Кредит в Приватбанке больше 7 лет. Банк повторно подал в суд...


Recommended Posts

Получается мне нужно в письменной форме обратиться в банк с заявлением о выдаче графика платежей по кредиту №.... но есть такой нюанс что с момента оформления кредита не проводилось ни одного платежа.

 

Сначала посмотрите в дело, потом в зависимости есть он или нет, нужно предпринимать какие-либо действия.

Если да, тогда истребовать оригинал.

Посмотреть стоит ли на нем Ваша подпись.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Вот как этим апеллировать в суде?

 

Пишите письменные пояснения по делу или письменные пояснения к возражениям, которые  подайте в апел. суд. до заседания.

Скорее всего Приват получил Ваше решение в ВССУГУД по решалову.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Если срок исполнения решения суда истек, какие действия могут быть со стороны взыскателя, если исполнительное производство (дело) не закрыто и спустя 2 года судья, который принял решение в 2010 году, в 2013 ухвалил об принудительном проникновении в жит.помещение (Ипотеку)? 

 

Исполнитель будет принудительно проникать.

Если получили определение о принудительном проникновении, то оспорьте его в апелляцию.

У Вас решение о взыскании суммы или ипотеки?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

В конечном итоге отсутствие графика может стать основанием для отказа в иске, а Ваше обращение в банк за получением графика нашим незаангажированным судом может быть растолковано как признание долга! И тогда срок давности не будет пропушен банком.

Гляньте ст. 11, 60 ГПКУ.

 

Абсолютно согласен с Вами.

Для Анжелики, не делайте поспешных движений.

Ко всему подходите взвешено, Вам лишь нужно довести дело до логичного конца.

Кстати недавно на  форуме решение, где действие до полного выполнение обязательств не является увеличением исковой давности.

Это решение тоже можно прикрепить к письменным пояснениям, что бы судья апел суда не использовали такой пункт в договоре против Вас.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Какая логика в составлении своего графика?

зачем он?

Апелляционный суд должен удостовериться, что у Привата не было графика (как правило, это действительно так.).

Абсолютно с Вами согласен!!! У меня тоже часто разноглавия по этому поводу с коллегами... Я непонимаю, что они в этом находят... Если его нет то его нет и пусть доказывают, что он есть...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Кстати недавно на  форуме решение, где действие до полного выполнение обязательств не является увеличением исковой давности.

Хотелось бы тоже посмотреть это решение, меня тоже оно интересует...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Абсолютно с Вами согласен!!! У меня тоже часто разноглавия по этому поводу с коллегами... Я непонимаю, что они в этом находят... Если его нет то его нет и пусть доказывают, что он есть...

В Чем разногласия?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Хотелось бы тоже посмотреть это решение, меня тоже оно интересует...

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6235

Это положение Постановления пленума ВГСУ.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Хотелось бы тоже посмотреть это решение, меня тоже оно интересует...

 

Сегодня увидели, аналогичная история... мои аргументы были в основном о том, что это вообще не срок и учитываться не может..

согласно ч. 1 ст. 251 ГК Украины сроком является определенный период во времени, с истечением которого связано действие или событие, которое имеет юридическое значение. Срок определяется годами, месяцами, неделями, днями или часами (ч. 1 ст. 252 ГК Украины ). Вместе с этим с наступлением определенного события, имеющего юридическое значение, законодатель связывает срок, определяемый календарной датой или указанием на событие, которое должно неизбежно наступить ( ч. 2 ст. 251 и ч. 2 ст. 252 ГК Украины ) . «Полное завершение обязательств» в данном случае не может быть датой, или событием, которое должно неизбежно наступить.

А далее - выходит бессрочный договор, а это уже противоречит закону о ЗПП

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Исполнитель будет принудительно проникать.

Если получили определение о принудительном проникновении, то оспорьте его в апелляцию.

У Вас решение о взыскании суммы или ипотеки?

Уважаемый Ярослав, решение было в 20 декабря 2010 года об взыскании задолженности и в вторым пунктом в счет задолженности с торгов реализовать Ипотеку......... Двойное взыскание. Заемщик в 2010 году на заседания не ходил, тупо подписывал все бумаги, которые готовил адвокат (вся защита была построена на незаконной выдаче валюты). Заемщик проиграл все инстанции.... Исполнительное производство открыто в 2012 году. Исполнитель приходил с участковым и банком в январе 2013 года, составил Акт, т.к. дома никого не было  (в постанове про Ипотеку ничего не сказано). Соседи сказали, что участковый сам имеет Ипотеку в банке и он наехал на исполнителя, т.к. прошло более 6 месяцев после открытия дела в ДВС и что постанова открыта другим исполнителем, о передачи дела другой постановы нет. Заемщик до сих пор не получал постановы из ДВС. Обращались в апелляцию, судья под нос мявкала что то.... Спросила был дома Заемщик, когда приходили из ДВС, он сказал, что не был. Оставила решение об проникновении в силе, хотя второй Акт составлен исполнителем без понятых, ответ из БТИ сам напечатал и в дело(подписи руководителя БТИ нет), Исполнительный лист закончился 20.12.2011 года. Подали в кассацию, те как обычно отказали в открытии(кстати еще не видел в реестре положительного решения....всем тупо отказывают)   

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Уважаемый Ярослав, решение было в 20 декабря 2010 года об взыскании задолженности и в вторым пунктом в счет задолженности с торгов реализовать Ипотеку......... Двойное взыскание. Заемщик в 2010 году на заседания не ходил, тупо подписывал все бумаги, которые готовил адвокат (вся защита была построена на незаконной выдаче валюты). Заемщик проиграл все инстанции.... Исполнительное производство открыто в 2012 году. Исполнитель приходил с участковым и банком в январе 2013 года, составил Акт, т.к. дома никого не было  (в постанове про Ипотеку ничего не сказано). Соседи сказали, что участковый сам имеет Ипотеку в банке и он наехал на исполнителя, т.к. прошло более 6 месяцев после открытия дела в ДВС и что постанова открыта другим исполнителем, о передачи дела другой постановы нет. Заемщик до сих пор не получал постановы из ДВС. Обращались в апелляцию, судья под нос мявкала что то.... Спросила был дома Заемщик, когда приходили из ДВС, он сказал, что не был. Оставила решение об проникновении в силе, хотя второй Акт составлен исполнителем без понятых, ответ из БТИ сам напечатал и в дело(подписи руководителя БТИ нет), Исполнительный лист закончился 20.12.2011 года. Подали в кассацию, те как обычно отказали в открытии(кстати еще не видел в реестре положительного решения....всем тупо отказывают)   

 

Была оценка?

В предмете ипотеки прописаны дети?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

КАСАЦІЙНА СКАРГА

 

 

            Оболонським районним судом м.Києва винесено ухвалу від 01 липня 2013 року (а.с. 18-19 т.2), якою задоволено Постанову (про примусове проникнення до житла боржника фізичної особи) державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві щодо дозволу про примусове проникнення до житла боржника. за адресою.

 

Ухвалою від 13.11.2013р у справі №22-ц/796/11328/2013 апеляційний суд м.Києва відхилив апеляційну скаргу апелянта та залишив ухвалу суду першої інстанції без змін.

 

Ухвала Оболонського районного суду м.Києва від 01.07.2013р. та ухвала апеляційного суду м.Києва від 13.11.2013р. ухвалені з неправильним застосуванням законів, які підлягали застосуванню, а також з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права.

 

Відповідно до ієрархії нормативно-правових актів в системі законодавства України за критерієм юридичної сили, найвищим актом є Конституція України.

Відповідно до її ст. 8, Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії. Зазначене положення означає те, що будь-який інший нормативно-правовий акт має не лише відповідати нормам Конституції, але і не суперечити їй.

У Постанові Пленуму ВСУ «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01.11.1996 № 9 зазначається, що «оскільки Конституція України, як зазначено в її ст.8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії» (п.2).

Зокрема, ст. 61 Конституції передбачає, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Однак суд першої інстанції та апеляційний суд м.Києва не всебічно перевірив усі обставини справи та застосував норми матеріального та процесуального права, які не підлягали застосуванню до правовідносин, що склалися між сторонами, в зв'язку з чим постановив необґрунтоване судове рішення.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18 грудня 2009 року - рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.

У зв’язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі (частина перша статті 213 ЦПК). Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також, якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Оскаржувані ухвали вищевказаним вимогам не відповідають, оскільки суди не всебічно перевірили усі обставини по справі та застосував норми матеріального та процесуального права, які не підлягали застосуванню до правовідносин, які склалися між сторонами, в зв’язку з чим винесли необґрунтовані ухвали.

Крім того:

 

П О С Т А Н О В А  № 5

ПЛЕНУМУ ВИЩОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО СУДУ УКРАЇНИ

З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ від 30 березня 2012 року

„Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів,

що виникають із кредитних правовідносин”

 

 

 

9. Право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).

Задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не є перешкодою для пред’явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена. Задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред’явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.

Вищезазначені обставини апеляційним судом м.Києва враховані не були.

 

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Про реалізацію іпотекодержателем своїх прав на підставі рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки йдеться також в перших частинах статей 36, 38 Закону України «Про іпотеку».

В вищеназваних нормах права зазначається як на підставу звернення стягнення на предмет іпотеки саме рішення суду, постановлене за результатами розгляду відповідного позову.

Таким чином, за термінологією законодавчих актів, підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки слід вважати рішення суду відповідного до ЗУ «Про іпотеку» змісту, яке ухвалюється за результатами розгляду цього питання в окремому позовному провадженні.

 

Ст. 39 ЗУ «Про іпотеку» встановлює, що у разі задоволення судом окремого позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, у рішенні суду зазначаються:

- загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

 - опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

- заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

- спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;

 - пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

- початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

 

Крім цього, передчасним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що банком дотримано вимоги статті 35 Закону України «Про іпотеку» щодо належного повідомлення позичальника про порушення основного зобов’язання. Зазначене взагалі залишилось поза увагою суду першої інстанції. Отже, суди не дослідили чи дотримано банком процедури звернення стягнення на предмет іпотеки та не звернули уваги на те, якими належними доказами повинно бути підтверджено виконання іпотекодержателем обов’язку щодо направлення боржнику письмової вимоги про усунення порушень з виплати кредиту.

Також, поза увагою судів залишилось і питання про ціну предмета іпотеки Так, заставна вартість майна визначена договором іпотеки в сумі 261 515 грн. 00 коп. При вирішенні спору судам необхідно було з’ясувати чи погоджуються сторони з такою оцінкою. Якщо з цього питання виник спір, то в залежності від того, яка сторона оспорює оцінку, вона зобов’язана довести інший розмір, зокрема заявити клопотання про призначення та проведення відповідної судової експертизи.

Як убачається із п. 45 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» у разі якщо за судовим рішенням з відповідача стягнуто кредитну заборгованість, то в порядку статті 373 ЦПК суд не може змінити спосіб виконання такого рішення на звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки виконання рішення суду про стягнення заборгованості відповідно до Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» має виконуватись за рахунок усього майна, що належить боржнику.

 Із змісту вищенаведених норм та ст. 39 Закону України «Про іпотеку» вбачається, що підставою звернення стягнення на предмет іпотеки є саме рішення суду, постановлене за результатами розгляду відповідного позову, а не будь-яке рішення суду про задоволення вимог майнового характеру.  

Дії державного виконавця в даному виконавчому провадженні, направлені на звернення стягнення на предмети іпотеки за відсутності відповідного судового рішення, на Законі не ґрунтуються, тому не має підстав визнати їх правомірними. 

Таким чином, апеляційний суд дійшов хибного висновку про те, що окремі позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки банком заявлялись, а тому вимоги щодо задоволення подання від 01.07.2013р. ВДВС Оболонського районного управління юстиції м.Києва є передчасними.

Вищезазначені обставини апеляційним судом м.Києва враховані не були.

 

Відповідно до ч.1 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Так, колегія судів погодилась з висновком суду першої інстанції щодо задоволення подання ВДВС Оболонського районного управління юстиції м.Києва, з чим погодитись не можливо.

Задовольняючи подання ВДВС Оболонського районного управління юстиції м.Києва суд першої інстанції виходив з того, що я на неодноразові вимоги державного виконавця не реагував, чим перешкоджаю виконанню виконавчого провадження, що не відповідає дійсності.

На підставі виконавчого листа №2-510 від 20.04.2011р. (а.с.4 т.2) Постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві відкрите виконавче провадження ВП №3173 по стягненню на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» суму боргу 416101,03 грн.  

Боржнику самостійно виконати виконавчий документ в строк до 28.03.2012р. (а.с.5 т.2)

Ані виконавчого листа, ані Постанови про відкриття виконавчого впровадження Скаржнику не надсилалося, і відповідно, не надавався час та можливість для добровільного виконання судового рішення - у відповідності з вимогами діючого законодавства, зокрема ст.30 Закону України “Про виконавче провадження “ :

Вищезазначені обставини апеляційним судом м.Києва враховані не були.

Стаття 30. Добровільне виконання рішення. Державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення …

 

Відповідно до частини другої статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку. 

Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ.

Закон України «Про виконавче провадження» встановлює, що державний виконавець по рішеннях суду немайнового характеру повинен провести виконавчі дії у двомісячний термін, а по інших виконавчих документах – протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (стаття 30.ч.2. ЗУ «Про виконавче провадження»).

Слід звернути увагу на початок та кінець обчислення строків здійснення виконавчих проваджень.

Законодавець встановив, що строк здійснення виконавчого провадження не поширюється на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна.

Таким чином, при вирішенні питання про те, чи здійснені державним виконавцем дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», у встановлені Законом строки для виконання рішень немайнового та майнового характеру  впродовж строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не проводяться (стаття 38 Закону).

Тобто, термін, коли державним виконавцем проводились виконавчі дії є строками здійснення виконавчого провадження, а коли виконавче провадження зупинено – виконавчий документ просто перебуває на виконанні в органі державної виконавчої служби і цей термін не включається до строків здійснення виконавчого провадження.

Після закінчення існування обставин, що стали причиною для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець повинен винести постанову про поновлення виконавчого провадження. З цього періоду перебіг строку здійснення виконавчого провадження продовжується.

В загальній сукупності виконавчий документ може перебувати в органах державної виконавчої служби рік і більше, але виконавчі дії повинні бути проведені протягом двох або шести місяців, як встановлено Законом.

Вищезазначені обставини апеляційним судом м.Києва враховані не були.

Отже, на підставі виконавчого листа №2-510 від 20.04.2011р. (а.с.4 т.2) та на підставі Постанови від 21.03.2012р. (а.с.5 т.2) державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві., якою відкрите виконавче провадження ВП №317по стягненню з gggg. на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» суму боргу 416101,03 грн.,  (а.с.5 т.2),  виконавчі дії у 2013 році не можуть проводиться (стаття 38 Закону України «Про виконавче провадження»).

 

Також, в ухвалі судом першої інстанції зазначено (а.с.18 т.2) (абзац 2), що у судове засідання сторони не з’явилися, про час і місце судового засідання повідомлялись належним чином.

Однак Скаржник стверджує, що про судове засідання та час йому було не відомо, з причин того, що таке повідомлення він не отримував та в матеріалах справи доказів, що  повістка для Скаржника відправлялась –  відсутні.

Відповідно до ст. 21 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Ухвалою суд першої інстанції порушив мої права, бо  неможливо відмовитися від прав, гарантованих Конституцією та Законами, у тому числі відмовитися від права свого захисту.

Вищезазначені обставини апеляційним судом м.Києва враховані не були.

 

В обґрунтування є мої доводи, як скаржника про неналежне повідомлення,                          мене. про час та місце розгляду справи судом першої інстанції при ухваленні відносно мене будь-якого рішення, оскільки спосіб виклику в судове засідання визначений        ч. 9 ст. 74 ЦПК України може застосовуватись лише після вчинення певних дій та за наявності визначених умов.

Так, Пленум Верховного Суду України в Постанові «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12 червня 2009 року роз’яснив, що виклик відповідача у суд через оголошення в пресі буде вважатися належним повідомленням, лише у разі, якщо місце проживання (перебування чи роботи) або місцезнаходження відповідача невідоме навіть після звернення позивача до адресного бюро й органів внутрішніх справ (докази чого мають бути у справі), а не при його неявці в судове засідання, коли відоме його місце проживання, оскільки явка до суду є правом, а не обов’язком сторони у справі (частина перша статті 27 ЦПК).

Крім того, апеляційний суд м.Києва безпідставно посилається на повноваження державного, встановлених ст.5 Закону України «Про виконавче провадження», що дозвіл на примусове входження до житла чи іншого помешкання володіння боржника-фізичної особи може бути надано судом лише в разі відмови державному виконавцю у добровільному допуску до них та дотримання державним виконавцем вимог Закону по вчиненню виконавчих дій, які було здійснено перед тим, як Скаржник ознайомився із Постановою про відкриття виконавчого провадження від 21.03.2012 року (а.с.5 т.2) із матеріалів у цивільній справі №756/8702/13-ц у зв’язку із отриманням за місцем мешкання ухвали від 01.07.2013р. Оболонського районного суду м.Києва.

 

Свої доводи Скаржник обґрунтовує наступним: Підтвердження того, що Подання ВДВС Оболонського РУЮ у м.Києві від 03.04.2013р. №450/10 (а.с.3 т.2) розглядалося поверхньо, неповно та не всебічно міститься вже в перших рядках ухвали суду першої інстанції від 01.07.2013р.

Зокрема, в абзаці 1 вказано, «…. що 10.01.13 на адресу боржника направлено вимогу державного виконавця, якою зобов’язано боржника бути присутнім 14.01.13 з 19.00 год. по 22.00 год. при провадженні виконавчих дій за адресою: ggggggggggggggggg та допустити державного виконавця до вищезгаданого приміщення…» .

Однак, з матеріалів справи вбачається, що з поданих разом із Поданням ВДВС Оболонського РУЮ у м.Києві документів не відповідність зазначеного в ухвалі суду, а саме: у вимозі державного виконавця від 10.01.2013 № 785/10 (а.с. 10 т.2) вказано, що (абзац 2)

« … Боржником рішення суду в самостійному порядку не виконано.

Відповідно ст. 5, 11 Закону України «Про виконавче провадження»

ВИМАГАЮ

10.01.2013 бути присутнім  з 19.00 год. по 22.00 год. при провадженні виконавчих дій за адресою: ggggggggggggggggggggg та допустити державного виконавця до вищезгаданого приміщення…».

Тобто, з цього приводу не зрозуміло, коли проводились виконавчі дії 10.01.2013р. чи 14.01.2013р.

Також , в абзаці 5 цієї ухвали вказано зовсім протилежне ніж у 1 абзаці ухвали, а саме «……10.01.2013 на адресу боржника було направлено вимогу про те, що з 14.00 год. по 15.00 год.  10.01.13 необхідно допустити державного виконавця за адресою: ggggggggggggggggggggggggggg для накладення арешту та опису майна, з метою подальшої його реалізації…» .

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази про направлення боржнику 10.01.2013р. вимоги,  лише є почтове повідомлення, що рекомендований лист подано 11.01.2013р., а отримання його було 18.01.2013р. з проставлянням підпису невідомої особи, тобто, я такого повідомлення не отримував.

Також у матеріалах справи є інше почтове повідомлення що рекомендований лист подано 01.02.2013р., а отримання його було 08.02.2013р. з проставлянням підпису невідомої особи, тобто, я теж такого повідомлення не отримував.

 Крім того, Подання про примусове проникнення до житла боржника фізичної особи розглядалося у відсутності державного виконавця, як другої сторони у розгляді справи та виконавець подав із Поданням ксерокопії документів без належного оформлення.

Не встановлено судом першої інстанції та апеляційним судом м.Києва наданого державним виконавцем ксерокопії документів, які не оформлено належним чином, не має зазначення прізвища посадової особи, яка має право завіряти такі документи, підпису цієї особи та печатки ВДВС Оболонського РУЮ у м.Києві, що не відповідає нормативним вимогам до оформлення документів, закріплених в ДСТУ 4163-2003 "Вимоги до оформлення документів", затвердженого наказом Держспоживстандарту України № 55 від 17.04.2003р.

Відповідно до ч.3 ст.5 Декрету КМУ "Про стандартизацію та сертифікацію" від 10.05.1993р. обов'язкові вимоги державних стандартів підлягають безумовному виконанню органами державної виконавчої влади, всіма підприємствами, їх об'єднаннями, установами,організаціями та громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності, на діяльність яких поширюється дія стандартів.

Крім того, відповідь з БТІ м.Києва від 27.04.2012р. № 17197 (И-2012) без підпису посадової особи (а.с. 6 т.2).

Акт (можливо від 07.02.2013р.???) державного виконавця виконано одноособо та без зазначення дати проведення виконавчих дій (а.с. 15 т.2), що свідчить про відсутність виконання державним виконавцем державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві 07.02.2013р. будь-яких виконавчих дій за адресою: ggggggggggggg

Так, згідно Ст. 15 «Залучення понятих до провадження виконавчих дій» Закону України «Про виконавче провадження»:

 

1. Виконавчі дії можуть провадитися за присутності понятих.
            2. Присутність   понятих   обов'язкова під   час   вчинення виконавчих дій,  пов'язаних з примусовим входженням до  нежитлових приміщень  і  сховищ,  де  зберігається  майно  боржника,  на  яке звернено стягнення,  або майно стягувача,  яке має бути  повернене йому  в  натурі;  до  житлових будинків і квартир для забезпечення примусового виселення з  них  та  вселення  в  них;  до  будинків, квартир та інших приміщень,  в яких перебуває дитина, яка має бути передана  іншим  особам  відповідно  до  рішення  суду;  під   час проведення огляду, арешту, вилучення і передачі майна.

3. Як  поняті можуть бути запрошені будь-які дієздатні особи, які не мають особистої заінтересованості у провадженні  виконавчих дій  і  не  пов'язані  між  собою або  з  учасниками  виконавчого провадження родинними зв'язками,  підлеглістю чи підконтрольністю. Кількість  понятих під  час  вчинення виконавчих дій не може бути менше двох.
            4. Понятий має право знати,  для участі  у  провадженні  яких виконавчих  дій  його  запрошено,  на  підставі  якого виконавчого документа вони провадяться,  а також робити зауваження  з  приводу провадження   виконавчих   дій.   Зауваження  понятого  підлягають занесенню до акта відповідної виконавчої дії. Понятий зобов'язаний засвідчити  факт,  зміст  і  результати  виконавчих  дій,  під час провадження яких він був присутній.  Перед початком виконавчих дій державний виконавець роз'яснює понятим їхні права і обов'язки, про що зазначається в акті.

5. Поняті мають право на  компенсацію  витрат,  пов'язаних  з виконанням  обов'язків  понятих.  Зазначені  витрати  належать  до витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Отже, висновок апеляційного суду м.Києва при вивчені матеріалів справи, що я, як боржник не допустив до квартири для проведення її опису відповідно актів державного виконавця від 14.01.2013р та 07.02.2013р. є помилковими.

 

Крім того, колегія суддів не вважає посилання апелянта на відсутність рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки обґрунтованим, оскільки з матеріалів справи вбачається, що рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 24 червня 2010 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 2 грудня 2010 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 лютого 2011 року, вирішено стягнути з gggggggggggggggggg на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»  416 101 (чотириста шістнадцять тисяч сто одна) грн. 03 коп. У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 414 281,03 грн., з яких 328 476,13 грн. заборгованість за кредитом, 41 043,82 грн. заборгованість за відсотками, 1 724,49 грн. пеня за прострочення кредиту, 43 036,59 грн. пеня за простроченням відсотків, звернути стягнення на квартиру gggggggggggggggggggggggggggg, що належить на право власності gggggggggggggggggggggg, загальна площа якої складає 36,60 кв. м. жила- 19 кв. м., складається з однієї житлової кімнати, початкова вартість 261 515 грн. шляхом проведення прилюдних торгів. Виконавчий лист, копія якого міститься в матеріалах справи (т.2 а.с. 13), виданий на виконання зазначеного рішення, підтверджує висновок суду про задоволення подання ВДВС Оболонського районного управління юстиції        м.Києва.

Зазначений факт не відповідає дійсності, з наступних підстав.

По перше.

Рішення Оболонського районного суду м.Києва від 24 червня 2010 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 2 грудня 2010 року набрало чинності 02.12.2010р.

На виконання рішення  Оболонським районним судом м.Києва було видано Виконавчий лист зі строком пред’явлення до виконання – 1 рік (а.с.4 т.2). 

Отже, на підставі виконавчого листа №2-510 від 20.04.2011р. (а.с.4 т.2) та на підставі Постанови від 21.03.2012р. (а.с.5 т.2) державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві., якою відкрите виконавче провадження ВП №3173 по стягненню з ggggggggggggg. на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» суму боргу 416101,03 грн. терміни щодо пред’явлення до виконання вийшли 03.12.2011 року, а заяву про примусове виконання подано 14.03.2012 року.

Так, згідно Ст.22 Строки пред'явлення виконавчих документів до виконання Закону України «Про виконавче провадження»:

1. Виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки:
1) посвідчення комісій по трудових спорах,  постанови судів у справах про адміністративні правопорушення  та  постанови  органів (посадових    осіб),    уповноважених    розглядати   справи   про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;
2) інші виконавчі документи - протягом  року,  якщо  інше  не передбачено законом.

 

2. Строки,   зазначені   у   частині   першій   цієї  статті, встановлюються для:
1) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку,  встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення,  а в разі якщо  судове рішення  підлягає  негайному  виконанню,  - з наступного дня після його постановлення;
2) виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення;
3) інших   виконавчих   документів  з  наступного  дня  після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.
3. Рішення про стягнення періодичних платежів (у справах  про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я,  втратою годувальника тощо)  можуть бути  пред'явлені  для виконання протягом усього періоду,  на який присуджені платежі.
4. Строки пред'явлення  виконавчих  документів  до  виконання встановлюються для кожного платежу окремо.

 

Отже, строки пред'явлення виконавчих документів до виконання обчислюються у встановленому законом порядку. Так, виконання рішень і вироків судів у частині майнових стягнень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а у випадках, коли рішення підлягає нєгайному виконанню, — з наступного дня після його постановлення. Виконання рішень господарських судів можливе з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

По друге.

На підставі виконавчого листа №2-510 від 20.04.2011р. (а.с.4 т.2) Постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві відкрите виконавче провадження ВП №3173 по стягненню з gggggggggggggggggggggggggggg на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» суму боргу 416101,03 грн.  

Боржнику самостійно виконати виконавчий документ в строк до 28.03.2012р. (а.с.5 т.2)

Отже, у Постанові від 21.03.2012р. (а.с.5 т.2), про  відкрите виконавче провадження ВП №3173 по стягненню з gggggggggggggggggggg на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» суму боргу 416101,03 грн. та (у Постанові) відсутні будь-які виконавчі дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м.Києві gggggggggggggggg  щодо стягнення предмету іпотеки.

З цього приводу Скаржник вважає, що дії державних виконавців неправомірні, оскільки окремі дії кожного державного виконавця  суперечать чинному законодавству.

 

По третє.

У своїй апеляційній скарзі мною було зазначено, що за термінологією законодавчих актів, підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки слід вважати рішення суду відповідного до ЗУ «Про іпотеку» змісту, яке ухвалюється за результатами розгляду цього питання в окремому позовному провадженні.

У апеляційній скарзі мною рішення Оболонського районного суду м.Києва від 24 червня 2010 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 2 грудня 2010 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 лютого 2011 року мною не спростовується про визнання боргу та його стягнення.

Ст. 39 ЗУ «Про іпотеку» встановлює, окремого позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, а не одночасного звернення стягнення  на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»  416 101 (чотириста шістнадцять тисяч сто одна) грн. 03 коп. та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішення суду першої інстанції в частині стягнення суми боргу з мене. і звернення стягнення на предмет іпотеки не може бути у своїй природі, бо я є боржником та іпотекодавцем одночасно.

Законодавством України не передбачено за одним позовом одночасний розгляд звернення стягнення суми боргу боржника та звернення стягнення на предмет іпотеки боржника (справедливість, добросовісність та розумність).

Мабуть суд першої інстанції помилково виходив з того, що я як заставодавець можу нести таку подвійну відповідальності, оскільки вона визначена договором у виді переданого в заставу майна, але одночасне звернення стягнення на предмет іпотеки є подвійним стягненням (п.3 ст. 13 ЦКУ : Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах)

Також,

Постановою пленуму ВСС від 30.03.2012 N 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»

зазначено:

42. Резолютивна частини рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов’язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки – шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб’єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

При цьому суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення. Винятком є ситуація коли особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця з урахуванням положення статті 11 Закону України «Про іпотеку» (або статті 589 ЦК щодо заставодавця).

Таким чином, зважаючи на вищенаведені доводи, враховуючи норму ст. 360-7 ЦПК України, що встановлює її обов’язковість для усіх суб’єктів владних повноважень, Скаржник вважає, що ухвала від 01.07.2013р. винесена не у відповідності до законодавства, що регулює правовідносини іпотеки, дії державних виконавців щодо звернення стягнення на предмет іпотеки без рішення про стягнення на предмет іпотеки є незаконними, а стягнення заборгованості і стягнення на предмет забезпечувального обтяжування є самостійними способами захисту порушених прав, які кредитор вибирає на власний розсуд, ототожнення яких є неможливим.  

Відповідно до ст.15 ЦК України та ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, шляхом звернення до суду в порядку встановленому законом.

 

На підставі викладеного, керуючись   ст.ст. 323-327, 336, 338 ЦПК України,

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Иск не приостановит исполнительных действий. В данном случае помимо иска лучше поработать с исполнительным производством, пройтись по оценке, если была, другие обстоятельства покопать, проверить сроки открытия производства и др.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Иск не приостановит исполнительных действий. В данном случае помимо иска лучше поработать с исполнительным производством, пройтись по оценке, если была, другие обстоятельства покопать, проверить сроки открытия производства и др.

Еще как вариант в обеспечение просить обеспечить иск путем запрета путем запрета исполнителю осуществлять такие действия.

 

Позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб;

2) забороною вчиняти певні дії;

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Мы пробывали. но апеляционный суд нам в этом отказал.

 

 

Сейчас пытаемся вывернуть на ПОстанову ВВССУ номер не помню. но суть в том, что.

мы нашли у клиента письмо от банка 2009 года о досрочной выплате и прекращении обязательств.

А в суд банк подал в 2013.

Мы пошли от обратного и пытаемся доказать что срок исковой давности возник с момента предьявления требования, а не окончания договора. таким образом банк пропустил сроки для взыскания.

 

Что выйдет незнаю, новое заседание на март назначили

Спасибо огромное всем на форуме, кто пытается таким неумехам как я помочь в борьбе с банком. 

У меня такой вопрос, если не брать в расчет график платежей по КД,которого нет в материалах дела, можно ли в апелляции все таки настаивать что кредитор в 2008 году, обратившись в суд признал право требования и исковую давность с такой оговоркой все же стоит тогда считать даже не с момента окончания договора или ориентируясь на график которого нет, а с момента получения приватом заочного решения в 2008 году?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Спасибо огромное всем на форуме, кто пытается таким неумехам как я помочь в борьбе с банком. 

У меня такой вопрос, если не брать в расчет график платежей по КД,которого нет в материалах дела, можно ли в апелляции все таки настаивать что кредитор в 2008 году, обратившись в суд признал право требования и исковую давность с такой оговоркой все же стоит тогда считать даже не с момента окончания договора или ориентируясь на график которого нет, а с момента получения приватом заочного решения в 2008 году?

В данном случае получается, что во-первых срок уплаты наступил в 2008 году, а во-вторых, Прихват уже защитил свое право по истребованию кредита и повторной защите оно не подлежит (в части, которую взыскал в 2008 году). Он мог бы каждые три года требовать с Вас проценты, если бы продолжалось исполнительное производство. Так как по вине Прихвата он не исполнил решение 2008 г., то все сроки прошли.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

В данном случае получается, что во-первых срок уплаты наступил в 2008 году, а во-вторых, Прихват уже защитил свое право по истребованию кредита и повторной защите оно не подлежит (в части, которую взыскал в 2008 году). Он мог бы каждые три года требовать с Вас проценты, если бы продолжалось исполнительное производство. Так как по вине Прихвата он не исполнил решение 2008 г., то все сроки прошли.

Нет ли какого-то постановления Пленума или какой-то диссертации по этому вопросу?

Все понимаем, что так должно быть, но практика судов кассационной инстанции по этому вопросу очень размыта.

Я думаю он бы имел право требовать проценты, если бы обратился в суд в 2011 году, а потом еще в 2014 (все зависит от исковой давности).

Какая здесь зависимость от исполнительного производства?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Когда идет исполнительное производство, то не погашение происходит по вине должника, с которого не могут взыскать денежные средства, соответственно взыскатель может заявлять дополнительные требования по %. Если после суда взыскатель не обратился в ОГИС, то не погашение задолженности произошло по вине взыскателя и можно говорить о просрочке кредитора.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Когда идет исполнительное производство, то не погашение происходит по вине должника, с которого не могут взыскать денежные средства, соответственно взыскатель может заявлять дополнительные требования по %. Если после суда взыскатель не обратился в ОГИС, то не погашение задолженности произошло по вине взыскателя и можно говорить о просрочке кредитора.

А встречали такую практику?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Возвращаясь к своему вопросу хотела уточнить, на сегодняшний день есть апелляционная жалоба, решение по которой скасовано Кассацией. Получается мне необходимо подавать дополнения и разъяснения к апелляционной жалобе которую я подавала еще в июле 2013 года?

И что эти дополнения должны содержать и в какой срок я их обязана подать? Заседание в Апелляционном назначено на 3 февраля, сколько у меня времени?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Возвращаясь к своему вопросу хотела уточнить, на сегодняшний день есть апелляционная жалоба, решение по которой скасовано Кассацией. Получается мне необходимо подавать дополнения и разъяснения к апелляционной жалобе которую я подавала еще в июле 2013 года?

И что эти дополнения должны содержать и в какой срок я их обязана подать? Заседание в Апелляционном назначено на 3 февраля, сколько у меня времени?

Подать пояснения Вы можете в любой момент до вынесения судебного решения, лучше заранее и через канцелярию.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...
  • Пользователи

    Нет пользователей для отображения