Bolt

Как достать Приват!

Recommended Posts

 Им место на помойке! Нет нарушенных прав, неправильный способ защиты ненарушенных прав и т.п.

Почему?

 

 

 Все зависит от ресурсов. Если есть деньги и время, то нужно пробовать. Не для победы, а именно для ОПЫТА!

Пару лет назад (когда в админпроцессе судебный сбор был 3,40), я закинул гдето 50 исков против системы... Проиграл примерно 45.... Но зато остался ОПЫТ, а как говорится "ОПЫТ не кантрабас, его не пропьешь!"

Да опыт это самое главное и само собой демонстрация силы...

Но ведь вроде как деньги и ненужны если подходить со стороны ЗПП...

Share this post


Link to post
Share on other sites

Обеликс, так а что там с исковой давностью по предложеной Вами схеме? Банк разве не сможет ею воспользоваться...

Share this post


Link to post
Share on other sites

Нет.

Они тупо не выдали кредит.

Договор подписали, а денег не дали.

Вот с момента как должны были выдать...так и до сих пор...люди ждали ждали...и устали платить за не выданный кредит

Прежде, давайте разберемся с порядком принятия кассой банка наличной иностраннй валюты от клиента банка ......

А что делать с Вашими квитанциями?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=19#entry34898

 

Может быть банки не выдавали валютные кредиты, а всего лишь выдавали кредит в национальной валюте и покупали иностранную валюту на валютном рынке (валютно-обменная операция, конвертация)?

Но мы же платили по кредитным договорам?

Неужели?

Не сложно представить сейчас такой монолог, и Вы его часто слышите в судах:

«Клиент должен уважать банк, обязан уважать. У него даже мысли не должно возникнуть, что банкир может быть мошенником, который создал в Украине и поддерживает финансовую пирамиду в виде неучтенных вкладов в иностранной валюте под 10-12 процентов, т.е. под проценты больше, чем в США и Европе. Клиент банка должен забыть слово «финансовая пирамида», а вместо него запомнить слово – «финансовый туууууурррииииизм». У клиентов-заемщиков даже мысли не должно возникнуть, что их платежи по псевдовалютным кредитам еще поддерживают эту «финансову пирамиду».

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6048&page=2#entry100575

 

Некоторые наглые бухгалтеры (кассиры) иногда позволяют себе вообще не приходовать в кассу суммы по некоторым приходным ордерам. Они поступают так: принял от человека деньги, заполнил и выдал ему корешок приходного кассового ордера – и на этом все. Деньги – в карман, а сам приходный ордер – в мусорную корзину. Сразу выявить подобный обман непросто, но он может обнаружиться при проведении встречной налоговой проверки.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6594&page=2#entry102407

Позовна заява

про визнання недійсним договору

про надання фінансових послуг з переказу коштів

у вигляді заяви на переказ готівки

№ _________ від ________ року

Відповідно положень ст.ст. 55,124 Конституції України та ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею другою закону України «Про судоустрій та статус суддів» передбачено, що суд здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 5 ст.110 ЦПК України передбачено, що позови про захист прав споживачів, можуть пред’являються до суду за вибором позивача, в тому числі, за місцем проживання споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Згідно з п. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» № 1023-XII від 12 травня 1991 року (із змінами та доповненнями), споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів від 12 квітня 1996 року № 5 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 1998 року № 15), встановлено, що оскільки Закон не визначає певних меж своєї дії, судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають із договорів купівлі-продажу, майнового найму (в тому числі найму (оренди) жилого приміщення - в частині відносин, між наймачем (орендарем) і наймодавцем (орендодавцем), який одночасно є виконавцем комунальних послуг і послуг по ремонту житлового фонду та інженерного обладнання), побутового прокату, безоплатного користування майном, підряду (в тому числі побутового замовлення чи абонементного обслуговування), доручення, перевезення громадян та їх вантажу, комісії, схову, страхування, із договорів про надання фінансово- кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття і ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг). Відносини щодо захисту прав споживачів можуть виникати також з актів законодавства або з інших угод, які не суперечать Закону.

Аналіз норм чинного законодавства (ч.5 ст.110 ЦПК України, п.4 Постанови N 5 від 12.04.96 Пленуму Верховного Суду України, ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів»), дає підстави для висновку про те, що споживач має право за власним вибором звернутися до суду за місцем свого проживання, або за місцем знаходження Відповідача, або за місцем заподіяння шкоди, або за місцем виконання договору. Жоден з цих судів не вправі відмовити у прийнятті позовної заяви або переслати його іншому суду з мотивів непідсудності.

Статтею 192 “Гроші (грошові кошти)” встановлено, іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 3 “Кошти в Україні” кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

__________- року, між ЗАТ “_______ “, надалі за текстом «Відповідач», та _________, надалі за текстом «Позивач», був підписаний договір про надання послуг з переказу коштів у вигляді Заяви на переказ готівки №__________ року у сумі ________ доларів США (залишається у банку) та квитанції (залишається у клієнта банку). За своєю правовою природою заява на переказ готівки разом із квитанцією є договором про надання послуг на переказ коштів на банківський (поточний) рахунок _____________ шляхом міни (ч.5 ст.715, ст.716 ЦК України) банком від свого імені за рахунок клієнта готівкової іноземної валюти у формі грошових знаків, яка є власністю клієнта (ч.1 ст.2, абз.1 п.2 ч.1 ст.1 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”), на послугу у вигляді запису на банківському (поточному) рахунку _______, тобто на безготівкову іноземну валюту (ст.901, ст.1066 ЦК України, ст.3.2 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).

Статтею 18 “Запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що фінансовим установам під час здійснення (надання) фінансових послуг забороняється відкривати та вести анонімні (номерні) рахунки.

В тексті договору про надання фінансових послуг з переказу коштів у вигляді заяви на переказ готівки №________ від __________- року у суми __________ доларів США відсутній номер банківського (поточного) рахунку ___________- (ст.1066 ЦК України), а зазначений рахунок №____________ який є анонімним (номерним) рахунком. Володілець цього анонімного (номерного) рахунку невідомий. Тобто, в операційну касу відділення банку (дебет рахунку) готівкова іноземна валюта у сумі _________--- доларів США банком не була прийнята, а переказ у сумі ___________ доларів на банківський (поточний) рахунок (кредит рахунку) ______________ не був здійснений.

ЦК України містить ряд положень, якими передбачено нікчемність правочину, укладеного з недотриманням форми, а саме: ч. 3 ст. 719, ч. 2 ст. 981, ч. 2 ст. 1055, ч. 2 ст. 1059, ч. 2 ст. 1107, ч. 1 ст. 1118, ч. 1 ст. 1257.

В жодному кредитному договорі сторони не узгоджували у письмовії формі (ст.1055 ЦК України) оформлення будь-яких квитанцій. Тобто, порядок оформлення будь-яких квитанцій за будь-яким кредитним договром є нікчемним.

Якщо позивач не заявляє окремо вимогу про встановлення нікчемності правочину, а посилається на її нікчемність при обґрунтуванні заперечення, суд не вправі посилатися на відсутність рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким доводам позивача мотивувальній частині рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» є спеціальним нормативним актом, який регулює відносини спеціальних суб'єктів - учасників ринку фінансових послуг і не поширюється на всіх інших юридичних і фізичних осіб - суб'єктів договору позики, правовідносини яких регулюються нормами ст.ст.1046 - 1048 ЦК України. (Правова позиція Верховного Суду України у постановах від 30 травня 2012 р. № 6-48цс12, від 18 липня 2012 року № 6-79цс12 доведена до судів в п.8 інформаційного листа №10-1390/0/4-12 від 27.09.12 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ). До приведення законодавства у відповідність з цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону, якщо інше не передбачено цим Законом (ч.5 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»).

Визначення фінансової послуги наведено у п.5 ч.1 ст.1 Закону як операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Перелік видів фінансових послуг міститься у п.8 ч.1 ст.4 Закону, до яких, зокрема, належить переказ коштів.

Статтею 6 “Договір про надання фінансових послуг” Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що:

1. Фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб'єктами підприємницької діяльності на підставі договору.

Договір, якщо інше не передбачено законом, повинен містити:

1) назву документа;

2) назву, адресу та реквізити суб'єкта підприємницької діяльності;

3) прізвище, ім'я і по батькові фізичної особи, яка отримує фінансові послуги, та її адресу;

4) найменування, місцезнаходження юридичної особи;

5) найменування фінансової операції;

6) розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків;

7) строк дії договору;

8) порядок зміни і припинення дії договору;

9) права та обов'язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору;

10) інші умови за згодою сторін;

11) підписи сторін.

Вказаний договір про надання фінансових послуг з переказу коштів у вигляді заяви на переказ готівки №__________ від __________ року у сумі ___________- доларів США є недійсним у зв’язку з тим, що відсутні істотні умови договору, передбачені ст.6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

В даному договорі про надання фінансових послуг на переказ коштів відсутне однозначне найсенування особи, яка отримує фінансову послугу, також не вказано на дебет або на кредит якого рахунку здійснюється переказ коштів у сумі ___________ доларів США.

За змістом ч.1 ст.1066 ЦК України, банк виконує за договором банківського рахунка розпорядження клієнта про перерахування відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Зі змісту ст. ст. 1067, 1068 ЦК України, договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами, що відповідають закону та банківським правилам. Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, у тому числі, банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, а клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.

Згідно статті 17 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» форми розрахункових документів, документів на переказ готівки для банків, а також міжбанківських розрахункових документів установлюються нормативно-правовими актами Національного банку України. Форми документів на переказ, що використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу, установлюються правилами платіжних систем. Обов'язкові реквізити електронних та паперових документів на переказ, особливості їх оформлення, оброблення та захисту встановлюються нормативно-правовими актами Національного банку України.

Згідно пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», визначено, що документом на переказ готівки, є документ на переказ, що використовується для ініціювання переказу коштів, поданих разом з цим документом у готівковій формі.

Вимоги щодо оформлення заяв на переказ готівки на дату вчинення встановлювались “Інструкцією про касові операції в банках України», затвердженої Постановою Правління НБУ № 337 від 14.08.2003 року (далі - Інструкція), яка регулює взаємовідносини банків з територіальними управліннями Національного банку, іншими банками та клієнтами з цих питань.

Згідно п. 2 розділу І вказаної Інструкції касові операції - операції, які здійснює банк, а саме: видача готівки, приймання її та обмін не придатних до обігу банкнот (монет) на придатні до обігу банкноти (монети), банкнот на монети, монет на банкноти, банкнот (монет) одного номіналу на банкноти (монети) іншого номіналу, вилучення з обігу сумнівних банкнот (монет), валютно-обмінні операції та операції з банківськими металами.

До касових операцій, які регламентуються цією Інструкцією, належать, зокрема, приймання готівки національної та іноземної валюти від клієнтів для зарахування на власні рахунки та рахунки інших юридичних і фізичних осіб або на відповідний рахунок банку (п. 3 розділу І Інструкції).

Главою 1 розділу ІІІ Інструкції передбачено, що до касових документів, які оформляються згідно з касовими операціями, визначеними цією Інструкцією, належать: заява на переказ готівки, прибутково-видатковий касовий ордер, заява на видачу готівки, прибутковий касовий ордер, видатковий касовий ордер, грошовий чек, а також рахунки на сплату платежів та документи, установлені відповідною платіжною системою для відправлення переказу готівки та отримання його в готівковій формі.

Цією Інструкцією визначені зразки касових документів, на підставі яких здійснюються приймання і видача готівки. Бланки касових документів виготовляються згідно з їх зразками друкарським способом або з використанням комп'ютерної техніки з відображенням обов'язкових реквізитів, передбачених цією Інструкцією, крім грошових чеків, які виготовляються лише друкарським способом.

Форми документів, які застосовуються під час приймання переказу готівки та виплати її суми отримувачу в готівковій формі, визначаються відповідною платіжною системою і мають містити обов'язкові реквізити: дата здійснення операції, зазначення платника та отримувача, дані паспорта особи-отримувача або документа, що його замінює, сума касової операції, підписи платника або отримувача та працівників банку, уповноважених здійснювати касову операцію.

До обов'язкових реквізитів касових документів, які оформлюються для зарахування суми готівки на відповідні рахунки (крім перелічених вище), також належать: номер рахунку отримувача та назва банку отримувача. Усі реквізити в касових документах мають бути заповнені згідно з правилами, зазначеними в додатку 14 до цієї Інструкції. Крім обов'язкових, касові документи можуть містити й інші реквізити, потрібні для здійснення окремих операцій з готівкою.

Прибуткові, видаткові та прибутково-видаткові касові ордери, заяви на видачу готівки оформляються банком за допомогою технічних засобів із зазначенням номера примірника в правому верхньому кутку або виписуються з використанням копіювального або самокопіювального паперу.

У разі використання САБ для оформлення касових документів та відповідно до порядку внутрішнього контролю банк визначає кількість підписів працівників банку, які оформляють, контролюють та виконують касову операцію.

Банк визначає відповідальних працівників, яким надається право підписувати касові документи за касовими операціями та визначає систему контролю за їх здійсненням.

Відповідно до п. 3 глави 2 розділу ІІІ Інструкції приймання готівки іноземної валюти від клієнтів здійснюється за такими прибутковими касовими документами: за заявою на переказ готівки - від юридичних осіб - резидентів та представництв-нерезидентів для зарахування на власні поточні рахунки; від уповноваженого представника нерезидента - суб'єкта підприємницької діяльності для зарахування на розподільчий рахунок в іноземній валюті, відкритий цим банком резиденту - суб'єкту підприємницької діяльності; від фізичних осіб - на поточні, вкладні (депозитні) рахунки та переказу без відкриття рахунку; за прибутковим касовим ордером - від працівників та клієнтів уповноваженого банку за внутрішньобанківськими операціями тощо.

Після завершення приймання готівки клієнту видається квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

Таким чином, відповідно до п. 3 глави 2 розділу ІІІ Інструкції приймання готівки іноземної валюти від фізичних осіб здійснюється лише за такими прибутковими касовими документами:

1) за заявою на переказ готівки на поточні рахунки;

2) за заявою на переказ готівки вкладні (депозитні) рахунки;

3) за заявою на переказ готівки без відкриття рахунку.

В заяві на переказ готівки №__________ від __________ року відсутня істотна умова (обов’язкий реквізит) - номер поточного рахунку (банківського рахунку відповідно до ст.1066 ЦК України) – балансовий рахунок 2620, як передбачено це:

- ст.1066 ч.3.ст.1068 гл.72 ЦК України;

- п.1.37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»,);

- пунктів 1.8, 1.9, 6, 7.1, 7.8, 7.12, 7.13“Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах”, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.2003р. №492;

- п.2.1.1 “Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітністі в банках України”, яка затвердженого постановою Правління НБУ №566 від 30.12.98;

- п.2.3 "Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з готівковими коштами та банківськими металами в банках України", затвердженої постановою Правління НБУ від 20.10.2004 року №495;

- п.4 гл.3 розділу III “Інструкції про касові операції в банках України”, затвердженої постановою Правління НБУ №337 від 14.08.04;

Тобто, видача готівкової іноземної валюти відповідно до актів цивільного законодавства можлива лише з банківського рахунку клієнта банку (поточного рахунку, клієнтського рахунку, поточного рахунку, балансового рахунку 2620).

1 червня 2010 року позивач не оформляв договір у вигляді заяви на переказ готівки з поточного рахунку-банківського рахунку (балансовий рахунок №2620), та нікому з працівників банку не надавав згоду на оформлення заяви на переказ готівки із застосуванням технічних засобів або системи автоматизації банку. Станом на 01.06.10 року поточний рахунок не був відкритий на ім’я _____________.

Квитанція №_______ від ________ не містить усіх необхідних реквізитів, визначених п.3 глави 2 розділу ІІІ «Інструкції про касові операції в банках України» №337 від 14.08.2003р.

Відповідно до вимог глави 72 “Банківський рахунок” ЦК України, п.7.1. ст.7. Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», “Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах”, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.2003р. №492, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.12.2003р. за №1172, , банки мають право відкривати своїм клієнтам виключно вкладні (депозитні), поточні та кореспондентські рахунки, до того ж, будь-який банківський рахунок відкривається виключно на підставі договору, який укладається в письмовій формі між банком та клієнтом.

Поточними рахунками клієнта згідно Плану рахунків в банках України, затвердженому Постановою правління НБУ №280 від 17.06.2004р. та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 26 липня 2004р. за № 919/9518 є рахунки 2620, що призначені для обліку коштів клієнта і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Тобто, рахунок №____________ не є банківським (поточним, клієнтським) рахунком _____________ і до здійснення розрахунково-касових операцій за не має жодного відношення.

Відкриття поточного банківського рахунку породжує відповідні цивільно-правові відносини. Тому, використовування в квитанції №__________ від _____ анонімного (номерного) рахунка №____________ є грубим порушенням актів цивільного законодавства, зокрема ст.1066 ЦК України, ст.18 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Інструкції про касові операції в банках України» затвердженою постановю правління НБУ №337 від 14.08.2003р, “Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах”, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.2003р. №492.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 360-7 Цивільного процесуального кодексу України дана правова позиція щодо порядку приймання банком готівки відповідно до «Інструкції про касові операції в банках України», затвердженої постановою Правління Національного банку України, визначена Верховним Судом України обов’язковою та доведена до судів інформаційним листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в пункті 10 інформаційного листа №10-1390/0/4-12 від 27.09.12 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів із зобов’язань, що виникають із договорів та інших правочинів».

При виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-ХІV.

Відповідно до ст.9 розділу 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в п.5 ст.9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до ст.11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства, установи та організації зобов'язані складати фінансову звітність.

Визначення терміну «первинний документ» наведено у ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Так, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною другою ст.9 даного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, квитанції тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних бухгалтерського та податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно ст.203 ЦК України та Постанови Пленуму ВСУ №9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Я, __________ , __________ року не надавав оферту, а відповідач ________-- року не акцептував оферту про укладення договору про надання фінансових послуг з переказу коштів на поточний рахунок _________ в сумі __________ доларів США.

Тобто, договір про надання фінансових послуг з переказу коштів у вигляді заяви №_____ від _______ на переказ готівки на поточний рахунок __________ у суми _______ доларів США є неукладеним.

Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо).

Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено (п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.09 №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

Як вбачається зі змісту позовних вимог позивач звертається до суду за місцем свого проживання та ставить питання про захист його прав як споживача при виконанні договору про надання фінансових послуг з переказу коштів у вигляді заяви про переказ готівки. При цьому, право на подання позову обгрунтоване тим, що спірні правовідносини виникли внаслідок надання фінансових послуг за договором з переказу коштів, який за своєю правовою природою є різновидом договору на надання послуги, а тому суд відповідно до вимог закону повинен відкрити провадження.

Відповідно до вимог ст.ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, способи захисту права визначені ст. 16 ЦК України.

Стаття 110 ЦПК України регулює альтернативну підсудність та дає можливість позивачу за певними категоріями справ обирати між кількома судами.

Зокрема, відповідно до ч.5. ст.110 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Частиною 14 ст.110 ЦПК України передбачено, що позивач має право на вибір між кількома судами ,яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 114 цього Кодексу.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст. ст. 3,11, ст. 202, ч. 1-3,5,6 ст.203, ст. 210, ч.1,3 ст. 215, ч.1 ст. 509, ст. 638-640, ч.1 ст. 626, ст.ст. 640, 715, 716, 901, 1055, 1066 ЦК України, ч.1,8 ст. 181 ГК України, Законом України “Про захист прав споживачів”, ст. 34 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», п.5 ч.1 ст.1, п.8 ч.1 ст.4, ст.6, ст.18 Закону України “Пр фінансові послуги та п. 1.7. ст. 1, ст.ст. 3.2,7.1.2 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ч.1 ст.2, абз.1 п.2 ч.1 ст.1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», «Інструкцією про ведення касових операцій банками України», затвердженої Постановою Правління НБУ № 174 від 01.06.2011 року, «Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах», затвердженої Постановою Правління НБУ № 492 від 12.11.2003р., Постановою Пленуму ВСУ №9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», Рішенням Конституційного Суду України № 15-рп/2011 від 10.11.11, -

П Р О Ш У

1. Визнати недійсним договір про надання фінансових послуг з переказу коштів у вигляді заяви на переказ готівки №______ від _______ в сумі __________ доларів США між ПАТ “__________» та _________.

Додатки :

1. Копія квитанції №_______ від _________.

2. Копія позовної заяви з додатками для відповідача.

 

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Обеликс, так а что там с исковой давностью по предложеной Вами схеме? Банк разве не сможет ею воспользоваться...

Исковая давность с Приватом понятие весьма неопределенное.

Можно в суд принести Умовы кредитования со сроком ИД в 50 лет...или 5 лет.... :)

Или применить точку зрения ВССУ о сроке давности по каждому платежу (который теоретически мог бы быть)

Ну а вообще, если до человека только дошло, что его обманули...т.с. нарушили его право потребителя фин. услуг, то с момента озарения у него есть 3 года как минимум.

Как обозначить момент озарения...Тыжюрист :) Вот и придумай ::)

 

ЗЫ - реально не вижу проблем со сроком ИД.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Исковая давность с Приватом понятие весьма неопределенное.

Можно в суд принести Умовы кредитования со сроком ИД в 50 лет...или 5 лет.... :)

Или применить точку зрения ВССУ о сроке давности по каждому платежу (который теоретически мог бы быть)

Ну а вообще, если до человека только дошло, что его обманули...т.с. нарушили его право потребителя фин. услуг, то с момента озарения у него есть 3 года как минимум.

Как обозначить момент озарения...Тыжюрист :) Вот и придумай : :)

 

ЗЫ - реально не вижу проблем со сроком ИД.

 

Так вот я об этом же и говорю! Я его для себя обозначил... а именно со дня подачи им иска против заёмщика на взыскание непонятных и незаконных сумм! Я под этот поданный ими позов и хочу это подвести, поэтому и советуюсь... А вот как по Вашей теории это сделать я пока непонимаю... У меня тут прямая зависимость должна быть между поданным ими иском и иском к ним... То есть жил жил себе человек ля-ля ля-ля и незнал о нарушенных правах... А тут как гром с ясного неба бах и позов... Он конечно давай защищаться и написал всё как надо а Приват испугался и в кусты... Но не тут то было и человек хочет их добить и доказать, что он таки прав, и вот естественно только с подачей ими иска против себя узнал о том, что кто претендует на его права и хочет их ущемить...

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

ЗЫ - реально не вижу проблем со сроком ИД.

 

А я вот какраз и вижу... Как Вы говорите, то человек денег неполучил по договору, но только вот почему-то до него дошло что он их не получил через 7-8 лет... как то неправдоподобно... Даже если учесть что срок карточки окончен, уже лет 5 как назад... в лучшем случае...

 

А я хочу сделать привязку именно к иску сделать по срокам...

Share this post


Link to post
Share on other sites

:)

Ну жил себе человек, 7 лет назад пошел в банк за кредитом...ему сказали хочешь 10 000? плати каждый месяц по 500 и мы тебе дадим 10 000.

Он что Нобелевский лауреат по экономике? он должет знать как работает банковская система? НЕТ. ОН по определению ЗУОЗПП - ЛОХ. Т.е. он не знает ничего о сделке и о товаре. И именно продавец должен ему все растолковать.

Так вот чел платил год..два... Писал письма в Приват...типо де обещанные деньги? Приват морозился... Чел и забил на это дело.

Аж раптом бац - иск. Оказывается Приват еще с него хочет получить 55 000. Ну чо делать. Пошел к юристу.

Юрист защитил...банк увидев что лоха на бабки уже не нагнешь, решил свалить по тихому.

А человек получив разьснения юриста понял, как и где его обманули. Посему решил восстановить справедливость.

 

Вот где-то так оно и происходило на самом деле.

Если Приват не согласен - пусть докажет обратное. :)

  • Like 2

Share this post


Link to post
Share on other sites

 но только вот почему-то до него дошло что он их не получил через 7-8 лет...

нормально и правдоподобно. Пусть кушают то, что мы им даем.

:)

А у этого вашего человека поручителя случайно не было? вот у нас есть имущественный поручитель, который платил все эти годы и не знал, что заемщик кредит не получал.

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

нормально и правдоподобно. Пусть кушают то, что мы им даем.

:)

А у этого вашего человека поручителя случайно не было? вот у нас есть имущественный поручитель, который платил все эти годы и не знал, что заемщик кредит не получал.

 

Ну в принципе относительно правдоподобно... Вопрос не в том они ли скушают, а скушает ли судья...

 

Нет, поручителя небыло... 

 

Ну это у Вас вообще здорово получилось...)))

Share this post


Link to post
Share on other sites

Судья конечно не поверит.

Также как они не верят в охулиард неустойки по приват.искам, когда взял 100,выплатил 80 , а теперь должен 3567857987,78.

Но стороны должны в суде защитить своё право. И доказать свою позицию.

Суд не может защитить человека, если он сам того не хочет.

Так и тут.

Конечно сказка. Но пусть приват докажет что это не так

:)

  • Like 3

Share this post


Link to post
Share on other sites
 

Нет, поручителя небыло... 

 

Ну это у Вас вообще здорово получилось...)))

и никакого третьего лица не предвидится, чьи права могут быть нарушены?

Share this post


Link to post
Share on other sites

и никакого третьего лица не предвидится, чьи права могут быть нарушены?

 

Нет, это карточный кредит... никаких поручителей и залогов... просто личные обязательства... 

Человек взял 7000 грн., банку теперь нужно около 60 000 грн...)))

Share this post


Link to post
Share on other sites

Незнаю, она не она, но тварь редкая... http://bonus.privatbank.ua/ (на этом сайте Привата конечно написана лажа... никакой она не бухгалтер и не 23 ей года... или может быть правда там где мы её не видим и незнаем и это просто подставная чувиха...)

 

d9235c28c97d6263a532d4304d1aa9b3.jpg

 

 

Врага надо знать в лицо...

Куча вопросов... Где эта правда... Она подставная или нет... Бухгалтер или провидный юристконсульт... Ей 23 года или сколько... если паспорт она получила в 2004 году...

Именно под этим лицом и именно в этом облике выступает сейчас дьявол... Это чья-то родственница или просто девочка для битья... Но именно от её имени поступают все апелляционные и касационные жалобы от Привата в суды...

Share this post


Link to post
Share on other sites

Но если это всё же она, то вот такое сейчас лицо бандитизма... А она по любому отношение к Привату имеет... 

 

yW2B2jZwx2I.jpg

QEnH4crZVUw.jpg

k9yMrUm24QE.jpg

zDVi3z8s8q0.jpg

8-RvQjcFh5g.jpg

VxNMQiwSTY0.jpg

TZ5NNGgz5_4.jpg

x_956dd332.jpg

Share this post


Link to post
Share on other sites

Вот её странички

Вконтакте... http://vk.com/id5788593

Одноклассниках... http://www.odnoklassniki.ru/profile/537082931483

Фейсбуке... https://www.facebook.com/alina.shulika.1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Это конкурсный сайт знакомст? Хорошенькая конкурсантка :)

Share this post


Link to post
Share on other sites

Кстати, Болт, я считаю так: если мои апоненты меня не любят, ЗНАЧИТ Я ВСЕ ДЕЛАЮ ПРАВИЛЬНО!!!! (надеюсь ты понял к чему это!)

Share this post


Link to post
Share on other sites

Прежде, давайте разберемся с порядком принятия кассой банка наличной иностраннй валюты от клиента банка ......

А что делать с Вашими квитанциями?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=19#entry34898

 

Может быть банки не выдавали валютные кредиты, а всего лишь выдавали кредит в национальной валюте и покупали иностранную валюту на валютном рынке (валютно-обменная операция, конвертация)?

Но мы же платили по кредитным договорам?

Неужели?

Не сложно представить сейчас такой монолог, и Вы его часто слышите в судах:

«Клиент должен уважать банк, обязан уважать. У него даже мысли не должно возникнуть, что банкир может быть мошенником, который создал в Украине и поддерживает финансовую пирамиду в виде неучтенных вкладов в иностранной валюте под 10-12 процентов, т.е. под проценты больше, чем в США и Европе. Клиент банка должен забыть слово «финансовая пирамида», а вместо него запомнить слово – «финансовый туууууурррииииизм». У клиентов-заемщиков даже мысли не должно возникнуть, что их платежи по псевдовалютным кредитам еще поддерживают эту «финансову пирамиду».

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6048&page=2#entry100575

 

Некоторые наглые бухгалтеры (кассиры) иногда позволяют себе вообще не приходовать в кассу суммы по некоторым приходным ордерам. Они поступают так: принял от человека деньги, заполнил и выдал ему корешок приходного кассового ордера – и на этом все. Деньги – в карман, а сам приходный ордер – в мусорную корзину. Сразу выявить подобный обман непросто, но он может обнаружиться при проведении встречной налоговой проверки.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6594&page=2#entry102407

Позовна заява

про визнання недійсним договору

про надання фінансових послуг з переказу коштів

у вигляді заяви на переказ готівки

№ _________ від ________ року

Відповідно положень ст.ст. 55,124 Конституції України та ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею другою закону України «Про судоустрій та статус суддів» передбачено, що суд здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 5 ст.110 ЦПК України передбачено, що позови про захист прав споживачів, можуть пред’являються до суду за вибором позивача, в тому числі, за місцем проживання споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Згідно з п. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» № 1023-XII від 12 травня 1991 року (із змінами та доповненнями), споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів від 12 квітня 1996 року № 5 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 1998 року № 15), встановлено, що оскільки Закон не визначає певних меж своєї дії, судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають із договорів купівлі-продажу, майнового найму (в тому числі найму (оренди) жилого приміщення - в частині відносин, між наймачем (орендарем) і наймодавцем (орендодавцем), який одночасно є виконавцем комунальних послуг і послуг по ремонту житлового фонду та інженерного обладнання), побутового прокату, безоплатного користування майном, підряду (в тому числі побутового замовлення чи абонементного обслуговування), доручення, перевезення громадян та їх вантажу, комісії, схову, страхування, із договорів про надання фінансово- кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття і ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг). Відносини щодо захисту прав споживачів можуть виникати також з актів законодавства або з інших угод, які не суперечать Закону.

Аналіз норм чинного законодавства (ч.5 ст.110 ЦПК України, п.4 Постанови N 5 від 12.04.96 Пленуму Верховного Суду України, ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів»), дає підстави для висновку про те, що споживач має право за власним вибором звернутися до суду за місцем свого проживання, або за місцем знаходження Відповідача, або за місцем заподіяння шкоди, або за місцем виконання договору. Жоден з цих судів не вправі відмовити у прийнятті позовної заяви або переслати його іншому суду з мотивів непідсудності.

Статтею 192 “Гроші (грошові кошти)” встановлено, іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 3 “Кошти в Україні” кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

__________- року, між ЗАТ “_______ “, надалі за текстом «Відповідач», та _________, надалі за текстом «Позивач», був підписаний договір про надання послуг з переказу коштів у вигляді Заяви на переказ готівки №__________ року у сумі ________ доларів США (залишається у банку) та квитанції (залишається у клієнта банку). За своєю правовою природою заява на переказ готівки разом із квитанцією є договором про надання послуг на переказ коштів на банківський (поточний) рахунок _____________ шляхом міни (ч.5 ст.715, ст.716 ЦК України) банком від свого імені за рахунок клієнта готівкової іноземної валюти у формі грошових знаків, яка є власністю клієнта (ч.1 ст.2, абз.1 п.2 ч.1 ст.1 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”), на послугу у вигляді запису на банківському (поточному) рахунку _______, тобто на безготівкову іноземну валюту (ст.901, ст.1066 ЦК України, ст.3.2 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).

Статтею 18 “Запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що фінансовим установам під час здійснення (надання) фінансових послуг забороняється відкривати та вести анонімні (номерні) рахунки.

В тексті договору про надання фінансових послуг з переказу коштів у вигляді заяви на переказ готівки №________ від __________- року у суми __________ доларів США відсутній номер банківського (поточного) рахунку ___________- (ст.1066 ЦК України), а зазначений рахунок №____________ який є анонімним (номерним) рахунком. Володілець цього анонімного (номерного) рахунку невідомий. Тобто, в операційну касу відділення банку (дебет рахунку) готівкова іноземна валюта у сумі _________--- доларів США банком не була прийнята, а переказ у сумі ___________ доларів на банківський (поточний) рахунок (кредит рахунку) ______________ не був здійснений.

ЦК України містить ряд положень, якими передбачено нікчемність правочину, укладеного з недотриманням форми, а саме: ч. 3 ст. 719, ч. 2 ст. 981, ч. 2 ст. 1055, ч. 2 ст. 1059, ч. 2 ст. 1107, ч. 1 ст. 1118, ч. 1 ст. 1257.

В жодному кредитному договорі сторони не узгоджували у письмовії формі (ст.1055 ЦК України) оформлення будь-яких квитанцій. Тобто, порядок оформлення будь-яких квитанцій за будь-яким кредитним договром є нікчемним.

Якщо позивач не заявляє окремо вимогу про встановлення нікчемності правочину, а посилається на її нікчемність при обґрунтуванні заперечення, суд не вправі посилатися на відсутність рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким доводам позивача мотивувальній частині рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» є спеціальним нормативним актом, який регулює відносини спеціальних суб'єктів - учасників ринку фінансових послуг і не поширюється на всіх інших юридичних і фізичних осіб - суб'єктів договору позики, правовідносини яких регулюються нормами ст.ст.1046 - 1048 ЦК України. (Правова позиція Верховного Суду України у постановах від 30 травня 2012 р. № 6-48цс12, від 18 липня 2012 року № 6-79цс12 доведена до судів в п.8 інформаційного листа №10-1390/0/4-12 від 27.09.12 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ). До приведення законодавства у відповідність з цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону, якщо інше не передбачено цим Законом (ч.5 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»).

Визначення фінансової послуги наведено у п.5 ч.1 ст.1 Закону як операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Перелік видів фінансових послуг міститься у п.8 ч.1 ст.4 Закону, до яких, зокрема, належить переказ коштів.

Статтею 6 “Договір про надання фінансових послуг” Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що:

1. Фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб'єктами підприємницької діяльності на підставі договору.

Договір, якщо інше не передбачено законом, повинен містити:

1) назву документа;

2) назву, адресу та реквізити суб'єкта підприємницької діяльності;

3) прізвище, ім'я і по батькові фізичної особи, яка отримує фінансові послуги, та її адресу;

4) найменування, місцезнаходження юридичної особи;

5) найменування фінансової операції;

6) розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків;

7) строк дії договору;

8) порядок зміни і припинення дії договору;

9) права та обов'язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору;

10) інші умови за згодою сторін;

11) підписи сторін.

Вказаний договір про надання фінансових послуг з переказу коштів у вигляді заяви на переказ готівки №__________ від __________ року у сумі ___________- доларів США є недійсним у зв’язку з тим, що відсутні істотні умови договору, передбачені ст.6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

В даному договорі про надання фінансових послуг на переказ коштів відсутне однозначне найсенування особи, яка отримує фінансову послугу, також не вказано на дебет або на кредит якого рахунку здійснюється переказ коштів у сумі ___________ доларів США.

За змістом ч.1 ст.1066 ЦК України, банк виконує за договором банківського рахунка розпорядження клієнта про перерахування відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Зі змісту ст. ст. 1067, 1068 ЦК України, договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами, що відповідають закону та банківським правилам. Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, у тому числі, банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, а клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.

Згідно статті 17 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» форми розрахункових документів, документів на переказ готівки для банків, а також міжбанківських розрахункових документів установлюються нормативно-правовими актами Національного банку України. Форми документів на переказ, що використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу, установлюються правилами платіжних систем. Обов'язкові реквізити електронних та паперових документів на переказ, особливості їх оформлення, оброблення та захисту встановлюються нормативно-правовими актами Національного банку України.

Згідно пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», визначено, що документом на переказ готівки, є документ на переказ, що використовується для ініціювання переказу коштів, поданих разом з цим документом у готівковій формі.

Вимоги щодо оформлення заяв на переказ готівки на дату вчинення встановлювались “Інструкцією про касові операції в банках України», затвердженої Постановою Правління НБУ № 337 від 14.08.2003 року (далі - Інструкція), яка регулює взаємовідносини банків з територіальними управліннями Національного банку, іншими банками та клієнтами з цих питань.

Згідно п. 2 розділу І вказаної Інструкції касові операції - операції, які здійснює банк, а саме: видача готівки, приймання її та обмін не придатних до обігу банкнот (монет) на придатні до обігу банкноти (монети), банкнот на монети, монет на банкноти, банкнот (монет) одного номіналу на банкноти (монети) іншого номіналу, вилучення з обігу сумнівних банкнот (монет), валютно-обмінні операції та операції з банківськими металами.

До касових операцій, які регламентуються цією Інструкцією, належать, зокрема, приймання готівки національної та іноземної валюти від клієнтів для зарахування на власні рахунки та рахунки інших юридичних і фізичних осіб або на відповідний рахунок банку (п. 3 розділу І Інструкції).

Главою 1 розділу ІІІ Інструкції передбачено, що до касових документів, які оформляються згідно з касовими операціями, визначеними цією Інструкцією, належать: заява на переказ готівки, прибутково-видатковий касовий ордер, заява на видачу готівки, прибутковий касовий ордер, видатковий касовий ордер, грошовий чек, а також рахунки на сплату платежів та документи, установлені відповідною платіжною системою для відправлення переказу готівки та отримання його в готівковій формі.

Цією Інструкцією визначені зразки касових документів, на підставі яких здійснюються приймання і видача готівки. Бланки касових документів виготовляються згідно з їх зразками друкарським способом або з використанням комп'ютерної техніки з відображенням обов'язкових реквізитів, передбачених цією Інструкцією, крім грошових чеків, які виготовляються лише друкарським способом.

Форми документів, які застосовуються під час приймання переказу готівки та виплати її суми отримувачу в готівковій формі, визначаються відповідною платіжною системою і мають містити обов'язкові реквізити: дата здійснення операції, зазначення платника та отримувача, дані паспорта особи-отримувача або документа, що його замінює, сума касової операції, підписи платника або отримувача та працівників банку, уповноважених здійснювати касову операцію.

До обов'язкових реквізитів касових документів, які оформлюються для зарахування суми готівки на відповідні рахунки (крім перелічених вище), також належать: номер рахунку отримувача та назва банку отримувача. Усі реквізити в касових документах мають бути заповнені згідно з правилами, зазначеними в додатку 14 до цієї Інструкції. Крім обов'язкових, касові документи можуть містити й інші реквізити, потрібні для здійснення окремих операцій з готівкою.

Прибуткові, видаткові та прибутково-видаткові касові ордери, заяви на видачу готівки оформляються банком за допомогою технічних засобів із зазначенням номера примірника в правому верхньому кутку або виписуються з використанням копіювального або самокопіювального паперу.

У разі використання САБ для оформлення касових документів та відповідно до порядку внутрішнього контролю банк визначає кількість підписів працівників банку, які оформляють, контролюють та виконують касову операцію.

Банк визначає відповідальних працівників, яким надається право підписувати касові документи за касовими операціями та визначає систему контролю за їх здійсненням.

Відповідно до п. 3 глави 2 розділу ІІІ Інструкції приймання готівки іноземної валюти від клієнтів здійснюється за такими прибутковими касовими документами: за заявою на переказ готівки - від юридичних осіб - резидентів та представництв-нерезидентів для зарахування на власні поточні рахунки; від уповноваженого представника нерезидента - суб'єкта підприємницької діяльності для зарахування на розподільчий рахунок в іноземній валюті, відкритий цим банком резиденту - суб'єкту підприємницької діяльності; від фізичних осіб - на поточні, вкладні (депозитні) рахунки та переказу без відкриття рахунку; за прибутковим касовим ордером - від працівників та клієнтів уповноваженого банку за внутрішньобанківськими операціями тощо.

Після завершення приймання готівки клієнту видається квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

Таким чином, відповідно до п. 3 глави 2 розділу ІІІ Інструкції приймання готівки іноземної валюти від фізичних осіб здійснюється лише за такими прибутковими касовими документами:

1) за заявою на переказ готівки на поточні рахунки;

2) за заявою на переказ готівки вкладні (депозитні) рахунки;

3) за заявою на переказ готівки без відкриття рахунку.

В заяві на переказ готівки №__________ від __________ року відсутня істотна умова (обов’язкий реквізит) - номер поточного рахунку (банківського рахунку відповідно до ст.1066 ЦК України) – балансовий рахунок 2620, як передбачено це:

- ст.1066 ч.3.ст.1068 гл.72 ЦК України;

- п.1.37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»,);

- пунктів 1.8, 1.9, 6, 7.1, 7.8, 7.12, 7.13“Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах”, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.2003р. №492;

- п.2.1.1 “Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітністі в банках України”, яка затвердженого постановою Правління НБУ №566 від 30.12.98;

- п.2.3 "Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з готівковими коштами та банківськими металами в банках України", затвердженої постановою Правління НБУ від 20.10.2004 року №495;

- п.4 гл.3 розділу III “Інструкції про касові операції в банках України”, затвердженої постановою Правління НБУ №337 від 14.08.04;

Тобто, видача готівкової іноземної валюти відповідно до актів цивільного законодавства можлива лише з банківського рахунку клієнта банку (поточного рахунку, клієнтського рахунку, поточного рахунку, балансового рахунку 2620).

1 червня 2010 року позивач не оформляв договір у вигляді заяви на переказ готівки з поточного рахунку-банківського рахунку (балансовий рахунок №2620), та нікому з працівників банку не надавав згоду на оформлення заяви на переказ готівки із застосуванням технічних засобів або системи автоматизації банку. Станом на 01.06.10 року поточний рахунок не був відкритий на ім’я _____________.

Квитанція №_______ від ________ не містить усіх необхідних реквізитів, визначених п.3 глави 2 розділу ІІІ «Інструкції про касові операції в банках України» №337 від 14.08.2003р.

Відповідно до вимог глави 72 “Банківський рахунок” ЦК України, п.7.1. ст.7. Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», “Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах”, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.2003р. №492, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.12.2003р. за №1172, , банки мають право відкривати своїм клієнтам виключно вкладні (депозитні), поточні та кореспондентські рахунки, до того ж, будь-який банківський рахунок відкривається виключно на підставі договору, який укладається в письмовій формі між банком та клієнтом.

Поточними рахунками клієнта згідно Плану рахунків в банках України, затвердженому Постановою правління НБУ №280 від 17.06.2004р. та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 26 липня 2004р. за № 919/9518 є рахунки 2620, що призначені для обліку коштів клієнта і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Тобто, рахунок №____________ не є банківським (поточним, клієнтським) рахунком _____________ і до здійснення розрахунково-касових операцій за не має жодного відношення.

Відкриття поточного банківського рахунку породжує відповідні цивільно-правові відносини. Тому, використовування в квитанції №__________ від _____ анонімного (номерного) рахунка №____________ є грубим порушенням актів цивільного законодавства, зокрема ст.1066 ЦК України, ст.18 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Інструкції про касові операції в банках України» затвердженою постановю правління НБУ №337 від 14.08.2003р, “Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах”, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.2003р. №492.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 360-7 Цивільного процесуального кодексу України дана правова позиція щодо порядку приймання банком готівки відповідно до «Інструкції про касові операції в банках України», затвердженої постановою Правління Національного банку України, визначена Верховним Судом України обов’язковою та доведена до судів інформаційним листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в пункті 10 інформаційного листа №10-1390/0/4-12 від 27.09.12 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів із зобов’язань, що виникають із договорів та інших правочинів».

При виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-ХІV.

Відповідно до ст.9 розділу 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в п.5 ст.9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до ст.11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства, установи та організації зобов'язані складати фінансову звітність.

Визначення терміну «первинний документ» наведено у ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Так, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною другою ст.9 даного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, квитанції тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних бухгалтерського та податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно ст.203 ЦК України та Постанови Пленуму ВСУ №9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Я, __________ , __________ року не надавав оферту, а відповідач ________-- року не акцептував оферту про укладення договору про надання фінансових послуг з переказу коштів на поточний рахунок _________ в сумі __________ доларів США.

Тобто, договір про надання фінансових послуг з переказу коштів у вигляді заяви №_____ від _______ на переказ готівки на поточний рахунок __________ у суми _______ доларів США є неукладеним.

Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо).

Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено (п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.09 №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

Як вбачається зі змісту позовних вимог позивач звертається до суду за місцем свого проживання та ставить питання про захист його прав як споживача при виконанні договору про надання фінансових послуг з переказу коштів у вигляді заяви про переказ готівки. При цьому, право на подання позову обгрунтоване тим, що спірні правовідносини виникли внаслідок надання фінансових послуг за договором з переказу коштів, який за своєю правовою природою є різновидом договору на надання послуги, а тому суд відповідно до вимог закону повинен відкрити провадження.

Відповідно до вимог ст.ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, способи захисту права визначені ст. 16 ЦК України.

Стаття 110 ЦПК України регулює альтернативну підсудність та дає можливість позивачу за певними категоріями справ обирати між кількома судами.

Зокрема, відповідно до ч.5. ст.110 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Частиною 14 ст.110 ЦПК України передбачено, що позивач має право на вибір між кількома судами ,яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 114 цього Кодексу.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст. ст. 3,11, ст. 202, ч. 1-3,5,6 ст.203, ст. 210, ч.1,3 ст. 215, ч.1 ст. 509, ст. 638-640, ч.1 ст. 626, ст.ст. 640, 715, 716, 901, 1055, 1066 ЦК України, ч.1,8 ст. 181 ГК України, Законом України “Про захист прав споживачів”, ст. 34 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», п.5 ч.1 ст.1, п.8 ч.1 ст.4, ст.6, ст.18 Закону України “Пр фінансові послуги та п. 1.7. ст. 1, ст.ст. 3.2,7.1.2 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ч.1 ст.2, абз.1 п.2 ч.1 ст.1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», «Інструкцією про ведення касових операцій банками України», затвердженої Постановою Правління НБУ № 174 від 01.06.2011 року, «Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах», затвердженої Постановою Правління НБУ № 492 від 12.11.2003р., Постановою Пленуму ВСУ №9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», Рішенням Конституційного Суду України № 15-рп/2011 від 10.11.11, -

П Р О Ш У

1. Визнати недійсним договір про надання фінансових послуг з переказу коштів у вигляді заяви на переказ готівки №______ від _______ в сумі __________ доларів США між ПАТ “__________» та _________.

Додатки :

1. Копія квитанції №_______ від _________.

2. Копія позовної заяви з додатками для відповідача.

 

После долгого "упрашивания" судьи банк прислал заверенную копию заявы напереказ готивкы и приписочкой "згидно з оригиналом". Но самого оригинала никто не видел, поскольку банк в суды представителя не присылает. Суд перенесли, а дальше? Этого достаточно, чтобы рассмотреть дело по сути или требовать еще мемориальных ордеров и выписок с кассовой книги дня?

Share this post


Link to post
Share on other sites

После долгого "упрашивания" судьи банк прислал заверенную копию заявы напереказ готивкы и приписочкой "згидно з оригиналом". Но самого оригинала никто не видел, поскольку банк в суды представителя не присылает. Суд перенесли, а дальше? Этого достаточно, чтобы рассмотреть дело по сути или требовать еще мемориальных ордеров и выписок с кассовой книги дня?

 

А заяву подают, чтобы рассматривали без них... Если нет, то тогда скорее надо оставлять без рассмотрения...

Share this post


Link to post
Share on other sites

А заяву подают, чтобы рассматривали без них... Если нет, то тогда скорее надо оставлять без рассмотрения

Я являюсь истцом, здесь все нормально. И то, что принесли заверенную копию, тоже нормально. Вопрос в том, требовать ли еще чего?

Share this post


Link to post
Share on other sites

Я являюсь истцом, здесь все нормально. И то, что принесли заверенную копию, тоже нормально. Вопрос в том, требовать ли еще чего?

потребуйте полностью кредитное дело.

И положение о кредитовании :)

Share this post


Link to post
Share on other sites

потребуйте полностью кредитное дело.

И положение о кредитовании :)

Инструкцию (положение) о кассовых операциях в банке.

Договор банковского счета.

Генеральную лицензию на осуществление валютных операций 2011 года.

 

Також, 10 жовтня 2013 року прийнятий Закон України “Про внесення змін до статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" № 643-VII щодо видів фінансових послуг, та набирає чинності лише 8 лютого 2014 року. Таким чином, послуги, що надаються банками відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність", визначені в доповненні пункту 14 частини першої статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" є чинними лише з 8 лютого 2014 року.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=3690&page=4#entry104427

 

 

Я, __________ , __________ року не надавав оферту, а відповідач ________-- року не акцептував оферту про укладення договору про надання фінансових послуг з переказу коштів на поточний рахунок _________ в сумі __________ доларів США.

Тобто, договір про надання фінансових послуг з переказу коштів у вигляді заяви №_____ від _______ на переказ готівки на поточний рахунок __________ у суми _______ доларів США є неукладеним.

Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо).

Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено (п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.09 №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

 

 

11.01.2011, 12:44

Проблема в другом когда к Вам в банк придут люди "Х" с постановлением Суда по клиенту банка, с перечисленными 212, 207, 364, 209 (к примеру), и с претензиями об "умышленном" непредоставлении ВАМИ (служебным лицом) информации в ГКФМ (или просто в части выявления операций), то и 209 "прим" не за горами, только угадайте, уже против Вас с теми же 364 или 367 (господа это реальность!).

07.03.2012, 12:58

ну че, ждемс новой волны имплементаций))

ПРОЕКТ

З а к о н У к р а Ї н и

Про внесення змін до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму"

Розділ X

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

2) у статті 209 Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25 - 26, ст. 131):

в пункті 1 примітки cлова "(за винятком діянь, передбачених статтями 212 і 212-1 Кримінального кодексу України)" виключити;

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=279#entry89772

Некоторые наглые бухгалтеры (кассиры) иногда позволяют себе вообще не приходовать в кассу суммы по некоторым приходным ордерам. Они поступают так: принял от человека деньги, заполнил и выдал ему корешок приходного кассового ордера – и на этом все. Деньги – в карман, а сам приходный ордер – в мусорную корзину. Сразу выявить подобный обман непросто, но он может обнаружиться при проведении встречной налоговой проверки.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6575&page=2#entry104982

 

  • Like 2

Share this post


Link to post
Share on other sites

Инструкцию (положение) о кассовых операциях в банке.

Договор банковского счета.

Генеральную лицензию на осуществление валютных операций 2011 года.

 

Також, 10 жовтня 2013 року прийнятий Закон України “Про внесення змін до статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" № 643-VII щодо видів фінансових послуг, та набирає чинності лише 8 лютого 2014 року. Таким чином, послуги, що надаються банками відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність", визначені в доповненні пункту 14 частини першої статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" є чинними лише з 8 лютого 2014 року.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=3690&page=4#entry104427

 

 

Я, __________ , __________ року не надавав оферту, а відповідач ________-- року не акцептував оферту про укладення договору про надання фінансових послуг з переказу коштів на поточний рахунок _________ в сумі __________ доларів США.

Тобто, договір про надання фінансових послуг з переказу коштів у вигляді заяви №_____ від _______ на переказ готівки на поточний рахунок __________ у суми _______ доларів США є неукладеним.

Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо).

Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено (п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.09 №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

 

 

11.01.2011, 12:44

Проблема в другом когда к Вам в банк придут люди "Х" с постановлением Суда по клиенту банка, с перечисленными 212, 207, 364, 209 (к примеру), и с претензиями об "умышленном" непредоставлении ВАМИ (служебным лицом) информации в ГКФМ (или просто в части выявления операций), то и 209 "прим" не за горами, только угадайте, уже против Вас с теми же 364 или 367 (господа это реальность!).

07.03.2012, 12:58

ну че, ждемс новой волны имплементаций))

ПРОЕКТ

З а к о н У к р а Ї н и

Про внесення змін до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму"

Розділ X

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

2) у статті 209 Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25 - 26, ст. 131):

в пункті 1 примітки cлова "(за винятком діянь, передбачених статтями 212 і 212-1 Кримінального кодексу України)" виключити;

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=279#entry89772

Некоторые наглые бухгалтеры (кассиры) иногда позволяют себе вообще не приходовать в кассу суммы по некоторым приходным ордерам. Они поступают так: принял от человека деньги, заполнил и выдал ему корешок приходного кассового ордера – и на этом все. Деньги – в карман, а сам приходный ордер – в мусорную корзину. Сразу выявить подобный обман непросто, но он может обнаружиться при проведении встречной налоговой проверки.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6575&page=2#entry104982

Огромнейшее СПАСИБО, ув. НБ Украины!

 

Я так понимаю,что договор счета нужно требовать именно на счет 2203?

Share this post


Link to post
Share on other sites

Огромнейшее СПАСИБО, ув. НБ Украины!

 

Я так понимаю,что договор счета нужно требовать именно на счет 2203?

а вы его еще не вытребовали? это в первую очередь...

нужно требовать на тот счет, который указан у вас в договоре, с которого типа выданы деньги. Мы еще потребовали выписку банка с текущего счета, открытого на имя заемщика и детальный розрахунок заборгованности (якщо вона існує)))

Share this post


Link to post
Share on other sites

при єтом не забывайте главного  договор кредита - правочин

правочин не может исполнятся в неустановленный законом способ

ТОЕСТЬ     КРЕДИТ НЕ БЫЛ ПОЛУЧЕН !!!!!

на вопрос был ли ли получены деньги 

ответ ---- кредит не получали

вопрос не относится к позову суд превышает свои полномочия расмотрения вопроса

не помню статью\\\\   суд розглядае справу в межах позовных вымог \\\

----------------------------

Справа № 752/1163/14-ц
Провадження №: 2/752/2108/14
УХВАЛА
05. 05. 2014 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді    Мирошниченко О. В.
при секретарі    Яловенко А. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання
відповідача Телятнікова Олега Володимировича про витребування доказів, -
встановив:
В провадженні Голосіївського районного суду м. Києва перебуває цивільна
справа за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку
«ПРИВАТБАНК» до Телятнікова Олега Володимировича, Котюк Ірини
Олексіївни про звільнення майна з-під арешту.
У судовому засіданні 05 травня 2014 року відповідачем Телятніковим О. В.
заявлено клопотання про повторне витребування у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»
для огляду у судовому засіданні оригінал кредитного договору №
К2НСАЕ00000436 від 11 серпня 2008 року, укладеного між ПАТ КБ
«ПРИВАТБАНК» га Телятніковим О. В., оригінал договору застави рухомого
майна, укладеного 11 серпня 2008 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та
Телятніковим О. В. в забезпечення виконання зобов’язань за вказаним вище
кредитним договором, докази відкриття позичальником рахунку відповідно до
умов п. п. 17. 6, 17. 7 кредитного договору, а також документи, що підтверджують
виконання касових операцій за цими рахунками.
У судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення
клопотання, посилаючись на недоцільність витребування вказаних вище
документів.
Відповідач Котюк І. О. у судовому засіданні при вирішенні даного
клопотання покладалась на розсуд суду.
Вислухавши думку учасників судового процесу та дослідивши матеріали
справи, суд надходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України особи, які беруть участь у справі і
вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в
поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих
доказів.
Враховуючи наведене, з метою необхідності повного і всебічного
з’ясування обставин справи та об’єктивного вирішення спору по суті, суд
вважає, що клопотання відповідача Телятнікова О. В. підлягає задоволенню, як
обґрунтоване, у зв’язку із чим у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» необхідно
витребувати для огляду у судовому засіданні орігінал кредитного договору  №
К2НСАЕ00000436 від 11 серпня 2008 року, укладенного між ПАТ КБ
 
«ПРИВАТБАНК» та Телятніковим О. В., оригінал договору застави рухомого майна, укладеного 11 серпня 2008 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та Телятніковим О. В. в забезпечення виконання зобов’язань за вказаним вище кредитним договором, докази відкриття позичальником рахунку відповідно до умов п. п. 17. 6, 17. 7 кредитного договору, а також документи, що підтверджують виконання касових операцій за цими рахунками.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 133, 134, 135, 137 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Клопотання відповідача Телятнікова Олега Володимировича про витребування доказів, - задовольнити.
Зобов’язати Публічне акціонерне товариство Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» надати Голосіївському районному суду м. Києва для огляду у судовому засіданні оригінал кредитного договору № К2НСАЕ00000436 від 11 серпня 2008 року, укладеного між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та Телятніковим О. В., оригінал договору застави рухомого майна, укладеного 11 серпня 2008 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та Телятніковим О. В. в забезпечення виконання зобов’язань за вказаним вище кредитним договором, докази відкриття позичальником рахунку відповідно до умов п. п. 17. 6, 17. 7 кредитного договору, а також документи, що підтверджують виконання касових операцій за цими рахунками.
У разі неможливості надання вказаних доказів взагалі, або у встановлений строк, суд зобов’язує повідомити про це суд з зазначенням причин протягом п’яти днів з дня отримання ухвали.
За неповідомлення суду про неможливість подати докази, а також за неподання доказів, у тому числі і з причин, визнаних судом неповажними, винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя /шум е (
 

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...