Считаете ли Вы решение справедливым и законным?  

9 голосов

  1. 1. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      8
    • Нет
      1
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      8
    • Нет
      1
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

Опубликовано

Справа № 127/3172/13-ц
Провадження № 2/127/2030/13

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2013 року

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Саблук С. А.,
при секретарі Кушнір А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» в особі регіонального відділення «Подільська регіональна дирекція» АТ «ОТП Банк» в м. Вінниця за участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання припиненими договорів майнової поруки, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернулась ОСОБА_1 з позовом до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» в особі регіонального відділення «Подільська регіональна дирекція» АТ «ОТП Банк» в м. Вінниця про визнання припиненим договору майнової поруки.

Ухвалою суду від 09.04.2013 року було залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - ОСОБА_2.

12 квітня 2013 року представником позивачу до суду було подано заяву про зміну предмету позову, яку прийнято до розгляду оскільки вона була подана до початку розгляду справи по суті, що не суперечить вимогам ст.31 ЦПК України.

Позовну заяву мотивовано тим, що договір іпотеки № PML-B00/055/2007/1 від 30.07.2007 року та договір наступної іпотеки № PСNL-B00/185/2007/1 від 18.10.2007 року укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «ОТП Банк» посвідченого Приватним нотаріусом вінницького районного нотаріального округу ОСОБА_4 зареєстрованих в реєстрі під №55 та №597 є договорами майнової поруки і вони припинились на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України у зв'язку із зміною зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності. Позивач вважає, що до договорів іпотеки слід застосовувати положення ч. 1 ст. 559 ЦК України оскільки спірний іпотечний договір є змішаним договором який містить в собі як заставу так і поруку, - майнову поруку, оскільки згідно ст.1 ЗУ «Про іпотеку» майновим поручителем є особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги позову з урахуванням заяви про зміну предмету позову, надавиш пояснення аналогічні з викладеними у ній.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що зобов'язання майнового поручителя збільшено не було, відтак у позивача відсутні підстави задля задоволення даного позову. Окрім того представник відповідача посилається на те, що положення ст.559 ЦК України не може розповсюджуватись на іпотеку.

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача, - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, 12.04.2013 року подав до суду заяву якою вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та просить її задоволити, а справу розглянути без його участі.

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача, - ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, 12.04.2013 року подав до суду заяву якою просить суд дану справу розглянути у його відсутність при винесенні рішення по суті покладається на думку суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового засідання, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

30 липня 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № ML-В00/055/2007. Згідно умов даного кредитного договору Банк надав ОСОБА_2 кредит в розмірі 260 000 доларів США строком до 29.07.2037 року із застосуванням плаваючої відсоткової ставки, яка складається з 4,99% (фіксований відсоток) річних + FIDR (процентна ставка по строкових депозитах у фізичних осіб у валюті), яка у відповідності до п. 3 кредитного договору відсоткова ставка по даному кредиту є незмінною на весь строк дії кредитного договору. Також кредитним договором сторонами в п. 2 було визначено розмір щомісячного платежу в сумі 2 805,20 доларів США.

В забезпечення належного виконання позичальником, - ОСОБА_2 своїх зобов'язань по кредитному договору № ML-В00/055/2007 між позивачем та відповідачем було укладеного договір іпотеки № PML-B00/055/2007/1 (майнової поруки), посвідченого приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу ОСОБА_4, за реєстровим № 55. Згідно з п.3.1. договору іпотеки № PML-B00/055/2007/1 предметом іпотеки є земельна ділянка площею 0,1500 га кадастровий номер земельної ділянки 0520688906:04:006:0052, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, та належить іпотекодавцю на підставі державного акта на земельну ділянку серії ЯБ №701741. Окрім того п.2.1.2.2. договору іпотеки № PML-B00/055/2007/1 передбачено, що цей договір забезпечує належне виконання боржником боргових зобов'язань у випадку збільшення процентної ставки (фіксованої чи плаваючої) на 4 (чотири) % річних в порядку передбаченому кредитним договором.

18 жотня 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» та третьою особою, - ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № СNL-В00/185/2007. Згідно умов даного кредитного договору Банк надав третій особі кредит в розмірі 50 000 доларів США строком до 19.10.2015 року із сплатою відсотків у фіксованому розмірі 12,49% річних.

В забезпечення належного виконання позичальником, - ОСОБА_3 своїх зобов'язань по кредитному договору № СNL-В00/185/2007 між позивачем та відповідачем було укладеного договір наступної іпотеки № PСML-B00/185/2007/1 (майнової поруки), посвідченого приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу ОСОБА_4, за реєстровим № 597. Статтею 3 договору наступної іпотеки № PСML-B00/185/2007/1 передбачено, що предметом іпотеки є земельна ділянка площею 0,1500 га кадастровий номер земельної ділянки 0520688906:04:006:0052, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, та належить іпотекодавцю на підставі державного акта на земельну ділянку серії ЯБ №701741. Окрім того п.2.1.2.2. договору іпотеки № PСML-B00/185/2007/1 передбачено, що цей договір забезпечує належне виконання боржником боргових зобов'язань у випадку збільшення процентної ставки (фіксованої чи плаваючої) на 4 (чотири) % річних в порядку передбаченому кредитним договором.

До кредитного договору № ML-В00/055/2007 від 30.07.2007 року вносились наступні зміни:

- Додатковий договір № ML-В00/055/2007/1 від 05.02.2009 року сторони визначили розмір платежу в наступному порядку з 25.06.2009 року до 26.05.2010р. - 4018,68 дол. США, з 26.05.2010 року - 3018,58 дол. США;

- Додатковий договір №1 від 05.02.2009 року, п.2.1.2.2. сторони наступним домовились, що для розрахунку процентів за користування кредитом буде плаваюча процентна ставка: фіксований відсоток в розмірі 4,99% до 26.05.2009 року, а з 26.05.2009 року - 5,05% річних + FIDR;

- Додатковий договір № ML-В00/055/2007/2 від 25.05.2009 року сторони домовились викласти термін «розмір платежу» в частині 1 кредитного договору в наступній редакції - 3 045,65 доларів США;

- Додатковий договір № 2 від 25.05.2009 року сторони домовились, що на період з 25.05.2009 року до 27.07.2009 року для розрахунку процентів за користування кредитом буде фіксована відсоткова ставка в розмірі 7,00 % річних. На період з 27.07.2009 року до повного виконання боргових зобов'язань для розрахунку процентів за користування кредитом буде плаваюча процентна ставка: фіксований відсоток в розмірі 5,29% + FIDR;

- Додатковий договір №3 від 25.08.2010 року сторони домовились, що на період з 25.08.2010 року по 24.01.2012 року для розрахунку процентів за користування кредитом буде фіксована відсоткова ставка в розмірі 6,50 % річних. На період з 24.01.2012 року до повного виконання боргових зобов'язань для розрахунку процентів за користування кредитом буде плаваюча процентна ставка: фіксований відсоток в розмірі 8,75% + FIDR;

- Додатковий договір №4 від 24.06.2011 року сторони домовились, на період з дати підписання цієї угоди до 25.06.201 року для розрахунку процентів за користування кредитом буде плаваюча процентна ставка: фіксований відсоток в розмірі 8,75% + FIDR. На період з 25.06.2011 року до 25.11.2011 року для розрахунку процентів за користування кредитом буде фіксована відсоткова ставка в розмірі 6,50 % річних. На період з 26.11.2011 року до повного виконання боргових зобов'язань для розрахунку процентів за користування кредитом буде плаваюча процентна ставка: фіксований відсоток в розмірі 9,88% + FIDR.

До договору іпотеки № РML-В00/055/2007/1 від 30.07.2007 року вносились наступні зміни:

- Додатковий договір №1 від 25.05.2009 року сторони домовились викласти термін кредитного договору в наступній редакції: «Кредитний договір №ML-В00/055/2007, укладений між банком та боржником 30.07.2007 року, зі всіма існуючими та майбутніми змінами та доповненнями». Окрім того було встановлено розмір боргових зобов'язань боржника в сумі 264 859,80 доларів США.

До кредитного договору № CNL-В00/185/2007 від 18.10.2007 року вносились наступні зміни:

- Додатковий договір №1 від 23.03.2009 року, п.2.1.1. сторони наступним домовились, що на період з моменту підписання цього договору до 25.02.2010 року для розрахунку процентів за користування кредитом буде застосовуватисть процентна ставка передбачена кредитним договором. На період з 25.02.2010 року до повного виконання боргового зобов'язання для розрахунку процентів за користування кредитом буде фіксована процентна ставка в розмірі 12,50% річних;

- Додатковий договір № 2 від 25.05.2009 року сторони домовились, що на період з моменту підписання цього договору до 25.05.2009 року для розрахунку процентів за користування кредитом буде застосовуватисть процентна ставка передбачена кредитним договором. На період з 25.05.2009 року до 27.07.2009 року для розрахунку процентів за користування кредитом буде фіксована відсоткова ставка в розмірі 6,50 % річних. На період з 27.07.2009 року до повного виконання боргових зобов'язань для розрахунку процентів за користування кредитом буде фіксована відсоткова ставка в розмірі 12,91% річних;

- Додатковий договір №3 від 25.08.2010 року сторони домовились, що на період з 25.08.2010 року по 24.01.2012 року для розрахунку процентів за користування кредитом буде фіксована відсоткова ставка в розмірі 6,50 % річних. На період з 25.01.2012 року до повного виконання боргових зобов'язань для розрахунку процентів за користування кредитом буде плаваюча процентна ставка: фіксований відсоток в розмірі 13,99% + FIDR;

- Додатковий договір №4 від 24.06.2011 року сторони домовились, що на період з 25.06.2011 року по 25.11.2011 року для розрахунку процентів за користування кредитом буде фіксована відсоткова ставка в розмірі 6,50 % річних. На період з 26.11.2011 року до повного виконання боргових зобов'язань для розрахунку процентів за користування кредитом буде плаваюча процентна ставка: фіксований відсоток в розмірі 18,59% + FIDR.

До договору наступної іпотеки № РСNL-В00/185/2007/1 від 18.10.2007 року будь-яких змін не вносилось.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання мають ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до ст. 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Так ст. 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

У відповідності до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Суд при дослідженні договору іпотеки та договору наступної іпотеки дійшов висновку, що він за своєю суттю та юридичною природою є змішаним договором, оскільки містить, як ознаки договору застави, так і необхідні ознаки договору поруки (майнового поручительства), окрім того відповідач самостійно визначив, що дані договори є договорами майнової поруки зазначивши про це в назві договорів.

Згідно правового аналізу норм актів цивільного законодавства, що регулюють заставу та іпотеку, як різновид застави, в контексті майнового поручительства та поруки, застосовуються законодавцем в рівній мірі як тотожні для зобов'язання сторони, яка взяла на себе відповідальність перед кредитором за борг третьої (іншої) особи - боржника.

Частиною 1 ст. 583 ЦК України передбачено, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель), а ч. 1 ст. 553 ЦК України роз'яснює, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Тобто виконання зобов'язання перед кредитором забезпечується фактично усім майном іншої особи -поручителя.

Закон України «Про іпотеку», як спеціальний закон, визначає окремий вид застави - іпотеку.

Так ст. 1 ЗУ «Про іпотеку» передбачено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Вказана стаття 1 ЗУ «Про іпотеку» також розкриває поняття «майнового поручителя», згідно якої - майновим поручителем є особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи -боржника.

Таким чином з аналізу правових норм закону можна дійти висновку, що відмінність поручителя від майнового поручителя в цивільному обороті полягає лише у тому, що майновий поручитель поручається конкретно визначеним майном, у той час, як поручитель поручається усім належним йому майном. В решті, ці поняття тотожні за своєю правовою природою та змістом.

Частиною 3 ст. 213 ЦК України передбачено, що при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Після всебічного аналізу норм наведених актів цивільного законодавства в контексті даної справи, суд приходить до висновку про те, що в даному конкретному випадку до договору іпотеки № PML-B00/055/2007/1 від 30.07.2007 року та договору наступної іпотеки № PСNL-B00/185/2007/1 від 18.10.2007 року, як змішаних договорів, необхідно застосовувати правила, якими регулюються відносини поруки, відтак іпотека є видом інституту поруки, у зв'язку з чим правовідносини за нею регулюються також параграфом 3 глави 49 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.


Аналіз даної норми дає підстави для висновку, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки тощо (Постанова ВСУ від 10.10.2012 року у справі №6-112цс12 прийнята за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч.1 ст. 355 ЦПК України).

Так шляхом підписання між банком та позичальником додаткових договорів 1, 2, 3, 4 до кредитного договору № ML-В00/055/2007 згідно яких відбулось збільшення зобов'язання позичальника шляхом збільшення плаваючої відсоткової ставки, зокрема її складової фіксованого відсотка до 9,88% річних, окрім того було збільшено розмір щомісячного платежу по кредитному договорі до 3018,58 дол. США, що в свою чергу є підставою задля припинення договору майнової поруки на підставі ч.1 ст.559 ЦК України у зв'язку із збільшенням зобов'язання позичальника без погодження із поручителем з моменту настання обставин що призводять до її припинення. Також слід зазначити, що таке збільшення відсоткової ставки суперечить п.2.1.2.2. договору іпотеки PML-B00/055/2007/1 (майнової поруки) згідно якої цей договір забезпечує належне виконання боржником боргових зобов'язань у випадку збільшення процентної ставки (фіксованої чи плаваючої) на 4 (чотири) % річних в порядку передбаченому кредитним договором.

Також шляхом підписання між банком та позичальником додаткових договорів 1, 2, 3, 4 до кредитного договору № СNL-В00/185/2007 згідно яких відбулось збільшення зобов'язання позичальника шляхом збільшення плаваючої відсоткової ставки, зокрема її складової фіксованого відсотка до 18,59 % річних в свою чергу є підставою задля припинення договору майнової поруки на підставі ч.1 ст.559 ЦК України у зв'язку із збільшенням зобов'язання позичальника без погодження із поручителем з моменту настання обставин що призводять до її припинення. Окрім того таке збільшення відсоткової ставки суперечить п.2.1.2.2. договору іпотеки PСNL-B00/185/2007/1 (майнової поруки) згідно якої цей договір забезпечує належне виконання боржником боргових зобов'язань у випадку збільшення процентної ставки (фіксованої чи плаваючої) на 4 (чотири) % річних в порядку передбаченому кредитним договором.

Відповідно до абз.1, 3 п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. Якщо є суперечності між нормами процесуального чи матеріального права, які підлягають застосуванню при розгляді та вирішенні справи, то рішення є законним, якщо судом застосовано відповідно до частини четвертої статті 8 ЦПК норми, що мають вищу юридичну силу.

А тому позов є обргрунтованим та підлягає до задоволення в повному обсязі.

Стосовно клопотання позивача щодо застосування наслідків припинення іпотечних договорів суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 1 ст. 8 ЦК України передбачено, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). Слід врахувати, що чинним Цивільним кодексом України не передбачено наслідків припинення правочину, відтак до припинення іпотечного договору слід застосувати наслідки передбачені ст. 216 ЦК України. Згідно якої недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Частина 5 ст. 216 ЦК України зазначає, що вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Згідно абз.3 п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 06.11.2009, № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» яким звернуто увагу судів на те, що за змістом статті 216 ЦК та виходячи із загальних засад цивільного законодавства суд може застосувати з власної ініціативи реституцію як наслідок недійсності оспорюваного правочину. Інші наслідки недійсності оспорюваного правочину (відшкодування збитків, моральної шкоди тощо) суд застосовує відповідно до статті 11 ЦПК України.

Також, як вбачається з розділу «Застосування правових наслідків недійсності правочину» листа Верховного Суду України «Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 24.11.2008 року, згідно зі статтями 215 і 216 ЦК Українисуди вправі з дотриманням правил підсудності розглядати позови: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності; про встановлення нікчемності правочину і застосування наслідків його недійсності.

Визнані недійсними правочини не створюють для сторін тих прав і обов'язків, які вони мають встановлювати, а породжують наслідки, передбачені законом. І хоча реституція не передбачена у ст. 16 ЦК України як один із способів захисту, проте норма ч. 1 ст. 216 ЦК України є імперативною і суд має забезпечити зазначені в ній правові наслідки. Реституцію цілком можна вважати окремим способом захисту цивільних прав, які порушуються у зв'язку з недійсністю правочину, оскільки у ст. 16 ЦК України немає вичерпного переліку способів захисту цивільних прав.

Статтею 17 ЗУ «Про іпотеку» передбачено, що відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку. В даному випаду слід врахувати, що при нотаріальному посвідченні іпотечного договору нотаріусом було внесено записи до реєстрів заборони та іпотек, то при припиненні іпотечного договору його сторони повинні повернутись у стан який існував до укладання та посвідчення такого договору, тобто записи в реєстрах заборон та іпотек підлягають вилученню.

Враховуючи те, що станом на момент укладання та нотаріального посвідчення спірного договору іпотеки діяли положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затверджене наказом Міністерства юстиції України №31/5 від 09 червня 1999 року ( який втратив чинність згідно з наказом Міністерства юстиції України від 14 грудня 2012 року № 1844/5), та тимчасовий порядок державної реєстрації іпотек, затверджений постановою № 410 від 31 березня 2004 року ( яка втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2012 року N 824), якими на нотаріусів (в т.ч. і приватних) були покладені функції реєстратора, відповідних реєстрів.

Проте, відповідно до положень ст.ст. 2, 9, 16 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень» на підставі наказу Міністерства юстиції України № 1844/5 від 14.12.2012 року «Про затвердження порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна», припинено доступ державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, приватних нотаріусів до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек, а реєстраторів бюро технічної інвентаризації - до Реєстру прав власності на нерухоме майно, а повноваження щодо виключення з Реєстру прав власності на нерухоме майно відомостей про обтяження речових прав, покладені виключно на державного реєстратора.

Таким чином з аналізу вищезазначених норм закону випливає, що з метою систематизації та спрощення ведення державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, всі данні із Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна поступово, переносяться державним реєстратором у Реєстр прав власності на нерухоме майно при першій необхідності, після чого подальша реєстрація стану речових прав проводяться у відповідності до вище вказаних нормативних актів.

Відтак єдиним уповноваженим суб'єктом на проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також їх змін, що виникли за спірним договором, є Державна реєстраційна служба Вінницького міського управління юстиції Вінницької області.

Таким чином заява про застосування наслідків припинення іпотечного договору підлягає до задоволення.

Враховуючи те, що позивач поніс судові витрати, суд вважає, за доцільне, у відповідності до ст. 88 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 17 ЗУ «Про іпотеку», ст.ст. 11, 16, 213, 216, 546, 509, 553, 554, ч.1 ст. 559, 583, 598 ЦК України, ст.ст. 10, 15, 88, 212, 213, 215 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Визнати припиненим договір іпотеки № PML-B00/055/2007/1 укладений 30 липня 2007 року між ОСОБА_1 (ІДПН - НОМЕР_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1) та Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» (код за ЄДРПОУ - 21685166, яке знаходиться за адресою м. Київ, вул. Жилянська, 43) посвідчений Приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області ОСОБА_4 за реєстровим №55.

Застосувати наслідки припинення іпотечного договору № PML-B00/055/2007/1 від 30 липня 2007 року та зобов'язати Державну реєстраційну службу Вінницького міського управління юстиції Вінницької області внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного реєстру іпотек відомості про зняття заборони, припинення іпотеки та зняття обтяження нерухомого майна, а саме земельної ділянки площею 0,1500га, кадастровий номер 0520688906:04:006:0052, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, яку було обтяжено на підставі договору іпотеки №PML-B00/055/2007/1 від 30.07.2007 року укладеного між ОСОБА_1 (ІДПН - НОМЕР_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1) та Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» (код за ЄДРПОУ - 21685166, яке знаходиться за адресою м. Київ, вул.Жилянська, 43), посвідченого Приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстровано в реєстрі під № 55.

Визнати припиненим договір наступної іпотеки № PСNL-B00/185/2007/1 укладений 18 жовтня 2007 року між ОСОБА_1 (ІДПН - НОМЕР_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1) та Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» (код за ЄДРПОУ - 21685166, яке знаходиться за адресою м. Київ, вул.. Жилянська, 43) посвідчений Приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області ОСОБА_4 за реєстровим №597.

Застосувати наслідки припинення договору наступної іпотеки № PСNL-B00/185/2007/1 від 18 жовтня 2007 року та зобов'язати Державну реєстраційну службу Вінницького міського управління юстиції Вінницької області внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного реєстру іпотек відомості про зняття заборони, припинення іпотеки та зняття обтяження нерухомого майна, а саме земельної ділянки площею 0,1500га, кадастровий номер 0520688906:04:006:0052, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, яку було обтяжено на підставі договору наступної іпотеки № PСNL-B00/185/2007/1 від 18.10.2007 року укладеного між ОСОБА_1 (ІДПН - НОМЕР_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1) та Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» (код за ЄДРПОУ - 21685166, яке знаходиться за адресою м. Київ, вул. Жилянська, 43), посвідченого Приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстровано в реєстрі під № 597.


Судові витрати стягнути з Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» (код за ЄДРПОУ - 21685166, яке знаходиться за адресою м. Київ, вул.Жилянська, 43) в особі регіонального відділення «Подільська регіональна дирекція» АТ «ОТП Банк» в м. Вінниця обласного відділення ПАТ «Промінвестбанк в м. Вінниця» на користь ОСОБА_1 (ІДПН - НОМЕР_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1) в сумі 229,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

http://reyestr.court.gov.ua/Review/31176056

 

 

Апелляция оставила в силе: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=5597&p=74282

Опубликовано

У имущественного поручителя появился шанс. Как-же луспенизм со своим заключением, что имущественный поручитель- это не поручитель, а просто "лох"(извините за радикализм). Посмотрим, что скажет апелляция.

Опубликовано

У имущественного поручителя появился шанс. Как-же луспенизм со своим заключением, что имущественный поручитель- это не поручитель, а просто "лох"(извините за радикализм). Посмотрим, что скажет апелляция.

Те ж саме у своєму рішенні постановив вищий господарський суд щодо майнового поручителя (є на форумі), ще у 2010 році, тобто це хоть якесь світло в кінці суддівського тунелю.
Опубликовано

Те ж саме у своєму рішенні постановив вищий господарський суд щодо майнового поручителя (є на форумі), ще у 2010 році, тобто це хоть якесь світло в кінці суддівського тунелю.

Так,что получается за три года одно положительное решение?

  • 4 weeks later...
Опубликовано

 

Те ж саме у своєму рішенні постановив вищий господарський суд щодо майнового поручителя (є на форумі), ще у 2010 році, тобто це хоть якесь світло в кінці суддівського тунелю.

Так,что получается за три года одно положительное решение?

 

Может ли банк взять ипотечную недвижимость, кот. принадлежит имущественному поручителю в счет задолженности на баланс без солгласия поручителя. Насколько это выгодно банку? Торги по продаже не состоялись.

Опубликовано

Может ли банк взять ипотечную недвижимость, кот. принадлежит имущественному поручителю в счет задолженности на баланс без солгласия поручителя. Насколько это выгодно банку? Торги по продаже не состоялись.

Скажу так: згоди поручителя для цього не потрібно. Банк може взяти нерухомість на баланс, але це йому не вигідно, так як потрібно платити податок (якщо я не помиляюсь). У моїй практиці не зустрічались випадки, коли банк брав на баланс нерухомість. Але, хоча це і не вигідно банку, думаю буде вирішуватись питання про взяття на баланс (краще так ніж нічого), так як виконавчою службою буде запропоновано, інакше виконавче провадження закінчується, чинність арешту скасовується..... банк це розуміє. ІМХО.  

  • 2 weeks later...
Опубликовано

Апелляция была ?

Справа № 127/3172/13-ц Провадження № 22-ц/772/1567/2013Головуючий в суді першої інстанції:Саблук С.А.Категорія: 27Доповідач: Медяний В. М.

У Х В А Л А

Апеляційного суду Вінницької області

від 01 липня 2013 року

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :

Головуючого: Медяного В.М.,

Суддів : Медвецького С.К., Оніщука В.В.,

при секретарі : Куленко О.В.,

за участю сторін у справі: представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, представника відповідача ПАТ «ОТБ Банк» в особі регіонального відділення «Подільська регіональна дирекція» АТ «ОТП Банк» в м. Вінниця - Гавриш С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «ОТБ Банк» в особі регіонального відділення «Подільська регіональна дирекція» АТ «ОТП Банк» в м. Вінниця, за участю третіх осіб, які не заявляють самосійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання припиненими договорів майнової поруки,

за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «ОТБ Банк» в особі регіонального відділення «Подільська регіональна дирекція» АТ «ОТП Банк» в м. Вінниця на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 22 квітня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

В лютому 2013 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до публічного акціонерного товариства «ОТБ Банк» в особі регіонального відділення «Подільська регіональна дирекція» АТ «ОТП Банк» в м. Вінниця, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання припиненим договорів майнової поруки.

Посилається на те, що договір іпотеки № PML-B00/055/2007/1 від 30.07.2007 року та договір наступної іпотеки № PСNL-B00/185/2007/1 від 18.10.2007 року укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «ОТП Банк» посвідченого Приватним нотаріусом вінницького районного нотаріального округу ОСОБА_7 зареєстрованих в реєстрі під №55 та №597 є договорами майнової поруки і вони припинились на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України у зв'язку із зміною зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності. Позивач вважає, що до договорів іпотеки слід застосовувати положення ч. 1 ст. 559 ЦК України оскільки спірний іпотечний договір є змішаним договором який містить в собі як заставу так і поруку, - майнову поруку, оскільки згідно ст.1 ЗУ «Про іпотеку» майновим поручителем є особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 22 квітня 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено повністю.

В апеляційній скарзі відповідач ПАТ «ОТП Банк» просить рішення суду першої інстанції від 22 квітня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення яким в задоволенні позову відмовити. Зазначає, що рішення суду є незаконним і необґрунтованим через порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.

В суді апеляційної інстанції представник апелянта ПАТ «ОТП Банк» Гавриш С.І. апеляційну скаргу підтримала в повному обсязі та просила її задовольнити в повному обсязі з підстав зазначених в ній.

В суді апеляційної інстанції представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 апеляційну скаргу не визнав та заперечив проти її задоволення, посилаючись на її безпідставність на необґрунтованість та з підстав зазначених у запереченні на апеляційну скаргу.

В судове засідання до суду апеляційної інстанції треті особи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не з'явились, однак були повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, тому відповідно до вимог ч.2 ст. 305 ЦПК України справа може бути розглянута у їх відсутність, оскільки їх неявка не перешкоджає розглядові справи.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст.ст.10, 57, 60 ЦПК України суд вирішує цивільно-правовий спір на засадах змагальності, кожна сторона зобов'язана доказами довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Так, відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України та статті3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що 30 липня 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № ML-В00/055/2007. Згідно умов даного кредитного договору Банк надав ОСОБА_5 кредит в розмірі 260 000 доларів США строком до 29.07.2037 року із застосуванням плаваючої відсоткової ставки, яка складається з 4,99% (фіксований відсоток) річних + FIDR (процентна ставка по строкових депозитах у фізичних осіб у валюті), яка у відповідності до п. 3 кредитного договору відсоткова ставка по даному кредиту є незмінною на весь строк дії кредитного договору. Також кредитним договором сторонами в п. 2 було визначено розмір щомісячного платежу в сумі 2 805,20 доларів США.

В забезпечення належного виконання позичальником - ОСОБА_5 своїх зобов'язань по кредитному договору № ML-В00/055/2007 між позивачем та відповідачем було укладеного договір іпотеки № PML-B00/055/2007/1 (майнової поруки), посвідченого приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу ОСОБА_7, за реєстровим № 55. Згідно з п.3.1. договору іпотеки № PML-B00/055/2007/1 предметом іпотеки є земельна ділянка площею 0,1500 га кадастровий номер земельної ділянки 0520688906:04:006:0052, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, та належить іпотекодавцю на підставі державного акта на земельну ділянку серії ЯБ №701741. Окрім того п.2.1.2.2. договору іпотеки № PML-B00/055/2007/1 передбачено, що цей договір забезпечує належне виконання боржником боргових зобов'язань у випадку збільшення процентної ставки (фіксованої чи плаваючої) на 4 (чотири) % річних в порядку передбаченому кредитним договором.

18 жовтня 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» та третьою особою, - ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № СNL-В00/185/2007. Згідно умов даного кредитного договору Банк надав третій особі кредит в розмірі 50 000 доларів США строком до 19.10.2015 року із сплатою відсотків у фіксованому розмірі 12,49% річних.

В забезпечення належного виконання позичальником, - ОСОБА_6 своїх зобов'язань по кредитному договору № СNL-В00/185/2007 між позивачем та відповідачем було укладеного договір наступної іпотеки № PСML-B00/185/2007/1 (майнової поруки), посвідченого приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу ОСОБА_7, за реєстровим № 597. Статтею 3 договору наступної іпотеки № PСML-B00/185/2007/1 передбачено, що предметом іпотеки є земельна ділянка площею 0,1500 га кадастровий номер земельної ділянки 0520688906:04:006:0052, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, та належить іпотекодавцю на підставі державного акта на земельну ділянку серії ЯБ №701741. Окрім того п.2.1.2.2. договору іпотеки № PСML-B00/185/2007/1 передбачено, що цей договір забезпечує належне виконання боржником боргових зобов'язань у випадку збільшення процентної ставки (фіксованої чи плаваючої) на 4 (чотири) % річних в порядку передбаченому кредитним договором.

До кредитного договору № ML-В00/055/2007 від 30.07.2007 року вносились наступні зміни:

- Додатковий договір № ML-В00/055/2007/1 від 05.02.2009 року сторони визначили розмір платежу в наступному порядку з 25.06.2009 року до 26.05.2010р. - 4018,68 дол. США, з 26.05.2010 року - 3018,58 дол. США;

- Додатковий договір №1 від 05.02.2009 року, п.2.1.2.2. сторони наступним домовились, що для розрахунку процентів за користування кредитом буде плаваюча процентна ставка: фіксований відсоток в розмірі 4,99% до 26.05.2009 року, а з 26.05.2009 року - 5,05% річних + FIDR;

- Додатковий договір № ML-В00/055/2007/2 від 25.05.2009 року сторони домовились викласти термін «розмір платежу» в частині 1 кредитного договору в наступній редакції - 3 045,65 доларів США;

- Додатковий договір № 2 від 25.05.2009 року сторони домовились, що на період з 25.05.2009 року до 27.07.2009 року для розрахунку процентів за користування кредитом буде фіксована відсоткова ставка в розмірі 7,00 % річних. На період з 27.07.2009 року до повного виконання боргових зобов'язань для розрахунку процентів за користування кредитом буде плаваюча процентна ставка: фіксований відсоток в розмірі 5,29% + FIDR;

- Додатковий договір №3 від 25.08.2010 року сторони домовились, що на період з 25.08.2010 року по 24.01.2012 року для розрахунку процентів за користування кредитом буде фіксована відсоткова ставка в розмірі 6,50 % річних. На період з 24.01.2012 року до повного виконання боргових зобов'язань для розрахунку процентів за користування кредитом буде плаваюча процентна ставка: фіксований відсоток в розмірі 8,75% + FIDR;

- Додатковий договір №4 від 24.06.2011 року сторони домовились, на період з дати підписання цієї угоди до 25.06.201 року для розрахунку процентів за користування кредитом буде плаваюча процентна ставка: фіксований відсоток в розмірі 8,75% + FIDR. На період з 25.06.2011 року до 25.11.2011 року для розрахунку процентів за користування кредитом буде фіксована відсоткова ставка в розмірі 6,50 % річних. На період з 26.11.2011 року до повного виконання боргових зобов'язань для розрахунку процентів за користування кредитом буде плаваюча процентна ставка: фіксований відсоток в розмірі 9,88% + FIDR.

До договору іпотеки № РML-В00/055/2007/1 від 30.07.2007 року вносились наступні зміни:

- Додатковий договір №1 від 25.05.2009 року сторони домовились викласти термін кредитного договору в наступній редакції: «Кредитний договір №ML-В00/055/2007, укладений між банком та боржником 30.07.2007 року, зі всіма існуючими та майбутніми змінами та доповненнями». Окрім того було встановлено розмір боргових зобов'язань боржника в сумі 264 859,80 доларів США.

До кредитного договору № CNL-В00/185/2007 від 18.10.2007 року вносились наступні зміни:

- Додатковий договір №1 від 23.03.2009 року, п.2.1.1. сторони наступним домовились, що на період з моменту підписання цього договору до 25.02.2010 року для розрахунку процентів за користування кредитом буде застосовуватись процентна ставка передбачена кредитним договором. На період з 25.02.2010 року до повного виконання боргового зобов'язання для розрахунку процентів за користування кредитом буде фіксована процентна ставка в розмірі 12,50% річних;

- Додатковий договір № 2 від 25.05.2009 року сторони домовились, що на період з моменту підписання цього договору до 25.05.2009 року для розрахунку процентів за користування кредитом буде застосовуватись процентна ставка передбачена кредитним договором. На період з 25.05.2009 року до 27.07.2009 року для розрахунку процентів за користування кредитом буде фіксована відсоткова ставка в розмірі 6,50 % річних. На період з 27.07.2009 року до повного виконання боргових зобов'язань для розрахунку процентів за користування кредитом буде фіксована відсоткова ставка в розмірі 12,91% річних;

- Додатковий договір №3 від 25.08.2010 року сторони домовились, що на період з 25.08.2010 року по 24.01.2012 року для розрахунку процентів за користування кредитом буде фіксована відсоткова ставка в розмірі 6,50 % річних. На період з 25.01.2012 року до повного виконання боргових зобов'язань для розрахунку процентів за користування кредитом буде плаваюча процентна ставка: фіксований відсоток в розмірі 13,99% + FIDR;

- Додатковий договір №4 від 24.06.2011 року сторони домовились, що на період з 25.06.2011 року по 25.11.2011 року для розрахунку процентів за користування кредитом буде фіксована відсоткова ставка в розмірі 6,50 % річних. На період з 26.11.2011 року до повного виконання боргових зобов'язань для розрахунку процентів за користування кредитом буде плаваюча процентна ставка: фіксований відсоток в розмірі 18,59% + FIDR.

До договору наступної іпотеки № РСNL-В00/185/2007/1 від 18.10.2007 року будь-яких змін не вносилось.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 р. №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» роз'яснено, що при розгляді справ судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягає застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Так ст. 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Статтею 1 ЗУ «Про іпотеку» передбачено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

У відповідності до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Так суд першої інстанції при дослідженні договору іпотеки та договору наступної іпотеки дійшов вірного висновку, що він за своєю суттю та юридичною природою є змішаним договором, оскільки містить, як ознаки договору застави, так і необхідні ознаки договору поруки (майнового поручительства), окрім того відповідач самостійно визначив, що дані договори є договорами майнової поруки зазначивши про це в назві договорів, що не суперечить ст.6 ЦК України.

Частиною 1 ст. 583 ЦК України передбачено, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель), а ч.1 ст.553 ЦК України роз'яснює, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Тобто виконання зобов'язання перед кредитором забезпечується фактично усім майном іншої особи -поручителя.

Вказана стаття 1 ЗУ «Про іпотеку» також розкриває поняття «майнового поручителя», згідно якої - майновим поручителем є особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи -боржника.

Таким чином з аналізу правових норм закону можна дійти висновку, що відмінність поручителя від майнового поручителя в цивільному обороті полягає лише у тому, що майновий поручитель поручається конкретно визначеним майном, у той час, як поручитель поручається усім належним йому майном. В решті, ці поняття тотожні за своєю правовою природою та змістом, що відповідає нормам чинного законодавства.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, з яким погоджується суд апеляційної інстанції про те, що в даному конкретному випадку до договору іпотеки (майнової поруки) № PML-B00/055/2007/1 від 30.07.2007 року та договору наступної іпотеки (майнової поруки) № PСNL-B00/185/2007/1 від 18.10.2007 року, як змішаних договорів, необхідно застосовувати правила, якими регулюються відносини поруки, оскільки іпотека є видом забезпечення зобов'язання згідно ст.546 ЦК України майновою порукою, у зв'язку з чим правовідносини за нею регулюються також параграфом 3 глави 49 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Аналіз даної норми дає підстави для висновку, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки тощо (Постанова ВСУ від 10.10.2012 року у справі №6-112цс12 прийнята за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч.1 ст. 355 ЦПК України).

Так шляхом підписання між банком та позичальником додаткових договорів 1, 2, 3, 4 до кредитного договору № ML-В00/055/2007 згідно яких відбулось збільшення зобов'язання позичальника шляхом збільшення плаваючої відсоткової ставки, зокрема її складової фіксованого відсотка до 9,88% річних, окрім того було збільшено розмір щомісячного платежу по кредитному договорі до 3018,58 дол. США, що в свою чергу є підставою задля припинення договору майнової поруки на підставі ч.1 ст.559 ЦК України у зв'язку із збільшенням зобов'язання позичальника без погодження із поручителем з моменту настання обставин що призводять до її припинення. Таке збільшення відсоткової ставки суперечить п.2.1.2.2. договору іпотеки PML-B00/055/2007/1 (майнової поруки) згідно якої цей договір забезпечує належне виконання боржником боргових зобов'язань у випадку збільшення процентної ставки (фіксованої чи плаваючої) на 4 (чотири) % річних в порядку передбаченому кредитним договором.

Також шляхом підписання між банком та позичальником додаткових договорів 1, 2, 3, 4 до кредитного договору № СNL-В00/185/2007 згідно яких відбулось збільшення зобов'язання позичальника шляхом збільшення плаваючої відсоткової ставки, зокрема її складової фіксованого відсотка до 18,59 % річних в свою чергу є підставою задля припинення договору майнової поруки на підставі ч.1 ст.559 ЦК України у зв'язку із збільшенням зобов'язання позичальника без погодження із поручителем з моменту настання обставин що призводять до її припинення. Окрім того таке збільшення відсоткової ставки суперечить п.2.1.2.2. договору іпотеки PСNL-B00/185/2007/1 (майнової поруки) згідно якої цей договір забезпечує належне виконання боржником боргових зобов'язань у випадку збільшення процентної ставки (фіксованої чи плаваючої) на 4 (чотири) % річних в порядку передбаченому кредитним договором.

Посилання апелянта на постанови Верховного суду в складі господарської палати є безпідставними оскільки у відповідності до ч.1 ст.360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Слід відмітити, що в даній нормі йдеться мова про неоднакове застосування закону судом цивільної юрисдикції, і рішення прийняті Верховним судом України в складі цивільної палати. Натомість апелянтом постанов Верховного суду України в складі цивільної палати винесених згідно із ст.355 ЦПК України наведено не було.

Стосовно посилання на п.23 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин» колегія вважає за необхідне зазначити наступне. Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ має рекомендаційний характер та не має статусу нормативного акта згідно із п.6 ч.1 ст. 36 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів».

Окрім того у відповідності до абз.1 п.2 Постанови Пленуму ВСУ №18.12.2009 року за №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв'язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі (частина перша статті 213 ЦПК). Абзацом 3 п.2 Постанови Пленуму ВСУ №18.12.2009 року за №14 «Про судове рішення у цивільній справі» передбачено, якщо є суперечності між нормами процесуального чи матеріального права, які підлягають застосуванню при розгляді та вирішенні справи, то рішення є законним, якщо судом застосовано відповідно до частини четвертої статті 8 ЦПК норми, що мають вищу юридичну силу.

Частиною 1 статті 1 ЦПК України визначено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ч.3 ст.17 ЗУ «Про іпотеку» відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Так суд першої інстанції припиняючи договори майнової поруки правомірно застосував наслідки припинення, шляхом зобов'язання Державну реєстраційну службу Вінницького міського управління юстиції Вінницької області внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного реєстру іпотек відомості про зняття заборони, припинення іпотеки та зняття обтяження нерухомого майна. Дана дія суду першої інстанції повністю узгоджується із нормами чинного законодавства.

Таким чином посилання скаржника - відповідача у справі на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом застосування норм матеріального та процесуального права є безпідставним, не обґрунтованим та таким, що суперечить вимогам Закону та матеріалам справи.

Відтак з урахуванням викладеного, колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки судом першої інстанції повно з'ясовані фактичні обставини справи, які мають істотне значення для справи в межах наданих сторонами доказів, правильно визначені правовідносини, що склалися між сторонами, їх об'єктивний склад, права та обов'язки сторін, вірно застосовані норми матеріального права та не порушені норми процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають достатніх підстав для скасування рішення суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ОТБ Банк» в особі регіонального відділення «Подільська регіональна дирекція» АТ «ОТП Банк» в м. Вінниця відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 22 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:підпис. В.М. Медяний

Судді:підписи. С.К. Медвецький

В.В. Оніщук

З оригіналом вірно.

Суддя:

http://reyestr.court.gov.ua/Review/32283266

 

Опубликовано

Ну капец, Винница совсем страх потеряла :ph34r: , в положительном смысле слова. Клали они на луспеника: "Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ має рекомендаційний характер та не має статусу нормативного акта згідно із п.6 ч.1 ст. 36 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів».

 

Красавчеги. Так держать. Уважаю. 

 

Но, даю процентов 99, что луспенизм переможе, т.к. вшивый вссу в этой части не согласится явно.

Хочу ошибиться.

 

 

НБ Украины, спасибо за ссылку на апелляцию. 
Опубликовано

Апелляция была конечно, но нам 01 июля отказали. Видите ли пленум ВССУ не имеет обязательной силы. Повоюем еще. 

Анти Банк основание - решения ВСУ от 16.10.2012 года. Обязетельно для применения всеми судами Украины. 


http://www.reyestr.c...Review/27226075

Опубликовано

Апелляция была конечно, но нам 01 июля отказали. Видите ли пленум ВССУ не имеет обязательной силы. Повоюем еще. 

Анти Банк основание - решения ВСУ от 16.10.2012 года. Обязетельно для применения всеми судами Украины. 

http://www.reyestr.c...Review/27226075

а закон имеет обязательную силу!?  если банки приплатили ВССУ чтоб 559 ч.1 не распространялась на поручителей, а ВСХС говорит практикой что распространяется, так может все таки справедливость и сила закона восторжествует......

Опубликовано

Закон суров, но он Закон.Пленум оплатить невозможно. ВСХС - ? (впервые встречаю такую инстанци). В любом случае все должно быть честно.. Даже в данном конкретном случае с Винницким решением, за счет каких средств погашать долг перед Банком, при преращенном имущ. поручителбстве? Есть ли справедливость?  

Опубликовано

  В любом случае все должно быть честно.. Даже в данном конкретном случае с Винницким решением, за счет каких средств погашать долг перед Банком, при преращенном имущ. поручителбстве? Есть ли справедливость?  

Честно?

Это кто говорит о честности?

Те, кто бесчестно поднимали процентнтые ставки даже не спросив поручителя, те кто не уведомляли имущественных поручителей о просрочке, те, которые , даже не давали права на погашение просрочки имущественным поручителем. 

Это те, которые имели изначально цель отнять имущество поручителя.

 

Я бы вообще сделал так, чтобы за каждое нарушение (не уведомили, подняли ставку, лишили права погасить просрочку) не только, чтобы прекращался договор ипотеки, но и еще моральные издержки платились бы за это банкирами.

 

Это было бы справедливо.

 

И если даст Господь, то быть может еще КСУ скажет свое слово на счет имущественных поручителей и в пользу их.

Может он то еще не продался как ваши пленумы? 

Опубликовано

Закон суров, но он Закон.Пленум оплатить невозможно. ВСХС - ? (впервые встречаю такую инстанци). В любом случае все должно быть честно.. Даже в данном конкретном случае с Винницким решением, за счет каких средств погашать долг перед Банком, при преращенном имущ. поручителбстве? Есть ли справедливость?  

 

Так вы лазутчик в чужом лагере и вопите о справедливости и честности , а подложные документы в суды носить , не предоставлять оригиналы , о справедливости завопили , нахерячили косяков , закон д.б. обязателен для всех . Но земля круглая , возьмите кредит , потом по форс-мажору очередной кризис в стране/мире , теряете работу (доход) , попадаете в нашу шкуру и почувствуйте все прелести наших законов , вот что хочется вам пожелать , успешный вы наш юрист банка.

Опубликовано

Так вы лазутчик в чужом лагере и вопите о справедливости и честности , а подложные документы в суды носить , не предоставлять оригиналы , о справедливости завопили , нахерячили косяков , закон д.б. обязателен для всех . Но земля круглая , возьмите кредит , потом по форс-мажору очередной кризис в стране/мире , теряете работу (доход) , попадаете в нашу шкуру и почувствуйте все прелести наших законов , вот что хочется вам пожелать , успешный вы наш юрист банка.

Атмосфера на тренинге и практические задания – на 5 баллов по 5-ти балльной шкале!

Самый важный вывод, который я сделал: люди – важнейший ресурс компании. Эффективный СЕО – это человек, который умеет эффективно управлять.

Обязательно в будущем буду использовать систему SMART и «Колесо баланса».

Тренер – компетентный, «живой» профессионал!»

Денис Куцкий,

начальник сектора юридического управления

АО «ОТП Банк»

http://tfbiz.com.ua/o-kompanii/novosti/584-povyshenie-effektivnosti-rukovoditelej-v-bankovskoj-sfere-

Система умных целей происходит от английской аббревиатуры S.M.A.R.T и расшифровывается следующим образом:

S – specific – конкретный, специфичный, определенный

M - measureable – измеримый

A - attainable - достижимый

R - relevant – важный, значимый, уместный

T – time-bounded – привязанный ко времени

Само слово SMART переводится как умный и таким образом, грамотно поставленная цель должна соответствовать вышеперечисленным критериям.

Из чего же состоит Колесо Баланса?

Ваше Колесо Баланса определяют Ваши зоны ответственности.

Зоны ответственности – это все области жизни, в которых Вам важно достигать результатов (профессиональных и личных). Например: развитие, персонал, финансы, семья, друзья, отдых и др.

Колесо Баланса позволяет увидеть целиком все свои области жизни, цели и задачи на этот год, даёт возможность расставить приоритеты и сбалансировать работу и личную жизнь.

Колесо «служит» до тех пор, пока все спицы целы и внешний круг не повреждён, т.е. пока Вы уделяете внимание каждой зоне ответственности. Как только одна из зон «выпадает», это уже не Колесо, это другой символ, другая фигура, которая не всегда обозначает целостность.

Эффективный CEO перестарался наверное, используя  систему SMART и «Колесо баланса», ...

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ

З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвала

іменем україни

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Міщенка С.М.,

суддів Животова Г.О., Пузиревського Є.Б.,

за участю прокурора Таргонія О.В.,

захисника ОСОБА_1,

засудженого ОСОБА_2,

розглянула 9 липня 2013 року у м. Києві кримінальну справу щодо ОСОБА_2 за касаційною скаргою заступника прокурора м. Києва на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 31 травня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 30 серпня 2008 року

Вказаним вироком місцевого суду, залишеним без зміни вищезазначеною ухвалою апеляційного суду, засуджено

ОСОБА_2, 1957 р. н., не судимого, громадянина України,

за ч. 2 ст. 367 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням на 3 роки права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням протягом трирічного іспитового строку та покладенням обов'язків, передбачених пп. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Згідно вироку, ОСОБА_2, будучи заступником Голови Правління ВАТ АБ «Укргазбанк», який отримав кредит від Національного банку України в розмірі 3 836 600 000 грн у зв'язку із здійсненням його рефінансування, з 28.10.2008 по 14.01.2010 придбав від імені банку у ПАТ «Кредитпромбанк» 7200 цінних паперів ТОВ «Столичні будівельні технології» по 1003,08 грн. (за ринкової вартості 920 грн, а номінальної - 1000 грн) за кожну, діючи при цьому усупереч заборони НБУ на проведення таких фінансових операцій.

Оскільки ТОВ «Столичні будівельні технології» не погасило вказані цінні папери, а рішення Вищого господарського суду України від 13.07.2010 про стягнення з вказаного товариства 7 222 176 грн на користь АБ «Укргазбанк» неможливо виконати через перереєстрацію боржника на підставних осіб, дії ОСОБА_2 спричинили тяжкі наслідки у вигляді збитків на вищезазначену суму.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд через безпідставне застосування ст. 75 КК України, що призвело до невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості.

В запереченнях на цю скаргу захисник ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення, як необґрунтовану. Визнає, що заподіяні його підзахисним збитки не відшкодовані, але вважає, що за позовом банку відповідні суми можуть бути стягнуті з ОСОБА_2 у примусовому порядку.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав скаргу, та захисника й засудженого, які просили залишити без зміни оскаржені судові рішення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів визнає її такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Визнавши ОСОБА_2 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, та призначивши максимальну міру основного покарання, суд безпідставно застосував ст. 75 КК України, внаслідок чого таке покарання за своєю м'якістю не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого.

Зокрема, суд не врахував в достатній мірі, що ОСОБА_2 скоїв злочин середньої тяжкості у сфері службової діяльності, а заподіяні тяжкі наслідки не відшкодував навіть частково.

Отже, місцевий суд дійшов помилкового висновку про можливість виправлення ОСОБА_2 без відбування покарання, та не обґрунтував належним чином свої висновки в цій частині.

Апеляційний суд не звернув увагу на вищезазначені порушення кримінального закону та не виправив помилки допущені судом першої інстанції.

За таких обставин, касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, як обґрунтована.

Зважаючи на зазначене, керуючись пунктами 11, 15 Розділу ХІ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Кримінального процесуального кодексу України та статтями 394-396 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу заступника прокурора м. Києва задовольнити.

Вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 31 травня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 30 серпня 2008 року щодо ОСОБА_2 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.

Судді:

С. Міщенко Г. Животов Є. Пузиревський

http://reyestr.court.gov.ua/Review/32302854

 

Опубликовано

Добрый вечер.

 

Кто сказал что лагерь чужой? Я с удовольствием слежу за последней практикой ВСУ, ВССУ и ВХСУ, которая обновляется на сайте.  Высказывать свои мысли и соображения не запрещено, это и является задачей данного ресурса.  Каждый делает свою работу, и старается делать ее максимально еффективно и с наибольшей пользой для работодателя. 

 

Andrew2, - мне не понятны Ваши обвинения.,я всего лишь представитель, который высказал свою позицию. А вы отождествляете. 

 

Anti Bank - у меня нет личных пленумов. 

 

НБ Украины - без комментариев. 

Опубликовано

обсуждать законы, разрабатывать юридические схемы. делиться опытом, выдвигать контраргументы (на основании закона) думаю не кто на форуме не против хорошей дискуссии.......но обсуждать на основании слов ......банкиры ни чего не получат, если судьи будут соблюдать  закон, то это не дискуссия, и не работа, а пустословие........

 

 

"Даже в данном конкретном случае с Винницким решением, за счет каких средств погашать долг перед Банком, при преращенном имущ. поручителбстве? Есть ли справедливость? "  

 

на каком законе обоснован ваш вывод, каким законом вы защитите справедливость работодателя?

ссылки на нормативу, а не на купленные судебные решения - пожалуйста!

Опубликовано

Значит ничего личного , просто работа за деньги , н...да , без слов .

А работодатель в курсе , что есть такой любитель работать , а то м.б. уже включил вас под покрашення  сокращение .

Только без обид , есть статьи и есть закон , и он Закон един для всех .

А то , что вы тут втираете , есть хуцпа .

Без обид , предыдущие пожелания повторю , и вам ,и вашим родным и близким ,и близким близких вам сородичей, все как всем .

Опубликовано

Значит ничего личного , просто работа за деньги , н...да , без слов .

А работодатель в курсе , что есть такой любитель работать , а то м.б. уже включил вас под покрашення  сокращение .

Только без обид , есть статьи и есть закон , и он Закон един для всех .

А то , что вы тут втираете , есть хуцпа .

Без обид , предыдущие пожелания повторю , и вам ,и вашим родным и близким ,и близким близких вам сородичей, все как всем .

лично без обид...... вы не написали ни одной статьи где говориться, что на имущественного поручителя не распространяется ч1 ст. 559......хотя бы юридически. логический вывод на основании законов.....

 

а так вы пустословите громкими фразами ни о чем..............

Опубликовано

Добрый вечер.

 

Кто сказал что лагерь чужой? Я с удовольствием слежу за последней практикой ВСУ, ВССУ и ВХСУ, которая обновляется на сайте.  Высказывать свои мысли и соображения не запрещено, это и является задачей данного ресурса.  Каждый делает свою работу, и старается делать ее максимально еффективно и с наибольшей пользой для работодателя. 

 

Andrew2, - мне не понятны Ваши обвинения.,я всего лишь представитель, который высказал свою позицию. А вы отождествляете. 

 

Anti Bank - у меня нет личных пленумов. 

 

НБ Украины - без комментариев. 

«Умовою звернення до суду повинно бути дійсне або добросовісно передбачуване порушення права позивача, всяке інше звернення до суду є зловживання правом при пред’явленні позову.

«Ще відомий дореволюційний процесуаліст Васьковський Є.В. називав такі випадки симуляцією. Вчений виділяв три види симуляції: 1) повна, коли сторони бажають замінити судовим рішенням юридичну угоду або спричинити шкоду третім особам – кредиторам відповідача, вступаючи при цьому в змову із суддями; 2) симуляція суду лише з однією із сторон (тобто ухвалення неправосудного рішення, що розцінюється як злочин); 3) симуляція сторін без участі суду. Щодо третього виду симуляції вчений зазначив, що суд повинен ігнорувати удаваність дій сторін, які не відповідають їх дійсній волі, пропонуючи залишати такі позови без розгляду через відсутність дійсних позовних вимог106

106 Див.: Васьковський Е.В. Учебник гражданского процесса / Под ред. И с предисловием В.А.Томсинова.-М.: Изд.”Зерцало”, 2003. – С.196

(Луспеник Д.Д. Розгляд судом цивільних справ судом першої інстанції. - Х.: Харьків юридичний, 2006. - С.97).

http://www.twirpx.com/file/427802/

Великий русский цивилист Евгений Владимирович Васьковский написал не только учебник, но и докторскую диссертацию. Дмитрий Дмитриевич Луспеник обязательно должен был ее изучать.

«Обратимся теперь к синтаксическому элементу норм. Методический разбор этого элемента, поскольку дело касается современных норм, написанных на нашем родном языке и отличающихся в общем простотой конструкции, требуется в редких случаях, именно если возникает какое-либо сомнение в смысле или замечается неправильность в способе выражения158.

Приведем пример Ст.533 X т. I ч. постановляет, что, «спокойное, бесспорное и непрерывное владение в виде собственности превращается в право собственности, когда оно продолжится в течении установленной законом давности». Что означает термин «непрерывное»? Некоторые цивилисты полагают. Что этот термин следует относить не к владению, а к качествам владения. И понимать ст.553 так: непрерывно спокойное и непрерывно бесспорное владение превращается159 и т.д. Однако такое толкование противоречит синтаксическому строению этой статьи, так как в ней слово «непрерывное» является таким же определением подлежащего «владение», как и слова «спокойное и бесспорное».

(Е.В.Васьковский Е.В. Цивилистическая методология. Учение о толковании и применении гражданских законов. .-М.: АО «Центр ЮрИнфоР», 2002. -С.120-121)

http://www.jurinfor.ru/library/B5891580837.php.php

 

А Вы лично изучали "Учебник гражданского процесса" и докторскую диссертацию выдающегося адвоката Евгения Владимировича Васьковского?

 

 

Опубликовано

НБ Украины - к сожелению нет. Вы рекомендуете? 

andrew2 - на этом и разойдемся. Каждый выбирает свой путь. Не желал Вас ничем оскорбить. 

 

Нашел свежее постановление ВХСУ по данному проблемному вопросу: 

 

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/31839671

 

Основной вывод:

 

"Таким чином, іпотека є самостійним видом забезпечення зобов'язання і на відносини майнової поруки норми статті 559 Цивільного кодексу України щодо припинення поруки не поширюються, оскільки іпотека за правовою природою є заставою та регулюється нормами параграфа 6 (статті 572-593) глави 49 Цивільного кодексу України та Законом України "Про іпотеку".

Така ж позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.10.2012 у даній справі, яка є обов'язковою згідно з приписами ст. 111-28 ГПК України" 

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...