Постановление ВСУ по пересмотру о юрисдикции дел об оспаривании действий регистраторов по переоформлению имущества на ипотекодержателя

[Wizir]

7 hours ago, y.voronizhskiy said:

А с чем не будем торопиться?

.. посмотрим , как среагируют  админсуды  . 

[ais]

А здесь решение ВСУ по юрисдикции суда касаются только перерегистрации права собственности на объект ипотеки или это касается и переоформлению ипотекодержателя?
 

[у.zaporozhskiy]

37 минут назад, ais сказал:

А здесь решение ВСУ по юрисдикции суда касаются только перерегистрации права собственности на объект ипотеки или это касается и переоформлению ипотекодержателя?
 

Я думаю только случаев, где нарушен договорной порядок, поэтому на случаи замены ипотекодержателя не распространяется.

[НБ Украины]

On 28.07.2016 at 9:01 AM, ANTIRAID said:

Три палаты Верховного суда Украины на совместном заседании приняли решение о неподведомственности административным судам споров связанных с оспариванием действий госрегистратора по переоформлению права собственности на предмет ипотеки на ипотекодержателя.

В частности в постановлении указано:

Враховуючи те, що у справі, яка розглядається, спірні правовідносини пов’язані із невиконанням, на думку позивача, умов цивільно-правової угоди, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах, Судової палати у господарських справах і Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами ЦПК. 

Таким чином, не обговорюючи питання правильності застосування судами статей 36, 37 Закону № 898-IV, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах, Судової палати у господарських справах і Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що в цьому випадку неоднаково застосовано статтю 6 Конвенції стосовно «суду, встановленого законом». Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з’ясування всіх обставин у справі і обов’язок суб’єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

За таких обставин ухвалені в адміністративній справі судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження в ній.

Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"25" листопада 2015 р.                               м. Київ                  К/800/37845/15, К/800/38737/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої:                    Гончар Л.Я.,

Суддів:                    Конюшка К.В.,

                              Калашнікової О.В.,

при секретарі:           Зубенка Д.В.,

…

Згідно з частиною другою статті 36 Закону України "Про іпотеку" договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини третьої статті 36 Закону України "Про іпотеку" договір про задоволення вимог іпотекодержателя може передбачати:

передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;

право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Згідно з пунктом 5.2 договору іпотеки від 23.11.2007 №70847 позасудове врегулювання здійснюється одним з наступних способів звернення стягнення на предмет іпотеки: передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України "Про іпотеку"; отримання іпотекодержателем права продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу від імені Іпотекодавця на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України "Про іпотеку".

…

Відповідно до частини першої статті 37 Закону України "Про іпотеку" в редакції, чинній на момент прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію прав, іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

http://antiraid.com.ua/forum/topic/8636-postanovlenie-vsu-po-peresmotru-o-yurisdiktsii-del-ob-osparivanii-deystviy-registratorov-po-pereoformleniyu-imushhestva-na-ipotekoderzhatelya/?do=findComment&comment=170116

 

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ  ПОСТАНОВА

від 17 жовтня 2013 р. № 868  Київ

Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень

{Назва Постанови із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 722 від 24.12.2014}

{Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ 
№ 337 від 13.08.2014 
№ 722 від 24.12.2014}

…

21. На підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав щодо об’єкта нерухомого майна, право власності на який заявлене вперше, державний реєстратор відкриває відповідний розділ у Державному реєстрі прав, присвоює реєстраційний номер такому об’єкту та формує реєстраційну справу відповідно до законодавства.

Державний реєстратор оформляє рішення про державну реєстрацію прав у одному примірнику.

У разі проведення державної реєстрації прав на житловий будинок, будівлю або споруду одночасно з державною реєстрацією прав на земельну ділянку, на якій вони розташовані, державний реєстратор відкриває відповідні розділи в Державному реєстрі прав, присвоює реєстраційні номери таким об’єктам та формує реєстраційні справи відповідно до законодавства щодо таких об’єктів, крім випадків проведення державної реєстрації речового права на земельну ділянку у спеціальному розділі Державного реєстру прав.

…

24. У випадках, установлених законом, державний реєстратор органу державної реєстрації прав після прийняття рішення про державну реєстрацію права власності, відкриття відповідного розділу Державного реєстру прав та/або внесення записів до зазначеного Реєстру формує свідоцтво про право власності на нерухоме майно (далі - свідоцтво), оформляє його у двох примірниках, які підписує і засвідчує печаткою.

Державний реєстратор використовує бланк свідоцтва, зразок та опис якого встановлює Мін’юст.

http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/868-2013-п/ed20150101

 

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, №№ 40-44, ст.356)

…

Розділ III 
ОБ'ЄКТИ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ

…

Глава 13 
РЕЧІ. МАЙНО

…

Стаття 182. Державна реєстрація прав на нерухомість

1. Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran1050#n1050

За статтями 36 та 37 Закону «Про іпотеку»  іпотекодержатель   може   задовольнити  забезпечену  іпотекою  вимогу  шляхом  первинного способу набуття (виникнення) чи похідного (вторинного) способу набуття (передачі, переходу) права власності на предмет іпотеки?

Заява подана на виникнення  чи на перехід права власності на предмет іпотеки?

Державний реєстратор органу державної реєстрації прав прийняв рішення про первинний спосіб набуття (виникнення)  чи про похідний (вторинний) спосіб набуття (перехід) права власності на предмет іпотеки?

Якщо державний реєстратор органу державної реєстрації прав прийняв рішення про первинний спосіб набуття (виникнення) права власності на предмет іпотеки, було сформовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно?

Яким чином рішення про державну реєстрацію прав щодо об’єкта нерухомого майна, право власності на який заявлене вперше ( виникнення права власності) стосується договору іпотеки?

Оскаржувати рішення про державну реєстрацію прав щодо об’єкта нерухомого майна, право власності на який заявлене вперше ( виникнення права власності) чи оскаржувати державну реєстрацію переходу права власності на предмет іпотеки, яку держаний реєстратор не  вчиняв?

 

[Wizir]

On 30.07.2016 at 0:44 PM, 0720 said:

я же говорю, админсуды не хотят терять клиентов, очень уж им выгодно рассматривать такие дела

  В  КАС нет  понятия  клиент.  Здесь вообще, немного  не о том...

[0720]

3 hours ago, Wizir said:

  В  КАС нет  понятия  клиент.  Здесь вообще, немного  не о том...

в  КАС конечно нету, а вот как там оно на самом деле..

[у.zaporozhskiy]

В 31.07.2016 в 13:36, НБ Украины сказал:

Державний герб України

 

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

 

У Х В А Л А

 

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 

"25" листопада 2015 р.                               м. Київ                  К/800/37845/15, К/800/38737/15

 

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

 

Головуючої:                    Гончар Л.Я.,

 

Суддів:                    Конюшка К.В.,

 

                              Калашнікової О.В.,

 

при секретарі:           Зубенка Д.В.,

 

…

 

Згідно з частиною другою статті 36 Закону України "Про іпотеку" договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

 

Відповідно до частини третьої статті 36 Закону України "Про іпотеку" договір про задоволення вимог іпотекодержателя може передбачати:

 

передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;

 

право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

 

Згідно з пунктом 5.2 договору іпотеки від 23.11.2007 №70847 позасудове врегулювання здійснюється одним з наступних способів звернення стягнення на предмет іпотеки: передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України "Про іпотеку"; отримання іпотекодержателем права продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу від імені Іпотекодавця на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України "Про іпотеку".

 

…

 

Відповідно до частини першої статті 37 Закону України "Про іпотеку" в редакції, чинній на момент прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію прав, іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

 

http://antiraid.com.ua/forum/topic/8636-postanovlenie-vsu-po-peresmotru-o-yurisdiktsii-del-ob-osparivanii-deystviy-registratorov-po-pereoformleniyu-imushhestva-na-ipotekoderzhatelya/?do=findComment&comment=170116

 

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ  ПОСТАНОВА

від 17 жовтня 2013 р. № 868  Київ

Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень

 

{Назва Постанови із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 722 від 24.12.2014}

 

{Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ 
№ 337 від 13.08.2014 
№ 722 від 24.12.2014}

 

…

 

21. На підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав щодо об’єкта нерухомого майна, право власності на який заявлене вперше, державний реєстратор відкриває відповідний розділ у Державному реєстрі прав, присвоює реєстраційний номер такому об’єкту та формує реєстраційну справу відповідно до законодавства.

 

Державний реєстратор оформляє рішення про державну реєстрацію прав у одному примірнику.

 

У разі проведення державної реєстрації прав на житловий будинок, будівлю або споруду одночасно з державною реєстрацією прав на земельну ділянку, на якій вони розташовані, державний реєстратор відкриває відповідні розділи в Державному реєстрі прав, присвоює реєстраційні номери таким об’єктам та формує реєстраційні справи відповідно до законодавства щодо таких об’єктів, крім випадків проведення державної реєстрації речового права на земельну ділянку у спеціальному розділі Державного реєстру прав.

 

…

 

24. У випадках, установлених законом, державний реєстратор органу державної реєстрації прав після прийняття рішення про державну реєстрацію права власності, відкриття відповідного розділу Державного реєстру прав та/або внесення записів до зазначеного Реєстру формує свідоцтво про право власності на нерухоме майно (далі - свідоцтво), оформляє його у двох примірниках, які підписує і засвідчує печаткою.

 

Державний реєстратор використовує бланк свідоцтва, зразок та опис якого встановлює Мін’юст.

 

 

 

http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/868-2013-п/ed20150101

 

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, №№ 40-44, ст.356)

 

…

 

Розділ III 
ОБ'ЄКТИ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ

 

…

 

Глава 13 
РЕЧІ. МАЙНО

 

…

 

 

 

Стаття 182. Державна реєстрація прав на нерухомість

 

1. Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

 

 

 

http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran1050#n1050

 

За статтями 36 та 37 Закону «Про іпотеку»  іпотекодержатель   може   задовольнити  забезпечену  іпотекою  вимогу  шляхом  первинного способу набуття (виникнення) чи похідного (вторинного) способу набуття (передачі, переходу) права власності на предмет іпотеки?

 

Заява подана на виникнення  чи на перехід права власності на предмет іпотеки?

 

Державний реєстратор органу державної реєстрації прав прийняв рішення про первинний спосіб набуття (виникнення)  чи про похідний (вторинний) спосіб набуття (перехід) права власності на предмет іпотеки?

 

Якщо державний реєстратор органу державної реєстрації прав прийняв рішення про первинний спосіб набуття (виникнення) права власності на предмет іпотеки, було сформовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно?

 

Яким чином рішення про державну реєстрацію прав щодо об’єкта нерухомого майна, право власності на який заявлене вперше ( виникнення права власності) стосується договору іпотеки?

 

Оскаржувати рішення про державну реєстрацію прав щодо об’єкта нерухомого майна, право власності на який заявлене вперше ( виникнення права власності) чи оскаржувати державну реєстрацію переходу права власності на предмет іпотеки, яку держаний реєстратор не  вчиняв?

 

Я думаю, что это первинний спосіб.

Но что конкретно это дает нам?

 

[НБ Украины]

13 hours ago, y.voronizhskiy said:

Я думаю, что это первинний спосіб.

Но что конкретно это дает нам?

 

Цивільний кодекс України
Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс від 16.01.2003 № 435-IV

КНИГА ТРЕТЯ 
ПРАВО ВЛАСНОСТІ ТА ІНШІ РЕЧОВІ ПРАВА

Розділ I 
ПРАВО ВЛАСНОСТІ

…

Глава 24 
НАБУТТЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ

…

Стаття 331. Набуття права власності на новостворене майно та об'єкти незавершеного будівництва

…

2. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

…

Стаття 334. Момент набуття права власності за договором

 

1.                   Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

...

3. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

4. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

 

http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran1806#n1806

Державні реєстратори за заявою «нових іпотекодержателів» завжди приймали неправомірні рішення про державну реєстрацію прав щодо об’єктів нерухомого майна та відкривали відповідний розділ у Державному реєстрі прав, про право власності на який заявлене вперше ( виникнення права власності) відповідно до вимог ст.331 ЦК України, а не згідно ст.334 ЦК України.

 

Яким чином рішення про державну реєстрацію прав щодо об’єкта нерухомого майна, право власності на який заявлене вперше ( виникнення права власності) стосується договору іпотеки?

 

Оскаржувати рішення про державну реєстрацію прав щодо об’єкта нерухомого майна, право власності на який заявлене вперше ( виникнення права власності) чи оскаржувати державну реєстрацію переходу права власності на предмет іпотеки, яку держаний реєстратор не  вчиняв?

[Wizir]

8 hours ago, НБ Украины said:

Цивільний кодекс України
Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс від 16.01.2003 № 435-IV

 

КНИГА ТРЕТЯ 
ПРАВО ВЛАСНОСТІ ТА ІНШІ РЕЧОВІ ПРАВА

 

Розділ I 
ПРАВО ВЛАСНОСТІ

 

…

 

Глава 24 
НАБУТТЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ

 

…

 

Стаття 331. Набуття права власності на новостворене майно та об'єкти незавершеного будівництва

 

…

 

2. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

 

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

 

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

 

…

 

Стаття 334. Момент набуття права власності за договором

 

 

1.                   Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

 

...

 

3. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

 

4. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

 

 

 

http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran1806#n1806

 

Державні реєстратори за заявою «нових іпотекодержателів» завжди приймали неправомірні рішення про державну реєстрацію прав щодо об’єктів нерухомого майна та відкривали відповідний розділ у Державному реєстрі прав, про право власності на який заявлене вперше ( виникнення права власності) відповідно до вимог ст.331 ЦК України, а не згідно ст.334 ЦК України.

 

 

Яким чином рішення про державну реєстрацію прав щодо об’єкта нерухомого майна, право власності на який заявлене вперше ( виникнення права власності) стосується договору іпотеки?

 

 

 

Оскаржувати рішення про державну реєстрацію прав щодо об’єкта нерухомого майна, право власності на який заявлене вперше ( виникнення права власності) чи оскаржувати державну реєстрацію переходу права власності на предмет іпотеки, яку держаний реєстратор не  вчиняв?

 

... Вопрос глубокий.   Но  кто сказал , что вся  возня  вокруг  "ипотечных застережень",  хоть как то сочетается с  основами  ЦКУ ? С понятием "сделка". Что тут вообще является "сделкой" ?  "Застереження" образца 2005-14... гг ?  А почему ж  из него  тогда  же не было зарегистрировано право собственности ?. Может  "уведомление"  - тоже  нет.  Или  "Решение" регистратора - так он и не сторона совсем ?  Где тут она, сделка с недвижимостью ? 

 

 

[ais]

Прошу подсказать:

- имеет ли право третья лицо, которое не заявляет самостоятельных требований по предмету спора в админ.суде заявлять ходатайство об осталении иска без рассмотрения на основании срока исковой давности?

и сразу в продолжение ещё вопросик в этом направлении:

- админ.суд удовлетворил ходатайство и оставил иск без рассмотрения, т.к. истец знал типа о нарушении ранее 6 месяцев. Есть ли смысл оспаривать эту ухвалу в апелляции? Если "да", то чем продавить такое?
 

[Wizir]

1 hour ago, ais said:

Прошу подсказать:

- имеет ли право третья лицо, которое не заявляет самостоятельных требований по предмету спора в админ.суде заявлять ходатайство об осталении иска без рассмотрения на основании срока исковой давности?

и сразу в продолжение ещё вопросик в этом направлении:

- админ.суд удовлетворил ходатайство и оставил иск без рассмотрения, т.к. истец знал типа о нарушении ранее 6 месяцев. Есть ли смысл оспаривать эту ухвалу в апелляции? Если "да", то чем продавить такое?
 

..Обжаловать есть смысл.  Всегда . 

ст 50 КАС:  Сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Остальные (там же , ст. 47)  - "особи, що  беруть  участь" ..  По поводу права подавать заявления  о пропуске сроков -  в ЦКУ  , ст 267 : позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Уже этого  достаточно .Но  и  Вам, стоит подумать  об  обосновании  пропуска  или     моменте, когда узнали ( не путать с  ( "осознали")   о  нарушенном  праве.   

 

 

 

 

 

 

[ais]

8 часов назад, Wizir сказал:

..Обжаловать есть смысл.  Всегда . 

ст 50 КАС:  Сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Остальные (там же , ст. 47)  - "особи, що  беруть  участь" ..  По поводу права подавать заявления  о пропуске сроков -  в ЦКУ  , ст 267 : позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Уже этого  достаточно .Но  и  Вам, стоит подумать  об  обосновании  пропуска  или     моменте, когда узнали ( не путать с  ( "осознали")   о  нарушенном  праве.   

 

Если бы это был суд по цивильной справи, то можно было бы заявить такое:

Цитата

Враховуючи зміст ч. 3 ст. 267 ЦК України та ст. 30 ЦПК, вважаю, що заява про застосування строку давності може бути подана лише стороною чи їх представниками, а тому треті особи не мають право на подання такої заяви (постанова ВСУ від 24.06.2015 № 6-738цс15; постанова ВСУ від 18.03.2015 № 6-25цс15).

Но здесь админ.суд и в ст.53 КАС определены третьи лица, а в ст.54 их права, т.е. в соответствии со ст.49. И получается, что они могут подавать любые ходатайства, т.е. наверное и о сроках подачи иска.

Я правильно рассуждаю или все же согласно ЦК и ЦПК у них нет таких прав в админ.суде также?


 

[Wizir]

30 minutes ago, ais said:

Если бы это был суд по цивильной справи, то можно было бы заявить такое:

Но здесь админ.суд и в ст.53 КАС определены третьи лица, а в ст.54 их права, т.е. в соответствии со ст.49. И получается, что они могут подавать любые ходатайства, т.е. наверное и о сроках подачи иска.

Я правильно рассуждаю или все же согласно ЦК и ЦПК у них нет таких прав в админ.суде также?


 

..я  не  могу додумать  то , чего нет  в КАС .  И  Вам  не стоит , ссылайтесь в этой части на ЦКУ: 

Стаття 9. Законність

1. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

...

2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

 

[ais]

8 минут назад, Wizir сказал:

..я  не  могу додумать  то , чего нет  в КАС .  И  Вам  не стоит , ссылайтесь в этой части на ЦКУ:

Стаття 9. Законність
 

1. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:
 

2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
 

Спасибо. Смысл подхода понятен. Думаю, что это должно мне помочь.


 

[у.zaporozhskiy]

11 часов назад, Wizir сказал:

..Обжаловать есть смысл.  Всегда . 

ст 50 КАС:  Сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Остальные (там же , ст. 47)  - "особи, що  беруть  участь" ..  По поводу права подавать заявления  о пропуске сроков -  в ЦКУ  , ст 267 : позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Уже этого  достаточно .Но  и  Вам, стоит подумать  об  обосновании  пропуска  или     моменте, когда узнали ( не путать с  ( "осознали")   о  нарушенном  праве.   

 

 

 

 

 

 

Природа шестимесячного срока по КАСУ является исковой давностью?

[ais]

25 минут назад, y.voronizhskiy сказал:

Природа шестимесячного срока по КАСУ является исковой давностью?

Имеется ввиду 6-и месячный срок на подачу иска. По сути это срок на протяжении, которого имеется возможность защитиь свои права подачей иска, т.е. исковая давность. Или я чет попутал в понятиях?
 

[у.zaporozhskiy]

7 минут назад, ais сказал:

Имеется ввиду 6-и месячный срок на подачу иска. По сути это срок на протяжении, которого имеется возможность защитиь свои права подачей иска, т.е. исковая давность. Или я чет попутал в понятиях?
 

Я считаю, что это срок обращения для защиты своих прав по КАСУ.

Есть и специальные сроки - 10 дней по оспариванию действий в рамках исполнительного производства.

В КАСУ нигде же не писано, что это исковая давность, при этом в случае пропуска срока иск остается без рассмотрения, а не отказывают в иске в связи с заявлением второй стороны об этом.

[Wizir]

5 hours ago, y.voronizhskiy said:

Я считаю, что это срок обращения для защиты своих прав по КАСУ.

Есть и специальные сроки - 10 дней по оспариванию действий в рамках исполнительного производства.

В КАСУ нигде же не писано, что это исковая давность, при этом в случае пропуска срока иск остается без рассмотрения, а не отказывают в иске в связи с заявлением второй стороны об этом.

Век учись...  Как  оказалось , Вы правы -  всё   сложнее  :   http://adm.pl.court.gov.ua/sud1670/rozyasnennya/35156/  :   

"..Взагалі ж строк звернення до адміністративного суду за своєю сутністю є аналогом строку позовної давності, який застосовується для цілей цивільного і господарського судочинства. Проте, між ними існують і певні відмінності. Зокрема, позовна давність в цивільних справах застосовується судом лише за заявою однієї із сторін у спорі. Тобто, суд не має права самостійно ініціювати застосування позовної давності і не може відмовляти особі в позові на підставі її спливу.
У порівнянні з позовною давністю в цивільному судочинстві, у адміністративному також дещо інші правила застосування строку звернення до суду з адміністративним позовом. Згідно зі статтею 100 ...адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів, не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Тобто, суд відразу після отримання позову, ще на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі, з'ясовує чи подано адміністративний позов в межах встановлених строків і, якщо строки пропущені - він з власної ініціативи лишає позов без розгляду. Якщо ж немає цієї або інших перешкод для судового розгляду (строк не пропущено або пропущено, але є підстави для визнання причин пропуску поважними), він відкриває провадження у справі.

Вроде   "исковая давность", но и не  совсем. ВСУ  тоже  пришёл к  выводу,  что  267 ЦК  не  применяется.   Фактически   это ( ?! и зачем - неясно )  отделение  сроков по  КАС  от  природы  ИД   ( ст. 256 ЦКУ )   www.scourt.gov.ua/clients/v su/vsu.nsf/.../$FILE/21-240a13.doc .  

Как следствие ,  суд 1 й инстанции,  сам определяет, не  пропущен ли срок.   Ссылки  "не имели право заявлять  о пропуске , т.к. не сторона спора"  , могут иметь место ,  но  недостаточно. 

Акценты в апеляции  придётся менять . Что  в  деле такого , что Суд  сначала принял  иск,   потом  расценил  как  пропуск 6 месячного  ?     Факт  принятия  дела  указывает -  "перешкод  не виявлено". И  что  Суд  сделал потом - отказал  в иске ?

 

 

[Wizir]

On 31.07.2016 at 11:30 AM, y.voronizhskiy said:

Я думаю только случаев, где нарушен договорной порядок, поэтому на случаи замены ипотекодержателя не распространяется.

... Стороне должно быть  глубоко  безразлично, какой   именно  Суд  защитит  ее  права. "Именем Украины" выносят  все решения .   Принято , рассмотрено , пересмотрено  в  апеляции,  в  касации.   Итог : отменено,  дело закрыто.    Это  и есть  модель "Справедливый суд"   ?  А если так :  неподведомственно - не принято.  Принято - извольте по сути.  Ересь ? 

[Siringa]

On 02.08.2016 at 0:43 PM, НБ Украины said:

Державні реєстратори за заявою «нових іпотекодержателів» завжди приймали неправомірні рішення про державну реєстрацію прав щодо об’єктів нерухомого майна та відкривали відповідний розділ у Державному реєстрі прав, про право власності на який заявлене вперше ( виникнення права власності) відповідно до вимог ст.331 ЦК України, а не згідно ст.334 ЦК України.

Яким чином рішення про державну реєстрацію прав щодо об’єкта нерухомого майна, право власності на який заявлене вперше ( виникнення права власності) стосується договору іпотеки?

Оскаржувати рішення про державну реєстрацію прав щодо об’єкта нерухомого майна, право власності на який заявлене вперше ( виникнення права власності) чи оскаржувати державну реєстрацію переходу права власності на предмет іпотеки, яку держаний реєстратор не  вчиняв?

 

Блин, много пафоса из ничего.

В связи с тем, что с 01.01.2013 в стране "завелся" новый реестр интересным способом, появилась эта "коза" про право власности, заявлене вперше. Потому что вначале таки надо створыть новый раздел в новом реестре для старого имущества. А так как данные из старых реестров переносить автоматом было лень, а потом оказалось, что для власныкив и кагбэ и вовсе необязательно, получилось много мозгвыносящих заморочек, непонятных не токмо рядовому обывателю- феодалу/домовладельцу, но и самим нотарям и регистраторам.

Но, всё уже придумано. Берем постанову 868 в моей любимой редакции:

http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/868-2013-%D0%BF/ed20150405/page3

77. Державна реєстрація обтяжень речових прав на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване у Державному реєстрі прав, проводиться у спеціальному розділі зазначеного Реєстру.

Орган державної реєстрації прав, нотаріус, яким проведено державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно у спеціальному розділі Державного реєстру прав, зберігає заяву, копії поданих заявником для проведення державної реєстрації прав документів, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, документ про сплату адміністративного збору, а також інші документи, що видані, оформлені або отримані ним під час проведення державної реєстрації прав, до відкриття розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи на такий об’єкт нерухомого майна.

Орган державної реєстрації прав, нотаріус у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з моменту отримання повідомлення про перенесення записів із спеціального розділу Державного реєстру прав, передає документи, зазначені в абзаці другому цього пункту, органові державної реєстрації прав за місцем розташування нерухомого майна у порядку, встановленому Мін’юстом, для формування реєстраційної справи відповідно до законодавства.

И, конечно, вечная дискуссия про кур и яиц. И что надо первым регить в новом реестре: похидне права ипотеки от права власности или таки право власноти? По всем канонам логики сначала надобно регить право власности в реестре новом, а потом на него вешать похидни права. Но кого это (логика) волнует в этой стране? Придумали "спец.роздил", в который сначала садят "нового ипотекодержателя", а потом из спецраздела делают нового власныка в новом реестре. 

Тонкий момент - это реестрация правочину и наличие забороны. С этим можно бороться.

[Siringa]

12 hours ago, ais said:

Если бы это был суд по цивильной справи, то можно было бы заявить такое:

Но здесь админ.суд и в ст.53 КАС определены третьи лица, а в ст.54 их права, т.е. в соответствии со ст.49. И получается, что они могут подавать любые ходатайства, т.е. наверное и о сроках подачи иска.

Я правильно рассуждаю или все же согласно ЦК и ЦПК у них нет таких прав в админ.суде также?


 

Из опыта сделала токмо один вывод: в админке не надобно спешить каво-либа делать третьими лицами. И похоже, подавать надо только против нотарей-ответчиков, выполняющих функции держреестраторов (они все равно в админки не ходят). А если какой тупорылой факторинговой зверушке интересен админ-процес, то пусть оно само о нем узнает и само шебуршиццо в него залезть и доказывает свою причастность.

[Wizir]

36 minutes ago, Siringa said:

Из опыта сделала токмо один вывод: в админке не надобно спешить каво-либа делать третьими лицами. И похоже, подавать надо только против нотарей-ответчиков, выполняющих функции держреестраторов (они все равно в админки не ходят). А если какой тупорылой факторинговой зверушке интересен админ-процес, то пусть оно само о нем узнает и само шебуршиццо в него залезть и доказывает свою причастность.

Радикально. Но трудно не согласиться. Я тоже не знал ,зачем их в третьи лица записываю, и почему именно их  - пусть  бы  суд определял. Но у нас , как  британцев  есть  судебная традиция ,  она уже сложилась. Вреда особого  не приносят. А рег службы МЮ,  те вообще  молодцы - все недостающее поясняют  как надо.

[0720]

вообще-то истец и не должен решать кого привлекать третьими лицами, это суд должен решать

но ещё с совка повелось, что если истец указал кого-то в иске как третье лицо — судья почему-то подчиняется вказивке истца и открывает производство сразу с третьим лицом внутри

объяснения этому феномену в процессуальных кодексах я не нашёл

[Siringa]

17 minutes ago, Wizir said:

Радикально. Но трудно не согласиться. Я тоже не знал ,зачем их в третьи лица записываю, и почему именно их  - пусть  бы  суд определял. Но у нас , как  британцев  есть  судебная традиция ,  она уже сложилась. Вреда особого  не приносят. А рег службы МЮ,  те вообще  молодцы - все недостающее поясняют  как надо.

ну да, "на гражданке" это даж прикольно - а пусть знают и свечку держут. 

Но в админке, где третьим куча прав выдается, совсем, как оказывается, не нужно.

Меня как истца токмо нотарь интересует, и его, с@ки, неправомерные действия.

Чем меньше третьих лиц, тем меньше поводов отправить на гражданку выяснять договорные отношения ;-)

[Siringa]

А можно попросить суд исключить третье лицо из круга лиц на этапе админ апеляшки? ;-)

Ну, перепутал истец, обшибся с кругом лиц.