Постановление ВСУ по пересмотру о необходимости учитывать исковую давность по каждому платежу

[акселератор]

Як на мене, то не зовсім зрозуміло чому ВСУ застосував позовну давність з дати останнього здійсненого платежу, а не відповідно до графіку платежів (в межах трирічного строку). Можливо там було щось накшталт: "при порушенні зобов'язання набуває право на повернення усієї суми" але цього просто не описали у постанові? 

Які є думки з цього приводу?

если банк предъявит  к поручителю требования раньше последнего дня, то тем самым он изменит срок  действия договора поруки  http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=7543&hl=приватбанк&page=2

Підставність позову підтверджується правовими позиціями Верховного суду України та Колегій суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у схожих за своїм змістом справах, які згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковими для судів.

1.

У Правовій позиції від 17 вересня 2014 року у справі №6-125цс14, вказано:

 Відповідно до вимог частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів. 

Установивши, що договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами цього договору встановлено, що він діє до повного припинення всіх зобов’язань боржника за кредитним договором, та що кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання, який був змінений відповідно до кредитного договору, не пред’явив протягом шести місяців позову до поручителя про виконання зобов’язання, суд дійшов правильного висновку про те, що зобов’язання за договором поруки припинилися. 

У самій постанові від 17.09.2014 року Верховний суд встановив таке: «Отже, пред’явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, процентів за користування кредитом та пені 4 лютого 2009 року, кредитор, відповідно до ч. 2 ст.1054 ЦК України, змінив строк виконання основного зобов’язання і зобов’язаний був пред’явити позов до поручителя протягом шести місяців з цієї дати».

 

2.

У Правовій позиції від 24 вересня 2014 року у справі за № 6-106цс14 зазначено таке.

 У разі неналежного виконання позичальником своїх зобов’язань за основним договором строк пред’явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов’язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов’язання або у зв’язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

 За умови пред’явлення банком боржнику й поручителю вимог про дострокове виконання зобов’язання з повернення кредиту, змінюється в односторонньому порядку строк виконання основного зобов’язання й порука припиняється, якщо кредитор не пред’явить вимоги до поручителя протягом шести місяців від зміненої дати виконання основного зобов’язання.

В самій постанові від 24 вересня 2014 року Верховний суд вказав: «23 вересня 2010 року банком надісланоОСОБА_1 повідомлення щодо порушення ОСОБА_2 своїх зобов’язань за кредитним договором і вимогою повернути суму кредиту в повному обсязі, нараховані проценти, комісії та штрафні санкції в тижневий термін від дати одержання цих повідомлень.

Таким чином, банк відповідно до положень статті 1050 ЦК України та пункту 5.2.4 основного договору скористався правом на повернення кредиту достроково, чим змінив дату виконання основного зобов’язання.

 

3.

У Правовій позиції Верховного Суду України від 29 жовтня 2014 року у справі  № 6-169цс14 зазначено наступне

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

В постанові по даній справі ВСУ було «установлено, що ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 отримали письмові повідомлення ПАТ «Сведбанк» від 25 листопада 2009 року про зміну умов кредитного договору, згідно з якими банк скористався своїм правом, передбаченим ч. 2 ст. 1050 ЦК України, і змінив строк виконання зобов’язань за кредитними договорами, зазначивши днем остаточного їх погашення десятий день з дня направлення відповідної письмової вимоги, тобто з 7 грудня 2009 року»

У відповідності до ч. 1. Ст.. 360-7 ЦПК України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності (Рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 р. № 15рп/2004), який має за мету забезпечити учасників правовідносин можливістю точно спрогнозувати результати своїх дій, бути впевненими в незмінності свого правового статусу, набутих прав і обов’язків. Цей принцип передбачає гарантування судового захисту, а також прогнозованість судових рішень, які не будуть змінюватися залежно від юрисдикції, регіону чи інших чинників. Принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання та існуючих правовідносин.

Елементом верховенства права є також принцип рівності всіх перед законом і судом.

У ст. 24 і п. 2 ч. 3 cт. 129 Конституції України, яка має найвищу юридичну силу, закріплено демократично-правовий принцип «всі рівні перед законом і судом». Він міститься і в ст. ст. 5, 10 ЦПК України. Очевидно, що рівність перед судом означає не просто рівний правовий статус всіх учасників процесу, що виступають в однакових правових ролях, не лише створення рівних прав та можливостей для сторін при відстоюванні своїх інтересів у судовому засіданні, але й однакове ставлення суду до вирішення схожих за своїм змістом справ.

Відтак, подібні справи мають вирішуватися однаково.

[Богдан002]

если банк предъявит  к поручителю требования раньше последнего дня, то тем самым он изменит срок  действия договора поруки  http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=7543&hl=приватбанк&page=2

Підставність позову підтверджується правовими позиціями Верховного суду України та Колегій суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у схожих за своїм змістом справах, які згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковими для судів.

1.

У Правовій позиції від 17 вересня 2014 року у справі №6-125цс14, вказано:

 Відповідно до вимог частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів. 

Установивши, що договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами цього договору встановлено, що він діє до повного припинення всіх зобов’язань боржника за кредитним договором, та що кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання, який був змінений відповідно до кредитного договору, не пред’явив протягом шести місяців позову до поручителя про виконання зобов’язання, суд дійшов правильного висновку про те, що зобов’язання за договором поруки припинилися. 

У самій постанові від 17.09.2014 року Верховний суд встановив таке: «Отже, пред’явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, процентів за користування кредитом та пені 4 лютого 2009 року, кредитор, відповідно до ч. 2 ст.1054 ЦК України, змінив строк виконання основного зобов’язання і зобов’язаний був пред’явити позов до поручителя протягом шести місяців з цієї дати».

 

2.

У Правовій позиції від 24 вересня 2014 року у справі за № 6-106цс14 зазначено таке.

 У разі неналежного виконання позичальником своїх зобов’язань за основним договором строк пред’явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов’язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов’язання або у зв’язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

 За умови пред’явлення банком боржнику й поручителю вимог про дострокове виконання зобов’язання з повернення кредиту, змінюється в односторонньому порядку строк виконання основного зобов’язання й порука припиняється, якщо кредитор не пред’явить вимоги до поручителя протягом шести місяців від зміненої дати виконання основного зобов’язання.

В самій постанові від 24 вересня 2014 року Верховний суд вказав: «23 вересня 2010 року банком надісланоОСОБА_1 повідомлення щодо порушення ОСОБА_2 своїх зобов’язань за кредитним договором і вимогою повернути суму кредиту в повному обсязі, нараховані проценти, комісії та штрафні санкції в тижневий термін від дати одержання цих повідомлень.

Таким чином, банк відповідно до положень статті 1050 ЦК України та пункту 5.2.4 основного договору скористався правом на повернення кредиту достроково, чим змінив дату виконання основного зобов’язання.

 

3.

У Правовій позиції Верховного Суду України від 29 жовтня 2014 року у справі  № 6-169цс14 зазначено наступне

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

В постанові по даній справі ВСУ було «установлено, що ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 отримали письмові повідомлення ПАТ «Сведбанк» від 25 листопада 2009 року про зміну умов кредитного договору, згідно з якими банк скористався своїм правом, передбаченим ч. 2 ст. 1050 ЦК України, і змінив строк виконання зобов’язань за кредитними договорами, зазначивши днем остаточного їх погашення десятий день з дня направлення відповідної письмової вимоги, тобто з 7 грудня 2009 року»

У відповідності до ч. 1. Ст.. 360-7 ЦПК України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності (Рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 р. № 15рп/2004), який має за мету забезпечити учасників правовідносин можливістю точно спрогнозувати результати своїх дій, бути впевненими в незмінності свого правового статусу, набутих прав і обов’язків. Цей принцип передбачає гарантування судового захисту, а також прогнозованість судових рішень, які не будуть змінюватися залежно від юрисдикції, регіону чи інших чинників. Принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання та існуючих правовідносин.

Елементом верховенства права є також принцип рівності всіх перед законом і судом.

У ст. 24 і п. 2 ч. 3 cт. 129 Конституції України, яка має найвищу юридичну силу, закріплено демократично-правовий принцип «всі рівні перед законом і судом». Він міститься і в ст. ст. 5, 10 ЦПК України. Очевидно, що рівність перед судом означає не просто рівний правовий статус всіх учасників процесу, що виступають в однакових правових ролях, не лише створення рівних прав та можливостей для сторін при відстоюванні своїх інтересів у судовому засіданні, але й однакове ставлення суду до вирішення схожих за своїм змістом справ.

Відтак, подібні справи мають вирішуватися однаково.

але ж тут одна вимога і та в 2013 році, тут вимоги про дострокове не було взагалі...

ВСУ сам чітко вказав, що останній платіж мав бути до 11 травня 2011 року, а позовну давність почав рахувати з останнього фактично здійсненого платеж у 2008 і я не можу зрозуміти чому саме так. (за моєю логікою він мав би відкинути платежі стосовно яких вже минуло 3+ років, а за іншими відмовити у застосуванні ПД, я це якось так бачу)

п.с. не можу збагнути логіки ВСУ і хочу розібратись.

[у.zaporozhskiy]

але ж тут одна вимога і та в 2013 році, тут вимоги про дострокове не було взагалі...

ВСУ сам чітко вказав, що останній платіж мав бути до 11 травня 2011 року, а позовну давність почав рахувати з останнього фактично здійсненого платеж у 2008 і я не можу зрозуміти чому саме так. (за моєю логікою він мав би відкинути платежі стосовно яких вже минуло 3+ років, а за іншими відмовити у застосуванні ПД, я це якось так бачу)

п.с. не можу збагнути логіки ВСУ і хочу розібратись.

Вы имеете в виду по Постановлению в топике?

В ноябре 2013 банк обратился в суд, поэтому ВСУ считает, что все платежи до ноября 2010 года не подлежат взысканию, если ответчиком заявлено о применении последствий пропуска исковой давности.

Соответственно и общая сумма тела, которую требует банк, должна уменьшиться на сумму ежемесячных платежей по телу кредита с 2008 по ноябрь 2010.

[Богдан002]

Вы имеете в виду по Постановлению в топике?

В ноябре 2013 банк обратился в суд, поэтому ВСУ считает, что все платежи до ноября 2010 года не подлежат взысканию, если ответчиком заявлено о применении последствий пропуска исковой давности.

Соответственно и общая сумма тела, которую требует банк, должна уменьшиться на сумму ежемесячных платежей по телу кредита с 2008 по ноябрь 2010.

ні, я про це - 6-331цс15

[у.zaporozhskiy]

ні, я про це - 6-331цс15

Это как раз постановление ВСУ, где исковая давность по требованию об обращении взыскания на предмет ипотеке считается с момента просрочки.

А что сказало ВССУ после отмены ВСУ?

[у.zaporozhskiy]

ні, я про це - 6-331цс15

По взысканию задолженности и обращению взыскания на предмет ипотеки в счет ее погашения, разный момент начала отсчета исковой давности, хотя в некоторых случаях, он может совпадать.

[Богдан002]

По взысканию задолженности и обращению взыскания на предмет ипотеки в счет ее погашения, разный момент начала отсчета исковой давности, хотя в некоторых случаях, он может совпадать.

касація продублювала ВСУ.

Зрозуміло, по іпотеці виходить з моменту останнього здійсненого платежу (тобто в розумінні ч.1 ст.33 про іпотеку "У разі невиконання або неналежного виконання боржником

основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої

вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на

предмет іпотеки.").

Сподіваюсь вірно розумію.

Дякую.

[у.zaporozhskiy]

касація продублювала ВСУ.

Зрозуміло, по іпотеці виходить з моменту останнього здійсненого платежу (тобто в розумінні ч.1 ст.33 про іпотеку "У разі невиконання або неналежного виконання боржником

основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої

вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на

предмет іпотеки.").

Сподіваюсь вірно розумію.

Дякую.

Почти правильно, если ипотекодатель и заемщик разные лица (в принципе даже, если и одно лицо), то не с момента последнего платежа, а даже с момента возникновения просрочки.

Пока несколько человек, по кому я начинал бороться по этому направлению, боряться, а несколько (те кто были с Крыма и Дон обл.) бросили бороться.

Хотя считаю, направление весьма перспективное.