Постановление ВСУ по пресмотру о признании не подлежащей исполнению исполнительной надписи в пользу Порше Лизинг Украина

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2016 року

м. Київ

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

головуючого Лященко Н.П.,  
суддів: Гуменюка В.І., Сімоненко В.М., 
Охрімчук Л.І., Яреми А.Г., 
   
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізінг Україна», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, за заявою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 грудня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У березні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізінг Україна» (далі – ТОВ «Порше Лізінг Україна»), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Позивач зазначав, що 25 листопада 2013 року між ним та ТОВ «Порше Лізінг Україна» було укладено договір про фінансовий лізинг за НОМЕР_1, який за своєю природою є змішаним, тобто містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу в кредит з розстроченням платежу.

Відповідно до вимог частини другої статті 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. Згідно із частиною другою статті 799 ЦК України договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Проте договір лізингу, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Порше Лізинг Україна», нотаріально посвідченим не був, тому в силу частини першої статті 220 ЦК України є нікчемним.

Договір, укладений між сторонами 25 листопада 2013 року, в частині купівлі-продажу автомобіля безспірного порядку повернення автомобіля не передбачає, в частині оренди (найму) автомобіля є нікчемним.

Крім того, ТОВ «Порше Лізинг Україна» відмовилося від договору у повному обсязі, про що повідомило позивача листом від 17 березня 2014 року за вихідним НОМЕР_2.

Посилаючись на те, що виконавчий напис нотаріусом вчинено з порушенням вимог закону, позивач просив задовольнити позов.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 5 червня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 28 вересня 2015 року, позов ОСОБА_1 задоволено: визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 НОМЕР_3 від 9 лютого 2015 року про зобов’язання ОСОБА_1 повернути ТОВ «Порше Лізинг Україна» автомобіль марки «Volkswagen Touareg».

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 грудня 2015 року касаційну скаргу ТОВ «Порше Лізинг Україна» відхилено, рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 5 червня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 28 вересня 2015 року залишено без змін.

У поданій до Верховного Суду України заяві про перегляд судового рішення приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 просить скасувати постановлені у справі судові рішення та направити справу для розгляду до відповідного суду першої інстанції за підсудністю з передбаченої пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України підстави – неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права – при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ, зокрема частини другої статті 109, частини дванадцятої статті 110 ЦПК України.

На підтвердження зазначеної підстави подання заяви приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 серпня та 17 вересня 2014 року.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в заяві доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява про перегляд оскаржуваного судового рішення не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

За положенням пункту 2 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права – при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ.

За змістом статті 3604 ЦПК України суд задовольняє заяву про перегляд справи і скасовує судове рішення у справі, яка переглядається з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, якщо встановить, що судове рішення є незаконним.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 та визнаючи виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції, з висновками якого погодилися й суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив з того, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог закону. При цьому суди виходили з того, що при зверненні до суду правила підсудності позивач не порушив.

Згідно з вимогами статті 107 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами.

Відповідно до частини другої статті 109 ЦПК України позови до юридичних осіб пред’являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

За правилами частини дванадцятої статті 110 ЦПК України позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса, можуть пред’являтися також за місцем його виконання.

Місце виконання рішення визначене статтею 20 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження».

Разом з тим в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 серпня 2014 року, на яку як на приклад неоднакового застосування норм процесуального права посилався заявник, суд касаційної інстанції, скасовуючи ухвали судів попередніх інстанцій, з висновками про те, що спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, підлягає розгляду місцевим судом за правилами частини першої статті 114 ЦПК України, дійшов висновку, що правила виключної підсудності не застосовуються до спору цієї категорії.

Аналогічні висновки містяться й в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 вересня 2014 року.

Звертаючись до місцевого суду з позовом, позивач не посилався на статтю 114 ЦПК України.

Отже, надані заявником ухвали суду касаційної інстанції не свідчать про неоднакове застосування судом касаційної інстанції частини другої статті 109 та частини дванадцятої статті 110 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 3605 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися. 

Керуючись статтями 355, 3602, 3603, 3605 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а :

У задоволенні заяви приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 грудня 2015 року відмовити.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 3 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий Н.П. Лященко
Судді: В.І. Гуменюк 
В.М. Сімоненко
Л.І. Охрімчук 
А.Г. Ярема

http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/FEE7BA169E7320EEC2257FC500556088

[ANTIRAID]

Державний герб України

Справа № 686/5110/15-ц

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2015р.

м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд в складі:

головуючого - судді Продан Б.Г.,
при секретарі Дорош Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Порше Лізинг Україна», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до ТОВ «Порше Лізинг Україна», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

В підтвердження позовних вимог пояснює, що 25.11.13р. між сторонами було укладено договір про фінансовий лізинг за № 00009065. Даний договір за своєю природою є змішаним договром, який містить елементи договру оренди (найм) та договору купівлі-продажу в кредит з розстроченням платежу.

Відповідно до вимог ст. 806 ч. 2 ЦК України, до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм(оренду) з врахуванням особливостей, встановлених цим пераграфом та законом. Згідно ч. 2 ст. 799 ЦК України встановлено, що договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Про те договір лізингу, який укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Порше Лізинг Україна» нотаріально посвідченим не був, тому в силу ст. 220 ч. 1 ЦК України є нікчемним.

Крім цього, укладений договір між сторонами від 25.11.13р. у частині купівлі-продажу автомобіля безспірного порядку повернення автомобіля не передбачає, в частині оренди (найму) автомобіля є нікчемним. Навіть якщо урахувати положення підпунту 13.1 п. 13 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу, якими урегульовані питання вилучення об»єкту лізингу, то позивач зобов»язаний повернути автомобіль відповідачу у випадках: дострокового закінчення строку лізингу; розірвання контракту, крім випадків, коли позивач набуває право власності на об»єкт лізингу відповідно до умов контракту. В даному випадку строк договору не закінчився, договір про купівлю-продаж автомобіля в установленому порядку не розірвано.

17.03.14р. ТОВ «Порше Лізинг Україна» відмовилося від договору у повному обсязі, про що повідомило позивача листом від 17.03.14р. за вихідним № 00009065.

Відповідно до вимог ст. 653 ч. 2 ЦК України, у разі розірвання договору, зобов»язання сторін припиняються. Про те, виконавчий напис нотаріуса від 09.02.15р. було вчинено на тій підставі, що за період з 16.07.14р. по 16.10.14р. ОСОБА_1 заборгував ТОВ «Порше Лізин Україна» 70595 грн. несплачених лізингових платежів та 3065 грн. штрафних санкцій. Нарахування платежів по виконавчому напису нотаріуса відбулося після того, як договір було розірвано.

В судовому засіданні позивач позовну заяву підтримав і просить позов задоволити, пояснивши суду, що виконавчий напис нотаріуса вчинено з порушенням вимог діючого законодавства, зокрема: ЗУ «Про нотаріат», Постанови КМ України № 1172 від 29.06.99р., Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.12р.

Представник відповідача проти позову заперечує, пояснивши суду, що виконавчий напис нотаріуса було вчинено відповідно до вимог закону. Так між сторонами було укладено 25.11.13р. договір про фінансовий лізинг відповідно до вимог ст. 806 ЦК України. За даним договором позивач право власності міг набути тільки після сплати всіх платежів і після цього сторони мали підписати додаткову угоду до договору. Договір купівлі-продажу між сторонами не укладався. За своєю природою договір про фінансовий лізинг не є договором купівлі-продажу. За договором у позивача станом на 16.10.14р. виникла заборгованістья, яка склала 70595 грн. Крім цього, позивачу було нараховано штрафні санкції в сумі 3065 грн. 31 коп. які передбачені договром. Загальний розмір заборгованості станом на 16.10.14р. становив 82008 грн. 71 коп. На дану суму і було вчинено виконавчий напис нотаріуса.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так в судовому засіданні об»єктивно встановлено що між сторонами 25.11.13р. було укладено договір про фінансовий лізинг за № 00009065.

09.02.15р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 було вчинено виконавчий напис нотаріуса, яким зобов»язано ОСОБА_1 повернути ТОВ «Порше Лізинг Україна» автомобіль VOLKSWAGEN, модель TOUAREG, шасі (кузов, рама) - WVGZZZ7PZED020714, 2013 року виробництва, д\з АА 8998 ОЕ, вартістю 926043 грн.

Відповідно до вимог ст. 87 ЗУ «Про нотаріат», визначено, що нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, а перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою КМ України № 1172 від 29.06.99р. Для одержанння виконавчого напису нотаріуса про повернення об»єкту лізингу необхідно подати: оригінал договору лізингу; засвідчену лізингодавцем копію рахунку, напрвленого лізингоодержувачу з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.

Однак, при вчиненні виконавчого напису, копія рахунка, направленого лізингоодержувачу, нотаріусом не витребовувалась. Замість цього, нотаріусом долучено виписку з особового рахунку боржника (лізингоодержувача) із зазначенням сум сплачених коштів з відміткою відповідача про те, що станом на 06.02.15р. рахунки не сплачені.

Позивач копію рахунку не отримував, і цим самим був позбалений можливості заперечувати проти нарахованої заборгованості. Заборгованість позивачу була нарахована за період з 16.07.14р. по 16.10.14р., тоді як відповідач своїм листом від 17.03.14р. повідомив позивача про розірвання договору про фінансовий лізинг, який був укладений 25.11.13р. Тому суд вважає, що заборгованість не є безспірною.

Також зазначена у заяві ТОВ «Порше Лізинг Україна» сума заборгованості не відповідає внесеним до виконавчого напису відомостям, зокрема зазначено про суму штрафних санкцій за прострочення платежів та витрати, понесені лізингодавцем за повернення простроченої заборгованості.

За таких обставин по справі, суд приходить до висновку, що виконавчий напис вчинений нотаріусом з порушенням вимог діючого законодавства. Тому його слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст. ст. 214; 215 ЦПК України; ст. 806 ЦК України; ЗУ «Про фінансовий лізинг»; ЗУ «Про нотаріат», суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задоволити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 № 161 від 09.02.2015р. про зобов»язання ОСОБА_1 повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» автомобіль.

На рішення суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Хмельницької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя:

http://reyestr.court.gov.ua/Review/44993340

[ANTIRAID]

Державний герб України

Справа № 686/5110/15-ц
Провадження № 22-ц/772/2460/2015

Головуючий в суді першої інстанції Продан Б. Г.

Категорія 59

Доповідач Жданкін В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2015 р.

м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого:Жданкіна В.В.
Суддів: Денишенко Т.О., Медяного В.М.
при секретарі : Куленко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою представника ТОВ «Порше Лізинг Україна» - Зайцева Михайла Миколайовича на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 червня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ТОВ «Порше Лізинг Україна», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хижняка Андрія Миколайовича про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню , -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Порше Лізинг Україна», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хижняка А.М. про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Позов мотиву этим, що 25.11.13р. між сторонами було укладено договір про фінансовий лізинг за № 00009065. Даний договір за своєю природою є змішаним договром, який містить елементи договру оренди (найм) та договору купівлі-продажу в кредит з розстроченням платежу.

Відповідно до вимог ст. 806 ч. 2 ЦК України, до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з врахуванням особливостей, встановлених цим пераграфом та законом. Згідно ч. 2 ст. 799 ЦК України встановлено, що договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Проте договір лізингу, який укладений між позивачем та ТОВ «Порше Лізинг Україна» нотаріально посвідченим не був, тому в силу ст. 220 ч. 1 ЦК України є нікчемним.

Крім цього, укладений договір між сторонами від 25.11.13 року у частині купівлі-продажу автомобіля безспірного порядку повернення автомобіля не передбачає, в частині оренди (найму) автомобіля є нікчемним. Навіть з урахуванням положення підпунту 13.1 п. 13 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу, якими урегульовані питання вилучення об»єкту лізингу, то позивач зобов»язаний повернути автомобіль відповідачу у випадках: дострокового закінчення строку лізингу; розірвання контракту, крім випадків, коли позивач набуває право власності на об»єкт лізингу відповідно до умов контракту. В даному випадку строк договору не закінчився, договір про купівлю-продаж автомобіля в установленому порядку не розірвано.

17.03.14 року ТОВ «Порше Лізинг Україна» відмовилося від договору у повному обсязі, про що повідомило позивача листом від 17.03.14 року за вихідним № 00009065.

Відповідно до вимог ст. 653 ч. 2 ЦК України, у разі розірвання договору, зобов»язання сторін припиняються. Проте, виконавчий напис нотаріуса від 09.02.15р. було вчинено на тій підставі, що за період з 16.07.14р. по 16.10.14р. ОСОБА_4 заборгував ТОВ «Порше Лізин Україна» 70 595 грн. несплачених лізингових платежів та 3065 грн. штрафних санкцій. Нарахування платежів по виконавчому напису нотаріуса відбулося після того, як договір було розірвано, що стало причиною звернення до суду з даним позовом, який позивач просив задоволити.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05.06.2015 року позовні вимоги задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хижняка А.М. № 161 від 09.02. 2015 року про зобов»язання ОСОБА_4 повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» автомобіль.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Порше Лізинг Україна» просить скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05.06.2015 року як незаконне, постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нове рішення про відмову позивачу у задоволенні позову.

Колегія суддів, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення у зв`язку з наступним.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 25.11.13 року між ОСОБА_4 та ТОВ «Порше Лізинг Україна» було укладено договір про фінансовий лізинг № 00009065 відповідно до умов якого відповідач надав ОСОБА_4 у строкове користування на умовах фінансового лізингу транспортний засіб Volkswagen Touarеg реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю 66 500 доларів США.

Проте, 09.02.15р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу було вчинено виконавчий напис нотаріуса, яким зобов»язано ОСОБА_4 повернути ТОВ «Порше Лізинг Україна» автомобіль VOLKSWAGEN, модель TOUAREG, шасі (кузов, рама) - НОМЕР_2, 2013 року виробництва, д\з НОМЕР_3, вартістю 926 043 грн.

Відповідно до вимог ст. 87 ЗУ «Про нотаріат» визначено, що нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, а перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою КМ України № 1172 від 29.06.99р. Для одержанння виконавчого напису нотаріуса про повернення об»єкту лізингу необхідно подати: оригінал договору лізингу; засвідчену лізингодавцем копію рахунку, направленого лізингоодержувачу з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.

В порушення вищевикладених норм, при вчиненні виконавчого напису, копія рахунка, направленого лізингоодержувачу, нотаріусом не витребовувалась. Замість цього, нотаріусом долучено виписку з особового рахунку боржника (лізингоодержувача) із зазначенням сум сплачених коштів з відміткою відповідача про те, що станом на 06.02.15р. рахунки не сплачені.

Копію рахунку ОСОБА_4 не отримував чим був позбалений можливості заперечувати проти нарахованої заборгованості. Заборгованість позивачу була нарахована за період з 16.07.14 р. по 16.10.14р., тоді як відповідач своїм листом від 17.03.14р. повідомив позивача про розірвання договору про фінансовий лізинг, який був укладений 25.11.13р.

Крім того, зазначена у заяві ТОВ «Порше Лізинг Україна» сума заборгованості не відповідає внесеним до виконавчого напису відомостям, зокрема зазначено про суму штрафних санкцій за прострочення платежів та витрати, понесені лізингодавцем за повернення простроченої заборгованості, тобто сума заборгованості не є безспірною.

За таких обставин, виконавчий напис вчинений нотаріусом з порушенням вимог діючого законодавства, а тому його слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Рішення суду першої інстанціі законне і обґрунтоване, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів , -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника ТОВ «Порше Лізинг Україна» - Зайцева Михайла Миколайовича відхилити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 20 днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий : /підпис/
Судді: /підпис/

З оригіналом вірно: 
 
http://reyestr.court.gov.ua/Review/51600055

[ANTIRAID]

Державний герб України

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2015 року

м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

суддів: Кадєтової О.В., Кузнєцова В.О., Наумчука М.І.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хижняка Андрія Миколайовича про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 28 вересня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У березні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 25 листопада 2013 року між сторонами було укладено договір про фінансовий лізинг за № 00009065. Даний договір за своєю природою є змішаним договором, який містить елементи договору оренди (найм) та договору купівлі-продажу в кредит з розстроченням платежу.

ТОВ «Порше Лізинг Україна» відмовилося від договору у повному обсязі, про що повідомило позивача листом від 17 березня 2014 року за вихідним № 00009065.

Позивач зазначав, що виконавчий напис нотаріуса від 09 лютого 2015 року було вчинено на тій підставі, що за період з 16 липня 2014 року по 16 жовтня 2014 року ОСОБА_1 заборгував ТОВ «Порше Лізин Україна» 70 595,00 грн несплачених лізингових платежів та 3 065,00 грн штрафних санкцій. Нарахування платежів по виконавчому напису нотаріуса відбулося після того, як договір було розірвано, у зв'язку з чим просив суд визнати зазначений виконавчий напис таким, зо не підлягає виконанню.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 червня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 28 вересня 2015 року, позов задоволено.

Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хижняка А.М. № 161 від 09 лютого 2015 року про зобов'язання ОСОБА_1 повернути ТОВ «Порше Лізинг Україна» автомобіль.

У касаційній скарзі ТОВ «Порше Лізинг Україна» просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, мотивуючи свої вимоги порушенням судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що підстави для скасування судових рішень відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що зазначена у заяві ТОВ «Порше Лізинг Україна» сума заборгованості не відповідає внесеним до виконавчого напису відомостям, тобто сума заборгованості не є безспірною.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги, перевірені вивченням матеріалів справи, висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та не дають підстав вважати, що при розгляді справи було неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору.

Згідно з ч. 3 ст. 332, п. 1 ч. 1 ст. 336 ЦПК України, за наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення судового рішення без змін, оскільки судом першої та апеляційної інстанцій не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, керуючись ч. 3 ст. 332, п. 1 ч. 1 ст. 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и в :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» відхилити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 28 вересня 2015 рокузалишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О.В. Кадєтова В.О. Кузнєцов М.І. Наумчук

http://reyestr.court.gov.ua/Review/54789082

[ANTIRAID]

Признавая не подлежащей исполнению исполнительную надпись в пользу Порше Лизинг Украина суды пришли к выводу об отсутствии бесспорности при осуществлении исполнительной надписи.

[yafet]

1 hour ago, ANTIRAID said:

Признавая не подлежащей исполнению исполнительную надпись в пользу Порше Лизинг Украина суды пришли к выводу об отсутствии бесспорности при осуществлении исполнительной надписи.

Ще б розбити правову позицію N 6-158цс15 і можна було б вважати проблему закритою.

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ,
яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 20 травня 2015 року у справі N 6-158цс15

Відповідно до статті 88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Пунктом 286 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами Українипередбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи надано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року N 1172 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса" (далі - Перелік) для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Отже, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

Встановивши у справі, яка переглядається, що банком нотаріусу надано всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості, наявність доказів належного направлення та отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень та іпотечну вимогу, суди дійшли обґрунтованого висновку про відмову в позові, а та обставина, що зазначена сума заборгованості за кредитом більша ніж у повідомленні, не свідчить про наявність спору.

[0720]

Не могу понять, что мешало сторонам нотариально заверить договор, как того требует закон?

[ANTIRAID]

Тут вопрос не в нотариальном заверении. Нотариусы сейчас массово выносят надписи по взысканию средств даже по беззалоговым кредитам. Приватбанк и Альфа банк впереди планеты всей.

[0720]

да, но суды мотивируют именно ничтожностью договора в силу его ненадлежащей формы (нет нотариального заверения)

[Лев]

Институт исполнительных надписей  - производная института мошенничества. Нотариус выступает в роли ручного судьи.

[yafet]

1 hour ago, Лев said:

Институт исполнительных надписей  - производная института мошенничества. Нотариус выступает в роли ручного судьи.

Дура лекс... Ви ж в курсі. 

Стаття 18. Захист цивільних прав нотаріусом

1. Нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.   

 

Тільки от невідома логіка ВСУ, як йому прийшов в голови висновок, що можна захищати щось, не встановивши що. Тобто не встановлюючи змісту порушеного права, а тільки зібравши макулатуру за переліком.

[у.zaporozhskiy]

В 04.06.2016 в 18:57, ANTIRAID сказал:

Признавая не подлежащей исполнению исполнительную надпись в пользу Порше Лизинг Украина суды пришли к выводу об отсутствии бесспорности при осуществлении исполнительной надписи.

Відповідно до п. 8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою КМ України № 1172 від 29.06.99р. Для одержанння виконавчого напису нотаріуса про повернення об»єкту лізингу необхідно подати: оригінал договору лізингу; засвідчену лізингодавцем копію рахунку, напрвленого лізингоодержувачу з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.

Однак, при вчиненні виконавчого напису, копія рахунка, направленого лізингоодержувачу, нотаріусом не витребовувалась. Замість цього, нотаріусом долучено виписку з особового рахунку боржника (лізингоодержувача) із зазначенням сум сплачених коштів з відміткою відповідача про те, що станом на 06.02.15р. рахунки не сплачені.

Я так понял это главное основание, а также бесспорность.

Крім того, зазначена у заяві ТОВ «Порше Лізинг Україна» сума заборгованості не відповідає внесеним до виконавчого напису відомостям, зокрема зазначено про суму штрафних санкцій за прострочення платежів та витрати, понесені лізингодавцем за повернення простроченої заборгованості, тобто сума заборгованості не є безспірною.

 

Я так понял, что в заявлении об осуществлении ИНН была одна сумма, но нотариус осуществил ее на другую сумму.

 

Второе, с какого перепуга  ТОВ «Порше Лізинг Україна» решило, что производство по иску о признании исполнительной надписи по обращению взыскания на авто - движимое имущество должно происходить по правилам исключительной подсудности, а именно ст. 114 ЦК Украины?

 

[у.zaporozhskiy]

В 04.06.2016 в 22:38, ANTIRAID сказал:

Тут вопрос не в нотариальном заверении. Нотариусы сейчас массово выносят надписи по взысканию средств даже по беззалоговым кредитам. Приватбанк и Альфа банк впереди планеты всей.

Согласен полностью.

Самое важное в этом, что бы нотариусу был подан оригинал кредитного договора для осуществления ИНН.

В 04.06.2016 в 23:00, 0720 сказал:

да, но суды мотивируют именно ничтожностью договора в силу его ненадлежащей формы (нет нотариального заверения)

Ничтожность каких договоров?

Вы имеете в виду по карточным кредитам?

Где практика ВСУ или ВССУ?

[у.zaporozhskiy]

В 05.06.2016 в 12:44, yafet сказал:

Дура лекс... Ви ж в курсі. 

Стаття 18. Захист цивільних прав нотаріусом

1. Нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.   

 

Тільки от невідома логіка ВСУ, як йому прийшов в голови висновок, що можна захищати щось, не встановивши що. Тобто не встановлюючи змісту порушеного права, а тільки зібравши макулатуру за переліком.

Я думаю, что им пришло это не в голову, а в карман.

Так как в 2015 году, после изменений в ЦПК, мне наконец-то удалось добиться открытия производства по заявлению о пересмотре определения ВССУ, где наплевали на отсутствие бесспорности при осуществлении ИНН.

В результате, как я понимаю, несколько кредиторов збросилось и закрыло этот вопрос.

п.с. Если бы я с самого начала занимался спором, по которому вынесено постановление от 20.05.2015, я бы попросил назначить бухгалтерско-экономическую экспертизу, но не все заемщики способны ее потянуть.

Сейчас в госучреждениях, она стоит более 10 тысяч.