальником щомісячно в період з 01 по 10 число включно за попередній місяць та на момент повернення кредиту на рахунок відсотків №2208.5.023442І.01 через касу банку.

          За п.3.4 за перевірку документів згідно цього договору позичальник сплачує банку в день фактичної видачі кредиту комісію у розмірі 1% від розміру кредиту без ПДВ шляхом сплати суми комісії на рахунок №3739.2.0.0234421.01 через касу банку або безготівковим шляхом в національній валюті по офіційному курсу НБУ на день такої сплати.

Згідно до заяви про видачу готівки №1 від 29.10.2007 р.  ОСОБА_1 отримано кредитні кошти в сумі 90000 доларів США, що як вбачається з даної заяви становить 454500 грн. з даної заяви не вбачається в якій саме валюті вказані кошти були отримані позичальником.

Згідно ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Відповідно до ч. 3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до висновку №0459 судово-економічної експертизи складеного 01 березня 2013 р. експертами  Київської незалежної судово-експертної установи встановлено, що  на вирішення експертів судом поставлено питання :

- Чи міг банк, відповідно до умов договору та нормативних актів бухгалтерського обліку в банках України видати позичальнику готівкові кошти в іноземній валюті, через касу, та чи надав такі кошти, відповідно до бухгалтерського облік)', що ведеться у банку по даному кредитному договору?

- Яка дійсна сума заборгованості відповідно до бухгалтерського обліку в банку по даному кредитному договору, а якщо кредит виданий в гривнях, яка сума заборгованості в перерахунку на гривні існує на сьогоднішній день?

- Чи існує суперечність між нормами бухгалтерського обліку в банках України та умовами кредитного договору?

- Чи правильно ведеться бухгалтерський облік в банку по кредитній справі ОСОБА_1?

          Визначено, що діяльність банків в Україні, щодо видачі споживчих кредитів, регулюється Законом України «Про банки і банківську діяльність» №2121-111 від 07.12.2000р., Законом України «Про захист прав споживачів» №1023-ХІІ від 12.05.1991р. та нормативно-правовими актами Національного банку України.

          Відповідно до визначення ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991р., споживчим кредитом вважаються кошти, надані кредитодавцем (банком або фінансовою установою) споживачеві для придбання продукції, при цьому під продукцією є будь-який виріб (товар), робота або послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.

          При дослідженні розрахунку відсотків встановлено розбіжності з розрахунком заборгованості за кредитом та процентами, згідно кредитного договору №0050/1007/88-187 від 29.10.2007р.

          За загальним принципом розрахунку процентів використовується кількість календарних днів у році (365-366 днів) або як проведено в розрахунку банка, кількість днів у рік 360/30 (30 днів * 12 місяців=360 днів).

          Тобто в будь-якому випадку відношення кількості днів у рік, арифметично створює відношення «факт/факт», « 365/365» або « 360/360», що дорівнює « 1», таким чином кількість днів у році не впливає на розмір відсотків, а лише розподіляє відсотки у пропорційному відношенні для кожного  місяця.

          За фактичними розрахунками Банк розраховував кількість днів не відповідно до зазначених умов («факт\факт», « 365\365»  або « 360\360»,) а розрахував кількість календарних днів за принципом « факт\360=365\360 або 366\360), не врахувавши що відношення за принципом факт\360 не буде дорівнювати « 1». Створено  арифметичне викривлення відношення кількості днів у рік (тобто принцип 360 днів застосовано лише у знаменнику, а в чисельнику застосовано кількість календарних днів), а саме 366\360=1,016.

          Таким чином відсотки за кредитним договором штучно були збільшені на 1,6 % річних.

          При дослідженні заборгованості по пені досліджено діюче законодавство та встановлене наступне.

          Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'ніань», від 22.11.1996р., розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

          Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України під позовною давністю розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені; пункт 1 частини другої статті 258 названого Кодексу).

          Водночас частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України визначено порядок застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх нарахування. В частині 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено порядок застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх нарахування. Зокрема, частиною шостою цієї статті передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

          Отже, частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України встановлено строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, і який не є строком позовної давності, а пунктом 1 частини другої с кодексу України - строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права.

          Документальне оформлення ПАТ «Сведбанк» (АКБ „ТАС- Комерцбанк") кредиту за договором №0050/1007/88-187 від 29.10.2007р., не відповідає вимогам Постанови Правління НБУ від 10.05.2007 р. № 168 «Про затвердження Правил надання банками України  інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

          Якщо кредит виданий в гривнях, обґрунтовані вимоги щодо заборгованості за кредитним договором   №0050/1007/88-187 від 29.10.2007р., складають станом на 01.03.2013 р.,  627 288, 54грн. в т.ч.: - заборгованість за кредитом - 405 446,93грн.; заборгованість за процентами - 178 077,29грн.; нарахована пеня - 43 764,32 гри.

          Відсотки за кредитним договором №0050/1007/88-187 від 29.10.2007р., в бухгалтерському обліку банку, необгрунтовано збільшені на 1,6% річних.

          За результатами дослідження банківських виписок по рахункам, встановлена відсутність даних, щодо позиції банку до іноземної валюти та не встановлено подвійної оцінки з номінальною сумою іноземної валюти.

          Надані на дослідження бухгалтерські документи ПАТ «Сведбанк» (АКБ „ТАС-Комерцбанк") не доводять, що готівкові кошти за кредитним договором №0050/1007/88-187 від 29.10.2007р., видані та обліковуються в іноземній валюті.

          Відповідно до висновку №0459 судово-економічної експертизи складеного 01 березня 2013 р. експертами  Київської незалежної судово-експертної установи встановлено наступні висновки:

          На перше питання: - Судова експертиза не досліджує ймовірну можливість виконання операцій. Об'єктами економічної експертизи виступають оформленні первинні документи, по виконаним фінансово-економічним операціям. Тому дослідити, чи існує ймовірність того, що банк міг видати позичальнику готівкові кошти в іноземній валюті не видається за можливе. Документальне оформлення ПАТ «Сведбанк» (АКБ «ТАС-Комерцбанк») кредиту за договором №0050\107\88-187 від 29.10.2007 р. не відповідає вимогам Постанови правління НБУ від 10.05.2007 р. №168 «Про затвердження Правил надання банкам України інформації споживачу про умови кредитування та скупну вартість кредиту».

          За результатами дослідження банківських виписок по рахункам, встановлена відсутність даних, щодо позиції банку до іноземної валюти та не встановлено подвійної оцінки з номінальною сумою іноземної валюти.

          Надані на дослідження бухгалтерські документи банку не містять категоричного підтвердження видачі готівкових коштів, за кредитним договором № 0050\1007\88-187 від 29.10.2007 р.  в іноземній валюті.

          На друге питання:  -  Якщо кредит виданий в гривнях, обгрунтовані вимоги щодо заборгованості и кредитним договором №0050/1007/88-187 від 29.10.2007р., |І складають станом на 01.03.2013р.. 627 288, 54 грн. в т.ч.:

3          заборгованість за кредитом - 405 446,93грн.;

4          заборгованість за процентами - 178 077,29грн.;

5          нарахована пеня - 43 764.32 грн.

 

          Відповідь на трете питання - Відсотки за кредитним договором №0050/1007/88-187 від 29.10.2007р., в бухгалтерському  обліку банку, необгрунтовано збільшені на 1,6% річних.

          Відповідь на четверте питання: - За результатами дослідження банківських виписок по рахункам, встановлена відсутність даних, щодо позиції банку до іноземної валюти та не встановлено  подвійної оцінки з номінальною сумою іноземної валюти. Надані на дослідження бухгалтерські документи банку не містять категоричного підтвердження видачі готівкових коштів, за кредитним договором №0050/1007/88-187 від 29.10.2007р., в іноземній валюті.

          Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

          Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

          Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України: «За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

          До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не установлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору».

          Відповідно до ст.ст. 525526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового     обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння     відмова  від   зобов'язання     або одностороння зміна     його     умов  не     допускається, якщо     інше     не встановлено договором або законом.

          Таким чином, для того, щоб позивачка ОСОБА_1 могла виконати взяті на себе за даним кредитним договором зобов»язання слід  здійснити перерахунок всіх платежів та банківських операцій, які були проведені, а тому вимоги позивачки в даній частині слід задовольнити.

 

          Керуючись статтями  52552653055462565110541055 ЦК України, статтями 34101157-6088169209212-215,218,223224226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

          Позов ОСОБА_1 до   Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» про зобов»язання вчинити певні дії,  - задовольнити.

          Зобов»язати ПАТ «Сведбанк», як правонаступника АКБ «ТАС-Комерцбанк»  здійснити перерахунок  погашення зобов'язання   відповідно до визначеної   сторонами в кредитному договорі №0050/1007/88-187 від 29.10.2007року  процентної ставки  11,9% річних.

          Зобов»язати ПАТ «Сведбанк», як правонаступника АКБ «ТАС-Комерцбанк»   здійснити перерахунок  всіх платежів  та банківських операцій,  що були проведені між сторонами кредитного договору №0050/1007/88-187 від 29.10.2007року  та перевести   в національну валюту України-гривню.

          Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

          Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

          Суддя                  

ЖЕЛАЮ ВСЕМ ТАКИХ ЖЕ ПОБЕД В СУДЕ!!!!! 

Искренне и от всей души поздравляем с победой!!!

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Поздравляю!  :)  :)  :)

Только вот один практический момент - ПАТ "Свед" почил - хутко свернул удочки в Украине, даже сайта нету...

Кого исполнитель будет обязывать сделать пересчет по этому кредиту, тем более, если кредитинам отказали быть стороной по делу? 

Есть они в Украине и теперь находятся в Киеве, на ул.Новоканстантиновской,18в, тел.: 590-00-00, 0800-504-000 (инфа из письма о переуступке кредита), мы звонили - они представлялись Сведом).

Другое дело, будут ли они этим заниматься, если они "продали" свои проблемные кредиты.

   Кстати, с конца мая Сведбанк стал Омегабанком, не известно, правда, с какими правами и является ли правоприемником Сведбанка.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Кредитин сказал, что уже подал апелляцию в деле по взысканию ипотеки...Но я никак не пойму, КАКОЕ их право нарушено? Ипотека осталась на ПИБ. Выходит шикана (злоупотребление правом)? 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Кредитин сказал, что уже подал апелляцию в деле по взысканию ипотеки...Но я никак не пойму, КАКОЕ их право нарушено? Ипотека осталась на ПИБ. Выходит шикана (злоупотребление правом)? 

Не шикана, а просто отсутствие нарушенного права согласно ст.16 ГК Украины.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Не шикана, а просто отсутствие нарушенного права согласно ст.16 ГК Украины.

 Спасибо, это еще лучше))) А как теперь действовать?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

 Спасибо, это еще лучше))) А как теперь действовать?

так, просто идея..

а если признать КИ "неналежним позивачем"?

"Належним позивачем" є банк, бо він ипотекодержатель...

У КИ нет права ипотекодержателя, поэтому и взыскивать он ее не имеет права.

И вообще он никто :)

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Не шикана, а просто отсутствие нарушенного права согласно ст.16 ГК Украины.

А мне кажеццо,, шо кредитин  просто блефует - не успел он исче апелляцию подать: а можете проверить (если подаст) факт уплаты кредитинамы судебного сбора  в апелляцию?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

так, просто идея..

а если признать КИ "неналежним позивачем"?

"Належним позивачем" є банк, бо він ипотекодержатель...

У КИ нет права ипотекодержателя, поэтому и взыскивать он ее не имеет права.

И вообще он никто :)

Это понятно...Но как реально это сделать? Иск подавал ПИБ, потом в дело вошел КИ (есть ухвала). КИ во взыскании ипотеки отказано, но по другим основаниям (они сами доказали в этом суде, что ипотеки у них нет). Теперь они хотят обжаловать это решение, а мне ОЧЕНЬ хочется заблокировать вообще подачу апелляционной жалобы... Адвокат на отдыхе за границей, не могу с ним посоветоваться, поэтому спрашиваю здесь... 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

А мне кажеццо,, шо кредитин  просто блефует - не успел он исче апелляцию подать: а можете проверить (если подаст) факт уплаты кредитинамы судебного сбора  в апелляцию?

Бегал нынче по кабинетам. Вопрос подачи - дело времени. Могут подать и без денег, пока... Но это кредитинское сообщество не является ипотекодержателем!!! Так почему суд вообще должен рассматривать его жалобу? 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Бегал нынче по кабинетам. Вопрос подачи - дело времени. Могут подать и без денег, пока... Но это кредитинское сообщество не является ипотекодержателем!!! Так почему суд вообще должен рассматривать его жалобу? 

Вот об этом и расскажите в своих возражениях  :)

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Это понятно...Но как реально это сделать? Иск подавал ПИБ, потом в дело вошел КИ (есть ухвала). КИ во взыскании ипотеки отказано, но по другим основаниям (они сами доказали в этом суде, что ипотеки у них нет). Теперь они хотят обжаловать это решение, а мне ОЧЕНЬ хочется заблокировать вообще подачу апелляционной жалобы... Адвокат на отдыхе за границей, не могу с ним посоветоваться, поэтому спрашиваю здесь... 

Абсолютно заблокировать невозможно, подавать апелляции - его право (есть нарушенное право или нет - решать апеляшке). Получите материалы апеляции, - возразим. Поможем.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

 Спасибо, это еще лучше))) А как теперь действовать?

Никак пока. Ждать ухвалу апеляшки. 

Надо зайти в каб№3 и узнать, подавалась ли апеляция по такому-вот делу (№ дела, стороны, предмет и судья).

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Абсолютно заблокировать невозможно, подавать апелляции - его право (есть нарушенное право или нет - решать апеляшке). Получите материалы апеляции, - возразим. Поможем.

спасибо, Алекс!

 

Никак пока. Ждать ухвалу апеляшки. 

Надо зайти в каб№3 и узнать, подавалась ли апеляция по такому-вот делу (№ дела, стороны, предмет и судья).

 

ок, завтра же схожу

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Есть они в Украине и теперь находятся в Киеве, на ул.Новоканстантиновской,18в, тел.: 590-00-00, 0800-504-000 (инфа из письма о переуступке кредита), мы звонили - они представлялись Сведом).

Другое дело, будут ли они этим заниматься, если они "продали" свои проблемные кредиты.

   Кстати, с конца мая Сведбанк стал Омегабанком, не известно, правда, с какими правами и является ли правоприемником Сведбанка.

У меня по другому делу судья сделал запрос в НБУ. НБУ ответил ,что правонаступником  Сведбанка э Омегабанк.. Зверніть увагу ,не які не кредитини!! В суді надавати треба клопотання ,щоб суд звернувся до НБУ  за отриманням інформації ,хто є правонаступником. НБУ чітко говорить,що правонастуником  ПАТ "Сведбанк" є Омегабанк.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Собещук Руслан Константинович - специалист группы оперативного взыскания Днепропетровского региона департамента взыскания кредитов ПАО "Альфа Банк". Звонил с номера тел. 050 441 35 14 Дата: 27.02.2013г. Время: 09.55

 

этот тип сидит в запорожье, пр. Ленина, остановка пл. Фестивальная, отд. Альфо-банки. было скучно - сходил из апелляции с ним на встречу. общался ниче так, без наездов (был с клиентом, а мы вдвоем мальчики не маленикие такие), мож по этому без наездов))) 

Но, ситуация такова, что этот тип общался с нами по поводу кредита из Сведбанка.

по его наводке нам звонил тормоз из "дурных инициатив", не представился, хамил, угрожал... но след оставил - № тел: 046-26-16-104.

Тормоз заявил, что никаких документов о передаче прав требования "мы не дадим"! О как. 

Просто старый ниндзя))))

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

У меня по другому делу судья сделал запрос в НБУ. НБУ ответил ,что правонаступником  Сведбанка э Омегабанк.. Зверніть увагу ,не які не кредитини!! В суді надавати треба клопотання ,щоб суд звернувся до НБУ  за отриманням інформації ,хто є правонаступником. НБУ чітко говорить,що правонастуником  ПАТ "Сведбанк" є Омегабанк.

Тоже хороший вариант! Респект!

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

так, просто идея..

а если признать КИ "неналежним позивачем"?

"Належним позивачем" є банк, бо він ипотекодержатель...

У КИ нет права ипотекодержателя, поэтому и взыскивать он ее не имеет права.

И вообще он никто :)

Звонок с Альфы. На мой вопрос: Вы кто? Ваши документы? ответ;- имеем право пойдите и купите справку о нас 75 грн. в Минюсте. Во наглость! высылать свое правоприемничество не будут. Так мало того они по моему и не знают где мой оригинал договора купли продажи квартиры.Его у меня еще СВЕД забрал.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

 

Звонок с Альфы. На мой вопрос: Вы кто? Ваши документы? ответ;- имеем право пойдите и купите справку о нас 75 грн. в Минюсте. Во наглость! высылать свое правоприемничество не будут. Так мало того они по моему и не знают где мой оригинал договора купли продажи квартиры.Его у меня еще СВЕД забрал

 

кстати..........Сегодня звонок с Альфа банка, тобишь Кредит. Инициативы. -говорят "если вы будете с нами сотрудничать и сделаете добровольную реализацию квартиры через нас, мы дадим вам гарантийное письмо, что при продаже залога ипотеки,тобишь, моей квартиры остальной долг они прощают!!!!  :blink: А это на минуточку где то тысяч 40 уев. На сегодня моя квартира уже почти 2 года в исполнительном производстве, даже не знаю продавали ли её на тогах. От исполнителей не слуху ни духу. Только Альфа банк очень, что то заинтересован в сотрудничестве? Может у кого то была такая ситуация. Есть ли смысл добровольной реализации, или все банковский обман?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Из добытого у почившего ПИБа предоставляю в студию свежий трофей - ПОЛОЖЕННЯ ПРО КРЕДИТУВАННЯ ФІЗИЧНИХ ОСІБ В ФІЛІЯХ ПІБ. Документ толстый - на 87 стр, но с мокрой печатью. Почитать можно здесь http://www.online-flashgames.ru/bez-rubriki/foto-ekzemplyar.html

 

Может обсудим? 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

 Есть ли смысл добровольной реализации, или все банковский обман?

Нет, да! :)

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...