Решение Хозяйственного суда Запорожской области о признании валютного кредитного договора недейсвтительным


Считаете ли Вы решение законным и справедливым?  

5 голосов

  1. 1. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      5
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      5
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

Справа № 6/52д/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.10

За позовом Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 м. Пологи Запорізької області

До Публічного акціонерного товариства „ОСОБА_2 ОСОБА_3” в особі Запорізької обласної дирекції „ОСОБА_2 ОСОБА_3” м. Запоріжжя

Про визнання недійсним кредитного договору

Суддя Місюра Л.С.

За участю представників :

Від позивача: ОСОБА_3- дов. від 01.02.2010р.

Від відповідача : ОСОБА_4 –дов. № 806 від 15.07.2009р.

Розглянувши матеріали справи за позовом Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 м. Пологи Запорізької області до Публічного акціонерного товариства „ОСОБА_2 ОСОБА_3” в особі Запорізької обласної дирекції „ОСОБА_2 ОСОБА_3” м. Запоріжжя про визнання недійсним кредитного договору, суддя

ВСТАНОВИВ:

Позивач в позовній заяві просить визнати недійсним кредитний договір № 010/17-08/95 від 23 квітня 2008 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «ОСОБА_2 ОСОБА_3», в особі Запорізької обласної дирекції «ОСОБА_2 ОСОБА_3»та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

Позивач надав додаткове обґрунтування до позовної заяви, де вказав наступне: як зазначалося обома сторонами по справі, режим здійснення валютних операцій на території України, загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права та обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства передбачені Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993р.

Згідно із п. п. в), г) ч. 4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»індивідуальної ліцензії потребують, в тому числі, операції щодо:

надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі;

використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави.

У своїх запереченнях відповідач посилається на «Положення про порядок видачі ОСОБА_5 банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу», затвердженого постановою правління НБУ №483 від 14.10.2004р. (далі - Положення №483), пунктом 1.5 якого визначено, що використання іноземної валюти як засобу платежу на території України без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише операцій уповноваженого банку, на здійснення яких ОСОБА_5 банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями).

В той час, ініціатором та отримувачем за валютною операцією по спірному договору в першу чергу є позивач, що підтверджується наступним.

Із доданої відповідачем до відзиву на позовну заяву копії анкети-заяви на отримання кредиту від 17 березня 2008 року, чітко вбачається, що ініціатором валютної операції був саме позивач . 23 квітня 2008 року, між ФОП ОСОБА_1, та ПАТ «ОСОБА_2 ОСОБА_3»в особі Запорізької обласної дирекції укладено кредитний Договір № 010/17-08/95. Згідно пі.1. Кредитор, на положеннях та умовах цього Договору, відкриває позичальнику відновлювальну (револьверну) кредитну лінію (надалі - «кредит») у сумі 97 580,00 доларів США (дев'яносто сім тисяч п'ятсот вісімдесят доларів США 00 центів), в порядку, передбаченого цим Договором, та повинен бути повернутий Позичальником в строк 22 квітня 2009р. включно.

Відповідно до п. 3.2 кредитного договору, на умовах цього договору для видачі кредиту та обліку заборгованості Позичальника Кредитор відкриває позичковий рахунок №20629202199 (позичковий рахунок). Під терміном видача кредиту (визначення термінів у преамбулі Договору) розуміється - операція перерахування кредитних коштів Кредитора в безготівковій формі на підставі письмової заяви Позичальника або доручення, викладеного в Договорі, з позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника, або з позичкового рахунку на рахунок контрагента Позичальника.

Датою видачі кредиту вважається дата списання коштів з позичкового рахунку. Відповідно до пункту 1.4 Положення № 483, використання іноземної валюти як засобу платежу (валютна операція) - це використання іноземної валюти на території України для виконання будь-яких грошових зобов'язань або оплати товарів, що придбаваються.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Таким чином, надання Банком Позичальникові грошових коштів (кредиту) у вигляді відновлювальної кредитної лінії та проведення позивачем дій відносно виконання своїх обов'язків в іноземній валюті (в тому числі, оплата процентів за користування кредитом) за своєю правовою природою є валютною операцією, отримувачем за якою в першу чергу є позичальник.

Враховуючи, що ініціатором та отримувачем за валютною операцією є позичальник, то пунктом 1.5 Положення № 483 сторони кредитного договору не звільняються від необхідності отримання індивідуальної ліцензії на здійснення зазначеної валютної операції.

За оспорюваним кредитним Договором, жодна із сторін не отримувала індивідуальної ліцензії на здійснення зазначеної валютної операції, а тому такий договір укладено з порушенням чинного законодавства України.

Згідно статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч. 1 статі 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до статті 227 Цивільного кодексу України, правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Зважаючи на вищевикладене, просить врахувати наведені додаткові обґрунтування до позовної заяви під час розгляду справи по суті, за результатами якого задовольнити позовні вимоги у повному об'ємі.

Додаткове обґрунтування до позовної заяви приймається судом, оскільки воно подано відповідно діючому законодавству.

Відповідач позовні вимоги не визнав, в зв’язку з наступним: відносно відповідності спірного правочину вимогам валютного законодавства, то згідно положень ч. 2 ст. 192 ЦК України, іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадку і в порядку, встановлених законом. Здійснення валютних операцій дозволяється у разі дотримання встановлених законодавством вимог і обмежень.

З питання відсутності індивідуальних ліценцій на здійснення валютних операцій, то обіг іноземної валюти на території України здійснюється в спеціальному правовому режимі, встановленому законодавством України, зокрема, Декретом КМУ „Про систему валютного регулювання та валютного контролю” від 19.02.1993 р. Згідно ст. 5 Декрету, на здійснення валютних операцій НБУ видає індивідуальні та генеральні ліценції. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв’язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання ( ч. 2 ст. 5 Декрету). Індивідуальних ліцензій потребують валютні операції, вичерпний перелік яких наведений в ч. 4 ст. 5 Декрету, в тому числі, і валютні операції з надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі (п. „в” ч. 4 ст. 5 Декрету).

Разом із тим, даний пункт має виключний характер, встановлює певні обмеження в регулюванні валютних операцій, що перевищують визначені законодавством межі термінів і сум таких кредитів. Надання кредитів, які не перевищують встановлених законом меж, регулюється за загальними правилами, тобто, за умови отримання генеральної ліцензії. Згідно банківської ліцензії № 9, виданої 11.10.2006 р., дозволу № 10-4, виданого ОСОБА_5 Банком України Відкритому Акціонерному Товариству „ОСОБА_2 ОСОБА_3” та додатку до дозволу, банк має право здійснювати операції з залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України. Дозволом № 154 від 13.11.2006 р., Запорізькій обласній дирекції ВАТ „ОСОБА_2 ОСОБА_3” надано право здійснювати операції з залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України (крім операцій на міжбанківському валютному ринку України), від імені та на умовах, встановлених банком.

Зважаючи на положення ч. 2 ст. 5 Декрету, де зазначено, що генеральна ліцензія видається на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, зазначення ОСОБА_5 Банком України, що є головним органом валютного контролю згідно ст. 13 Декрету, даної операції в переліку, що здійснюються на підставі генеральної ліцензії, ще раз підтверджує відсутність необхідності індивідуального ліцензування такої операції. Такий висновок зайвий раз підтверджується листом НБУ № 13-210/7871-22612 від 07.12.2009 р. „Про правомірність укладання кредитних договорів в іноземній валюті”, згідно якого, операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю”.

Відносно питання відсутності індивідуальної ліцензії на здійснення валютних операцій в позичальника: то Постановою Правління НБУ № 483 від 14.10.2004 р. затверджене Положення про порядок видачі ОСОБА_5 банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу. Відповідно до пункту 1.4 Положення, використання іноземної валюти як засобу платежу (валютна операція) – використання іноземної валюти на території України для виконання будь-яких зобов’язань або оплати товарів що придбаваються.

Пунктом 1.5 Положення визначено, що використання іноземної валюти як засобу платежу на території України без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише операцій уповноваженого банку, на здійснення яких ОСОБА_5 банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями).

Окрім того, визначення обов’язку позичальника по оплаті наданого кредиту в іноземній валюті не може бути підставою для визнання недійсним правочину в цілому. Згідно ст. 217 ЦК України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Стосовно посилань позивача на положення ст. 18 закону України „Про захист прав споживачів” то, відповідно до положень ст. 1 закону України „Про захист прав споживачів”, споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника.

У відповідності до п. 1.2 кредитного договору, кредит призначений для поповнення оборотних коштів. Отже, відносини між банком та позичальником пов’язані із підприємницькою діяльністю останнього та не входять до сфери регулювання закону України „Про захист прав споживачів”.

Стосовно порушень вимог ст. 3 ЦК України, зокрема, загальних засад цивільного законодавства - добросовісності, розумності, справедливості, то відповідно до статті 6 ГК України господарська діяльність в Україні ґрунтується на принципах свободи її здійснення та рівного захисту всіх суб’єктів господарювання. Згідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Відповідно до статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договорів, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Тобто укладення будь-якого договору відбувається в інтересах всіх його учасників, на умовах, що забезпечують оптимальний баланс їх інтересів. Будь-яка особа здійснює оцінку свого інтересу від укладення договору з врахуванням сукупності існуючих зовнішніх обставин. Оцінюючи можливість тих чи інших змін вказаних обставин у майбутньому, сторони прагнуть забезпечити свої інтересі на випадок таких змін.

Вираження кредитних зобов’язань в іноземній валюті дає можливість сторонам правочину уникнути впливу інфляційних процесів на суму їх грошових зобов’язань. Маючи деякі переваги, в тому числі, меншу ніж у кредитних договорах, укладених у гривневій валюті, процентну ставку, позичальник, в свою чергу, покладає на себе пов’язані із даною угодою валютні ризики. В анкеті-заяві на отримання кредиту позивач власноруч зазначив валютою кредиту долар США, чим підтвердив свої наміри укладати договір саме на таких умовах. Вважає, що саме вимоги позивача про визнання договору недійсним виключно на підставі коливання курсу іноземних валют не відповідають принципам добросовісності, розумності та справедливості. Просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Розгляд справи відкладався за клопотанням позивача.

30.03.2010р. розгляд справи продовжений та прийнято рішення.

Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

23 квітня 2008 року, між позичальником - ФОП ОСОБА_1 та кредитором - ПАТ «ОСОБА_2 ОСОБА_3»(перетворений з ВАТ на ПАТ відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства»від 17 вересня 2008 року №514) в особі Запорізької обласної дирекції (надалі - банк) укладено кредитний договір № 010/17-08/95 ( далі –договір).

Відповідно до п. 3.2 кредитного договору, для видачі кредиту та обліку заборгованості позичальника кредитор відкриває позичковий рахунок №20629202199 (позичковий рахунок).

Видача кредитних коштів згідно п. 3.4 кредитного договору здійснюється шляхом перерахування, суми кредиту в безготівковій формі з позичкового рахунку на транзитний рахунок з метою продажу на міжбанківському валютному ринку з подальшим зарахуванням гривневого еквіваленту на поточний рахунок позичальника №26009202199 в банку, на підставі письмової заяви позичальника і терміном погашення до 22 квітня 2009 року включно, відновлювальної кредитної лінії у сумі 97 580 доларів США.

Відповідно до п. 1.3 договору позичальник зобов'язується сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 15,75 % річних, що нараховується на фактичний залишок заборгованості за кредитом, за фактичний період користування кредитними коштами.

У п. 3.6 кредитного договору зазначено, що позичальник зобов'язується здійснити повернення основної заборгованості за кредитом не пізніше останнього дня користування кредитом, зазначеного у п.1.1. цього договору (до 22 квітня 2009р. включно). Також, відповідно до п.6.3. договору, позичальник сплачує разову комісію за ведення позичкового рахунку у розмірі 0,99% від суми кредиту у день перерахування кредиту на рахунок кредитора №29095202199.

Відповідно до пункту 6.13 кредитного договору, на позичальника покладено зобов'язання здійснювати повернення суми кредиту та сплати процентів - у валюті , що відповідає валюті кредиту. Позичальник зобов'язаний здійснювати сплаті інших комісій, пені та штрафів в національній валюті України (по офіційному курсу НБУ на день сплати - для кредитів в іноземній валюті).

Правовідносини, які виникають із кредитного договору, за суттю є зобов'язаннями, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язань.

Цивільний кодекс України розрізняє валюту зобов'язання та валюту виконання зобов'язання.

Відповідно статті 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Статтею 524 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про ОСОБА_5 банк України» гривня (банкноти і монети), як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, який приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів.

Частиною 2 ст. 189 Господарського кодексу України встановлено, що ціна є істотною умовою господарського договору та зазначається в договорі у гривнях. В іноземній валюті можуть визначатися ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) за наявності згоди сторін.

Спірний договір не являється зовнішньоекономічним договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 198 Господарського кодексу України грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.

Таким чином, єдиним законним засобом платежу, який застосовується при проведенні розрахунків між резидентами на території України є гривня.

Режим здійснення валютних операцій на території України, загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права та обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства передбачені Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», який з урахуванням припису статті 4 Цивільного кодексу України та ст. 7 Господарського Кодексу є одним із джерел регулювання правовідносин у валютній сфері.

Під валютними операціями у вказаному Декреті Кабінету Міністрів України розуміються операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України; операції, пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності; операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.

Надання банком позичальникові грошових коштів (кредиту) у вигляді відновлювальної кредитної лінії та проведення позивачем дій відносно виконання своїх обов'язків в іноземній валюті (в тому числі, оплата процентів за користування кредитом) за своєю правовою природою є валютною операцією.

Одночасно, статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» передбачено, що валютні операції проводяться на підставі відповідної ліцензії ОСОБА_5 банку України.

Відповідно до статі 2 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» ліцензування, в тому числі, банківської діяльності, професійної діяльності на ринку, цінних паперів, діяльності з надання фінансових послуг, здійснюється згідно з законами, що регулюють відносини у цих сферах.

Згідно із статтею 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» документ, який видається ОСОБА_5 банком України в порядку і на умовах, визначених у цьому Законі, на підставі якого Банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність є банківською ліцензією.

Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»передбачено, що на здійснення валютних операцій ОСОБА_5 України видає генеральні та індивідуальні ліцензії.

Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.

Згідно із п. п. ”в” та ”г” ч. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» індивідуальної ліцензії потребують, в тому числі: надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі; операції щодо використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, надання та одержання кредиту в іноземній валюті, використання іноземної валюти, як засобу платежу можливо при дотриманні суб'єктами господарських відносин імперативних вимог законодавства, щодо одержання відповідної індивідуальної ліцензії.

Відповідно до частини 5 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», пункту 1.10 Положення «Про порядок видачі ОСОБА_5 банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу» одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції, означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами ліцензії.

Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства, положення, щодо обов'язкового вираження зобов'язань в грошовій одиниці України (гривні) також передбачені статтею 524 Цивільного кодексу України.

За спірним кредитним договором, жодна із сторін не отримувала індивідуальної ліцензії.

Крім того, на день укладання кредитного договору іноземний курс валюти становив 1 USD = 5,05 грн., на день подачі позову - 1 USD= 8,0048 грн. Отже, існує істотна зміна становища, щодо виконання боргових зобов'язань за кредитним договором. Тобто з підвищенням курсу іноземної валюти, сума боргу значно зросла, яку необхідно сплачувати позивачу, в зв'язку із чим значно погіршився його фінансовий стан.

Згідно статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісності та розумність. Вимоги справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражаються у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріпленні можливості адекватного захисту порушених цивільних прав або інтересів. Поєднання створених норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільних прав, з шануванням прав та інтересів інших осіб, моралі суспільства тощо. При цьому справедливість можна трактувати, як визначення нормою права обсягу, межі здійснення і захисту цивільних прав та інтересів особи, адекватного її становлення до вимог правових норм. Добросовісність означає прагнення сумління захисту цивільних прав та забезпечення виконання цивільних обов'язків. Розумність - це зважене вирішення питання регулювання цивільних відносин з урахуванням усіх учасників, а також інтересів громадян (публічного інтересу).

Отже, подальше виконання кредитного договору на умовах, що діють на даний час з порушенням одного із принципів цивільно-правових відносин, які закріплені у статті 3 Цивільного кодексу України - принципу справедливості. Такі умови кредитного договору є несправедливими, так, як всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договорених прав та обов'язків на шкоду позичальника, споживача кредитних послуг.

Несправедливістю є, зокрема, умови кредитного договору в частині надання кредиту в доларах США через транзитний рахунок з метою продажу на міжбанківському валютному ринку з подальшим зарахуванням гривневого еквіваленту на поточний рахунок позичальник ( п. 3.4 договору) а, в той час як погашення кредиту та сплата відсотків за користування кредитом повинна здійснюватися у доларах США (п. 6.13 договору), що є способом зловживання правом, коли всі ризики знецінення національної валюти України шляхом порушення вимог закону банк покладає, як суб'єкт підприємницької (господарської) діяльності, виключно на позичальника за кредитним договором та споживача кредитних послуг, що є грубим порушенням частини 3 статті 13 Цивільного кодексу України. Таким чином, використання банком долара США, як предмету кредитування за споживчим кредитом, є внесення в кредитний договір пункт, що значно погіршує становища позичальника, як споживача порівняно з банком в разі настання певних подій.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника.

Відповідно до пункту 1.5 Положення про порядок видачі ОСОБА_5 банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою правління НБУ №483 від 14.10.2004р. (далі - Положення № 483), використання іноземної валюти як засобу платежу на території України без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише операцій уповноваженого банку, на здійснення яких ОСОБА_5 банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями).

Фактично в даному випадку ініціатором та отримувачем за валютною операцією по спірному договору в першу чергу є позивач , що підтверджується копією анкети-заяви на отримання кредиту від 17.03.2008р., з якої чітко вбачається, що ініціатором валютної операції був саме позивач.

Згідно п. 1.1 договору кредитор, на положеннях та умовах цього договору, відкриває позичальнику відновлювальну (револьверну) кредитну лінію (надалі - кредит) у сумі 97 580,00 доларів США , в порядку, передбаченого цим договором, та повинен бути повернутий позичальником в строк 22 квітня 2009р. включно. Відповідно до п. 3.2 кредитного договору, на умовах цього договору для видачі кредиту та обліку заборгованості позичальника кредитор відкриває позичковий рахунок №20629202199 (позичковий рахунок).

У преамбулі договору вказано, що під терміном видача кредиту розуміється операція перерахування кредитних коштів кредитора в безготівковій формі на підставі письмової заяви позичальника або доручення, викладеного в договорі, з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, або з позичкового рахунку на рахунок контрагента позичальника. Датою видачі кредиту вважається дата списання коштів з позичкового рахунку.

Відповідно до пункту 1.4 Положення № 483, використання іноземної валюти як засобу платежу ( валютна операція ) - це використання іноземної валюти на території України для виконання будь-яких грошових зобов'язань або оплати товарів, що придбаваються.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, надання банком позичальникові грошових коштів (кредиту) у вигляді відновлювальної кредитної лінії та проведення позивачем дій відносно виконання своїх обов'язків в іноземній валюті (в тому числі, оплата процентів за користування кредитом) за своєю правовою природою є валютною операцією, отримувачем за якою в першу чергу є позичальник.

Враховуючи, що ініціатором та отримувачем за валютною операцією є позичальник, то пунктом 1.5 Положення № 483 сторони кредитного договору зобов’язані отримати індивідуальну ліцензію на здійснення зазначеної валютної операції. За спірним кредитним договором, жодна із сторін не отримувала індивідуальної ліцензії на здійснення зазначеної валютної операції, а тому такий договір укладено з порушенням чинного законодавства України.

Посилання банку на лист НБУ від 07.12.2009р. № 13-210/7871-22612 безпідставне, оскільки лист не має юридичної сили.

Згідно статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч. 1 статі 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до статті 227 Цивільного кодексу України, правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним .

Оскільки спірний договір суперечить вказаним вище нормам ЦК України, ГК України, законам та іншим актам цивільного законодавства України, його слід визнати недійсним.

Відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Заперечення відповідача не приймаються по вказаним вище підставам.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 22, 44 –49, 82 –85 ГПК України, суддя

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити. Визнати недійсним, укладений між Публічним акціонерним товариством «ОСОБА_2 ОСОБА_3», в особі Запорізької обласної дирекції «ОСОБА_2 ОСОБА_3»та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, кредитний договір № 010/17-08/95 від 23.04.2008 р.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „ОСОБА_2 ОСОБА_3” в особі Запорізької обласної дирекції „ОСОБА_2 ОСОБА_3” м. Запоріжжя, вул.. Тургенєва, 29 на користь Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 м. Пологи Запорізької області, пров. Водопровідний, б. 20 витрати по держмиту в сумі 85 грн. та на ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн. Надати наказ.

Суддя Л.С. Місюра

Рішення підписано : 30.03.2010р.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/9025772

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Ну.... ничё так.

Красиво.

Вот дибилизм, товарищи... сидим тут восторгаемся законными решениями, как каким-то чудом с небес!

Дожились...

Интерестно изложена мысль насчёт инициатора и получателя. Здесь он имеется ввиду как по налу. Т.к. по безналу инициатором и получателем есть всё-таки банк...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Ну.... ничё так.

Красиво.

Вот дибилизм, товарищи... сидим тут восторгаемся законными решениями, как каким-то чудом с небес!

Дожились...

Интерестно изложена мысль насчёт инициатора и получателя. Здесь он имеется ввиду как по налу. Т.к. по безналу инициатором и получателем есть всё-таки банк...

Ну, теперь я по поводу 483. Мне кажется не очень вчитывался судья. Ну почему не замечают, Что касается безнала, резид- нерезид, и то что будь банк хоть трижды инициатор или получатель, считается лишь для тех операций которые указаны в дозволе.

ст.3 ЦКУ вспомнили, правильно, вот отсюда и плясать, и еще про то кто должен риски нести

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Действительно,дожились-покажи нам такое решение пару месяцев назад-прыгали бы от радости-а теперь-,,и то ещё не так и вот так ещё надо сказать и это понятие раскрыть..,,.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Вже з кількох джерел відомо, що всіх голів обласних судів позбирали в Київі.

Цікаво яке їм розпорядження дадуть???

посмотрим, но этот советско-хозяйственный метод, ни к чему хорошему не ведет.
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Действительно,дожились-покажи нам такое решение пару месяцев назад-прыгали бы от радости-а теперь-,,и то ещё не так и вот так ещё надо сказать и это понятие раскрыть..,,.

:rolleyes: вместо того чтобы работать и жить, я как студент первокурсник изучаю эти д-е постановы сутки напролет... требую правильного ответа :rolleyes:
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Вже з кількох джерел відомо, що всіх голів обласних судів позбирали в Київі.

Цікаво яке їм розпорядження дадуть???

Откуда информация?! я вот на ветке "Звернення" предложила, что бы обращения еще направить в свои районные и аппеляционные суды... Максим, если у вас будет информация о том, что им там за указивки давали, сообщите обязательно на форуме.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Откуда информация?! я вот на ветке "Звернення" предложила, что бы обращения еще направить в свои районные и аппеляционные суды... Максим, если у вас будет информация о том, что им там за указивки давали, сообщите обязательно на форуме.

По приходу інформації буду викладати
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Ну.... ничё так.

Красиво.

Вот дибилизм, товарищи... сидим тут восторгаемся законными решениями, как каким-то чудом с небес!

Дожились...

Интерестно изложена мысль насчёт инициатора и получателя. Здесь он имеется ввиду как по налу. Т.к. по безналу инициатором и получателем есть всё-таки банк...

у Вас все равно лучше расписано!

но вот хоть в упор понять не могу почему про этот пунтк 483 вообще вспоминают, есть норма закона(Декрета)её сужать нельзя ничем другим, как только законом о внесении изменений в этот закон(декрет)

по статье 8 Гражданско-процессуального, должны применить именно нормы декрета!

это наверное из-за того, что в хозяйственном процессе нет такой статьи?

поэтому судья должен руководствоваться и этой нормой?

но почему судьи прямо не скажут, что этот пункт вообще не подлежит применению, или это из-за того, что там был представитель НБУ???

хотя сейчас больше склоняюсь, что даже с индивидуалкой Банки не могли с 2004 года выдавать Валютные кредиты

хотя, норма Декрета непонятна, как это Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Індивідуальної ліцензії потребують такі операції

Если бы она звучала так: Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції між резидентом і нерезидентом на період, необхідний для здійснення такої операції. Індивідуальної ліцензії потребують такі операції.

так что до конца Вашей позицией по абсолютному запрету валютных кредитов даже с индивидуалкой я еще не проникся!

еще раз напишите свои аргументы.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

у Вас все равно лучше расписано!

так что до конца Вашей позицией по абсолютному запрету валютных кредитов даже с индивидуалкой я еще не проникся!

еще раз напишите свои аргументы.

А я абсолютно понимаю и прониклась позицией nameless из простых логических соображений (из правовой нормы толково не умею - не юрист):

1) Банки перед выдачей кредита обязаны изучать платежеспособность (кредиспроможність) - это учат на всех єкономических отделениях. Для того, чтоб отдавать валюту нужно ее гарантированно получать на весь период кредита в объеме гораздо большем чем сумма кредита в месяц. Я работала на крупнейшем металлургическом предприятии - перед выдачей валютных кредитов иностранные банки

обязательно требовали, в том числе:

- заверенную копию устава с пунктом - внешнеэкономическая деятельность

- сравку со статистики, в которой есть код деятельности - внешнеэкономическая

- копии всех форм годовой отчетности ( в них обязательно отражается наличие валюты на счетах (Баланс) и ее движение по счетам Форма 3)

- аудиторское заключение Аудиторов с международным именем, что вся эта отчетность - не липа и т.д. При проверке аудиторы эти проверяют ровно полгода!!!! - бухгалтера стонут- так считаю до гривны по всем статьям Баланса.

2) На каждую операцию в валюте Предприятие обязательно получает массу разрешений и индивидуальные лицензии, которые обязательно поверяются НБУ и налоговой при проверке и не дай Бог предприятие опоздает со сроками хоть на один день - ПЕНЯ согласно ЗУ "О расчетах в иносранной валюте). Налоговая штрафует и никакие оправдания не принимаются тк как не предусмотрен законом - а у предприятий бывает масса нюансов по растаможке грузов. Перед выдачей лицензий обязательно представляются всякие таможенные документы- инвойсы и т.д. Этим занимаются специально обученные люди и брокеры.

Это АКСИОМА - нельзя выдавать гражданину Украины, который не является СПД и не ведет внешнеэкономической деятельности кредит в инвалюте !!!

Зачем она ему (валюта) - он не имеет права ее использовать - ничего ни купить за нее, ни продать ее, т.к. не финансова установа...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

А я абсолютно понимаю и прониклась позицией nameless из простых логических соображений (из правовой нормы толково не умею - не юрист):

1) Банки перед выдачей кредита обязаны изучать платежеспособность (кредиспроможність) - это учат на всех єкономических отделениях. Для того, чтоб отдавать валюту нужно ее гарантированно получать на весь период кредита в объеме гораздо большем чем сумма кредита в месяц. Я работала на крупнейшем металлургическом предприятии - перед выдачей валютных кредитов иностранные банки

обязательно требовали, в том числе:

- заверенную копию устава с пунктом - внешнеэкономическая деятельность

- сравку со статистики, в которой есть код деятельности - внешнеэкономическая

- копии всех форм годовой отчетности ( в них обязательно отражается наличие валюты на счетах (Баланс) и ее движение по счетам Форма 3)

- аудиторское заключение Аудиторов с международным именем, что вся эта отчетность - не липа и т.д. При проверке аудиторы эти проверяют ровно полгода!!!! - бухгалтера стонут- так считаю до гривны по всем статьям Баланса.

2) На каждую операцию в валюте Предприятие обязательно получает массу разрешений и индивидуальные лицензии, которые обязательно поверяются НБУ и налоговой при проверке и не дай Бог предприятие опоздает со сроками хоть на один день - ПЕНЯ согласно ЗУ "О расчетах в иносранной валюте). Налоговая штрафует и никакие оправдания не принимаются тк как не предусмотрен законом - а у предприятий бывает масса нюансов по растаможке грузов. Перед выдачей лицензий обязательно представляются всякие таможенные документы- инвойсы и т.д. Этим занимаются специально обученные люди и брокеры.

Это АКСИОМА - нельзя выдавать гражданину Украины, который не является СПД и не ведет внешнеэкономической деятельности кредит в инвалюте !!!

Зачем она ему (валюта) - он не имеет права ее использовать - ничего ни купить за нее, ни продать ее, т.к. не финансова установа...

Народ, вот мы тут говорили о методике, по которой банк определял платежеспособность заемщика, и про 40% (или прожиточный минимум на каждого члена семьи) доходов, которые у заемщика должны остаться после ежемесячного платежа по кредиту. Я, кстати, хочу вытребовать эту методику через суд. Так вот вопрос: каким-нибудь постановлением НБУ основные моменты этой методики определены, те же 40 % или сколько там?! а то я что-то вроде встречала, только не помню где.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Насчёт почему суды.... - потому, что суд читает то, что в иске. Бедные суды столько новых норм не видели за последние лет 10 наверное.

Во-вторых, у нас ещё суды недоросли до того, что бы прямо руководствоваться конституцией и принипами права.

В законе сказано - всё про валюту устанавливается ЗАКОНОМ. А то - постанова. Да... она НЕ может касаться валютных операций в плане разрешения или запрещения их. Но - это уже понятия из сферы науки. Т.е. Сравнение ЗАКОН и ПОСТАНОВА. Наши суды на такое идут очень...туго.

А вот если написанно - безнал, а у нас - нал - им так понятнее.

По-этому, в исках часто не пишут, что ёп! да это вообще всё муть незаконная, а находят какую-то "чёткую" норму, и к ней цепляются.

Вот доцеплялись, что физику индивидуалка нада :) Хотя она не поможет, т.к. нет генералки, и нет права у банка выдавать кредит в ин. валюте.

Т.е. верное решение очень далеко от реально существующих. Но верное решение можно написать, если судью "зазомбировать" и заставить выслушать двух часовую лекцию о валюте.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Но верное решение можно написать, если судью "зазомбировать" и заставить выслушать двух часовую лекцию о валюте.

:lol: Я уверена, что у вас это получиться!!! у вас талант :rolleyes:

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Буду стараться. Пока - у них массовая алергия от такого количества букв. Уже 2 судья просит сжалиться, и забрать иск, и передать кому-то другому на рассмотрение.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Уже полгода судимся и мой судья очень проникся моим иском и попросил 7тыс уев чтоб вынести решение в мою пользу по 100тысячному кредиту... ппц какой-то....

Т.е. делаю вывод что если денег не дать решение будет несколько иное :(

А ведь будет еще и аппеляция и там тоже денег дай и не факт что после этого получится вывести имущество, поскольку банк будет всячески пытаться наложить арест на имущество, зажмет документы хранящиеся у них например (договор купли-продажи и техпаспорт на квартиру)...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

А ведь будет еще и аппеляция и там тоже денег дай и не факт что после этого получится вывести имущество, поскольку банк будет всячески

У меня складывается мнение, что связь с апелляционным судом нужно стремиться устанавливать как можно раньше. Под первым же подвернувшимся предлогом (еще когда идет суд первой инстанции) подавать апелляционные скарги, когда происходят различные процессуальные отклонения, например. Тогда районный судья не будет смотреть на нас как кот на мышей.
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Уже полгода судимся и мой судья очень проникся моим иском и попросил 7тыс уев чтоб вынести решение в мою пользу по 100тысячному кредиту... ппц какой-то....

Т.е. делаю вывод что если денег не дать решение будет несколько иное :(

А ведь будет еще и аппеляция и там тоже денег дай и не факт что после этого получится вывести имущество, поскольку банк будет всячески пытаться наложить арест на имущество, зажмет документы хранящиеся у них например (договор купли-продажи и техпаспорт на квартиру)...

это прям сообщение о преступлении!!!)))
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Насчёт почему суды.... - потому, что суд читает то, что в иске. Бедные суды столько новых норм не видели за последние лет 10 наверное.

Во-вторых, у нас ещё суды недоросли до того, что бы прямо руководствоваться конституцией и принипами права.

В законе сказано - всё про валюту устанавливается ЗАКОНОМ. А то - постанова. Да... она НЕ может касаться валютных операций в плане разрешения или запрещения их. Но - это уже понятия из сферы науки. Т.е. Сравнение ЗАКОН и ПОСТАНОВА. Наши суды на такое идут очень...туго.

А вот если написанно - безнал, а у нас - нал - им так понятнее.

По-этому, в исках часто не пишут, что ёп! да это вообще всё муть незаконная, а находят какую-то "чёткую" норму, и к ней цепляются.

Вот доцеплялись, что физику индивидуалка нада :) Хотя она не поможет, т.к. нет генералки, и нет права у банка выдавать кредит в ин. валюте.

Т.е. верное решение очень далеко от реально существующих. Но верное решение можно написать, если судью "зазомбировать" и заставить выслушать двух часовую лекцию о валюте.

а как же статья ч. 4 ст 8 ЦПК 4. У разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.

так что это не закон, а прямая норма для суда! и тем более Закон, это закон, так может можно мысли, работы науковців додавати?

безнал это момент намного спорнее мне так кажется", так как там 2 операции есть!

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Откуда информация?! я вот на ветке "Звернення" предложила, что бы обращения еще направить в свои районные и аппеляционные суды... Максим, если у вас будет информация о том, что им там за указивки давали, сообщите обязательно на форуме.

Не знаю як шукати, але поступила інформація що вже є Рішення ВСУ стосовно недійсності договорів не в нашу користь :angry: .

Голови обласних судів приїхали з Київа

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Не знаю як шукати, але поступила інформація що вже є Рішення ВСУ стосовно недійсності договорів не в нашу користь :angry: .

Голови обласних судів приїхали з Київа

откуда такая инфа?

это же может не соответствовать действительности!

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Не знаю як шукати, але поступила інформація що вже є Рішення ВСУ стосовно недійсності договорів не в нашу користь :angry: .

Голови обласних судів приїхали з Київа

максім, ты не «расстраивайся», тут еще не понятно сколько ВСУ «жить осталось» (его теперешнему составу). Да и коллапс у нас в судовой системе (ОАС отменяет решения ССУ ). Все нормально.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

максім, ты не «расстраивайся», тут еще не понятно сколько ВСУ «жить осталось» (его теперешнему составу). Да и коллапс у нас в судовой системе (ОАС отменяет решения ССУ ). Все нормально.

Що таке ОАС та ССУ? :unsure:
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...
  • Пользователи

    Нет пользователей для отображения