Решение Киевского апелляционного хозсуда оставленное в силе ВХСУ об отказе банку Креди Агриколь во взыскании по не заключенному договору

[НБ Украины]

В тему.

Информация о том, каким образом может работать подпольный банк в здании реального банка.

http://www.1tv.ru/news/crime/195044

http://www.1tv.ru/news/crime/195058

http://www.1tv.ru/news/crime/195068

И это только часть информации для прессы, соблюдая тайну следствия.

А Ваши недействительные заявки на выдачу налички и недействительные квитанции - не есть аналогичному факту дополнительным подтверждением, но в Украине?

Обратите внимание на статью 209 УК Украины.

[Siringa]

Немного не по теме, но оченна уж показательно:

Арбузов рассказал, какие условия ипотечного кредитования будут в 2012 году

http://korrespondent.net/business/realesta...dut-v-2012-godu

НБУ в 2012 году планирует удовлетворить потребности страны в ипотечном кредитовании за счет доступных ипотечных кредитов, которые будут предоставлять Ощадбанк и некоторые зарубежные банки.

считаем, что в первом квартале мы уже можем получать условия ипотечного кредитования следующие: это срок кредитования не менее 10 лет, процентная ставка должна быть не более 14% в гривне.

"Мы проанализировали, что среднестатистическая семья, она имеет возможность тратить в месяц на эти вещи около 3-4 тысяч гривен, от этого мы и отталкивались и получили такие показатели. К нам присоединились некоторые зарубежные банки и сегодня мы ведем переговоры по увеличению объема", - добавил Арбузов.

Ну вот и чудненько: 3-4 тысчи в месяц, гривен, не более чем под 14 % в той же гривне! Ведь именно из такого расчета трат на погашение и выдавалось большинство "валютных" кредитов на жилье, так сказать, первой необходимости в период кредитного шабаша. Так с какой радости теперь заемщики должны платить больше?

[Seata]

Вести с полей. Суд не мой, подружкин. С помощью уважаемого НБ Украины, при технической поддержке АлексаБурко и моральной - Антибанка составился встречный иск на иск, поданный Приватбанком на взыскание имущества.

Судья настаивала на принятии решения сразу же, на предварительном заседании еще в октябре, говоря, что все и так понятно. Но мы настаивали, что есть некоторые не очень понятные и приятные моменты. Второе))) предварительное заседание закончилось переносом. Юрист банка не совсем понял наши требования и попросил время на изучение наших требований. Третье предварительное (сегодня) - явилась уже группа юристов, которым тоже совсем не понятны наши требования и мотивация. Принесли вместо первичных документов, которые мы просили, расчет задолженности (все в долларах). Сказали, что не проблема, все принесут, просто они не знали, что нам надо и поэтому не подготовились(! иск читать, видимо, не пробовали). Снова они попросили перенести, чтобы подготовить документы. Ждем 5 января.

[kristi]

Вести с полей. Суд не мой, подружкин. С помощью уважаемого НБ Украины, при технической поддержке АлексаБурко и моральной - Антибанка составился встречный иск на иск, поданный Приватбанком на взыскание имущества.

Судья настаивала на принятии решения сразу же, на предварительном заседании еще в октябре, говоря, что все и так понятно. Но мы настаивали, что есть некоторые не очень понятные и приятные моменты. Второе))) предварительное заседание закончилось переносом. Юрист банка не совсем понял наши требования и попросил время на изучение наших требований. Третье предварительное (сегодня) - явилась уже группа юристов, которым тоже совсем не понятны наши требования и мотивация. Принесли вместо первичных документов, которые мы просили, расчет задолженности (все в долларах). Сказали, что не проблема, все принесут, просто они не знали, что нам надо и поэтому не подготовились(! иск читать, видимо, не пробовали). Снова они попросили перенести, чтобы подготовить документы. Ждем 5 января.

мне лично приват в судебном заседании дал бухгалтерские выписки на диске около 500 страниц.....будьте готовы к работе .....

[Seata]

мне лично приват в судебном заседании дал бухгалтерские выписки на диске около 500 страниц.....будьте готовы к работе .....

это мы уже проходили. Нам дали выписки, без подписей, без печатей, не на бланке, на простой белой бумажке, от которой в любой момент можно отказаться. Полпачки бумаги не пожалели

[economix_a]

Я вот прочитал в одной статье, что при мошенничестве в банке, а именно, во время проведении расследования, ни в коем случае нельзя соглашаться с тем, что это сделал какой-то отдельный сотрудник банка, так как банк отвечает за все происходящее в нем, то и требовать именно от банка, а не от его сотрудника возмещение ущерба:

Подскажите, пожалуйста, а как это реально сделать, ссылаясь на какие-то нормативные документы или законы?

[НБ Украины]

Я вот прочитал в одной статье, что при мошенничестве в банке, а именно, во время проведении расследования, ни в коем случае нельзя соглашаться с тем, что это сделал какой-то отдельный сотрудник банка, так как банк отвечает за все происходящее в нем, то и требовать именно от банка, а не от его сотрудника возмещение ущерба:

Подскажите, пожалуйста, а как это реально сделать, ссылаясь на какие-то нормативные документы или законы?

Всего лишь мошенничество в банке? И все?

Не задумывались ли Вы над тем, что выдача клиенту недействительного заявления на выдачу налички или недействительного заявления на перевод налички (второй экземпляр - квитанция, которая остается у заемщика) является предикатным преступлением, т.е. преступлением предшествующим отмыванию денег в соответствии со статьей 209 УК Украины?

Не является ли это фактом сокрытия и маскирования незаконного происхождения наличной иностранной валюты под видом выдачи "валютного" кредита и уплаты процентов за "валютный" кредит.　　

Вы хотите в этом участвовать?

Вы соучастник или потерпевший?

Аналогично осуществляется сокрытие и маскирование незаконного присхождения сумм наличной иностранной валюты, переданных в некоторых случаях физическими лицами по договорам банковского вклада:

- I вариант (банк не сдал своих сотрудников, но вынужден был показать схему сокрытия и маскирования незаконного происхождения наличной иностанной валюты, которую наверное затем, таким же образом, дали заемщику по недействительной заявке на выдачу налички) - http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=34898 сообщение #367 22.06.11 22:55,

или,

- II вариант (банк сдал своих сотрудников, но не показал схему сокрытия и маскирования незаконного присхождения наличной иностранной валюты) -

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

головуючого

Пилипчука П.П.,

суддів

за участю прокурора

Заголдного В.В., Кривенди О.В.,

Сенюк В.О.,

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 28 квітня 2011 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Радехівського районного суду Львівської області від 26 січня 2010 року, яким засуджено:

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

- за ч. 4 ст. 190 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на два роки позбавлення волі з конфіскацією майна;

- за ч. 5 ст. 191 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на три роки позбавлення волі з конфіскацією майна та позбавленням права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю, строком на три роки;

- за ч. 3 ст. 209 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на три роки позбавлення волі з конфіскацією майна;

- за ч. 2 ст. 364 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на три роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади строком на три роки;

- за ч. 2 ст. 366 КК України на два роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади строком на три роки.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, ОСОБА_5 визначено остаточне покарання – три роки шість місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю, та керівні посади строком на три роки;

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянку України,

раніше не судиму,

- за ч. 5 ст. 191 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на три роки позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, без конфіскації майна;

- за ч. 2 ст. 366 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на два роки позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_6 визначено остаточне покарання – три роки позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без конфіскації майна, а на підставі ст. 75 КК України її звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю два роки;

ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянку України,

раніше не судиму,

- за ч. 5 ст. 191 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на три роки позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, без конфіскації майна;

- за ч. 2 ст. 366 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на два роки позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_7 визначено остаточне покарання – три роки позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без конфіскації майна, а на підставі ст. 75 КК України її звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю два роки.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 визнано винними у тому, що вони, за обставин викладених у вироку, в складі організованої групи, яку в липні 2006 року організував ОСОБА_5, будучи службовими особами – відповідно керуючим, головним бухгалтером та касиром-операціоністом Бродівського відділення філії ЗГРУ ЗАТ КБ "ПриватБанк", 31 липня та 7 серпня 2006 року, шляхом зловживання своїм службовим становищем, привласнили та розтратили грошові кошти банку, які були їм ввірені та перебували в їх віданні на загальну суму 542 780,33 гривень. Крім того, ці особи 31 липня та 7 серпня 2006 року вчинили службове підроблення.

Також ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він, протягом 2002-2006 років шляхом обману та зловживання довірою заволодів грошовими коштами громадян в особливо великих розмірах. Протягом цього ж періоду ОСОБА_5 вчинив зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, та службове підроблення.

Крім того, ОСОБА_5 використав грошові кошти, одержані злочинним шляхом, для здійснення підприємницької та іншої господарської діяльності приватним підприємцем ОСОБА_8, і внаслідок вчинення фінансових операцій та укладення угод, умисно легалізував доходи, здобуті злочинним шляхом, на суму 1 610 620 гривень.

У касаційному поданні прокурор посилається на призначення засудженим надмірно м'якого покарання та просить вирок місцевого суду щодо ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 скасувати, а справу – направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора на підтримку касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання прокурора, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Звільняючи ОСОБА_6 та ОСОБА_9 від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, суд у достатній мірі не врахував, що один із умисних вчинених винними злочинів, а саме злочин, передбачений ч.5 ст. 191 КК України, є особливо тяжким, а завдана цим злочином шкода становить більш як півмільйона гривень, яка до того ж не відшкодована.

Визнаючи обставиною, що пом'якшує покарання, щире каяття, суд не врахував, що ОСОБА_6 та ОСОБА_9 не визнали себе винними у вчиненні злочинів у складі організованої групи, заперечили заволодіння та привласнення коштів. Тому висновок суду про те, що засуджені критично оцінили свою злочинну поведінку шляхом визнання вини і готовності нести кримінальну відповідальність, не ґрунтується на матеріалах справи і є передчасним.

Призначаючи ОСОБА_5 покарання із застосуванням ст. 69 КК України, суд не врахував, що винний вчинив п'ять умисних злочинів, три з яких є особливо тяжкими, а один – тяжким.

Не врахував суд і кількості епізодів злочинних дій, зокрема більш як двадцяти епізодів шахрайства щодо вкладників банку, відділення якого очолював ОСОБА_5, на загальну суму, що перевищує півтора мільйона гривень.

При цьому матеріали справи не містять будь-яких даних про відшкодування винним завданої злочинами шкоди.

У зв'язку з цим колегія суддів не може погодитися з висновками суду про те, що встановлені судом і зазначені у вироку обставини, що пом'якшують покарання, настільки істотно впливають на ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_5 злочинів, що призначення винному покарання в межах санкції статей Кримінального кодексу України, за якими кваліфіковано його дії, є явно недоцільним.

За таких обставин звільнення ОСОБА_6 та ОСОБА_9 від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та призначення ОСОБА_5 покарання із застосуванням ст. 69 КК України суперечить вимогам закону.

Колегія суддів вважає, що вирок щодо ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 підлягає скасуванню з підстав невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості вчинених злочинів та особі засуджених, а справа – направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно постановити законне, обґрунтоване і справедливе судове рішення.

К ККк еруючись ст. 395, 396 КПК України, п. 2 Перехідних положень Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", колегія суддів

у х в а л и л а :

касаційне подання прокурора задовольнити.

Вирок Радехівського районного суду Львівської області від 26 січня 2010 року щодо ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

судді:

П.П. Пилипчук В.В. Заголдний О.В. Кривенда

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/15119631

В обоих вариантах недобросовестный банк от чего-то должен отказываться: либо от преступной схемы, либо от своих сотрудников.

- III вариант (банк не сдает своих сотрудников и не показывает схему сокрытия и маскирования незаконного происхождения налички) есть, но только если заемщик добровольно подтверждает получение псевдовалютного кредита наличной иностранной валютой не из кассы банка, т.к. до этого в кассу банка данная сумма иностранной валюты от вкладчика не была оприходована.

И в случае с вкладчиком, и в случае с заемщиком были применены недействительное завление на перевод налички и недействиельное заявление на выдачу налички.

Остается клиенту недобросовестного банка применять IV вариант.

ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

15.04.2005 N 5

Про практику застосування судами законодавства про кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом

...

2. Кримінальна відповідальність за ч. 1 ст. 209 КК ( 2341-14 ) настає у разі вчинення хоча б однієї з таких дій, що передували легалізації (відмиванню) доходів:

1) фінансової операції з коштами або іншим майном, одержаними

внаслідок вчинення предикатного діяння чи укладення угоди щодо

них;

2) дій, спрямованих на приховання чи маскування:

а) незаконного походження таких коштів або іншого майна;

б) володіння ними; в) прав на такі кошти або майно;

г) джерела їх походження;

д) місцезнаходження;

е) переміщення;

3) набуття, володіння або використання таких коштів чи іншого

майна.

Відповідальність за зазначені дії настає лише у разі, коли кошти або інше майно, що є предметом легалізації, були одержані внаслідок вчинення предикатного діяння (передбаченого п. 1 примітки до ст. 209 КК ( 2341-14 ), яке передувало легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом) і ці дії були вчинені умисно з метою надання правомірного вигляду володінню, використанню, розпорядженню такими коштами або майном, їх набуттю чи для приховання джерел їх походження.

...

http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0005700-05

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=43418 сообщение #2105 15.12.11 22:48

ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

08.10.2004 N 15

Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів

З метою однакового і правильного застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів,

інших обов'язкових платежів Пленум Верховного Суду України

П О С Т А Н О В Л Я Є:

…

3. За змістом ст. 212 КК ( 2341-14 ) відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що входять у систему оподаткування, введені в установленому законом порядку і зараховуються до бюджетів чи державних цільових фондів, настає лише в разі, коли це діяння вчинено умисно. Мотив для кваліфікації останнього значення не має. Зазначеною статтею передбачено кримінальну відповідальність не за сам факт несплати в установлений строк податків, зборів, інших обов'язкових платежів, а за умисне ухилення від їх сплати.

У зв'язку з цим суд має встановити, що особа мала намір не сплачувати належні до сплати податки, збори, інші обов'язкові

платежі в повному обсязі чи певну їх частину. Про наявність умислу на ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів можуть свідчити, наприклад: відсутність податкового обліку чи ведення його з порушенням установленого порядку; перекручування в обліковій або звітній документації; неоприбуткування готівкових коштів, одержаних за виконання робіт чи надання послуг; ведення подвійного (офіційного та неофіційного) обліку; використання банківських рахунків, про які не повідомлено органи державної податкової служби; завищення фактичних затрат, що включаються до собівартості реалізованої продукції, тощо.

…

http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/mai...reg=v0015700-04

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=43413 сообщение #2103 15.12.11 20:55

Конвенція про відмивання,

пошук, арешт та конфіскацію доходів,

одержаних злочинним шляхом,

Страсбург, 8 листопада 1990 року

Статус Конвенции см.( 994_531 )

( Конвенцію ратифіковано із заявами і застереженнями

Законом N 738/97-ВР ( 738/97-ВР ) від 17.12.97 )

Дата підписання: 29 травня 1997 р.

…

Глава I

Використання термінів

Стаття 1

Використання термінів

Для цілей цієї Конвенції:

…

e) "предикатний злочин" означає будь-який кримінальний

злочин, в результаті якого виникли доходи, що можуть стати

предметом злочину, зазначеного в статті 6 цієї Конвенції.

http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_029

　

Конвенція

Ради Європи про відмивання, пошук, арешт

та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом,

та про фінансування тероризму

Список заяв Конвенції див. ( 994_a34 )

{ Конвенцію ратифіковано з заявами і застереженнями

Законом

N 2698-VI ( 2698-17 ) від 17.11.2010 }

Дата підписання: 16.05.2005

Дата ратифікації Україною: 17.11.2010

Дата набрання чинності для України: 01.06.2011

…

Глава I

Уживання термінів

Стаття 1

Уживання термінів

Для цілей цієї Конвенції:

…

e) "предикатний злочин" означає будь-який злочин, у

результаті якого виникли доходи, що можуть стати предметом

злочину, зазначеного в статті 9 цієї Конвенції;

…

http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_948

　

Конвенція

Організації Об'єднаних Націй

проти транснаціональної організованої злочинності

(укр/рос)

Прийнята резолюцією 55/25 Генеральної Асамблеї

від 15 листопада 2000 року

( Додатково див. Протоколи

( 995_790 ) від 15.11.2000

( 995_791 ) від 15.11.2000 )

( Конвенцію ратифіковано із застереженнями і заявами Законом

N 1433-IV ( 1433-15 ) від 04.02.2004 )

…

h) "основне правопорушення" означає будь-яке правопорушення,

в результаті якого були отримані доходи, щодо яких можуть бути

вчинені діяння, зазначені у статті 6 цієї Конвенції, що утворюють

склад злочину;

…

http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_789

Что, это сделал какой-то отдельный сотрудник банка?

http://siteresources.worldbank.org/INTAML/Resources/2454_WB_Russian.pdf

Разве в том, что сейчас происходит с "валютными" кредитами, да и не только с ними, виноваты только заемщики?

Почему до сих пор на территории Украины банками не применяются рекомендации Базельского комитета по банковскому надзору от 29.04.2005 года "Соблюдение законов, правил и решений регулирующих органов и организация этой деятельности в банках" (Compliance and the compliance function in banks, Basel Committee on Banking Supervision, April 2005).

http://www.bis.org/publ/bcbs113.pdf

Найдите отличия в использовании Методологии основных принципов эффективного банковского надзора, 2006 (Core Priciples Methodology, october 2006) http://www.bis.org/publ/bcbs130.pdf центральными банками разных стран бывшего СССР:

- в Украине - "Методологічні роз'яснення до Основних принципів ефективного банківського нагляду" http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/...ry?cat_id=45216 - нельзя изучить т.к. ссылка не работает и прочитать негде в Украине:

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

Департамент методології банківського регулювання та нагляду

Л И С Т

10.02.2006 N 40-212/496-1551

(стосовно того, де можна ознайомитися з окремими документами міжнародних фінансових організацій, які на сьогоднішній день мають для банків та банківського нагляду важливе значення)

http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v1551500-06 Почему на сайте Центробанка РФ? Мы что, стали филиалом его?

- в Киргизии - "Методология основных принципов" http://www.nbkr.kg/contout.jsp?item=1545&a...p;material=6279　

В октябре 2006 года был включен новый обязательный критерий 6 соблюдения принципа 17, согласно которому орган банковского надзора (в нашем случае НБУ) должен следить за наличием в банках постоянного соблюдения законов, правил и решений регулирующих органов и организация этой деятельности (комплаенс-функции) в банках.

Неужели финансовый мониторинг в Украине должен завершаться только на стадии идентификации клиента банка?

http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=998_333

http://www.sdfm.gov.ua/articles.php?cat_id=182〈=uk

Сегодня банковский надзор в Украине находится в таком состоянии, которое во всем мире было еще в период окончания ХХ столетия (1998 - 1999 годы).

[Йивгеней]

Решение старое - ещё по индивидуальным лицензиям, но КАК расписано! Первый раз такое встречаю )) Не поленились же расписать...Конечно, если обратить внимание на суммы договоров, все становится понятным ))

Справа 2-3373/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„02” листопада 2010 року м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді САВЛУК Т.В.

при секретарі Потапові І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м.Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», треті особи: ОСОБА_2, Національний банк України, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чернокур Олена Михайлівни про визнання договорів недійними та самостійний позов третьої особи ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», треті особи: ОСОБА_1, Національний банк України, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чернокур Олена Михайлівни про визнання договорів недійними,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, звертаючись з позовом до суду, просив суд: визнати недійсним кредитний договір №0095/07/01-CL від 25 квітня 2007 року; визнати недійсним договір іпотеки реєстровий №1393к від 25 квітня 2007 року; визнати недійсним договір іпотеки реєстровий №1502 від 10 червня 2009 року; визнати недійсним договір іпотеки реєстровий №1599к від 17 травня 2007 року; виключити з Державного реєстру іпотек записи за №1393к від 25 квітня 2007 року, №1502 від 10 червня 2009 року, № 1599к від 17 травня 2007 року; виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна записи за №1394к від 25 квітня 2007, №1503 від 10 червня 2009 року, запис №1600к від 17 травня 2007 року.

04 жовтня 2010 року представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_4 надав до суду заяву про уточнення позовних вимог в частині правової позиції щодо підстав для визнання недійсним договорів, які зазначені в первісному позові, відповідно до поданої заяви позивач просив суд : визнати недійсним кредитний договір №0095/07/01-CL від 25 квітня 2007 року; визнати недійсним договір іпотеки реєстровий №1393к від 25 квітня 2007 року; визнати недійсним договір іпотеки реєстровий №1502 від 10 червня 2009 року; визнати недійсним договір іпотеки реєстровий №1599к від 17 травня 2007 року; виключити з Державного реєстру іпотек записи за №1393к від 25 квітня 2007 року, №1502 від 10 червня 2009 року, № 1599к від 17 травня 2007 року; виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна записи за №1394к від 25 квітня 2007, №1503 від 10 червня 2009 року, запис №1600к від 17 травня 2007 року. (а.с.89-90)

Під час розгляду судової справи, на підставі протокольної ухвали суду від 04 жовтня 2010 року залучено у якості третьої особи по справі по первісному позову ОСОБА_2. (а.с.91-92)

12 жовтня 2010 року третя особа ОСОБА_2 подала до суду від свого імені самостійний позов, відповідно до заявлених позовних вимог просила суд: визнати недійсним кредитний договір №0095/07/01-CL від 25 квітня 2007 року; визнати недійсним договір іпотеки реєстровий №1393к від 25 квітня 2007 року; визнати недійсним договір іпотеки реєстровий №1502 від 10 червня 2009 року; визнати недійсним договір іпотеки реєстровий №1599к від 17 травня 2007 року; виключити з Державного реєстру іпотек записи за №1393к від 25 квітня 2007 року; №1502 від 10 червня 2009 року; № 1599к від 17 травня 2007 року; виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна записи за №1394к від 25 квітня 2007; №1503 від 10 червня 2009 року; запис №1600к від 17 травня 2007 року. (а.с.98-106)

На підставі ухвали суду від 25 жовтня 2010 року об’єднано в одне провадження первісний позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», треті особи: ОСОБА_2, Національний банк України, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чернокур Олена Михайлівни про визнання договорів недійними та самостійний позов третьої особи ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», треті особи: ОСОБА_1, Національний банк України, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чернокур Олена Михайлівни про визнання договорів недійними. (а.с.123-124)

Представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_5 в судовому засіданні первісний позов ОСОБА_1 підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях на заперечення відповідача на позов, які залучено до справи, також підтримав самостійний позов поданий третьою особою ОСОБА_2, додатково пояснив, що 25 квітня 2007 року між Акціонерним комерційним банком «Форум» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір за №0095/07/01-CL, за умовами договору позивач отримав грошові кошти готівкою в розмірі 2 210 000 доларів США з визначеним строком поверхня - до 25 квітня 2017 року, при цьому повернення кредитних коштів та сплата процентів за користування кредитними коштами здійснювалась позивачем в іноземній валюті, як то безпосередньо передбачено умовами кредитного договору. З травня 2007 року по жовтень 2009 року позивач, на виконання умов договору, повернув відповідачу 1 210 000,00 доларів США та 502 211,61 доларів США процентів за користування кредитними коштами. Позивач не заперечує факт укладення кредитного договору, зобов’язання за договором виконувались позивачем, однак в подальшому позивачу стало відомо, що надання банком грошових коштів (кредиту) в іноземній валюті потребують отримання індивідуальної ліцензії, яку банк не мав на день укладення кредитного договору, про ці обставини позивача не було попереджено при укладенні кредитного договору, тому виконання кредитного договору на умовах, які діють на даний час є порушенням принципу справедливості, а саме викладені в кредитному договорі положення щодо визначення та виконання зобов’язань в іноземній валюті порушують права позивача та прямо суперечать нормам прямої дії та цивільного законодавства. Крім того, наявність у кредитному договорі положень щодо розрахунків за грошовими зобов’язаннями між сторонами договору в доларах США за відсутності у сторін індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу суперечить положенням ст. 99 Конституції України, ч.3 ст.533, ст..524 ЦК України, ст.ст.3,5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного врегулювання і валютного контролю», ст.35 Закону України «Про національний банк України», тому недодержання в момент вчинення стороною вимог, які встановлені, зокрема ч.1 та ч.5 ст.203, 227 Цивільного кодексу України, тягнуть за собою наслідки недійсності кредитного договору. Враховуючи той факт, що в забезпечення виконання умов кредитного договору було укладено договори іпотеки, предметом яких виступало нерухоме майно, яке належить на праві власності позивачу та третій особі ОСОБА_2, тому в порядку ч.2 ст.548 ЦК України, позивач просить визнати недійсними: договір іпотеки реєстровий №1393к від 25 квітня 2007 року; договір іпотеки реєстровий №1502 від 10 червня 2009 року; договір іпотеки реєстровий №1599к від 17 травня 2007 року, а також в порядку застосування наслідків недійсності правочину виключити з Державного реєстру іпотек записи за №1393к від 25 квітня 2007 року; №1502 від 10 червня 2009 року; № 1599к від 17 травня 2007 року та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна записи за №1394к від 25 квітня 2007; №1503 від 10 червня 2009 року; запис №1600к від 17 травня 2007 року.

Представник відповідача Кузьмич О.Ю, в судовому засіданні проти позову ОСОБА_1 заперечувала з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов, які приєднано до матеріалів справи ( а.с.59-62), в подальшому в судове засідання не з’явилась, самостійний позов третьої особи ОСОБА_7 представник відповідача отримала особисто, що підтверджується розпискою про його отримання, однак правової позиції щодо заявлених позовних вимог не висловила.

Представник третьої особи ОСОБА_2 – ОСОБА_4, в судовому засіданні самостійний позов третьої особи підтримав, також висловив свою позицію на підтримку первісного позову ОСОБА_1, пояснив, що в забезпечення виконання умов кредитного договору, який укладено між ОСОБА_1 та АКБ «Форум», ОСОБА_2 уклала договір іпотеки, тобто виступає майновим поручителем позивача перед відповідачем за виконання договірних зобов’язань, звертаючись з самостійним позовом до суду третя особа ґрунтує свої позовні вимоги на тих же підставах, які викладені в первісному позові ОСОБА_1 щодо підстав недійсності кредитного договору та відповідно, як наслідок його недійсності, договорів іпотеки, а враховуючи, що третя особа ОСОБА_2 має нести відповідальність за виконання умов кредитного договору. Тому, вважає звернення з самостійним позов в межах даного спору правомірним та спрямованим на захист її майнових інтересів, які пов’язані з реалізацією права власності на об’єкт нерухомого майна, який на даний час передано в іпотеки на забезпечення в майбутньому виконання зобов’язань по кредитному договору.

Третя особа – Національний банк України, в судове засідання не з’явився, надав суду письмові пояснення та заяву про розгляд справи у відсутності представника третьої особи. (а.с.73-85)

Третя особа – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чернокур О.М., в судові засідання не з’явилась, про час та місце слухання справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника третьої особи, дослідивши матеріли справи, оцінивши наявні у справі докази, наведені сторонами доводи та заперечення, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 25 квітня 2007 року між Акціонерним комерційним банком «Форум» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договорі за №0095/07/01-CL, відповідно до умов договору Банк відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію для споживчих цілей у сумі 510 000 доларів США. Кредитні кошти надаються строком по 25 квітня 2017 року. За користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 13 процентів річних.

Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» є правонаступником по всіх правах та зобов’язаннях Акціонерного комерційного банку «Форум», що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацією даною юридичної особи, яке змінено у зв’язку зі зміною найменування юридичної особи.

Для забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, 25 квітня 2007 року між Акціонерним комерційним банком «Форум» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, зареєстрований в Державному реєстрі іпотек за реєстровим номером №1393к.

10 червня 2009 року між Акціонерним комерційним банком «Форум» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, зареєстрований в Державному реєстрі іпотек за реєстровим номером №1502.

17 травня 2007 року між Акціонерним комерційним банком «Форум» та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, зареєстрований в Державному реєстрі іпотек за реєстровим номером №1599к.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою ст. 203 ЦК України. Тобто, зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасників правочину має бути вільним і відповідати його волі.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мали право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами та могли відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Умови кредитного договору в момент його укладення сторонам були відомі та зрозумілі, вони з ними погодились, підписавши вказаний договір.

Обґрунтовуючи свої вимоги щодо визнання недійсним кредитного договору, позивач ОСОБА_1 та третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_2 посилаються, як на підставу його недійсності, на те, що всупереч вимог чинного законодавства, при укладенні договору про надання споживчого кредиту, Банк визначив розмір зобов’язань (суму наданого кредиту) саме в іноземній валюті, а надання банком позичальникові грошових коштів (кредиту) у вигляді валютного кредиту та проведення позивачем дій відносно виконання своїх обов’язків в іноземній валюті ( в тому числі оплата процентів за користування кредитом, різного роду комісії) за своєю правовою природою є валютною операцією, та відповідно потребує отримання індивідуальної ліцензії на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такою операції, що передбачено Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», яка була відсутня у відповідача на день укладення кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як встановлено судом, за своєю правовою природою між сторонами укладено кредитний договір, що зумовлює виникнення цивільно-правових відносин, для даного виду договорів суттєвими ознаками є умови та порядок проведення розрахунків. При цьому, в межах даного спору між сторонами виник спір щодо правомірності надання кредиту в іноземній валюті, а також проведення розрахунків за оспорюваним кредитним договором безпосередньо в іноземній валюті. Ці обставини підтверджуються умовами укладеного кредитного договору, та платіжними документами, що підтверджують факт надання позивачу ОСОБА_1 грошових коштів в іноземній валюті ( в доларах США) та виконання позивачем договірних зобов’язань в частині повернення коштів та сплати процентів, які здійснювались в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов‘язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця – гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 524 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Згідно ч. 3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до ст.35 Закону України «Про Національний банк України”, гривня (банкноти і монети) як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, який приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів.

Таким чином, єдиним законним засобом платежу, який застосовується при проведенні розрахунків між резидентами на території України є гривня.

Законодавством України сторонам у договорі надано право, при визначенні розміру грошових зобов’язань в гривні, вказати еквівалент в іноземній валюті. У такому випадку сума, яка повинна бути оплачена в гривні, визначається згідно з офіціальним курсом відповідної валюти на дату проведення платежу.

Режим здійснення валютних операцій на території України, загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права та обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства передбачені Декретом КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» , який з урахуванням ст. ст.4, 192 Цивільного кодексу України є єдиним нормативно-правовим актом, який має силу закону і застосовується у регулюванні правовідносин у валютній сфері.

Відповідно до п.2 ст. 1 Декрету КМУ, під валютними операціями розуміються операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України; операції, пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності; операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.

Таким чином, надання кредитних коштів та проведення розрахунків на виконання договірних зобов’язань в іноземній валюті за своєю правовою природою є валютною операцією.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.5 Декрету КМУ, Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операції, які підпадають під режим ліцензування згідно з Декретом КМУ. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв’язку на здійснення валютних операції, що не потребують індивідуальних ліцензій на весь період дії режиму валютного регулювання.

Проведення розрахунків за спірним кредитним договором, в тому числі, оплата процентів, штрафних санкцій позивачем відповідачу в іноземній валюті потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України, виходячи з наступного:

Згідно із п.п. г) ч.4 ст.5 Декрету КМУ, індивідуальної ліцензії потребують, в тому числі, операції щодо використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави.

Згідно із п.1.4 Положення «Про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу», затвердженого Постановою НБУ від 14.10.2004 р. № 483, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 09.11.2004 р. № 1429/10028, під використанням іноземної валюти як засобу платежу розуміється використання іноземної валюти на території України для виконання будь-яких грошових зобов’язань або оплати товарів, що придбаваються.

Як вбачається з матеріалів справи та наданих суду доказів, Публічне акціонерне товариство «Банк «Форум» виконало договірні зобов’язання по кредитному договору, надавши ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 510 000 доларів США на умовах забезпеченості, строковості, платності, зворотності та інших умов, викладених в договорі, факт отримання грошових коштів не заперечується позивачем.

Відповідно до п.2.3 Кредитного договору передбачено, що Позичальник здійснює повернення кредиту щомісячно починаючи з травня 2008 року в сумі не менше 4722, 22 доларів США, на відритий йому позичковий рахунок. Проценти за користування кредитними коштами Позичальник сплачує самостійно в валюті кредиту на відповідний рахунок, щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця наступного за місяцем користування кредитними коштами. (п.2.7 Кредитного договору)

Тому, беззаперечним є той факт, що кредит наданий банком позичальникові в іноземній валюті, внаслідок чого усі розрахунки за користування кредитом (проценти) також проводились позивачем в іноземній валюті - доларах США, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями в іноземній валюті.

За період з травня 2007 року по жовтень 2009 року позивач ОСОБА_1, на виконання умов кредитного договору, повернув відповідачу 1 210 000, 00 доларів США та 502 211,61 доларів США процентів за користування кредитними коштами.

26 березня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до АКБ «Форум» з письмовою заявою щодо недійсності кредитного договору, оскільки він укладений в іноземній валюті та виконання вимог ст. 216 Цивільного кодексу України.

07 квітня 2010 року (вих.. №231) АКБ «Форум» надав відповідь на звернення ОСОБА_1 з роз’ясненням положень чинного законодавства та відсутність підстав для застосування вимог ст. 215 Цивільного кодексу України, а саме підстав недійсності правочину.

Відповідно до ст. 2 Постанови НБУ № 119 від 26.03.1998 р. «Про затвердження правил використання готівкової іноземної валюти на території України», яка зареєстрована в Міністерстві юстиції 15.04.1998 р. № 245/2685 (втратила чинність на підставі Постанови НБУ № 200 від 30.05.2007 р.), використання на території України готівкової іноземної валюти як засобу платежу або як застави дозволяється у разі відсутності в фізичних осіб – нерезидентів або резидентів, а також повноважних представників юридичної особи нерезидента – суб’єкта підприємницької діяльності коштів у грошовій одиниці України і неможливості здійснення валютно обмінної операції через пункт обміну іноземної валюти в таких випадках: п.2.1 – на територіях митниць; п.2.2 – на територіях вокзалів, аеропортів та портів; п.2.3 – використання на території України готівкової іноземної валюти як засобу платежу дозволяється у разі надання суб’єктами підприємницької діяльності готельних послуг фізичним особам нерезидентам з оплатою в іноземній валюті, у тому числі зі застосуванням дорожніх чеків міжнародних платіжних систем у вільно конвертованій валюті; п.2.4 – використання готівкової іноземної валюти на території України як засобу платежу у випадках, що не передбачені цією главою, а також застави дозволяється за умови отримання індивідуальної ліцензії НБУ.

Як з’ясовано під час розгляду справи, індивідуальна ліцензія у позивача або відповідача відсутня, внаслідок чого використання долару США як засобу платежу за кредитним договором №0095/07/01-CL від 25 квітня 2007 року, укладений між Акціонерним комерційним банком «Форум» та ОСОБА_1, суперечить приписам п. г) ч.4 ст.5 Декрету КМУ, Постанови НБУ № 119 від 26.03.1998 р.

В той же час, наявність у Публічного акціонерного товариства «Банк «Форум» дозволу за №62-3 зареєстрованому Національним банком України 31 січня 1994 року за №231, як доказ наявності у відповідача права на здійснення вказаних вище валютних операцій без індивідуальної ліцензії, суд до уваги не приймає з огляду на те, що зазначений документ відповідно до приписів п.5.3 Положення «Про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій» виступає генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно із Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю”.

Наявність генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій (дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями) не звільняє сторони від обов’язку отримати індивідуальну ліцензію відповідно до приписів п. г) ч.4 ст.5 Декрету КМУ та не робить укладений кредитний договір законним.

Крім того, у вичерпному переліку операцій , які має право здійснювати відповідач , не вказані операції по використанню готівкової іноземної валюти на території України як засобу платежу.

При розгляді судової справи відповідачем не було надано доказів, щоб підтверджували отримання останнім відповідної індивідуальної ліцензій для надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті та використання іноземної валюти на території України як засобу платежу. Таким чином, суд приходить до висновку, що при наданні відповідачем та отримання позивачем кредиту у доларах США, а також здійснення позивачем платежів по погашенню кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у доларах США були порушені наступні норми закону: статтю 99 Конституції України, стаття 524 Цивільного кодексу України, ст.35 Закону України «Про Національний банк України», статті 6, 7 Постанови Національного банку України N 200 від 30.05.2007 р. "Про затвердження Правил використання готівкової іноземної валюти на території України", статтю 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 р. "Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Крім того, вичерпний перелік неторговельних операції в іноземній валюті містить в собі п.11 Положення «Про порядок та умови торгівлі іноземною валютою», яке затверджено Постановою НБУ від 10.08.2005 р. № 281, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 29.08.2005 р. № 950/11230 і застосовується судом при розгляді цього спору відповідно до ст.8 ЦК України. Цей перелік також не містить в собі надання права відповідачу використання готівкової іноземної валюти на території України як засобу платежу.

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), згідно зі статтею 227 ЦК є оспорюваним.

Вимоги про визнання такого правочину недійсним можуть заявлятися як сторонами правочину, так і будь-якою заінтересованою особою в разі, якщо таким правочином порушено її права чи законні інтереси, а також органами державної влади, які відповідно до закону здійснюють контроль за видом діяльності, яка потребує ліцензування.

Стаття 227 ЦК України встановлює, що правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Частин 1, 3 та 5 ст. 203 ЦК України визначають, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частина 1 ст. 216 ЦК України встановлює, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Відповідно до ст.236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що кредитний договір №0095/07/01-CL від 25 квітня 2007 року між Акціонерним комерційним банком «Форум» та ОСОБА_1 укладений з порушенням норм чинного законодавства, тому позовні вимоги в частині визнання недійсним кредитного договору є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ч.2 ст.548 Цивільного кодексу України недійсне зобов’язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов’язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Цивільним кодексом України у параграфі 6 глави 49 не передбачено інших негативних наслідків визнання недійсним основного зобов’язання, забезпеченого договором застави (іпотеки), як визнання недійсним і додаткового зобов’язання.

З метою надання повного правового захисту прав та інтересам позивача, виходячи з зацікавленості позивача щодо застосування наслідків недійсності договору іпотеки, за яким позивач ОСОБА_1 та третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_2 заставили своє нерухоме майно, суд вбачає за можливе в порядку застосування реституції за недійсними договорами іпотеки виключити з Державного реєстру іпотек записи за №1393к від 25 квітня 2007 року; №1502 від 10 червня 2009 року; № 1599к від 17 травня 2007 року; та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна записи за №1394к від 25 квітня 2007; №1503 від 10 червня 2009 року; запис №1600к від 17 травня 2007 року.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що з урахуванням висновку суду щодо недійсності кредитного договору №0095/07/01-CL від 25 квітня 2007 року між Акціонерним комерційним банком «Форум» та ОСОБА_1, а у якості забезпечення виконання даного договору укладено договір іпотеки від 25 квітня 2007 року між Акціонерним комерційним банком «Форум» та ОСОБА_1, зареєстрований в Державному реєстрі іпотек за реєстровим номером №1393к., договір іпотеки від 10 червня 2009 року між Акціонерним комерційним банком «Форум» та ОСОБА_1, зареєстрований в Державному реєстрі іпотек за реєстровим номером №1502, договір іпотеки від 17 травня 2007 року між Акціонерним комерційним банком «Форум» та ОСОБА_2, зареєстрований в Державному реєстрі іпотек за реєстровим номером №1599к, тому зазначені договора іпотеки в цілому підлягають визнанню судом недійсним на підставі ч.2 ст.548 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права, з шануванням прав та інтересів інших осіб, моралі суспільства тощо. При цьому справедливість можна трактувати як визначення нормою права обсягу, межі здійснення і захисту цивільних прав та інтересів особи адекватно її ставленню до вимог правових норм. Добросовісність означає прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. Розумність - це зважене вирішення питань регулювання цивільних відносин з урахуванням інтересів усіх учасників, а також інтересів громади (публічного інтересу).

Отже, подальше виконання кредитного договору на умовах, що діють на даний час є порушенням одного із принципів цивільно-правових відносин, які закріплені у ст. 3 ЦК України - принципу справедливості. Умови кредитного договору є несправедливими, так, як всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду відповідача, споживача кредитних послуг. Несправедливими є, зокрема, умови кредитного договору в частині надання кредиту в доларах США, що передбачає згідно умов кредитного договору погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у доларах США, що є способом зловживання правом, коли всі ризики знецінення національної валюти України шляхом порушення вимог закону, позивач перекладає, як суб'єкт підприємницької (господарської) діяльності виключно на позивача - позичальника за кредитним договором та споживача кредитних послуг, що є грубим порушенням частини 3 статті 13 Цивільного кодексу України.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, наведені сторонами доводи та заперечення з приводу предмету позову, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», треті особи: ОСОБА_2, Національний банк України, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чернокур Олена Михайлівни про визнання договорів недійними та самостійний позов третьої особи ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», треті особи: ОСОБА_1, Національний банк України, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чернокур Олена Михайлівни про визнання договорів недійними є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи наведене та керуючись ст.. 99 Конституції України, ст.ст. 6, 192, 202, 203, 215, 227, 524, 533, 548, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст.2, 35 Закону України “Про банки та банківську діяльність”, Декретом Кабінету Міністрів України від 19.02.93 р. "Про систему валютного регулювання і валютного контролю, Постановою Національного банку України N 200 від 30.05.2007 р. "Про затвердження Правил використання готівкової іноземної валюти на території України", ст.ст. 10, 58, 60, 208, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», треті особи: ОСОБА_2, Національний банк України, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чернокур Олена Михайлівни про визнання договорів недійними задовольнити.

Самостійний позов третьої особи ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», треті особи: ОСОБА_1, Національний банк України, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чернокур Олена Михайлівни про визнання договорів недійними задовольнити.

Визнати недійсним кредитний договір №0095/07/01-CL від 25 квітня 2007 року, укладений між Акціонерним комерційним банком «Форум» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариства «Банк Форум») та ОСОБА_1.

Визнати недійсним договір іпотеки від 25 квітня 2007 року, укладений між Акціонерним комерційним банком «Форум» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариства «Банк Форум») та ОСОБА_1, зареєстрований в Державному реєстрі іпотек за реєстровим номером №1393к.

Визнати недійсним договір іпотеки від 10 червня 2009 року, укладений між Акціонерним комерційним банком «Форум» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариства «Банк Форум») та ОСОБА_1, зареєстрований в Державному реєстрі іпотек за реєстровим номером №1502.

Визнати недійсним договір іпотеки від 17 травня 2007 року, укладений між Акціонерним комерційним банком «Форум» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариства «Банк Форум») та ОСОБА_2, зареєстрований в Державному реєстрі іпотек за реєстровим номером №1599к.

Виключити з Державного реєстру іпотек запис за №1393к від 25 квітня 2007 року про державну реєстрацію Договору іпотеки від 25 квітня 2007 року, укладений між Акціонерним комерційним банком «Форум» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариства «Банк Форум») та ОСОБА_1.

Виключити з Державного реєстру іпотек запис за № №1502 від 10 червня 2009 року про державну реєстрацію Договору іпотеки від 10 червня 2009 року, укладений між Акціонерним комерційним банком «Форум» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариства «Банк Форум») та ОСОБА_1.

Виключити з Державного реєстру іпотек запис за № 1599к від 17 травня 2007 року про державну реєстрацію Договору іпотеки від 10 червня 2009 року, укладений між Акціонерним комерційним банком «Форум» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариства «Банк Форум») та ОСОБА_2.

Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна запис №1394к від 25 квітня 2007 року про державну реєстрацію заборони відчуження нерухомого майна за договором іпотеки від 25 квітня 2007 року, укладений між Акціонерним комерційним банком «Форум» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариства «Банк Форум») та ОСОБА_1.

Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна запис №1503 від 10 червня 2009 року про державну реєстрацію заборони відчуження нерухомого майна за договором іпотеки від 10 червня 2009 року, укладений між Акціонерним комерційним банком «Форум» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариства «Банк Форум») та ОСОБА_1.

Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна запис №1600к від 17 травня 2007 року про державну реєстрацію заборони відчуження нерухомого майна за договором іпотеки від 17 травня 2007 року, укладений між Акціонерним комерційним банком «Форум» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариства «Банк Форум») та ОСОБА_2.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду міста Києва через Дніпровський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

С у д д я

Отсюда.

[НБ Украины]

Решение старое - ещё по индивидуальным лицензиям, но КАК расписано! Первый раз такое встречаю )) Не поленились же расписать...Конечно, если обратить внимание на суммы договоров, все становится понятным ))

Справа 2-3373/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„02" листопада 2010 року м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді САВЛУК Т.В.

при секретарі Потапові І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м.Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», треті особи: ОСОБА_2, Національний банк України, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чернокур Олена Михайлівни про визнання договорів недійними та самостійний позов третьої особи ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», треті особи: ОСОБА_1, Національний банк України, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чернокур Олена Михайлівни про визнання договорів недійними,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, звертаючись з позовом до суду, просив суд: визнати недійсним кредитний договір №0095/07/01-CL від 25 квітня 2007 року; визнати недійсним договір іпотеки реєстровий №1393к від 25 квітня 2007 року; визнати недійсним договір іпотеки реєстровий №1502 від 10 червня 2009 року; визнати недійсним договір іпотеки реєстровий №1599к від 17 травня 2007 року; виключити з Державного реєстру іпотек записи за №1393к від 25 квітня 2007 року, №1502 від 10 червня 2009 року, № 1599к від 17 травня 2007 року; виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записи за №1394к від 25 квітня 2007, №1503 від 10 червня 2009 року, запис №1600к від 17 травня 2007 року.

04 жовтня 2010 року представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_4 надав до суду заяву про уточнення позовних вимог в частині правової позиції щодо підстав для визнання недійсним договорів, які зазначені в первісному позові, відповідно до поданої заяви позивач просив суд : визнати недійсним кредитний договір №0095/07/01-CL від 25 квітня 2007 року; визнати недійсним договір іпотеки реєстровий №1393к від 25 квітня 2007 року; визнати недійсним договір іпотеки реєстровий №1502 від 10 червня 2009 року; визнати недійсним договір іпотеки реєстровий №1599к від 17 травня 2007 року; виключити з Державного реєстру іпотек записи за №1393к від 25 квітня 2007 року, №1502 від 10 червня 2009 року, № 1599к від 17 травня 2007 року; виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записи за №1394к від 25 квітня 2007, №1503 від 10 червня 2009 року, запис №1600к від 17 травня 2007 року. (а.с.89-90)

Під час розгляду судової справи, на підставі протокольної ухвали суду від 04 жовтня 2010 року залучено у якості третьої особи по справі по первісному позову ОСОБА_2. (а.с.91-92)

12 жовтня 2010 року третя особа ОСОБА_2 подала до суду від свого імені самостійний позов, відповідно до заявлених позовних вимог просила суд: визнати недійсним кредитний договір №0095/07/01-CL від 25 квітня 2007 року; визнати недійсним договір іпотеки реєстровий №1393к від 25 квітня 2007 року; визнати недійсним договір іпотеки реєстровий №1502 від 10 червня 2009 року; визнати недійсним договір іпотеки реєстровий №1599к від 17 травня 2007 року; виключити з Державного реєстру іпотек записи за №1393к від 25 квітня 2007 року; №1502 від 10 червня 2009 року; № 1599к від 17 травня 2007 року; виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записи за №1394к від 25 квітня 2007; №1503 від 10 червня 2009 року; запис №1600к від 17 травня 2007 року. (а.с.98-106)

На підставі ухвали суду від 25 жовтня 2010 року об'єднано в одне провадження первісний позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», треті особи: ОСОБА_2, Національний банк України, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чернокур Олена Михайлівни про визнання договорів недійними та самостійний позов третьої особи ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», треті особи: ОСОБА_1, Національний банк України, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чернокур Олена Михайлівни про визнання договорів недійними. (а.с.123-124)

Представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_5 в судовому засіданні первісний позов ОСОБА_1 підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях на заперечення відповідача на позов, які залучено до справи, також підтримав самостійний позов поданий третьою особою ОСОБА_2, додатково пояснив, що 25 квітня 2007 року між Акціонерним комерційним банком «Форум» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір за №0095/07/01-CL, за умовами договору позивач отримав грошові кошти готівкою в розмірі 2 210 000 доларів США з визначеним строком поверхня - до 25 квітня 2017 року, при цьому повернення кредитних коштів та сплата процентів за користування кредитними коштами здійснювалась позивачем в іноземній валюті, як то безпосередньо передбачено умовами кредитного договору. З травня 2007 року по жовтень 2009 року позивач, на виконання умов договору, повернув відповідачу 1 210 000,00 доларів США та 502 211,61 доларів США процентів за користування кредитними коштами. Позивач не заперечує факт укладення кредитного договору, зобов'язання за договором виконувались позивачем, однак в подальшому позивачу стало відомо, що надання банком грошових коштів (кредиту) в іноземній валюті потребують отримання індивідуальної ліцензії, яку банк не мав на день укладення кредитного договору, про ці обставини позивача не було попереджено при укладенні кредитного договору, тому виконання кредитного договору на умовах, які діють на даний час є порушенням принципу справедливості, а саме викладені в кредитному договорі положення щодо визначення та виконання зобов'язань в іноземній валюті порушують права позивача та прямо суперечать нормам прямої дії та цивільного законодавства. Крім того, наявність у кредитному договорі положень щодо розрахунків за грошовими зобов'язаннями між сторонами договору в доларах США за відсутності у сторін індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу суперечить положенням ст. 99 Конституції України, ч.3 ст.533, ст..524 ЦК України, ст.ст.3,5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного врегулювання і валютного контролю», ст.35 Закону України «Про національний банк України», тому недодержання в момент вчинення стороною вимог, які встановлені, зокрема ч.1 та ч.5 ст.203, 227 Цивільного кодексу України, тягнуть за собою наслідки недійсності кредитного договору. Враховуючи той факт, що в забезпечення виконання умов кредитного договору було укладено договори іпотеки, предметом яких виступало нерухоме майно, яке належить на праві власності позивачу та третій особі ОСОБА_2, тому в порядку ч.2 ст.548 ЦК України, позивач просить визнати недійсними: договір іпотеки реєстровий №1393к від 25 квітня 2007 року; договір іпотеки реєстровий №1502 від 10 червня 2009 року; договір іпотеки реєстровий №1599к від 17 травня 2007 року, а також в порядку застосування наслідків недійсності правочину виключити з Державного реєстру іпотек записи за №1393к від 25 квітня 2007 року; №1502 від 10 червня 2009 року; № 1599к від 17 травня 2007 року та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записи за №1394к від 25 квітня 2007; №1503 від 10 червня 2009 року; запис №1600к від 17 травня 2007 року.

Представник відповідача Кузьмич О.Ю, в судовому засіданні проти позову ОСОБА_1 заперечувала з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов, які приєднано до матеріалів справи ( а.с.59-62), в подальшому в судове засідання не з'явилась, самостійний позов третьої особи ОСОБА_7 представник відповідача отримала особисто, що підтверджується розпискою про його отримання, однак правової позиції щодо заявлених позовних вимог не висловила.

Представник третьої особи ОСОБА_2 – ОСОБА_4, в судовому засіданні самостійний позов третьої особи підтримав, також висловив свою позицію на підтримку первісного позову ОСОБА_1, пояснив, що в забезпечення виконання умов кредитного договору, який укладено між ОСОБА_1 та АКБ «Форум», ОСОБА_2 уклала договір іпотеки, тобто виступає майновим поручителем позивача перед відповідачем за виконання договірних зобов'язань, звертаючись з самостійним позовом до суду третя особа ґрунтує свої позовні вимоги на тих же підставах, які викладені в первісному позові ОСОБА_1 щодо підстав недійсності кредитного договору та відповідно, як наслідок його недійсності, договорів іпотеки, а враховуючи, що третя особа ОСОБА_2 має нести відповідальність за виконання умов кредитного договору. Тому, вважає звернення з самостійним позов в межах даного спору правомірним та спрямованим на захист її майнових інтересів, які пов'язані з реалізацією права власності на об'єкт нерухомого майна, який на даний час передано в іпотеки на забезпечення в майбутньому виконання зобов'язань по кредитному договору.

Третя особа – Національний банк України, в судове засідання не з'явився, надав суду письмові пояснення та заяву про розгляд справи у відсутності представника третьої особи. (а.с.73-85)

Третя особа – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чернокур О.М., в судові засідання не з'явилась, про час та місце слухання справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника третьої особи, дослідивши матеріли справи, оцінивши наявні у справі докази, наведені сторонами доводи та заперечення, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 25 квітня 2007 року між Акціонерним комерційним банком «Форум» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договорі за №0095/07/01-CL, відповідно до умов договору Банк відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію для споживчих цілей у сумі 510 000 доларів США. Кредитні кошти надаються строком по 25 квітня 2017 року. За користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 13 процентів річних.

Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» є правонаступником по всіх правах та зобов'язаннях Акціонерного комерційного банку «Форум», що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацією даною юридичної особи, яке змінено у зв'язку зі зміною найменування юридичної особи.

Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 25 квітня 2007 року між Акціонерним комерційним банком «Форум» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, зареєстрований в Державному реєстрі іпотек за реєстровим номером №1393к.

10 червня 2009 року між Акціонерним комерційним банком «Форум» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, зареєстрований в Державному реєстрі іпотек за реєстровим номером №1502.

17 травня 2007 року між Акціонерним комерційним банком «Форум» та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, зареєстрований в Державному реєстрі іпотек за реєстровим номером №1599к.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою ст. 203 ЦК України. Тобто, зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасників правочину має бути вільним і відповідати його волі.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мали право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами та могли відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Умови кредитного договору в момент його укладення сторонам були відомі та зрозумілі, вони з ними погодились, підписавши вказаний договір.

Обґрунтовуючи свої вимоги щодо визнання недійсним кредитного договору, позивач ОСОБА_1 та третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_2 посилаються, як на підставу його недійсності, на те, що всупереч вимог чинного законодавства, при укладенні договору про надання споживчого кредиту, Банк визначив розмір зобов'язань (суму наданого кредиту) саме в іноземній валюті, а надання банком позичальникові грошових коштів (кредиту) у вигляді валютного кредиту та проведення позивачем дій відносно виконання своїх обов'язків в іноземній валюті ( в тому числі оплата процентів за користування кредитом, різного роду комісії) за своєю правовою природою є валютною операцією, та відповідно потребує отримання індивідуальної ліцензії на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такою операції, що передбачено Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», яка була відсутня у відповідача на день укладення кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як встановлено судом, за своєю правовою природою між сторонами укладено кредитний договір, що зумовлює виникнення цивільно-правових відносин, для даного виду договорів суттєвими ознаками є умови та порядок проведення розрахунків. При цьому, в межах даного спору між сторонами виник спір щодо правомірності надання кредиту в іноземній валюті, а також проведення розрахунків за оспорюваним кредитним договором безпосередньо в іноземній валюті. Ці обставини підтверджуються умовами укладеного кредитного договору, та платіжними документами, що підтверджують факт надання позивачу ОСОБА_1 грошових коштів в іноземній валюті ( в доларах США) та виконання позивачем договірних зобов'язань в частині повернення коштів та сплати процентів, які здійснювались в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця – гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 524 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Згідно ч. 3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до ст.35 Закону України «Про Національний банк України", гривня (банкноти і монети) як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, який приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів.

Таким чином, єдиним законним засобом платежу, який застосовується при проведенні розрахунків між резидентами на території України є гривня.

Законодавством України сторонам у договорі надано право, при визначенні розміру грошових зобов'язань в гривні, вказати еквівалент в іноземній валюті. У такому випадку сума, яка повинна бути оплачена в гривні, визначається згідно з офіціальним курсом відповідної валюти на дату проведення платежу.

Режим здійснення валютних операцій на території України, загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права та обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства передбачені Декретом КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» , який з урахуванням ст. ст.4, 192 Цивільного кодексу України є єдиним нормативно-правовим актом, який має силу закону і застосовується у регулюванні правовідносин у валютній сфері.

Відповідно до п.2 ст. 1 Декрету КМУ, під валютними операціями розуміються операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України; операції, пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності; операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.

Таким чином, надання кредитних коштів та проведення розрахунків на виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті за своєю правовою природою є валютною операцією.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.5 Декрету КМУ, Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операції, які підпадають під режим ліцензування згідно з Декретом КМУ. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операції, що не потребують індивідуальних ліцензій на весь період дії режиму валютного регулювання.

Проведення розрахунків за спірним кредитним договором, в тому числі, оплата процентів, штрафних санкцій позивачем відповідачу в іноземній валюті потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України, виходячи з наступного:

Згідно із п.п. г) ч.4 ст.5 Декрету КМУ, індивідуальної ліцензії потребують, в тому числі, операції щодо використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави.

Згідно із п.1.4 Положення «Про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу», затвердженого Постановою НБУ від 14.10.2004 р. № 483, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 09.11.2004 р. № 1429/10028, під використанням іноземної валюти як засобу платежу розуміється використання іноземної валюти на території України для виконання будь-яких грошових зобов'язань або оплати товарів, що придбаваються.

Як вбачається з матеріалів справи та наданих суду доказів, Публічне акціонерне товариство «Банк «Форум» виконало договірні зобов'язання по кредитному договору, надавши ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 510 000 доларів США на умовах забезпеченості, строковості, платності, зворотності та інших умов, викладених в договорі, факт отримання грошових коштів не заперечується позивачем.

Відповідно до п.2.3 Кредитного договору передбачено, що Позичальник здійснює повернення кредиту щомісячно починаючи з травня 2008 року в сумі не менше 4722, 22 доларів США, на відритий йому позичковий рахунок. Проценти за користування кредитними коштами Позичальник сплачує самостійно в валюті кредиту на відповідний рахунок, щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця наступного за місяцем користування кредитними коштами. (п.2.7 Кредитного договору)

Тому, беззаперечним є той факт, що кредит наданий банком позичальникові в іноземній валюті, внаслідок чого усі розрахунки за користування кредитом (проценти) також проводились позивачем в іноземній валюті - доларах США, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями в іноземній валюті.

За період з травня 2007 року по жовтень 2009 року позивач ОСОБА_1, на виконання умов кредитного договору, повернув відповідачу 1 210 000, 00 доларів США та 502 211,61 доларів США процентів за користування кредитними коштами.

26 березня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до АКБ «Форум» з письмовою заявою щодо недійсності кредитного договору, оскільки він укладений в іноземній валюті та виконання вимог ст. 216 Цивільного кодексу України.

07 квітня 2010 року (вих.. №231) АКБ «Форум» надав відповідь на звернення ОСОБА_1 з роз'ясненням положень чинного законодавства та відсутність підстав для застосування вимог ст. 215 Цивільного кодексу України, а саме підстав недійсності правочину.

Відповідно до ст. 2 Постанови НБУ № 119 від 26.03.1998 р. «Про затвердження правил використання готівкової іноземної валюти на території України», яка зареєстрована в Міністерстві юстиції 15.04.1998 р. № 245/2685 (втратила чинність на підставі Постанови НБУ № 200 від 30.05.2007 р.), використання на території України готівкової іноземної валюти як засобу платежу або як застави дозволяється у разі відсутності в фізичних осіб – нерезидентів або резидентів, а також повноважних представників юридичної особи нерезидента – суб'єкта підприємницької діяльності коштів у грошовій одиниці України і неможливості здійснення валютно обмінної операції через пункт обміну іноземної валюти в таких випадках: п.2.1 – на територіях митниць; п.2.2 – на територіях вокзалів, аеропортів та портів; п.2.3 – використання на території України готівкової іноземної валюти як засобу платежу дозволяється у разі надання суб'єктами підприємницької діяльності готельних послуг фізичним особам нерезидентам з оплатою в іноземній валюті, у тому числі зі застосуванням дорожніх чеків міжнародних платіжних систем у вільно конвертованій валюті; п.2.4 – використання готівкової іноземної валюти на території України як засобу платежу у випадках, що не передбачені цією главою, а також застави дозволяється за умови отримання індивідуальної ліцензії НБУ.

Як з'ясовано під час розгляду справи, індивідуальна ліцензія у позивача або відповідача відсутня, внаслідок чого використання долару США як засобу платежу за кредитним договором №0095/07/01-CL від 25 квітня 2007 року, укладений між Акціонерним комерційним банком «Форум» та ОСОБА_1, суперечить приписам п. г) ч.4 ст.5 Декрету КМУ, Постанови НБУ № 119 від 26.03.1998 р.

В той же час, наявність у Публічного акціонерного товариства «Банк «Форум» дозволу за №62-3 зареєстрованому Національним банком України 31 січня 1994 року за №231, як доказ наявності у відповідача права на здійснення вказаних вище валютних операцій без індивідуальної ліцензії, суд до уваги не приймає з огляду на те, що зазначений документ відповідно до приписів п.5.3 Положення «Про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій» виступає генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно із Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

Наявність генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій (дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями) не звільняє сторони від обов'язку отримати індивідуальну ліцензію відповідно до приписів п. г) ч.4 ст.5 Декрету КМУ та не робить укладений кредитний договір законним.

Крім того, у вичерпному переліку операцій , які має право здійснювати відповідач , не вказані операції по використанню готівкової іноземної валюти на території України як засобу платежу.

...

Отсюда.

"Крім того, у вичерпному переліку операцій , які має право здійснювати відповідач , не вказані операції по використанню готівкової іноземної валюти."

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=40636 сообщение #1785 28.10.11 14:48

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=40968 сообщение #1862 4.11.11 13:44

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=41207 сообщение #1898 9.11.11 10:19

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=41966 сообщение #1963 22.11.11 11:38

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=43088 сообщение #2069 10.12.11 17:45

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...770&st=2060 сообщение #2071 10.12.11 21.17.11

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=43418 сообщение #2107 15.1.11 22:48

Продолжим общение в 2012 году, которое было начато с ответа на следующее сообщение #11 17.5.11 10:21 http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=33236.

Желаем счастья и удачи всем форумчанам и гостям форума.

С Новым Годом!

[alexburko]

Спасибо! Всех - еще раз с Новым годом!

По теме:

...Мне ужасно не нравится пункт Постановления Правления НБУ №254 "Про затвердження Положення про організацію операційної діяльності в банках України", а именно:

5.6. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Исходя из этого получается, что выписка с 2203 при кредитовании в инвалюте - легитимна? Юристы банка за это ухватятся 100процентно...

[Andry]

Спасибо! Всех - еще раз с Новым годом!

По теме:

...Мне ужасно не нравится пункт Постановления Правления НБУ №254 "Про затвердження Положення про організацію операційної діяльності в банках України", а именно:

5.6. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Исходя из этого получается, что выписка с 2203 при кредитовании в инвалюте - легитимна? Юристы банка за это ухватятся 100процентно...

а разве счет 2203 является особовим рахунком клиента?

[Seata]

.Мне ужасно не нравится пункт Постановления Правления НБУ №254 "Про затвердження Положення про організацію операційної діяльності в банках України", а именно:

5.6. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Исходя из этого получается, что выписка с 2203 при кредитовании в инвалюте - легитимна? Юристы банка за это ухватятся 100процентно...

2203 не является личным счетом, или я что-то не так понимаю?

[Seata]

Andry

одинаково мыслим

[economix_a]

Спасибо! Всех - еще раз с Новым годом!

По теме:

...Мне ужасно не нравится пункт Постановления Правления НБУ №254 "Про затвердження Положення про організацію операційної діяльності в банках України", а именно:

5.6. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Исходя из этого получается, что выписка с 2203 при кредитовании в инвалюте - легитимна? Юристы банка за это ухватятся 100процентно...

Так никто и не говорит что операции, не было, как я понял, если не ошибаюсь, речь идет о ее законности, и пусть подтверждают, что операция была, и нам на руку, она же незаконная.

[alexburko]

Ребята, вы не поняли... В этой Постанове, в разделе "термины" (вначале), расписывается о том, что является "особовым" счетом: текущие, корреспондентские и депозитные счета.

Но в этой же Постанове есть вот этот, указанный мной, неудобный пункт. А в суды банкиры (из практики) тащат выписку по "особовому рахунку" 2203 (там нак и написано "по особовому рахунку"). Для неспециалиста-судьи этого может быть "достаточно", а нам надо, чтобы наверняка, скользких моментов быть не должно.

Следите за мыслью:

П О С Т А Н О В А

18.06.2003 N 254

Про затвердження Положення про організацію операційної діяльності в банках України

1.10. У цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні:

клієнтські рахунки - це особові рахунки, за якими обліковуються кошти клієнтів банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні (у тому числі рахунки за спеціальним режимом їх використання) та вкладні (депозитні) рахунки;

внутрішньобанківські операції - операції банку, що не пов'язані з виконанням доручень клієнтів;

внутрішньобанківські рахунки - усі інші рахунки аналітичного обліку, що не належать до клієнтських рахунків;

особовий рахунок - рахунок аналітичного обліку операцій з клієнтами банку, що здійснюються відповідно до укладених між банком і клієнтами договорів;

первинний документ - документ, який містить відомості про операцію та підтверджує її здійснення;

первинний документ - документ, який містить відомості про операцію та підтверджує її здійснення;

Вот выдергивает юрист банка выделенную строку и тычет судье под нос выписку по 2203, что тогда?

(вроде мы это уже где-то обсуждали, но из-за "веса" темы теперь найти не могу...)

economix: операции как раз и не было, разве доллары выдавались? Да и не погашалось долларами ничего, в подавляющем большинстве случаев...

Пример. Защищаюсь: нет надлежащих доказательств выдачи и расчеты неверны, дайте выписку по текущему счету клиента. А юрист банка мне цитатку вот эту: вот же, в нормативке указано, что это есть гуд, особовый счет и есть клиентским!... Может такое быть? Может...

[alexburko]

а разве счет 2203 является особовим рахунком клиента?

Получается, что является (манипуляция возможна):

1.10. У цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні:

аналітичні рахунки - регістри аналітичного обліку;

5.4. Особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.

5.6. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Улавливаете? Ну и какая от этого пилюлька? Если односложно?

[economix_a]

Получается, что является (манипуляция возможна):

1.10. У цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні:

аналітичні рахунки - регістри аналітичного обліку;

5.4. Особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.

5.6. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Улавливаете? Ну и какая от этого пилюлька? Если односложно?

Я не юрист, может здесь про это написано-

7.12 та 7.13 в статті 7 "Використання коштів за поточними рахунками

фізичних осіб"

[alexburko]

Я не юрист, может здесь про это написано-

7.12 та 7.13 в статті 7 "Використання коштів за поточними рахунками

фізичних осіб"

В статье 7 - чего? В упомянутой мною Постанове такого пункта нет.

[economix_a]

В статье 7 - чего? В упомянутой мною Постанове такого пункта нет.

П О С Т А Н О В А від 12.11.2003 N 492

[Бонар]

Ребята, вы не поняли... В этой Постанове, в разделе "термины" (вначале), расписывается о том, что является "особовым" счетом: текущие, корреспондентские и депозитные счета.

Но в этой же Постанове есть вот этот, указанный мной, неудобный пункт. А в суды банкиры (из практики) тащат выписку по "особовому рахунку" 2203 (там нак и написано "по особовому рахунку"). Для неспециалиста-судьи этого может быть "достаточно", а нам надо, чтобы наверняка, скользких моментов быть не должно.

Следите за мыслью:

П О С Т А Н О В А

18.06.2003 N 254

Про затвердження Положення про організацію операційної діяльності в банках України

1.10. У цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні:

клієнтські рахунки - це особові рахунки, за якими обліковуються кошти клієнтів банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні (у тому числі рахунки за спеціальним режимом їх використання) та вкладні (депозитні) рахунки;

внутрішньобанківські операції - операції банку, що не пов'язані з виконанням доручень клієнтів;

внутрішньобанківські рахунки - усі інші рахунки аналітичного обліку, що не належать до клієнтських рахунків;

особовий рахунок - рахунок аналітичного обліку операцій з клієнтами банку, що здійснюються відповідно до укладених між банком і клієнтами договорів;

первинний документ - документ, який містить відомості про операцію та підтверджує її здійснення;

первинний документ - документ, який містить відомості про операцію та підтверджує її здійснення;

Вот выдергивает юрист банка выделенную строку и тычет судье под нос выписку по 2203, что тогда?

(вроде мы это уже где-то обсуждали, но из-за "веса" темы теперь найти не могу...)

economix: операции как раз и не было, разве доллары выдавались? Да и не погашалось долларами ничего, в подавляющем большинстве случаев...

Пример. Защищаюсь: нет надлежащих доказательств выдачи и расчеты неверны, дайте выписку по текущему счету клиента. А юрист банка мне цитатку вот эту: вот же, в нормативке указано, что это есть гуд, особовый счет и есть клиентским!... Может такое быть? Может...

ну як це повязується зу про платіжні системи? невже там є "особовий" рахунок?? банк не може відкривати рахунок не передбачений законом...і використовувати його згідно закону з урахуванням обмежень в частині валютних операцій.....

Стаття 7. Види рахунків, що можуть відкриватися банками або іншими установами - членами платіжної системи своїм клієнтам

7.1. Банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні та кореспондентські рахунки.

7.1.1. Вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений процент (дохід) відповідно до умов договору.

7.1.2. Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

7.1.3. Кореспондентський рахунок - рахунок, що відкривається одним банком іншому банку для здійснення міжбанківських переказів.

Відкриття кореспондентських рахунків здійснюється шляхом встановлення між банками кореспондентських відносин у порядку, що визначається Національним банком України, та на підставі відповідного договору.

особових нема. особовий це технічний бухгалтерський рахунок...

зу про банки

Стаття 47. Види діяльності банку

Банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім послуг у сфері страхування), а також здійснювати іншу діяльність, визначену в цій статті.

Банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг.

До банківських послуг належать:

1) залучення у вклади (депозити) коштів та банківських металів від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб;

2) відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах;

3) розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Банківські послуги дозволяється надавати виключно банку.

з таким же успіхом банк може стверджувати справжність "вещдоков": квитанцій "валютних" та заявок "валютних" виданих "банком" )

я писав на минулому тижні про свій банк укрсоц. в інтернет мережі можна знайти публічні інструкції банку для себе та клієнтів... так там вказується що клієнт зобовязаний виконувати 492 інструкцію а банк відкриває на підставі документів поточний рахунок відповідно до законодавства...думаю що такі інструкції публічні є і і інтернеті в кожному банку - так як клієнт має виконати договір по 492 інструкції ?? якщо гроші по ній не видавалась? ...

[Siringa]

Поздравляю с наступившим новым 2012 годом всех читателей и писателей данной темы!

Хочу поделиться первым полученным в новом году письмом-ответом от НБУ на мое письмо-заяву про вжиття заходив на 6 листах.

Ответ НБУ был краток - всего лишь 2 странички.

Свое письмо прикладываю в отдельном файле. FORUM.doc

В письме просила:

1. Провести перевірку дотримання Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Ватутінське відділення Промінвестбанку в м. Київ» валютного законодавства України відповідно до пп. 2.5, 2.8, абз. 5 п. 3.3 «Положення про валютний контроль», затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 49 від 08.02.2000 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4.04.200 р. за №209/4430, нормативно-правових актів Національного банку України п. 4. Глави 3 Розділу ІІІ та п. 3 Глави 2 Розділу ІІІ "Інструкції про касові операції в банках України", що затверджена постановою Правління НБУ № 337 від 14.08.2003р. та п.2.1.1 "Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України", що затверджене Постановою Правління НБУ № 566 від 30.12.1998р.

2. Притягнути посадових осіб ПАТ «Промінвестбанк» до відповідальності за здійснені ними порушення під час надання кредитних послуг за кредитним договором № 10479-к від 21.06.2006 р. У разі наявності підстав, - припинити дію або позбавити банк ліцензій на здійснення банківської діяльності.

3. Відповідь за результатами розгляду моєї заяви прошу надіслати

Ответили вот такое:

Для меня, как блондинко, ход мыслей авторов писем НБУ остается загадкой.

По пунктах:

В ответе: видносыны банку з клиентами регулюються законодавством України, нпа НБУ та угодами. Дык, кто против? Тока ж я в письме показую на примерах, "как именно" мои видносыны с банкой моей регулюються, и как банка нпа бну нарушает.

Я жалуюсь на нарушение - они мне- проверка не чаще одного раза в год. (Ну год же тока начался, вот и включите в следующую проверку, которая будет в 2012 г.)

Далее: решение про застосування заходив вплыву принимает правлиння НБУ.

Стаття 15. Повноваження Правління Національного банку

Правління Національного банку

1) приймає рішення:

про застосування заходів впливу до банків та інших осіб, діяльність яких перевіряється Національним банком відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"

Дык, шо ж мине теперячи делать: лично кажному члену правления писать и просить их включить в проверку, поднятые мной вопросы?

Уважаемый НБ Украины! Помогите истолковать смысл, заложенный в указанном ответе НБУ 2012 года. Заранее огромное спасибо.

А вот и статья 73 ЗУ "Про банки...", которая цитируется в письме:\

Стаття 73. Заходи впливу

У разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до статті 66 цього Закону або здійснення ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню має право застосувати заходи впливу, до яких відносяться: { Абзац перший частини першої статті 73 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3024-VI ( 3024-17 ) від 15.02.2011 }

1) письмове застереження щодо припинення порушення та вжиття необхідних заходів для виправлення ситуації, зменшення невиправданих витрат банку, обмеження невиправдано високих процентних виплат за залученими коштами, зменшення чи відчуження неефективних інвестицій;

2) скликання загальних зборів учасників, спостережної ради банку, правління (ради директорів) банку для прийняття програми фінансового оздоровлення банку або плану реорганізації банку;

3) укладення письмової угоди з банком, за якою банк чи визначена угодою особа зобов'язується вжити заходів для усунення порушень, поліпшення фінансового стану банку тощо;

4) видати розпорядження щодо:

а) зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі;

б) встановлення для банку підвищених економічних нормативів;

в) підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами;

г) обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику;

д) заборони надавати бланкові кредити;

е) накладення штрафів на:

керівників банків у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

банки відповідно до положень, затверджених Правлінням Національного банку України, але у розмірі не більше одного відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу; { Абзац третій підпункту "е" пункту 4 частини першої статті 73 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3024-VI ( 3024-17 ) від 15.02.2011 }

власників істотної участі в банку у разі порушення ними вимог статті 34 цього Закону щодо порядку набуття або збільшення істотної участі в банку в розмірі 10 відсотків від набутої (збільшеної) частки; { Підпункт "е" пункту 4 частини першої статті 73 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом N 3024-VI ( 3024-17 ) від 15.02.2011 }

є) тимчасової, до усунення порушення, заборони власнику істотної участі в банку використовувати право голосу придбаних акцій (паїв); { Підпункт "є" пункту 4 частини першої статті 73 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3024-VI ( 3024-17 ) від 15.02.2011 }

ж) тимчасового, до усунення порушення, відсторонення посадової особи банку від посади; { Підпункт "ж" пункту 4 частини першої статті 73 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3024-VI ( 3024-17 ) від 15.02.2011 }

з) примусової реорганізації банку; { Підпункт "з" пункту 4 частини першої статті 73 в редакції Закону N 639-VI ( 639-17 ) від 31.10.2008 - зміни діють не пізніше ніж до 1 січня 2011 року }

и) призначення тимчасової адміністрації.

У разі порушення цього Закону чи нормативно-правових актів Національного банку України, що спричинило значну втрату активів або доходів, і настанні ознак неплатоспроможності банку Національний банк України має право відкликати ліцензію та ініціювати процедуру ліквідації банку згідно з положеннями цього Закону.

Національний банк у випадку, визначеному у підпункті "є" пункту 4 частини першої цієї статті, призначає довірену особу, якій передається право голосу щодо цих акцій (паїв) і право будь-яким чином брати участь в управлінні банком.

{ Частина третя статті 73 в редакції Закону N 3024-VI ( 3024-17 ) від 15.02.2011 }

Національний банк України не має права призначати довіреною особою особу, яка є власником істотної участі в цьому банку.

{ Частина статті 73 в редакції Закону N 3024-VI ( 3024-17 ) від 15.02.2011 }

Довірена особа зобов'язана під час голосування діяти в інтересах кваліфікованого та зваженого управління банком. Довірена особа зобов'язана протягом усього часу, упродовж якого вона зберігає свій статус, відповідати вимогам, установленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України щодо бездоганної ділової репутації.

{ Частина статті 73 в редакції Закону N 3024-VI ( 3024-17 ) від 15.02.2011 }

Особу, яку на підставі розпорядження Національного банку України було відсторонено від посади або якій тимчасово заборонено користуватися правом голосу придбаних акцій (паїв), може бути поновлено на посаді або відновлено у використанні права голосу придбаних акцій (паїв) лише на підставі попереднього дозволу Національного банку України.

Рішення Національного банку України щодо призначення тимчасової адміністрації є виконавчим документом.

Національний банк України в разі порушення банківською групою, відповідальною особою банківської групи, іншими учасниками банківської групи вимог цього Закону, нормативно-правових актів Національного банку України, здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників банку, наявності структури банківської групи, що унеможливлює здійснення нагляду на консолідованій основі, має право застосувати заходи впливу адекватно вчиненому порушенню, передбачені частиною першою цієї статті та/або будь-які зазначені нижче:

1) установлення для банківської групи підвищених економічних нормативів, лімітів та обмежень щодо здійснення окремих видів операцій;

2) заборона проведення операцій між банком та іншими учасниками банківської групи;

3) вимога до банку щодо відчуження часток участі в статутному капіталі дочірніх компаній, асоційованих компаній, які є членами банківської групи, розірвання угод, на підставі яких, за відсутності формального володіння, здійснюється вирішальний вплив на управління та/або діяльність цих осіб.

{ Статтю 73 доповнено частиною восьмою згідно із Законом N 3394-VI ( 3394-17 ) від 19.05.2011 }

Національний банк України в разі порушення небанківськими фінансовими установами, що входять до складу банківської групи, вимог цього Закону, нормативно-правових актів Національного банку України має право звернутися до державних органів, що здійснюють нагляд за такими особами, щодо вжиття до цих осіб адекватних заходів впливу.

{ Статтю 73 доповнено частиною дев'ятою згідно із Законом N 3394-VI ( 3394-17 ) від 19.05.2011 }

[Laura]

Уважаемые форумчане, поздравляю всех с наступившим Новым годом! Желаю всем крепкого здоровья и 100% победы в борьбе с банками!!!!!!!!!!!!!!!!!!

Анализируя документы по выдаче кредитов каждый уже нашел со стороны банков массу нарушений в первичной документации. Сделали вывод о том, что пусть банки доказывают, что выдали нам валютные кредиты. Но как показывает практика - в суды банки несли, несут и будут нести подделанные копии документов: завки на открытие текущих счетов, заявки на продажу валюты, дополнительные соглашения и т.д. Подделать копию документов ничего сложного. Суды принимают такие документы и верят банкам. Хочу спросить у юристов форума и самих форумчан возможен ли вариант обращения в ту или иную инстанцию (как, например, проведение той или иной экспертизы) для проведения независимой проверки на наличие оригиналов всех первичных документов в банке при заключении кредитных договоров. Я знаю, что некоторых важных первичных документов у банка нет. Копии запрашиваемых мной документов он не предоставляет. Дословный ответ с Укрсиба:"Умовами Кредитного договору не передбачено зобовязання Банку щодо надання Позичальнику копій запитуваних Вами документів".

[АлПет]

Уважаемые форумчане, поздравляю всех с наступившим Новым годом! Желаю всем крепкого здоровья и 100% победы в борьбе с банками!!!!!!!!!!!!!!!!!!

Анализируя документы по выдаче кредитов каждый уже нашел со стороны банков массу нарушений в первичной документации. Сделали вывод о том, что пусть банки доказывают, что выдали нам валютные кредиты. Но как показывает практика - в суды банки несли, несут и будут нести подделанные копии документов: завки на открытие текущих счетов, заявки на продажу валюты, дополнительные соглашения и т.д. Подделать копию документов ничего сложного. Суды принимают такие документы и верят банкам. Хочу спросить у юристов форума и самих форумчан возможен ли вариант обращения в ту или иную инстанцию (как, например, проведение той или иной экспертизы) для проведения независимой проверки на наличие оригиналов всех первичных документов в банке при заключении кредитных договоров. Я знаю, что некоторых важных первичных документов у банка нет. Копии запрашиваемых мной документов он не предоставляет. Дословный ответ с Укрсиба:"Умовами Кредитного договору не передбачено зобовязання Банку щодо надання Позичальнику копій запитуваних Вами документів".

Когда банк на десяток обращений не дал вообще никакого ответа, более того на жалобу пред. правления на бездействие подчиненных ему должностных лиц также никакой реакции, то я подал исковое о признании неправомерной бездеятельность ... и обязать совершить действия (дать ответы, предоставить документы, дать возможность ознакомиться с кредитным делом). Кстати , кто знает, что должно быть в кредитном деле? может есть какой либо НПА регламентирующий состав документации кред.дела?. Представитель банка 3 раза не являлся, наконец 3.01 явился без доверенности, судья попросил его решить все в внесудебном порядке, дал время. Жду.

[alexburko]

Есть задачка... Автокредит, наличная валюта, я поручитель. Ранее иск банка о взыскании по этому кредиту солидарно с заемщика и поручителя оставлен без рассмотрения (нет доказательств, расчетов задолженности и проч.). Судились коллектора от имени банка. Кредитное дело коллектора, видно, вернули в местный банк (проблема, мы взыскать не можем, вы выдавали, - вы и разбирайтесь силами своего юр. отдела). Банк подает в суд во второй раз, но хитро: подает только к заемщику (меня не трогает, чтобы вывести из дела, а заемщика - тихонечко "сделать" заочным решением, скорее всего, тот в суды не ходит и по месту прописки не живет, заказную корреспонденцию кроме него получить никто не может. Ну, а получив решение - влупить уже меня, как поручителя...).

Такую "подлость" обнаружили средствами разведки (), взял доверенность от заемщика и на правах представителя - опять в деле.

Состав документов данного иска почти такой же, как и в первый раз, единственное - сделали расчет (такая себе копия выписки со счета) на обычном листике (Экселем, что ли). Заяву на выдачу наличных в суд опять не принесли.

Предварительное заседание я перенес, так как сделал запрос на получение копии ухвалы суда об оставлении первого иска банка без рассмотрения. Далее использую сложившуюся "судебную практику" по этому делу. Судья, листая материалы дела, обратился к юристу банка: "вы же там тоже принесите какие-то документы по выдаче кредита, заявы на выдачу наличных и так далее..."

Как видно, банк не горит желанием светить заявление о выдаче налички, так как оно недействительно: нет паспортных данных получателя долларов, места жительства, проводка - "гривенная" (2203-1001), а написано - выдача доллара, есть только подписи ответственных лиц без указания фамилий... Иск должен рассыпаться, но есть опасность беспредела.

Вопрос: как не дать судье проигнорировать требования рассматривать именно первичные документы, как единственно надлежащие доказательства?

Иными словами: как неопровержимо обосновать "надлежащесть" доказательств в деле именно в виде первичных документов?

Где есть нормативка относительно того, что есть именно надлежащими доказательствами (кроме как в ст.ст.58,59 ГПК)?

"Официальные" обоснования - ЗУ "О бухучете", Постановления НБУ №566 и 254, но, из практики, вижу необходимость неопровержимого обоснования именно того момента, что при наличии установленного законом порядка выдачи валютного кредита, надлежащими доказательствами могут быть только те первичные документы, которые касаются установленной законом схемы (для начала договор текущего банковского счета, мемориальные валютные ордера, заявление на продажу валюты, на выдачу наличных с текущего счета и т.п.). Прямой нормативки вроде нет, вот как это обосновать логически и неопровержимо?

Это ключевой момент, опора, если будет бетонной, - у банка шансов взыскать нет (нет доказательств выдачи, а долларов никто и не получал, святая правда).

Эти мои замечания, - из опыта судебных заседаний по этой теме, из анализа позиции судей, так что это касается не только меня, но и каждого, кто собирается защищаться от взыскания таким способом.

Какие будут соображения?

P.S. Кто может поделиться образцом заявления о фальшивости доказательства по ст.185 ГПК?

[nameless]

Я думаю - так и писать: доказательством выдачи долларов есть заявление на выдачу наличных, котрое есть распорядительным документом про списание средств с текущего счёта. Заявление должно соответствовать таким-то нормам. Прошу истребовать.

А когда принесут - экспертизу...

А потом - заяву на фальшивость.

Правда у меня по такому делу провели безпредел - судья сказал что раз договор подписан, значит денег дали, и не колышет

Апелляция оставила в силе, хотя истец немог сформулировать когда как и сколько выдали баксов (запись даже есть).

Жду ВССУ.... Хотя думаю "голяк".