Постановление ОАСК устанавливающее оплату вознаграждения торгующей организации за услуги по реализации арестованного имущества за счет покупателя

[ANTIRAID]

Державний герб України

 

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

м. Київ

 

09 жовтня 2013 року

 

№ 826/9356/13-а

 

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Келеберди В.І. , суддів Данилишин В.М. Качура І.А. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

 

за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" Публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру" Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" Публічного акціонерного товариства "Український бізнес банк" Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" Публічного акціонерного товариства"Всеукраїнський акціонерний банк" ("ВіЕйБі Банк") Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" Публічного акціонерного товариства "УПБ" ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Державна виконавча служба України, публічне акціонерне товариство "Автокразбанк", публічне акціонерне товариство "Фідокомбанк", публічне акціонерне товариство "ПУМБ", публічне акціонерне товариство "Креді агріколь банк" про визнання нечинним наказу №1758/5 від 29.11.2012

 

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

 

Позивачі - Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський банк розвитку", публічне акціонерне товариства "Український Професійний Банк", публічне акціонерне товариство "Банк Кіпру", публічне акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" (ВАТ "ВіЕйБі Банк"), публічне акціонерне товариство "Укргазбанк", публічне акціонерне товариство "Український бізнес банк", публічне акціонерне товариство "Банк Форум", публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Київ", публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк", публічне акціонерне товариство "ВТБ-Банк", публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит", публічне акціонерне товариство "БМ Банк", публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь", ОСОБА_1 звернулись до суду з вимогою про визнання нечинним та таким, що не відповідає Закону України "Про виконавче провадження" Наказу Міністерства юстиції України від 29.11.2012 №1758/5 "Про внесення змін до деяких наказів Міністерства юстиції України з питань реалізації арештованого майна".

 

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначають, що оскаржуваний наказ не відповідає вимогам ст.ст. 41, 62, 66 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки наказом від 29.11.2012 №1758/5 встановлено граничний розмір витрат на винагороду за надані послуги з реалізації арештованого майна на рівні 15% від вартості майна та граничний розмір витрат, пов'язаних з організацією та проведенням реалізації майна на рівні 5% вартості реалізації майна, що, на думку позивачів, вчетверо більше ніж передбачено ч. 12 ст. 62, ч. 4 ст. 66 Законом України "Про виконавче провадження» та суперечить ч. 4 ст. 41, ч. 12 ст. 62, ч. 4 ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження» та є незаконним. 

 

Відповідач - Міністерство юстиції України - заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи та зазначив, відповідно до Закону України «про виконавче провадження» до витрат виконавчого провадження не входить винагорода спеціалізованій організації, яку вона отримує за організацію реалізації арештованого майна та податок на додану вартість, який організація має сплатити, як суб'єкт господарювання. Оплата придбаного на прилюдних торгах товару разом із сплатою винагороди спеціалізованій організації за надані послуги покупцем - переможцем торгів здійснюється на підставі акту про проведені прилюдні торги, яким оформляються договірні відносини купівлі-продажу.

 

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Державна виконавча служба України - заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав наданих у письмових поясненнях, які долучено до матеріалів справи.

 

В судовому засіданні представники третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору - публічного акціонерного товариства "Автокразбанк", публічного акціонерного товариства "Фідокомбанк", публічного акціонерного товариства "ПУМБ", публічного акціонерного товариства "Креді агріколь банк" - наполягали на задоволенні позовних вимог.

 

Ухвалою від 18.09.2013 виділено в окреме провадження позов ублічного акціонерного товариства "ВТБ-Банк" до Міністерства юстиції України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Державна виконавча служба України, публічне акціонерне товариство "Автокразбанк", публічне акціонерне товариство "Фідокомбанк", публічне акціонерне товариство "ПУМБ" публічне акціонерне товариство "Креді агріколь банк" про визнання нечинним та таким, що не відповідає Закону України "Про виконавче провадження" Наказу від 29.11.2012 №1758/5 "Про внесення змін до деяких наказів Міністерства юстиції України з питань реалізації арештованого майна

 

18.09.2013 в судому засіданні ухвалено про продовження вирішення справи в порядку письмового провадження.

 

Відповідно до вимог ст. 171 КАС України, в українському інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України" надруковано оголошення про відкриття провадження у справі №826/9356/13-а.

 

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

 

ВСТАНОВИВ:

 

Відповідно до пункту 5 розділу I Закону України від 02 жовтня 2012 року N 5405-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання господарських зобов'язань", статей 43, 44 Закону України "Про іпотеку" наказом Міністерства юстиції України від 29.11.2012 №1758/5 "Про внесення змін до деяких наказів Міністерства юстиції України з питань реалізації арештованого майна", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.12.2012 за №2017/22329 внесено зміни до пункту 3.1 розділу 3, пункту 2.10 розділу 2 , абзац другий пункту 3.1 розділу 3 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 року N 42/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 липня 1999 року за N 480/3773 (із змінами) внесено зміни щодо розмір винагороди за надані послуги з реалізації арештованого майна.

 

Так, пунктом 1 Наказу абзац другий пункту 3.1 розділу 3 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 року N 42/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 липня 1999 року за N 480/3773 (із змінами), викласти в такій редакції: "Розмір винагороди за надані послуги з реалізації арештованого майна не повинен перевищувати з урахуванням витрат, пов'язаних з організацією та проведенням реалізації майна, та податку на додану вартість 15 відсотків від вартості майна. При цьому витрати, пов'язані з організацією та проведенням реалізації майна, не повинні перевищувати 5 відсотків вартості реалізації майна. У разі якщо майно реалізоване за ціною, вищою від стартової, спеціалізована організація здійснює перерахунок винагороди пропорційно до збільшення ціни майна та зазначає у протоколі аукціону суму винагороди, яку покупець повинен додатково сплатити, а також рахунок спеціалізованої організації, на який необхідно сплатити дані кошти.

 

Також, пунктом 2 оскаржуваного наказу у Тимчасовому положенні про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року N 68/5, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 02 листопада 1999 року за N 745/4038 (із змінами): 

 

- у пункті 2.10 розділу 2 слова "дорівнює сумі винагороди спеціалізованої організації за надані нею послуги з реалізації майна, визначеній виходячи зі стартової ціни лота" замінити словами "не повинен перевищувати 15 відсотків стартової ціни лота, а при реалізації предмета іпотеки - 5 відсотків стартової ціни лота" (пп. 2.1 п. 2 Наказу),

 

- абзац другий пункту 3.1 розділу 3 викладено у такій редакції: "Розмір винагороди за надані послуги з реалізації арештованого майна не повинен перевищувати з урахуванням витрат, пов'язаних з організацією та проведенням реалізації майна, та податку на додану вартість 15 відсотків від вартості майна. При цьому витрати, пов'язані з організацією та проведенням реалізації майна, не повинні перевищувати 5 відсотків вартості реалізації майна. У разі якщо майно реалізоване за ціною, вищою від стартової, спеціалізована організація здійснює перерахунок винагороди пропорційно до збільшення ціни майна та зазначає у протоколі аукціону суму винагороди, яку покупець повинен додатково сплатити, а також рахунок спеціалізованої організації, на який необхідно сплатити дані кошти" (пп. 2.2 п. 2 Наказу).

 

Відповідно до ч. 2 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

 

Як вбачаться з матеріалів справи позивачі - Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський банк розвитку, публічне акціонерне товариства "Український Професійний Банк", публічне акціонерне товариство "Банк Кіпру", відкритого акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" (ВАТ "ВіЕйБі Банк"), публічне акціонерне товариство "Укргазбанк", публічне акціонерне товариство "Український бізнес банк", публічне акціонерне товариство "Банк Форум", публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Київ", публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк", публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит" виступають стягувачами, а позивач ОСОБА_1 - боржником у виконавчих провадженнях, отже позивачі є суб'єктами правовідносин, у яких застосовується оскаржуваний наказ.

 

Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

 

Частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

 

Відповідно до п. 1, 3 Положення про Міністерство юстиції України Мін'юст України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної правової політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), а формування та реалізація такої політики є одним з основних завдань Мін'юсту.

 

Відповідно до п. 9 Положення про Міністерство юстиції України - Мін'юст України у межах повноважень, на основі та на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує і контролює їх виконання.

 

Указом Президента України "Про затвердження Положення про Державну виконавчу службу України" від 06.04.2011 № 385/2011 встановлено, що Державна виконавча служба України (ДВС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі - виконання рішень) відповідно до законів. ДВС України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства юстиції України, іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Міністра юстиції України.

 

З системного аналізу викладеного вбачається, що оскаржуваний наказ прийнято уповноваженою особою в межах наданих повноважень.

 

Спірні правовідносини врегульовано Законом України «Про виконавче провадження», Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 №68/5, порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 15.07.1999 №42/5.

 

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV (далі Закон №606-XIV).

 

 Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону №606-XIV державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

 

Статтею 50 цього ж Закону зазначається, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.

 

У статті 61 вищезазначеного Закону зазначається, що реалізація арештованого майна, за винятком майна, вилученого за законом з обігу та зазначеного в частині восьмій статті 55 цього Закону (цінні папери, ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лом і окремі частини таких виробів), здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендерній (конкурсній) основі, на підставі договорів між Державною виконавчою службою та спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах.

 

Згідно з ч. 4 ст. 41 Закону №606-XIV до витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату:

 

1) перевезення, зберігання і реалізації майна боржника;

 

2) послуг експертів, суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до провадження виконавчих дій;

 

3) поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум;

 

4) проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини;

 

5) розміщення оголошення в засобах масової інформації;

 

6) виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень;

 

7) інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби.

 

Відповідно до п. 3.2 Порядку реалізації арештованого майна організатор аукціону повинен мати власне або орендоване приміщення з відповідними умовами для зберігання, перед пожежної підготовки та демонстрації майна, яке відповідає торговельно-технологічним, санітарно-гігієнічним і протипожежним нормам, а також приміщення для проведення аукціону.

 

Згідно з п. 3.3 Порядку реалізації арештованого майна організатор аукціону не пізніш ніж за 15 днів до дня проведення аукціону розміщує в порядку, визначеному Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень на відповідному веб-сайті інформацію про майно, що реалізується.

 

Також, організатор аукціону несе відповідальність за зберігання аукціонного майна з моменту його приймання на аукціон до видачі оплаченого майна (п. 9.1 Порядку реалізації арештованого майна).

 

Верховний суд України у постанові від 13.02.2013 зазначив, що виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акту про проведення прилюдних торгів оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна, а відтак є правочином. 

 

Статтею 6 Господарського кодексу України гарантовано свободу підприємницької діяльності, зокрема, право суб'єкта господарювання встановлювати ціни на послуги відповідно до закону та отримувати прибуток.

 

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що винагорода спеціалізованій організації, яку вона отримує за організацію реалізації арештованого майна та податок на додану вартість, який організація має сплатити як суб'єкт підприємницької діяльності не відноситься до витрат виконавчого провадження.

 

Спеціалізовані організації, як суб'єкти підприємницької діяльності мають право на одержання прибутку за надані послуги та відшкодування витрат пов'язаних з реалізацією арештованого майна, а оплата покупцем придбаного на торгах товару разом із сплатою винагороди спеціалізованій організації за надані послуги здійснюється на підставі акту про проведені прилюдні торги, яким оформляються договірні відносини купівлі-продажу.

 

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання господарських зобов'язань" від 02.10.2012 № 5405-VI статтю 62 Закону України «про виконавче провадження» доповнено частиною дванадцятою такого змісту: "12. Витрати, пов'язані з організацією та проведенням прилюдних торгів, аукціонів або реалізації майна боржника на комісійних умовах, не повинні перевищувати п'яти відсотків вартості реалізації майна".

 

Також вказаним вище законом статтю 66 доповнено частиною четвертою такого змісту: "4. У разі звернення стягнення на майно боржника - юридичної особи витрати, пов'язані з організацією та проведенням прилюдних торгів, не повинні перевищувати п'яти відсотків вартості реалізації майна".

 

Пунктом 3.1 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, якому консолідує п. 3.1 Порядку реалізації арештованого майна встановлено, що орган державної виконавчої служби укладає із спеціалізованою організацією договір, яким доручає реалізацію майна спеціалізованій організації за визначену винагороду за надані послуги з реалізації арештованого майна, яка встановлюється у відсотковому відношенні до продажної ціни лота. 

 

Як зазначено вище, п. 1, пп. 2.2 п. 2 оскаржуваного наказу встановлено, що розмір винагороди за надані послуги з реалізації арештованого майна не повинен перевищувати, з урахуванням витрат пов'язаних з організацією та проведенням реалізації майна та податку на додану вартість, 15 відсотків від вартості майна. При цьому витрати, пов'язані з організацією та проведенням реалізації арештованого майна, не повинні перевищувати 5 відсотків вартості реалізації майна. У разі якщо майно реалізоване за ціною, вищою від стартової, спеціалізована організація здійснює перерахунок винагороди пропорційно до збільшення ціни майна та зазначає у протоколі аукціону суму винагороди, яку покупець повинен додатково сплатити, а також рахунок спеціалізованої організації, на який необхідно сплатити дані кошти.

 

З системного аналізу викладеного вбачається, що витрати пов'язані з організацією та проведенням реалізації майна, які не повинні перевищувати 5 відсотків вартості реалізації майна, є частиною розміру винагороди за надані послуги з реалізації арештованого майна, який сукупно не повинен перевищувати 15 відсотків від вартості реалізованого майна, тобто оскаржуваний наказ відповідає Закону України «Про виконавче провадження»

 

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи або інтереси.

 

Як зазначено вище позивачі є стягувачами та боржником у виконавчих провадженнях.

 

Проте, відповідно до згадуваних норм нормативно-правових актів, винагороду спеціалізованій організації за надані послуги з реалізації арештованого майна повинен сплатити покупець реалізованого майна.

 

Суд звертає увагу, що позивачами не надано належних доказів, що оскаржуваним наказом порушено їх права, свободи чи інтереси.

 

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

 

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

 

Враховуючи, що оскаржуваний наказ прийнято уповноваженою особою в межах наданих повноважень, оскільки такий наказ не суперечить нормам Закону України «Про виконавче провадження» та не порушує права, свободи та інтереси позивачів, суд дійшов висновку, щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

 

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

 

П О С Т А Н О В И В:

 

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

 

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

 

Головуючий Суддя В.І. Келеберда

Судді В.М. Данилишин

І.А. Качур

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/34224601

[logoped]

крокодилы схлестнулись 

[ANTIRAID]

Мы там тоже принимали участие.

[Siringa]

Мы там тоже принимали участие.

на стороне банкофф? ;-)

 

Но мне почему-то кажется, шо в данной ситуации, заемщику на руку, что крокодилы из спецустанов забирают у банкофф и калехторофф хлебушек... И пусть "крокодилы" борются дальше, и чем больше эта борьба выпьет крови из банков, тем лучше.

[ВАВАНчик]

на стороне банкофф? ;-)

Говорит что ДА http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=5672#entry76351

Токо я точно не понял банки на его стороне, или наоборот

[ANTIRAID]

на стороне банкофф? ;-)

 

Но мне почему-то кажется, шо в данной ситуации, заемщику на руку, что крокодилы из спецустанов забирают у банкофф и калехторофф хлебушек... И пусть "крокодилы" борются дальше, и чем больше эта борьба выпьет крови из банков, тем лучше.

Теперь открывается не паханное поле для должников в части оспаривания взысканных с них сумм после реализации. Фактически кредиторам должно было зайти на 15% больше и есть прекрасный повод для начала криминального производства против ГИСовцев и хитроумных торгующих организаций, что приостановит дальнейшее взыскание с должников и уменьшит сумму их задолженности.

[logoped]

Теперь открывается не паханное поле для должников в части оспаривания взысканных с них сумм после реализации. Фактически кредиторам должно было зайти на 15% больше и есть прекрасный повод для начала криминального производства против ГИСовцев и хитроумных торгующих организаций, что приостановит дальнейшее взыскание с должников и уменьшит сумму их задолженности.

это удар прямо у зубы молотком кто то растопил костер

[ANTIRAID]

это удар прямо у зубы молотком кто то растопил костер

Как я неоднократно и говорил, главное бороться.

[у.zaporozhskiy]

Как я неоднократно и говорил, главное бороться.

 

Насколько я понял теперь должнику нужно подать админ.иск о признании нечинним наказу №1758/5 від 29.11.2012 и только после этого подавать в суд на торгующую организацию о взыскании незаконно взысканной с них суммы?

[logoped]

Есть инфа, что все тендеры приостановлены. Интересно по какой причине. 

[ВАВАНчик]

Есть инфа, что все тендеры приостановлены. Интересно по какой причине. 

Откуда дровишки?

[kristi]

конец года

[Вячеслав1]

Так а деятельность торгующих подпадает под "Закон про захист прав споживачив"?

 

 

Спеціалізовані організації, як суб'єкти підприємницької діяльності мають право на одержання прибутку за надані послуги та відшкодування витрат пов'язаних з реалізацією арештованого майна, а оплата покупцем придбаного на торгах товару разом із сплатою винагороди спеціалізованій організації за надані послуги здійснюється на підставі акту про проведені прилюдні торги, яким оформляються договірні відносини купівлі-продажу

[sova]

Интересно, это решение вступило в законную силу? Оспариваю торги, и как одно из оснований нарушения Временного положения указываю это.