Определение ВССУ о допуске к пересмотру определения ВССУ, оставившего в силе решений предыдущих инстанций об отказе Ипотекодателю в признании исполнит

[у.zaporozhskiy]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/43534010

 

Державний герб України

У х в а л а

6 квітня 2015 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

      

головуючого   Кузнєцова В.О.,

      суддів:                          Карпенко С.О., Коротуна В.М.,

                                Писаної Т.О., Юровської Г.В.,

                                                                          

розглянувши заяву ОСОБА_3, який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3, який діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, до публічного акціонерного товариства «Омега Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: відділ державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Осипенко Дмитро Олегович, опікунська рада Дніпровського району м. Києва, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

                                                  

в с т а н о в и л а:

У березні 2014 року ОСОБА_3, який діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визнати виконавчий напис нотаріуса від 17 квітня 2009 року таким, що не підлягає виконанню.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 28 серпня 2007 року між ним та АКБ «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк», а правонаступником останнього - ПАТ «Омега Банк», укладено кредитний договір, за умовами якого він отримав кредит у розмірі 119 000 доларів США зі сплатою 9,5% річних за користування кредитним коштами зі строком повернення 1 серпня 2032 року.

У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між тими ж сторонами 2 серпня 2007 року укладений договір іпотеки, відповідно до умов якого АКБ «ТАС-Комерцбанк» передано квартиру АДРЕСА_1. Вказував, що 17 квітня 2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Д.О. вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на зазначену квартиру для задоволення вимог стягувача у розмірі 126 718,21 доларів США та 68 678,68 грн. На його думку, виконавчий напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, так як нотаріусу не надані документи на підтвердження безспірності вимог і не дотриманно процедури звернення стягнення на іпотечне майно.

Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 23 травня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 27 серпня 2014 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 грудня 2014 року касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23 травня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 27 серпня 2014 року залишено без змін.

До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_3, який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 грудня 2014 року з підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме                                 ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Як приклад неоднакового застосування судами касаційної інстанції                         одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, заявник наводить ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 жовтня 2014 року, постановлену за результатами розгляду касаційної скарги на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 26 лютого 2014 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 16 квітня 2014 року у справі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню; ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 вересня 2013 року, постановлену за результатами розгляду касаційної скарги на рішення апеляційного суду м. Києва від 21 травня 2013 року у справі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню; ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 грудня 2014 року, постановлену за результатами розгляду касаційної скарги на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 12 червня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 22 липня 2014 року у справі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню; ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 вересня 2014 року, постановлену за результатами розгляду касаційної скарги на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 лютого 2014 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 18 квітня 2014 року у справі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до п. 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 11 від 30 вересня 2011 року «Про судову практику застосування ст. ст. 353-360 ЦПК України» під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Зміст заяви до додані до неї судові рішення, постановлені судом касаційної інстанції 22 жовтня 2014 року, 4 вересня 2013 року, 3 грудня 2014 року, 10 вересня 2014 року, на які заявник посилається як на приклади неоднакового застосування судами ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» від 29 червня 1999 року № 1172, свідчать про наявність підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись ст. ст. 355, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Допустити справу за позовом ОСОБА_3, який діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, до публічного акціонерного товариства «Омега Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: відділ державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Осипенко Дмитро Олегович, опікунська рада Дніпровського району м. Києва, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, до провадження Верховного Суду України за заявою ОСОБА_3, який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 грудня 2014 року.

Ухвалу про допуск справи до провадження разом із заявою про перегляд судового рішення та доданими до неї документами надіслати до Верховного Суду України, а копію ухвали разом із копією заяви - особам, які беруть участь у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий  В.О.Кузнєцов  Судді: С.О.Карпенко    В.М.Коротун   Т.О.Писана   Г.В.Юровська
 

[у.zaporozhskiy]

Держим кулачки, допустили по моему заявлению.

[Vladimir AB]

Тримаємо!

[yafet]

Загадка: як можна захистити право (по ст.18. . Нотаріус здійснює ЗАХИСТ цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом. ) не встановлюючи зміст правовідносин ?  

  На мою скромну думку, остаточний висновок про те, що нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів є більш політичним, ніж однозначно переконливим юридично.    

 

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ,
яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 20 травня 2015 року у справі N 6-158цс15

Відповідно до статті 88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Пунктом 286 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами Українипередбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи надано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року N 1172 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса" (далі - Перелік) для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Отже, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

Встановивши у справі, яка переглядається, що банком нотаріусу надано всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості, наявність доказів належного направлення та отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень та іпотечну вимогу, суди дійшли обґрунтованого висновку про відмову в позові, а та обставина, що зазначена сума заборгованості за кредитом більша ніж у повідомленні, не свідчить про наявність спору.